CC BY
29
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нформацшний зб1рник Миистерства ocbíth i науки Укршни / засн. М-во ocbíth i науки Украши ; голов, ред. О. В. Сресько. — 2010. —К. : Видавництво «Педагопчна преса». — 2010. —Tpimi на мюяць. — 2010, № 19-20-21.
2. Забарна А. П. Оргашзащя навчання шформатики у профшьшй школ / А. П Забарна. —Терношль : Мандр1вець, 2009. — 128 с.
3. Столяренко А. М. Психология и педагопка; учеб. Пособие для студентов вузов / А. М. Столярен-ко. — 2-е узд., перераб. и доп. —М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. — 527 с.
4. Родигина L В. Компетентшстно ор1ентованнй пщхщ до навчання / I В. Родигина — X. : Вид трупа «Основа», 2005. — 96 с. —(Б-кажурн. «Упрнк.п нни школою»; вип. 8 (32)).
5. СадкшаВ. I 101 щкава педагопчна щея. Якзробити урок/В. I Садюна— X. : Вид. трупа «Основа», 2009. — 88 с. — (Сер1я «Золота педагопчна колекщя»).
УДК 378.147
ЛЮДМИЛА СТЕЛЬМАЩУК, ОЛЕСЯ МАРТИНЮК
ПРО ПЕРЕВ1РКУ ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В В УМОВАХ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ
Розглянуто деяк! аспекти дистанцшного навчання студенте вищих. навчалъних. заклад1в, зокрема питания добору завданъ та задач для оргашзаци попередньаго, прошменого та тдеумхового контролю знанъ. Запропоновано типову структуру тдеумхового (модульного) контролю знанъ cmydeHmie з курсу «Дифереш(1алът рЬвняння», наведено приклады, завданъ для pisnux munie та форм контролю знанъ студенте.
Кчючош слова: дистанцшне навчання, дистанцшний курс, контроль; тестування, типы завданъ.
ЛЮДМИЛА СТЕЛЬМАЩУК, ОЛЕСЯ МАРТЫНЮК
О ПРОВЕРКЕ ЗНАНИЙ СТУДЕНТОВ В УСЛОВИЯХ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ
Рассмотрены некоторые аспекты дистанционного обучения студентов въгсших учебных заведений, в частности вопросам подбора заданий и задач для организации предварительного, промежуточного и итогового контроля знаний. Предложена типовая структура итогового (модульного) контроля знаний студентов по курсу «Дифференциальные уравнения», приведены примеры заданий для разных типов и форм контроля знайний студентов.
Ключевые слова: дистанционное обучение, дистанционный курс, контроль, тестирование, типы заданий.
LYUDMYLA STELMASHCHUK, OLESYA MARTYNYUK
VERIFICATION OF STUDENTS' KNOWLEDGE IN CONDITIONS OF DISTANCE LEARNING
Some aspects of distance learning of the students of higher educational establishments are considered, in particular, the questions of tasks choice and problems for the organization of preliminary, intermediate and total knowledge control. The typical structure of total (module) knowledge control of course «Differential equations» for the students is offered, some examples of the tasks for different types and forms of control students' knowledge are given.
Key words: distance learning distance learning course, control, testing type of tasks.
Дистанщйне навчання (e-learning) — пор1вняно нова форма освгги в У Kpaiiii, якарозвива-еться надзвичайно швидкими темпами. Щороку зростае кшьюсть навчальних заклад1в, ¡нших установ, що пропонукггь задовольнити потребу в здобутп нових знань, незалежно вщ мкця знаходження людпни вщносно самого закладу чп ¡ншого освггнього ресурсу. Рсал1зац1я принципу «24x7» приваблюе корисгувач1в мож.пив!стт займатася у будь-який час доби упродовж тижня. Тжа форма навчання у ii, так би мовити, чистому в иг ля fli викорисговуеться увищих навчальних закладах зовам недавно. Праге елементи дистанщйно! освгги вводяться вузами Укра-1ни для oci6, що здобувають о св ¡ту заочно, окр ем II елементи використовують i для студенпв стащонарно! форми навчання.
На початкових етапах розвптку ще! дистанщйного навчання бшыиа увага прщцлялася питаниям його апаратного та профамного забезпечення. 3 часом з'явилася велика кшьюсть систем кфування иавчанням, що дозволяють ддшснювати дистанщйне навчання, використовую-чи 1нтфнет та iHuii мфежк До иайчаспше вживаних вщнесемо Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) — модульне о 0' екто - op ie нтов ане диналнчне середови-ще навчання; систему кфування навчальним матерiалом aTutor та iHnii. Таи спстеми е вшьно поширюваними, що дозволяе легко використовувати 1х та адаптувати для потреб конкретного навчального закладу чи освггнього ресурсу, що здшенюе дистанщйне навчання.
