CC BY
16«ШУШМУМ-ЛШИГМаУ» #24ИМ), 2021 / PHILOLOGICAL SCIENCES
17
PHILOLOGICAL SCIENCES
УДК 81'42
Лисенко СлЬзавета Андрйвна
астрант Херсонського державного утверситету, викладач кафедри соцiально-гуманiтарних та фундаментальних дисциплт 1нституту Вшськово-Морських Сил Нацiонального Унiверситету «Одеська морська академiя»,
м.Одеса, Укра'та DOI: 10.24412/2520-6990-2021-24111-17-22 ОБРАЗИ-ЗНАКИ ДОБРА I ЗЛА В АНГЛОМОВНИХ КАНАДСЬКИХ КАЗКАХ
Lysenko Yelizaveta Andriivna
Post-graduate student at Kherson State University,
Instructor at the Department of Social and Humanitarian and Fundamental Disciplines of Naval Institute of
National University "Odesa Maritime Academy", Odesa, Ukraine
THE SIGN-IMAGES OF GOOD AND EVIL IN ENGLISH CANADIAN FOLKTALES
Анотацш.
Стаття присвячена розкриттю предметно-поняттевого змкту концептiв ДОБРО i ЗЛО в образах фольклорних казок. Матерiалом дослiдження слугували англомовн фольклорт казки Канади («Jack and his wonderful hen», «How Turtle came», «The passing of Glooskap», «The partridge and his drum», «Glooskap's country», «The Bad Indian's ashes»). Аналтичний аналiз теоретичного доробку, присвяченого казц як жанру й особливостям формування картини свiту лтгвокультурно'1 спшьноти та наратологiчний аналiз фактичного матерiалу уможливили дшти низки висновюв. Казка як жанр лтератури мае довготривалу кторт розвитку i специфiчнi особливостi та знаходиться у фокуа до^джень багатьох лiнгвiстiв, л^ тературознавцiв i культурологiв, що спонукало нас розглянути науковi тдходи до вивчення фольклорних творiв, зокрема казки. Спираючись на працi науковщв, яю присвяченi вивченню особливостей формування нацiонально-мовноi свiдомостi та шляхiв ii лексичного втшення, ми можемо стверджувати, що мента-лтет будь-яко'1' лiнгвокультурноi спшьноти значною мiрою обумовлений ii картиною свiту у якш репре-зентованi свiтобачення й свторозумтня ii представниюв, а мова слугуе нацiонально-специфiчним засо-бом сприйняття, моделювання i вираження картини свiту лiнгвокультурноi спшьноти. 3i свого боку кон-цепти уможливлюють розглянути закарбоваш у текстах одиницi свiдомостi, за допомогою яких ми сприймаемо навколишнт свт. Фольклорн казковi твори як вид усно'1' народно'1' творчостi е тим джере-лом, iз якого люди з раннього дитинства здобувають знання щодо системи цiнностей, яка е складовою картини свiту кожного народу. Упродовж до^дження ми з'ясовували поняттевий зм^т аксiологiчних концептiв ДОБРО/ GOOD i ЗЛО/ EVIL, який був втшений в образах-знаках у казкових творах аборигетв Канади.
Abstract.
The article focuses on revealing the content of concepts GOOD and EVIL embodied in sign-images of English Canadian folktales. A case study of the research is English Canadian folktales («Jack and his wonderful hen», «How Turtle came», «The passing of Glooskap», «The partridge and his drum», «Glooskap's country», «The Bad Indian's ashes»). The study of theoretical material dedicated to folktale as a genre of literature, principles of language picture of the world creation; and narratological analysis of the text material enables to arrive at the following conclusions: folktale as a genre has specific features and prolonged history of development, and thus it is the subject of linguistic, literature and cultural investigations. Considering scientific works dedicated to the study of peculiarities of the national lingual consciousness creation and ways of its lingual representation, we affirm that the mentality of a nation depends on its picture of the world which is the nation's world view representation. Language is a specific means of a nation's perception, modeling and expressing its lingual picture of the world. Meanwhile, concepts enable the investigation of the units of consciousness which ensure our world perception. They are verbalized in the imagery space of English Canadian folktales and serve as the regulators of human behavior. Folktale as a kind of folklore is a genre which people get familiar with in early childhood and which continue to appeal for advise during their lifetime; and is a source of knowledge about the value system which is the constituent of the picture of the world of each nation. Much attention is given to the analysis of meaningful component of concepts GOOD and EVIL embodied in aboriginal English Canadian folktales.
