CC BY
27
УДК 617.559-009.76:616-08 ПЕРОВА В.П.
Внницький нацональний медичний ун/верситетiменi M.I. Пирогова
ЗАГОСТРЕННЯ ПОПЕРЕКОВОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ: KAiHiHHE ОБГРУНТУВАННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНО1 КОРЕКЦП ВЕГЕТАТИВНО! ТА МЮФАСЩАЛЬНО'' ДИСФУНКЦП
Резюме. Метою проведеного дослiдження було вивчення загальног вегетативной регуляци та електромюграфiчних характеристик реакцп м^в спини при загостренш поперекового больового синдрому, гхзв'язку гз виражешстю та тривалктю больового синдрому. Було обстежено 200хворих з загостренням поперекового больового синдрому, у яких встановлено наявтсть значног вегетативно! та мшфасщальног дисфункци. Виражетсть больового синдрому, його тривалкть впливають на характер i тяжксть вегетативних та мшфасщальних порушень.
Ключовг слова: вертеброгент больовi синдроми, вегетативна дисфункщя, мшфасщальна дисфункщя.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Вступ
В Укра'1ш, як i в шших крашах, хрошчш поперековi больовi синдроми, бшьшють з яких мае вертеброгенне походження, займають одну iз провщних позицш серед причин тимчасово'1 непрацездатностi, швалщносл, зниження фiзичноl активностi пацiентiв рiзного вiку [2, 4, 9]. Зпдно з численними епiдемiологiчними до-слщженнями, впродовж життя бiль в нижнш частинi спини виникае у 60—80 % дорослого населення; по-ширешсть тяжких випадкiв становить близько14 % [6, 8]. Приблизно 25 % дорослих страждае вщ цього розладу, i близько одше'1 третини з них повiдомляють про iстотне зниження якост життя, включаючи об-меження активносп, нездатнiсть виконувати роботу внаслщок персистуючих або рецидивуючих епiзодiв болю в нижнш частиш спини [5, 7].
У значно'1 частини пащенпв з хронiчним болем попереково-крижово'1 локалiзацil виявляються афективнi порушення, вегетативна дистошя та мiофасцiальна дисфункцiя [3]. У зв'язку з рiзно-манiттям патогенетичних факторiв i варiантiв формування хрошчних поперекових больових син-дромiв, а також недостатньою ефективнiстю лшу-вання ще'1 групи хворих актуальною е комплексна оцшка взаемозв'язку функцiональних порушень та суб'ективних ощнок пацiентами больового синдрому з метою розробки алгоритму прогностично'1
оцшки nepe6iry загострення хрошчного поперекового больового синдрому.
Метою цього дослщження було вивчення загально! вегетативно! регуляци та електромiографiчних характеристик реакци м'язiв спини при загостренш поперекового больового синдрому, !х зв'язку i3 виражешстю та тривалютю больового синдрому.
MaTepi^ та методи
Вiдповiдно до мети дослщження на базi вщдлення № 3 Вшницько! обласно! психоневролопчно! лшарш iм. академiка А.1. Ющенка було обстежено 200 (87 чоловшв, 113 жшок) пацieнтiв iз загостренням поперекового больового синдрому. Вш хворих становив вщ 19 до 55 роыв (у середньому 42,30 ± 11,08 року). Органiзацiя дослiдження Грунтувалася на положеннях Гельсiнсько'í декларацi'í Всесвггньо! медично! асоцiацi'í. Вiд усiх хворих було отримано шформовану згоду на участь в дослщженш.
Залежно вщ характеру трудово! дiяльностi пацieнти розподлилися так: особи, якi займаються розумовою
Адреса для листування з автором:
Перова Вгга Павлвна E-mail: viktoria866@mail.ru
© Перова В.П., 2014
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
працею, — 52,2 %; фiзичною працею — 47,8 %. Для бшьшосп хворих (81,5 %) характерною е гiподинамiя. За тривалiстю захворювання пацiенти були розподiленi на двi групи: < 3 роки — 109 (54,5 %), > 3 роки — 91 (45,5 %).
