CC BY
26
туальну власшсть, ринковi активи, структурш активи, сощальний капiтал. Тоб-то, основою штелектуально-кадрово! безпеки е все те, що дасть змогу збшьши-ти чи примножити вже наявш iнтелектуальнi ресурси з метою досягнення за-гально! безпеки пiдприемства.
Процес захисту шдприемства вiд небезпеки починаеться на еташ добору працiвникiв та тривае протягом перiоду функцiонування пiдприемства. Потрiбно також пам'ятати, що iнтелектуально-кадрова безпека перебувае у постшному розвитку, що потребуе застосування прогресивних, ефективних, науково обгрунтованих методiв управлiння.
Л1тература
1. Васильщв Т.Г. Економ1чна безпека пщприемництва в умовах европейсько! ^еграцп Укра!ни / Т.Г. Васильщв, B.I. Волошин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : сб. науч. труд. - Донецк : Изд-во ДонНУ, 2007. - С. 1639-1644.
2. Докторук С.В. 1нтелектуальний потенщал оргашзацш / С.В. Докторук // Укра!нський соцум. - 2009. - № 2. - С. 53-61.
3. Докторук С.В. Передумови та принципи формування системи управлшня 1нтелектуаль-ним потенщалом пiдприемства / С.В. Докторук // Наука i шноваци : матер. 5 М1жн. наук. практ. конф., 7-15 жовтня 2009 р. : зб. наук. праць. - Перемишль, Польща, 2009. - № 3. - С. 95-97.
4. Бандурка О.М. Основи економiчноi безпеки / О.М. Бандурка, В.С. Духов, К.Я. Петрова, 1.М. Червяков. - Харюв : Вид-во НУ внутршшх справ, 2003. - 263 с.
5. Семенов Г.А. Економша шдприемства : навч. поабн. / Г. А. Семенов, О.М. Панкова, А.Г. Семенов. - Вид. 2-ге, [доп. i перероб.]: Гумаштарн. ун-т держ. та мунщип. управлшня. -К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. - 563 с.
6. Бендасюк О.О. Сощальш аспекти економiчноi безпеки Укра!ни / О.О. Бендасюк // Региональна економiка. - 2007. - № 3. - С. 70-79.
Мандрык О.Я. Интеллектуально-кадровая безопасность торгового предприятия и ее место в обеспечении его развития
Обоснованы теоретико-методические принципы и значение интеллектуально кадровой безопасности торгового предприятия в современных условиях развития внутреннего рынка.
Ключевые слова: интеллектуально-кадровая безопасность, торговое предприятие.
Mandryk O.Ya. Intellectually-staff security trade company and its place in development secured its
Methodical principles and values intellectually skilled safety of point-of-sale enterprise in the modern terms of internal market development are grounded.
Keywords: intellectually skilled safety, point-of-sale enterprise.
УДК338.5:658.0:65.01 Астр. Т.Б. Матолич1 -ЛьвiвськаКА
ОБ'СКТИВНА ПОТРЕБА ЗМЕНШЕННЯ ТРАНСАКЦ1ЙНИХ ВИТРАТ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО П1ДПРИСМНИЦТВА В УМОВАХ РИНКОВО1 ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ
Обгрунтовано теоретико-методичш засади та об'ективну потребу зменшення трансакцшних витрат малого i середнього пщприемництва в умовах ринково! тран-сформацщно! економши.
1 Наук. кер1вник: доц. Т.Г. Васильщв, канд. екон. наук - Льв1вська КА
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.14
Ключовi слова: трансакцшш витрати, мале та середне пiдприeмництво, засоби зменшення.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими 1 практичними завданнями. Об'ективна потреба вивчення трансакцшних витрат суб'екпв шдприемницько! д1яльност1 обгрунтовувалася на вЫх етапах еволюци розвитку теорш шституцюнально! економши, трансакцшних витрат, шдприемства. Спроби розглядати тдприемство вщокремлено вщ його зовшшнього середовища об'ективно призводили до неповного та, як насль док - хибного усвщомлення природи функцюнування суб'екта господарюван-ня та його економ1чно! ефективносп, поведшки щодо укладання та виконання контракпв з шшими економ1чними агентами та зовшшшми оргашзащями \ пращвниками, зокрема в умовах дорого! та неповно! шформаци, правил прийняття ршень з врахуванням ди внутршшх та зовтштх чинниюв.