Ключовi слова: канадська казка, фольклорна казка, мовна картина свту, концепт, образ-знак.
Keywords: Canadian fairy tale, folktale, lingual picture of the world, concept, sign-image.
18
PHILOLOGICAL SCIENCES / «еЮЦШШШМ-ЛШШаИ» #24ИМ), 2021
Постановка проблеми. Своервдшсть житте-вого устрою кожного народу формуе його духовш цшност1, як1 знаходять свое ввдображення у куль-тур1 та лггератур1, зокрема фольклора Неповторний життевий досв1д окремого суспшьства впливае на його ставлення до пережитих ситуацш; з них у по-дальшому люди виводять морально -етичш норми й уявлення про те, яш форми поведшки прийнятш або неприпустим1 у певному сусшльствг
Досввд, який людина набувае протягом свого життя, вона категоризуе як хороше 1 погане, прек-расне 1 потворне, ком1чне 1 трапчне. У такий споаб вс предмети, об'екти, ситуаци 1 поняття пвдлягають оцшюванню кр1зь призму особистих цшностей лю-дини, що впливае на остаточне осягнення навколи-шнього свггу [1, с.85]. Безумовно, в розумшш добра 1 зла людина, в першу чергу, покладаеться на осо-бисп уявлення й штереси, але юнуе 1 загальноприй-няте, стереотипне розумшня зазначених категорш, вщповвдно до якого добро - це те, що заслуговуе на схвалення, зло - те, що тдлягае осуду. Так, у широкому розумшш концеппв ДОБРО 1 ЗЛО ми мо-жемо говорити про ушверсальш цшносп 1 норми поведшки, як1 властив1 вс1м народам свггу. У такому раз1 концепт ДОБРО об'еднуе в соб1 наступи значення: вiра, надiя, любое, дружба; концепт ЗЛО охоплюе зраду, жадiбнiсть, дуркть, лiнощi, хит-ркть та ш. [2].
Як було зазначено вище, поняття добра 1 зла -суб'ективт 1 кожна людина тлумачить Гх в1дпов1дно до особистого досвщу, цшей, бажань, потреб. З ш-шого боку, людина вибудовуе свою систему оцшок спираючись не лише на власний досвщ - ми запо-зичуемо погляди 1 уявлення шших людей 1з р1зних джерел, як-от лггературш твори 1 фольклор, казки зокрема. Бшьш того, под1бш запозичення вщбува-ються несвщомо 1 мають випадковий характер, зу-мовлений низкою причин [1, с.85]. По-перше, тек-сти казок, незважаючи на нелопчнють 1 фантастич-нють Г'хшх сюжет1в, допомагають людиш знайти вщповщ на р1зномаштш питання буття, пропону-ють конкретш й однозначш ршення проблем, як1 потребують визначення що правильно 1 добре, а що, навпаки, неправильно 1 погано. По-друге, казков1 тексти в1др1зняються простотою синтаксису, мю-тять багаторазов1 повтори, що полегшуе сприй-няття та розумшня практично кожним представни-ком культурно! стльноти. Ще одшею важливою характеристикою казок е Гхня м1фолопчна природа. Людина як представник окремо! культури з наро-дження вбирае 1 пристае на певш щеГ, не замислю-ючись про Гхню достеменшсть, лопчшсть та ко-ристь для себе [1, с.85].
Говорячи про систему цшностей кожно! лю-дини як представника окремого етносу, необхвдно зазначити, що аксюлопчний компонент, який в1до-бражае особливост1 свггосприйняття, займае одне з ключових м1сць у житп кожного народу. Цшнюш ор1ентацп людини зумовлюють виб1р Г! життевих цшей та формують основу ГГ когнггивноГ й етноку-льтурно! системи [3, с. 10].
Анaлiз останшх публшацш. Численнi працi лiтературознавцiв, мовознавцiв окреслили науко-вий контекст вивчення етнокультурно1' специфiки, що здебiльшого обумовлено посиленою увагою до феномена культури, способiв актуалiзацiï етноку-льтурно1 iнформацiï та лшгвокогштивних мехашз-мiв ïï втшення у текстовому матерiалi, казковому зокрема. Дослщження мови як засобу втшення i збер^ання знань людини про об'ективний свiт та системи цих знань, зафжсованих у мовних формах знаходимо у наукових працях закордонних (В. фон Гумбольдт, Л. Вайсгербер, Е. Сетр, Б. Уорф та ш.) i впчизняних учених (О. Потебня, О. Селiванова, В. Ужченко, Ю. Апресян, I. Голубовська, О. Кубря-кова, З. Попова, I. Стернш, В. Постовалова, М. Ко-черган та iн.).
