НЕЙРОСОНОГРАФІЯ, ЯК МЕТОД ОЦІНКИ СТАНУ ШЛУНОЧКОВОЇ СИСТЕМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

НЕЙРОСОНОГРАФ1Я, ЯК МЕТОД ОЦ1НКИ СТАНУ ШЛУНОЧКОВО1 СИСТЕМИ

ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Ризничук М. О.

к.мед.н., доцент,

Буковинський державний медичний унгверситет, м. Чернгвцг, Украша

AipiHeü К.В. л1кар функцюнальноХ дгагностики ОКНП «Чертвецька обласна дитяча клт1чнал1карня»

Наврата 1.В. л1кар функцюнальноХ дгагностики ОКНП «Чертвецька обласна дитяча клтчнал1карня»

NEUROSONOGRAPHY AS A METHOD OF ASSESSING THE STATE OF THE VENTRICULAR

SYSTEM OF THE BRAIN

Ryznychuk M.

PhD, assistant professor, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine

Airiney K.

Chernivtsi Regional Children's Clinical Hospital

Navrata I.

Chernivtsi Regional Children's Clinical Hospital DOI: 10.5281/zenodo.7340803

Анотащя

Розроблеш регюнальш показники нейросонографи для лжворно! системи головного мозку в дггей до шести шсящв, що мешкають у Швшчнш Буковиш Суттево! рiзницi у показниках вентрикулярно! системи мозку не виявлено, також не вщзначено !х статевих вiдмiнностей. Розрахованi процентильнi значення для окремих показнишв л^орно! системи, як можуть слугувати за норму даного регiону i використовуватися при нейросонографи.

Abstract

Regional indicators of neurosonography for the cerebrospinal fluid system in children under six months living in Northern Bukovina have been developed. No significant difference was found in the indicators of the ventricular system of the brain, nor were their gender differences noted. Calculated percentile values for individual indicators of the cerebrospinal fluid system, which can serve as the norm for this region and be used in neurosonography.

Ключовi слова: лшворна система головного мозку, дни до шести мюящв, нейросонографiя.

Keywords: cerebrospinal fluid system, children under six months, neurosonography.

Вступ. У педiатрiчнiй, а особливо в неонаталь-нш практиш нейросонографiя (НСГ), як i ранiше, залишаеться базовим методом вiзуалiзацii головного мозку новонароджених. Це оптимальний метод для скришшу, дiагностики та мониторингу за-хворювань головного мозку, таких як крововиливи в шлуночки мозку, перивентрикулярноi лейкомаля-цii, шсти, новоутворення та гiдроцефалiя [1, 3].

Його можна проводити бiля лiжка хворого без будь-яко1' спешально1' шдготовки, седацii або спець ального мониторингу. Цей метод неiнвазивний, не-дорогий, немае ускладнень i тому доступний для бь льшостi лiкувальних установ [2,4].

Важаеться, що у багатьох випадках це без-печна та економiчна альтернатива магштно-резона-нсноi томографи та комп'ютерно1' томографii [3,5].

Перспективним напрямом застосування НСГ е рання диностика патологи центрально!' нервово1' системи у новонароджених для своечасного л^-вання та прогнозування вiдхилень в нервово-психiчному розвитку (НПР) у дгтей [6, 7]. Тому, ва-жливо розробити регiональнi стандартизованi показники нейросонографи у здорових дгтей.

Метою дослщження стало аналiз показнишв нейросонографи у здорових дней вжом до 6 мiс.

Матерiали i методи досл1дження. Обстежено 89 здорових дней до одного року (40 хлопчишв i 49 дiвчаток), як проходили комплексне обстеження у консультативно^агностичному вiддiленнi ОКНП «Обласно! дитячо! клшчно! лшарш» м. Чернiвцi у 2019-2021 р. Уа дiти народилися доношеними.

НСГ проводилася за допомогою ультразвуко-во! дiагностичноi системи ДС-6 «Mindray» конвек-сним (2,5-3,5-5,0 мГц) та лшшним (5,0-7,5-10,0 мГц) датчиками та проводилася через передне тiм'ячко у фронтальнш (коронарнiй), сагiтальнiй та парасагiтальнiй площинах. При цьому оцiнювали стан лшворно! системи (бiчних i третього шлуноч-кiв, велико! цистерни, субарахно!дального простору).

Обговорення результат дослiдження. За

допомогою стандартних статистичних методiв про-аналiзованi ехографiчнi параметри вентрикулярно! системи в дней до 6 мiс, що мешкають у Швшчнш Буковиш

Ширина переднього рогу лiвого i правого 6i4-них шлуночшв у Bcix дiтей була однаковою. Po3Mip висоти тiла бiчних шлуночшв та III шлуночка вимь ряш у обох статей та ютотно не вiдрiзнялися. Велика цистерна вимiрювалася за стандартною методикою i И розмiри не перевищували 5 мм у всiх об-стежуваних, що е варiантом норми.

За даними Fritz et al. [8] найбшьш стабiльнi ро-змiри переднiх рогiв (1-2 мм) та тша (ширина не 6i-льше 4 мм) бiчного шлуночка. Передн роги вимь рюються в коронарнш площинi у зрiзi через передш

роги бiчних шлуночк1в, тiла — у зрiзi через тiла бь чних шлуночк1в. Заднiй рiг часто асиметричний, ва-рiабельний за глибиною та розмiрами. Третiй шлу-ночок вимiрюеться у коронарнiй площинi у зрiзi через мiжшлуночковi отвори i становить 2-4 мм.

