CC BY
20
4. Гна^в П. С., Артемовська Д.В., Мазепа М.Г. Техногенна деградацiя грунтового вбирного комплексу та морфофiзiологiчнi особливостi адаптаци деревних рослин// Науковий вiсник. - Львш: УкрДЛТУ, 1998, вип. 8. - С. 6-11.
5. Голубец М.А Урбанизация - важнейший фактор преобразования биогеоценотичес-кого покрова/ Тезисы докл. III респ. сов. "Биогеоценотический исследования на Украине". -Львов: Изд. АН Украины, 1984. - С. 16-87.
6. Козловський М.П., Марискевич О.Г., Свтушенко А.1., Яворницький В.1. Деструк-цiйнi комплекси i деструкцшш процеси// Антропогеннi змши бiогеоценотичного покриву в Кар-патському регiонi/ За ред. акад. М. А. Голубця - К.: Наук. думка, 1994. - С. 89-96.
7. Почвоведение/ Под ред. И.С. Кауричева. - М.: Агропромиздат. - 1989. - С. 31-39.
8. Розанов А.Б., Розанов Б.Г. Экологические последствия антропогенных изменений почв// Итоги науки и техники: Почвоведение и агрохимия. - Том 7. - М.: ВИНИТИ, 1990. -156 с.
9. Соколовский А.Н. Сельскохозяйственное почвоведение. - М.: Наука, 1956. -
С. 17-35.
10. Чорнобай Ю.М. Трансформация рослинного детриту в екосистемах. - Львш: Вид-во ДПМ НАН Украши, 2000. - 352 с.
11. Amold R., Rozanov B. Concept of global soil change// ISSS Bulletin. - 1989. - №1. -(75). - P. 291-318.
12. Crutzen P.J., Müller M. Das Ende des blauen Planeten? - München: Becksche Reihe, 1989. - P. 22-34.
УДК630.52:674.032 ЗдобувачЛ.М. Матушевич* -НАУ, м. Кив
НОРМАТИВИ ОЦ1НКИ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ КРОНИ ДЕРЕВ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОÏ
Наведено результати дослщжень маси деревно'1 зелеш та гшок берези повисло!'. Для цих показниюв здшснено статистичну оцшку та розроблено i проаналiзовано нормативы таблицi 1'хньо'1 оцiнки за двома входами - дiаметром i висотою стовбура.
Ключовi слова: Береза повисла, фггомаса, деревна зелень, гики, крона, статистики, модели нормативи.
Post-graduate L.M. Matushevych - National Agricultural University, Kiyv
The results of researches of green tree mass and branches of Betula pendula L.
Have been done. The indices were estimated by statistical methods and standard table by two keys - diameter and height of trunk was developed.
Key words: Birch, phytomass, wood green, branches, crown, statistics, models, standards.
Дослвдження складових бюлопчно!' продуктивной деревосташв го-ловних лкоутворювальних порвд мае багатопланову актуальнкть у виршен-ня багатьох проблем лкшництва, деревинознавства, екологiï та шших галу-зей лiсiвничоï науки. Вивченням бiологiчноï продуктивностi березових на-саджень займались А.А. Молчанов [1], Н.1. Казимiров [2], Л.К. Поздняков [3], В.А. Усольцев [4], IK. feim [5], А.Ф. 1льюшенко [6, 7, 8] та багато шших дослвднишв. yd ni дослвдження, в основному, проводились у крашах ближнього та далекого зарубiжжя. Вони е вагомим внеском у вирiшеннi ба-
*Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук - НАУ, м. Khïb
гатьох проблем лiсiвничоí науки. Однак, в бшьшоста випадюв, через несумк-нкть методичних пiдходiв, обмежену кiлькiсть дослщжуваних компонентав фiтомаси (як правило, тальки деревини стовбура або гiлок чи листово! по-верхнi), рiзних географiчних зон, де проводились дослiдження, а в !хшх межах - вщ умов мiсцезростання, не можуть бути використаними для оцiнки бюлопчно1 продyктивностi березових деревостанiв в УкраЫ.
