CC BY
23УДК 616.8-056.7
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4688090
А. Г. Кириченко
НЕЙРОНАЛЬНИЙ ЦЕРО1ДНИЙ ЛШОФУСЦИНОЗ: ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ
Днiпровський шститут традицшно! i нетрадицшно! медицины;
«Дшпропетровська обласна клiнiчна дитяча лтарня» ДОР», м. Днiпро
Summary. Kyrychenko A. G. NEURAL CEROID LIPOFUSCINOSIS: FEATURES
OF DIAGNOSTICS AND TREATMENT. - Institution for Traditional and Alternative Medicine; Regional Clinical Pediatric Hospital (c. Dnepr, Ukraine). - e-mail: grial2401@gmail. com. Neuronal ceroid lipofuscinosis (NCL), or Batten's disease, is a group of hereditary neurodegenerative diseases characterized by age-dependent onset, epilepsy, visual impairment, progressive intellectual and movement disorders. The disease is autosomal recessive. There are more than seven types, depending on the age and clinical deformities. The article describes a clinical case of a progressive course of NCL 2 with a debut at the age of 3 y.o. in the form of epileptic tonic-clonic seizures with further addition of pyramidal and cerebellar disorders, cognitive and speech disorders. The presented clinical case demonstrates the difficulties not only in the diagnosis of neurodegenerative diseases at the onset, due to the absence of pathognomonic signs of the disease during neurophysiological and neuroimaging examinations, but also the problems of treating this pathology. The need for additional molecular genetic research and the solution of socio-economic problems regarding modern methods of treatment, a combination of enzymatic and genetic variants is actualized.
Key words: neuronal ceroid lipofuscinosis, mutation in the tripeptylpeptidase (TPP 1) gene, epilepsy.
Реферат. Кириченко А. Г. НЕЙРОНАЛЬНЫЙ ЦЕРОИДНЫЙ ЛИПОФУСЦИНОЗ (НЦЛ): ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ. -
Днепровский институт традиционной и нетрадиционной медицины; Днепровская областная клиническая детская больница» ДОР», г. Днепр. Нейрональный цероидный липофусциноз (НЦЛ), или болезнь Баттена - группа наследственных нейродегенеративных заболеваний, характеризующихся возраст - зависимым дебютом, эпилепсией, зрительными нарушениями, прогрессирующими интеллектуальными и двигательными расстройствами. Заболевание аутосомно - рециссивное. Выделяют более семи типов в зависимости от возрастных и клинических дефениций. В статье описан клинический случай прогрессирующего течения НЦЛ 2 с дебютом в возрасте 3 года в виде эпилептических тонико-клонических припадков с дальнейшим присоединением пирамидных и мозжечковых нарушений, когнитивных и речевых расстройств. Представленный клинический случай демонстрирует трудности не только в диагностике нейродегенеративных заболеваний в дебюте, обусловленные отсутствием патогномоничных признаков болезни при нейрофизиологическом и нейровизуализационном обследованиях, но и проблемы лечения данной патологии. Актуализирует необходимость проведения дополнительного молекулярно-генетического исследования и решения социально-экономических проблем относительно современных методов лечения, сочетания ферментного и генетического вариантов.
Ключевые слова: нейрональный цероидный липофусциноз, мутация в гене трипептилпептидазы (ТРР 1), эпилепсия.
© Кириченко А. Г.
Реферат. Кириченко А. Г. НЕЙРОНАЛЬНИЙ ЦЕРО1ДНИЙ ЛШОФУСЦИНОЗ: ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ. Нейрональний цероiдний лiпофусциноз (НЦЛ), або хвороба Баттена- група спадкових нейродегенеративних захворювань, що характеризуються вiк-залежним дебютом, епшепаею, зоровими порушеннями, прогресуючими штелектуальними i руховими розладами. Захворювання аутосомно - рецисивне. Видiляють бiльше семи титв, залежно вiд вiкових та клшчних дефенiцiй. У статтi описаний клшчний випадок прогресуючого перебiгу НЦЛ 2 з дебютом у вщ 3 роки у виглядi етлептичних тонiко-клонiчних нападiв з подальшим приеднанням пiрамiдних i мозочкових порушень, когштивних тамовних розладiв. Наведений клiнiчний випадок демонструе труднощi не тiльки тд час дiагностики нейродегенеративних захворювань в дебюп, обумовленi вiдсутнiстю патогномонiчних ознак хвороби тд час нейрофiзiологiчному й нейровiзуалiзацiйному обстеженнях, а й проблеми лiкування дано! патологи. Актуалiзуе необхщтсть проведення додаткового молекулярно-генетичного дослiдження i вирiшення соцiально-економiчних проблем щодо сучасних методiв лiкування, поеднання ферментного i генетичного варiантiв.