Основна мета статт - виявити поняттевий змiст концептiв ДОБРО i ЗЛО втшених в образах-знаках в англомовних фольклорних казках Канади.
Досягнення поставленоï мети передбачае роз-в'язання таких науково-дослвдницьких завдань: на-дати загальну характеристику особливостей казки як жанру фольклору та пiдходiв до ïï вивчення; навести визначення понять «картина свпу», «мовна картина свiту», «концепт»; з'ясувати шляхи вяления концеппв ДОБРО i ЗЛО на матерiалi канад-ських фольклорних казок через рiзнi види аналiзу-вання (семантичний, архетипний, наративний i се-мiотичний).
Виклад основного мaтерiaлу. Казку як один iз жанрiв лiтератури знаходимо у фольклорнш тво-рчостi народiв усього свпу. Тривала штормя стано-влення та розвитку зазначеного жанру призвела до ввдсутносп його чiтких меж - казка може мати форму оповшання, роману, етчного твору; виокрем-люють фольклорну й авторську казки.
Стосовно етимологп слова «казка» треба зазначити, що у кожнш мовi вона з'явилась у рiзнi ю-торичнi перiоди, тому ввiбрала в себе ri чи iншi ввд-мiннi риси. В англiйськiй мовi iснують два термiни для позначення поняття «казка»: «folk tale» - народна казка i «fairy tale» - чарiвна казка. Останнш зi згаданих термiнiв походить ввд французького вш-поввдника «conte de fées», що перекладаемо як «ро-зповiдь про фей», який часто протиставляють шме-цькому термiновi «marchen» у значенш «невелич-ко1' щкавш розповiдi» [4, с.21]. Пiд термшом «folk tale» розумiемо казки, як вiднесенi до усно1' традиций «fairy tale» здебiльшого вживають для позначення казок, яш виникли у письмовому виглядi (тобто лиературш/авторсьш казки) [5, с.25]. Закор-донш вченi ввдносять так1 казки як folk tale до народно!' культури через дешлька чиннишв: по-пе-рше, народнiй казцi властивi усна форма побуту-вання та ненавмисшсть творення; по-друге, народна казка розвиваеться на rai певного етноку-льтурного середовища (R.M. Dorson, A. Dundes, W. Harmon, C.H. Holman, F.L. Utley) [цит. за 6, с.87]
У лiтературознавчих словниках-доввдниках можемо натрапити на наступне визначення термiну «казка»: «жанр народно1' творчостi, епiчний, по-вiстувальний, сюжетний художнiй твiр усного по-ходження. В основi казки - захоплююча розповвдь
«шушетим-лшигмау» #241™), 2021 / ршьсьсвгсль зсшмсея
19
про вигадаш поди 1 явища, як1 сприймаються 1 пе-реживаються як реальш. Казки ввдом1 з найдав-шших чаав у вах народ1в свиу. Спорщнеш з ш-шими фольклорно-етчними жанрами - сказаниями, сагами, легендами, переказами, етчними тснями, - казки не зв'язаш безпосередньо з м1фо-лопчними уявленнями, а також юторичними особами 1 под1ями. Для них характерш традицшнють структури 1 композицшних елеменпв (зачини, шнщвки та ш.), контрастне групуваиия дшових оаб, ввдсутшсть розгорнутих опиав природи 1 по-буту. Казка ввдзначаеться «замкнутим часом» 1 за-вершешстю, сшввщносними з досягненням героем свое! мети 1 перемогою добра над злом. Казки ввд-значаються нацюнальними особливостями, вщоб-ражають споаб життя народу, його працю 1 побут, природт умови» [7, с.322].
