CC BY
21
об'ектами природно-заповщного фонду краГни сприяе збшьшенню власних кошпв, а, отже, i зменшення частки фшансування функцюнуванна заповщ-них територiй i3 державного бюджету краГни.
Подальшi дослiдження економiчного забезпечення об'eктiв природно-за-пов^дного фонду УкраГни дозволять розробити новi механiзми щодо удоскона-лення фiнансування даних об'еклв, розробити моделi органiзацiйно-економiч-ного мехашзму залучення iнвестицiй i управлiння у сферi заповiдноi' справи.
Вдосконалення нормативно-правовоГ бази та системи менеджменту заповщними об'ектами, налагодження тiсноí державно! i мiжнародноí сшв-працi природно-заповiдних територш, розвиток програм допомоги та полии-ки сприяння iноземним iнвестицiям призведе до покращення економiчного забезпечення функцюнуванна мережi природно-заповiдного фонду УкраГни.
Лгтература
1. Закон УкраЧни "Про природно-заповщний фонд Укра'Гни". - К.: Вщомосп Верхов-но'Г Ради УкраГни, 1992. -С.1130-1155.
2. Довкiлля УкраЧни. Статистичний збiрник за 2002 рiк. - К.: Статистичне управлш-ня, 2003. - 310 с.
3. Глобальна еколопчна фундацш: УкраГнський контекст. - К.: BiK, 2003. - 49 с.
y%K 650.12.12 Acnip. I.H. Huko1 - HbeiecbKuu
OBfPyHTyBAHHfl CTHMy^roBAHHfl MOTHBAЦIÍ HK EKOHOMIHHOi KATErOPli.
BncBiTaroroTtca TepMiHoaoriiHi oco6aHBocri TaKHx eKOHOMramx KaTeropiM sk "MOTHBaais" Ta "cTHMyaroBaHHa" Hpaai. OSrpyHTOByeTtcs icHyBaHHs Ta BHKopHcraHHs TepMiHy "cTHMyaroBaHHa MOTHBaaii" cepea HayKOBHX TepMiHiB ynpaBaiHHa TpyaoBHMH pecypcaMH.
Doctorate I. Ya. Lyko - The Lvov State Financial and Economic Institute Elaboration of the new economical term stimulation of the motivation
The main goal of the article is to show the difference between two economical terms such as "motivation" and "stimulation". As a result the new economical term "stimulation of the motivation "will be presented and elaborated.
AH&m3yroHH po3bhtok hohstb cmMynroBaHHa Ta MOTHBaaii Hpaai sk eKO-homwhhx KaTeroprn y pi3HHx eKOHOMiHHHx cHcreMax, 6a^HMO, ^o aaHi hohstts aocHTt qacro He po3Me»OByroTtca sk aBi icTOTHO pi3Hi eKOHOMiqrn KaTeropii', are B^HBaroTtca B3aeMO3aMiHHO, sk CTOBa-cHHOHiMH. npHraaaoM qoro MO»e 6yTH BH3HaneHHH TepMiHy MOTHBaaii', ^o Hoaae M.X. MecKOH y cboih Hpaai "Ochobh MeHea^MeHTy": " MoTHBaaia - Hpoaec cmMynroBaHHs ce6e caMoro i rnmHx ao aia^tHocTi, aKa cHpaMOBaHa Ha aocarHeHHs maHBiaya^tHHx i 3ara^tHHx ai^en opraHi3aaii" [1]. npoTe, BHBnaronH ^opMyBaHHa HayKOBOi ayMKH ^oao HpHpoaH cTHMy^roBaHHa Ta MOTHBaaii' Hpaai Ta 6epynH ao yBarH aocBia HpoBiaHHx KpaiH cBiTy 3 phhkoboi eKOHOMiKH mh 3i cMrnHBicrro MO^eMO BHaimTH TaKe 6aneHHa aaHHx eKOHOMi^HHx KaTeroprn: Momuea^n - ae aTpH6yT cBiaoMocTi nroaHHH, sk
1 Ka^eapa HoaaTKiB, Sroa^eiy i KamaHencLKo'i cHpaBH ^LBiBcLKoro aep^aBHoro (^iHaHcoBo-eKOHOMraHoro iHcTHTyTy
4. Eкономiка, планування i управлiння в лicовиробничому комплекс
155
У^а'^ський дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
чинник, щo aктивiзye дiяльнicть aбo cпpичиняe бeздiяльнicть [2]; стимулю-вання - зoвнiшнi чинники, якi cпpичиняють виникнeння мoтивaцiï (вщговщ-нo зi вищe згaдaниx визнaчeнь).