Ключовi слова: нейрональний церощний лiпофусциноз, мутацiя в ген трипептiлпептiдази (ТРР 1), епiлепсiя.
Актуальшсть. Нейрональний цероiдний лiпофусциноз (НЦЛ) - це група генетичних захворювань обмiну речовин пiд назвою лiзосомнi хвороби накопичення (ЛХН), в основi яких е накопичення в клiтинних структурах нейротв й iнших тканин токсичного тгменту -лiпофусцину. Насьогоднi описано 14 генетичних форм НЦЛ [1-4], повщомляеться про бшьш нiж 360 етюлопчних мутацiй НЦЛ [8]. НЦЛ (2-, 5-, 6-, 7-го титв) - генетично гетерогенна група, що характеризуеться подiбним вжом дебюту. Залежно вш кттчно1 картини хвороби та молекулярно-генетичного дефекту видiляють класичний НЦЛ (2-й тип), фшський фНЦЛ (5-й тип), циганськийЛндшський або раннiй ювеншьний цНЦЛ (6-й тип), турецький варiант (7-й тип) [3]. У США i деяких кра!нах Свропи ва типи нейронального цероiдного лiпофусцинозу об'еднат пiд загальною назвою - хвороба Баттена (МКБ-10: Е75.4) [14, 15]. Це захворювання в основному зачшае дггей i пiдлiткiв, проте е ршшст форми НЦЛ, як проявляються у дорослих. Залежно вiд ктшчно! картини i матфестацп симптомiв НЦЛ 2 шдроздметься на три форми: вроджену, пiзню дитячу, юнацьку форми. Класична форма шзньо1 дитячо! форми НЦЛ широко поширена в усьому свт [10,11].
Частота народження НЦЛ у свт складае 1:25000. Залежно вш типу або форми НЦЛ, це захворювання може проявлятися в рiзний час розвитку дитини чи гадлита. Так НЦЛ 1 типу дае про себе знати до шнця першого року життя малюка, НЦЛ 2 - приблизно в 2-4 роки, НЦЛ 3 типу - в 8-10 рошв [1, 4].
Як правило, так1 дти народжуються здоровими i в першi роки свого життя, до початку захворювання, добре розвинеш у фiзичному i психологiчному аспектах. Хоча в деяких випадках може спостерiгатися невелике вшставання в розвитку мови або деяких навичок. Для захворювання характерний поступовий початок i наявнiсть одного з трьох ознак: судоми, атакая (незграбнiсть ходи) i зниження зору. У зв'язку з тим, що щ симптоми можуть бути проявом будь-яко! шшо1 патологи ЦНС, а хвороба Баттена наспльки рiдко зус^чаеться, що призводить до неправильно1 та несвоечасно1 дiагностики даного захворювання [7, 16].
Проте, у мiру прогресування захворювання, незабаром дiагноз стае очевидним, що призводить до бшьш серйозного обстеження хворо1 дитини та И батьшв. Пiдтверджуеться захворювання визначенням активностi ферментiв в лейкоцитах кровi або культурi клiтин шшрних фiбробластiв, даними дослiдження бiоптатiв тд час електронно1 мжроскопп та даними генетичного аналiзу кровi дитини та И батьшв.
Тип успадкування - аутосомно - рецесивний, це свщчить, що здоровi батьки е ноаями нормального i дефектного гена NCL та ймовiрнiсть успадкування дефектних гешв у майбутньо1 дитини становить 25 %, тобто дитина успадковуе двi копil дефектного гену, по одному вщ кожного з батьк1в. Коли обое батьшв несуть один дефектний ген, кожна 1хня дитина стикаеться з одним iз чотирьох шанав на розвиток лiпофусцинозу нейронiв [13], що розвиваеться через вщсутшсть нормального гену NCL, який вiдповiдае за синтез ферменту ТРР1 (трипеппдшпеппдаза 1 лiзосом), що призводить до накопичення церо1ду в нейронах з
подальшим розвитком атрофп великих пiвкуль мозку i мозочка. У той же час кожна дитина мае шанс один з двох успадкувати тшьки одну копiю дефектного гена. Люди, у яких е тiльки один дефектний ген, вiдомi як носи, тобто у них не розвиваеться хвороба, але вони можуть передати ген свош власним дiтям. Найчаспше виявляються мутацп в генi СЬШ, який розташований на короткому плечi хромосоми 16 (16р12.1) [5, 6, 17].