В Украíнi з чотирьох видiв берези, якi тут природно зростають, береза повисла (Betula pendula L.) найпоширешша i створюе чиста та змЫаш насад-ження. Росте вона майже по всш територп. На Полiссi березняки займають 10,8 % укритих лiсовою рослиннiстю земель. Вона виступае породою-шоне-ром у разi природного поновлення, особливо, шсля вирубок хвойних порiд, пожеж, ураження сосни кореневою губкою тощо. Деревна зелень берези та ii компоненти знаходять широке застосування у медичнш, xiмiчнiй, тварин-ницькiй та iншиx галузях народного господарства. Листяний опад берези позитивно впливае на продуктивнкть лiсовиx грунтав. Щорiчно вш повертае в Грунт бiльшy частину взятих елементав живлення, насичуючи основами, ят сприяють нейтралiзацil тдвищено! кислотноста [9]. Береза добре виконуе роль саштара навколишнього середовища. Фiтонциди, ят вона видiляе через листя, знищують значну кiлькiсть хвороботворних мiкроорганiзмiв [10]. Ввд-сyтнiсть нормативiв оцiнки компонентов фiтомаси дерев та деревостанiв для ще! деревно! породи в УкраЫ визначила напрямок даних дослiджень.
Мета дано! роботи - розробити математичш моделi та нормативи оцiнки компонентов надземно!' фiтомаси берези повисло!', зокрема, маси де-ревно!' зеленi та плок залежно вiд морфометричних показниюв дерева. Для цього були використаш експериментальнi данi 35 тимчасових пробних площ (ТПП), яш закладенi в чистих та змiшаниx березових деревостанах Рiв-ненсько!, Чернiгiвськоi та Ки^ько! областей. Дiапазон вiкy насаджень, де закладеш ТПП, змiнюеться в межах вщ 8 до 72 роюв за класами бонiтетy Ia, Ib, Ic, II, III, повнотою - 0,3-1,3 i типами умов мкцезростання B2, B3, C2, C3. На них ввдбрано 192 модельних дерева (МД) з рубкою, обмiром i пофракцiйною оиднкою компонентов надземно! фггомаси. Рубку модельних дерев здшснюва-ли у перюд повно! вегетацц з кшця червня по вересень включно. При цьому використана методика дослщжень, запропонована П.1. Лакидою [11].
На основi дослiдного матерiалy сформовано робочий масив даних так-сащйних показниюв для кожного модельного дерева, який включае: вiк (a), дiаметр (d), висоту (h), об'ем стовбура (vcm), об'ем кори (vKopu), приркт за об'емом (zv), прирiст за радiyсом на висотi грудей (zr), вiдсоток приросту за об'емом (pv), вiдсоток кори за об'емом (pvKop), масу деревно! зелеш (qd3), масу глок (qziJl), дiаметр крони (dKp), довжину крони (lKp), вiдсоток довжини крони (plKp), площу поверxнi крони (snoeKp), об'ем крони (vKp), ознаку дерева у випад-ку проведения рубки догляду (залишаеться чи вибираеться) та середш такса-цiйнi показники тимчасових пробних площ: середш дiаметр (D) та висоту (H), суму площ поперечних перерiзiв (G), вiдноснy повноту (П i тип умов мкцезростання (ТУМ).
Моделювання математичних залежностей змiни компонентiв фиома-си дерев берези повисло!' здайснювалось на основi множинного регресiйного аналiзу з використанням спецiального статистичного пакету 8Р88-9,0.
Статистики вихвдних даних маси деревно'' зеленi та глок у нату-ральних i логарифмiчних величинах наведеш у табл. 1.
