CC BY
96ОБГРУНТУВАННЯ ЕТАПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ НАУКОВО - МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
Павленко В. І.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
Анотація. У статті на засадах управлінського підходу обґрунтовано етапи організації і здійснення науково -методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. Виокремлено особливості кожного етапу та визначено можливості їх реалізації в практичній діяльності шкіл. Керівники і педагогічний колектив навчального закладу при організації науково-методичної роботи мають використовувати науковий підхід. За доцільне вважається використання теоретично обґрунтованих і практично апробованих етапів організації науково-методичної роботи.
Ключові слова: управлінський підхід, інформаційно - аналітичний етап, мотиваційно - цільовий етап, планово -прогностичний етап, організаційно - виконавчий етап, контрольно - коригуючий етап.
Аннотация. Павленко В. И. Обоснование этапов организации и осуществления научно - методической работы. В статье на основе управленческого подхода обосновано этапы организации и осуществления научно
- методической работы в общеобразовательном учебном заведении. Раскрыты особенности каждого этапа и определены возможности их реализации в практической деятельности школ. Руководители и педагогический коллектив учебного заведения при организации научно-методической работы должны использовать научный подход. Целесообразным считается использование теоретически обоснованных и практически апробированных этапов организации научно-методической работы.
Ключевые слова: управленческий подход, информационно - аналитический этап, мотивационно - целевой этап, планово - прогностический, организационно - исполнительный, контрольно - корригирующий.
Annotation. Pavlenko V.I. The scientifically research and provement of organizational and scientific - methodical work stages. The stages of organization and implementation of scientific - methodical work in public educational approach were grounded in the article. The peculiarities of each stage hare been defined and the ways of stage imple -mentation in the practical activity of schools have been researched. Chiefs and pedagogical collective of an educational institution at organization of scientific - methodical work should use the scientific approach. Expedient it is considered use of theoretically reasonable and practically approved stages of organization of scientific - methodical work.
Key words: administrative approach, infor-mational-analytic stage, goal-motivated stage, planned -forecasting stage, organizational-implemental stage, controlling-correcting stage.
Вступ.
У сучасних умовах модернізації системи загальної середньої освіти виняткового значення набуває проблема підвищення кваліфікації педагогічних працівників, упровадження у навчально-виховний процес досягнень психолого-педагогічної науки й передового педагогічного досвіду. Розв’ язати цю проблему можна різними шляхами, але, передусім, через ефективну організацію внутрішньошкільної науково-методичної роботи.
У науковій літературі науково-методична робота розглядається у різних аспектах, зокрема як:
• форма вивчення й впровадження досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду (Т.Бесіда, В.Бондар, Я.Коломинський, М.Красовицький, О.Патрушева, О.Ярошенко);
• компонент організаційної структури управління освітнім процесом і його контролю (Ю.Гільбух, М. Дробноход, Ю.Конаржевський, Є.Мехацька, О.Моісеєв, М.Плахова, М.Поташник, І.Раченко, П.Худоминський, Т.Шамова);
• спеціально організована діяльність педагогічного колективу (Н.Волкова);
• цілісна педагогічна система взаємопов’язаних дій і заходів, що зумовлюють підвищення професійно-педагогічної майстерності вчителів і досягнення оптимальних результатів навчально-виховного процесу (О.Сидоренко).
У залежності від того, яке місце в освітньому процесі відводиться науково-методичній роботі, вчені виокремлюють різні етапи її організації.
Так, якщо розглядати науково-методичну роботу як форму вивчення й впровадження досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, то вона здійснюється за такими етапами:
1. Попередня підготовка та планування. Цей етап передбачає діагностику професійної компетентності педагогів, планування роботи щодо вивчення й впровадження досягнень науки і передового досвіду, створення творчих груп учителів для забезпечення компетентності в управлінні цим процесом.
2. Забезпечення теоретичної та психологічної готовності педагогів до впровадження досягнень педагогічної науки і передового досвіду. На цьому етапі відбувається роз’ яснення основних положень науки з певної проблеми.
3. Створення передового педагогічного досвіду на основі результатів наукових досліджень. Цей етап передбачає конструювання нового або перевід наявного досвіду на більш високий якісний рівень на основі розроблених творчою групою рекомендацій.
4. Упровадження в масову практику досвіду реалізації нових педагогічних ідей, концепцій, рекомендацій. У науковій літературі зазначено, що це найскладніший етап, оскільки передбачає перебудову діяльності великої кількості шкіл.
5. Вивчення й аналіз результатів [1;5;8].