Протягом розвитку науково! думки стосовно вивчення фольклору були сформован наступш на-уков1 тдходи до дослщження казки як фольклорного тексту: фольклорно-ор1ентований, соцю-юто-ричний, психоаналиичний, структуралютський, постструктуралютський тдходи. Фольклорно-орie-нтований пвдхвд 1з його провщною теор1ею запози-чення пояснював под1бшсть р1зних елеменпв фольклору культурно-1сторичними зв'язками, запози-ченнями [8, с.70]. Ввдповщно до концепци соцю-кторичного щдходу ус народи схож1 у побуп, зви-чаях, релшйних поглядах через сшльшсть людсь-коГ натури, психши, мислення й однакових шлях1в розвитку культури [9, с.47]. З позицп психоаналти-чного тдходу, казки це архетипов! психолопчш феномени, як е найпростшим вираженням псих1ч-них процеав колективного позасвщомого [9, с.45]. Наступний шдхвд - структуралктський, - фокусу-еться на виявленш структурних компонента твор1в казкового жанру, яш залишаються незмшними, не звертаючи уваги на сощально-юторичш аспекти та культурний контекст функцiонувания казки, а також вар1ативш складовi форми та змюту казок [9, с.43]. Представники постструктуралктського щдходу акцентують процесуальний, динашчний характер структури казкового тексту, рiзноманiтнi аспекти взаемодii суб'екта сприйняття, тобто чи-тача, з текстом казки як тако!, а також синхрошчну та дiахронiчну вiдкритiсть тексту [10, с.12]. Нова-торським пiдходом до аналiзування тексту, зокрема казкових творiв, е запропонований А. Цапiв метод поетико-наратологiчного аналiзування, який до-зволяе всебiчно, рiзноаспектно, голографiчно дос-лщити художиiй наратив як конструкт, створений з
ютори (наративу) i !! творчого конструювання (нар
а У результата взаемодii людини зi свиом склада-цгься г! уявлення про проспр i час, вибудовуеться певна модель свiту, якiй у фшософсько-лшгвютич-Hiй лiтературi надають визначення «картина свиу» )В. Гумбольдт, Л. Вайсгербер, Е. Сепр, Б. Уорф, О. Потебня, В. Ужченко, Ю. Апресян, О. Кубрякова, З. Попова, I. Стернш, В. Постовалова, М. Кочерган та 1н.) [див. напр.: 12, с.21]. Зазначений термш уперше 1живаеться фiзиком Г. Герцом на меж1 Х1Х-ХХ ст.
с
для тлумачення фiзичноi картини свiту, яку вiн ро-зумiв як «сукупнють внутрiшнiх образiв зовнiшнiх об'ектiв, що служать для виведення логiчних су-джень щодо поведiнки цих об'ектiв» [13, с.208]. У вiтчизняному мовознавствi iснують так1 тлумачення: 1) картина свиу - це впорядкована сукуп-шсть знань про свiт, яка е такою, що сформована в суспшьнш, а також колективнш та шдиввдуальнш свiдомостi [14, с. 17], 2) «вихвдний глобальний образ свiту» [15, с.19], що е щдгрунтям свиобачення людини, репрезентуе сутнiснi властивосп свiту, як1 за-карбованi у картиш свiту й у розумшш !! носив [14, с. 17]. Ввдтак, змiст картини свiту е багатоплано-вим, оск1льки iнтегруе систему образiв - наочних уявлень про свгт та систему зв'язк1в - шформацш про взаемодiю людини зi свiтом, а також аксюлоп-чн орiентири, знання [14, с.17].
Поняття картини свiту грунтуеться на вивченн уявлення людини про свiт. Якщо свiт - це людина та середовище ГхньоГ взаемоди, тодi картина свиу -«результат переробки шформаци про середовище та людину» [16, с.5]. У такий спосiб, досввд i пов'я-зане з ним свиобачення кожного народу формують ушкальну картину свiту: «Людство знаходиться у постшному русi, воно змiнюеться та розвиваеться; рiзнi епохи та культури сприймають i осягають свiт своервдно, iндивiдуальною манерою органiзують власнi враження та знання, конструюють свою осо-бливу, iсторично обумовлену картину свпу»[17, с.7].
Наприкiнцi ХХ столiття у лшгвютищ склалося узагальнене визначення мови як простору думки i дому духу [18, с.7]. Саме щд таким кутом зору В.Гумбольдт у свош роботi «Мова i фiлософiя культури» зазначае, що змiстове наповнення поняття «свио-гляд народу» може отримати широке тлумачення -це осмислення, переживання й оцiнка свиу етно-сом, як1 втiленi у мовних нацiонально-специфiчних формах. [19, с.147].
