CC BY
6УДК 616.314-77-071-092. 4. 004.14: 616.314089.28/29:616.31.000
В. А. Лабунець, д. мед. н., О. В. Козлов, В. Ф. Шаблш, А. I. Подобуева, С. Р. Конч1чев, I. А. Хач1ров
ДУ «1нститут стоматологи АМН Укра1ни»
ЗАГАЛЬШ ПОЛОЖЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ЯКОСТ1 В ЗУБОТЕХН1ЧНОМУ ВИР ОБНИЦТВ1
Наведено короткий опис розвитку системи забезпе-чення якост1 в зуботехтчному виробництв1. В1дображен1 ускладнення встановлення единих кри-терИв якост1 зубних протез1в в залежностг в1д виду використання ргзних конструкцшних матер1ал1в i технологгчних проце^в.
Пропоновано дотримання стандартiв якостi серИ ДСТУ ISO 9000.
Ключовi слова: система якостi зуботехтчних вироб-ництв, ДСТУ ISO 9000.
В. А. Лабунец, А. В. Козлов, В. Ф. Шаблий, А. И. Подобуева, С. Р. Кончичев, И. А. Хачиров
ГУ «Институт стоматологии АМН Украины»
ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ КАЧЕСТВА В ЗУБОТЕХНИЧЕСКОМ ПРОИЗВОДСТВЕ
Приведено краткое описание развития системы обеспечения качества в зуботехническом производстве. Отражены сложности установления единых критериев качества зубных протезов в зависимости от вида использования различных конструкционных материалов и технологических процессов. Рекомендовано придерживаться стандартов качества серии ДСТУ ISO 9000.
Ключевые слова: система качества зуботехнических производств, ДСТУ ISO 9000.
V. A. Labunets, A. V. Kozlov, V. F. Shablij, A. IPodabueva, S. P. Konchichev, I. A. Khachirov
SE "the Institute of Dentistry of the AMS of Ukraine"
THE MAIN REGULATIONS OF THE PROVISION WITH THE SYSTEM OF QUALITY IN DENTAL PROSTHETICS PRODUCTION
The short description of the development of the system of provision of quality in dental prosthetic production is given.
The difficulties in the determination of the unified criteria of the quality of dentures depending on the type of use of different constructive materials and technological processes are shown. It's recommended to keep to the quality standards DSTU ISO 900.
Key words: the system of the quality of dental prosthetics production, DSTU ISO 900.
Зуботехшчне виробництво у сферi стомато-лопчних послуг займае особливе мюце, яке пов'язане з специфшою свое! продукци у виглядi iндивiдуально зробленого вщповщного матерiа-льного продукту. Саме тому, приймаючи до ува-ги мюце !х безпосереднього застосування у люд-ському оргашзм^ якють виготовлених зубних протезiв повинна бути на декшька порядюв вища шж в деяких галузях промисловость На жаль, нехтування iнодi сво!м вщношенням до якост виготовлення ортопедичних виробiв як зубними техшками так i лшарями, приводить до цшо! низки медичних ускладнень мюцевого i загального характеру, не кажучи вже про недобровiчливi взаемовщносини мiж останшми i пащентами.
Система якост повинна включати наступне:
- встановлення цшей;
- ч^ку оргашзацшну структуру;
- ч^кий розподш i затвердження обов'язкiв;
- розроблеш та затвердженi процедури (методики) i прайси на вс можливi види дiяльностi, що реатзуються у виробництвi зуботехшчно! продукци;
- встановлеш вимоги до квалiфiкацil та пер> одично! пiдготовки персоналу;
- розроблеш i затвердженi стандарти, техш-чнi умови, шструкцп.
Слiд зазначити, що ефективнють управлiння якiстю значною мiрою залежить також i вщ вщ-ношень культурного характеру на робочих мiс-цях.
Особливо важливо, щоб всi працiвники сприймали як першочергову потребу досягнення якостi, що направлена, насамперед, на попере-дження невщповщностей встановлених вимог до зуботехнiчних виробiв i послужить покращенню рiвня надання ортопедично! допомоги.