Примино, що мутацп в ген ТРР1 е причиною ще одного захворювання -спиноцеребеллярно! атаксп 7-го типу (SCAR7). При SCAR7 також спостерiгають недостатнiсть функцп ТРР1, хоча активнiсть ферменту здебiльшого збертаеться, що пов'язано з бiльш м'якими проявами [17].
Хвороба CLN2 - це переважно пiзня дитяча форма нейронального цероiдного лiпофусцинозу й одна з багатьох генетичних iзоформ хвороби Баттена, яка широко поширена в усьому свт, але з найб№шою частотою в захiднiй Фшляндд [8, 9].
Зазвичай першi симптоми НЦЛ2 проявляються у вiцi 2-4 рошв (частiше в 3 роки). Машфестними симптомами е епiлептичнi напади, затримка мовного розвитку, атаксiя. У мiру розвитку захворювання спостерiгаеться прогресуюча атрофiя головного мозку, з чим пов'язаш iнтелектуальнi порушення, втрата ранiше набутих навичок, поступове зниження зору, слшота, повне знерухомлення, порушення прийому !ш, кома i летальний результат.
Отже, актуальнiсть проведеного дослiдження обумовлена тим, що НЦЛ-2 - рiдкiсне (орфане) генетичне захворювання. В Укра1т хворшть на це захворювання трохи бшьше десятка дiтей. Хвороба звичайно виявляеться в 2-4 роки i до перших ознак регресу розвитку дитини в поеднант з нападами етлепси, практично не дiагностуеться. Але пiсля того, як хвороба проявилася, на порятунок дней залишаються лiченi мюящ. Без лiкування дитина протягом шлькох рок1в втрачае зiр, навички мовлення, можливiсть ходити i через юлька рок1в помирае в пiдлiтковому вщ.
В даний час не розроблено ефективного лжування НЦЛ. Пiдбiр антиепшептичних препаратiв починають з препаратiв вальпроево1 кислоти. Засввдчено високу ефективнiсть ламотриджину. Препаратом вибору також е бензодiазепiни, як1 не тiльки знижують частоту епшептичних нападiв, але й покращують м'язовий тонус. Препаратами друго1 черги е антиепшептичш препарати нового поколшня: левiтiрацетам, сабрiл, окскарбазепiн, топiромат. Препарати з групи карбамазепiну i фештошу, в деяких випадках, сприяють почаспшанню нападiв i з загальним ктшчним погiршення стану. Препарат трiксефенiдiл (Тrihexyphenydil) призначають для корекцп м'язового тонусу i зниження гiперсалiвацil. Також проводиться нейрометаболiчна, нейротрофiчна терапiя (вiтамiни групи В, Е).
Лжування е симптоматичним, проте останнiм часом були розроблеш новi методи, як замiсна ферментна i генна терапiя тощо. Прогноз даного захворювання несприятливий.
Мета дослвдження - розробити тактику своечасно1 дiагностики нейродегенеративних захворювань (НЦЛ) у дебют та профiлактики ранньо1 дитячо1 смертносп за дано1 патологи.
Матерiали та методи. Дослщження мiстило аналiз медично1 документацп, даних неврологiчного статусу, молекулярно-генетичного, електроенцефалографiчного i нейровiзуалiзацiйного обстеження [2].
Результата та обговорення. Проведено соматичне i неврологiчне обстеження хлопчика К., 2011 р. н., який надшшов до неврологiчного вiддiлення КП «Обласна дитяча клiнiчна лжарня» Дшпропетровсько1 обласно1 ради» через погiршення самопочуття дитини i почастiшання епiлептичних нападiв.
Хлопчик народився на 40 тижш, вага при народженш 4150 г, Апгар 7/8, постнатальний перюд: в нормг Почав ходити самостiйно в 10 мюящв. Щеплення: згiдно з програмою щеплень. Шк1рна алергiя пiсля одше1 з щеплень проти дифтери, коклюшу та полiомiелiту. За словами мами, без судом пiсля цього щеплення. Ваптшсть у мами: спонтанна, без лЫв, без захворювань матерi. Дослщження пiд час вагiтностi: без генетичних теспв. Мiж батьками немае кровного спорщнення. Сиблинги: вiдсутнi. Викиднi: один. Пологи - кесарiв розтин. Розвиток дитини в цшому нормальне до 3 рошв, зазначалося легке вщставання в розвитку мови. Дитина мае вроджену аневризму мiжпередсердноl перегородки (тип R) з функцiонуючим вiдкритим овальним вiкном i двома вторинними дефектами.
