CC BY
9survey // Copenhagen, WHO Regional Office for Europe, 2016, p.276
7. Полька Н.С., Добрянская О.В., Турос Е.И., Дардынская И.В., Зейглер Д. Особенности распрас-транения табакокурения среди школьников Украины // Клшчна педiатрiя, 2016, №6(74), с.27-29.
8. Волков I.I., Косшова О.Ю., Кателевська Н.М. Глутамат натрш як харчова добавка i ii валив на здоров'я // Scientific discoveries: projects, strategies and development: Collection of scientific papers «ЛОГОЕ» with Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 2), October 25, 2019, Edinburgh, UK: European Scientific Platform, с. 38-40.
9. Коленченко О.О., Фалаеева T.M., Берегова Т.В., Курик О.Г. Структурно-функцюнальш змши в стшщ товстого кишечника за умов введения глута-мату натрш. Укра1нський журнал медицини, бюло-гп та спорту, 2017, № 5(7), с. 39-43.
10. Бевзо В.В. Дослщження токсикодинамiки глутамату натрiю на органiзм щурiв за умов трива-лого його введення // Клiнiчна та експериментальна патолопя, 2016, Т. XV, № 2 (56), Ч. 2, с. 13-16.
11. Лизурчик Л.В., Шейда Е.В. Влияние табачного дыма на содержание токсичных элементов в организме крыс // Вестн. ОГУ, 2014, № 6 (167), с. 71-74.
12. Santiago H.A., Zamarioli A., Sousa Neto M.D., Volpon J.B. Exposure to Secondhand Smoke Impairs Fracture Healing in Rats // Clin Orthop Relat Res, 2017, Vol. 475(3), р. 894-902.
13. Фалалеева Т.М., Самонина Г.Е., Береговая Т.В., Дзюбенко Н.В., Андреева Л.А. Влияние глип-ролинов на структурно-функциональное состояние слизистой оболочки желудка и массу тела крыс в условиях длительного введения глутамата натрия // Фiзика живого, 2010, Т. 18, №1, с. 154-159.
14. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Ки-зим А.И. Протеолиз в норме и при патологии // Здоров'я, 1988, с. 200.
15. Парамонова Н.С., Гурина Л.Н., Волкова О.А., Карчевский А.А., Синица Л.Н. Состояние эла-стаза-ингибиторной системы у детей в норме и при отдельных патологических состояниях: монография // Гродно: ГрГМУ, 2017, с. 132.
16. Ступницкая А.Я. Состояние протеиназо-ингибиторной системы крови у больных хронической обструктивной болезнью легких, сочетающейся с абдоминальным ожирением // Universum: Медицина и фармакология: электрон. научн. журн, 2014, № 1 (2), URL: http://7universum.com/en/med/archive/item/874
17. Гусакова Е.А., Городецкая И.В. Стресс и протеолитические ферменты лизосом // Весник ВГМУ, 2012, Т. 11, №4 с. 15-25.
18. Зорин Н.А., Зорина В.Н., Зорина Р.М., Левченко В.Г. Универсальный регулятор - а2-макро-глобулин (обзор литературы) // Клиническая лабораторная диагностика. 2004, №11, с. 18-22.
19. Штурич И.П., Шиленок В.Н., Кирпиченок Л.Н. Активность протеолитических процессов в разные стадии перитонита // Вестник ВГМУ, 2005, Т.4, №4 с. 26-30.
НЕЙРОПРОТЕКТОРНА РОЛЬ АМ1НОГУАН1ДИНУ У МЕХАН1ЗМАХ УРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ВАГ1ТНИХ МИШЕЙ BALB/C З АНТИФОСФОЛ1П1ДНИМ
СИНДРОМОМ
Яремчук О.З.
канд. бгол. наук, доцент кафедри медичноХ 6ioxiMii Тернотльський нацюнальний медичний ymieepcumem iM. 1.Я. Горбачевського
МОЗ УкраХни, м. Тернотль УкраХна
NEUROPROTECTIVE EFFECT OF AMINOGUANIDIN IN BRAIN DAMAGE MECHANISMS OF THE PREGNANT BALB/C MICE WITH ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
Yaremchuk O.
Ph.D., Associate Professor of the Department of Medical Biochemistry I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Антифосфолтдний синдром (АФС) - це аутоiмунне захворювання, яке характеризуеться наявшстю антифосфолтдних антитш, розвитком тромбозу у венах i артер1ях та акушерськими ускладненнями. Мета роботи - дослвдити вплив амшогуашдину на стан показнишв в№норадикального окиснення, антиоксида-нтно1 системи i тканинного дихання у мозочку при антифосфолшщному синдромi на фош ваптносп у мишей лшп BALB/c.