Необхiднiсть проведення серйозних заходiв по полiпшенню якостi знаходить все бшьше ро-зумiння i пiдтримку незважаючи на те, що бшь-шiсть рiшень носить на жаль ще декларативний характер.
На наш погляд, роботу по забезпеченню яко-стi можна умовно подiлити на таю:
- шдивщуальний контроль якостц
- цеховий контроль якостi;
- приймальний контроль якостi;
- статистичний контроль якосп;
- комплексне управлшня якiстю;
- забезпечення якостi на базi стандартiв ISO 9000.
Якщо розглядати характер i методи робгт по забезпеченню якостi виробiв у зуботехтчних лабораторiях Укра!ни, то виршення проблем за© Лабунець В. А., Козлов О. В.,Подобуева А. I., Кончiчев С. Р., Хачiров I. А,Шаблш В. Ф, 2010
50
"Вiсник стоматологИ", № 1, 2010
безпечення якосп, умовно кажучи, зупинилося на другому етат (цеховий контроль якост^.
В зуботехнiчних установах державного сектору колишнього СРСР юнувало положення, зп-дно якого в обов'язки старшого техшка чи зав> дувача зуботехшчно! лаборатори входив контроль якост протезiв на рiзних етапах !х виготов-лення незалежно вщ оргашзаци зуботехнiчного виробництва (iндивiдуальний, бригадний, поета-пний).
Однак, значна стоматолопчна захворюва-нiсть та ще недостатня укомплектованiсть лшар-ськими кадрами з ортопедично! стоматологи, вимагала, насамперед, ставити на перше мюце не стiльки якiсть зубних протезiв, скiльки об'ем на-дано! медично! допомоги, для забезпечення останньою бшьш широкого кола населення.
Наслiдки цих вимушених заходiв негативно вiдбились в розвитку державних стоматолопч-них установ кра!ни.
При цьому, на нашу думку, на сьогодення в нашш кра!ш як система оргашзаци роб^ так i в цiлому рiвень управлiння зуботехнiчним вироб-ництвом державного сектора в порiвняннi з ми-нулим, на жаль впав. Обов'язки завщуючих зу-ботехнiчними виробництвами звелась по суп до господарських та забезпечувальних функцiй. Посади старших зубних техншв стали в бшьшост випадкiв номiнальними. При цьому форми управлшня якiстю "скотилися" до шдивщуально-го контролю, де всi питання планування конс-трукци зуботехнiчного виробу, його виготовлен-ня i контролю якосп виршуються безпосередньо лiкарем чи зубним техшком. Формальний контроль якосп виникае в цьому процес лише в крайшх випадках i бiльш всього при конфлшт-них ситуацiях.
Взаемовiдносини зубного технiка (виконав-ця) i лiкаря (заказника) будуються в цiй системi таким чином, що в бiльшостi випадкiв лшар, яв-ляючись умовно роботодавцем, висувае перед зубним технiком вiдповiднi техшчш вимоги до виробiв. При цьому не завжди чiтко та однозначно професюнально сформульованi. Технiк же, не рщко, за вiдсутностi спещальних знань та шфор-маци по питанням обробки зубiв, зняття вщбит-кiв, стану зубощелепно1 системи пащента, для якого виконуеться робота, не спроможний потр> бним чином виконати вхщний контроль завдання i вщбитюв, iз-за чого дуже часто виникають не-порозумiння мiж технiком та лшарем по питанням якосп виготовлення зуботехнiчних виробiв.
Слiд зазначити, що на яюсть зуботехшчно! продукци та робiт впливае значна кшьюсть фак-торiв, якi дiють як самостшно, так i у взаемозв'я-зку мiж собою, якi загалом можливо об'еднати в
4 групи: техшчш, оргашзацшш, економiчнi i су-б'ективнi.
