Научная статья на тему 'О периоде послеуборочного дозревания семян пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L. )'

О периоде послеуборочного дозревания семян пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L. ) Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
72
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПШЕНИЦЯ ОЗИМА / ПЕРіОД ПіСЛЯЗБИРАЛЬНОГО ДОЗРіВАННЯ / СОРТОВі ОСОБЛИВОСТі ДОЗРіВАННЯ ПШЕНИЦі / ЕКОЛОГіЧНА ПЛАСТИЧНіСТЬ ПШЕНИЦі

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Кавунец В. П.

При исследовании периода послеуборочного дозревания выявлена сортовая специфичность на гидротермические факторы и установлена необходимость учета этого показателя при решении практических задач по рацион а л ь н о му районированию сортов и разработке семеноводческой технологии с учетом биологических особенностей культуры.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ПРО ПЕРІОД ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОГО ДОЗРІВАННЯ НАСІННЯ ПШЕНИЦІ М''ЯКОЇ ОЗИМОЇ (Triticum aestivum L.)

When studying period of maturation after harvest, varietal specificity of level of winter wheat seed maturation process reaction on hydrothermical factors has been revealed. This trait should been taken into consideration when deciding practical problems in respect to rational variety-regionizing as well as to development of seed technology based on biological peculiarities.

Текст научной работы на тему «О периоде послеуборочного дозревания семян пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L. )»

УДК 633.11:631.547.66:581.1.05

ПРО ПЕР1ОД П1СЛЯЗБИРАЛЬНОГО ДОЗР1ВАННЯ НАС1ННЯ ПШЕНИЦ1 М'ЯКО1 ОЗИМО1 (Triticum aestivum L.)

В. П. Кавунець, кандидат сльськогосподарських наук Мирон1вський ¡нститут пшениц ¡мен'! В.М. Ремесла

Стан проблеми. У стьськогоспо-дарському виробництв1 n0Tpi6H0 врахо-вувати не лише позитивы, а й негативы моменти пюлязбирального перюду. З одного боку, це явище сприяе одержанню доброякiсного насiння, з Ышого, - ускла-днюе авбу свiжозiбраного насiння i ви-значення його схожостк Тому при характеристик сортiв виникае нагальна не-обхiднiсть у визначеннi перiоду пюлязбирального дозрiвання та залежностi його вщ абiотичних факторiв.

Аналiз дослщжень i публiкацiй. Перiод пiслязбирального дозрiвання -одне iз найскладнiших явищ у житт на-сiння [1]. Тривалють його може становити вщ декiлькох дiб до декiлькох мюя^в i залежати вiд культури, сорту, умов ви-рощування материнських рослин, особливо вщ погодних умов пщ час наливу зерна i дозрiвання [2-10].

Порiвнюючи сорти за ^ею озна-кою, слщ брати до уваги Тхню еколопчну пластичнiсть. За даними авторiв, у озимоТ пшеницi Миронiвська 808 дозрiвання на-сiння залежно вiд погодних умов року в Харювсьюй област (УкраТна) тривало вiд 21 до 63 дiб, у Бiлорусi - вщ 12 до 53, у Московсьюй областi (Росiя) - до 90 дiб [1, 11, 12].

Р. Ф. Процко та iншi у своТх дослн дженнях установили, що стабтьно пщ-вищеною ктькютю насiнин у свiжозiбра-ному нааны, яке перебувало у станi спо-кою, в усi роки випробування вирiзнявся сорт озимоТ пшеницi Полюька 87 [13]. Ця особливiсть сорту виявлялася у вах пунктах вщбору проб полiськоТ i люостеповоТ зон УкраТни.

За даними I. Г.Строни, Л. В. Ма-тющенка, сортова рiзниця у тривалостi перюду пюлязбирального дозрiвання ви-

являлася в межах одного року, але не збер^алася упродовж уах рокiв дослн джень.