Для оцшки отриманих параметрiв вентрикуля-рно! системи представленi процентильнi значения. Медiана - це середне значення данного показника, мш. - вiдповiдае 5-й процентил1, а макс. - 95-й про-центил1 (табл. 1).

Таблиця 1

Нормативнi показники po3MipiB шлуночюв мозку в дiтей до шести шсяцш

Структура Значення Хлопчики (мм) Ддвчатка (мм)

Ширина переднього рога л1вого бiчного шлуночка Мш. 1 1

Медiана 3 3

Макс. 5 5

Ширина переднього рога правого бiчного шлуночка Мiн. 1 1

Медiана 3 3

Макс. 5 5

Висота тша бiчного шлуночка Мiн. 1 1

Медiана 2 3

Макс. 4 4

Ширина III шлуночка Мш. 2 2

Медiана 4 4

Макс. 5 5

Як видно з таблиц ширина переднього рога i висота тша бiчного шлуночка, ширина III шлуночка та розмiри велико! цистерни ютотно не вiдрiзня-лися у обох статей. Також не знайдено суттевих ввд-мiнностей у розмiрах показник1в л^орно! системи у дней залежно ввд вiку.

Оцiнка розмiрiв четвертого шлуночка утруднена, тому звертають увагу на його форму та структуру, яш можуть значно змiнюватися при анома-л1ях розвитку головного мозку.

На корональних зрiзах серединно визначаеться межпiвкульна щшина у виглядi вертикально! ехо-генно! смужки, що роздiляе пiвкулi. При и розши-реннi в центрi видно сигнал вiд серпа мозку, що не

Як видно з таблищ розмiри субарахно!даль-ного простору, ширина м1жшвкульно! щiлини та розмiри велико! цистерни достовiрно не в^^зня-лися у обох статей.

вiзуалiзуеться окремо в нормi. Ширина мiжпiвкуль-но! щiлини м1ж звивинами не перевищуе в нормi 34 мм. На цьому ж зрiзi зручно вимiрювати розмiр субарахно!дального простору - м1ж латерально! стшкою верхнього сагiтального синуса та найбли-жчо! звивиною (сiнокортикальна ширина). Норма-льний розмiр субарахно!дального простору у доно-шених дiтей - до 3 мм.

Велика цистерна розташована тд мозочком i довгастим мозком над потилично! к1сткою, в нормi !! верхненижн1й розмiр на сантальному зрiзi не пе-ревищуе 5 мм

Для оцшки отриманих параметрiв окремих по-казнишв л1кворно! системи представленi проценти-льш значення (табл. 2).

Таблиця 2

Висновок. 1стотних вiдмiнностей у розмiрах окремих показник1в лiкворно! системи та мiж статями у здорових дггей до шестимiсячного вiку не виявлено.

Розраховаш процентильнi значення для окремих показнишв л1кворно! системи у здорових дней, що мешкають у Швшчнш Буковинi, якi можуть

Нормативт показники лiквоpноí системи в дггей до шести мюящв

Структура Значення Хлопчики (мм) Ддвчатка (мм)

Мш. 0 0

Субарахно!дальний проспр Медiана 1 2

Макс. 3 3

Мш. 1 1

Ширина мiжпiвкульно! щшини Медiана 3 2

Макс. 4,3 4,5

Мш. 2 1

Велика цистерна Медiана 3 3

Макс. 4 4

слугувати, за норму даного репону i використову-ватися при НСГ.

Список л^ератури

1. Riccabona M. Neonatal neurosonography. Eur J Radiol. 2014; 83(9): 1495-506. doi: 10.1016/j.ejrad.2014.04.033

2. Kurian J, Sotardi S, Liszewski MC, Gomes WA, Hoffman T, Taragin BH. Three-dimensional ultrasound of the neonatal brain: technical approach and spectrum of disease. Pediatr Radiol. 2017; 47(5):613-627. doi: 10.1007/s00247-016-3753-1

3. Orman G, Benson JE, Kweldam CF, Bosemani T, Tekes A, de Jong MR, Seyfert D, Northington FJ, Poretti A, Huisman TA. Neonatal head ultrasonography today: a powerful imaging tool! J Neuroimaging. 2015; 25(1):31-55. doi: 10.1111/jon.12108

4. Maller VV, Cohen HL. Neurosonography: Assessing the Premature Infant. Pediatr Radiol. 2017; 47(9):1031-1045. doi: 10.1007/s00247-017-3884-z

5. Dorner RA, Burton VJ, Allen MC, Robinson S, Soares BP. Preterm neuroimaging and neurodevelop-mental outcome: a focus on intraventricular hemorrhage, post-hemorrhagic hydrocephalus, and associated brain injury. J Perinatal. 2018; 38(11):1431-1443. doi: 10.1038/s41372-018-0209-5

6. Hwang M, Riggs BJ, Katz J, Seyfert D, Northington F, Shenandoah R, Burd I, McArthur J, Darge K, Thimm MA, Huisman TAGM. Advanced Pediatric Neurosonography Techniques: Contrast-Enhanced Ultrasonography, Elastography, and Beyond. J Neuroimaging. 2018; 28(2):150-157. doi: 10.1111/jon.12492

7. Daneman A, Epelman M. Neurosonography: in pursuit of an optimized examination. Pediatr Radiol. 2015; 45 Suppl 3: S406-12. doi: 10.1007/s00247-015-3357-1

8. Fritz J, Polansky SM, O'Connor SC. Neonatal neurosonography. Semin Ultrasound CT MR. 2014; 35(4):349-64. doi: 10.1053/j.sult.2014.05.009