Анамнез медично1 документацil показав, що вперше в 3 роки у дитини розвинувся генералiзований тонiко - клошчний напад пiд час гри вдома. Звернулися до невролога. Було
проведено ЕЕГ - дослщження (лютий, 2014 р.) i виявлена епiлептична актившсть у виглядi гострох-повшьнох хвилi праворуч в лобно-скроневiй областi у виглядi поодиноких комплексiв за типом «тк-хвиля» з тенденцieю до бшатерально1 синхрошзаци пiсля фотостимуляцп. Пiсля консультацп невролога дитиш був призначений карбамазепiн, тсля чого напади у дитини почастшали i з'явилися рiзного типу, включаючи генералiзованi тонiко - клонiчнi, мюклошчш судоми, тонiчноклонiчнi одностороннi рухи з оромандибулярними автоматизмами. Частота нападiв була 1-2 рази на мюяць. Призначеш протисудомнi препарати: кеппра з травня 2014 року, конвулекс (вересень, 2014 року).
Через рефрактершсть захворювання i агравацieю нападiв диференцiальна дiагностика проводилася мiж епiлепсieю, хворобою Вандер - Кнаппа (прогресуючою лейкоенцефалопатieю) i прогресуючими мiоклонус - епiлепсiями, зумовленими нейродегенаративними захворюваннями - ганглiозидами та мггохондропапями. У квiтня 2015 року хлопчик почав нестшко ходити, iнодi падати. Потiм приедналася атаксiя, мовнi розлади i елементи аутично! поведiнки. З серпня 2015 р. самостiйно перестав ходити, сидгга i розмовляти. Наросла частота нападiв до 3-х разiв на добу, тривалiстю до 2-х хвилин. У зв'язку з почаспшанням нападiв в липнi 2015 року кеппру замшили на сабрш (максимальш дози), потiм на фелбамат i фрiзiум з подальшим скасуванням вальпроево1 кислоти. На тлi прийому фелбамату зазначалося тимчасове припинення нападiв. 3i слiв матерi, дитина була в реальному станi при комбiнованiй терапп препаратами фрiзiум (10 мг два рази на день), фелбамат (600 мг вранц i 300 мг ввечер^ i сабрiл (500 мг два рази на день). Слад зазначити, що доза препарату фелбамату була зменшена до 375 мг два рази на день (заметь 600 мг два рази на день) внаслщок побiчних ефекпв у виглядi зупинок дихання увi сш. Через зменшення дози антиконвульсантiв (фелбамату) епшептичш напади вiдновилися.
При iмунологiчному дослiдженнi було виявлено пiдвищення шлькосп антитiл IgG до капсульного i ядерного антигенiв вiрусу Епштейна - Барр (в 2 рази) i до цитомегаловiрусу -в 50 разiв. ЕЕГ - дослiдження показало багатовогнещеву епiлептичну активнiсть, полiспайковi й хвильовi комплекси (мiоклонiчнi). МРТ мозку (вересень 2015) показала генералiзовану атрофш паренхiми, включаючи атрофiю мозочка, дилатацш шлуночк1в.
Через регрес розвитку дитини i наявнiсть фармакорезистентно1 етлепси було проведене хромосомне мiкроматричне дослiдження (включаючи втрату гетерозигiтностi) i тест на ламку Х - хромосому з подальшим повним секвенуванням екзону для дитини та ll батьк1в, а також дослщження очного дна, креатиншшнази i генетична консультацiя батьк1в з результатами теспв перед плануванням наступно1 вагiтностi.
Проведений хромосомний мiкроматричний аналiз (2015 р.) у дитини i його батьк1в не виявив ознак хромосомное' нестачi або надлишку в локалiзацiях, вiдомих як патогеннi i/або викликають вiдомий специфiчний генетичний синдром, але виявив додавання 763 kb ДНК у хромосомi 5р13.2, яке вщповщне 8 генам, з яких 1 - типу OMIM_Morbid. Генетичний чш складае arr (1-22) x2, (XY) x1 чоловiча стать (табл. 1).