Стр1мкий розвиток шформацшних технолопй поступово зменшуе коло иитань щодо апа-ратно! та профамно! складово! дистанщйного навчання. На пфедшй план виступають иробле-ми зм1стовного наповнення дистанщйно! ocBini, II вщповщносп загальним принципам методики, дидактики та оргашзаци навчального процесу. Актуальними на сьогодш е дослщження дистанщйного навчання, принцишв розробки сгруктури дистанщйних K\pciE та ix складових навь дповщшеть yciM дидактичиим вимогам. Основш принципи методики навчання та викладання не слщ вважати «застаршими» лише тому, що Ошышсть з них було сформовано задовго до по-яви самого поняття дистанщйного навчання. Навпаки, розвиток дистанщйно! освгги в Украли вимагае повно! !! вщповщносп вимогам, що зазвичай висуваються до методичного забезпечення кожного навчального курсу.
Використання сучасних технолопй забезпечуе високий р1вень дискретизацн процесу опрацювання ¡нформаци. II подання може оргашзуватися невеликими порщями, за потребою можна повфнутися декшька раз1в до npnioiafliB розв'язування задач, демонстрацн дошЦцв. Наяв-шеть доступу до 1нтфнет-ресурс1в дозволяе використовувати при виклад1 матф1алу посилання на джфела оперативно!' ¡нформащ!, створити комфортне сфедовище вивчення нового матф1алу. Використання фор\мв i р1зного роду конффенщй дае змогу оргашз\Еати епшкування Mi ж студентом та викладачем ¡ндивщуально, деюлькома слухачами одного курсу для обмпгу ¡нформащ-ею, проведения консультащй, атакож сприяе оргашзаци контролю навчальних досягнень.
Анал1з останшх дослщжень та пуб.ткацш показуе, що вщ теоретичних иитань дощльнос-Ti дистанщйного навчання та вивчення його загальних засад, автори дедал1 чаепше пфеходять до особлив остей створення конкретних дистанщйних KypciB, що евщчить про стр1мке збшь-шення як самих KypciB, так i oci6, що е ix слухачами. Пфеважаюча бшьиисть навчальних закла-д1в мае свою систему дистанщйно! освгги, яка постшно вдосконалюегься. У той же час велика увага придшяеться ушфшшд! вимог до к^рав, створенню единих пщход1в до формования ix структури, наповненню матф1алами та оргашзаци контролю знань.
Сучасш дослщження TicHO пов'язаш з психолопчними, педагопчними, фгоном1чними, ф!зюлопчними, суго техшчними аспектами дистанщйного навчання та Ix поеднанням. Тради-цшно велику увагу питаниям дистанщйного навчання придшяють викладач1 Кшвського нащо-нального ушвфеитету ¡меш Т. Шевченка, Нашонального техшчного ушвфеитету «Хар-ювський пол1техн1чний шетитут», Ки1вського ушвфеитету «Кшвський по.ттехн1чний шетитут», Льв1вського нащонального ушверситету iMCHi 1вана Франка, ¡нших провщних вишцх навчальних заклад ¡в Украши.
Метою crani е визначення особливостей оргашзацп контролю знань студетчв — слуха-ч1в дистанщйних KypciB.
Види контролю знань можна прокласиф1кувати насампфед за мкцем у систем! дистанщйного навчання. Розргзнятимемо попереднш, промжний та гадсумковий контроль.
Попередшй контроль або контроль-допуск пфедбачае перев1рку початкових знань студенев, що дозволять 1м на надежному ¡леш спрнйматн ¡нформащю, яка викладена у теоретичному матф1аш дистанцшного курсу, умшь та навнчок, необхщних для внконання практнчннх завдань. Наприклад, при формуванш днстанщйного курсу «Диффенщальш р1вняння» для студент ¡нженфних спещальностей попфеднш контроль може буги оргашзовано у р.игляд! тесту, за допомогою якого викладач (¡нструктор) мае змогу перешрити базов1 знания студенев ¡з тем «Диффенщальне числення функци одша змшнси», «1нтефальне числення функци одша змшно!», «Комплексы! числа», «Ряди» тощо. Сюди ж дощльно включити завдання на шдшу-кання похщних та перЕкних елементарних функцш, розклад функцп в ряд тощо. Оргашзацшно контроль-допуск— це перше з чим повинен працювати студент. Лише позитивний результат попфеднього контролю (наприклад, понад 60% правильно виконаних завдань) повинен давати доступ слухачев1 до матф1атв курсу.