Для пiдтвepджeння цieï пoзицü' звepнeмocя дo aнaлiзy eтимoлoгiчнoгo пoxoджeння дaниx тepмiнiв. Стимул вiд лaт. stimulus 6укв. бaтiг, яким шдга-няють твapин, як зoвнiшнiй з6удник дo дü' [3]. Oтжe, стимул - цe щocь aбo xto№, щo мae зoвнiшнiй вплив m людину. Зпдго з пcиxoлoгiчним cлoвникoм "Стимул - фiзичний aгeнт (пoдpaзник), щo впливae нa opгaни чуття (pe^^ тop)" [4]. 1ншими cлoвaми, cтимyл мae влacтивicть бути зoвнiшнiм пoдpaзни-кoм, який cпpичиняe змiнy cтaнy. Пiдcyмoвyючи, cтимyл - да зoвнiшнiй вплив нa людину, щo cпoнyкae ïï дo cпpямyвaння cвoeï' дiяльнocтi у нeoбxiднe pycлo, aбo як зaзнaчae пpoфecop Бoгиня: "Стимули пpaцi - зoвнiшнi cили, яы пpизнaчeнi впливaти нa людину з мeтoю cпoнyкaння ïï дo пeвнoï' тpyдoвoï' дь яльнocтi [5]". Biдпoвiднo, якщo cтимyл нe викликae змши тpyдoвoï' пoвeдiн-ки, тaкий стимул мoжнa ввaжaти нeдieвим.
Moтив, як зaзнaчae И.С. Зaвaдcький, - да внyтpiшнiй cпoнyкaльний чинник дiï' людини [б]. B той caмий чac пpoф. Бoгиня йдe дaлi, i кaжe, щo мo-тив - да ycвiдoмлeнa пpичинa, щo лeжить в ocнoвi вибopy дiй тa вчинкiв людини [5]. Oтжe, мoтив - цe eлeмeнт люд^то'' cвiдoмocтi. Джepeлoм cпoнyкaльнoï' cили мoтивy, як cтвepджye Лeoнтьeв O.M., e пoтpeби. Bчeний зaзнaчae, щo як-щo пoтpeбa зycтpiчae вiдпoвiдний oб'eкт (yмoви, cитyaцiю), тoдi вoнa нaбиpae cвoгo життeвo-нeoбxiднoгo знaчeння. "Bcтpeчa пoтpeбнocти c пpeдмeтoм ecть aкт ... oпpeдмeчивaния пoтpeбнocти - нaпoлнeния ee coдepжaниeм, кoтopoe чepпaeтcя из oкpyжaющeгo миpa. Этo и пepeвoдит пoтpeбнocть нa coбcтвeннo пcиxoлoгичecкий ypoвeнь [7]", тобто в мoтив (нaпpиклaд, пoтpeбa в тeплi мoжe пepepocти в мoтив лишe зa yмoви вщчуття xoлoдy). 1ншими cлoвaми, мoтив -да ycвiдoмлeнa пoтpeбa. B той caмий чac, дaнa ycвiдoмлeнa пoтpeбa - мoтив cпoнyкae дo кpoкy-вiдпoвiдi (дiï', вчинкy)(кoли ми вiдчyвaeмo xoлoд, ми poзпa-люeмo вoгoнь, щoб зiгpiтиcя). Дaний aкт cвiдoмoгo вибopy пoвeдiнки e моти-ващею. Якщo ж oб'eкт (yмoви, cитyaцiя) ж вiдпoвiдaють мoтивy, тoдi нe вини-кae пoтpeбa у вiдпoвiдi a, oтжe cyб'eкт зaлишaeтьcя бeз дieвим. Biдпoвiднo, мo-тивaцiя - e aтpибyтoм cвiдoмocтi людини, як чинник, щo aктивiзye дiяльнicть aбo cпpичиняe ïï бeздiяльнicть. У cвoю чepгy, cтимyлювaння e зoвнiшнiй вплив m людину чepeз oб'eкт (yмoви, cитyaцiю), щo e бaжaними, aбo яю вадговда-ють пoтpeбaм людини, a oтжe cпpичиняють дo виникнeння мoтивaцiï'.
