Научная статья на тему 'Нервно-мышечная возбудимость периферических нервов у горнорабочих с хронической пояснично-крестцовой радикулопатией'

Нервно-мышечная возбудимость периферических нервов у горнорабочих с хронической пояснично-крестцовой радикулопатией Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
317
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НЕРВОВО-М'ЯЗОВА ЗБУДЛИВіСТЬ / ГіРНИКИ ВУГіЛЬНИХ ШАХТ / MINERS OF COAL MINES / РАДИКУЛОПАТіЯ / RADICULOPATHY / НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ ВОЗБУДИМОСТЬ / NEUROMUSCULAR EXCITABILITY / ГОРНОРАБОЧИЕ УГОЛЬНЫХ ШАХТ / РАДИКУЛОПАТИЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Агаркова Е.В.

Проведено исследование нервно-мышечной возбудимости нервов ног у 118 горнорабочих угольных шахт с хронической пояснично-крестцовой радикулопатией и 47 горнорабочих контрольной группы. При этом обнаружено снижение данного показателя для большеберцовых и малоберцовых нервов. Была установлена корреляционная связь между количеством синдромов, болевым, корешковым синдромами и нервно-мышечной возбудимостью этих нервов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Агаркова Е.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Neuromuscular Excitability of Peripheral Nerves in Miners with Chronic Lumbosacral Radiculopathy

Research of neuromuscular excitability of limb nerves in 118 miners from coal mines with chronic lumbosacral radiculopathy and 47 miners from control group is carried out. In addition, decrease in the given indicator for tibial and fibular nerves is revealed. Correlation between number of syndromes, pain, radicular syndromes and neuromuscular excitability of these nerves has been established.

Текст научной работы на тему «Нервно-мышечная возбудимость периферических нервов у горнорабочих с хронической пояснично-крестцовой радикулопатией»

УДК 616.833.53-002-031.63:616.748-073.7]:622-051(477.62) АГАРКОВА О.В.

Донецький нац/ональний медичний ун/верситет ¡м. М. Горького

НЕРВОВО-М'ЯЗОВА ЗБУДЛИВЮТЬ ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВ1В У ПРНИЮВ ¡3 ХРОЫЧНИМИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВИМИ РАДИКУЛОПАПЯМИ

Резюме. Проведено обстеження нервово-м'язовоЧзбудлuвостi нервiв шгу 118гiрникiв вугыьних шахт 1з хронiчною попереково-крижовою радикулопатieю та 47 гiрникiв контрольноI групи. При цьому виявлено зниження цього показника для гомыкових та малогомыкових нервiв. Був встановлений кореляцшнийзв'язокмiж клькстю синдромiв, больовим, кортцевим синдромом та нервово-м'язовою збудливктю цих нервiв.

Ключовг слова: нервово-м'язова збудливсть, гiрники вугыьних шахт, радикулопатгя.

ш

М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/

В Укра!ш захворювання опорно-рухового апарату та периферично! нервово! системи е дуже поширеною патолопею. Так, у структурi професшно! захворюва-ностi (зокрема, серед робггаиыв вугшьно! промисло-восп) патологiя подiбного роду посiдае друге мюце, продовжуе зростати рiвень захворюваност хребта та периферично! нервово! системи, особливо в ошб працездатного вшу.

Захворювання нервово-м'язового й опорно-рухового апарату, що включають хвороби м'язово! системи, суглобiв, кiсткового апарату, хрошчш по-лiнейропатi!, радикулопати, вiдносяться до найбшьш поширено! професiйно! патологи [4]. Бшьшють до-слiджень показуе, що 60—80 % населення в шдустрь ально розвинених кра!нах страждае вщ захворювань, пов'язаних з патологiею попереково-крижового вщ-дiлу хребта [1, 9, 11, 12].