Наведемо ылькатииових запитаиь та завдань для контролю-допуску до вивчення курсу «Диффенщальш р1вняння».
1. Встанотпъ &дгюе!дтстъ жж функциями та гх похгдними'.
1. у = х А. У = СОЙХ
2. Б. у' = 51 -1п5
3. у~Ых В. У 1 1 + х2
4. у=а%х Г. У -1 ЯП12 X
5. У = ? д. У = 1
6. >' = Ш'С^.Г Е. У 1 X
2. Встанотпъ &дгюе!дтстъ жж функциями та гх пересними:
1. 2.
3.
4.
5.
6.
г X
/=Х /= втх
/-1-
х
/ = / =
1
■УГ^
4
х — 1
A. Б.
B.
Г.
Д.
Е. Ж. 3.
¥=ех+С ¥ = вт х + С
л+1
¥ =
к+\
■ + С
х
Р = - сой х + С
¥ — агсзтх + С Р = 1п|д;| + С Р = 41п|д:— 1|+ С
Ъ.Запиштъ формулу Ньютона—Лейбнгщ для обчислення еизначеного гнтеграла (завдання з ё дкршгюю вгдгювгддю)
4. Сформулюйте теорему про знаходження п охгдно'г складе ног функци (запитання з вгд-критою Ыдпотддю)
5. ЗнайЫтъ пертсну функщ /(х)=-
а) ¥ - 21п х - 5 + С; б) ¥ = 21п
(х -5) х — л/5
■л/5
С; в) ¥ =
1
5 -х
- + С; г) ¥ -
х-5
■С:
д) Сфед запропоиоваиих вщповщей правильно! немае.
Мета прог.нжиого контролю мае дв1 складов!. По-пфше, з боку викладача-шструктора, е можлив1сть анал1зу правильное^ вщповщей, що разом з мехашзмом форум1в та конффенцш дозволяе вносити корективи у вивчення матф1алу й опфативно реагувати на хщ процесу за-своення нових знань. По-друге, з боку студента-слухача можна провести самоанал13 сво!х умшь та навичок, за потреби повернутася до вивчення матф1алу ще раз ¡з повторним самоощнюван-ням.
Оргашзацшно такий контроль може мати циюпчну структуру, як у чай, так I за обсягом матф1алу. Слщ також ифедбачити реакщю системи (¡нструктора) на багаторазове отримання негативного результату. Пром1жний контроль можна проводити теля опрацювання кожно! теми курсу чи роздшу. Наприклад, при вивченш диференщальиих р1внянь можна пфедбачити пром1жний контроль для тем «Загальш поняття курсу диффенщальних р1внянь», «Диффенща-льш р1вняння з вщофемлюваними змшними», «Однорщш диффенщальш р1вняння тат1, що до них зводяться» тощо.
Прикладами завдань промжного контролю знань може слугувати така частина тесту:
1. Лт ¡з запропонованшр!внянь с диференщальними?
х
а) х1 + ху = 2; б) ху' + х1 = 2; в) у" = 0; г) у = - — ;д) Сфед перфахованих диффенщ-
У
альних р1р,нянь немае.
2. Вибертъ проешь т теердження:
а) Диффенщальне р1вняння мае один \ тшыш один розв'язок;
б) Диффенщальне р1вняння мае не бшьше як один розв'язок;
в) Диффенщальне р1вняння мае безл1ч розв'языв;
г) Диффенщальне р1вняння мае один чи двар1зних розв'язки;
д) Правильних тверджень сфед вищепффаховаиих немае.
3. Порядком диферещгальногоряеняния назиеаютъ...
а) найвигций порядок похщно! функци, що входить в диффенщальне р1вняння;
б) стандартну формупу запису р1вняння;
в) суму порядюв шшдних функци, що входить в диффенщальне р1вняння;
г) найнижчий порядок похщно! функци, що входить в диффенщальне р1вняння;
д) правильних твфджень сфед вищеперфахованих немае.
4. Ят з цих диференщааънихряетнъ записанг у нормалънш форм?
