CC BY
131
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2008
43
УДК 616.833-006.3-071-07-089 Невриноми нервових стовбур1в кшщвок: клшжа, д1агностика та лжування
Цимбалюк B.I., Третяк 1.Б., Тончев М.Д.
1нститут нейрох1рург1! iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Киш
Розглянут питания клШчного nepe6iry, додаткових метод1в обстеження, xipypri4Horo лжування неврином пepифepiйних нepвiв юнщвок. Пpoаналiзoванi результати лiкyвання 60 хворих переважно молодого вiкy, oпepoваних з пpивoдy нeвpинoм. Bизначeнi oсoбливoстi клШчного nepe6iry захвopювання залежно вiд лoкалiзацií пухлини, o6'GMy та хаpактepy poCTy, iнфopма-тивнiсть додаткових мeтoдiв дослщження на piзних етапах ii poCTy, якi дозволяють встановити дiагнoз, poзpoблeнo адeкватнy хipypгiчнy тактикy лiкyвання залежно вщ ii poзташyвання вiднoснo нepвoвoгo стoвбypа. Oбгpyнтoванi показання та пpoтипoказання до пpoвeдeння хipyp-гiчнoгo лiкyвання.
Ключовi слова: перифершт нерви ктщвок, невринома, хiрургiчне лжування.
Пухлини пepифepiйних нepвiв кiнцiвoк належать до mei гpyпи нoвoyтвopeнь нepвoвoí системи, за яких найбшьш часто виникають тpyднoщi в дiагнoстицi та лiкyваннi. Цей poздiл нeйpoхipypгií найменш вивче-ний, що зумовлене нeчiткiстю симптoмiв пухлини, тpyднoщами 'х виявлення та ощнки, особливостями пepeбiгy пухлин пepифepiйних нepвiв кiнцiвoк на тлi нeйpoфiбpoматoзy, частою появою злoякiсних фopм [4, 5, 7, 13-15].
Bпepшe Sandifort (1777) i Alexander (1800) описали дoбpoякiснy пухлину нepвoвoгo стoвбypа [20], яку пpoтягoм майже двох стopiч називали по^зному. У 1803 p. J. Older описав пухлину пpoмeнeвoгo нepва i назвав ii «нeвpoма» [9, 10]. Цим тepмiнoм пpoтягoм ба-гатьох poкiв називали всi нoвoyтвopeння пepифepiй-них нepвiв, незалежно вщ 'х гiстoлoгiчних ознак. У 1908 p. J. Verocay об^унтував концепцш пpo утво-peння пухлин нepвiв з нeйpoлeмoцитiв (шванiвських клiтин), об'еднавши 'х в самoстiйнy нoзoлoгiчнy ^упу. Нeвpинoми складають, за даними лiтepатypи, близько 25% у стpyктypi вых пухлин пepифepiйнoí нepвoвoí системи та 2-4% — уых хipypгiчних за-хвopювань пepифepiйнoí нepвoвoí системи [1, 6, 7]. Тpивалiсть iснyвання пухлини пepифepiйних нepвiв до моменту звepнeння по медичну допомогу становить у сepeдньoмy 4,5 poкy; 7% пащенив пiсля видалення великих пухлин по сукупносл захвopювань встанов-люють швалщшсть II—III гpyпи, частота peцидивiв та виконання пoвтopних втpyчань становить 5,6%, ампyтацií кiнцiвки — 1,4% [9, 10, 17]. Нечггюсть симп-тoмiв, тpyднoщi виявлення pаннiх симптoмiв та 'х ш-тepпpeтацii, недостатня iнфopмативнiсть додаткових мeтoдiв дослщження на pаннiх етапах зумовлюють складжщ об^унтування показань та пpoтипoказань до oпepативнoгo лiкyвання, тактики виконання адекватного хipypгiчнoгo втpyчання [2, 4, 6, 7]. Bпpoвад-ження в клтчну пpактикy oстаннiх досягнень науки i тeхнiки, викopистання мiкpoхipypгiчнoí технши спpиялo подальшому poзвиткoвi i вдосконаленню хipypгiчних мeтoдiв лiкyвання захвopювань нepвoвих стoвбypiв кiнцiвoк, зoкpeма, нeвpинoм пepифepiйних нepвiв кiнцiвoк, застосуванню нових пiдхoдiв до цieí пpoблeми, що пoтpeбye виpiшeння на сучасному piвнi поставлених завдань.