Кожна природна мова ввдбивае певний споаб сприйняття й оргашзацп (концептуалiзацil) свiту [20, с.7]. Знання, яш опредметненi в мовi, склада-ють систему поглядiв, - певною мiрою колективну фiлософiю, що нав'язана як обов'язкова для вах носив мови. У картиш свиу вщображеш наши уявлення про внутршнш свiт людини, в нiй конденсу-еться досвiд iнтроспекцii десятков поколшь i з огляду на це вона слугуе надiйним провiдником в оточуючому свiтi [14, с.18].
Нацюнально-мовна свiдомiсть формуе найгли-бшi пласти картини свиу, б№ш того вс мови по-рiзному моделюють навколишнш свiт i у такий спо-сiб створюються неповторнi моделi кожно! нацюна-льно! культури. Мовна картина свиу як модельо-вана сума штелектуальних уявлень народу про буття е важливим компонентом нацюнально! культури, осшльки виступае уособленням чуттевого вi-дображення, свiтосприйняття крiзь призму рашше нагромадженого досв1ду i його творче переосмис-лення [21, с.53]. Саме у казцi ми знаходимо опи-сання неск1нченного розма!ття умов, у яких людина здобувала знання про сви - природш особливосп народу, його iсторичну долю, життеву практику, -
3 5 9
20
PHILOLOGICAL SCIENCES / «еЮУШШШМ-ЛШШаУ» #24®Ш), 2021
усе те, що у певному видозмiненому виглядi набу-вае символiзму та пов'язано з концептуальною картиною свиу, а И своeрiднiсть неможливо виявити без аналiзу концептуального наративу, тобто конце-птпв, як1 складають И основу.
У сучаснш лiнгвiстицi iснуe три основних тд-ходи щодо розумiння терм^ «концепт»: лшгвюти-чний, когнiтивний i культурологiчний. У межах л1-нгв1стичного тдходу (С.О. Аскольдов, Д.С. Лиха-чов) концепт розумieмо як загальний потенцiал денотативного та конотативного значення слова [цит. за 22, с.165]. Слiдом за Д.С. Лихачовим «концепт - це уявне утворення, яке замщуе нам в про-цесi думки невизначену к1льк1сть предмепв одна-ково! природи... Вiн може замщувати певнi аспе-кти предмета чи реальних дш» [23, с.43]. Учений стверджуе, що концепт не виникае безпосередньо зi значения слова, але <аз зiткнення словникового значения слова з особистим i народним досввдом людини» [23, с.44]. Прибiчники когттивного тдходу вщносять концепт до явищ ментального характеру [22, с.166]. Ученi зазначеного пiдходу (О.С.Кубря-кова, З.Д.Попова, I.А.Стернiн) вбачають у концептi одиницю ментальностi, що мае значний стутнь узагальнення й увiбрала логiчну та сублогiчну ш-формацш, яка е такою, що певний концепт охоп-люе [24, с.51]. Згiдно з дослвдженнями культуроло-ггчного тдходу (Ю.С. Степанов, Н.Д. Арутюнова, В.М. Телiя) особлива увага мае придшятись ви-вченню культурно! шформацп, що вмiщена у кон-цептi [цит. за 22, с.166]. Ю.С. Степанов визначае концепт як «згусток культури у свiдомостi людини; те, у виглядi чого культура входить до ментального свиу людини. Водночас, концепт - це те, за допо-могою чого власне людина долучаеться до куль-тури та впливае на не!» [25, с.40]. Н.Д. Арутюнова вважае, що концепт - поняття, яке е результатом взаемоди низки чиннишв: нацюнальна традицiя, фольклор, релiгiя, iдеологiя, життевий досвiд, об-рази мистецтва, ввдчуття i система цiнностей [26, с.3]. Концепти утворюють «певного роду культур-ний шар, який виконуе роль посередника мiж лю-диною i свпом» [там само]. Вiдтак, концепт це оди-ниця мови та культури у !хнш взаемоди; ментальна одиниця, яка вiдображае досввд, знання, шформа-щю про реалл та особливосп свiтосприйняття ет-носу, мае своервдт культурнi та нацiональнi особливосп, а також, зазвичай, мовне втшення.
Складовим елементом культури, який е основою вдеологи та мютить суспiльнi, сощально-пси-хологiчнi ще! та погляди, якими живуть усi пред-ставники народу i як1 наслщуються кожним новим поколiнням, - е система щнностей, на як1й базу-еться аксiологiчний стрижень мовно! картини свиу кожного народу. Загальноприйнятими централь-ними аксiологiчними концептами е концепти ДОБРО i ЗЛО.