Встановлено зростання вмюту NO2 та NO3 та порушення рiвноваги у системi прооксиданти-антиок-сиданти у мозочку вагггних мишей з АФС. При введенш селективного шпбггора шдуцибельно! NO-синтази амшогуашдину у мозочку мишей з АФС на 18-й день ваптносп встановлено зниження вмюту NO2 та NO3 , вщносно групи вагiтних тварин з АФС. На фош введення амшогуашдину при АФС на 18-й день вагггносп встановлено зменшення проявiв оксидативного стресу у мозочку, зниження активносп процесiв пероксидного окиснення лгпгдгв, пiдвищення активностi та вмюту компоненпв аитиоксидантноi' системи та активност ферментiв електронно-транспортного ланцюга мггохондрш. Отже, амiногуаиiдин проявляе нейропротекторний ефект за умов антифосфолшвдного синдрому на фош ваптносп у мишей.
ABSTRACT
Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antiphospho-lipid antibodies, development of vein and artery thrombosis, and obstetric complications. The aim of the study was to investigate the effect of aminoguanidine on free radical oxidation, antioxidant system and tissue respiration in the cerebellum of the pregnant BALB/c mice with antiphospholipid syndrome.
An increase in the content of NO2 and NO3 and imbalance in the prooxidant-antioxidant system in the cerebellum of the pregnant mice with APS were established. With the introduction of a selective inhibitor of inducible aminoguanidine NO-synthase in the cerebellum of the mice with APS on the 18th day of pregnancy, a decrease in the content of NO2 and NO3 was evidenced relative to the group of pregnant animals with APS. Introduction of aminoguanidine into the animals with APS on the 18th day of pregnancy, a decrease in the manifestations of oxidative stress in the cerebellum as well as in the activity of lipid peroxidation processes, an increase in the activity and content of the components of the antioxidant system and the activity of mitochondrial electron transport enzymes was proved. Therefore, a neuroprotective effect of aminoguanidine in mice with antiphospho-lipid syndrome and pregnancy has been established.
Ключовi слова: антифосфолшщний синдром, мозок, оксид азоту, амшогуанвдин, оксидативний стрес.
Keywords: antiphospholipid syndrome, brain, nitric oxide, aminoguanidine, oxidative stress.
Антифосфолшщний синдром (АФС) - це ауто-iMyHHe захворювання, яке характеризуеться наявш-стю антифосфолшдних антитш (aPL), розвитком тромбозу у венах i артерiях та акушерськими ускла-дненнями [1]. Ввдомо, що мехашзми, яш спричиня-ють невиношування ваптносп у пащентш з АФС пов'язаш з внутршньоплацентарним тромбозом, та щ даш е суперечливими [2, 3].
При акушерському АФС порушуються синтез та бюдоступшсть оксиду азоту (NO) [4]. NO синте-зуеться з L-аргiнiнy тд впливом ферменту NO-синтази (NOS, КФ 1.14.13.39). У мозку е три iзофо-рми NOS - ендотелiальна (eNOS), нейрональна (nNOS) та iндyцибельна (iNOS) [5, 6]. Активащя ферменту iNOS призводить до гшерпродукцп NO, активуе безлiч сигнальних шляхiв i призводить до нейрозапалення [7]. NO пов'язаний як з вторинним пошкодженням, так i з невролопчним вщновлен-ням. Вплив NO може регулюватися його клггинною локалiзацiею та рiвнем оксидативного стресу в тка-нинi мозку [8]. Оксидативний стрес вщграе важ-ливу роль у патобiохiмiчних механiзмах розвитку АФС [9]. Активацiя продyкцiï вшьних радикалiв призводить до окисления лшщв, бiлкiв та висна-ження антиоксидантноï системи [8].
Незважаючи на юнування ряду наукових дос-лiджень, вщсутня едина точка зору щодо ролi оксидативного стресу та системи оксиду азоту у механь змах ураження головного мозку за умов АФС на фош вагiтностi.
Мета дослвдження - дослiдити вплив амшогу-анiдинy на стан показникiв в№норадикального окиснення, антиоксидантно1 системи i тканинного дихання у мозочку при антифосфолшвдному синд-ромi на фонi вагггносл у мишей лiнiï BALB/c.