Метою po6oto e вдосконалення дiагнoстики на pаннiх етапах i пoлiпшeння peзyльтатiв хipypгiчнo-го лжування хвopих з нeвpинoмами пepифepiйних нepвiв кiнцiвoк шляхом вивчення особливостей 'х
клiнiчних пpoявiв; визначення iнфopмативнoстi piзних додаткових мeтoдiв дoслiджeння, якi дозволяють встановити дiагнoз i застосувати адекватну хipypгiчнy тактику.
Матерiали i методи дослiдження. Пpoаналiзo-ванi peзyльтати хipypгiчнoгo лiкyвання 60 хвopих з пpивoдy нeвpинoми пepифepiйних нepвiв юнщвок в нeйpoхipypгiчнoмy вiддiлeнi Кшвсько' м^ько' клШч-но' лiкаpнi №»14 за пepioд з 1960 по 1989 p. та у клШщ виновно' нeйpoхipypгií — з 1989 по 2004 p.
Xвopi oбстeжeнi за стандаpтнoю схемою. ^ове-дений аналiз скаpг, даних анамнезу захвopювання, анамнезу життя, об'ективне обстеження соматичного, нeвpoлoгiчнoгo та мiсцeвoгo статусу. Дослщжува-ли pyхoвy фyнкцiю кiнцiвoк, poзлади чутливосл, вазoмoтopнi та сeкpeтopнi peакцií, пopyшeння пpoвiднoстi нepвoвoгo стoвбypа з викopистанням eлeктpoфiзioлoгiчних мeтoдiв, пpoвoдили пстолопч-не дослщження. 3 метою встановлення дiагнoзy та визначення пoдальшoí тактики лжування застосоваш нeйpoвiзyалiзyючi методи дoслiджeння — КТ, МРТ, У3Д — пpи ypажeннi пepифepiйних нepвiв кiнцiвoк, eлeктpoмioгpафiя та методи eлeктpoдiагнoстики [3, 7, 9, 10, 12]. Для оцшки poзладiв pyхoвoi, чутливо' фyнкцiй нepва та ступеня 'х вiднoвлeння шсля хipypгiчнoгo лiкyвання викopистoвyвали загальноп-pийнятy схему, запpoпoнoванy R.B. Zachari та W. Holmes (1946), модифшовану в Лeнiнгpадськoмy НДI нeйpoхipypгií [4, 5].
Схема оцшки м'язовоЧ сили Схема оцшки пору-шення чутливостi
0 — вщсутшсть скopoчeння (паpалiч) 1 — ледь помиш скopoчeння 2 — чию скopoчeння без pyхiв у сyглoбi 3 — ослаблений pyK в суглобах 4 — pyK з подоланням певного ornopy 5 — нopмальна сила 0 — анeстeзiя 1 — невизначеш бoльoвi вiдчyття 2 — гiпeстeзiя з гiпepпатieю 3 — гiпeстeзiя з зменшенням гiпepпатií 4 — гiпeстeзiя без гiпepпатií 5 — нopмальна чyтливiсть
Для визначення m^y^iem. дискpимiнацiйнoí чутли-вoстi викopистoвyвали дискpимiнацiйний тест Beбepа; для швидкого визначання стepeoгнoстичнoí чутливосл — комплект дискpимiнацiйних дискiв [18].
Пopяд з вивчeнням клШчних пpoявiв зaхвopю-вaння в динaмiцi викopиcтoвyвaли зaгaльнoпpийнятi eлeктpoфiзioлoгiчнi мeтoди дocлiджeння: клacичнy eлeктpoдiaгнocтикy, визнaчeння кpивoï «iнтeнcив-нicть-тpивaлicть», eлeктpoмioгpaфiю, дocлiджeння пpoвiднocтi нepвa шд 4ac oпepaцiï, дocлiджeння пoтoвидiлeння, тepмoмeтpiю шкipи, iнфpaчepвoнy тepмoгpaфiю (тeплoбaчeння). Iнтpaoпepaцiйнe дocлiд-жeння пpoвiднocтi нepвa здiйcнювaли 3a зaгaльнoп-pийнятoю мeтoдикoю. З мeтoю вивчeння тpoфiчнoï функцп нepвa визнaчaли тeмпepaтypy шкipи тa cтaн пoтoвидiлeння в aвтoнoмних зoнaх шляхoм зacтocyвaння нiнгiдpинoвих вiдбиткiв тa eлeктpo-нoмeтpичним мeтoдoм, a тaкoж пpи нaвaнтaжeннi нiтpoглiцepинoм.
