No-залежні зміни окиснювального метаболізму у тканинах ясен білих щурів за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

МОРФОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ

© Фартушна А.М., Костенко В.О. УДК 616.311.2-008.9-092.9: 615.916'175

NO-ЗАЛЕЖШ ЗМ1НИ ОКИСНЮВАЛЬНОГО МЕТАБ0Л13МУ У ТКАНИНАХ ЯСЕН Б1ЛИХ ЩУР1В ЗА УМОВ ХР0Н1ЧН01 1НТ0КСИКАЦ11 Н1ТРАТ0М НАТР1Ю

Фартушна А.М., Костенко В.О.

ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава

В эксперименте на 60 белых крысах исследовано состояние окислительного метаболизма в тканях десны крыс при хронической интоксикации нитратом натрия и изменениях функционального состояния NO-синтаз. Выявлено, что функциональная активность нндуцибельной NO-синтазы в этих условиях способствует дополнительному образованию супероксида митохондриальной электронно-транспортной цепью, активации пероксидно-го окисления липидов (ПОЛ), снижает энергетический потенциал. С функционированием нейрональной NO-синтазы связана протективное действие NO на ткани десен. Введение L-аргинина ограничивает в клетках десен крыс выработку супероксида митохондриями и интенсивность ПОЛ, увеличивает антиоксидантный потенциал, но не влияет на активность каталазы и энергетический потенциал. Ключевые слова: NO-синтаза, нитрат натрия, окислительный метаболизм.

Найбтьш поширеними хiмiчними забруднювачами навколишнього середовища, поряд iз важкими мета-лами i пестицидами, вважаються штрати. Переважна бтьшють територп Украши е еколопчно несприятли-вими репонами в забрудненн ытратами та штритами Грунту i фунтових вод [7]. Найбтьш суп^ переви-щення ГДК штралв у питнiй водi (45 мг/л) рееструва-лись у Полтавськш, Миколаíвськiй, Харкiвськiй i Днп ропетровськiй областях. Продукцiя рослинництва на цих територiях у порiвняннi iз забрудненням Грунту характеризуеться бiльш високим вмютом нiтратiв.

Епiдемiологiчнi дослiдження останшх рокiв вказу-ють на високу розповсюдженють основних стоматоло-гiчних захворювань у населення в екологiчно неспри-ятливих регiонах [1]. Захворювання пародонта (у т.ч. ясен) посщають друге мюце по частотi i поширеност пiсля карiесу, тому е суттевою проблемою стоматоло-гií.

Недостатньо з'ясований патогенез захворювань ясен у мешкан^в еколопчно несприятливих репошв, зокрема, забруднених штратами територiй. Остановлено, що ушверсальний механiзм дií нiтратiв пов'язаний з утворенням оксиду азоту (N0) [3]. Останшй характеризуеться важкопрогнозованим характером дм на активнiсть втьнорадикального окис-нення, енергетичний обмiн, пролферативы процеси, бере участь у патогенезi захворювань пародонта [6,11]. Механiзми дм надлишковоí кiлькостi N0 на тка-нини ясен за умов хрошчно'!' iнтоксикацií нiтратом на-трiю, у т.ч. залежн вiд функцiональноí активности N0-синтазних систем, практично не з'ясоваш.

Метою роботи було вивчення продукцп супероксидного анiон-радикала, стану пероксидного окиснення лт^фв, антиоксидантного захисту та вмюта та стввщ-ношення аденiннуклеотидiв у тканинах ясен щурiв за умов хронiчноí iнтоксикацií штратом натрiю та змiн функцiонального стану N0-синтаз.

Матерiал та методи дослщження Дослiдження були проведенi на 60 бтих щурах ль нií Вютар масою 180-200 г. У першм серií необхiднi показники вивчали у Ытактних тварин (контрольна серiя); у друпй серií - пiсля вщтворення хронiчноí ш-токсикаци нiтратом натрю; у третiй, четвертiй, п'ятiй i шостiй серiях на тлi хроычно! iнтоксикацií нiтратом натрiю тваринам вводилися вщповщно неселективний iнгiбiтор N0-синтаз - метиловий ефiр нiтро-L-аргiнiну (L-NAME), селективний шпбтор нейрональноí N0-синтази - 7-штроЫдазол (N1), селективний iнгiбiтор шдуцибельно! N0-синтази - амiногуанiдин та субстрат N0-синтазноí реакци - L-аргiнiн. Зазначенi вище сполуки вводили 2 рази на тиждень протягом експе-рименту: L-NAME - у дозi 5 мг/кг [9], 7-NI - 30 мг/кг [9], амЫогуанщин - 20 мг/кг [13], L-Arg - 500 мг/кг [2].