1нтегральну оцшку больового синдрому проводили за допомогою вiзуально!' аналогово! шкали (ВАШ). За iнтенсивнiстю больового синдрому було видшено 3 групи пащентав: i3 слабким больовим синдромом (ВАШ < 40 мм) — 21 (10,5 %), i3 больовим синдромом серед-нього ступеня тяжкост (ВАШ 40—60 мм) — 99 (49,5 %), i3 тяжким больовим синдромом (ВАШ > 60 мм) — 80 (40 %).
З метою вивчення електромiографiчних характеристик реакцп м'язiв спини при загостренш попере-кового больового синдрому було використано метод електромюграфп за поверхневою (iнтерференцiйною) методикою. Остання включала дослщження найбiльш iнформатичних показниыв, якi були отриманi за допомогою комп'ютерно! обробки: максимальна амп-лiтуда — максимальна амплiтуда, що спостерiгаеться на цiй дiлянцi штерференцшно! мiограми; середня амплiтуда — середня амплпуда ше! дiлянки аналiзу штерференцшно! мюграми; середня частота — середня частота ще! дiлянки анаизу штерференцшно! мiографи. Для обстеження хворих використовувався двоканальний електронейромюграф «Нейро-ЕМГ-Мшро» фiрми «Нейрософт» (Росiя). У дослщженш використовували стандартнi чашковi електроди зi змiнною вiдстанню.
Стан вегетативно! регуляци в обстежуваних пацiентiв оцшювали за допомогою методу варiацiйно! пульсоме-трп [1]. Реестрацiя двоканально! електрокардiограми за стандартним методом, цифрова обробка знятих сигнатв, !х вiдображення та вимiрювання параметрiв електрокардiографiчних сигналiв проводилися на елек-трокардiографiчному комплексi «Кардюлаб СЕ» («Хаи-Медика», Укра!на).
Пiсля побудови варiацiйно! криво! (крива розподь лу кардюштерватв — гiстограма) визначалися !! осно-внi характеристики: мода (Мо), амплпуда моди (АМо), середня тривалють iнтервалiв R-R (RRNN), кiлькiсть пар послщовних R-R, що вiдрiзняються бшьше нiж на 50 мс (NN50), вщсоток NN50 вiд загально! кшькосп кардiоiнтервалiв, що аналiзуються (pNN50), стандарт-не вiдхилення iнтервалiв R-R (SDNN), коефвдент варiацi! (Cvar), корiнь квадратний iз суми квадратiв рiзниць послщовних пар iнтервалiв R-R (RMSSD). За даними варiацiйно! пульсометрп додатково об-числювали такi спектральш показники, як: загаль-ний показник потужностi спектра в цшому дiапазонi (0,003—0,4 Гц) (ТР), потужшсть у дiапазонi дуже низь-ких частот (0,003—0,04 Гц) (very low frequency — VLF), потужшсть у дiапазонi низьких частот (0,04—0,15 Гц) (low frequency — LF), потужшсть у дiапазонi високих частот (0,15—0,40 Гц) (high frequency — HF), вщсоток
низьких частот у спектрi (LF%), вщсоток високих частот у спектрi (HF%), вщношення абсолютних значень потужностi низьких частот до абсолютних значень потужносп високих частот (LF/HF). Також проводили оцшку за Р.М. Баевським (1984) [1], розраховуючи ва-рiацiйний розмах (ВР), шдекс вегетативно! рiвноваги (1ВР), вегетативний показник ритму (ВПР), шдекс напруження регуляторних систем (1Н).
Статистичну обробку даних виконували у статистич-ному пакетi SPSS20 (©SPSS Inc.). Юльысш параметри у табл. 1—4 наведеш у виглядi M ± 8 (середне значен-ня ± середне квадратичне вiдхилення), якiснi даш — у виглядi частоти. Для порiвняння незалежних виборок використовували U-критерш Манна — У!тнi. Для зна-ходження вiдмiнностей частот використовували метод визначення %2 (Пiрсона).
Результати досл^дження
У табл. 1 наведено основнi параметри вегетативно! регуляци ритму серця в групах пацiентiв з рiзною iнтенсивнiстю больового синдрому (оцшка за ВАШ). Як видно з табл. 1, за бшьшютю показнишв, якi харак-теризують варiативнiсть ритму серця, хворi з помiрно та сильно вираженим больовим синдромом вiрогiдно вiдрiзняються вiд пацiентiв з легким больовим синдромом.