Табл. 1. Основш статистики до^джуваних показнитв фШомаси
Ознака Статистики
X а А Е
У натуральних величинах
Чдз 10,2 15,8 3,5 16,6
Чгы 12,4 27,1 4,2 21,2
У логарифмiчних величинах
Чдзз 0,617 0,625 -0,156 -0,449
Чгы 0,336 0,904 0,028 -1,025
З табл. 1 видно, що статистики маси деревно'' зелеш та гшок в нату-ральних величинах характеризуються дуже високою ммивктю, правосто-ронньою асиметрieю та високою крутктю. Розподiл у цiй сукуиносп дещо вiдмiнний вiд нормального, тому модел^ побудованi на 11 основ^ матимуть невисоку точнiсть. 1хня оцшка не завжди буде адекватною, що в цшому зни-жуватиме 1'хню цiннiсть. З достатньою точнiстю вони зможуть ощнювати лише цю сукупнiсть. Дуже висока дисперс1я компоненпв фiтомаси крони дерев, особливо листяних порiд, зокрема i берези, шдтверджуеться також дослвд-женнями В. А. Усольцева [12]. Дещо знижують загальну дисперсда статистики логарифмiв значень дослщжуваних величин. Коефiцieнт асиметрií набли-жаеться до помiрного (А<1), а показник ексцесу характеризуемся меншою крутiстю (Е<0). Через це розробка моделей залежносп маси деревно'' зеленi та глок здшснювалась на логарифмiчнiй основi з використанням ршнянь мно-жинно'' статистично'' аллометрц. Отриманi ршняння наведенi в табл. 2.
Табл. 2. Рiвняння маси деревног зелеш та гток дерев берези повисло/
Вид рiвняння Коефiцieнт детермiнацií (2 )
Ядз = 2.265 ■ 10-2 ■ а2,575 ■ И~°,285 0,86
Ям = 3,685 ■ 10-3 ■ а3,076 ■ И-0,110 0,75
Аналiзуючи отримаш ршняння, можна сказати, що дiаметр дерева на висоп 1,3 м та висота дерева ктотно впливають на масу деревно'' зеленi та п-лок i пояснюють 75-86 % 1'хньо1' мiнливостi. Додатний зв'язок з дiаметром свiдчить про те, що зi збшьшенням дiаметра дерева маса деревно'' зеленi, як i маса плок закономiрно зростае. Зв'язок до^джуваних ознак з висотою -вщ'емний. Як зазначае Н.1. Казимiров [2], зi збiльшенням вiку насаджень у них ввдбуваеться зменшення концентрацц маси асимшюючого апарату. Тому насиченiсть кронового простору листовою масою знаходиться у зворотному зв'язку з висотою насаджень. Можна допустити, що така ж тенденщя спосте-рiгаеться та у дерев.
Характер ммивосп маси деревно! зеленi та маси плок добре просте-жуеться по вирiвняних даних для послщовного ряду ступешв товщини та ви-соти дерев. Для цього за допомогою розроблено! П.1. Лакидою [11] дiалого-во! програми TREE побудовано таблиц свiжозрубаноí маси деревно!' зелеш, маси гiлок та маси крони дерев берези повисло!' за двома входами - d, h. Фрагмент цих нормативов наведено в табл. 3-5.
Табл. 3. Маса деревног зелет дерев берези повислог залежно eid гхнього óiamempa та висоти, кг
Дiаметр, см Висота, м
10 12 14 16 18 20 22 24 26
10 4,4 4,2 - - - - - - -
12 7,1 6,7 6,4 - - - - - -
14 10,5 10,0 9,5 9,2 - - - - -
16 14,8 14,1 13,5 13,0 12,5 - - - -
18 - 19,0 18,2 17,5 17,0 16,5 16,0 - -
20 - 25,0 23,9 23,0 22,3 21,6 21,0 - -
22 - - 30,6 29,4 28,4 27,6 26,9 26,2 -
24 - - 38,2 36,8 35,6 34,5 33,6 32,8 32,1
26 - - - 45,2 43,7 42,4 41,3 40,3 39,4
Даш табл. 3 показують, що маса деревно! зелеш у берези повисло! зростае з1 збшьшенням д1аметра дерев. Це узгоджуеться з поточним приростом березових насаджень [13]. Зменшення маси деревно! зелеш у дерев одна-кового д1аметра з висотою, яка е результатом р1чного приросту (тобто вщоб-ражае вш рослин) також сшвпадае з поступовим зменшенням поточного приросту березових насаджень.