З кожним роком зростае актуальшсть проблеми збереження професшно! працездатность У Росш-ськiй Федерацп за останнi роки первинна швалщ-нiсть у працездатному вiцi збшьшилася на 50 %, професiйна захворювашсть (ПЗ) зросла в 1,7—15 разiв. Аналогiчна картина спостерiгаеться i в Укра-!нi: з 1990 року динамша профзахворюваностi мала змiнний характер i збiльшилася вдвiчi. Основний контингент швалщв з причини ПЗ зосереджений у промисловому центрi Укра!ни — Донбасс Пояснен-ням цьому е вкрай несприятливi умови працi у ву-гiльнiй промисловостi. Близько 70 % швалщв пращ

так чи шакше пов'язаш з видобутком вугшля. При цьому майже половина випадшв — захворювання периферично! нервово! системи, серед яких велика питома вага належить професiйним хронiчним по-переково-крижовим радикулопапям [2, 3, 5, 6, 13].

Таким чином, можна зробити висновок, що по-ширешсть захворювань спини набувае великого со-цiально-економiчного значення.

Структура професшних хвороб вiд функщональ-ного перенапруження полiморфна i включае у себе патологш периферично! нервово! системи у виглядi полi- та мононевропатiй, радикулопатш [6, 11]. Для об'ективiзацi! порушень при хронiчних попереково-крижових радикулопапях, як правило, використову-ють даш електромiографi! [8].

Матер\ал \ методи

У КЛПУ «Обласна клiнiчна лiкарня професiйних хвороб» (м. Донецьк) проводили електронейро-мiографiчне дослiдження периферичних нервiв гомiлок у споко! в уах 118 гiрникiв iз хронiчною по-переково-крижовою радикулопатiею професiйного

Адреса для листування з автором:

Агаркова Олена Володимиргвна

83092, м. Донецьк, ул. Нижньокурганська, буд. 29, кв. 34 nikolenko@interdon.net

© Агаркова О.В., 2014

© «М1жнародний невролопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

генезу i 47 хворих контрольно! групи на електро-мiографi «Медикор» MG 440 (Угорщина). Середнiй bík хворих прнипв становив 53,55 ± 0,84 року i не вiдрiзнявся вщ контрольно! групи — 51,59 ± 1,09 року (St = 1,22, pS = 0,211), середнiй стаж роботи в шдземних i тяжких умовах пращ — 22,04 ± 0,87 року i не вiдрiзнявся вiд контролю — 20,61 ± 1,14 року (St = 0,85, pS = 0,372). У 109 хворих (92,37 ± ± 2,44 %) вiдзначався больовий, у 115 — м'язово-тонiчний (97,45 ± 1,44 %), у 63 — корiнцевий син-дроми (53,38 ± 4,59 %).

Результати дослiджень розраховували з вико-ристанням оцiнки середнього значення (Х), його помилки ^х), коефщента кореляци (г), критерiю Стьюдента (St), Крускала — Уоллiса (KW), медь анного критерiю (MT) i вiрогiдностi статистичних показникiв (р) за допомогою лiцензiйних пакетiв Statistica 5.5 (StatSoft Rus) i Stadia 6.1 «Информатика и компьютеры», Москва) [7, 10].

Результати досл1дження

Результати хронаксиметри у хворих на хрошчну попереково-крижову радикулопатш свщчили про зниження нервово-м'язового збудження гомшко-вого нерва справа до 18,08 ± 0,38 мкВ на вiдмiну вiд контролю — 15,04 ± 0,16 мкВ (St = 4,88, p < 0,001) i гомшкового нерва злiва до 15,23 ± 0,26 мкВ на вiдмiну вiд контролю — 13,30 ± 0,14 мкВ (St = 4,51, p < 0,001), а також було знижене нервово-м'язове збудження малогомшкового нерва справа до 14,58 ± 0,19 мкВ на вшмшу вiд контролю — 12,62 ± 0,16 мкВ (St = 6,05, p < 0,001) i малогомшкового нерва злiва до 12,29 ± ± 0,13 мкВ на вщмшу вiд контролю — 10,74 ± ± 0,12 мкВ (St = 6,76, p < 0,001). Коефщент асиметрй' становив для гомiлкового нерва 18,80 ± 1,62 % i вь рогiдно не вiдрiзнявся вш контролю — 13,56 ± 1,44 %