До технiчних факторiв належать: конструк-цiя, схема послiдовного зв'язку елеменпв, система резервування, технолопя виготовлення, засо-би технiчного обслуговування i ремонту, техшч-ний рiвень бази проектування (вибiр конструкци в клшчному вiддiлi), виготовлення, експлуатаци (пащентом, при необхiдностi - пiд контролем л> каря) та iн.
Вивчаючи вплив органiзацiйних факторiв, по-■^бно вiдзначити, що в виробничих умовах дшя-нок зуботехнiчних робiт здшснити формалiзацiю форм i методiв контролю, порядку пред'явлення та здачi продукци достатньо непросто.
Аналiзуючи вплив економiчних факторiв, потрiбно вiдзначити, що сама оргашзащя повно-цiнного облiку i аналiзу економiчних характеристик для дшянки зуботехнiчних робiт завжди були проблемою.
Оцшюючи вплив суб'ективних факторiв не-обхiдно констатувати, що, як правило, чим мен-шi масштаби i простiша органiзацiйна форма, тим бшьшу роль вiдiграють цi фактори в дiяль-ностi зуботехнiчних виробництв.
Зважаючи, що зубнi протези вiдносяться до групи виробiв iндивiдуального виробництва, виникають договiрнi вiдносини мiж зуботехшчним виробництвом (зубним технiком) i замовником (ктшкою, лiкарем, iншим виробництвом або зубним техшком). В цьому зв'язку роль суб'ективних факторiв при забезпеченш якосп, якi в згодi з вимогами сучасних стандарт [1-4] що акцен-тують увагу на "посилення задоволеностi спожи-вача" в сферi зуботехнiчного виробництва, особливо висока.
Вивчаючи дiючi в практицi зуботехшчних лабораторiй Укра1ни пiдходи до оцшки якостi виробiв в процесi !х виготовлення або на етапi контролю готово! продукци, перш за все, потрiб-но вщзначити вiдсутнiсть документально регла-ментованих характеристик i !х величин. В бшь-шостi випадкiв передача завдання вiд замовника до виконавця не супроводжуеться ч^ким i по-вним набором технiчних вимог i навiть не зав-жди документально оформлюеться.
Iснуючi ж в державних установах наряди, як i бланки замовлень в комерцшних структурах, мають самий мшмум шформаци, що дозволяе нерiдко в подальшому трактувати И по рiзному.
Критери усно! оцiнки готово1 продукци, як i продукци на рiзних етапах И виробництва фор-мулюеться ще достатньо часто, як "нормально", "тут не долито", "недополiровано" або "шкуди не годиться". Рекламаци документально майже не оформляються, статистичного облшу дефектiв в бiльшостi випадкiв не ведеться, !х причини до
кшця рiдко виясняються, а переробка частш всього виконуеться за рахунок зубного техшка.
На сьогодення спостер^аеться практично повна вiдсутнiсть зрозумших посiбникiв, курсiв i консультацiй по забезпеченню якостi в зуботехшчних виробництвах, що примушуе останнiх "варитися у власному соку" i змшювати сво! шд-ходи по забезпеченню якост методом проб i по-милок.
Зважаючи на досягнений значний позитив-ний досвiд в iнших галузях, ми пропонуемо при реформуваннi зуботехшчних виробництв та роз-робцi для них нових пiдходiв до ощнки та управ-лiння якiстю, спиратися на стандарти ISO сери 9000, яю сьогодш по сутi е пуивником на шляху пiдвищення ефективносп та якостi роботи в рiз-них сферах людсько! дiяльностi, в тому числ^ i в зуботехшчних виробництвах (1-4).