а) у" - Зх+У+ 5; б) у"' + 3/ - 5у' + у = О; в) у"' = 3/ + 4^ + Зх2; г) уГ! = у" + / д) Правильних тверджень сфед вищепффаховаиих немае.
Пщсумковий контроль е найважлив1шим та найскладшшим у илаш реал1защ1, осильки повинен пфедбачати перев1рку досить великого (пор1вняно ¡з промжним) обсягу матер¡алу. Кр1м того, його результат е, по суп, екшвалентом ощнки слухача, вираж ено! пев ною ильистю бал ¡в.
1ншу класиф1кащю вщцв контролю знань можна здшсиити за !х формами. Системи кфу-вання навчанням, таи якМоо(11е та аШог I под1бш до них мають достатнш наб1р ¡нструмент1в для легко! та яюсно! роботи з дистанщйним курсом, гадтримують бшышсть сучасних стандар-т1в. Найпоширешшим шструментом для контролю знань стуцснтш е тести. Проте лопчним, на нашу думку, е використання й ¡нших форм контролю, таких як письмове опитування, розв'язування пакету розрахункових завдань, дослщження переб^у реального процесу ¡з його описом та ;ша.1изом, шип методи контролю знань, що випливають ¡з специф1ки кожного конкретного предмета тощо.
Слщ зазначити, що шструктор мае довол1 широкий виб1р тигав запитань, наприклад, в аТшог це альтернативы! запитання, завдання на впорядкування, завдання з множинними е ар ¡антами та множинними вщповщями, задач! на в становления просто! та фаф1чно! вщповщност! тощо.
Системи дозволяють створювати бази запитань, кфувати вибором питань ¡з них та проводити ощнювання, враховуючи складшсть запитання. Методика гадготовки теспв для дистан-щйного контролю знань, у цшому, мало вщр!зняеться вщ методики тестування студент а унитарно. Зауважимо лише, що база теспв повинна буги досить великою, щоб уникнуги багатора-
зових повтор ¡в одних 1 тих же запитань (наприклад, при прошжному контр олО, у результат! чо-го студент може просто бездумно запам'ятати правильну вщповщь, невдумуючись особливо в суть запитання.
Зупинимося на необхщносп перев1рки умшь та навичок розв'язування задач в кура ви-що[ математики. Зрозумшо, що саме вмшня будувати математичну модель та шукати й розв'язок, в повнш М1р1 вщображае знания студента та його готовшсть до практично! роботи, а не зазубрювання правил ! теорем. Запитання з вщкритою вщповщдю добре виправдовують себе тод1, коли в!дпов!дь можна дати короткими фразами, проте вони неефективш увипадках, коли е потреба розв'язати серйозну задачу.
Формальна перев!рка вщповщ! не дозволяе розглянути хщ м!ркувань студента, кр1м того, будь-яка механ!чна помилка зводить нан!вець усю роботу, навпъ за абсолютно правильного шляху розв'язання. Як альтфнативу навчальш заклади розглядаютъ передачу вщ слухача до ш-структора розв'язку задач! у вигляд! текстового файлу будь-якого формату чи сканованого зо-браження виконаного завдання. На практищ це зазвичай завдання вищо! складносп, под!бш до тих, що пропонуються викладачами для модульного контролю студентам стащонару чи залшв студентам заочно! фор ми навчання.
Прикладами таких завдань для першого модуля курсу «Диференщальш р!вняння» е таю задач!:
1. Знайти частинний розв'язок диференщального р1вняння хУ + у — у2, що задоеолъняе початкоеуумоеу у (Г) =0,5.
2. Знсшти криву, яка проходить через точку А(0;1), для яко! трикутшк, утворений &ссю Оу, дотичною до кривоТ в довыъшй и точщ I радиусом-вектором точки дотику —ргвнобедрен-ний (причому основою його с шдр1зок дотичног тд точки дотику до осг Оу).
3. Материальна точка рухаеться по пряшй зг шеидкгстю обернено пропорцшною до пройденого шляху. У початковий момент руху точка буш на вгдстат 5 м егд початку шдлгку шляху / мала швидккть и — 20 м/с. Знайти шлях, який пройшла точка, та и швидюсть через 10 с теля початку руху.