Якщо розглядати науково-методичну роботу як компонент організаційної структури управління освітнім процесом, то можна виокремити такі етапи її організації:
• планування - важливий підготовчий етап, який пов’язаний з визначенням мети, завдань, змісту, форм, методів науково-методичної роботи, а також педагогічних умов її здійснення та перспектив розвитку;
• організаційний - пов’язаний з удосконаленням структури системи науково-методичної роботи, змісту діяльності методичних об’єднань. Здійснюється організаційна функція під час підготовки та реалізації планів науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації на всіх рівнях і в усіх формах;
• контрольний - полягає у створенні і підтримці стабільного зворотного зв’язку, в оцінці відповідності наслідків науково-методичної діяльності плановим завданням та нормативним вимогам;
• коригуючий - спрямований на виправлення у діяльності педагогічних кадрів недоліків, пов’язаних із використання застарілих методик, що не відбивають сучасних вимог, умов і можливостей суспільства [3;4;7].
З огляду на науково-методичну роботу як спеціально організовану діяльність педагогічного колективу, виокремлюють такі етапи її здійснення:
• проблемно-орієнтований аналіз навчально-виховної діяльності колективу вчителів;
• організація діяльності педагогічного колективу над проблемною темою;
• моніторинг та регулювання діяльності педагогічного колективу [2].
Аналіз різних підходів до визначення етапів організації науково-методичної роботи та їх характеристик дає підставу для висновку, що більшість авторів визначає підготовчий етап, який передбачає діагностування, визначення мети і завдань методичної роботи, формування планів; основний - мета якого реалізація намічених планів і підсумковий, зумовлений необхідністю виявлення досягнутих результатів.
Проте практика свідчить, що науково - методичної робота буде більш ефективною, якщо її організація і здійснення ґрунтуватиметься на засадах управлінського підходу.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
Мета, завдання роботи.
Відтак, основну мету статті ми вбачаємо у визначенні і характеристиці етапів організації і здійсненні науково - методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі з позицій управлінського підходу.
Результати досліджень.
Оскільки науково-методична робота є цілісною соціально-педагогічною системою, управління нею ґрунтується на дотриманні вимог щодо керування складними соціальними системами, вимагає вивчення і врахування закономірностей розвитку й функціонування всіх структурних ланок. Управлінський аспект організації науково-методичної роботи вимагає обов’язкового здійснення комплексу взаємопов’язаних дій, що реалізують повний управлінський цикл.
Важливим чинником функціонування та розвитку соціально-педагогічної системи є внутрішні та зовнішні інформаційні процеси. Їх раціональна організація - запорука ефективного управління освітньою діяльністю. Інформація, яка надходить зовні та циркулює всередині навчального закладу, утворює змістове наповнення комунікативних процесів між педагогами та його зовнішнім середовищем.
Інформація є основою процесу управління, оскільки містить необхідні для оцінки ситуацій та прийняття управлінських рішень відомості, завдяки яким керівник отримає змогу діяти свідомо й аргументовано.
У зв’язку з цим, найпершою і найнеобхіднішою умовою ефективної організації науково-методичної роботи є своєчасне надходження об’єктивної, достовірної, точної зовнішньої і внутрішньої інформації. Без неї не можна сформулювати методичну проблему, правильно оцінити ситуацію, визначити цілі і завдання науково-методичної роботи, організувати їх виконання.
Зовнішня інформація створюється поза школою, але безпосередньо впливає на організацію науково-методичної роботи. Це - директивні й нормативні документи про освіту, навчальні плани, програми, підручники, науково-педагогічна інформація про умови й стан виховання учнів у сім’ї, позашкільних закладах, соціокультурні умови мікрорайону школи, соціальне замовлення суспільства на якісну освіту підростаючого покоління і т.ін.
Внутрішня інформація виробляється у навчальному закладі. Це сукупність даних про перебіг і результати навчально-виховного процесу, рівень професійно-педагогічної компетентності вчителів, відомості про учнів, їх батьків, про умови для оптимального здійснення навчально-виховного процесу і т.ін.
Одержати оперативну і надійну інформацію про перебіг навчально-виховного процесу, рівень професійно-педагогічної діяльності кожного вчителя чи всього педагогічного колективу навчального закладу дозволяє діагностика. Використання педагогічної діагностики при організації і здійсненні науково-методичної роботи полягає у тому, що вона сприяє виявленню недоліків і дає можливість планувати шляхи для усунення цих недоліків. Діагностика вносить конкретність у діяльність кожного педагога, націлює його на розв’язання практичних завдань орієнтованих на підвищення якості навчально-виховного процесу.
