Неспроміжності швів кишкового анастомозу - морфологічні аспекти Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Актуальт проблеми сучасно! медицини

УДК 616.341-002-007.272-089

НЕСПР0М1ЖН0СТ1 ШВ1В КИШК0В0Г0 АНАСТОМОЗУ - М0РФ0Л0Г1ЧН1 АСПЕКТИ

Лыоненко О.В., Чорна 1.О., Дмитрук О.М.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

У роботг представленг резулътати лгкування хворих з гострою тонкокишковою непрохгднгстю. Обстежено 137 хворих з гострою тонкокишковою непрохгднгстю. Хворим, яким виконано роз'еднання злук, резекцгю кишки г гнтубацгю кишечника визначали межу життездатностг кишки запропонованою методикою тетрациклгновог люмгнгсценцгг. Виконували патоморфологгчне дослгдження резектованог кишки. Ключов1 слова: гостра тонкокишкова непрохщнють, патоморфолопчне дослщження

способом тетрацикшновоТ флюоресценци. У 7

Актуальшсть теми

Гостра тонкокишкова непрохщнють - це тяжка патолопя черевноТ порожнини, яка вщноситься до одыеТ з найважлив1ших проблем екстреноТ х1рурги. В структур! захворювань ургентноТ х1рурги ГТКН займас одне з провщних мюць. Не-зважаючи на прогрес, який був досягнутий про-тягом останых рою в, результати комплексного лкування цього важкого захворювання не мо-жуть задовольнити клницист1в, осктьки пюляоперацмна леталы-мсть залишасться висо-кою \ сягас 25-35% \ не мае тенденцп до змен-шення На думку багатьох автор! в незадовты-м результати в лкуваны ГТКН пов'язаы з неправильною оцнкою життездатност1 кишки \ неадек-ватним визначенням меж резекци кишки [1,3].

Запропоноваы методи визначення

життсздатност1 кишечника шляхом - виявлення пульсаци судин бриж1, визначенням кольору серозного оболонки, характеру перитонеального ексудату з^вання кишки, введения розчину новокаТну в брижу - не можна вважати в1ропдними нав1ть при тривалому спостережены за кишкою.

Недостатысть шв1в м1жкишкових анастомоз^ залишасться типовим ускладненням резекци кишки, в 4,3-69% \ супроводжусться леталы-мстю, що сягас 60-90%. У структур! пюляоперацмноТ летальност1 на долю неспроможност1 шв1в анастомозу припадас 27,566,7% [2,4,5].

Неправильна оцнка життсздатност1 кишки пщ час операци призводить у пюляоперацмному перюд1 до трьох основних груп ускладнень: по-перше, до помилковоТ переоцнки життсздатност1 кишки \ подальшого ТТ некрозу з розвитком перитоыту; по-друге, до неправильного визнан-ня життсздатност1 незмненоТ кишки; по-трете, до дефекте об'сктивноТ щентифкаци меж життездатност1 кишки з неспроможнютю шв1в анастомозу, в основ! яких лежать крайов1 ¡шемны некрози дтянок кишки, що анастомозу-ються. Вони зустрнаються в 1,25-6,25% випадюв [1,4].

Матер1али 1 методи досл1дження

Обстежено 137 хворих, оперованих з приводу гостроТ тонко-кишковоТ непрохщностк 18 хворим визначали межу некрозу кишки за авторським

хворих, як1 померли В1Д неспроможност! ШВ1В анастомозу без запропонованого нами способу, було проведено патоморфолопчне дослщження кишки в мюц1и резекци.

Обговорення результат1в

У вах хворих в черевый порожниы числены рихл1 злуки, велика ктьюсть гнмного вмюту. Пар1етальна \ вюцеральна очеревина з вираже-ною пперем1ею \ численними крововиливами. Петл1 кишок роздут1, покрик ф1брином, м1ж петлями кишок досить часто знаходились абсцеси. Виявлено значне геморапчне просякання кореня бриж1 тонкого \ товстого кишечника. При ретель-ному огляд1 анастомоза \ проб на герметичнють виявлялась неспроммнють шв1в.

При патопстолопчному дослщжены кишки в дтянц1 анастомозу виявлено значний набряк уах шар1в кишки. При цьому у р1зко розширених прошарках, як1 були просякнут1 бтковою рщиною часто зустрналися формены елементи кров1 у вигляд1 св1жих незмЫених еритроцит1в. Тх ктькють була р^ною. В одних випадках вони були нечисленна розмщеы в прошарках, пере-важно навкруги р1зко розширених, переповнених кров'ю вен. У других - ц1 екстравазати були ч1тше виражеы \ бтьш розповсюдженк Досить часто при цьому спостер1галась повна дискомплектаця шар1в, вони були розмщеы на зразок острив серед вилитоТ кровк

Числены крововиливи частое виявлялися в пщелизовому \ м'язевому шар1 кишки. Зустрналися кттины лейкоцитары ¡нфтьтрати. В одних препаратах вони були скудними або у вигляд1 окремих кл1тин чи невеликих Тх груп, у ¡нших вщмнеы густ1 скопичення лейкоцит^.