Враховуючи сказане вище, структура гадсумкового контролю знань модуля студента, з курсу «Диференщальш р!вняння», може мати таку форму:
□ виконання тесту з р!зними типами запитань, який передбачае перешрку означень, тер-м!нолоп!, теорем ! тверджень. Контроль виконуеться в он-лайн режим!, за строго вщ-ведений час, вщомий слухачам наперед, можливо, у спещально вщведених для цього центрах, щоб унеможливити списування та консультащ! з1 стороншми особами. Максимальна кшьисть бал1в, яку може отримати студент при виконанн! сгановить 5 бал!в (¡з розрахунку, що найбшьша кшьисть бал!в за модуль в щлому — 25);
□ виконання тесту, який включае завдання на розшзнання основних тигав диференща-льних р!внянь та виб1р методу !х розв'язування. Оргашзацшно контроль цього етапу виконуеться аналопчно до попереднього. Максимальна илыаегь бал!в, яку може отримати студент — 6 бал1в;
□ розв'язування трьох-чотирьох р!внянь, розв'язок яких слщ викоиати у паперовому вигляд! та пфеслати ¡нструктору (¡мов!рно, це може бути ! скаиоваие зображення). Максимальна кшьисть бал!в —10;
□ виконання розрахунково! роботи свого вар!анту та пфесилка !! викладачев!. Ди виконання цього етапу можна не встановлювати суворих часових обмежень, проте рекомендуемо все-таки обмежити термши одним-двома тижнями для кращо! оргашзацн роботи викладача. Максимальна ильюсть бал1в, отриманих за виконання цього етапу контролю, — 4 бали.
Висновки. У статп розглянуго деяы питания змстовного налов нювання дистанщйного навчання, зофема методику пфев!рки знань студент!в на приклад! предмет математичного циклу. Пфспективою доопджень, виевплених у статт!, е розробка загальних приицигав ство-рення дистанщйних курс!в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А. А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А. А. Андреев, В. И. Солдагкин. — М. : Издательство МЭСИ, 1999. — 196 с.
2. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного обучения / А. А. Андреев. — М. : Издательство МЭСИ, 1997. — 248 с.
3. Бондар В. Теор1я 1 практика модульного навчання у вищих навчальних закладах / В. Боднар // Освгга1 управлшня. — 1999. —№ 1. — С. 19-40.
4. Олшник В. В. Дисганцшна осв1та за кордоном та в Украгш: Стислий анал1тичний огляд / В. В. Олшник — К. : ЦШПО, 2001. — 48 с.
УДК 317.147
ОЛЕКСАНДР ЯЩИК
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У НАВЧАНН1 ОБ'6КТНО-ОР16НТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ЯК ОСНОВА П1ДГОТОВКИ УЧН1В СТАРШИХ KAACIB
Досмдэюгно процес формування oceinmix та шформатичних компетентностей в учшв старших KJiacie nid час вивчення об'ектно-ор1ентованого програмування, наведено класифжащюpisnux eudie компетентностей, ixHi характеристики та видшено найЫлъш значущг компетентности для вивчення об'£ктно-ор1ентованого програмування в старийй шкош.
Кчючоы слова: компетентшсть, освшня компетентшсть, ключовi компетентносш, шформа-тична компетентшсть, спщгальш компетентносгш.
АЛЕКСАНДР ЯЩИК
КОМИЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД В ОБУЧЕНИИ ОБЪЕКТНО-
ОРИЕНТИРОВАННОГО ПРОГРАММИРОВАНИЯ КАК ОСНОВА ПОДГОТОВКИ УЧАЩИХСЯ СТАРШИХ КЛАССОВ
Исследован процесс формирования образовательных и информащонных компетентностей учеников старина классов при изучении объектно-ориентированного программирования, приведена классификация различных, видов компетентностей, их характеристика и выделены наиболее значимые компетентности для изучения объектно-ориентированного программирования в старшей шкош.
Ключевые слова: компетентность, образовательная компетентность, ключевые компетентности, инфорялатическая компетентность, специальные компетентности.
OLEKSANDR YASHCHYK
COMPETENCE APPROACH IN TEACHING THE OBJECT-ORIENTED
PROGRAMMING AS A BASIS FOR TRAINING OF SENIOR STUDENTS
The article investigates the process of formation the educational and informational competencies that are necessary for the older pupils during learning the object-oriented programming; the classification of different types of competencies, their characteristics and the most relevant competencies in learning the object-oriented programming in the high school are given.
Key words: competence, educational competence, core competence informational competence, special competence.
Компетентшсний шдхщ в освт не завжди був визначальним i практично не використо-вувався при поб\71 op,i типових навчальних програм, стандарпв, ощночних процедур. Тшьки в середиш 90-х роив XX столптя поняття «компетентшсний гадхщ» починае визначати вимоги