Таблиця 1 - Кшьшсш змiни генетичного чiпа (клiнiчне значения яких невщомо)
Хромосомна область Тип порушення Розмiр Координати Число гешв Гени типу OMIM_Morbid Класифжа-цiя
5р13.2 додавання 763 kb chr5:33,991,267-34,753,794 8 AMACR невiдомо
В таблицi 1 вщображена геномна локалiзацiя згiдно Genomebuild GRCh37. Отриманi результати,на пiдставi сучасно1 медично1 лiтератури,неможливо класифiкувати як патогенш або полiморфнi. Змiни, що класифжоваш в цiй таблицi як «схож1 на доброякiснi», були перевiренi та шдтверджеш, як доброякiснi з високою ймовiрнiстю.
Таким чином, проведене генетичне дослiджения не вказало на хромосомш змiни, пов'язанi з високою ймовiрнiстю з будь-яким вiдомим порушенням, генетичним або неврологiчним синдромом. Разом з тим знайдено додавання приблизно 0,8 Mb ДНК у хромосомi 5р13.2, значення якого невiдомо.
На пiдставi наявностi фармакорезистентно1 етлепси, порушення розвитку i змiн головного мозку тд час МРТ дослiдження був зроблений висновок, що у дитини
прогресуюче нейрогенетичне захворювання з мозковою i мозочковою атрофieю, для дiагностики якого необхщне проведения генетичного дослiдження (секвенування екзону).
У лютому 2016 року дитиш i його батькам проведено секвенування екзону. Були виявлеш варiанти, як1 були також пiдтвердженi секвенуванням по Сангеру: в екзонi 6 гетерозиготний патогенний варiант гена ТРР-1, який викликае розвиток нейронального цероiдного лiпофусцинозу в пiзньому дитячому вщ. Виявлений варiант був також виявлений в гетерозиготному станi у батька пробанда.
Також в екзонi 7 був виявлений гетерозиготний варiант гена ТРР-1, який теж викликае розвиток нейронального церощного лшофусцинозу в тзньому дитячому вiцi. Слiд зазначити, що в лiтературi була описана шша нуклеотидна змiна т1е! ж локалiзацп, що викликае iншу амiнокислотну зм^. Зазначений варiант був також виявлений в гетерозиготному сташ у матерi пробанда (див. табл. 2).
Таблиця 2 - Клiнiчно значущi варiанти зi значним перекриттям фенотипу у даного пащента
Ген (транс-рипт) Нуклео- тид (протеiн) Зиготнiсть Ким описано Параметри ШбШСО Частота рецесивного аллеля Классифь кащя Варiанту Розлади (ОМ1М#, спадко-вiсть)
т ЕЗ п мати батько
ТРР-1 (КМ 0003 91.3) с.622С>Т (p.Arg208) гетеро гетеро Sleat та ш., 1997 (РМГО: 9295267 збережено 0,00017 Патогений (клас 1) Нейрона- льний церощний лiпофус-циноз, тип 2 (АЯ, 204500)
с.833А>С (р.в1п278Р го) гетеро гетеро Ju та ш., 2002 (РМГО: 12414822) % пошкоджено Вiрогiдно патогений (клас 2)
Отриманi генетичнi результати виявилися сумiсними з дiагнозом «Нейрональний цероiдний лiпофусциноз, тип 2». Ризик повторно! патологи при майбутшх ваптностях у батьк1в - 25 %. Тому батькам була рекомендована генетична консультащя перед плануванням ново! вагггносп: проведення пренатально! дiагностики тестування мутацш в хорiонiчних ворсинах (10-12 тиждень) або в амнiотичнiй рiдини (починаючи з 16 тижня). Також можливо провести передiмплантацiйне генетичне тестування тд час процедури ЕКО.
Крiм наявносп НЦЛ 2 типу у дано! дитини, випадково виявлений ще один генетичний варiант, що вiдноситься до синдрому подовженого штервалу QT (Таблиця 3).
Таблиця 3 -Випадковi виявлення
Ген (транс-рипт) Нуклеотид (протеiн) Зиготш-сть Ким описано Пара-метри ШбШСО Частота рецесивного аллеля Класифжа-цiя Варiанта Розлади (ОМ1М#, спадковкть)
КОКН2 (КМ 000 238.3) с.3107в>А (р.01у1036АБр) гетеро Те81ег та iн., 2005 РМГО: 15840476 % пошкод-жено 0,000085 Патогений (клас 1) Синдром подовженого iнтервалу ОТ (АБ, 613688, 609620, 613688)
Отримаш генетичш результати свiдчать про те, що у одте1 дитини можлива комбiнацiя рiзноманiтних хромосомних порушень.