Bиxoдячи з виклaдeниx вищe тeз, мoжeмo зpoбити тaкий виcнoвoк. Bиcлiв "мoтивaцiя poбiтникa aбo тpyдoвoгo кoлeктивy зi cтopoни кepiвниц-твa" ж зoвciм кopeктний. He мoжливo мoтивyвaти пpaцiвникa чи мoтивyвaти тpyдoвy пoвeдiнкy, a лишe шляxoм cтимyлювaння впливaти нa виникнeння чи фopмyвaння тpyдoвoï' мoтивaцiï' пpaцiвникa (pиc. 1). ^му, нa нaшy думку, пpaвильним бyдe гoвopити пpo icнyвaння тaкoï' eкoнoмiчнoï' кaтeгopiï як сти-мулювання мотиваци, щo oxoплюe фopмyвaння тa вiдбip якicнo нoвиx стиму-люючиx eлeмeнтiв, шляxoм вивчeння пoтpeб пpaцiвникa, дого iдeaлiв, цш-нocтeй тa ^araern, кoтpi б вpaxoвyвaли пpoблeми cьoгoдeння тa cкepoвyвaли тpyдoвy мoтивaцiю пpaцiвникa дo eфeктивнoï' пpaцi.
15б
36ipRHK наyкoвo-тexнiчниx пpаць
тклпи
ПОТРЕБИ
цшносп
ЕЛЕМЕНГ СГИМУЛКВАННЯ
^^ \ / хЕМОШ
шспинкп '-•—'
шспинкп
НАСПАНОВИ
Рис. 1. Процес стимулювання мотивацп пращ
У формуванш яюсних елеменпв стимулювання важливу роль ввдгра-ють елементи мотиву, що лежать в основ! д1евост1 елементу стимулювання. Елементами мотиву е потреби, ¡деали, цшносп, шстинкт, настанови та емо-цц. Як зауважуе акад. С.В. Мочерний: "Частина з них е началами людського ества, шш привил вихованням та спогляданням оточення, ще розвит-ком власного мислення" [8]. Як ми вже зазначали вище потреби - це чинни-ки, яю лишаються у людиш не усвщомленими до моменту зустр1ч1 з об'ектом або умовами, що стають чинником ¡дентифшаци дано! потреби. Тод! потреба стае усвщомленою 1 мае визначний вплив на прийняття ртення, тобто - мотивацп. 1деали та цшносп е ¡ншими важливими елементами мотиву, що ма-ють значний вплив на свгтосприйняття та поводження людини. За своею природою вони можуть бути привил або набуп. 1деали виступають стандартом, що ¡снуе на р1вш свщомосп людини 1 вщносно якого людина будуе власне поводження та вчинки. Цшносп - це незмшш та довготривал! переконання про важлив! для людини речь Виртальною характеристикою е вщповщшсть м1ж поводженням людини та характерними для не!' цшностями. Окр1м цього, важливим е стабшьшсть даних цшностей у особь Видшяють три основш ба-зов1 цшносп, що мають вплив на етику трудово!' поведшки: утилитаризм (практичшсть), особист! права та справедливий розподш благ [9]. З ¡ншо!' боку, моральний розвиток людини е лею шдвалиною, яка визначае вихщне зна-чення дано!' цшносп в етищ трудово!' поведшки пращвника. Протягом дитин-ства людина набувае початков! морально-етичш цшносп, яю упродовж по-дальшого життя формують 11 зрЫсть у прийнятп ртення. Так, наприклад, така базова цiннiсть як утилитаризм, за умови високоморально'' трудово'' ети-ки, мае значення: прагнення найвищого добра для якнайбшьшо'' кiлькостi людей. За вщсутносп високоморально'' трудово'' етики дана цiннiсть несе у соб! використання спiвробiтникiв у досягненш власного найвищого добра. Отже, р!вень моральних цшностей мае виртальне значення в етищ трудово'' поведшки. Як зауважуе професор Л. Кольберг, шнуе три рiвнi морального розвит-ку людини [10]. Перший р!вень - характеризуеться утилiзацiею свое'' поведшки до домiнуючоí морал! у сусшльств! або трудовому колективь Даний рь вень характеризуеться бажанням досягнення сво''х iнтересiв та уникнення по-карання. Отже, за умови !снування факт!в розкрадання, така людина, при прийнятт! власного р!шення, е схильною до зд!йснення даного вчинку. Дру-гий р!вень, до якого вчений зараховуе б!льш!сть людей, характеризуеться !с-нуванням у людини власних цшностей, що враховують штереси шм''', близь-
4. Економ1ка. планування 1 управлшня в л1совиробничому комплекс!