(81 = 1,93, р = 0,055), для малогомiлкового нерва — 19,78 ± 1,74 % i вiрогiдно не вiдрiзнявся вш контролю — 17,82 ± 1,64 % (Бг = 0,67, р = 0,51) (рис. 1, 2).

Розвиток хрошчно! попереково-крижово! ради-кулопати впливав на зниження нервово-м'язового збудження гомшкового нерва справа (KW = 18,69, р < 0,001, МТ = 41,44, р < 0,001) та злiва (^ = 15,05, р = 0,0001, МТ = 29,09, р < 0,001), малогомшкового нерва справа (^ = 31,24, р < 0,001, МТ = 41,44, р < 0,001) та злiва (^ = 46,36, р < 0,001, МТ = 20,95, р < 0,001), на коефщент асиметрп гомшкових нервiв (^ = 17,50, р < 0,001, МТ = 28,07, р < 0,001) та не впливав на коефвдент асиметрп малогомшкових не-рвiв (KW = 1,83, р = 0,1763, МТ = 5,75, р = 0,0165).

М'язово-тошчний синдром у прнишв вугшьних шахт iз хрошчною попереково-крижовою радику-лопатiею не впливав на нервово-м'язове збудження гомшкових та малогомшкових нервiв, коефвдент асиметрп.

Вш та стаж працi гiрникiв вугшьних шахт iз хро-нiчною попереково-крижовою радикулопапею не впливали на нервово-м'язове збудження гомшкового, малогомшкового нервiв та на !х коефiцiенти асиметрГ!.

Загострення хрошчно! попереково-крижово! ра-дикулопатп в гiрникiв вугiльних шахт мало слабкий кореляцшний зв'язок iз результатами хронаксиметри гомшкового нерва справа та злiва (г = 0,26, р = 0,0041; г = 0,26, р = 0,0042 вщповщно). Ви-ражешсть загострення в прнишв вугшьних шахт iз хронiчною попереково-крижовою радикулопапею впливала на зменшення нервово-м'язового збудження гомшкового нерва справа (KW = 7,23, р = 0,0072, МТ = 7,18, р = 0,0073) та злiва (^ = 9,21, р = 0,0024, МТ = 9,98, р = 0,0016).

18,08 15,23 15,04 14 58

13,3 12,29 12,62

10,74

1 2

Нервово-м'язове збудження

Рисунок 1. Нервово-м'язове збудження нервiв гомлки у хворих на хрон1чну попереково-крижову радикулопатю та в контрол1 (мкВ): 1 — гомлкого нерва (справа i злiва у хворих, справа i злiва в контрол1), 2 — малогомшкового нерва (справа i зл1ва у хворих, справа i злiва в контрол1)

Рисунок 2. Коеф1Ц1ент асиметрй' нерв1в гомлки у хворих на хрон1чну попереково-крижову радикулопатю та в контрол1 (мкВ): 1 — гомлкового нерва (у хворих i в контрол1), 2 — малогомшкового нерва (у хворих i в контролi)