Ытрат натрю вводили тваринам у дозi 200 мг/кг маси тта у виглядi водного розчину. Введення здмс-нювали внутрiшньошлунково за допомогою спе^аль-ного зонду щоденно протягом 90 дiб. Використання методики дозволяе вщтворити надлишкове утво-рення N0 та депонування його у виглядi парамагшт-них комплексiв з гемовим та негемовим залiзом [3].

Утворення супероксидного анюн-радикала ( ) у гомогенат ясен оцiнювали при проведеннi тесту з шт-

Результата та ix обговорення

За умов 90-добовоТ Ытоксикаци HiTpaTOM натрiю достовipно збтьшуеться пpодукцiя . Ог (табл. 1) не ттьки мiтохондpiaльним ЕТЦ - до 30.26±0.97 нмоль/гс (на 41.8%, р<0,001), але i мiкpосомaльним -до 22.34±0.58 нмоль/г с (на 21.3%, р<0,001). Концент-paцiя ТБК-pеaктaнтiв до Ыкубацп зростае - до 37.3±2.1 мкмоль/г (на 37.6%, р<0,02) - та пiсля 1,5-годинноТ Ыкубацп тканин ясен в зaлiзоaскоpбaтному буферному розчиш - до 60.0±2.6 мкмоль/г (на 36.4%, р<0,01). Пpиpiст концентрацп ТБК-pеaктaнтiв за час iнкубaцiТ пщвищуеться - до 22.7±1.0 мкмоль/г (на 34.3%, р<0,01).

Активнiсть каталази знижуеться - до 1.56±0.1 мкат/г (на 45.1%, р<0,01). Вважаеться, що зниження активност каталази може бути пов'язано i3 зв'язуванням цього ферменту з продуктом метaболiз-му нiтpaтiв - NO - та утворенням менш активно' ферь каталази-NO [8].

Таблиця 1

Вплив iH8i6imopie i субстрату NO-синтаз на показники вльнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту в

тканинах ясен за умов надлишкового надходження до оргатзму нiтрату натрiю (M+m, n=60)

росишм тетpaзолiем з шдукторами у вигг^ шкотина-мщаденшдинуклеотиду вщновленого (НАДН) та шко-тинaмiдaденiндинуклеотидфосфaту вщновленого (НАДФН) [5]. Рiвень ПОЛ у тканинах оцЫювали по утворенню в реакцп тiобapбiтуpовоТ кислоти (ТБК) з ТБК-активними продуктами забарвленого триметЫо-вого комплексу до i пiсля 1,5-годинноТ iнкубaцiТ [4]. Ак-тивнiсть антиоксидантноТ системи оцiнювaли за приростом концентрацп ТБК-активних пpодуктiв за час твторагодинноТ iнкубaцiТ у зaлiзоaскоpбaтному буферному розчиш, а також за активнютю каталази [4]. Концентрацп аденозинтри-, ди- та монофосфату (АТФ, АДФ i АМФ) визначали з використанням набору pеaктивiв фipми «Беpiнгеp Маннхайм ГмбХ» (Хемше Фaбpiк, Мангейм, ФрН). Енергетичний потен^ал об-числювали за формулою D.E. Atkinson. оброблювали вapiaцiйно-стaтистичним використанням кpитеpiю Ст'юдента.

Отpимaнi дан методом з

Показники 1нтактна група ЬПтрат (90 д1б) ЬПтрат + L-NAME ЬПтрат + 7-NI ЬПтрат + амшогуа-нщин Нпрат + L-арпын

Продук^я . Ог мiкpо-сомальним ЕТЛ, нмоль/гс 18.42 ±0.64 22.34 ±0.58 * 20.57 ±0.54 */** 22.08 ±0.78 * 19.13 ±0.51 ** 23.02 ±1.03 *

Продук^я Ог мтохон-дpiaльним ЕТЛ, нмоль/гс 21.34 ±0.82 30.26 ±0.97 * 28.52 ±1.14 * 33.42 ±0.74*/** 26.21 ±0.87 */** 27.28 ±0.79*/**

ТБК-реактанти до н кубaцiТ, мкмоль/г 27.1 ±2.8 37.3 ±2.1 * 34.3 ±3.7 44.3 ±2.3 */** 29.8 ±2.5 ** 30.2 ±2.4 **