Вщмнено змЫи внутршньоорганних судин: в артер1ях ус1х кал1бр1в спостер1гали нер1вном1рне потовщення внутршньоТ оболонки завдяки роз-щепленню внутр1шньоТ еластичноТ пластинки \ розростання сполучноТ тканини. Своср1дн1 зм1ни артер1й спостер1гались у осередках некроз1в \ в прилеглм до них тканинах. СтЫки Тх у частини чи у всм окруз1 були ¡нф1льтрован1 лейкоцитами, як1 виявлялися \ в оточуючм тканин1.

Лейкоцити часто пронизували усю товщу судинноТ ст1нки, б1льше того, Тх можна бачити у проевт судини серед волокон ф1брину. М'язов1 волокна середньоТ оболонки при цьому були ча-

Том 7, Выпуск 1-2

137

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

стково або повыстю некротизованк В артер1ях малого кал1бру при повному некроз! м'язовоТ \ зовышньоТ оболонки уся стшка судини мала ви-гляд гомогенно!' бтковоТ маси. Проте внутршня эластична пластинка як правило збережена, хо-ча вщмнено и потоншення \ фрагментац1ю. По-декуди бтков1 маси виявлялися \ у внутршнм оболонц, в них ¡нколи можна було побачити лейкоцити. Ендотел1алы-м кттини при цьому були набухлими \ частково злущеними. У надзви-чайно набрякпм периваскулярнм тканны помина велика лейкоцитарна ¡нфтьтрац1я.

Досить частим явищем був тромбоз вен. Тромби виявлялися у венах уах кал1бр1в, проте переважно у венах малого кал1бру \ у каптярах. Огляд сермних зр1з1в виявив, що затромбоваы вени продовжувались у зону некрозу. Ми спостер1гали, що у венах малого кал1бру, як1 розташоваы у зоы м'язового шару, стЫки судин були просякнут1 бтковими масами. Це ж явище було вщмнене \ в артер1ях малого кал1бру. У венах крупного кал1бру, що знаходились поблизу осередюв некрозу, стЫки були р1зко набряклими, розрихленними \ густо ¡нфльтрованими лейкоцитами.

Ураження слизового, пщслизового \ м'язового шар1в полягало в осередкових, широко розпов-сюджених дистрофнних, некробютичних \ некро-тичних змнах. Кл1тини не мали ч1ткоТ структури, протоплазма була гомогенною, тьмяною, у нм не можна було виявити апкальну \ основну зону. Кордони м1ж окремими кттинами були стерт! через л1зис протоплазми. Ядра кттин зморщеы, вони фарбувались гематоксилном ¡нтенсивыше. У ¡нших дтянках ядра, навпаки, погано контуру-вались, або приймали вигляд блщих тней через втрату зд1бност1 до забарвлення. На цьому фоы ч1тко виступали повнокровы каптяри та еритро-цити, що виходили за меж1 судинноТ стнки.

Реферат

НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ ШВОВ КИШЕЧНОГО АНАСТОМОЗА - МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЛигоненкоА.В., Чорна И.А., ДмитрукА.М.

Ключевыеслова: острая тонкокишечная непроходимость, патоморфологическое исследование

В работе представлены результаты лечения больных с острой тонкокишечной непроходимостью. Обследованы 137 больных с острой тонкокишечной непроходимостью. Больным, которым выполнено разъединение спаек, резекцию кишки и интубацию кишечника определяли границы жизнеспособности кишки предложенной методикой тетрациклиновой люминисценции. Выполняли патоморфологическое исследование резецированной кишки.

При виконаны патоморфолопчного дослщження кишки, резекц1ю якоТ виконали з ви-користанням запропонованого нами

¡нтраоперацмного способу визначення життсздатност1 довело, що анастомоз накпаде-ний в межахжиттсздатних тканин.

Висновки

1. Проведене патоморфолопчне дослщження кишки хворих з ГТКН, як1 померли, виявило в дтянц1 анастомозу розповсюджеы циркуляторы розлади, особливо на р1вы мкроциркуляторного русла у вигляд1 вазодтятаци, венозного \ артер1ального стазу \ тромбозу, пщвищення проникненост1 судин з розвитком осередкових, широко розповсюджених дистрофнних, некробютичних \ некротичних змн, як1 привели до неспроможност1 шв1в \ летального юнця.

2. Патоморфолопчне дослщження кишки, резекц1ю якоТ виконали з використанням запропонованого нами ¡нтраоперацмного способу визначення життездатност1 довело, що анастомоз накладений в межахжиттсздатних тканин.

Л1тература

1. Ахмадудинов М.Г. Экспериментальная оценка способов наложения кишечных анастомозов в условиях непроходимости кишечника. // Хирургия, - 1992. - №4. - С.80-84

2. Мельников Р. А., Симонов Н. Н., Правосудов И. В. и др. Хирургическое лечение рака ободочной кишки и факторы, определяющие его эффективность // Хирургия. -1989. - №12. - С.29-33.

3. Михальский В.В. Вопросы ведения раннего послеоперационного периода у больных, оперированных с синдромом острой кишечной непроходимости: Автореферат дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.27 / РГМУ- Москва., 1998. - 21с.

4. Петров В. П., Ерюхин И. А. Кишечная непроходимость. -М.: Медицина. - 1989. - 287с.

5. Сумин В. В., Жижин Ф. С. Неотложная резекция кишки. -Ижевск: Изд-воУдм. ун-та. - 1992. - 112с.