Добро i зло е базовими поняттями моралi, гра-ничними полярними характеристиками нашого свiту, яким властивий високий стутнь абстрактно-стi, а тому вщсуттсть вичерпних складових, яш б окреслили внутрiшнiй план зазначених понять [24,
с.52]. Дослвджувана опозищя шдкреслена й у слов-никових дефшщях - основними лексемами, за до-помогою яких вона репрезентована в англшськш мов1 е «good» та «evil». Анал1з тлумачних словнишв уможливив дшти висновку, що для англшсько! мови семантична структура зазначених лексем ви-глядае наступним чином: найширшим е протистав-лення компоненпв «benefit or advantage to someone or something; that which is morally right» / «something that is very bad and harmful; morally wrong or bad». Кожен компонент конкретизований низкою смис-л1в: «Good - advantage, benefit, help, morality, righteousness»; «Evil - harm, cruelty, immorality, wickedness, misfortune». У наведеному перелшу простежуемо опозищю i мгж окремими значен-нями: «help - harm», «benefit - misfortune», «righteousness - wickedness», «morality - immorality». Складтсть семантично! структури дослщжу-ваних лексем у тому, що з одного боку, !хне осно-вне словникове тлумачення охоплюе широкий спектр понять, а з тшого - перелiк наданих сми^в також не е вичерпним, адже власне поняття добра i зла е абстрактними i не мають абсолютного набору характеристик, а тому концептам ДОБРО/ GOOD i ЗЛО/ EVIL властивi розмитi, нечiткi межi [24, с.52].
Найбшьш загальнi компоненти, що формують ядро концептiв, експлiкують лише частину смислiв, як1 вiдображенi у тлумачних словниках [24, с.53]. У текстах казкових творiв вони часто функцюнують як опозицшт пари та характеризують позитивну або негативну рушiйну силу дш, намiрiв i думок пе-рсонаж1в. Наприклад, у казцi «Jack and his wonderful hen» втшено опозищю «benefit - misfortune»: «No good can come of it. The old goat will bring you to a sad end.» У зазначенш казщ Джек, бажаючи по-живитись у заможного пана, спочатку продае йому худобу, а потiм викрадае !! та тiкае додому, прихо-пивши грошi i викрадену козу. Проте, згодом парубок зустрше злодiя, який вiдбере не тiльки худобу, а й життя Джека.
Лексема «good» у значент «benefit, advantage» часто використовуеться у канадських казках, як-от у казщ «How Turtle came»: «I have done this thing for your own good. I fear that if I leave you here, after I have gone your enemies will kill you.» У наведеному казковому творi старий Iндiанець одружуеться з дочкою вождя, але серед чоловшв племен е п, хто заздрять йому та планують убити. Про задум жите-лiв племенi дiзнаеться Глускап - творець iндiанцiв. За допомогою свое! мапчно! сили вiн перетворюе шшру старого Iндiанця зi звичайно! на мщний пан-цир, i ввдтак заздрiсники можуть навiть кинути його у вогнище, однак вбити не зможуть.
Опозицiя «morality - immorality», що репрезе-нтуе лексему «good» у значент «what is considered to be right according to moral standards or religious beliefs» та лексему «evil» як «morally wrong or bad; wicked» втшилась у казщ «The passing of Glooskap»: «He [Glooskap] had made his people happy. But, strangely enough, his people showed him but scanty gratitude. When he grew old they became evil, and they were not as faithful as in the days of his youth and strength. Even the animals grew treacherous. All
«ШУШМУМ-ЛШИГМаУ» #24ИМ), 2021 / PHILOLOGICAL SCIENCES
21
around him he saw signs of faithlessness, and often he was in great sorrow because of his people's ingratitude.»; «Many others Glooskap punished, but all who had diseases he healed, and sent away happy... When Glooskap knew that the wishes of all the good people who had obeyed his commands had been granted, he was ready to set out on his last journey.» Зпдно з фольклором аборигешв Канади, Глускап, подiбно християнському Богов^ створив свiт та керуе ним i вчинками людей; вш е уособленням праотця i вчи-теля для свого народу, бо навчив !х полюванню i рь зних ремесел, до нього iндiанцi йшли за допомогою та порадою. З наведеного уривка висновуемо, що Глускап встановлював меж1 припустимо! поведь нки, тому тi, хто не дотримувались правил, не були чистими серцем i вiрними - отримували покарання; тодi як побожнiсть людей винагороджувалась у рь зний спосiб.