Необхщно шдкреслити головнi вiдмiнностi, що асоцiюються iз збiльшенням iнтенсивностi больового синдрому. Насамперед звертае на себе увагу, що ампль туда моди, яка вщображае мiру мобшзаци впливу симпатично! нервово! системи, iз збiльшенням штенсивносп больового синдрому мала тенденцiю до зростання. Цю тенденцш пiдтримуе i вiрогiдне зменшення показник1в SDNN i Cvar (враховуе пульс). Показник pNN50 прямо корелюе iз парасимпатичним впливом, i можна вважати, що еферентна парасимпатична актившсть у хворих iз загостренням поперекового больового синдрому вщ-чутно знижена.
Параметри оцiнки за методикою Баевського св1дчать про зниження парасимпатикотонiчного впливу ^ро-гiдне зниження ВР) i значне збiльшення напруження симпатичних вщдшв вегетативно! нервово! системи (збiльшення 1ВР та 1Н). Цi штегральш, комплексш показники оцiнюють стан балансу двох компоненпв вегетативно! регуляци на користь симпатикотони так саме, як i статистичнi показники.
Аналогiчний висновок можна зробити i за результатами спектрально! оцшки. Рiзке зменшення потуж-ностi загального спектра i його компонент говорить про зниження активност парасимпатичного вiддiлу й зростання впливу симпатичних центральних та пери-феричних механiзмiв.
Статистична оцiнка даних варiацiйно! пульсометрГ! залежно вщ тривалост захворювання (табл. 2) продемонструвала, що бшьшють показникiв у па-щенпв з тривалiстю захворювання бiльше 3 рошв
Таблиця 1. Параметри вар1ац1йно/ пульсометр^ залежно вд ступеня вираженост
больового синдрому
Показник ВАШ < 40 мм (n = 21) ВАШ 40-60 мм (n = 99) ВАШ > 60 мм (n = 80) Pl-2 Pl-3 Р2-3
Mo, с 780,00 ± 120,41 856,94 ± 123,72 886,21 ± 126,63 0,199 0,275 0,076
AMo, % 44,33 ± 17,70 48,51 ± 13,84 51,45 ± 16,14 0,235 0,081 0,192
RRNN, мс 814,40 ± 118,09 875,81 ± 118,78 906,57 ± 123,06 0,285 0,236 0,112
pNN50,% 19,43 ± 18,24 11,36 ± 15,63 9,16 ± 14,15 0,039 0,007 0,330
SDNN, мс 56,24 ± 29,88 43,15 ± 25,28 38,99 ± 19,30 0,039 0,002 0,226
Cvar 10,71 ± 20,95 4,69 ± 2,40 4,30 ± 2,05 0,006 0,008 0,242
RMSSD, мс 41,05 ± 26,62 31,05 ± 19,50 28,020 ± 17,168 0,049 0,007 0,278
О^нка за Баевським
ВР 236,48 ± 122,06 186,86 ± 61,61 177,80 ± 67,32 0,007 0,004 0,349
1ВР 286,86 ± 252,04 305,76 ± 161,13 369,87 ± 267,06 0,663 0,203 0,049
ВПР 6,81 ± 4,59 6,87 ± 2,59 7,66 ± 3,53 0,935 0,358 0,085
1Н 179,33 ± 180,88 180,03 ± 105,43 220,62 ± 173,08 0,981 0,337 0,055
Спектральнi показники
TP, мс2 3870,90 ± 3601,72 2410,99 ± 3916,93 1816,09 ± 1866,10 0,119 0,000 0,214
VLF, мс2 1818,76 ± 2251,36 1082,76 ± 2633,62 769,36 ± 934,81 0,236 0,002 0,312
LF, мс2 1056,62 ± 1092,67 699,66 ± 1020,18 537,59 ± 618,54 0,153 0,005 0,214
HF, мс2 897,62 ± 1159,64 552,03 ± 821,82 459,50 ± 657,49 0,108 0,025 0,415
LF, % 67,00 ± 12,47 62,47 ± 20,10 60,24 ± 17,73 0,629 0,575 0,409
HF, % 39,85 ± 15,61 41,03 ± 20,41 41,70 ± 17,32 0,804 0,659 0,816
LF/HF 2,53 ± 3,76 2,29 ± 2,11 2,01 ± 1,86 0,677 0,366 0,354