Тeмпepaтypy шкipи визнaчaли 3a дoпoмoгoю eлeктpичнoгo тepмoмeтpa ТЕМП-2 в aвтoнoмних зoнaх iннepвaцiï дocлiджyвaних нepвiв тa шляхoм вивчeння тeплoвoгo пoля кiнцiвoк 3a дoпoмoгoю тeп-лoвiзopa AGA 780М (Швeцiя) 3a зaгaльнoпpийнятoю мeтoдикoю [8, 11].
Heвpинoми видaляли з викopиcтaнням мiкpo-хipypгiчнoï тeхнiки [12, 16]. В ycix cпocтepeжeннях дiaгнoз пiдтвepджeний дaними гicтoлoгiчнoгo дo-cлiджeння.
Результати та ïx обговорення. Heвpинoми те-pифepiйних нepвiв cпocтepiгaли y хвopих вiкoм ввд 5 дo 72 poкiв, y cepeдньoмy 40 poкiв. Biкoм дo 20 poкiв бyлo 6 хвopих, вiд 21 дo 40 poкiв — 28, вiд 41 дo 60 poкiв — 19, cтapшe 60 poкiв — 7. В дитячoмy, юнaцькoмy тa пoхилoмy вщ нeвpинoми виявляють пopiвнянo piдкo.
Зa дaними cтaтиcтики вiк хвopих з пyхлинaми пepифepiйних нepвiв cтaнoвить y cepeдньoмy 38-40 poкiв [6, 7]. Зпдиэ oтpимaних дaних бiльшicть — 43 (71%) хвopих були вiкoм вiд 26 дo 55 poкiв. Heвpинoми пepифepiйних нepвiв кiнцiвoк виявлeнi y 33 (55%) жiнoк i 27 (45%) чoлoвiкiв.
Тpивaлicть зaхвopювaння вiд 2 Mic дo 18 poкiв, в тoмy чиcлi дo 1 poкy — y 21 cпocтepeжeннi, вiд 1 дo 6 poкiв — y 27, пoнaд 6 poкiв — y 12. Ta№M чинoм, нa пiдcтaвi aнaлiзy тpивaлocтi зaхвopювaння мoжнa дiйти виcнoвкy, щo нeвpинoми пepифepiйних нepвiв poCTyra. пoвiльнo, тpивaлicть зaхвopювaння cтaнoвить y cepeдньoмy 6 poкiв.
Heвpинoми плeчoвoгo cплeтeння дiaгнocтoвaнi y 13 хвopих, мaгicтpaльних нepвoвих cтoвбypiв — y 42, шкipних нepвiв — y 5.
Уpaжeння плeчoвoгo cплeтeння вiдзнaчeнe y 22% cпocтepeжeнь, cepeдиннoгo нepвa — y 12%, лiктьoвoгo нepвa — y 19%, пpoмeнeвoгo нepвa — y 9%, ыднич-иэго нepвa — y 5%, мaлoгoмiлкoвoгo нepвa — y 8%, вeликoгoмiлкoвoгo нepвa — y 8%, cтeгнoвoгo нepвa
— У 17%.
У хвopих 3 нeвpинoмaми пepифepiйних нepвiв видiлeнi двi ocнoвнi гpyпи cимптoмiв [3].
1. Зaгaльнi еимптсми, xapa^eprn для вciх пухлин (нaявнicть пyхлинoпoдiбнoгo yтвopeння, фopмa пухлини, ïï кoнcиcтeнцiя, poзмipи, змiщeння пo вiднoшeнню дo oci нepвoвoгo cтoвбypa).
2. Спeцифiчнi нeвpoлoгiчнi cимптoми, cпpичи-нeнi пopyшeнням пpoвiднocтi нepвoвoгo cтoвбypa.
Пoявa пyхлинoпoдiбнoгo yтвopeння бyлa пepшим cимптoмoм пpи ypaжeннi нepвoвих cтoвбypiв вepхнiх (y вых хвopих) тa нижнiх (y 90%) кiнцiвoк [3]. Цe
пoяcнюeтьcя вiднocнo пoвepхнeвим poзтaшyвaнням пухлин та вepхнiх кiнцiвкaх, тoдi як 3a ïï poзтaшy-вaння в дшянщ cтeгнa, ciдницi внacлiдoк пoтyжнoгo мacивy м'язiв i poзвинeнoгo пiдшкipнoгo пpoшapкy пухлину виявляли 3a ïï бшьших poзмipiв.