ТБК-реактанти пiсля Ыкубацп, мкмоль/г 44.0 ±3.3 60.0 ±2.6 * 56.2 ±4.6 70.2 ±1.7 */** 48.3 ±3.1 ** 49.3 ±3.2 **

Пpиpiст концентрацп, мкмоль/г 16.9 ±1.3 22.7 ±1.0 * 21.9 ±1.8* 25.9 ±0.6 */** 18.5 ±1.2 ** 19.1 ±1.2 **

Каталаза, мкат/г 2.84 ±0.28 1.56 ±0.10 * 2.07 ±0.21*/** 1.47 ±0.05* 2.48 ±0.20 ** 1.81 ±0.32*

Примiтка. В табл. 1-2: * - р<0,05 у порiвняннi з в'дпов'дною групою тварин iнтактно'i серп;

** - р<0,05 у порiвняннi з у порiвняннi з серею з 90-добовим введення нтрату.

Введення у динамм^ хрошчноТ Ытоксикацп штра-том натрю 1_-ЫАМЕ знижуе вироблення ■ Ог мiкросо-мальним ЕТЛ у тканинах ясен - до 20.57±0.54 нмоль/гс (на 7.9%, р<0,05) та iстотно не позначаеться на його продукцп мiтохондрiальним ЕТЛ. Введення 7-N1 достовiрно не позначаеться на продукцп Ог мiкро-сомальним ЕТЛ, проте пщвищуе вироблення ■ Ог мь тохондрiальним еТл - до 33.42±0.74 нмоль/гс (на 10.4%, р<0,05). Введення на амiногуанiдину також до-стовiрно не позначаеться на продукцп ■ Ог у тканинах ясен мiкросомальним ЕТЛ, але, на вщмЫу вiд дiТ селективного шпб^ору nNOS, знижуе вироблення ■ Ог мiтохондрiальним ЕТЛ - до 26.21±0.87 нмоль/гс (на 13.4%, р<0,01).

Введення L-аргiнiну достовiрно не позначаеться на продукцп у тканинах ясен . мiкросомальним ЕТЛ, проте знижуе вироблення . Ог мiтохондрiальним ЕТЛ - до 27.28±0.79 нмоль/г с (на 9.8%, р<0,05).

Введення у динамiцi хронiчноТ iнтоксикацiТ штра-том натр^ L-NAME достовiрно не впливае на змЫи концентрацiТ ТБК-реактантiв та Тхнього приросту. Введення 7-NI достг^рно збiльшуе концентрацiю ТБК-

pеaктaнтiв до Ыкубацп - до 44.3±2.3 мкмоль/г (на 18.8%, р<0,05) - та пюля 1,5-годинноТ iнкубaцiТ гомо-генату ясен в зaлiзоaскоpбaтному буферному розчиш - до 70.2±1.7 мкмоль/г (на 17.0%, р<0,01). Виявляеть-ся суттеве пiдвищення приросту концентрацп' ТБК-реактан^в за час iнкубaцiТ - до 25.9±0.6 мкмоль/г (на 14.1%, р<0,02), що вказуе на функцiонaльну роль nNOS щодо пiдтpимки антиоксидантного потен^алу та обмеження пpоцесiв ПОЛ.

У той же час, введення амЫогуанщину, навпаки, достг^рно зменшуе концентpaцiю ТБК-реактан^в до iнкубaцiТ - до 29.8±2.5 мкмоль/г (на 20.1%, р<0,05) -та пiсля 1,5-годинноТ iнкубaцiТ тканин ясен в зaлiзоaс-корбатному буферному розчиш - до 48.3±3.1 мкмоль/г (на 19.5%, р<0,02), пpиpiст концентрацп ТБК-pеaктaнтiв за час Ыкубацп - до 18.5±1.2 мкмоль/г (на 18.5%, р<0,02). Це пiдтвеpджуе, що експреая iNOS сприяе активаци ПОЛ та обмеженню антиоксидантного потен^алу.

Введення L-apгiнiну достовipно зменшуе концент-paцiю ТБК-pеaктaнтiв до iнкубaцiТ гомогенату ясен -до 30.2±2.4 мкмоль/г (на 15.9%, р<0,05) - та пюля 1,5-

годинноТ Ыкубацп тканин ясен в залiзоаскорбатному буферному розчиш - до 49.3±3.2 мкмоль/г (на 17.8%, р<0,05). Виявляеться суттеве зменшення приросту концентраци ТБК-реактантiв за час iнкубацiТ - до 19.1±1.2 мкмоль/г (на 15.9%, р<0,05), що вказуе на пщвищення антиоксидантного потенцiалу у тканинах ясен щурiв.