Методи дослщження. Дослiдження проводили на мишах-самках лiнiï BALB/с, яких утри-мували на стандартному рацiонi вiварiю. Експери-менти здiйснювали з дотриманням принципiв бюе-тики вiдповiдно до Закону Украши «Про захист тварин ввд жорстокого поводження», «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах», ухвалених на Першому Нацiональномy конгресi з бюетики (Киïв, 2001) та узгоджених з положеннями «£вропейсько!' конвенцiï щодо захисту хребетних
тварин, що використовуються в експерименталь-них та шших наукових щлях» (Страсбург, 1986) та Директиви £вропейського Союзу 2010/10/63 EU щодо експерименпв на тваринах.
АФС моделювали за допомогою кардiолiпiну («Sigma», USA), який вводили внутрiшньом'язово, чотири рази (30 мкг на 1 ш'екцш, промiжки мiж iн'eкцiями становили 14 дiб). Кардiолiпiн емульгу-вали в 75 мкл повного ад'юванту Фрейнда («Difco Laboratories», USA) (перша iн'eкцiя), наступнi iн'eкцii проводили з неповним ад'ювантом Фрейнда [10]. Щддослщних тварин роздiлили на 3 групи: 1 (контроль) - штактш тварини; 2 - тварини з екс-периментальним АФС, 3 - тварини з АФС, яким вводили амшогуашдин (<^млабораторреактив>>, Украша, 10 мг/кг) внутрiшньоочеревинно один раз на день, упродовж 10 дiб пiсля формування АФС та протягом 17 дiб вагiтностi. Через 10 дiб з моменту тдтвердження АФС проводили спарювання самок 1-i, 2-i та 3-i груп з самцями та виводили з експери-менту на 18-й день вагггносп в умовах тюпентал-натрieвого наркозу (50 мг/кг маси тварини). Для дослщження використовували гомогенати мозочку.
Наважки тканин мозочка мишей контрольноi та експериментальних груп масою 0,1 г гомо-гешзували у 50 мМ трис-HQ-буферi (рН 7,4) (1:5), що додатково мютив 0,135 M NaCl, 1 % додецил-сульфату натрiю (SDS), 2,5 мМ ЕДТА, 6,5 мкМ апротишну, 1,5 мкМ пепстатину А, 23 мкМ лейпеп-тину, 1 мМ фенилметилсульфонилфлуориду (PMSF), 5 мкг/мл соевого шпбггору трипсину, 1 мкМ ортованадату натрiю. Гомогенати додатково обробляли ультразвуком (30 сек.) за допомогою ультразвукового дезштегратору Sartorius (Labsonic® M, Гетинген, Germany). Надосадову рiдину вщбирали та визначали вмiст загального протешу [11].
Про вмют NO у гомогенатах мозочку робили висновок за шльшстю його стабшьних метаболiтiв нирит-анюшв (NO2) та нiтрат-анiонiв (NO3). Вмiст NO2 визначали високоспецифiчним спектро-фотометричним методом Green L.C. et al. за даними кольоровоi' реакцii з реактивом Грiса [12]. Ввднов-лення нiтратiв до нпритш здiйснювали металiчним
цинком в оцтовокислому розчиш [13]. Рiвень про-дуктiв вшьнорадикального окиснення лiпiдiв ви-значали за вмютом гiдропероксидiв лiпiдiв (ГПЛ) за методом В. Б. Гаврилов i спiвавт. [14], який грунту-еться на здатностi екстрагованих гептан^зопрош-ловою сумшшю ГПЛ iнтенсивно поглинати свило при довжинi хвилi Х=232 нм та ТБК-активних про-дуктiв (ТБК-АП) за методом Л.И. Андреево! i ств-авт. [15] (визначали в реакци з 2-тiобарбiтуровою кислотою). Актившсть супероксиддисмутази (СОД, КФ 1.15.1.1) визначали за ступенем зни-ження ввдновлення нiтротетразолiю синього у при-сутносп НАДН2 i феназинметасульфату [16]. Актившсть каталази (КАТ, КФ 1.11.1.6) визначали зп-дно методу [17], фжсуючи змiну оптично! щiльностi в результат реакци пероксиду водню з молiбдатом амонш. Вмiст вiдновленого глутатюну (G-SH) визначали за здатнiстю його в№них SН-груп взаемод1яти з 5,5'-дитю-бю-2-нпробензойною кислотою з утворенням тюнпрофешльного анiону, к1льк1сть якого прямопропорцiйна вмюту G-SН [18]. Стан енергозабезпечувальних процеав мгго-хондрiй дослвджували за актившстю сукцинатдеп-дрогенази (СДГ, КФ 1.3.99.1) та цитохромоксидази (ЦХО, КФ 1.9.3.1). Актившсть СДГ визначали за вщновленням феррищанвду калш до ферроцiанiду калш сукцинатом пвд дieю СДГ [19]. Принцип методу визначення ЦХО грунтуеться на здатностi
Таблиця 1
Показники вмюту NO2 та NO3 та активносп ферментiв тканинного дихання у мозочку ваптних мишей
останньо! окиснювати диметил-пара-феншен-диамiн i а-нафтол з утворенням шдофенолового синього [20].