Аналіз результатів інформації, отриманої у результаті діагностування, дає підстави для визначення прогностичних цілей і завдань науково-методичної роботи, встановлення пріоритетів, дозволяє визначитись із провідними напрямами, шляхами і засобами діяльності педагогічного колективу школи. Відтак, кожний навчальний заклад орієнтує свою діяльність на майбутнє, прагне досягти певного ідеального стану. Праця
керівників школи, кожного педагога повинна бути мотивованою і визначатися спектром цілей, яких необхідно досягти.
Цілеспрямованість - головна риса людської діяльності. Цілі - це один із засобів мотивації працівників. Своєчасно доведені, обґрунтовані, реальні цілі здатні підвищити ефективність діяльності, а безцільове управління неспроможне забезпечити продуктивну діяльність педагогічного колективу. Цілі виконують важливу роль
контрольного стандарту, з яким порівнюють досягнуті результати. Тому вони повинні бути реалістичними, зрозумілими, кількісно і якісно визначеними, розмежованими у часі і просторі.
Цілі науково-методичної роботи з різним ступенем конкретизації полягають у створенні цілісної, зумовленої станом розвитку психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду, регіональними і місцевими умовами й рівнем професійно-педагогічної компетентності вчителів системи заходів, спрямованої на всебічне зростання професійної майстерності, творчий розвиток як окремих педагогів, так і колектив у цілому, підвищення ефективності навчально-виховної діяльності.
До параметрів середовища, що забезпечують ефективну діяльність як кожного педагога, так і педагогічного колективу в цілому, належить усвідомлення кожним не лише цілей, завдань, а й методів їх здійснення - чітких, зрозумілих, виважених планів діяльності. Щоб індивідуальні та колективні зусилля були успішними, педагоги повинні знати, чого від них очікують. Отже, індивідуальна і спільна діяльність вчителів школи повинна плануватися. Це забезпечує реалізація функції планування, яка є однією із основних в управлінні.
Планування науково-методичної роботи покликане на основі аналізу результатів діагностування, зовнішніх і внутрішніх умов функціонування й розвитку навчального закладу, прогнозу очікуваних результатів змоделювати образи бажаного майбутнього стану науково-методичної діяльності педагогів, рівня їх професійно-педагогічної компетентності і результатів навчально-виховного процесу.
Для того, щоб цілі були досягнуті, а плани реалізовані, необхідно ефективно реалізувати функцію організації. Отже, якість функціонування і розвиток навчального закладу залежить від реалізації організаційно -виконавчої функції. До основних напрямків підвищення ефективності реалізації даної функції відносять: реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу до організації науково-методичної діяльності; науково й практично обґрунтований розподіл обов’язків між керівниками школи, членами педагогічного колективу; раціональна організація праці; формування відносно автономних систем внутрішньошкільного управління.
Контролювання як функція управління є логічним завершенням дій керівника. Суть його полягає у з’ясуванні можливості досягти поставленої мети, оскільки недосяжну мету немає сенсу формулювати. Не заперечною є думка, що передумовою успішної діяльності будь-якої організації є її здатність зіставити реальні результати з очікуваними, проаналізувати причини відхилень та якнайшвидше поправити виявлені похибки і запобігти їх появі, передбачивши зміни зовнішнього і внутрішнього середовища. Саме на це спрямована функція контролювання.
Контролювання науково-методичної роботи забезпечує її цілеспрямованість, оскільки дозволяє співвідносити отримані результати з поставленими цілями, узагальнювати позитивний досвід, здійснювати регуляцію і коригування методичної діяльності педагогів. Крім того, контроль передбачає вироблення на основі аналізу науково-методичної роботи і узагальнення отриманих даних рекомендацій щодо її переведення на вищий якісний рівень.
Отже, розглядаючи науково-методичну роботу з позицій управлінського аспекту, ми виокремили такі етапи її організації:
• інформаційно - аналітичний;
• мотиваційно - цільовий;
• планово - прогностичний;
• організаційно - виконавчий;
• контрольно - коригуючий .
Крім того, виокремлено концептуальний етап. На цьому етапі розробляється концептуальна модель організації методичної роботи в школі з урахуванням місцевих та регіональних особливостей.
Інформаційно-аналітичний етап передбачає збір, обробку інформації щодо проблем внутрішньошкільної науково-методичної роботи.