Введення у динамiцi хрошчноТ iнтоксикацiТ штра-том натрiю 1_-ЫАМЕ та амiногуанiдину достовiрно збь льшують активнiсть каталази - вiдповiдно до 2.07±0.21 мкат/г (на 32.7%, р<0,05) та 2.48±0.20 мкат/г (на 59.0%, р<0,01). Введення за цих умов 7-Ы! досто-вiрно не позначаеться на величин цього показника. Вочевидь, додаткове утворення оксиду азоту ¡ЫОЭ сприяе утворенню менш активноТ феркаталази-ЫО [8].

Введення у динамiцi хрошчноТ iнтоксикацiТ штра-том натрiю 1_-арпшну достовiрно не позначаеться на величин активностi каталази.

Загальновiдомою е неоднозначна дiя ЫО на про-цеси енергетичного обмЫу. З одного боку, е повщом-лення щодо здатносп N0 активувати внутршньокль тиннi процеси, яга забезпечують синтез АТФ i проль ферацiю клiтин шляхом переведення ферменлв у бiльш активну мембранозв'язану форму. З шшого боку, оксид азоту, особливо у великих концентра^ях, порушуе як аеробнi, так i анаеробнi процеси енергоу-твоорення. Так, N0 виявляе здатнють пригшчувати

аконiтат-гiдротазу у циклi трикарбонових кислот, шт-розилювати FeS кластери в активному центр! 1-го i 2-го мiтохондрiального ферментного комплексiв (МФК), взаeмодiяти з компонентами 3-го МФК та цитохром c оксидазою [12], пригшчувати залiзо- i мiдьвмiснi фер-менти. NO може також пригшчувати ключовий фермент анаеробного ^га^зу - глщеральдегщ-3-фосфатдегiдрогеназу [10].

Через 90 дiб вiд початку введення бтим щурам ш-трату натрю вiдмiчаeться суттеве зниження концентраци АТФ i АДФ (табл. 2) - вщповщно на 35.3% (р<0,001) та 22.2% (р<0,001) - до 1.21±0.03 та 0.98±0.03 мкмоль/г. Концентра^я АМФ зростае - в 2.4 рази (р<0,001) - до 2.12±0.06 мкмоль/г. Енергетичний потенцiал у цей термЫ зменшуеться - на 36.6% (р<0,001) - до 0.394±0.011, що свщчить про iстотне порушення ресинтезу АТФ у тканинах ясен.

Так, введення на тл хронiчноï iнтоксикацiï штра-том натрiю 7-NI достовiрно зменшуе концентрацiю АТФ у тканинах ясен - на 9.89% (р<0,02) - до 1.09±0.03 мкмоль/г. Енергетичний потен^ал за цих умов знижуеться - на ) 9.90% (р<0,02) - до 0.355±0.007. Такi змiни тюструють здатнiсть NO, що продукуеться у порiвняно незначнiй кiлькостi консти-тутивними NOS, активувати ресинтез АТФ у тканинах ясен за умов надлишкового утворення великих кть-костей NO шляхом вщновлення нiтрат- та штрит-юшв.

Таблиця 2

Вплив шг 'б!mopie i субстрату NO-синтаз на вмст та спiввiдношення adeHÎHHy^eomuôie у тканинах ясен за умов

надлишкового надходження до оргатзму нiтратy натрiю (M+m, n=30)

Показники 1нтактна група ытрат (90 дiб) ытрат + L-NAME нпрат + 7-NI ытрат + амшо-гуаждин нпрат + L-арпжн

АТФ, мкмоль/г 1.87 ±0.03 1.21 ±0.03 * 1.19 ±0.05 * 1.09 ±0.03*/** 1.37 ±0.04 */** 1.12 ±0.06*

АДФ, мкмоль/г 1.26 ±0.03 0.98 ±0.03 * 0.89 ±0.06 * 0.87 ±0.05 * 1.07 ±0.03 * 0.86 ±0.07 *

АМФ, мкмоль/г 0.89 ±0.02 2.12 ±0.06 * 2.13 ±0.14 * 2.33 ±0.13 * 1.8 ±0.05*/** 2.15 ±0.17 *

Сума аденшнуклеотадв, мкмоль/г 4.02 ±0.09 4.31 ±0.13 4.21 ±0.28 4.29 ±0.25 4.23 ±0.11 4.13 ±0.34