Таблиця 2. Параметри варiацiйноl пульсометра при загостренн хрон1чного поперекового синдрому з тривалстю захворювання до 3 роюв (n = 109) i бльше 3 роюв (n = 91)
Показник Тривалють < 3 роки Тривалють > 3 роки р
AMo, % 46,37 ± 14,39 52,7 ± 15,7 0,003
pNN50, % 14,66 ± 16,39 7,34 ± 13,55 0,001
SDNN, мс 46,39 ± 22,01 38,63 ± 25,74 0,022
Cvar 6,06 ± 9,48 4,09 ± 2,34 0,055
RMSSD, мс 36,02 ± 20,97 24,75 ± 16,25 < 0,001
ВР 205,57 ± 77,33 167,93 ± 64,08 < 0,001
IBP 277,40 ± 164,26 391,72 ± 260,59 < 0,001
ВПР 6,55 ± 2,66 7,93 ± 3,71 0,003
IH 166,92 ± 108,83 231,26 ± 173,38 0,002
ТР, мс2 2521,56 ± 2552,44 2092,46 ± 3939,79 0,355
VLF, мс2 979,06 ± 1239,88 1101,31 ± 2793,11 0,681
LF, мс2 809,35 ± 935,51 508,16 ± 828,04 0,018
HF, мс2 676,33 ± 837,77 401,55 ± 751,89 0,016
LF, % 59,27 ± 18,36 63,74 ± 18,24 0,227
HF, % 44,15 ± 17,11 37,61 ± 19,92 0,013
LF/HF 1,73 ± 1,46 2,76 ± 2,82 0,001
Таблиця 3. Параметри спектрального анал1зу електромографИм'яз'в спини залежно вд ступеня
вираженост больового синдрому
Показник ВАШ < 40 мм (n = 21) ВАШ 40-60 мм (n = 99) ВАШ > 60 мм (n = 80) Pl-2 Pl-3 Р2-3
Максимальна ампл^уда, мВ 0,140 ± 0,161 0,913 ± 0,096 0,624 ± 0,151 0,066 0,036 0,003
Частота, кГц 98,09 ± 30,98 93,25 ± 15,55 86,80 ± 12,74 0,112 0,082 0,046
Таблиця 4. Параметри спектрального аналiзу електромографИм'яз'в спини при загостренн хрон1чного поперекового больового синдрому з тривалстю захворювання до 3 роюв (n = 109)
i бльше 3 роюв (n = 91)
Показник Тривалють < 3 роки Тривалють > 3 роки р
Максимальна ампл^уда, мВ 0,113 ± 0,092 0,730 ± 0,062 0,0142
Частота, кГц 91,53 ± 8,73 86,20 ± 9,64 0,084
витримують той же напрямок змш, який виявлений при порiвняннi хворих з рiзною штенсившстю больового синдрому.
Отже, у пащенпв, як1 довше хворшть, мае мюце переважання симпатичних впливiв. Показники 1ВР та 1Н е вiрогiдно вищими, шж у груш тих, що хворie менше 3 роив. Це може свщчити на користь зниження адаптацiйного потенщалу в мiру збiльшення тривалостi захворювання.
Таким чином, при дослщженш та анатз1 показниюв варiацiйноí' пульсометр!! виявлено значне напруження вегетативних систем адаптаци та компенсаци при заго-стреннях хрошчного поперекового больового синдрому, яке iз збiльшенням тривалостi захворювання може мати ознаки виснаження, декомпенсаций й звуження адаптив-них можливостей.
Анатз отриманих електромiографiчних даних показав, що у пащенпв iз загостренням поперекового больового синдрому характерним е двобiчне зниження амплпуди коливань електричного потенцiалу м'язiв спини, яке було найбтьш вираженим в мiру посилення iнтенсивностi больового синдрому та збтьшення три-валостi захворювання (табл. 3, 4).
Таким чином, мюфасщальна дисфункщя поедну-еться з вегетативною дисфункщею, тiсно вплiтаeться в патогенезi клiнiчне оформлення хронiчного поперекового больового синдрому, що вимагае вщповщно! терапевтично! корекци.