Визначеш даннi останнього МРТ (вересень 2020 року) показали прогресуюче зниження обсягу тканини мозку в шфра- та супратенторiальнiй областях, значне розширення борозн мозку, бiчних шлуночк1в i екстраакаального простору. Задня черепна ямка не збшьшена, але значно знизився рiвень обсягу пiвкуль мозочка, особливо листав мозочка. Оперкулум щодо вiдкритий з обох сторш.
Заключення: МР - ознаки атрофп головного мозку i мозочка.
Зараз дитина повнiстю знерухомлена, ваги не набирае, кахектична. Визначаеться гiперсалiвацiя. Дихання самостiйне, перiодично вщзначаеться скупчення слизу у верхнiх вщдшах дихальних шляхiв.
Серце - тони в норм^ тахiкардiя, систолiчний шум на верхiвцi, периферичний пульс промацуються добре. Живiт м'який, не роздутий, без збiльшения печiнки або селезшки. Хребет - без шкурного дефекту на середнш лшп, без гшерчутливосп пiд час постукування по хребту. В сввдомосп. Звернену мову не розуше. Завдання не виконуе, продуктивному контакту недоступний. Вербальна i невербальна комушкащя (усмiшка, протягування рук та ш.) вiдсутнi. Очнi щiлини D = S. Зшищ округло1 форми, D = S. Рухи очних яблук у повному обсязi. Стежить за молотком недовго. Нiстагму немае. Реакщя зiниць на свiтло збережена. Носогубш складки симетричнi. Жвавий глотковий рефлекс. М'язовий тонус кшщвок тдвищено за екстрапiрамiдним типом. Обсяг активних рухiв в кiнцiвках вiдсутнiй, пасивш обмеженi пiд час випрямлення та порушеш в стопах. Рефлекси колшш i ахiлловi висок1, рiвнi. Патолопчш рефлекси Бабинського з двох сторш. Вщзначаються постiйнi мюклонп в кшщвках i тулубi.
Отже, проведене дослщження розвитку даного захворювання у виглядi дебюту фармакорезистентно1 етлепси у вщ 3 рок1в, з подальшим приеднанням рухових, мовних i когнiтивних порушень у виглядi повно1 втрати самостшно1 вербально1 i невербально1 комушкацп i навичок ходьби, на пiдставi проведеного МРТ - дослiджения (атрофiя кори головного мозку i мозочка) i молекулярно-генетичного аналiзу секвестрування екзонiв дозволило дiагностувати у дано1 дитини НЦЛ 2 типу.
Висновки:
1. Нейрональний цероiдний лiпофусциноз- це група генетичних захворювань обмiну речовин пiд назвою лiзосомнi хвороби накопичення, в основi яких е накопичення в клгшнних структурах нейронiв й iнших тканин токсичного тгменту -лiпофусцину.
2. При наявносп фармакорезистентно1 епiлепсil з прогресуванням частоти i аггравацil нападiв необхщно проводити не тiльки ЕЕГ i нейровiзуалiзацiйне дослiдження, але i молекулярно-генетичне, як у дитини, так i у його батьк1в для виключення нейрогенетичних захворювань.
3. Наведений клiнiчний випадок демонструе труднощi в дiагностицi орфаних захворювань у дебюп, а також ввдсутшсть патогномонiчних ознак захворювання. Актуалiзуе необхiднiсть вирiшения соцiально-економiчних проблем для запобтання ранньо1 дитячо1 смертностi за допомогою своечасного призначення коштовного л^вання, як генна та ферментна тератя.
Лiтература:
1. Краева Л. С. Нейрональный цероидный липофусциноз 2-го типа. Клинический случай / Л. С. Краева, В. М. Алифирова, Е. С. Королева [и др.] //Бюллетень Сибирской медицины. - Том 18 (4). - 2019. - С . 244-248. https://doi.org/10.20538/1682-0363-2019-4-244-248.
2. Краснопольская К. Д. Наследственные болезни обмела веществ: справочное пособие для врачей. - М.: РОО Центр социальной адаптации и реабилитации детей «Фохат», 2005. - 364 с.
3. Михайлова С. В. Нейрональные цероидные липофусцинозы. Эпилептические энцефалопатии и схожие синдромы у детей; под ред. К. Ю. Мухина. - М.: АртСервисЛтд., 2011. - 608 с.
4. Нейрометаболические заболевания у детей и подростков: диагностика и подходы к лечению/ С. В. Михайлова, Е. Ю. Захарова, А. С. Петрухин. -2015. - 352 с.