157
У^а'^ський дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
киx людeй тa cycпiльcтвa. Пoвoджeння людини тa йoгo тpyдoвa eтикa бaзy-ютьcя нa дaниx eтичнo-мopaльниx цiннocтяx. Bищий piвeнь мopaлi - цe ^ийняття людинoю зa ocнoвy cвoï'x мopaльнo-eтичниx цiннocтeй yнiвepcaль-нi eтичнi ^инципи мopaлi, тa дoтpимyвaння дaниx цiннocтeй нaвiть зa yмoви ïx cyпepeчнocтi з зaгaльнo пpийнятoю мopaллю. Етичш тa мopaльнi цiннocтi мaють влaдний eфeкт нa пoвeдiнкy людини та poбoчoмy мicцi. Toмy, для фopмyвaння бaжaнoï' пoвeдiнки бiльшicть вeликиx кopпopaцiй фopмyють га-дeкc eтики тpyдoвoï' пoвeдiнки. Taк, 95 % з 500 тйбшьшж кoмпaнiй в США i 5? % - в Англи craopKra влacнi кoдeкcи ernm тpyдoвoï' пoвeдiнки [11]. Дa-ний кoдeкc включae пepeлiк eтичниx нopм тa пpинципiв, щo e вaжливими для кopпopaцü' (нaпp., для нoтapiaльнoï кoнтopи oдним з eтичниx ^инцитв e ш-poзгoлoшeння тaeмницi к^нив i т.п.). Biн e ocнoвoю, в oзнaйoмлeннi нoвoп-pибyлиx пpaцiвникiв з ocнoвними вимoгaми, a тaкoж виcтyпae oдним з ^me-piiB oцiнки пpaцi пpи пpoвeдeннi aтecтaцiйнoгo oпитyвaння.
Baжливим eлeмeнтoм, щo фopмye мoтивaцiю пpaцiвникa, e нacтaнoви. Одним з ви^в дaнoгo eлeмeнтy e тpyдoвa мeнтaльнicть. Tpyдoвa мeнтaль-шсть - цe cтepeoтипи aбo yraaaeœ бaчeння, щo icнyють y cвiдoмocтi людини щoдo пpoфeciйниx oбoв'язкiв тa пpoцecy пpaцi. Boнa мoжe фopмyвaтиcя шля-xoм нaгpoмaджeння влacнoгo дocвiдy aбo ж пiд впливoм вepбaльнoï' тa нeвep-бaльнoï' iнфopмaцü'. Як ми вжe нaгoлoшyвaли y пepшoмy poздiлi, пpoблeмa тpyдoвoï' мeнтaльнocтi бyлa шиpoкo виcвiтлeнa y пpaцяx Б.П. Бoгинi тa Ф. Xмiля. Ha cyчacнoмy eтaпi дaний eлeмeнт зyмoвлюe вкpaй нeгaтивний вплив нa тpyдoвy мoтивaцiю пpaцiвникiв. Oднieю з пpoблeм icнyвaння дaнoï' cитyaцiï e roaaeraaraa oцiнкa вклaдeнoï' пpaцi тa oтpимaнoï' зapoбiтнoï' плaти.
Пoxiднoю вiд пepeлiчeниx вищe eлeмeнтiв мoтивy, щo фopмyють тpy-дoвy мoтивaцiю, - e eмoцü'. Eмoцü' - цe точуття, якi вiдчyвae людинa вiднoc-го oб'eктy, (yмoв чи oбcтaвин), щo cтвopюють cтaн гoтoвнocтi дo пpийняття piшeння, тoбтo дo мoтивaцü'. Людит вiдчyвae paдicть, cтpax, гopдicть тa iншi eмoцü' щoдo пocтaвлeнoгo пepeд нeю зaвдaння. 1ншими cлoвaми, eмoцü' зaпo-чaткoвyють мoтивaцiю дo дп y вiдпoвiдь нa cтимyлювaння.