Кiлькiсть синдромiв попереково-крижово! ради-кулопатГ! в гiрникiв вугiльних шахт мала кореляцш-ний зв'язок середньо! сили з результатами хронак-симетрГ! гомiлкового нерва справа та злiва (г = 0,69, р < 0,001; г = 0,68, р < 0,001 вГдповГдно) та слабкий кореляцiйний зв'язок з результатами хронаксиметрГ! малогомiлкового нерва справа, коефщентами аси-метрГ! гомiлкових та малогомшкових нервiв (г = 0,28, р = 0,0022; г = 0,26, р = 0,0036; г = 0,22, р = 0,0145 вГдповГдно) та впливала на зменшення нервово-м'язового збудження гомшкового нерва справа (^ = 56,11, р < 0,001, МТ = 59,79, р < 0,001) та злiва (^ = 57,37, р < 0,001, МТ = 69,45, р < 0,001), малогомшкового нерва справа (KW = 12,64, р = 0,0018, МТ = 9,09, р = 0,0106), на коефщент аси-метрГ! гомiлкового (KW = 10,36, р = 0,0056, МТ = 9,22, р = 0,0099) та малогомшкового (^ = 9,50, р = 0,0086, МТ = 2,43, р = 0,2962) нервiв.

Больовий синдром у хворих iз хрошчною попере-ково-крижовою радикулопатiею гiрникiв вугшьних шахт мав кореляцiйний зв'язок iз результатами хронаксиметрГ! гомiлкового нерва справа (г = —0,19, р = 0,036) (зв'язок мiж больовим синдромом хрошч-но! попереково-крижово! радикулопатГ! з результатами хронаксиметрГ! (РХ) гомшкового нерва справа можна виразити наступною формулою рiвняння регресп: РХ гомшкового нерва справа = 20,8889 — — 3,0357 х больовий синдром) i впливав на зменшення нервово-м'язового збудження гомшкового нерва справа (^ = 4,08, р = 0,0433, МТ = 3,59, р = 0,0581).

Коршцевий синдром у хворих iз хрошчною попере-ково-крижовою радикулопатаею прниыв вугшьних шахт мав сильний кореляцшний зв'язок iз результатами хронаксиметрГ! гомiлкового нерва справа та злiва (г = 0,89, р < 0,001; г = 0,81, р < 0,001 вГдповГдно) та кореляцшний зв'язок середньо! сили з результатами хронаксиметрГ! малогомшкового нерва справа, коефщентами аси-метрГ! гомшкових та малогомiлкових нервiв (г = 0,31, р = 0,0005; г = 0,38, р = 0,00002; г = 0,34, р = 0,0001 вГдповГдно). Наявшсть коршцевого синдрому впливала на зменшення нервово-м'язового збудження гомшкового нерва справа (^ = 87,27, р < 0,001, МТ = 93,04, р < 0,001) та злiва (^ = 83, р < 0,001, МТ = 88,57, р < 0,001), малогомшкового нерва справа (KW = 10,40, р = 0,0013, МТ = 5,60, р = 0,0179), коефщент асиме-трГ! гомшкового (^ = 20,31, р < 0,001, МТ = 16,90, р < 0,001) та малогомшкового (^ = 13,32, р = 0,0003, МТ = 3,55, р = 0,059) нервiв.

Висновки

1. Хронаксиметрiя мае важливе значення у вияв-ленш порушень нервово-м'язового збудження нер-вiв гомiлки в прнишв вугiльних шахт iз хронiчною попереково-м'язовою радикулопапею.

2. Зниження нервово-м'язового збудження було найбшьш вираженим для малогомшкових нервiв

справа (до 14,58 ± 0,19 мкВ) та злiва (до 12,29 ± ± 0,13 мкВ) (p < 0,001 вiдповiдно).

3. Був виявлений сильний кореляцшний зв'язок мiж коршцевим синдромом та результатами хронаксиметрГ! гомшкового нерва справа та злiва (г = 0,89, p < 0,001; г = 0,81, p < 0,001 вГдповГдно). Це означае, що клiнiчно значимi прояви ураження спинномоз-кового корiнця значно впливали на нервово-м'язове збудження цих нервiв.

Список л1тератури

1. Агаркова Е.В. Динамика заболеваний хроническими по-яснично-крестцовыми радикулопатиями профессионального ге-неза в угольных шахтах/ Е.В. Агаркова, Р.М. Радык, В.Ю. Ни-коленко//Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2008. — Т. 12, № 2. — С. 226-229.