Мотиваційно-цільовий етап зумовлює виявлення пріоритетних цілей науково-методичної роботи, мотивів підвищення педагогічної майстерності вчителів та педагогічних колективів.
Планово-прогностичний етап забезпечує визначення змісту науково-методичної діяльності, складання планів методичної роботи, визначення форм і методів реалізації запланованого.
Організаційно-виконавчий етап зумовлює реалізацію планів науково-методичної роботи шляхом створення сприятливих умов у навчальному закладі, раціоналізації праці педагогів, організації і проведенні різноманітних методичних заходів.
Контрольно-коригуючий етап передбачає співвіднесення отриманих результатів із поставленими цілями та завданнями, регулювання та коригування науково-методичної діяльності. Цей етап відповідає підсумковій частині науково-методичної роботи.
Характеристика етапів організації науково - методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі подано у таблиці 1.
Таблиця 1
Етапи організації науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі
Складові Теоретичні основи
етапів діяльності (наукові підходи, наукові Мета етапу Завдання етапу Зміст діяльності Технологічна складова (форми, методи Результативність
Етапи принципи) діяльності)
1 2 3 4 5 6 7
І.Інформаційно- Принципи: Збір та обробка 1.Вивчення, аналіз 1.Збір інформації про: Форми: методичні Виявлення
аналітичний - актуальності; інформації щодо стану навчально- а)внутрішнє об’єднання, творча недоліків та
- спрямованості; внутрішнього та виховного процесу, середовище: група, науково- внутрішніх
- конкретності зовнішнього методичної діяльності - результати поточної практичний семінар. резервів.
середовища педагогічного та підсумкової Методи: мозковий
навчального колективу; успішності; штурм, ділова гра,
закладу. 2.Проблемно-орієнтований аналіз організаційної структури науково-методичної служби; 3. Добір діагностичного інструментарію щодо визначення мотивів, готовності вчителів до підвищення рівня власної діяльності, утруднень у методичній роботі і т. ін. 4.Збір і обробка інформації щодо навчально-виховного процесу, його результатів. Рефлексія. - інтелектуальний творчий потенціал учителів; - історія, традиції школи; - стан матеріально-технічної бази тощо; б)зовнішнє середовище: - нормативно-правова база; - статистичні дані про соціум мікрорайону, школи, міграції; - особливості регіону; - соціальне замовлення на освіту; - відомості про досвід роботи інших шкіл тощо. 2.Аналітична обробка інформації. 3.Здійснення комплексної оцінки ситуації. багатомірні матриці.
1 2 3 4 5 6 7
ІІ. Концептуальний Принципи: - науковості; - актуальності; - єдності теорії і практики. Розробка концептуальної моделі організації науково- методичної роботи в сільській школі з урахуванням регіональних і місцевих умов 1. Формулювання загальної мети науково-методичної роботи; 2.Формування банку інноваційних ідей; 3.Визначення шляхів модернізації науково-методичної роботи, оптимізація досвіду школи; 4. Формування моделі (проекту) модернізації науково-методичної роботи Моделювання науково-методичної роботи з урахуванням місцевих та регіональних умов. Форми: Авторська експертна рада, конкурс проектів. Методи: мозковий штурм, „коло ідей”, вільних дебатів. Створення моделі організації науково- методичної роботи.
ІІІ. Мотиваційно -цільовий Принципи: - творчого характеру методичної роботи; - актуальності. Створення умов для творчого пошуку, розробка дієвої системи стимулювання. 1.Діагностика соціально-педагогічної діяльності колективу школи; 2.Визначення основних ціннісних орієнтацій і мотивів діяльності вчителів й учнів; 3.Вивчення запитів на педагогічні й методичні послуги; 4.Визначення готовності педагога, колективу школи до підвищення власної педагогічної майстерності. 1.Виявлення внутрішніх резервів. 2. Створення системи стимулювання творчої праці учителів. Форми: „філософський стіл”, методичні об’єднання, педагогічна рада. Методи: анкетування, бесіди, брейнг-ринг, тренінги, емпатії. Прийняття цільових настанов всіма членами педагогічного колективу.
ІУ. Планово-прогностичний Принципи: - системності; - єдності теорії і практики; - оперативності, гнучкості, мобільності. Прогнозування змін, тенденцій розвитку. 1.Розробка стратегічних і тактичних кроків методичної служби на основі виявлення пріоритетних цілей і прогнозування 1.Розробка планів методичної роботи. 2.Розробка індивідуальних планів методичної роботи вчителів школи. Форми: методична рада, педагогічна рада, методичне об’єднання, консультування, наставництво. Методи: Розробка стратегічних і тактичних планів науково- методичної роботи в загальноосвітньому
1 2 3 4 5 6 7
очікуваних результатів; 2.Розробка програм за індивідуальними траєкторіями підвищення методичної компетентності вчителів. проектів, ділова гра, мозкова атака. навчальному закладі. Програма розвитку науково- методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі.
