CC BY
52
УДК 343.137.5 (477)
Н. В. Лесько
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка",
канд. юрид. наук,
старший викладач кафедри адмшстративного та iнформацiйного права
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО СТАТУСУ УПОВНОВАЖЕНОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРА1НИ З ПРАВ ДИТИНИ
© Лесько Н. В., 2015
Дослщжено передумови становлення шституту Уповноваженого Президента УкраТни з прав дитини, розглянуто правовий статус дитячого омбудсмена. Запропоновано заходи щодо вдосконалення моделi омбудсмена з прав дитини.
Ключовi слова: права дитини, Уповноважений Президента УкраТни з прав дитини, мехашзм захисту прав дитини, омбудсмен, права людини, правовий статус.
Н. В. Лесько
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО СТАТУСА УПОЛНОМОЧЕННОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ ПО ПРАВАМ РЕБЕНКА
Исследуются предпосылки становления института Уполномоченного Президента Украины по правам ребенка, рассмотрен правовой статус детского омбудсмена. Предложено усовершенствовать модель омбудсмена по правам ребенка.
Ключевые слова: права ребенка, Уполномоченный Президента Украины по правам ребенка, механизм защиты прав ребенка, омбудсмен, права человека, правовой статус.
N. V. Lesko
GENERAL REVIEW OF THE COMMISSIONER OF THE PRESIDENT OF UKRAINE FOR CHILDREN'S RIGHTS LEGAL STATUS
The article is devoted to the examination of the origin of the Commissioner of the President of Ukraine for children's rights institute and the legal status of an ombudsman for children. Moreover, some proposals are introduced on the improvement of the existing model of an ombudsman for children.
Key words: the Commissioner of the President of Ukraine for children's rights, rights of children, mechanism of the protection of children rights, ombudsman, human rights, legal status.
Постановка проблеми. В умовах сощально-економiчноl кризи в Украш знизився рiвень життя бшьшосп громадян. Дгги, як сощальна група, що завжди вирiзнялася особливою вразливютю до негативних впливiв сустльства, ниш виявилися найбшьш незахищеними i неготовими
протистояти негативним виявам матерiального, психолопчного та асощального змiсту. Незважаючи на значш зрушення, що вiдбулися у сферi охорони дитинства протягом останнiх роюв, стае очевидним, що iснуюча в Украш система захисту прав дгтей не може забезпечити захист !хшх прав. Важливе мiсце у формуванш механiзмiв захисту прав дiтей належить Уповноваженому Президента Укра!ни з прав дитини. Саме тому метою щет статт е аналiз моделi омбудсмена з прав дитини, внесення пропозицш щодо И вдосконалення.
Стан дослщження. Для Укра!ни iнститут омбудсмена е новим, проте вггчизняна наука мае чималi здобутки в теори й практищ його оргашзацп та функщонування. 1нститут омбудсмена дослiджували Ю. Грошевий, К. Закоморна, О. Марцеляк, В. Тацш, Ю. Тодика, Ю. Шемшученко та iншi. Проте конкретнi недолши у правовому регулюваннi дiяльностi омбудсмена з прав дитини в Украш дослщжувались недостатньо.
Виклад основного матерiалу. Термiн "омбудсмен" - посадова особа (представник парламенту), яка контролюе дiяльнiсть органiв виконавчо! влади у сферi дотримання прав людини. Уперше шститут омбудсмена виник у Швецп у 1809 р., коли шведський Риксдаг (парламент) прийняв закон, за яким парламентовi надавалося право обирати спещального парламентського комюара (омбудсмена) для здшснення нагляду за дотриманням законодавства [1, с. 426]. Проте деяю науковщ вважають, що процес формування шституту омбудсмена започаткований значно ранiше [2, с. 8].
Ниш в багатьох кра!нах доволi поширена практика введення спецiалiзованих омбудсменiв, якi здiйснюють свою дiяльнiсть в iнтересах специфiчних груп, що потребують додаткового захисту. Моделi спецiалiзованих омбудсменiв доволi рiзноманiтнi - вiйськовi омбудсмени (ФРН, Норвегiя), омбуд смени з питань охорони здоров'я (Велика Бриташя, США), омбудсмени з прав дитини (Норвепя, Фiнляндiя, Нова Зеландiя, Австрiя, 1зра!ль, Колумбiя, Росiйська Федеращя, Литва), студентськi омбудсмени (США, Велика Бриташя, Канада) [3, с. 30].
Зазначимо, що омбудсмени з прав дитини з'явилися порiвняно недавно. Уперше посаду омбудсмена в штересах дггей запровадили у 1981 р. у Норвегп документом "Акт про Омбудсмена у справах дггей Норвеги" [4, с. 8].