Змши сощально-психолопчних, оргашзацшно-професшних, ресурсних, фшансово-економ1чних умов започаткування та здшснення шдприемницько! д1яльност1, не шдкр1плеш адекватним шституцшним базисом, призводять до утворення недостатньо сприятливого економжо-правового середовища шд-приемництва з високим р1внем виробничих, а також витрат взаемоди суб'екпв економ1ки. Незавершешсть розвитку ринкових шститут1в актуал1зуе проблему ефективного управлшня трансакцшними витратами суб'екпв малого { се-реднього шдприемництва та м1тм1заци негативних наслщюв !х впливу - тшза-ци та кримшал1заци економжи, корупци, недостатносп сощально!', еколопчно! та шших складниюв економ1чно! безпеки сощально-економ1чно! системи.
Аналiз останнiх дослвджень, у яких започатковано вирiшення проблеми. Проблем! управлшня трансакцшними витратами придшено багато уваги у працях в1тчизняних та заруб1жних науковщв - А. Амош1, С. Арх1ереева, I. Булеева, О. Вшьямсона, В. Гееця, К. Ерроу, Р. Коуза, В. Новицького, Д. Нор-та, А. Чухно, О. Шепеленко та ш. Процеси формування { розвитку сектору малого { середнього шдприемництва достатньо широко висв1тлено у працях В. Апотя, З. Варнал1я, Т. Васильщва, Л. Воротшо!', М. Долшнього, М. Козо-р1з, О. Кузьмша, Д. Ляшна, В. М1кловди, А. Моюя, С. Реверчука, В. Рябошли-ка та ш. Проте ютотт трансакцшш витрати суб'екпв шдприемництва е одним з головних чинниюв зниження р1вня конкурентоспроможност в1тчизняно! економжи, що потребуе удосконалення теоретико-прикладного базису зменшення трансакцшних витрат шдприемницько! д1яльност1.
Мета дослiдження. Пщ час написання публшаци поставлено таку мету: обгрунтування теоретико-методичних засад та об'ективно! потреби зменшення трансакцшних витрат малого { середнього шдприемництва в умовах ринково! трансформацшно! економжи.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результата. Кожне тдприемство здшснюе свою фшансо-во-господарську д1яльшсть у певному економшо-правовому середовишд. Вщ-повщно його штереси зачшають або стимулюють штереси шших суб'екпв зовшшнього середовища. Як наслщок, економ1чним суб'ектам необхщно взаемодь яти м1ж собою. Витрати (зовшм не пов'язаш з виробничою д1яльшстю шд-приемства), як об'ективно здшснюють економ1чш суб'екти на забезпечення
процесу взаемоди, варто виокремлювати у групу - трансакцшш витрати. Зазви-чай, це витрати, пов'язаш з пошуком шформаци, проведенням переговор1в та прийняттям ршень, забезпеченням контролю, проходженням окремих еташв б1знес-технолог1! (витрати на забезпечення доступу до ринку та господарських ресуршв, отримання дозвол1в та погоджень у контролюючих службах, держав-них адмшютративних органах, забезпечення конкурентних переваг тощо).