Табл. 4. Маса гйгок дерев берези повислог залежно вiд гхнього дiамеmpа та висоти, кг
Дiаметр, см Висота, м
10 12 14 16 18 20 22 24 26
10 3,4 3,3 - - - - - - -
12 6,0 5,9 5,8 - - - - - -
14 9,6 9,4 9,2 9,1 - - - - -
16 14,5 14,2 13,9 13,7 13,6 - - - -
18 - 20,4 20,0 19,7 19,5 19,3 19,1 - -
20 - 28,2 27,7 27,3 26,9 26,6 26,3 - -
22 - - 37,1 36,6 36,1 35,7 35,3 35,0 -
24 - - 48,5 47,8 47,2 46,7 46,2 45,7 45,3
26 - - - 61,2 60,4 59,7 59,1 58,5 58,0
Аналопчш залежносп кнують i у змiнах маси глок дерев берези повисло! (табл. 4). Менша маса глок у дерев низьких ступенiв товщини, на вщ-мiну вiд деревно! зелеш, маса яко! у цих ступенях товщини бшьша, пояс-нюеться тим, що маломiрнi дерева берези мають бшьше тонких гiлок, маса яких враховувалась у масi деревно! зелеш.
Табл. 5. Маса крони дерев берези повислог залежно eid гхнього Ыаметра та _висоти, кг_
Дiаметр, см Висота, м
10 12 14 16 18 20 22 24 26
10 7,8 7,5 - - - - - - -
12 13,0 12,6 12,2 - - - - - -
14 20,1 19,4 18,8 18,3 - - - - -
16 29,3 28,2 27,4 26,7 26,1 - - - -
18 - 39,4 38,3 37,3 36,4 35,7 35,1 - -
20 - 53,1 51,6 50,3 49,2 48,2 47,4 - -
22 - - 67,7 66,0 64,6 63,3 62,2 61,2 -
24 - - 86,8 84,6 82,8 81,2 79,8 78,5 77,4
26 - - - 106,4 104,1 102,1 100,4 98,8 97,4
Зберкаються виявлеш 3aKOHOMipHOCTi i для загально!' фiтомаси крони дерев берези повисло!' (табл. 5).
Таким чином, з наведених таблиць видно, що 3i збiльшенням дiаметра i висоти дерев, маса деревно!' зеленi, маса плок i загальна фiтомаса крони зростае. У межах ступеня товщини зi збiльшенням висоти дерев маса деревно! зеленi, маса гшок i загальна фiтомаса крони зменшуеться.
Окремо нами розглядалась маса деревно! зелеш, маса гшок та загальна фггомаса крони дерев берези повисло!' за типами умов мкцезростання (ТУМ) - субори та сугрудки. Отримаш результати показали майже аналопчш залежносп дослiджуваних ознак з дiаметром дерева на висоп 1,3 м та висо-тою дерева. Але маса деревно! зеленi, маса гшок та загальна фггомаса крони дерев берези повисло! у рГзних типах умов мкцезростання суттево вщрГз-няються. Загальна фиомаса крони рiвновеликих дерев берези повисло! в умо-вах свГжого та вологого субору вища шж в умовах сугрудтв. У межах окре-мого типу умов мкцезростання простежуеться рГзний характер перерозпода-лу нагромадження фiтомаси мГж окремими компонентами крони.
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок про можливкть ви-користання отриманих закономiрностей та нормативних таблиць для ощнки компонентiв фггомаси крони берези повисло!'.
Лiтература
1. Молчанов А.А. Продуктивность органической массы в лесах различных зон. -М.: Наука, 1971. - 276 с.
2. Казимиров Н.И., Морозова Р.М., Куликова В.К. Органическая масса и потоки веществ в березняках средней тайги. - Л.: Наука, 1978. - 216 с.