У. Організаційно-виконавчий Принципи: - науковості, - комплексний характер; - єдність теорії і практики; - системності; - створення сприятливих умов. Реалізація планів і програм. 1. Створення організаційно -методичних, морально-психологічних, науково-методичних, матеріально-технічних умов; 2.Визначення основних пріоритетів у змісті науково-методичної роботи з метою вирішення виявлених проблем; 3.Раціональний розподіл функціональних обов’язків на рівні стратегічних і тактичних повноважень; 4.Відстеження проміжних результатів навчально - виховного процесу. 5. Організація і участь у науково-практичних конференціях, семінарах, ділових іграх та інших формах удосконалення професійно- 1. Визначення організаційної структури методичної роботи; 2.Визначення головних напрямків і змісту методичної роботи; 3.Реалізація запланованого; 4.Вивчення, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду. Форми: оптимальне поєднання масових, групових, індивідуальних. Методи: такі, що активізують пізнавальну активність педагогів. Оновлена структура науково-методичної роботи; впровадження інноваційних технологій, форм, методів роботи; оптимізація досвіду школи.
1 2 3 4 5 6 7
педагогічної компетентності вчителів.
УІ. Контрольно-коригуючий Принципи: - систематичності, послідовності, неперервності; - оперативності, мобільності; - колективності. Досягнення реальних результатів відповідно до цілей, завдань, соціального замовлення тощо. 1. Аналіз роботи, узагальнення отриманих даних, співвіднесення результатів з поставленими цілями, завданнями. Рефлексія. 2.Узагальнення позитивного педагогічного досвіду та складання методичних рекомендацій. 3.Проведення атестації педагогічних кадрів і навчального закладу. 4. Саморегуляція і самокоригування методичної діяльності. 5. Стимулювання творчих педагогів. 1.Відстеження основних показників реалізації планів, програм. 2.Оцінка науково- методичної діяльності. 3. Формування висновків. Форми: педагогічна рада; експертна рада; педагогічний консиліум; творча група. Методи: опитування; спостереження; контрольні роботи; тестування та інші. Узагальнення результатів, визначення нових цілей і завдань.
Зазначений підхід був практично реалізований у загальноосвітніх навчальних закладах Полтавського району. Організація науково - методичної роботи за етапами сприяла підвищенню рівню її цілеспрямованості, вмотивованості, системності і впорядкованості діяльності педагогічного колективу, що позначилось на рівні професійно - педагогічної компетентності вчителів і якості навчально - виховного процесу в цілому.
Висновки.
Науково-методична робота буде ефективною, якщо керівники і педагогічний колектив навчального закладу при її організації і здійсненні будуть використовувати не інтуїтивний, а науковий підхід. У зв’язку з цим, за доцільне вважається використання теоретично обґрунтованих і практично апробованих етапів організації науково
- методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем організації та здійснення науково - методичної роботи.
Література
1. Бондарь В.И., Красовицкий М.Ю. Проблемы выявления и обобщения передового педагогического опыта // Сов. Педагогика, 1979. - №8. - С.38-42.
2. Волков И.П. Цель одна - дорог много: Проектирование процессов обучения. - М.: Просвещение, 1990. - 159с.
3. Гільбух Ю.З., Дробноход М.І. Інноваційний експеримент у школі: На допомогу початкуючому дослідникові. -К., 1994. - 90с.
4. Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и управление школою. - М.: Педагогика, 1986. - 144с.
5. Красовицкий М.Ю., Беседа Т.И., Сердюк А.В. От педагогической науки к практике / Под ред. М.Ю. Красовицкого. - К.: Рад. школа, 1991. - 191с.
6. Шакуров Р.Х. Творческий рост педагога. - М.: Знание, 1985. - 80с.
7. Шамова Т.И., Третьяков П.И., Капустин Н.П. Управление образовательными системами: Учеб. пособие для студ. высш. заведений / Под ред. Т.И. Шамовой. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 320с.
8. Ярошенко О.Г. Формирование у учителей общеобразовательных школ готовности к освоению передового педагогического опыта: Автореф. дис. .. канд. пед. наук. - К., 1987. - 24с.
Надійшла до редакції 17.02.2009р.