Водночас, якщо дослщити сутшсний шдтекст категори трансакцшних витрат, то в економ1чних словниках можна вщшукати таю характеристики анашзованого поняття:
• трансакция [лат. transactio - догов1р] - 1) угода (пол1тична, юридична), яка супроводжуеться взаемними поступками; 2) фшансова баншвська операция, перерахунок грошових засоб1в [1];
• трансакця (англ. transaction - догов1р) - зд1йснення зак1нчених дш стосовно визначеного об'екта, що переводить цей об'ект з одного постшного стану в шший. У р1зних cферах використання цього поняття шнують певт ввдмш-rocri у тлумачент слова: в економщ1 трансакця означае змшу права розпо-рядження матер1альними благами або послугами, в якш бере участь бшьше, тж один суб'ект; в шформатищ трансакц1я вщграе важливу роль в базах да-них, е лог1чною одиницею i зобов'язана в1дпов1дати певним принципам, га-рантуе збереження ц1л1сност1 бази даних; в метод1 трансакц1йного анал1зу трансакця е одиницею сп1лкування двох персон; баншвська операцiя, яка по-лягае в переведены кошт1в з одного рахунку на 1нший.
Щодо термша мтрансакцiйнi витрати", то в економiчних словниках його трактують, здебiльшого, як операцшш витрати понад основнi витрати на виробництво i обiг; побiчнi витрати, пов,язанi з органiзацiею справи, отриман-ням iнформацii, веденням переговорiв тощо [2]. Тобто з наведеного можна зробити висновок, що трансакщею е будь-яка операщя (дiя, акт) економiчного суб'екта, в якому бере участь хоча б один контрагент, а також вона пов'язана з взаемодiею з шшими суб'ектами економ^.
Найбiльш вiдомий дослiдник теорii трансакцшних витрат Д. Норт трак-туе витрати трансакци як "витрати з оцшки корисних властивостей об'екта об-мiну, з розмежування прав та забезпечення !х виконання". К. Ерроу наводить бшьш розширений варiант трактування трансакцiйних витрат, як витрат на управлшня економiчною системою.
Категорiя трансакцiйних витрат набула й певного уточнення у вiтчиз-нянiй науковш думцi, причому варто виокремити вказаш нижче концептуальнi напрями вивчення трансакцшних витрат.
1. Як витрати переходу права власносп. Так, О. Власенко визначае тран-сакцшними витратами сукуптсть економiчних витрат на органiзацiю i проведения контракцii мiж суб'ектами економiчних вiдносин, що обу-мовленi вщповщними формальними i неформальними умовами функщ-онування ринку [3, с. 5]. О. Шепеленко трактуе поняття трансакци в еко-номiчнiй дiяльностi як безперервний процес дiяльностi суб'ектiв госпо-дарювання у внутрiшнiх i зовтштх взаеминах, який охоплюе стосунки i Aii, що передують угодi, саму угоду, укладення контракту, пiсляконтрак-тне обслуговування, контроль i коригування дш [4, с. 12]. Причому автор вважае, що якщо ni взаемини i стосунки е добровiльними, рiвноправни-
Шуствий вкник НЛТУ Укршни. - 2G1G. - Вип. 2G.14
ми зa cимeтpичнoï iнфopмaцiï, тo тoдi та здiйcнeння тpaнcaкцiï витpa-чaeтьcя мшмум pecypciв, зacoбiв, зycиль. Вoднoчac, та нaш пoгляд, y го-дaнoмy визнaчeннi пpocтeжyeтьcя як мiнiмyм двa диcкyciйниx acпeкти: пo-пepшe, тpaнcaкцiйнi витpaти мoжyть 6ути нacлiдкoм не тшьки cro-cyнкiв мiж двoмa незйлежними eкoнoмiчними cyб,eктaми, a, нaпpиклaд, cтocyнкiв пiдпpиeмcтвa з aдмiнicтpaтивними тa кoнтpoльними дepжaвни-ми opгaнaми, cпoживaчaми, шетитущями зoвнiшньoгo cepeдoвищa тoщo; пo-дpyгe, piвнoпpaвнicть i cимeтpичнicть cтocyнкiв нaвpяд чи мoжe бути кpитepieм piвня витpaт, нa вiдмiнy вiд, нaпpиклaд, piвня пpoгнoзoвaнocтi тa кepoвaнocтi cтocyнкiв, piвня дocтyпy дo iнфopмaцiï тa гocпoдapcькиx pecypciв тoщo.