Статистичну обробку даних здiйснювали за допомогою програми STATISTICA 10. Порiвняння отриманих величин проводили з використанням и-критерш Манна-Уiтнi. Змiни вважали достовiр-ними при р<0,05.
Результати та 1х обговорення. У результатi проведених дослвджень встановлено зростання вмь сту стабшьних метаболiтiв оксиду азоту NO2 та NOз у мозочку мишей з АФС на 54% та 65 %, порь вняно iз показниками контрольних тварин (табл. 1). Ввдомо, що при АФС порушуеться синтез та бюдо-ступнiсть NO [4, 21]. Отриманi нами результати про активацш синтезу оксиду азоту у мозочку ваптних мишей з АФС можна пояснити тим, що при АФС зростае концентращя iNOS. Активац1я експресп iNOS може бути спричинена зростанням продукцп прозапальних цитокiнiв 1Ь-1р, IL-6 та TNF-a [22]. Механiзми ушкодження нейронiв при гшерпроду-куваннi N0 унiверсальнi. Ефекти NO в органiзмi реалiзуються шляхом взаемоди з супероксидним радикалом; бшками, що мiстять гемове i негемове залiзо; тiолами i вторинними амшами [6].
Показник Група тварин
контроль АФС АФС +AG
NO2, мкмоль/кг 3,45±0,07 5,31±0,14 р<0,001 3,65±0,17 р:<0,001
NO3 , мкмоль/кг 17,7±0,77 29,29±1,28 р<0,001 20,60±0,79 р:<0,005
СДГ, нмоль/хвмг бiлка 5,11±0,15 3,48±0,09 р<0,001 4,29±0,13 р:<0,005
ЦХО, мкмоль/хвмг бiлка 7,53±0,37 2,20±0,07 р<0,001 3,90±0,12 р:<0,001
Примiтки: р - достовiрно вiдмiнне вiд ввдповвдних значень в контрольнш групi; р: - достовiрно вiдмiнне вiд вiдповiдних значень в груш тварин з АФС.
Амшогуашдин (AG) - селективний iнгiбiтор iNOS, структурно подiбний до амiнокислоти L-ар-гiнiну, мае безлiч бiологiчних ефекпв [7, 23]. Гше-рпродукщя N0 шд впливом iNOS може сприяти по-рушенню внутрiшньоклiтинного гомеостазу каль-цш. AG, iнгiбуючи iN0S, призводить до вiдновленню внутрiшньоклiтинного гомеостазу ка-льцiю [24]. При введеннi амшогуанвдину тваринам з АФС на 18-й день ваптносп у мозочку вмют NO2
та NO3 знижувався на 31 % та 30, вщносно показ-никiв групи вагiтних мишей БЛЬБ/с з АФС (табл. 1).
Перекисне окислення лiпiдiв е одним iз факто-рiв ендотелiальноl дисфункцп у пащенпв з АФС [25]. Встановлено, що у мозочку ваптних мишей з АФС ввдбуваеться пвдвищення вмюту ГПЛ на 67 %, ТБК-АП на 96 %, та зниження активносп СОД на 63 %, КАТ на 69 %, пулу G-SH на 32 %, порiвняно iз показниками контрольних тварин (табл. 2).
Таблиця 2
Показники системи прооксиданти-антиоксиданти у мозочку вагiтних мишей BALB/c за умов антифосфо-_лшгдного синдрому та при застосувант амiногуаиiдину (M±m, n=10)_
Показник Група тварин
контроль АФС АФС +AG
ГПЛ, ум.од./г тканини 11,8±0,33 19,8±0,60 p<0,001 15,5±0,90 p:<0,01
ТБК-АП, нмоль/г таканини 7,24±0,41 14,17±0,45 p<0,001 10,56±0,85 p:<0,01
СОД, ум.од./мг бГлка 3,84±0,28 1,44±0,13 p<0,001 2,07±0,16 p:<0,05
КАТ, нмоль/хвмг бшка 6,76±0,29 2,07±0,15 p<0,001 3,32±0,24 p:<0,005
G-SH, мкмоль/г тканини 5,79±0,09 3,92±0,14 p<0,001 4,56±0,14 p:<0,05
ПримГтки: р - достовГрно вiдмiнне вгд вГдповгдних значень в контрольнш групГ; р1 - достовГрно вiдмiнне вГд вГдповгдних значень в групГ тварин з АФС.