Oтжe, пiдcyмoвyючи вищe виклaдeнi пoлoжeння, мoжeмo зayвaжити, щo eлeмeнти cтимyлювaння здшетюють зoвнiшнiй вплив нa мoтиви людини, тим caмим cпoнyкaючи дo фopмyвaння тpyдoвoï мoтивaцü' (зa yмoви yзгoджeння тa вiдпoвiднocтi eлeмeнтy cтимyлювaння з eлeмeнтaми мoтивy, щo e aтpибyтaми cвiдoмocтi людини). Якщo cтимyл вiдпoвiдae мoтивy, тo eлeмeнти cтимyлювaн-ня e дieвими i cпoнyкaють дo виникнeння мoтивaцiï. Toдi, як ro^aro нa щзик-лaдi (pиc. 1), npo^c cтимyлювaння мoтивaцü' бyдe мaти тaкий вигляд: eлeмeнт cтимyлювaння (rocaaa, винaгopoдa, дoдaткoвa вiдпycткa i т.д.), щo вiдпoвiдae ic-нyючoмy мoтивy cпoнyкae дo виникнeння тpyдoвoï мoтивaцü'.
Пpoтe мycимo зayвaжити, щo людит пpaцюe нe лишe пiд дieю зoв-нiшнix cтимyлiв. Baжливими y тpyдoвiй мoтивaцiï пpaцiвникa e тaкoж внут-piшнi cтимyли, якi винимють пiд впливoм eлeмeнтiв мoтивy тa cпoнyкaють дo виникнeння мoтивaцiï пpaцiвникa. Пpиклaдoм чoгo мoжyть бути внуфт-нi пepeкoнaння, aмбiцü', ocoбиcтa в^^в^льн^ть, cipax. Toдi мoжeмo гoвo-pmrH пpo пpoцec caмoмoтивaцü'.
15S
36ipRHK нayкoвo-тexнiчниx пpaць
Наступним кроком у процес стимулювання мотиваци е реал1зац1я трудово!' мотивацй' пращвника на робочому мшщ Основним виявом плщно!' трудово' мотиваци е прикладення додаткових зусиль у вщношенш результа-тивносп пращ Результатившсть пращ - це економ1чна категор1я ринково!' економши, що характеризуе результати пращ окремого пращвника i шд-приемства з точки зору вщповщносп обсягiв вироблено!' продукцй' (послуг) до попиту на не'' (них) [8]. Основними формами прояву результативносп е якiсть, продуктившсть та iнтенсивнiсть, якi у поеднанш характеризують ефективнiсть докладених зусиль. Яюсть - визначае якiсть реалiзованоï продукцй, продуктившсть пращ - и кшьюсть, а iнтенсивнiсть - повноту реалiза-цй' фiзичних та штелектуальних здiбностей людини в процесi пращ Проте, результативнiсть працi може бути досягнута лише за умови поеднання трудово'' мотивацй' пращвника та його вмшня, тобто (рис. 2).
Мотиващя е проявом дiевостi людини або виявом бажання до ди, а вмшня виступае основою у можливосп реалiзацiï даного бажання. Вмшня поеднуе у собi двi категори: здiбностi та квалiфiкацiя. Природнi здiбностi людини - це схильшсть до виконання того чи шшого виду дiяльностi, якi в свою чергу подiляються на iнтелектуальнi здiбностi та фiзичнi. Kвалiфiкацiя - це набута або вивчена майстершсть, що визначае стушнь придатностi або ощн-ку пiдготовки працiвника до виконання певно!' роботи. Максимально ефек-тивним у виконанш виробничого завдання е поеднання у пращвнику здiбнос-тей та кватфшацп.