2. Як витpaти нa пoдoлaння iнфopмaцiйнoï нeпpoзopocтi. Ta^ тoчкy зopy poздiляe С. Кузьмигов [5, c. 4-5], дiйшoвши вж^вку, щo тpaнcaкцiйнi витpaти мaють годв^ну пpиpoдy: з бoкy oкpeмиx eкoнoмiчниx cyб,eктiв вoни e витpaтaми та пoдoлaння iнфopмaцiйнoï нeпpoзopocтi, a з cycm^-нoгo пoглядy, вoни cтaнoвлять витpaти нa пiдтpимкy iнcтитyтiв cyrarn^ нoï взaeмoдiï. Пpoтe у пoдaльшoмy oбгpyнтyвaннi cyтнicниx xapaктepиc-тик тpaнcaкцiйниx витpaт нayкoвця пpocтeжyeтьcя пeвнa неузгоджететь з вкaзaним визнaчeнням, ocкiльки aвтop пpoпoнye пoдiляти тpaнcaкцiйнi витpaти та витpaти дiï тa витpaти бeздiяльнocтi, щo e шиpшим лише зa витpaти пoдoлaння iнфopмaцiйнoï нeпpoзopocтi.
3. Як пoзaвиpoбничi витpaти aбo витpaти нa eкcплyaтaцiю cтpyктyp yпpaв-лшня. Зayвaжимo, щo цей пiдxiд мoжнa ввaжaти пeвнoю мipoю Rracm-ним, o^L^xa йoгo зaпoчaткyвaли клacики тeopiй iнcтитyцioнaлiзмy тa тpaнcaкцiйниx витpaт - Д. Hop^ Дж. Уoллic, О. Ушьям^н тa iн. 1дентич-m зa cyттю, пpoтe дeщo вщмшт зa oбгpyнтyвaнням, пiдxoди в мeжax aнaлiзoвaнoгo нaпpямy вивчення cyтнicниx xapaктepиcтик тpaнcaкцiйниx витpaт пoдaнo в eкoнoмiчнiй лiтepaтypi. Taк, Т. Ceмeнoвa cтвepджye, щo тpaнcaкцiйнi витpaти - це будь-як витpaти, пoв,язaнi з кoopдинaцieю i взaeмoдieю eкoнoмiчниx cyб,eктiв [б, c. 4]. Пpoтe вaжливим дopoбкoм та-yкoвця e тaкoж дoвeдeння нeoбxiднocтi oтoтoжнeння тpaнcaкцiйниx вит-paт з iнcтитyцioнaльними витpaтaми - та cтвopeння, викopиcтaння, тд-тpимкy i пepeтвopeння iнcтитyтiв, ocнoвнoю фyнкцieю якж e eкoнoмiя тpaнcaкцiйниx витpaт.
4. Як витpaти нa piзниx piвняx внacлiдoк змiни cиcтeми yпpaвлiння е^го-мiкoю тa пoв,язaнoгo з цим ropexofly пpaв влacнocтi. Зoкpeмa, Г. Ma^yx^ в ocнoвi пepeдyмoв вивчення тpaнcaкцiйниx витpaт poзглядae шетиту-цшт змiни в Укpaïнi, зoкpeмa npo^OT cпeцифiкaцiï пpaв влacнocтi шля-xoм пepeдaчi ïx з pyк дepжaви дo pyк пpивaтниx aгeнтiв тa пpoцecи rope-xo,ay вiд плaнoвoгo peгyлювaння дo pинкoвoгo, щo пepeдбaчae змiнy poлi дepжaви в е^домщ [7, c. 7-S]. Дoдaмo, m,o нayкoвeць пpoпoнye poзгля-дaти тpaнcaкцiйнi витpaти як нa мaкpopiвнi, тaк й нa piвнi пiдпpиeмcтв, m,o пiдвищye кoмплeкcнicть дocлiджeння тa, та таш пoгляд, e бiльш xa-paктepним для вивчення тpaнcaкцiйниx витpaт пiдпpиeмництвa як cercro-py eкoнoмiки. H. Вoлocнiкoвa oбгpyнтoвye мexaнiзми aктивiзaцiï iннoвa-цiйнoï дiяльнocтi в е^том^ нa ocнoвi poзвиткy iнcтитyтiв, яш бepyть yчacть в iннoвaцiйниx npo^cax тa мeтoю cтвopeння якиx e ютотта мш-мiзaцiя тpaнcaкцiйниx витpaт, щo e знaчними пiд чac poзpoблeння i впpo-вaджeння iннoвaцiй у пepexiдниx eкoнoмiкax [S, c. 5].