1ндив^альний характер продукци, велика кiлькiсть рiзноманiтних конструкцiй зуботехшчних протезiв, широкий вибiр матерiалiв i техно-логiчних способiв виконання робгг ставлять складне завдання при спробi видiлити тi з характеристик зуботехшчних виробiв, якi можуть бути покладеш в основу градаци якостi. Наприклад, якщо критерiем досконало! якостi виступае якiсть матерiалiв, скажемо, особливi пружнi вла-стивостi металевих сплавiв та якiсть стандартних пластмасових зубiв (тришаровi, з доброю гамою кольорiв). Як бути в такому випадку, якщо вико-ристовуеться яюсний сплав, наприклад, Wironium (Bego) i пластмасовi зуби недостатньо високо! якосп. На практицi подiбнi сполучення зус^чаються повсюдно й досить часто, при цьому варiюватися можуть не двi ознаки, а знач-но бшьше, але ж градаци повиннi характеризува-тися iнтегральними показниками.
Системи управлшня якiстю, що пропонува-лися рашше, були з'орiентованi на продукцiю, як результат дiяльностi. Сучасний же шдхвд грунту-еться переважно на управлшш органiзацiею та на орiентацi! на споживача (замовника).
Зважаючи на дискусшний характер статтi, запрошуемо всiх фахiвцiв ортопедично! стоматологи i зуботехшчного виробництва, висловити свою думку у цьому напрямку, для подальшого реального удосконалення системи якостi виро-бiв, як надiйного гаранта покращення стоматоло-гiчного здоров'я.
Список лЬтератури
1. ДСТУ ISO 9000: 2000. Системи управлшня яшстю. Основоиоложш принципи i словник.
2. ДСТУ ISO 9001: 2000. Системи управлшня яшст.. Вимоги.
3. ДСТУ ISO 9004: 2000. Системи управлшня яшстю. Настанови щодо полшшення иоказнишв.
4. ДСТУ ISO 19011: 2000. Вказ1вки щодо аудиту систем управлшня яшстю i еколопчного управлшня середовищем.
Надiйшла 20.11.09.
УДК 612.311+617.3:616.314-089.28/.29+616-089.843 Е. И. Семенов, к. мед. н.
ГУ Институт стоматологии АМН Украины»
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИИ ЖЕВАНИЯ ПАЦИЕНТАМ С НЕСЪЕМНЫМИ ОРТОПЕДИЧЕСКИМИ КОНСТРУКЦИЯМИ, ФИКСИРОВАННЫХ НА ОСТЕОИНТЕГРОВАНЫХ ДВУХЭТАПНЫХ ВИНТОВЫХ ИМПЛАНТАТАХ ПРИ ПЕРЕЛОМЕ ВИНТА,
СОЕДИНЯЮЩЕГО ИМПЛАНТАТ С АБАТМАНОМ
В статье на основании 10-ти летнего опыта протезирования несъемными ортопедическими конструкциями на остеоинтегрированных двухэтапных винтовых имплантатах была определена частота и время наступления после фиксации ортопедической конструкции таких осложнений как: ослабление винта соединяющего имплантат с абатманом, перелом винта соединяющего имплантат с абатманом внутри канала имплантата. Предложена методика восстановления функции жевания пациентам с несъемными ортопедическими конструкциями, фиксированных на остеоинтегрированных двухэтапных винтовых имплантатах при переломе винта соединяющего имплантат с абатманом. Даны практические рекомендации по профилактике данного осложнения. Ключевые слова: протезирование, несъемные ортопедические конструкции, имплантаты, абатман.
€. I Семенов
ДУ «1нститут стоматологи АМН Украши»
В1ДНОВЛЕННЯ ФУНКЦП ЖУВАННЯ ПАЩеНТАМ З НЕЗН1МНИМИ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ, Ф1КСОВАНИМИ НА ОСТО1НТЕГРОВАНИХ
ДВОЕТАПНИХ ГВИНТОВИХ 1МПЛАНТАТАХ ПРИ ПЕРЕЛОМ1 ГВИНТА,
який СПОЛУЧУе шплантат
З АБАТМАНОМ
У статтi на пiдставi 10-ти лтнього досвiду протезу-вання незтмними ортопедичними конструкщями на ос-теоттегнованих двоетапних гвинтових шплантатах була визначена частота i час настання тсля фжсаци
© Семенов Е. И., 2010