Енергетичний потен^ал 0.621 ±0.007 0.394 ±0.011 * 0.388 ±0.012 * 0.355 ±0.007 */** 0.449 ±0.010 */** 0.375 ±0.015 *

Введення за цих умов амЫогуанщину достовiрно збтьшуе концентрацю АТФ - на 13.2% (р<0,01) - до 1.37±0.04 мкмоль/г. Енергетичний потен^ал за цих умов збтьшуеться - на 14.0% (р<0,01) - до 0.449±0.010. Концентра^я АМФ - зменшуеться - на 15.1% (р<0,01) - до 1.8±0.05 мкмоль/г, що також свщчить про посилення ресинтезу макроерпв за умов пригшчення iNOS. Тобто, саме з функцiонуванням iNOS пов'язано пригнiчення утворення макроергiв та зниження енергетичного потен^алу, що вказуе на си-нергiчну дiю NO, який утворюеться у нiтрат- та штрит-редуктазних реакцiях та завдяки активност iNOS.

Введення L-NAME достг^рно не позначаеться на концентрацiï аденiннуклеотидiв та величинi енергетичного потен^алу у тканинах ясен, що, вочевидь, пов'язано з урiвноважуванням спрямованих протиле-жно ефектiв конститутивних та шдуцибельноТ NOS.

Введення L-аргiнiну iстотно не позначаеться на концентраци аденiннуклеотидiв та енергетичному по-

тенцiалi у тканинах ясен за умов хрошчноТ штоксикаци нiтратом натрiю.

Примiтно, що за умов продукцп велико!' кiлькостi NO порушення вироблення навiть порiвняно незнач-них концентрацiй оксиду азоту конститутивними NOS може мати принципове патогенетичне значення. Пе-редбачаеться iснування механiзму, при реалiзацiï яко-го клiтини "розтзнають" не тiльки молекулярну будо-ву, але й походження NO - будь то продукт штритре-дуктазних реакцш або певних NO-синтаз (Ыдуцибель-ноТ' або конститутивних).

Висновки

1. Хрошчна iнтоксикацiя нiтратом натрiю супрово-джуеться iстотними змiнами окиснювальних процеав у тканинах ясен бiлих щурiв, що виявляеться у збть-шення продукцiï супероксидного анiон-радикала мто-хондрiальним i мiкросомальним електронно-транспортними ланцюгами, декомпенсованiй актива-цiя пероксидного окиснення лт^фв на тлi зниження

антиоксидантного потенциалу та активностi каталази, зниженнi енергетичного потенциалу.

2. Функцiональний стан рiзних iзоформ NOS ютот-но впливае на стан вiльно радикального окиснення у тканинах ясен бтих щурiв за умов хронiчноï штокси-кацп нiтратом натрiю. Функцiональна активнiсть iNOS за цих умов сприяе додатковому утворенню супероксидного анiон-радикала мiтохондрiальним електро-нно-транспортним ланцюгом, активаци пероксидного окиснення лт^в, обмеженню антиоксидантного потенциалу, порушуе процес утворення АТФ, знижуе енергетичний потен^ал. З функцюванням nNOS пов'язана протективна дiя NO на тканини ясен за умов хрошчно''' Ытоксикацп нiтратом натрiю, що вияв-ляеться у обмеженнi продукцп супероксиду та штен-ситвностi пероксидного окиснення лт^в, пiдвищеннi енергетичного потен^алу.

3. Введення L-аргiнiну на тгп хронiчноï iнтоксикацiï нiтратом натрiю обмежуе у штинах ясен щурiв вироблення супероксидного анюн-радикала мiтохондрiа-льним електронно-транспортним ланцюгом та штен-сивнють пероксидного окиснення лiпiдiв, збiльшуе ан-тиоксидантний потенцiал, але не впливае на актив-нiсть каталази та енергетичний потен^ал.

Лiтература

1. Годованець О.1. Особливостi клiнiчного перебiгу хронлчно-го катарального гiнгiвiту в дтей, що проживають на тери-торп з пiдвищеним рiвнем нiтратiв у питнш водi / Годованець О.1., Рожко М.М., Попович З.Б. // Галицький лкарсь-кий вюник. - 2007. - №3. - С.15-17.

2. Дробiнська О. Вплив L-арпжну на ураження в слизовш оболонцi шлунка, спричиненi серотонiном / О. Дробшська, Л. Остапченко, О. Цирюк [та Ы.] // Вюн. Львiв. ун-ту. Сер. бiол. - 2004. - Вип. 38. - С . 201 -204.