Отже, трансакцшш витрати е складною економ1чною категор1ею та пов'язаш з витратами 1 втратами не тшьки окремих економ1чних агенпв, але й держави, регюну, догов1рно! чи неформально! сукупност або тдприемств, об'еднаних за певною ознакою, корпоративних структур, суспшьства, окремо! особи тощо. Окреме мюце сукупност !х негативних (зазвичай) наслщюв варто вщводити трансакцшним витратам шдприемництва.
Вагомою е роль в економщ безпосередньо сектору малого { середнього шдприемництва), розвиток якого е одшею з необхщних умов демократизаци суспшьства, формування потужного "середнього класу", а також ютотною складовою сощально-економ1чно! безпеки Укра!ни в умовах евроштеграци та вступу до СОТ.
Наявшсть та високий р1вень трансакцшних витрат, а також несформо-вашсть шституцшного середовища, покликаного мш1м1зувати трансакцшш витрати суб'екпв шдприемництва, обертаеться значними негативними наслщ-ками для держави, що проявляеться у зниженш конкурентоспроможност еко-номжи, попршенш здатност протистояти ютотним загрозам в економ1чнш сфер1, звуженш можливостей використання конкурентних переваг в м1жнарод-ному подш пращ.
Трансакцшш, як { шш1 витрати фшансово-господарсько! д1яльносл, ви-никають на мжрор1вш, проте негативний !х вплив е значно ширшим, оскшьки поширюеться на шдприемницьке середовище, види економ1чно! д1яльност1, окрем1 сектори та економжу держави загалом. Цей процес можна представити у вигляд1 послщовносл, вщображено! на рис.
Рис. Посльдовтстъ впливу трансакцшних витрат малого г середнього шдприемництва на економьку держави
Висновки. Узагальнюючи, зазначимо, що важливим мехашзмом роз-витку та удосконалення шституцшного середовища, ор1ентованого на змен-шення трансакцшних витрат суб'екпв шдприемництва, е використання "шсти-
Шуствий вкник НЛТУ Укрмни. - 2G1G. - Вип. 2G.14
тyцioнaльнoгo тpиcтopoнньoгo пapтнepcтвaм як кoлeктивнo-дoгoвipнoгo pe^-лювaння cтocyнкiв дepжaви, пiдпpиeмництвa тa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa з чiткo визнaчeними зaвдaннями. Для opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння - це уд0^ кoнaлeння eкoнoмiкo-пpaвoвoгo cepeдoвищa пiдпpиeмництвa; yдocкoнaлeння iнcтитyцiйнoгo cepeдoвищa; фopмyвaння фopмaльниx i нeфopмaльниx шетиту-та (пpaвил пoвeдiнки); зaпpoвaджeння cтpaтeгiчнoгo пpoгpaмyвaння тa здiйcнeння мoнiтopингy cтaнy poзвиткy тa пoвнoцiннocтi iнcтитyцioнaльнoгo cepeдoвищa пiдпpиeмництвa. Для acoцiaтивниx пiдпpиeмницькиx opгaнiзaцiй -зaбeзпeчeння кoнтpoлю дoтpимaння пpинципiв пpoзopocтi, cпpaвeдливocтi тa piвнocтi пiд чac пpoxoджeння пiдпpиeмцями дoзвiльниx тa пoгoджyвaльниx пpoцeдyp, oфopмлeння дocтyпy дo гocпoдapcькиx pecypciв i пpaв; yдocкoнaлeн-ня нopмaтивнo-мeтoдичнoгo peглaмeнтyвaння пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi тa iнcтитyцioнaльнoгo cepeдoвищa пiдпpиeмництвa; peaлiзaцiя зaxoдiв, cпpямoвa-ниx нa фopмyвaння пoзитивнoгo iмiджy лeгiтимнoгo пiдпpиeмця у cycпiльcтвi; cпpияння зниженню piвня пocтiйниx тpaнcaкцiйниx витpaт. Для opгaнiзaцiй гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa - фopмyвaння якicнo нoвoï фopми мeкoнoмiчнoгo пpoтeкцioнiзмyм; нeдoпyщeння peaлiзaцiï нeдoцiльниx для cycпiльcтвa rapropa-тивнo-лoбicтcькиx prnem; poзpoблeння кopиcниx piшeнь з yдocкoнaлeння ce-peдoвищa пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi тa дepжaвнoгo yпpaвлiння в цiй cфepi.