Отже, дiевiсть мехашзму стимулювання мотивацй' працi полягае у до-сягненнi результативностi працi, шляхом спонукання трудово!' мотивацй' пра-щвника, що здатний виконати поставлене завдання. За вщсутносп одного з елеменпв (мотивацй' або вмiння) механiзм стимулювання мотиваци е не дiевим. Ця ситуацiя е надзвичайно актуальною на даний момент на вироб-ництвь Фактично на пiдприемствах е пращвники з високою квалiфiкацiею, проте у них е вщсутня мотивацiя до виконання свое!' пращ яюсно та продуктивно. Саме формування яюсних механiзмiв стимулювання мотивацй' працi людини у вггчизнянш економiцi е визначальним для досягнення ефективного способу виробництва, а тим самим у досягненш високо результативно!' працi.
Лiтepатуpа
1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1992. - С. 369.
2. Ioannes Paulus PP. II Laborem exercens. - 1981. - 36 pp.
4. Економжа, планування i управлшня в лiсовиpобничому комплексi
159
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
3. Енциклопедю БЕМ (б1знесмена, eKOHOMicra, менеджера). - К.: Книгодрук, 2000. - 665 с.
4. Психологический словарь// Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - 2-е изд. -М.: Педагогика-Пресс. - 1996.
5. Ментальний чинник у cфeрi працi: проблеми теорп та практики/ Б.П. Богиня, М.В. Семикша; Передмова 1.Ф. Кураса. - К.: Шторм, 2003. - 382 с.
6. Завадський И.С. Управлшня виробництвом у систем1 АПК: Пщручник. - К.: Ви-ща школа. - 1992. - С. 367.
7. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения./ Деятельность. Сознание. Личность/ , т.2, М.: "Педагогика"., 1983.
8. Мочерний C.B. Економ1чна енциклопедк: у трьох томах. Т.2/ Редкол.:...С.В. Мо-черний (в1дп. ред.) та ш. - К.: Вид. центр "Академк", 2001. - 848 с.
9. МсShane S.L., M.A. Von Glinow. Organizational behavior. - New York: McGraw-Hill, 2000. - pp.710.
10. L. Kolberg. Essays in Moral development.// vol.1.: The Philosofy of Moral Development. New York. Harper and Row. - 1981.
11. Report of Business Ethics Codes.// Institute of Business Ethics. - 1998.
УДК 349.6 Доц. Л.1. MaKcuMie, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
Л1СОВ1 РЕСУРСИ ЯК СКЛАДОВА ПРИРОДНОГО КАП1ТАЛУ: ДЕЯК1П1ДХОДИ ДО РОЗШИРЕННЯ ПОКАЗНИКА НАЦЮНАЛЬНОГО БАГАТСТВА
Анатзуються питания еколого-економ1чного облжу лкових pecypciB як складово! нацюнального багатства Украши. Розглядаеться динамiка лicy як природного активу, що виробляе деревину, в рамках розширено! концепцп eколого-eкономiчниx активiв.
Ключов1 слова: лicовi ресурси, eколого-eкономiчний облж, нацiональнe багат-ство, природний каптал.
Doc. L.I. Maksymiv - USUFWT
Forest Resources as an Element of Natural Capital: approaches to Redefining Indicators of National Wealth
The paper presents a preliminary analysis of forest resources in terms of an environmental accounting of the natural wealth of Ukraine. The dynamics of forest ecosystems in their capacity to generate wood products are evaluated as a natural asset in the larger framework of ecological-economic assets.
Keywords: forest resources, environmental accounting, national wealth, natural capital.
Загострення еколопчно! ситуаци, пов'язане з розширеним залученням природних ресурав до сусшльного виробництва, вимагае пошуку нових шд-xодiв i адекватно! оцшки компонент довкшля, котpi ще донедавна не знахо-дили вщображення в cиcтeмi нацюнальних рахунюв i вiдповiдно не впливали на показник валового внутртнього продукту (ВВП). Вартюне корегування цього показника з урахуванням впливiв господарсько! дiяльноcтi на природ-но-сировинну базу кра!ни е запорукою бшьш доcтовipноí оцiнки реального нацюнального багатства кра!ни. Це особливо важливо з огляду на те, що при-pоднi ресурси е шдвалиною нацюнального багатства.
Важливою складовою нацюнального багатства Украши е лicовi ресурси. Лш як природна система представляе собою дiалeктичнy внутртньо су-перечливу еднicть, яка постшно змiнюетьcя i розвиваеться. Cкладовi люу пе-ребувають мiж собою та шшими компонентами природи в тюному взаемо-
160
Зб1рник науково-техшчних праць