Перiод спокою може в^фгравати як позитивну, так i негативну роль. Вщсут-нiсть його призводить у дощовi роки до проростання зерна "на пнГ', але якщо вЫ дуже тривалий, то може стати одыею з причин зниження польовоТ схожостi i майбутньоТ врожайност насiння пшеницi озимоТ. Якщо виникае необхщнють вико-ристовувати для авби свiжозiбране на-сiння, то потрiбно обов'язково зробити йому термiчний обiгрiв, що прискорить фiзiологiчне дозрiвання [14].

Р. М. Авезджанов указуе, що на-ання минулорiчного врожаю iз заюнче-ним перiодом пiслязбирального дозрн вання дае бiльш раннi i дружнi сходи, з яких у подальшому формуються мiцнi, добре розвинен рослини [15]. На його думку, перехщы фонди насiння озимоТ пшениц дають можливiсть проводити сiвбу в кращi агротехнiчнi строки, що важко зробити зi свiжозiбраним насiнням.

У лiтературi про залежнiсть три-валост перiоду спокою вiд аг-роеколопчних умов iснують рiзнi повщ-омлення. Так, К. Н. Костенко в^^чае, що тривалють перюду пюлязбирального до-зрiвання залежить, у першу чергу, вщ погодних умов пщ час дозрiвання i збиран-ня [16]. У жаркий i посушливий рiк, коли насiння при збиранн було дуже сухим (вологiсть 5,4-12%), перюд пюлязбира-льного дозрiвання тривав ам^ам мюя-цiв, а в роки з короткими дощами пщ час збирання (вологють зерна 9,9-22,4%) перюд пюлязбирального дозрiвання був вщносно коротким, триваючи з часу збирання лише два-чотири тижнк

Г. К. Курбанов дослщив, що в умо-вах аридного ^мату (середньоазмський регiон) у засушливi роки, коли вологють зерна при збираннi становить 4-6%, до-зрiвання насiння затягуеться i навiть не завершуеться [17]. ВЫ пояснюе це тим, що пщ впливом високоТ температури по-вiтря зерно сильно обезводнюеться, клн тини зменшуються, а розтягування Тх блокуеться. А вiдтак значно уповтьню-еться дихання насiння, зменшуеться, а iнодi й повнiстю втрачаеться його пгро-скопiчнiсть i паропроникнiсть та рiзко по-слаблюеться обмiн речовин. Отже, ще до заюнчення перюду первинного спокою насiння настае другий, який затримуе початок фiзiологiчноТ зртостк

Спецiалiсти С1ЛА довели, що у на-сiння, сформованого в бтьш холодних умовах, перiод спокою коротший, нiж у насiння, сформованого в теплих умовах [18]. Угорськ дослщники констатують, що в жарке засушливе лiто перiод спокою наання у всiх дослiджуваних ними сор^в був коротким, а в дощовите холодне лто - подовжувався [19]. ТакоТ самоТ думки й iншi дослiдники [20, 21].

Мета роботи. Суперечливiсть лн тературних даних стосовно залежност перiоду пiслязбирального дозрiвання вщ рiзних факторiв та велике практичне зна-чення оцiнки генетичноТ детермЫованост й екологiчноТ пластичностi темпiв пюля-збирального дозрiвання насiння рiзних нових сор^в пшеницi озимоТ спонукало до проведення вщповщних дослiджень.

Методика i дослiдження. Дослн дження проводили упродовж 1991-2009 рр. на сортах пшениц озимоТ еколопчно-го сортовипробування. У фазi повноТ сти-глостi наання на дтянках вiдбирали по 50 колоав кожного сорту й обмолочували

Тх уручну, пюля чого наання розкладали в ростильнях на зволожене ложе фтьт-рувального паперу по 100 шт. у чотири-разовому повторены i ставили у термостат для пророщування при постмнм те-мпературi 20°С (ГОСТ 12038-84 i ДСТУ 4138-2002). Пiдрахунок пророслого наання проводили на 3- , 5- , 7- , 10-й ды, а по^м - кожн п'ять дыв до повного його проростання.