Вказаш змши супроводжувались порушенням тканинного дихання, про що свГдчило зменшення активносп СДГ на 32 % та ЦХО на 71 %, порГвняно з контролем (табл. 1). Отримаш нами результати уз-годжуються з даними шших авторГв про те, що над-лишкова шлькють NO пригшчуе ферменти дихаль-ного ланцюга мГтохондрГй, циклу Кребса i синтез ДНК [5]. На фош введення AG вгдбуваеться пригш-чення активностГ процесГв переокиснення мембран-них тщдш у мозочку: зниження вмГсту ГПЛ на 22 % та ТБК-АП на 25 %, порГвняно Гз показниками групи тварин з АФС (табл. 2). Встановлено зрос-тання активностГ СОД на 44 % та КАТ на 60 %, СДГ на 23 %, ЦХО на 77 % та вмГсту G-SH на 16 %, порГвняно Гз показниками групи тварин з АФС (табл. 1, 2). Отримаш даш узгоджуються Гз результатами шших дослгднишв, яш вказують, що нейропротек-торна роль АG реалГзуеться через пригшчення утворення активних форм Оксигену, шпбування пероксидацп лГпГдГв у клтганах i тканинах та запо-бГгання апоптозу завдяки його антиоксидантним властивостям [23].
АG може мати профГлактичний вплив у меха-нГзмах нейротоксичностГ. Оскшьки AG е шпбгго-ром iNOS, ймовГрно, що його нейропротекторний ефект вгдбуваеться завдяки шпбуючш ди iNOS [24]. AG також може здшснювати нейрозахисний ефект через шпбування ядерно! транслокаци NF-кВ, що пов'язано зГ зниженням взаемодп NF-kB з iNOS в цитоплазма Збшьшення iNOS е результатом активацп NF-kB при запаленш нейронГв. КрГм того, при нейрозапаленш збГльшуеться к1льк1сть iNOS, що призводить до гшерпродукцп NO, та може збь льшити активнГсть NF-kB [7].
Висновки
1. Встановлено зростання вмГсту NO2 та NO3 , порушення рГвноваги у системГ прооксиданти-ан-тиоксиданти, зниження активностГ ферментГв тканинного дихання у мозочку ваптних мишей з АФС, вГдносно контролю.
2. При веденш амшогуангдину у мозочку мишей з АФС на 18-й день ваптносп встановлено зни-ження вмГсту NO2 та NO3 , порГвняно Гз показниками групи ваптних тварин з АФС.
3. Нейропротекторний вплив амшогуангдину при АФС на фош ваптносп проявляеться зменшен-ням розвитку оксидативного стресу у мозочку, зни-женням активностГ процесГв вГльнорадикального окиснення лшщв, шдвищенням активностГ та вмГсту компонента антиоксидантно! системи та активностГ ферментГв електронно-транспортного лан-цюга мГтохондрГй.
Лггература
1. Fleetwood T., Cantello R., Comi C. Antiphos-pholipid Syndrome and the Neurologist: From Pathogenesis to Therapy. Front. Neurol. 2018; 9:1001. doi: 10.3389/fneur.2018.01001
2. Rahman A. Antiphospholipid syndrome in pregnancy. Indian J Rheumatol 2016; 11:117-21.
3. Лщук-Якимович Х.О. Антифосфолшгдний синдром у практищ лГкаря-репродуктолога. Акушерство. Пнеколопя. Генетика. 2016;1:80-82.
4. Посохова К.А., Сак 1.Ю., Сампара С.Р. Акушерський антифосфолГпГдний синдром i система оксиду азоту (огляд лГтератури i результати власних дослщжень). Медична хГмГя. 2014;16(1):73-80.
5. Куровська В.О., Ишак В.П., Ткачук С.С. Роль оксиду азоту в шемГчних i шемГчнорепер-фузГйних ушкодженнях головного мозку. Буковин-ськ. мед. вГсн. 2008;12(4):143-149.