Отже, омбудсмен (взаемозамшним е термш "уповноважений") у справах дггей - орган, утворений для захисту прав та штерешв дитини. На початку 90-х роюв ХХ ст. Дитячий фонд ООН (ЮН1СЕФ) розробив концепщю запровадження омбудсмена у справах дггей у всiх крашах та запропонував термш "незалежш шституци iз захисту прав дiтей", шдкресливши цим розмаптя органiзацiй, якi можуть бути вибраш для виконання тако! ролi. Вiдповiдно до згадано! концепцп захист прав дiтей у кра!ш найкраще може здiйснювати незалежна установа, дiяльнiсть яко! зосереджена на задоволенш потреб та iнтересiв дiтей.
Науковщ, аналiзуючи мiжнародний досвiд, видiляють чотири основш моделi, згiдно з якими створюються iнститути омбудсмена iз захисту прав дитини. Омбудсмени першо! групи запроваджуються спецiальними законами, що приймае парламент (Норвепя, Швещя, Iсландiя, Гватемала, Перу, Коста-Рша, Колумбiя, Люксембург тощо). Омбудсмени друго! групи створюються згщно iз законодавством про охорону дитинства (Нова Зеландiя, провiнцiя Онтарiо (Канада) тощо). Омбудсмени третьо! групи юнують у межах вiдповiдних державних оргашв (1зра!ль, Австрiя, Iспанiя, Данiя та iншi кра!ни), четверто! - у межах неурядових органiзацiй, пiд епдою яких вони i працюють [5, с. 44].
В Украш питання запровадження посади спещального уповноваженого з прав дгтей порушувалося за роки незалежносп неодноразово. Ратифiкувавши Конвенцiю ООН про права дитини у 1991 р. [6], наша держава взяла на себе щлу низку зобов'язань, що грунтуються на чотирьох основних принципах: першочерговють штерешв дитини; забезпечення повнощнного життя дiтей; залучення кожно! дитини до життя спiльноти; вщсутнють дискримiнацil. Як кра!на-
учасниця Конвенци, Укра!на перiодично звiтуe перед Комiтетом ООН про права дитини, надсилаючи один раз на п'ять роюв звiт щодо становища дггей. Своею чергою, Комiтет ООН з прав дитини представляе сво! заключш зауваження та рекомендаций якi держава мае виконати з метою покращення становища дггей.
За результатами Нащонально! доповiдi про реалiзацiю положень Конвенци ООН про права дитини, яку Укра!на представила в ичш 2011 р., Комгтет ООН з прав дитини вню 95 зауважень i рекомендацiй щодо полiтики, яка здшснюеться стосовно дiтей у нашiй кра!ш. У зауваженнях зазначено, що Комггет настiйно рекомендуе Укра!ш вжити ушх необхiдних заходiв для створення посади Уповноваженого з прав дп"ей [7]. Одним iз заходiв для виконання зазначених рекомендацш стало запровадження в Укра!ш Уповноваженого з прав дитини.
Зпдно з "Положенням про Уповноваженого Президента Укра!ни з прав дитини" вщ 11 серпня 2011 року № 811/2011Уповноважений Президента Укра!ни з прав дитини забезпечуе здшснення Президентом Укра!ни конституцiйних повноважень щодо забезпечення додержання конституцшних прав дитини, виконання Укра!ною мiжнародних зобов'язань у цш сферi [8].
Уповноважений керуеться у сво!й дiяльностi Конституцiею Укра!ни, законами Укра!ни, актами та дорученнями Президента Укра!ни, а також цим Положенням. Основш завдання Уповноваженого: 1) постшний монiторинг додержання в Укра!ш конституцшних прав дитини, виконання Укра!ною мiжнародних зобов'язань у цiй сферi та внесення в установленому порядку Президентовi Укра!ни пропозицiй щодо припинення i запобiгання повторенню порушень прав i законних iнтересiв дитини; 2) внесення Президентовi Укра!ни пропозицiй щодо тдготовки проектiв законiв, актiв Президента Укра!ни з питань прав та законних штереив дитини; 3) здiйснення заходiв, спрямованих на iнформування населення про права та законш iнтереси дитини.