Для характеристики гiдротермiчно-го режиму, який складався в рiзнi роки, використовували дан МиронiвськоТ агро-метеостанцiТ.

Результати дослiджень. Вивчен-ня впродовж останых 13 рокiв наявност перiоду спокою i його тривалост у рiзних сортiв пшеницi озимоТ показало, що вЫ залежав як вщ погодних умов (табл. 1), так i сортових особливостей (табл. 2), i по-рiзному проявлявся у них за роками (табл. 3).

Детальний аналiз за роками погодних умов пщ час вегетацп пшениц озимоТ (перiоди вщ колосiння до восковоТ стиглостi i вiд восковоТ стиглостi до обмолоту), а саме середньодобовоТ температури пов^ря (°С) i ктькост опадiв (мм), показав, що у значноТ кiлькостi дослщжу-ваних сор^в на тривалiсть перiоду пюля-збирального дозрiвання погода бiльшою мiрою впливае у перюд вiд восковоТ стиг-лостi до обмолоту. При значнм кiлькостi опадiв (понад 50 мм) i пониженiй темпе-ратурi пов^ря (нижче 19°С) тривалiсть пiслязбирального дозрiвання подовжува-лася, i навпаки, у сор^в з коротким перн одом пюлязбирального дозрiвання ця ознака бтьшою мiрою залежить вiд погодних умов. Дослщжено, що короткий перюд пюлязбирального дозрiвання ма-ють сорти Мироывська 29, Миронiвська

Роки Середньодобова температура пов^ря, °С Опади, мм Проросло наання* при те-мперaтурi 20°С на добу (в %)

в1д колсшня до восковоТ стиглост1 вщ восковоТ стилос-т1 до обмолоту вщ колосшня до воковоТ стиглост1 вщ восковоТ стиглост1 до обмолоту 7-а 15-а 30-а 40-а

1991 20,3 20,8 72,2 163,7 8 32 60 87

Таблиця 1

Залежнiсть перюду пюлязбирального дозрiвання насiння пшеницi озимо! вiд погодних умов пiд час вегетацм (М1П, середне за 1991-2004 рр.)

1992 18,5 21,3 110,3 6,1 22 69 83 95

1993 16,3 19,2 177,1 38,6 17 47 80 92

1994 17,6 21,2 66,8 3,2 27 80 93 96

1995 19,9 20,2 101,3 38,8 18 55 84 93

1996 18,7 22,9 9,4 11,6 58 87 91 93

1997 19,0 17,7 165,3 52,7 16 31 76 92

1998 19,7 19,0 81,1 147,2 7 37 71 85

1999 22,1 23,2 38,9 23,1 54 75 92 95

2000 17,9 19,5 141,0 103,0 12 37 73 89

2001 18,7 23,8 229,4 22,1 26 66 82 92

2002 16,5 23,0 145,0 8,0 34 76 87 94

2004 17,3 21,6 123,0 15,0 38 81 90 93

2005 17,9 20,9 11 8 10 30 52 75

2006 19,1 20,4 170,5 2,6 12 18 34 43

2007 21,4 20,6 91,0 14,0 38 56 73 85

2008 18,9 21,8 95,5 24,0 19 45 65 77

2009 20,3 21,6 109 22,0 8 20 51 63

Cepeднe 19,3 21,5 98,4 19,8

3a 1991-

2009 pp.

Cepeднe 18,8 20,8 110,9 33,6

3a 1980-

2009 pp.

Пpимiткa: Cepeдньocтaтиcтичнi дaнi пo 30 copTax.

30, Миpoнiвcькa 27, Миpoнiвcькa paнньo-cтиглa, Дoнcький нaпiвкapлик, Альбaтpoc oдecький, Миpoнiвcькa 65, Хуpтoвинa тa Ы.