Лексема «good» часто використовуеться у ка-надських казках по вiдношенню до mi у значеннi «having a positive or useful effect, especially on the health»: «they sat down and had a good meal. They ate until they were full.» З етнографiчних та культуроло-пчних джерел ввдомо, що клiмат на територп Ка-нади е суворим, з притаманними йому дуже холод-ними зимами ввд яких потерпали аборигенш жи-телi. Так, забезпечення себе i родини !жею, що дала б сили протягом холодно! зими е життево необхвд-ною справою для кожного iндiанця Канади.
Типовим смислом, який реалiзуе лексема «evil» у багатьох канадських казках е - «something that is very bad and harmful»: «At once the wicked sorcerer- the evil spirit of the woods - pounced upon her, and killing her at a blow, he greedily devoured her like a wolf, until not a bone was left.» Наведене значення здебшьшого застосоване щодо образiв мапчних ю-тот: велетшв, духiв, монстрiв, як1, зпдно з уявлен-нями iндiанцiв, мешкали у люах або водоймах i нападали на людей, особливо дггей, з метою вбити та з'!сти або завдати страждань. 1ншими словами, образами-знаками Зла постають образи монстрiв.
Приядерну зону концеппв формують суттевi, але не базовi уявлення, представленi синонiмами та дериватами [24, с.53]. Так, лексема «wickedness», яка е синошмом «evil» актуалiзуе значення «powerful force that some people believe to exist, and which causes wicked and bad things to happen», а дериват «goodness» вплюе значення «praiseworthy character» у текст казки «Glooskap's country»: "He [Glooskap] was one of twin brothers, the other being Wolf the son of Wickedness. Glooskap was the son of Goodness". Зпдно з вiруваннями аборигешв Канади Глускап - творець усього доброго на Землi та прао-тець iндiанцiв; йому властивi мудрють, доброта i милосердя: «Glooskap was kind to his people and wished them to be contented and at peace», «Glooskap, being brave and wishing to help his people in their need». Вулф, на противагу своему братов^ е творцем усього, що приносить страждання людям i тваринам, а також е жорстоким: «Glooskap, remembering how wantonly Wolf had slain their mother, thought it would be misplaced confidence to trust his life to one so fond of death».
У казщ «The Bad Indian's ashes» лексема «wickedness», яка входить у синонiмiчний ряд лек-семи «evil», актуалiзуe значення «something that is very bad and harmful»: «The ashes blew everywhere, and were changed into the little black flies whose descendants to-day torment people in the summer in the northern woods of Canada. And the bad Indian's wickedness still lives in the black flies that came from his ashes. » Втшене значення шдсилене етшчним смислом, з яким поеднаний компонент «wickedness», оскшьки згадаш чорш мухи/ black flies становлять серйозну загрозу домашнш худобг комахи масово нападають на тварин, кусають !х, через що в остан-шх зникае апетит i знижуеться вага, як результат -люди втрачають худобу i зазнають збитшв. Ось чому у вiруваннях iндiанцiв чорш мухи е знамен-ням прокляття, хвороби або темно! магiï.
Висновки. Менталiтет будь-яко! лшгвокульту-рноï спiльноти значною мiрою обумовлений !"! картиною свиу, у якш репрезентоваш свiтобачення й свiторозумiння !! представнишв, а мова слугуе наць онально-специфiчним засобом сприйняття, моде-лювання i вираження картини свiту лшгвокультур-но! спiльноти. 3i свого боку концепти уможливлю-ють розглянути закарбованi у текстах одинищ свiдомостi, за допомогою яких ми сприймаемо на-вколишнш свiт. Анал!з англомовних казкових тек-стiв Канади дав змогу з'ясувати понятшний змiст аксiологiчних концептiв ДОБРО/GOOD i ЗЛО/EVIL, реалiзований у фольклорних казках ш-дiанцiв Канади. Перспективи наукового пошуку вбачаемо у дослщженш текстотвiрного та свгтотвь рного потенщалу засобiв втiлення концептiв на ма-терiалi канадських англомовних казкових текспв.
Лiтература
1. Косиченко Е.Ф. Концепты «добро» и «зло» и их отражение в прецедентных текстах (на материале сказок). Вестник МГЛУ. Серия «Языкознание». 2009. № 557. С. 82-91.
2. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М.: Советская энциклопедия, 1964. 900 с.