Уповноважений вщповщно до поставлених перед ним завдань мае право: 1) брати у встановленому порядку участь в опрацюванш проектов закошв, актов Президента Укра!ни з питань прав та законних штерешв дитини; 2) вщвщувати в установленому порядку спещальш установи для дiтей, заклади сощального захисту дiтей та iншi заклади, в яких перебувають дiти, зокрема мюця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи виконання покарань, психiатричнi заклади, спещальш навчально-виховш установи, опитувати ошб, якi там перебувають, та отримувати шформащю про умови !х тримання; 3) звертатися до державних оргашв щодо сприяння виршенню питань, вщнесених до компетенцil Уповноваженого; 4) одержувати в установленому порядку вщ державних шдприемств, установ, органiзацiй необхiднi шформащю, документи i матерiали, зокрема з обмеженим доступом, з питань, що належать до компетенцп Уповноваженого; 5) залучати в разi потреби в установленому порядку до опрацювання окремих питань представниюв органiв державно! влади, оргашв мюцевого самоврядування, об'еднань громадян, а також експерив, учених та фахiвцiв, зокрема на договiрнiй основу 6) брати в установленому порядку участь у засщаннях державних оргашв з питань, що належать до компетенцп Уповноваженого; 7) звертатися до державних оргашв, зокрема правоохоронних, щодо виявлених факпв порушень прав та законних штерешв дитини; 8) вивчати в установленому порядку стан роботи iз сощально-правового захисту дгтей у закладах для дпет-сирп" та дгтей, позбавлених батьювського шклування, спецiальних установах для дгтей i закладах сощального захисту дгтей, стан виховно! роботи з дпъми у навчальних закладах; 9) взаемодiяти з органiзацiями, зокрема мiжнародними, з питань захисту прав та законних штерешв дитини.
Забезпечення дiяльностi Уповноваженого здiйснюе вiдповiдний структурний пiдроздiл Адмiнiстрацil Президента Укра1ни. Для надання консультативно! допомоги Уповноваженому може створюватися в установленому порядку громадська консультативна рада з питань захисту прав дитини на правах ро6очо! групи Адмшютраци Президента Украши.
11 серпня 2011 року на посаду Уповноваженого Президента Укра!ни з прав дитини призначено Юрiя Павленка. 8 грудня 2014 року на посаду Уповноваженого Президента Укра!ни з прав дитини призначено Миколу Кулебу [9]. З моменту запровадження посади Уповноваженого
налагоджена тюна сшвпраця з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮН1СЕФ) в Украш. Уповноважений плiдно спiвпрацюe з Свропейською мережею омбудсменiв з прав дггей European Network of Ombudspersons for Children. Украша отримала запрошення щодо членства у Gвропейськiй мережi омбудсмешв з прав дiтей [10].
Вщповщно до а^л^тично! довiдки за результатами опитування дггей вшом 10-17 роюв у межах проекту "Права дггей в Украш: реали та виклики тсля 20 рокiв незалежносп" 53 % знае про введення посади Уповноваженого Президента Украши з прав дитини, що свiдчить про доволi високий рiвень та якiсть поширення вщповщно! шформацп серед дiтей. Найпошформовашшими виявились дiти наймолодшо! вшово! групи (10-13 роюв) (59,5 %) та учш, що навчаються в сшьських школах (60 %) [11].
Проте, незважаючи на позитивнi зрушення у сферi захисту прав дiтей та введення нового шституту, е низка прогалин у дiяльностi Уповноваженого з прав дитини. Деяю науковцi вважають, що для повнiшого виконання уповноваженим повноважень варто на законодавчому рiвнi закршити його взаемодiю з Уповноваженим Верховно! Ради Украши з прав людини, оскшьки порушення прав дитини також е i порушенням прав людини. Крiм того, ця взаемодiя надасть можливiсть ефективно впливати на причини та умови, що сприяють порушенням прав дггей. Також суттевою прогалиною е те, що Уповноважений з прав дитини не надшений повноваженнями звертатися до Конституцшного Суду Украши [12, с. 21-22].
Однак можна констатувати, що певнг позитивнг зрушення все ж е, а саме: з'явилася шститущя для аналгзу та акумуляци звернень громадян щодо порушення прав дггей. Протягом 2013 р. до Уповноваженого Президента Украши з прав дитини надшшло понад 1000 письмових, телефонних та електронних звернень вгд громадян та громадських оргашзацш. Особисто прийнято громадян у Киевг та у 23 регюнах Украши. Найпоширешша тематика звернень - питання забезпечення прав дитини на якюне медичне забезпечення, захист житлових i майнових прав дггей, скарги на роботу мюцевих оргашв влади та оргашв мюцевого самоврядування, захист прав дггей-сиргт та дггей з багатодггаих родин, неповнол^шх, як перебувають у конфлшт з законом, невиплата зобов'язаними сторонами алГментГв, забезпечення хворих дггей медикаментами та якюною медичною допомогою, захист в^ц насильства, розв'язання конфлгкпв мгж батьками щодо визначення мюця проживання дитини, представлення штерешв дггей в судах, шшг питання сощально-правового захисту дггей. За шдсумками року найбшьша кшькють звернень стосувалася:
- перше рейтингове мюце - скарг на ди або бездгяльнють мюцевих оргашв виконавчо! влади;
- друге рейтингове мюце - питань житлового забезпечення та майнових споргв стосовно житла, де д^и або власники, або користувачц
- трете - споргв мгж батьками щодо визначення мюця проживання дитини, участг у вихованш дитини [13].