Тpивaлий пepioд пicлязбиpaльнoгo дoзpiвaння впepшe вcтaнoвлeний у cop-тiв Миpлeбeн, Екcпpoмт, Миpxaд, Миpo-нiвcькa 66, Миpoнiвcькa 28, a тaкoж нoвиx - Гapaнт, Мoнoтип, Бoгдaнa, Мaдяpкa, Зoлoтoкoлoca, Cмуглянкa, Хaзapкa, Ka-линoвa, Рeмecлiвнa. Пpичoму у нaвeдe-ниx copтiв ця oзнaкa гeнeтичнo зумoвлe-нa, cтaбiльнa i мeншe зaлeжить вiд пoгo-дниx умoв. Пpимipoм, у copту пшeницi oзимoï Миpлeбeн у bcí poки дocлiджeнь пepioд пicлязбиpaльнoгo дoзpiвaння тpи-

BaB пoнaд 40 дiб, i xapaктep йoгo (кть-кicть пpopocлoгo нaciння нa пeвну дoбу) мaйжe нe змiнювaвcя.

Гiдpoтepмiчний peжим пiд чac Be-гeтaцiï пшeницi oзимoï 2004 p. у ц^му був cпpиятливим для oтpимaння нaciння з виcoкими пociвними якocтями тa Bpo-жaйними влacтивocтями. Тaк, вiд фaзи пoвнoï c^moCTi (18-20 липня) дo 3am-чeння збиpaння нa бiльшocтi плoщ нaciн-ницькиx пociвiв oзимoï пшeницi (29 липня) oпaдiв випaлo лишю 15 мм, cepeд-ньoдoбoвa тeмпepaтуpa в пepioд вiд boc-^boi cтиглocтi дo oбмoлoту булa oпти-мaльнoю (21,6°C). Пpoтe пicля 29 липня i

Тaблиця 2

Залежнють перiодy пiслязбирального дозрiвання насiння пшеницi озимо!' вiд сортових особливостей i погодних умов шд час вегетацм

Copт Пpopocлo нaciння пpи тeмпepaтуpi 20°C нa дoбу (в %)

7-a 15-a 30-a 40-a

Cepeднe 3a 1991-1997 pp.

Миpoнiвcькa 61 15 54 90 94

Миpoнiвcькa 27 32 75 91 94

Миpoнiвcькa 28 5 44 64 93

Миpoнiвcькa 29 31 77 92 94

Мироывська 30 34 82 95 95

Миронiвськa 31 10 49 90 94

Мирлебен 1 17 52 86

Донський натвкарлик 28 80 92 94

Полiськa 87 7 31 76 94

Середне за 1998-2004 рр.

Мироывська 61 37 59 79 94

Мирич 37 74 77 92

Мирлебен 4 12 46 66

Мирхад 4 15 46 70

Експромт 5 21 56 76

Мироывська 65 39 67 88 93

Мироывська 66 6 17 54 79

Миронiвськa ранньостигла 68 79 90 92

Крижинка 30 57 80 86

Полюька 90 12 39 74 87

Середне за 2005-2009 рр.

Богдана 10 23 41 45

Золотоколоса 5 12 24 34

Монотип 6 16 28 36

Подолянка 13 33 57 68

Реме^вна 10 21 45 56

Смуглянка 2 5 17 25

Хуртовина 56 76 88 95

до 5 серпня опадiв випало 103,2 мм, що призвело на незiбраних площах до про-ростання зерен у колоа (в окремих сор^в до 40-50%). У 25 сор^в рiзновидностi лютесценс проростання в середньому становило 16,9%, а у рiзновидностi ерит-роспермум - 29,5%. Особливо впливало на проростання зерна у колоа в окремих сор^в (до 74%) вилягання посiвiв.

На наш погляд, доцтьно зосере-дити увагу на тому, що в середньому за 30 роюв (1979-2009) у перюд вщ восковоТ стиглостi до обмолоту зерна випадало 20,0 мм опадiв, причому за роками мУ-мальна ктькють Тх у цей перюд станови-ла 0 мм (1989), максимальна - 163,7 мм

(1991). У 1980 р. випало 66,3 мм, 1981р. - 85,7, 1985 р. - 59,5, 1987 р. - 114,6, 1997 р. - 52,7, 1998 р. - 147,2, 2000 р. -103 мм. Отже, майже кожен третм рк у цей важливий для формування високо-якюного поавного мaтерiaлу перюд ви-падала нaдмiрнa ктькють опaдiв.