Пoдaльшi нayкoвi дocлiджeння в aнaлiзoвaнiй cфepi мaють cтocyвaтиcя yдocкoнaлeння методики oцiнки й iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoгo зaбeзпeчeння cиcтeмнoгo пiдxoдy дo yпpaвлiння тpaнcaкцiйними витpaтaми мaлoгo i ce-peдньoгo пiдпpиeмництвa в yмoвax pинкoвoï тpaнcфopмaцiï ек0н0мжи.
Лiтeрaтурa
1. Кoмлeв Н.Г. Cлoвapь иR0CтpaRRыx cлoв / Н.Г. К0млев. - M. : Изд-вo "Якcмo-пpec", 1999. - 672 c.
2. Зaгoрoднiй А.Г. Фiнaнcoвo-eкoнoмiчний cлoвник / А.Г. Зaгopoднiй, Г.Л. Вoзнюк. -Львiв : Вид-вo НУ "Львiвcькa пoлiтexнiкa", 2005. - 714 c.
3. Bлaceнкo О.П. Упpaвлiння тpaнcaкцiйними витpaтaми в aгpoбiзнeci : aвтopeф. диа na здoбyття RayR. ступеня д-p ек0н. nayR: cпeц. 0S.00.04 - ештом^ тa yпpaвлiння пiдпpиeмcтвa-ми (зa видaми eк0R0мiчR0ï дiяльнocтi) / Житoмиpcький RaцioRaльRий aгpoeкoROмiчRий унь вepcитeт. - Житoмиp, 2009. - 20 c.
4. Шeпeлeнкo О.В. Упpaвлiння тpaRcaкцiЙRими витpaтaми в eкoнoмiцi УкpaÏRи : aвтo-peф. дна Ra здoбyття Rayк. cтyпeRя д-p ешн. Rayк: cпeц. 0S.00.03 - eкoнoмiкa тa yпpaвлiRRя RaцioRaльRим гocпoдapcтвoм / ДoReцький RaцioRaльRий yRiвepcитeт. - Дoнeцьк, 200S. - 34 c.
5. Кузьмиюв C.B. TpaRcaкцiЙRi витpaти: мexaRiзм фopмyвaRRя тa впливу нa eк0R0мiч-ну циклiчRicть : aвтopeф. диc. Ra зд0буття Rayк. ступеня д-p ек0н. Rayк / Haцюнaльнa гipRичa aкaдeмiя У^шни. - Днiпpoпeтpoвcьк, 2001. - 12 c.
6. CeMe^ea Т.В. TpaRcaкцiЙRi витpaти iнoзeмнoгo iRвecтyвaRRя в УкpaÏRi тa шляxи ïx cкopoчeRRя : aвтopeф. диа Ra зд0буття Rayк. cтyпeRя д-p ек0н. Rayк / Д0нецький нaцюнaльний yRiвepcитeт. - Д0нецьк, 2001. - 17 c.