Безумовно, поява такого шституту справила позитивний вплив на загальний стан захисту прав дитини в Украш, проте про його ефективнють ще надто рано говорити, оскшьки немае даних щодо кшькосп звернень, що були задоволеш, скшьки питань було виршено по суп та чи полшшилася ситуащя у тих закладах, яю вщвщав Уповноважений.
Заслуговуе на увагу г той факт, що перший рш дгяльносп 1нституту Уповноваженого Президента Украши з прав дитини був позитивно ощнений Радою Свропи. Так, Украш запропоновано здшснити кроки зг змщнення шституту Уповноваженого з прав дитини через ухвалення окремого закону, який передбачав би збшьшення незалежносп Уповноваженого з прав дитини, розширення його повноважень, надання низки гмуштепв для здшснення роботи з поновлення прав дитини, а також окремого бюджету.
Висновки. Для повнощнного функщонування шституту омбудсмена з прав дитини в Украш треба внести змши до законодавства: запровадити посади регюнальних омбудсмешв з прав дитини; посилити роль взаемодп дитячого омбудсмена з Уповноваженим Верховно! Ради Украши з прав
людини, громадськими правозахисними оргашзащями; надiлити його правом законодавчо! iнiцiативи. Окрiм розширення повноважень омбудсмена, необхiдно законодавчо визначити основш критерп оцiнки ефективностi його дiяльностi.
1. Полтолог1чний енциклопедичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкта,
B. П. Горбатенка. - 2-ге вид., допов. i переробл. - К. : Генеза, 2004. - 736 с. 2. Широ С. В. Права ребенка: необходимость внедрения нових механизмов защиты : монография / С. В. Широ. - М. : Мурманск, 2009. - 168 с. 3. Марцеляк О. В. Реформування втчизняног моделi Уповноваженого з прав людини i запровадження дитячого омбудсмана в Украш - потреба часу / О. В. Марцеляк // Досвiд тституту уповноваженого з прав дитини: перспективи для Украгни : зб. матерiалiв до мiжнар. конф., 11 - 12 жовт. 2006р., Кигв. - К., С. 29-33. 4. Досвiд тституту уповноваженого з прав дитини: перспективи для Украгни : зб. матерiалiв до мiжнар. конф., 11 - 12 жовт. 2006 р., Кигв. - 72 с. 5. Марцеляк О. В. Омбудсман з прав дитини : проблеми формування i розвитку у свiтi i в Украгт / О. В. Марцеляк // Право Украгни. - 2003. - № 10. - С. 44-48. 6. Конвен^ю ООН про права дитини вiд 20 жовтня 1989 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1. rada. gov. ua/ laws/show/1072-96-п. 7. Комтет ООН з прав дитини. Заключм спостереження : Украгна. -Режим доступу: http://www. president. gov. ua/docs/unicef_ukraine2011. pdf. 8. Положення про Уповноваженого Президента Украгни з прав дитини : Указ Президента Украгни вiд 11 серпня 2011 року № 811 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1. rada. gov. ua/ laws/show/1072-96-п. 9. http://uk. wikipedia. org/wiki/. 10. European Network of Ombudspersons for Children (ENOC) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. wikiprogress. org/index. php/European_ Network of Ombudspersons_for Children_%28ENOC%29. 11. Аналтичт довiдки за результатами опитування дтей втом 10-17 роюв у межах проекту "Права дтей в Украгт: реалИ та виклики тсля 20 роюв незалежностi" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://childfund. org. ua/Uploads/Files/docs/research children. pdf. 12. Опацький P. M. Уповноважений Президента Украгни з прав дитини: шляхи удосконалення / P. M. Опацький //Юридична наука. - № 4. - 2012. -
C. 19-24. 13. Захист прав дитини в Украгт. Шдсумки дiяльностi у 2013 роц Уповноваженого Президента Украгни з прав дитини Ю. О. Павленка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www. unicef. org/ukraine/Report_2014_OBL. pdf.