За даними М. М. Макрушина, при ктькосл опaдiв у перюд дозрiвaння по-над 40 мм у наання знижувалася енерпя проростання i лабораторна схожiсть, а понад 70 мм - зниження було особливо виражене [22]. Л. А. Бурденюк указуе, що коефщент кореляцп мiж лабораторною схожiстю на 7-у добу пюля настання

Таблиця 3

Залежнють перюду пiслязбирального дозрiвання насiння пшеницi озимо! вiд сортових особливостей i погодних умов пщ час вегетаци

Сорти Проросло насшня (в %) при температурi 20 °С на доби

7 15 30 40 7 15 30 40 7 15 30 40 7 15 30 40

1998 р. 1999 р. 2000 р. 2004 р.

Миронiвська 61 5 40 78 95 46 65 92 95 96 99 - - 73 95 - -

Мирич 11 63 87 95 35 52 77 91 98 99 - - 75 95 - -

Мирлебен 2 11 58 90 4 10 37 60 4 12 46 66 6 17 43 47

Мирхад 3 23 54 86 2 6 26 64 8 14 60 80 9 18 47 53

Експромт 0 31 63 87 3 9 41 68 8 25 73 92 8 19 50 58

Мирошвська 65 42 83 87 89 19 42 77 91 21 49 94 99 75 94 - -

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Мирошвська 66 7 16 77 90 5 17 42 86 6 14 50 78 8 23 49 60

Миронiвська ранньостигла - - - - 26 50 79 85 93 94 98 - 86 94 - -

Крижинка - - - - 12 36 70 83 14 55 91 94 66 81 82 83

Полюька 90 1 7 63 93 18 65 87 95 14 23 85 96 17 63 64 65

2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р.

Богдана 11 2 2 48 5 8 2 33 2 3 4 5 9 35 4 70

Золотоколоса 5 0 2 38 2 3 1 18 9 6 1 5 1 37 8 78

Монотип 7 1 2 44 5 8 1 26 2 1 3 5 4 19 5 40

Подолянка 10 3 7 85 7 14 6 71 1 5 6 4 1 45 6 92

Ремесшвна 2 1 2 66 5 11 2 41 0 3 5 6 0 15 3 47

Смуглянка 2 9 1 29 2 3 0 18 3 9 7 6 1 6 5 38

Хуртовина 55 77 90 94 51 66 85 92 73 84 94 99 51 81 87 90

восково!' стиглост i вiдсотком пророслих «на nHi» зерен становив 0,94 [9].

За результатами проведеного ра-нше, а також в умовах 1991-2009 рр. ви-вчення перiоду i характеру пюлязбираль-ного дозрiвання е всi пiдстави стверджу-вати, що цей показник дуже тюно пов'я-заний 3i стiйкiстю до проростання зерна в колоа [10]. Анaлiз та узагальнення бага-торiчних даних показують, що досить стiйкими до проростання е районован сорти мироывсько!' селекцп' Мирлебен, Експромт, Миронiвськa 66, Мирхад, Ми-ронiвськa 28, Монотип, а також цлий ряд сор^в сумюно!' селекцп' з 1нститутом фн зюлогп' рослин i генетики НАН Укра'ши (Смуглянка, Золотоколоса, Богдана).

За останн 25 рокiв воскову стиг-лiсть нaсiння у сортiв пшениц озимо!' найранше було вiдмiчено 3 липня (1986), а найтзнше - 15-16 липня (1992 i 2004). Отже, нав^ь у сор^в з довготривалим перюдом пiслязбирaльного дозрiвaння наання (в окремi роки нaвiть до 50-60 дiб) у зонi правобережного Люостепу вiн зaкiнчуеться до настання оптимальних строюв сiвби, що негативно не впливае на польову схожють.