3. Костенко В.О. Мехажзми порушення окисних процеав у тканинах при надлишковому утворенж оксиду азоту з ек-зогенних попередниюв / В.О. Костенко, А.Г. Костенко, С.В.

Денисенко [та Ы.] // Клш. та експ. патол. - 2004. - Т.3, № 2 (Ч.1). - C.202-204.

4. Методи шжчних та експериментальних дослщжень в медицин / [ Л.В.Беркало, О.В.Бобович, Н.О.Боброва та Ы.] ; За ред. 1.П.Кайдашева. - Полтава, 2003. - 320 с.

5. Цебржинский О.И. Дифференцированное спектрофотоме-трическое определение продукции супероксида в тканях НСТ-тестом / О.И. Цебржинский // Актуальж проблеми сучасноТ медицини: Вюн. УкраТнськоТ мед. стоматол. ака-демп. - 2002. - Т. 2, №1. - C.96-97.

6. Чайковська 1.В. Роль порушень метaболiзму оксид азоту в пaтогенезi хpонiчного генеpaлiзовaного пародонтиту / 1.В. Чайковська // Арх. клiн. та експерим. мед. - 2008. - Т. 17, № 2. - С. 226-228.

7. Черниченко 1.О. Експериментальне вивчення ктькюних пapaметpiв синтезу канцерогенних ^жтрозам^в iз Тх хь мiчних попеpедникiв / 1.О. Черниченко, Л.С. Соверткова, Н.В. Баленко, О.е. Кондратенко // Ппена населених мюць : зб. наук. праць. Вип. 45. - К., 2005.-С.169-174.

8. Kim Y.S. Superoxide reactivates nitric oxide-inhibited catalase / Y.S. Kim, S. Han // Biol. Chem. - 2000. - V.381, №12. -P.1269-1271.

9. Laude K. NO produced by endothelial NO synthase is a mediator of delayed preconditioning-induced endothelial protection / K. Laude, J. Favre, C. Thuillez [et al.] // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. - 2003. - V.284, №6. - P. H2053-H2060.

10. Molina-y-Vedia L. Nitric oxide-induced S-nitrosylation of glyceraldehyde-3-phosphate dehydrogenase inhibits enzymatic activity and increases endogenous ADP-ribosylation / L. Molina-y-Vedia, B. McDonald, B. Reep [et al.] // J. Biol. Chem. - 1992. - V.267, №35. - P.24929-24932.

11. Sa Siqueira M.A. Nitric oxide and oral diseases: can we talk about it? / M.A. de Sa Siqueira, R.G. Fischer, C.M. da Silva Figueredo [et al.] // Cardiovasc. Hematol. Agents Med. Chem. - 2010. - V.8, №2. - P. 104-112.

12. Shiva S. Nitric oxide partitioning into mitochondrial membranes and the control of respiration at cytochrome c oxidase / S. Shiva, P.S. Brookes, R.P. Patel [et al.] // Proc. Nat. Acad. Sci USA. - 2001. - V. 98, №13. -P.7212-7217.

13. Takeuchi K. Role of endogenous nitric oxide (NO) and NO synthases in healing of indomethacin-induced intestinal ulcers in rats / K. Takeuchi, R. Hatazawa, M. Tanigami [et al.] // Life Sci. - 2007. - V. 80, №4. - P. 329-336.

Summary

NO-DEPENDENT CHANGES IN OXIDATIVE METABOLISM OF WHITE RATS' GUMS UNDER CHRONIC SODIUM

NITRATE INTOXICATION

A.N. Fartushnaya, V.A. Kostenko

Key words: chronic sodium nitrate intoxication, NO-synthases, L-arginine, oxidative metabolism, gums. 60 white rats were used to study the state of oxidative metabolism in gingival tissues under the chronic sodium nitrate intoxication, as well as under the changes of functional status of NO-synthases (NOS). It has been discovered that the functional activity of inducible NOS promotes the formation of additional superoxide by mitochondrial electron transport chain, the activation of lipid peroxidation (LP), and reduces energy potential. Functional activity of neuronal NOS has protective effects on gingival tissues. The introduction of NOS L-arginine substrate under the chronic sodium nitrate intoxication limits superoxide production by mitochondria and LP intensity, antioxidant potential increase, however, it does not affect the activity of catalase and energy potential.

Higher State Educational Establishment of Ukraine „Ukrainian Medical Stomatological Academy"

Mamepian Hadiumoe do pedaKU,iï 07.06.2012p.