2. Алексеев В.В. Диагностика и лечение болей в пояснице / В.В. Алексеев//Consilium medicum. — 2002. — № 2. — С. 96-102.

3. Алексеев В.В. Дифференциальная диагностика и лечение болей в пояснице / В.В. Алексеев // РМЖ. — 2002. — Т. 10, № 12-13. — С. 27-30.

4. Антонов А.О. Розповсюдженкть та особливостi клтчного переб^у остеоартрозуу шахтарiв/А.О. Антонов// Матерiали Другого нацiонального конгресу ревматологiв Укрални. — 1997. — С. 81.

5. Арус М.М. Адресное медикаментозное лечение болевых пояснично-крестцовых синдромов: (Опыт применения лекарственных средств в зарубежных клиниках) / М.М. Арус // Рецепт. — 2002. — № 3. — C. 75-79.

6. Гладчук 6.О. Про стан та проблеми профпатологiчноí служби Донецькоí областi / 6.О. Гладчук // Материалы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию Донецкой области. — Донецк, 2007. — С. 17-22.

7. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat / Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко, О.А Панченко. — Донецк: Папакица Е.К., 2006. — 214 с.

8. Охнянская Л.Г. Электромиография в клинике профессиональных заболеваний/Л.Г. Охнянская, А.А. Комарова. — М.: Медицина, 1970. — 200 с.

9. Попп Джон А. Руководство по неврологии: Пер. с англ. В.Ю. Халатова / Под ред. акад. Н.Н. Яхно / А. Попп Джон, М. Дэшайе Эрик. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. — 688 с.

10. Трухачева Н.В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н.В. Трухачева. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. — 384 с.

11. Эпидемиология болезней нервной системы человека в условиях современного Донбасса/ В.И. Агарков, Е.А. Статинова, Е.В. Агаркова, Н.М. Северин. — Донецк: Ноулидж (Донецкое отделение), 2011. — 148 с.

12. Neurological disorders public health challenges World Health Organization / WHO. — Geneva: Switzerland, 2006. — 217p.

13. Tsujimura H. Exposure to whole-body vibration of forklift truck operators in dockyards-actual exposure in Japan and evaluation by EN 13059 / H. Tsujimura, K. Taoda, K. Nishiyama // Sangyo Eiseigaku Zasshi. — 2006. — Vol. 48, № 5. — P. 157-168.

Отримано 27.06.13 D

Агаркова Е.В.

Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького

НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ ВОЗБУДИМОСТЬ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ У ГОРНОРАБОЧИХ С ХРОНИЧЕСКОЙ ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ РАДИКУЛОПАТИЕЙ

Резюме. Проведено исследование нервно-мышечной возбудимости нервов ног у 118 горнорабочих угольных шахт с хронической пояснично-крестцовой радикулопатией и 47 горнорабочих контрольной группы. При этом обнаружено снижение данного показателя для большеберцовых и малоберцовых нервов. Была установлена корреляционная связь между количеством синдромов, болевым, корешковым синдромами и нервно-мышечной возбудимостью этих нервов.

Ключевые слова: нервно-мышечная возбудимость, горнорабочие угольных шахт, радикулопатия.

Agarkova O.V.

Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine

NEUROMUSCULAR EXCITABILITY OF PERIPHERAL NERVES IN MINERS WITH CHRONIC LUMBOSACRAL RADICULOPATHY

Summary. Research ofneuromuscular excitability oflimb nerves in 118 miners from coal mines with chronic lumbosacral radiculopathy and 47 miners from control group is carried out. In addition, decrease in the given indicator for tibial and fibular nerves is revealed. Correlation between number ofsyndromes, pain, radicular syndromes and neuromuscular excitability of these nerves has been established.

Key words: neuromuscular excitability, miners of coal mines, radiculopathy.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.