5. Офтальмоневрология [Электронный ресурс] / А. С. Никифоров, М. Р. Гусева - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. -http://www.rosmedlib.ru/book/ISBN9785970428177.htm
6. Рисунок. МРТ головного мезга больной Ш.: a - сагиттальный срез, b -аксиальный срез.// Бюллетень сибирской медицины. 2019. - Том 18 (4). - С. 244-248.
7. Cerliponasealfafor CLN2 disease, a promising therapy /Aylward, S. C., Pindrik, J., Abreu, N. J., Cherny, W. B. (etal.) //Expert Opinionon Orphan Drugs. - 2020. - Vol. 8(11). -pp. 445-454. https://doi.org/10.1080/21678707.2020.1856654
8. Current and Emerging Treatment Strategies for Neuronal Ceroid Lipofuscinoses/ Kohlschutter, A., Schulz, A., Bartsch, U., &Storch, S. // CNS Drugs. - 2019. - Vol. 33(4). -pp. 315-325. https://doi.org/10.1007/s40263-019-00620-8
9. Disease characteristics and progression on patients with late-infantile neuronal ceroid lipofuscinosistype 2 (CLN2) disease: on observational cohort study/ Nickel M., Simonati A., Jacoby D., Lezius S.(etal.)// LancetChild. Adolesc. Health. - 2018. - Vol. 2 (8). - pp. 582-590. DOI: 10.1016/S2352-4642(18)30179-2.
10. Diagnosis on neuronal ceroid lipofuscinosis type 2 (CLN2 disease): Expert recommendations for early detection and laboratory diagnosis /Fietz, M., AlSayed, M., Burke, D., Cohen-Pfeffer, J.(etal.)// Molecular Genetics and Metabolism, 2016 - Vol.119 (1-2). - pp. 160167. https://doi.org/10.1016/j.ymgme.2016.07.011
11. Genetics on the neuronal ceroid lipofuscinoses (batten disease) / Mole S. E., Cotman S. L. // Biochim. Biophys. Acta. - 2015. -pp. 2237-2241. DOI: 10.1016/j.bbadis.2015.05.011.
12. Gemfibrozil, food and drug administration - approvedlipid-lowering drug, increases longevity on mouse model on late infantile neuronal ceroid lipofuscinosis /Ghosh, A., Rangasamy, S. B., Modi, K. K., Pahan, K. //Journal on Neurochemistry. - 2017.- Vol. 141(3). -pp. 423-435. https://doi.org/10.1111/jnc.13987
13. Late-onset childhood neuronal ceroid lipofuscinosis: Early clinical and electroencephalographs markers /Beltran L., Valenzuela G.R., Loos M. (etal.) //Epilepsy Res. -2018. - pp. 49-52. DOI: 10.1016/j.eplepsyres.2018.05.005.
14. Neuronal ceroid lipofuscinoses /Nita, D. A., Mole, S. E., Minassian, B. A. // Epileptic Disorders. - 2016, 18(S2). - pp. 73-88. https://doi.org/10.1684/epd.2016.0844
15. The neuronal ceroid - lipofuscinoses (Batten disease) /Mole, S. E., Schulz, A., &Haltia, M. //In Rosenberg's Molecular and Genetic Basis on Neurological and Psychiatric Disease. - 2020. -pp. 53-71. Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-813866-3.00004-7
16. Therapeutic landscape for Batten disease: current treatments and future prospects/ Johnson, T. B., Cain, J. T., White, K. A., Ramirez-Montealegre, D. (etal.)//Nature Reviews Neurology. - 2019. - Vol. 15(3). - pp. 161-178. https://doi.org/10.1038/s41582-019-0138-8
17. PP1 deficiency: Rare cause on isolated childhood-onset progressive ataxia: Table 1. / Dy, M. E., Sims, K. B., Friedman, J. //Neurology. - 2015. - Vol. 85(14). - pp. 1259-1261. https://doi.org/10.1212/wnl.0000000000001876
References:
1. Kraeva L.S., Koroleva E.S., Alifirova V.M., Kuzmina A.V. A clinical case on neuronal ceroid lipofuscinosis type 2. Bulletin Siberian Medicine. 2019; 18 (4): 244-248. https://doi.org: 10.20538/1682- 0363-2019-4-244-248 (in Russ.).
2. Krasnopol'skaya K.D. Hereditary metabolic diseases: Handbook for doctors. Moscow: ROO Center for social adaptation and rehabilitation on children "Fokhat" Publ., 2005: 364 (in Russ.).