3. Богданова Е.А. Концепты «добро» и «зло» в русской и французской лингвокультурах: аксиологический аспект : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19. Майкоп, 2012. 23 с.
4. Пропп В.Я. Русская сказка (Собрание трудов В. Я. Проппа) / комментарии Ю. С. Рассказова. М.: Лабиринт, 2000. 416 с.
5. Комиссарова Е.В. Лингвистические особенности литературной сказки в немецком языке: дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Смоленск, 2017. С. 24-28.
6. Мирковiч 1.Л. Англомовний казковий дискурс у контексп лшгвокультури. Науковий вюник Мiжнародного гумашгарного ушверситету. Сергя «Фшолопя». 2017. № 31 том 2. С. 86-89.
7. Лггературознавчий словник-довщник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. I. Ковалiва, В.1. Теремка. К.: ВЦ «Академiя», 2006. 752 с.
8. Соколов Ю.М. Русский фольклор : учебное пособие. Изд.3 / отв. редактор В.П. Аникин. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 2007. 544 с.
22
PHILOLOGICAL SCIENCES / «ШУШШЫМ-ЛШГМак» #24»)), 2021
9. Сфименко В.А. Жанровi трансформацп та мультимодальнiсть сучасних казкових HaparnBiB (на мaтерiaлi англшсько! мови) : дис. ... доктора фь лол. наук: 10.02.04. Кшв, 2018. 472 с.
10. Астрахан Н.1. Моделювання у ллературоз-нaвствi: aнaлiз художнього тексту та iнтерпретaцiя ллературного твору : автореф. дис. ... доктора фь лол. наук : 10.01.06. Кшв, 2015. URL: https://kubg.edu.ua/images/stories/Departa-ments/apirantam/Avtoreferat/d.26.133.03/avtoref-erat_astrahan.pdf (дата звернення: 16.07.2021).
11. Цашв А.О. Поетика наративу англшсько-мовних художнiх текстiв для дггей : дис. ... доктора фшол. наук : 10.02.04. Харшв, 2020. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/han-dle/123456789/15833 (дата звернення: 06.04.2021).
12. Живщька I.A. Мовна картина свиу як вшо-браження реaльностi. Фiлологiчнi студи: Науковий вюник Криворiзького державного педaгогiчного ушверситету. 2010. № 4. С. 20-25.
13. Герц Г. Принципы механики, изложенные в новой связи. М. : АН СССР, 1959. 386 с.
14. Воробей Н.В. Етнокультурна картина свиу в афро-американськш поези: лшгвокультуролопч-ний та лiнгвокогнiтивний аспекти : дис. ... доктора фшол. наук : 10.02.04. Ялта, 2010. 241 с.
15. Постовалова В.И. Картина мира в жизнедеятельности человека. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. / под ред. Б. А. Серебрянникова и др. М. : Наука, 1988. С. 8-69.
16. Цивьян Т.В. Лингвистические основы балканской модели мира. М. : Наука, 1990. 207 с.
17. Гуревич А.Я. Категории средневековой
культуры. М. : Искусство, 1972. 318 с.
18. Степанов Ю.С. Изменчивый "образ языка" в науке ХХ века. Язык и наука конца 20 века. М., 1995. С. 7 - 34.
19. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / пер. с нем. Г. М. Рамишвили. М. : Прогресс, 1984. 397 с.
20. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания. Вопросы языкознания. 1995. № 1. С.7-15.
21. Мюшькевич О. Концепт культури як оди-ниця ментально! шформаци у мовнш картиш свиу. Мандавець. 2014. № 1. С. 53-57.
22. Фролова О.В. Национально-культурная специфика вербализации концептов «добро-зло» (на материале английского и немецкого языков). Актуальные проблемы науки XXI века : сб. ст. уч. II науч. -практ. семинара молодых ученых. Минск: Изд-во МИУ, 2012. С. 164-173.
23. Черненко О. I. Концептополе духовш цш-носп в iдiостилi Вштора Бойка : дис. ... канд. фшол. наук: 035. Харшв, 2021. URL: http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Rada/Razov a_rada/13_05_21/dis_Chernenko_1.pdf
24. Моспанова Н.Ю. Добро - ЗЛО. Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. Волгоград: Парадигма, 2006. Т. 3. С. 50-67.
25. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. М.: Языки русской культуры, 1997. 824 с.
26. Арутюнова Н.Д. Введение. Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. 176 с.