Висновки
1. При дослщженш варiативностi серцевого ритму та спектральному аналiзi електромюграфи м'язiв спини виявлено значну вегетативну та мюфасщальну дисфунк-цiю у хворих iз загостренням поперекового больового синдрому.
2. Змши вегетативно! iнервацií' та забезпечення дiяльностi при загостреннi хронiчного поперекового больового синдрому полягають у рiзкому зменшеннi парасимпатичного впливу i переважанш у вегетативному балансi симпатично! активность
3. Вираженють больового синдрому, його тривалють впливають на характер i вираженють вегетативних та мюфасщальних порушень.
Список лператури
1. Баевский Р.М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кириллов, С.З. Клецкин. — М.: Наука, 1984. — 176с.
2. Вознесенская Т.Г. Боли в спине: взгляд невролога// Concilium medicum. — 2009. — № 2. — С. 75-79.
3. Хронические болевые синдромы пояснично-крестцовой локализации: значение структурных скелетно-мышечных расстройств и психологических факторов/Е.В. Подчуфарова, H.H. Яхно, В.В. Алексеев и др. // Боль. — 2003. — № 1. —
C. 38-43.
4. Ma V.Y. Incidence, prevalence, costs, and impact on disability of common conditions requiring rehabilitation in the United States: stroke, spinal cord injury, traumatic brain injury, multiple sclerosis, osteoarthritis, rheumatoid arthritis, limb loss, and back pain / V.Y. Ma, L. Chan, K.J. Carruthers//Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2014. — Vol. 95, № 5. — Р. 986-995.
5. Report of the national institutes of health task force on research standards for chronic low back pain / R.A. Deyo, S.F. Dworkin,
D. Andersson [et al.]// J. Manipulative Physiol. Ther. — 2014. — Vol. 37, № 7. — P. 449-467.
6. Storheim K. Musculoskeletal disorders and the Global Burden of Disease study / K. Storheim, J.A. Zwart // Ann. Rheum. Dis. — 2014. — Vol. 73, № 6. — Р. 949-950.
7. The association between physical activity and neck and low back pain: a systematic review/E. Sitthipornvorakul, P. Janwanta-nakul, N. Purepong [et al.] // Eur. Spine J. — 2011. — Vol. 20, № 5. — P. 677-689.
8. Vassilaki M. Insights in public health: perspectives on pain in the low back and neck: global burden, epidemiology, and management / M. Vassilaki, E.L. Hurwitz // Hawaii J. Mеd. Public Health. — 2014. — Vol. 73, № 4. — Р. 122-126.
9. Yelnik A. Epidemiology of physical disabilities in France // Sons. — 2014. — № 785. — Р. 26-28.
Получено 09.09.14 ■
Перова В.П.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
ОБОСТРЕНИЕ ПОЯСНИЧНОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА: КЛИНИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ КОРРЕКЦИИ ВЕГЕТАТИВНОЙ
И МИОФАСЦИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ Резюме. Целью проведенного исследования было изучение общей вегетативной регуляции и электромиографических характеристик реакции мышц спины при обострении поясничного болевого синдрома, их связи с выраженностью и длительностью болевого синдрома. Было обследовано 200 больных с обострением поясничного болевого синдрома, у которых установлено наличие значительной вегетативной и миофасциальной дисфункции. Выраженность болевого синдрома, его продолжительность влияют на характер и тяжесть вегетативных и миофасциальных нарушений.
Ключевые слова: вертеброгенные болевые синдромы, вегетативная дисфункция, миофасциальная дисфункция.
Perova V.P.
National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine
EXACERBATION OF LOW BACK PAIN SYNDROME: CLINICAL REASONING OF DRUG CORRECTION FOR AUTONOMIC AND MYOFASCIAL DYSFUNCTION Summary. The aim of the study was to examine the overall autonomic regulation and electromyographic characteristics of back muscles reaction during exacerbation oflow back pain syndrome, their correlation with severity and duration ofpain syndrome. 200 patients with exacerbation oflow back pain syndrome were examined, in them the presence of significant autonomic and myofascial dysfunction has been detected. Intensity of pain syndrome, its duration influence the nature and severity of autonomic and myofascial dysfunction.
Key words: vertebrogenic pain syndromes, autonomic dysfunction, myofascial dysfunction.