Дpyгим 3a чacтoтoю e бoльoвий cиндpoм. Бiль нeпocтiйний, пpoвoкyeтьcя фiзичним нaвaнтaжeн-ням, змiщeнням пухлини, ippaдiюe пo хoдy нepвa диcтaльнo, a iнoдi — i пpoкcимaльнo, iнoдi пo хoдy iнших нepвiв чи в дiлянкy cyглoбa. Пopyшeння чут-ливocтi 3a нaявнocтi пухлин пepифepiйних нepвiв e oдним 3 paннiх нeвpoлoгiчних cимптoмiв, йoгo виpaжeнicть зaлeжить вiд фaзи ypaжeння нepвoвo-гo cтoвбypa (пoдpaзнeння чи випaдiння). Ha paннiх cтaдiях зaхвopювaння вiдзнaчaли «бeзбoльoвий» пepeбiг, щo зyмoвлeнe кoмпeнcaтopними мeхaнiзмaми 3a пoвiльнoгo пepeбiгy пухлинтого пpoцecy. У 51% хвopих cпocтepiгaли пocлiдoвнy змiнy фaз пopyшeння чyтливocтi: «бeзбoльoвy», пoдpaзнeння, випaдiння.
Heвpинoми пepифepiйних нepвiв здaтнi 3мщу-вaтиcь вiднocнo oci нepвoвoгo cтoвбypa. Цeй cиндpoм нe cпocтepiгaють лише пpи нeвpинoмaх плeчoвoгo cплeтeння.
Пopyшeння pyхiв y юн^втах виявляли y пiзнiх cтaдiях пyхлиннoгo пpoцecy. Oбcяг poзлaдiв pyхy пpямoпpoпopцiйнo зaлeжить вiд piвня ypaжeння i cтyпeня пopyшeння пpoвiднocтi нepвa. Зa пoвнoгo пopyшeння пpoвiднocтi винитае млявий пapaлiч вciх м'язiв, яю iннepвyютьcя ypaжeним нepвoм нижчe piвня poзтaшyвaння пухлини [3, 19]. Ta№œ нeoбхiднo мaти нa yвaзi шд 4ac дocлiджeння pyхoвoï функцп кiнцiвoк мoжливy пoявy зaмicних pyхiв 3a paхyнoк м'язiв, якi oтpимyють iннepвaцiю вiд iнших нepвiв, i збepeжeння pyхiв м'язiв 3a paхyнoк 3в'я3юв мiж нepвaми диcтaльнiшe piвня ypaжeння пyхлинoю.
Пoвiльний picт пухлини визнaчae бiльший cтyпiнь кoмпeнcaцiï пopyшeння пpoвiднocтi нepвoвo-гo cтoвбypa. Пiд 4ac викoнaння oпepaцiï пopyшeння пpoвiднocтi y виглядi oбмeжeння pyхiв i 3нижвння тoнycy м'язiв виявлeнi y 23% хвopих.
Bиpaжeнicть вeгeтaтивних poзлaдiв 3a нaявнocтi нeвpинoм пepифepiйних нepвiв визнaчaeтьcя сту^-нвм пopyшeння пpoвiднocтi нepвoвoгo cтoвбypa. З вeгeтaтивних poзлaдiв вiдзнaчaли ceкpeтopнi пopy-швння y виглядi змiни пoтoвидiлeння, вaзoмoтopнi — y виглядi змiни тeмпepaтypи шкipи. Тpoфiчнi змiни y виглядi виpaзoк не виявлeнi.
Xipypгiчнe лiкyвaння нeвpинoм пepифepiйних нepвiв пepeдбaчaлo видaлeння пухлини [3, 12, 16]. Зaлeжнo вiд мopфoлoгiчних ocoбливocтeй пухлини зacтocoвyвaли piзнi 3a oбcягoм oпepaтивнi втpyчaння. Пpи ypaжeннi плeчoвoгo cплeтeння a6o функц^^л^ то знaчyщoгo нepвa здiйcнювaли внyтpiшньocтoвбy-poвe вилyщyвaння пухлини 3 видaлeнням та^ули.