6. Реутов В.П., Сорокина Е.Г., Самосудова Н.В., и др. Гемодинамика мозга: глутаматергиче-ская система и цикл оксида азота в регуляции мозгового кровообращения. Новая концепщя. Pacific Medical Journal. 2017;3:37-45.
7. Song Y., Zhang F., Ying C., Kumar K.A., Zhou X. Inhibition of NF-kB activity by aminoguani-dine alleviates neuroinflammation induced by hyper-glycemia. Metab Brain Dis. 2017;32(5):1627-1637. doi: 10.1007/s11011-017-0013-5.
8. Bayir H., Kagan V.E., Borisenko G.G., et al. Enhanced oxidative stress in iNOS-deficient mice after traumatic brain injury: support for a neuroprotective role of iNOS. Journal of Cerebral Blood Flow & Metabolism. 2005;25:673-684.
9. Iuliano L., Practico D., Ferro D., et al. Enhanced lipid peroxidation in patients positive for an-tiphospholipid antibodies. Blood. 1997;90(10):3931-3935.
10. Зайченко Г.В., Лар'яновська Ю.Б., Деева Т.В. та iн. Морфолопчний стан матки та плаценти при експериментальному моделюваннi геста-цiйного антифосфолшвдного синдрому на мишах. Украшський медичний альманах. 2011;14(4):136-141.
11. Lowry О.М., Rosebrough N.J., Farr A.L., et al. Protein measurement with the Folin phenol reagent. J. Biol. Chem. 1951; 193(1):265-275.
12. Green L.C., Davie A.W., Golawski J. Analisis of nitrate, nitrite and [15N] nitrate in biological fluids. Anal, biochem. 1982;126(1):131-138.
13. Юселик 1.О., Луцик М.Д., Шевченко Л.Ю. Особливостi визначення нiтратiв та нприпв у кровi хворих на вiруснi гепатити та жовтяницi iншоi етюлогп. Лаб. дiагностика. 2001;3:43-45.
14. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спек-трофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови. Лаб. дело. 1983;3:33-35.
15. Андреева Л.И., Кожемякин Л.А., Кишкун А.А. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуровой кислотой. Лаб. дело. 1988;11:41-43.
16. Чевари С., Чаба И., Секей И. Роль суперок-сиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения её в биологических материалах. Лаб. дело. 1985;11:678-681.
17. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г. и др. Метод определения активности каталазы. Лаб. дело. 1988;1:16-19.
18. Ellman G.L. Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys. 1959; 82:70-77.
19. Ещенко Н.Д., Вольский Г.Г. Определение количества янтарной кислоты и активности сукци-натдегидрогеназы. Методы биохимических исследований. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1982; 207-210.
20. Кривченкова Р. С. Определение активности цитохромоксидазы в суспензии митохондрий. Современные методы в биохимии. Под ред. Орехо-вича ВН. М.: Медицина, 1977; 47-49.
21. Ames P.R., Batuca J.R., Ciampa A., Iannac-cone L., Delgado Alves J. Clinical relevance of nitric oxide metabolites and nitrative stress in thrombotic primary antiphospholipid syndrome. J.Rheumatol. 2010; 37:2523-2530. DOI: 10.3899/jrheum.100494.
22. Svenungsson E., Andersson M., Brundin L., et al. Increased levels of proinflammatory cytokines and nitric oxide metabolites in neuropsychiatric lupus ery-thematosus. Ann Rheum Dis. 2001; 60:372-379.
23. Genc H., Baysal B., Eren B., et al. The Protective Effect of Amino-guanidine, an Inducible Nitric Oxide Synthase Inhibitor, on Aluminium Sulphate Neuro-toxicity in the Rat (Wistar albino) Cerebellar Purkinje Cells: Stereological Study. Middle Black Sea Journal of Health Science. 2017;3(3):7-14 doi: 10.19127/mbsjohs.322015
24. Danielisova V., Burda J., Nemethova M., Gottlieb M. Aminoguanidine Administration Ameliorates Hippocampal Damage after Middle Cerebral Artery Occlusion in Rat. Neurochem Res. 2011; 36:476486. doi 10.1007/s11064-010-0366-1.
25. Stanisavljevic N., Stojanovich L., Marisavljevic D., et al. Lipid peroxidation as risk factor for endothelial dysfunction in antiphospholipid syndrome patients. Clin Rheumatol. 2016; 35:2485-2493. https://doi.org/10.1007/s10067-016-3369-8