Висновки. Наведен експеримен-тaльнi дан свiдчaть про сортову специ-фiчнiсть рiвня реакцп' процесу дозрiвaння наання пшениц озимо!' на гiдротермiчнi фактори. У сор^в з коротким перюдом пюлязбирального дозрiвaння ця ознака дуже залежить вщ погодних умов, а у со-ртiв з тривалим перюдом дозрiвaння во-на значно слабша.

Неоднакова стiйкiсть сортiв озимо!' пшениц до передзбирального проростання пояснюеться тривалютю перiоду пiслязбирaльного дозрiвaння.

Ознаку пiслязбирaльного дозрн вання необхщно враховувати, коли вирн шуються практичн завдання вiдносно рaцiонaльного районування сор^в i роз-робляеться нaсiнницькa технолопя згiдно з !'хыми бiологiчними особливостями.

Використана л^ература:

1. Строна, И. Г. Послеуборочное дозревание семян зерновых культур. / И. Г. Строна, Л. В. Матюшенко. // Селекция и семеноводство. - 1982. - № 10. -С. 38-39.

2. Горлач А. А. Селекця озимоТ пшениц на тривалють пюлязбирального дозрiвaння i зимостiйкiсть. / А. А. Горлач. // Вюн. с.-г. науки, 1960. - № 7. - С. 2226.

3. Увайсов, М. Д. Качество семян озимой пшеницы. / М. Д. Увайсов. // Селекция и семеноводство. -1972. - № 4.-С. 64-66.

4. Задонцев, Л. И. Повышение зимостойкости и продуктивности озимой пшеницы. / Л. И. Задонцев. // Сб. науч. тр. / ЮО ВАСХНИЛ. - Днепропетровск, 1974. - 284 с.

5. Сульманов, Е. Я. Вторичный покой семян зерновых культур и методы определения их всхожести. / Е. Я. Сульманов. // Биология и технология семян. -ЮО ВАСХНИЛ. - X., 1974. - С. 303-307.

6. Овчаров, К. Е. Физиология формирования и прорастания семян. / К. Е. Овчаров. - М.: Колос, 1976. - 256 с.

7. Корефов, К. Н. Биологические основы растениеводства. / К. Н. Коре-фов. - М.: Высшая шк.,1982. - С.1- 407.

8. Коренев, Г. В. Послеуборочное дозревание семян. / Г. В. Коренев, П. И. Подгорный, С. Н. Щербак. // Растениеводство с основами селекции и семеноводства. - М.: Колос, 1983. - С. 511.

9. Бурденюк, Л. А. Продолжительность послеуборочного дозревания озимой пшеницы в зависимости от сорта, условий формирования, налива и созревания зерна. / Л. А. Бурденюк. // Технологии возделывания зерновых колосовых культур и проблемы их селекции: Сб. науч. тр. Мироновский НИИ селекции и семеноводства пшеницы. - С. 165-168.

10. Животков, Л. А. О периоде покоя у семян озимой пшеницы. / Живот-ков Л. А., Шелепов В. В., Шелепов В. И. [ та Ыш^. // Селекция и семеноводство. -1991. - № 4. - С. 45-48.

11. Мороз, Н. А., Послеуборочное дозревание семян озимых зерновых культур разной окружности. / Н. А. Мороз, Л. П. Барановская. // Земледелие и растениеводство: Сб. науч. тр./МЭСХ. - Че-лябинск,1982. - С. 83-85.

12. Фоканов, А. М. Особенности послеуборочного дозревания и прорастания семян озимого тритикале, пшеницы и ржи. / А. М. Фоканов. // С.-х. биология. - 1988. - № 6. - С. 3-8.

13. Процко, Р.Ф. Сортовая специфичность послеуборочного дозревания семян озимых хлебных злаков в условиях Украины. / Р. Ф.Процко, В. А. Негрецкий, А. В. Городецкий. // Физиология и биохимия культурных растений. - 1998. -Т. 30, № 1 (171). - С. 36-43.