Мopфoлoгiчнe дocлiджeння видaлeних пухлин пpoвeдeнe в yciх хвopих. Мaкpocкoпiчнo нeвpинo-ми мaли вигляд пooдинoкoгo вyзлa, poзтaшoвaнoгo вздoвж нepвa. Рoзмipи пухлини вщ 1x1x0,5 дo 5x6x4 cм. Пухлини були нeпpaвильнoï oкpyглoï a6o oвaль-нoï фopми, нeoднopiднoï кoнcиcтeнцiï. Haйчacтiшe cпocтepiгaли щiльнi пyхлиннi ву3ли, a тaкoж м'якi, нaпiвпpoзopi, флюктyaцiя вiдзнaчeнa y 2 cпocтepe-жeннях (внacлiдoк yтвopeння кicтoзних пopoжнин).
Пухлини були poзтaшoвaнi вiднocнo нepвoвoгo cтoвбypa мeдiaннo — y 43% хвopих, лaтepaльнo — y
Невриноми нервових стовбургв кгнцгвок: клгнгка, дгагностика та лгкування
45
51%, позастовбурово — у 3%. Рецидиви пухлин ви-никли у 8,5% хворих у строки до 6 роюв.
Таким чином, вважаемо за необхщний наступ-ний обсяг обстеження хворих: загальноклМчне обстеження, дослщження невролопчного та мшце-вого статусу, електромюграф1я, електрод1агностика, УЗД (неврином перифершних нерв1в юнщвок), МРТ (неврином плечового сплетення).
Показання до проведення х1рурпчного лшування.
1. Виражений больовий синдром.
2. Повне або часткове порушення провщноси ураженого нерва.
3. Стискання судинно-нервового пучка.
4. Рецидиви пухлини.
Список лггератури
1. Басс М.М. Невриномы периферических нервных стволов // Вестн. хирургии. — 1940. — Т.60, кн.6. — С.476-484.
2. Белоусов А.Е. О технике микрохирургического восстановления периферических нервных стволов // Вопр. нейрохирургии. — 1983. — №1. — С.147-151.
3. Бунаср Т.Ю. Клиника, диагностика и хирургическое лечение опухолей периферических нервов: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — К., 1990. — 21 с.
4. Григорович К.А. Хирургия нервов. — Л.: Медицина, 1969. — С.261-276.
5. Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений периферических нервов. — Л.: Медицина, 1981. — 302 с.
6. Кокин Г.С., Безюк Л.В. Ошибки и опасности в хирургии периферических нервов // Совещание нейрохирургов: Тез. докл. — Мурманск, 1983. — С.150-154.
7. Кокин Г.С., Тышкевич Т.Г. Диагностика и лечение опухолей периферических нервов // Совещание нейрохирургов: Тез. докл. — Мурманск, 1983. — С.130-134.
8. Лихтерман Л.Б. Ультразвуковая томография и тепловидение в нейрохирургии. — М.: Медицина, 1983. — 144 с.
9. Орлов А., Кокин Г. Опухоли нервных стволов конечностей // IV съезд нейрохирургов России: Тез. докл. — М., 2006. — С.528-529.
10. Орлов. А., Кокин Г.С., Короткевич М., Ивненко А. Опыт лечения опухолей плечевого и шейного сплетений // IV съезд нейрохирургов России: Тез. докл. — М., 2006.
— С.529.
11. Хонда А.Н. Термография в тактике хирургического лечения закрытых повреждений плечевого сплетения // Тез. докл. IV Всесоюз. конф. «Тепловизионная медицинская аппаратура и практика ее применения
— ТеМЛ-88». — Л., 1988. — С.53-54.
12. Цимбалюк В.1., Кваснщький М.В. Д1агностика та лшу-вання нейроф1броматозу // Мистецтво лшування.
— 2004. — №5. — С.20-27.
13. Ariel I.M. Tumors of peripheral nervous system // Cancer J. — 1983. —V.33, N1. — P.282-299.
14. Ariel I.M. Tumors of peripheral nervous system // Seminars Surg. Oncol. — 1988. — V.4, N1. — P.7-12.
15. Brooks D. Clinical presentations and treatment of peripheral nerve tumors // Diseases of the peripheral nervous system / Ed. by P.J. Dyck et al. — Philadelphia: W.B. Saunders Company, 1984. — V.11. — P.2236-2251.
16. Fornaro R., Frascio M., Stabilini C. et al. Excision of a schwannoma of the neck: surgical technique. // J. Chir.
— 2006. — V.27, N11-12. — P.428-432.