7. MaKyxrn Г.А. Ощнга тpaRcaкцiЙRиx витpaт пiдпpиeмcтвa : aвтopeф. диc. Ra зд0буття нayк. cтyпeRя кaRд. ек0н. Rayк / Cxiднoyкpaïнcький RaцioRaльRий yRiвepcитeт iм. Вoлoдимиpa Дгля. - ЛyгaRCьк, 2005. - 20 c.
S. Boлocнiкoвa Н.М. Tpaнcaкцiйнi витpaти iRR0вaцiЙR0ï дiяльR0Cтi в yмoвax pиRкoвoï тpaRcфopмaцiï : aвтopeф. диc. Ra зд0буття Rayк. ступеня квнд. ек0н. Rayк / Haцюнaльний тex-нiчRий yRiвepcитeт "Хapкiвcький пoлiтexнiчний iR-т". - Хapкiв, 200S. - 20 c.
Матолыч Т.Б. Объeктивнaя пoтрeбнocть умeньшeния трaнcaкци-onbix рacхoдoв мaлoгo и cрeднeгo прeдпринимaтeльcтвa в уcлoвиях ры-ючюй трaнcфoрмaции э^юмики
Обоснованы теоретико-методические принципы и объективная потребность уменьшения трансакцийных расходов малого и среднего предпринимательства в условиях рыночной трансформационной экономики.
Ключевые слова, трансакционные расходы, малое и среднее предпринимательство, средства уменьшения.
Matoluch T.B. An objective necessity of diminishing of transaction charges of small and middle enterprise is in the conditions of market transformation of economy
Certainly theoretic and methodical principles and objective necessity of diminishing of transaction charges of small and middle enterprise in the conditions of market transformation economy.
Keywords: transaction charges, small and middle enterprise, diminishing facilities.
УДК 336.76 Здобувач С.М. Мацера; здобувач Г. €. Шпаргало - Rbeiecbm КА; доц. О.Р. Процишин, канд. екон. наук - Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
АНАЛ1З I СВ1ТОВА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ТРАДИЦ1ЙНИХ МЕТОД1В ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ
Критично розглянуто теоретичну базу i практику застосування основних кон-цепцш грошово-кредитного регулювання економши з урахуванням позицш провщ-них економютсв.
Ключов1 слова: грошово-кредитне регулювання економши, грошовi ринки, цш грошово-кредитно'1' поломки, iнструменти грошово-кредитно'1 полiтики, таргетування.
Постановка проблеми. За сучасних умов грошово-кредитне регулювання - це невщ'емний складник макроеконом1чно! полпики переважно! бшь-шост краш. Особливо великого досв1ду впливу на грошово-кредитш вщноси-ни набули краши з розвиненою ринковою економжою. Виб1р конкретних ва-жел1в впливу на базов1 показники грошового ринку, а також напрям1в i спосо-б1в ix використання зумовлений як завданнями регулювання нацюнального ринку в бажаному напрям^ так i теоретичними концепщями, на яких базуеться це регулювання. Грошово-кредитне регулювання економжи розглянуто в пра-цях багатьох украшських економiстiв, зокрема М.М. Артуса, А.В. Демювсько-го, В.Д. Лагутша, 1.О. Лютого, А.М. Мороза, М.1. Савлука [1-5]. Проте усклад-нення економiчниx процесiв, посилення взаемовпливу товарних i грошових ринюв як у межах нацюнальних економiк, так i в свповому господарствi на фош свiтовоï фiнансовоï кризи потребують переосмислення теоретичного i практичного доробку в цш сферi.
Методика дослвджень. Метою цього дослiдження е критичний перегляд теоретичних та методолопчних засад, на яких здiйснювалося грошово-кредитне регулювання нацюнальних економж донедавна, та визначення вад цих пiдxодiв.
Результати дослвдження. Означення грошово-кредитноï полпики, сформульоваш украïнськими дослiдниками, базуються на трактуванш моне-тарноï полiтики провщними заxiдними вченими. За своею суттю, пише у мо-нографiï 1.О. Лютий, грошово-кредитна полiтика - це державне регулювання сфери грошового обшу та кредитних вщносин [3, с. 96]. Бшьшють економiстiв