3. Drawing. MRI on the brain on patient S.: a - sagittal section, b - axial section. // Bulletin Siberian Medicine. 2019; 18 (4): 244-248 248 (in Russ.)
4. Mikhaylova S.V. Neuronal ceroid lipofuscinoses. Epileptic encephalopathy and similar syndromes on children; edited by K.Yu. Mukhina. Moscow: ArtServis Ltd. Publ., 2011: 608 (in Russ.).
5. Neurometabolic diseases on children and adolescents: diagnostics and approaches to treatment / S.V. Mikhailova, E.Yu. Zakharova, A.S. Petrukhin. - 2015. - 352 c.
6. Ophthalmoneurology [Electronicresource] / A. S. Nikiforov, M. R. Guseva- M.: GEOTAR-Media. http://www.rosmedlib.ru/book/ISBN9785970428177.html.
7. Cerliponasealfafor CLN2 disease, a promising therapy /Aylward, S. C., Pindrik, J., Abreu, N. J., Cherny, W. B. (et al.) //Expert Opinionon Orphan Drugs. - 2020. - Vol. 8(11). -pp. 445-454. https://doi.org/10.1080/21678707.2020.1856654
8. Current and Emerging Treatment Strategies for Neuronal Ceroid Lipofuscinoses/ Kohlschutter, A., Schulz, A., Bartsch, U., &Storch, S. // CNS Drugs. - 2019. - Vol. 33(4). -pp. 315-325. https://doi.org/10.1007/s40263-019-00620-8
9. Disease characteristics and progression on patients with late-infantile neuronal ceroid lipofuscinosistype 2 (CLN2) disease: on observational cohort study/ Nickel M., Simonati A., Jacoby D., Lezius S.(etal.)// Lancet Child. Adolesc. Health. - 2018. - Vol. 2 (8). - pp. 582590. DOI: 10.1016/S2352-4642(18)30179-2.
10. Diagnosis on neuronal ceroid lipofuscinosis type 2 (CLN2 disease): Expert recommendations for early detection and laboratory diagnosis /Fietz, M., Al Sayed, M., Burke, D., Cohen-Pfeffer, J.(et al.)// Molecular Genetics and Metabolism, 2016 - Vol.119 (1-2). - pp. 160167. https://doi.org/10.1016/j.ymgme.2016.07.011
11. Geneticsoftheneuronalceroidlipofuscinoses (battendisease) / Mole S. E., Cotman S. L. // Biochim. Biophys. Acta. - 2015. -pp. 2237-2241. DOI: 10.1016/j.bbadis.2015.05.011.
12. Gemfibrozil, food and drug administration - approved lipid-lowering drug, increases longevity on mouse model on late infantile neuronal ceroid lipofuscinosis /Ghosh, A., Rangasamy, S. B., Modi, K. K., Pahan, K. //Journal Neurochemistry. - 2017.- Vol. 141(3). -pp. 423-435. https://doi.org/10.1111/jnc.13987
13. Late-on set childhood neuronal ceroid lipofuscinosis: Early clinical and electroencephalographs markers /Beltran L., Valenzuela G.R., Loos M. (et al.) //Epilepsy Res. -2018. - pp. 49-52. DOI: 10.1016/j.eplepsyres.2018.05.005.
14. Neuronal ceroid lipofuscinoses /Nita, D. A., Mole, S. E., Minassian, B. A. // Epileptic Disorders. - 2016, 18(S2). - pp. 73-88. https://doi.org/10.1684/epd.2016.0844
15. The neuronal ceroid - lipofuscinoses (Batten disease) /Mole, S. E., Schulz, A., &Haltia, M. //In Rosenberg's Molecular and Genetic Basis on Neurological and Psychiatric Disease. - 2020. -pp. 53-71. Else vier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-813866-3.00004-7
16. Therapeuticl and scape for Batten disease: current treatments and future prospects/ Johnson, T. B., Cain, J. T., White, K. A., Ramirez-Montealegre, D. (et al.) // Nature Reviews Neurology. - 2019. - Vol. 15(3). - pp. 161-178. https://doi.org/10.1038/s41582-019-0138-8
17. PP1 deficiency: Rare cause of isolated childhood-onset progressive ataxia: Table 1. / Dy, M. E., Sims, K. B., Friedman, J. //Neurology. - 2015. - Vol. 85(14). - pp. 1259-1261. https://doi.org/10.1212/wnl.0000000000001876
Робота надшшла в редакщю 01.02.2021 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшнм колеги тсля рецензування