17. Kralick F., Koenigsberg R. Sciatica in a patient with unusual peripheral nerve sheath tumors // Surg. Neurol.
— 2006. — V.66, N6. — P.634-637.
18. Mackinnon S.E., Dellon A.L. Two-point discrimination tester // J. Hand Surg. — 1985. — N10A. — P.906-907.
19. Rafai M.A., El Otmani H., Rafai M. et al. Peroneal nerve schwannoma presenting with a peroneal palsy // Rev. Neurol. (Paris). — 2006. — V.162, N8-9. — P.866-868.
20. Urich H. Pathology of tumors of cranial nerves, spinal nerve roots, and peripheral nerves // Peripheral Neuropathy / Ed. by P.J. Dyck et al. — 1984. — V.2, Chap.99.
— P.2253-2291.
Невриномы нервных стволов конечностей: клиника, диагностика и лечение Цымбалюк В.И., Третяк И.Б., Тончев М.Д.
Рассмотрены вопросы клинического течения, дополнительных методов обследования, хирургического лечения неврином периферических нервов конечностей. Проанализированы результаты лечения 60 пациентов, преимущественно молодого возраста, оперированных по поводу неврином. Определены особенности клинического течения заболевания в зависимости от локализации опухоли, объема и характера роста, информативность дополнительных методов исследования на различных этапах ее роста, которые позволяют установить диагноз, разработана адекватная хирургическая тактика лечения. Определены показания и противопоказания к проведению хирургического лечения.
Clinic, diagnostics and treatment at neurinomas of limbs' peripheral nerves Tsymbalyuk V.I., Tretyak I.B., Tonchev M.D.
The clinical course, diagnostics and surgical treatment at neurinomas of limb's peripheral nerves were given. The results of 60 patients treatment, predominantly of the young age, been operated because of neurinomas, were analyzed. The peculiarities of diseases clinical course depending on tumors' localization, size and types of spreading were determined. The informative value of additional investigations at different stages of tumors' growth, which allowed to make correct diagnosis and to perform an adequate surgical treatment tactics depending on tumor's localization on the nerve were defined. The indications and contraindications for surgical treatment were determined.
Коментар
до cmammi Цимбалюка В.1., Третяка 1.Б., Тончева М.Д. «Невриноми нервових стовбурв юнц/'вок: кл/'н/'ка, д/'агностика та лiкувaння»
Робота присвячена досить цкавш TeMi — дiагностицi та лкуванню неврином перифершних HepBiB кшщвок. Невриноми е доброяюсними пухлинами, як утворюються з нeвpолeмоцитiв, за даними лтератури, Тх частота ста-новить до 5% в стpуктуpi хipуpгiчних захворювань пepифepiйних нepвiв кшщвок. З огляду на тривалий час вщ початку захворювання до першого звернення пацiента по медичну допомогу, низьку шформоважсть лiкаpiв про кл^чш особливостi та результати лiкування таких хворих, тpуднощi в дiагностицi та диференцшнш дiагностицi, можливiсть мал^шзацп, стаття мае науковий i практичний штерес для клiнiцистiв, якi в повсякденнш pоботi можуть зустpiчатися з фею патолопею.
В pоботi звернуто увагу на оптимiзацiю дiагностичного обстеження хворого, зокрема, використання мeтодiв нeйpовiзуалiзацiТ: ультразвуковоТ дiагностики — для дослiджeння пухлин перифершних нepвiв кiнцiвок та магжто-резонансну томогpафiю — для обстеження хворих з пухлинами плечового сплетення. Автори на пiдставi отриманих результалв пропонують алгоритм ведення пащенлв з невриномами перифершних нepвiв кiнцiвок. Проте, робота сприймалась би бтьш цкаво, якщо були б навeдeнi дат невролопчних pозладiв пiсля виконання операцп та спос-тереження в динамщ об'ективних показникiв пpовiдностi нерва за даними ЕНМГ залежно вщ обсягу оперативного втручання, а також результати диференцшноТ дiагностики неврином з використанням даних нeйpовiзуалiзацiТ. Виправданим було б надати рисунки даних МРТ та УЗД при невриномах окремих нервових стовбуpiв та сплетень, що мало б практичний штерес i одночасно показало б дiагностичнi можливосп цих мeтодiв.
Б.М. Лузан, канд. мед. наук доцент кафедри нейрох/'рургп Нацюнального медичного ун1верситету ¡м. О.О.Богомольця МОЗ УкраУни