3. Поздняков Л.К., Протопопов В.В., Горбатенко В.М. Биологическая продуктивность лесов Средней Сибири и Якутии. - Красноярск, 1969. - 153 с.
4. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев. -Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1985. - 191 с.
5. Иевинь И.К., Дикельсон Э.О. Массы крон осины, березы и ели в кисличниках Латвии// Лесное хозяйство. - 1962. -№4. - С. 20-23.
6. Ильюшенко А.Ф. Сезонное развитие листовой поверхности и биологическая продуктивность в березняках// Лесоведение. - 1968. -№2. - С. 3-13.
7. Ильюшенко А.Ф. Изменение листовой поверхности березовых древостоев в зависимости от возраста// Лесоведение. - 1968. -№6. - С. 65-67.
8. Биологическая продуктивность лесов Поволжья/ Под ред. С.Э. Вомперского. М.: Наука, 1982. - 284 с.
9. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
10. Тульчинская В.П., Юргелайтис Н.Г. Растения - против микробов. - К.: Урожай. 1981. - 64 с.
11. Лакида П.1. Фггомаса лiсiв Украши. Монографк. - Тернопшь: Збруч, 2002. - 256 с.
12 Усольцев В.А. Применение регрессионного анализа при исследовании возрастной динамики фитомассы березы и осины// Лесоведение. - 1976. -№1. - С. 35-39
12. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии/ Под. Ред. Швиденко и др. - Киев: Урожай, 1987. - 560 с.
УДК581.526.42.+634.0.15 Ст. наук. стер. А.К. Малиновський,
канд. бюл. наук - УкрДЛТУ
ЦЕНОТАКСОНОМ1ЧНА Р1ЗНОМАН1ТН1СТЬ ХВОЙНИХ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведеш результати дослщжень ценотаксоно)шчо1 pi3H0MaHiTH0CTi хвойних ль ciB Украшських Карпат, проведено розподш та систематизацiю асощацш за типами умов мюцезростань, особливостями поширення, фггоценотичними характеристиками та походженням.
А.К. Malynovsky - USUFWT Coenotaxanomic diversity of conifer forests of the Ukrainian Carpathians
The results of investigations of coenotaxanomic diversity of conifer forests of the Ukrainian Carpathians have been given. The systematization of the associations by the types of habitat conditions, spreading peculiarities, phytocoenotic discriptions and by ori-gion has been done.
Антропогенна трансформащя рослинного покриву Карпат призвела до значного скорочення, а в окремих районах i до зникнення коршних лкш. Природна лкисткть до втручання людини на пiвнiчно-схiдному макросхилi була дуже високою: лiси покривали 97,4 % плошд [3]. Освоения територц Карпат вiдбувалось не тiльки за рахунок вирубування лiсiв, але i !х реструк-туризацií. Загалом в Карпатах площа букових лiсiв зменшилась на 40 %, яли-цевих - 30 %, а площд смерекових лiсiв збшьшились на 76 %. Похiднi смере-чини тепер займають бiльше половини площд смерекових лiсiв [2]. Сьогоднi в Карпатах смерека е основною лкоутворюючою породою завдяки тому, що була головним об'ектом лiсорозведения та лкоексплуатацп. Природними смеречинами з упевненiстю можна вважати лише первинш смерековi лки, що збереглись у приполониннiй смузi i котрi нiколи не вирубувались. Пере-важна бiльшiсть масивiв смерекових лiсiв в експлуатацiйнiй зонi пройшли вже декшька ротацiй i на сьогодш найчастiше заселенi смерекою не кар-патського походження [2, 13]. Аборигенш карпатськi популяцií смереки збереглись на незначних площах у приполонинних лiсах, що огортають високо-гiр'я смугою у 300-500 Онколи бiльше) метрiв шириною. Iншi угруповання поясу хвойних лiсiв з домiнуванням Abies alba Mill, та Pinus cembra L. у пер-винному станi також збереглись на невеликих площах: яличини переважно в