14. Белоусов, Е. В. О мерах по дальнейшему увеличению производства зерна озимых культур. / Е. В. Белоусов, А. С. Наволоцкий, В. П. Паренин. // Агрометеорологические аспекты перезимовки растений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. -С. 3-17.

15. Авезджанов, Р. М. О полевой всхожести озимой пшеницы. / Р. М. Авез-джанов. // Селекция и семеноводство. -1966. - № 4. - С. 64-65.

16. Костенко, К. Н. Особенности определения лабораторной всхожести свежеубранных семян озимой пшеницы. / К. Н. Костенко. // Селекция и семеноводство: Респ. межвед. науч. сб. - 1984. - № 11. - С. 44-45.

17. Курбанов, Г. К. Условия выращивания и послеуборочное дозревание семян. / Г. К. Курбанов. // Селекция и семеноводство: Респ. межвед. науч. сб. -1983. - № 12. - С. 28-30.

18. Нодетапп, М. G., Ciha А. G. Environmental х депо!уре effects m seed dormancy апd аЛег-препт6. Вплив оброб-ки посiвiв озимоТ пшениц мкроелемен-тами на урожайнють та поавы якост наання (2009 р.) д m wheat // Адго^ J. -1987. - Vol. 79, N 2. - Р. 192-196.

19. ВаМа-БгаЬо G., Ва11а L., Jоlапkаi М. Аgrookologiai tenyezok hatasa а buzavetömag csi vanyigalmra. // Növeny-termeles. - 1987. - 36, 48. - Р. 253-260.

20. Грищенко, В. В. Семеноведение полевых культур. / В. В. Грищенко, З. М. Колошина. - М: Колос,1976. - С.1 -254.

21. Рыбакайте, З. И. Влияние степени зрелости семян на длину периода послеуборочного дозревания и урожай. / З. И. Рыбакайте. // Биология и технология семян. ЮО ВАСХНИЛ. - К., 1974. - С. 78-81.

22. Методические указания по ор-ганизационно-зкономическому обоснованию зонального семеноводства зерновых культур (на примере западного региона

Украины) / Под ред. Н.М. Макрушина. -М., 1981. - 47 с.

УДК 633.11:631.547.66:581.1.05 Кавунець В. П. Про перюд пюлязбира-льного дозрiвання наання пшениц м'якоТ' озимоТ (Triticum aestivum L.). // М-во агра-рноТ' пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТ'н-ський Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).

Дослщжуючи перюд пюлязбираль-ного дозрiвання, виявили сортову спе-цифiчнiсть рiвня реакцТ процесу дозрн вання наання озимоТ пшениц на гщроте-рмiчнi фактори. Цю ознаку необхщно брати до уваги при виршены практичних завдань щодо рацонального районуван-ня сор^в i розробки наанницькоТ' технологи' з урахуванням бiологiчних особли-востей.

Ключовi слова: пшениця озима, перiод пiслязбирального дозрiвання, сор-товi особливост дозрiвання пшеницi, екологiчна пластичнiсть пшениц. УДК 633.11:631.547.66:581.1.05 Кавунец В. П. О периоде послеуборочного дозревания семян пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.). М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).

При исследовании периода послеуборочного дозревания выявлена сортовая специфичность на гидротермические факторы и установлена необходимость учета этого показателя при решении практических задач по рацион а л ь н о му районированию сортов и разработке семеноводческой технологии с учетом биологических особенностей культуры.

УДК 633.11:631.547.66:581.1.05 Kavunets'V.P. About period after harvesting maturation of winter soft wheat seeds (Triticum aestivum L.). // М-во аграрноТ по-л^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).

When studying period of maturation after harvest, varietal specificity of level of winter wheat seed maturation process reaction on hydrothermical factors has been revealed. This trait should been taken into consideration when deciding practical problems in respect to rational variety-regionizing as well as to development of seed technology based on biological peculiarities.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.