CC BY
49
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМ1НОЛОГ1Я. КРИМ1НАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Климосюк Андрiй Сергiйович
аспрант кафедри крим'нального права №1, На^ональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харкв e-mail: andyklime@ukr.net ORCID 0000-0001-5017-3231
doi: 10.21564/2414-990x.137.101743 УДК 343.31
БЕЗПОСЕРЕДН1Й ОБ'€КТ ДИВЕРСП (СТАТТЯ 113 КК УКРА1НИ)
Досл1джуеться безпосереднш об'ект диверси (ст. 113 КК Украгни). Пропонуеться визначати безпосереднш об'ект диверси стосовно кожног форми гг вчинення шляхом конкретизаци сфери сустльних в1дносин та т1ег основног сощальног ц1нност1 в нш, яка охороняеться ст. 113 КК Украгни. Обгрунтовуеться, що для правильного концептуального виршення зазначеного питання основне значення мають положення Закону Украгни «Про основи нащональног безпеки Украгни».
Ключовi слова: основи нацюнально! безпеки; диверая; об'ект диверси.
Климосюк А. С., аспирант кафедры уголовного права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: andyklime@ukr.net ; ORCID 0000-0001-5017-3231
Непосредственный объект диверсии (статья 113 УК Украины)
Исследуется непосредственный объект диверсии (ст. 113 УК Украины). Предлагается определять непосредственный объект диверсии в отношении каждой формы ее совершения путем конкретизации сферы общественных отношений и той основной социальной ценности в ней, которая охраняется ст. 113 УК Украины. Обосновывается, что для правильного концептуального решения данного вопроса основное значение имеют положения Закона Украины «Об основах национальной безопасности Украины».
Ключевые слова: основы национальной безопасности; диверсия; объект диверсии.
Вступ. Вщповщно до ст. 2 КК Укра!ни шдставою кримшально! вщповщаль-ностi за диверсiю е вчинення особою суспшьно небезпечного дiяння, яке мютить склад злочину, передбаченого ст. 113 КК Укра!ни. Об'ект диверсГ! е обов'язко-вим елементом складу цього злочину i мае важливе теоретичне та практичне значення. Об'ект дае змогу визначити сощальну сутшсть злочину, з'ясувати його суспшьно небезпечш наслiдки, сприяе правильнiй квалiфiкацi! дiяння, а також вiдмежуванню його ввд сумiжних суспiльно небезпечних посягань [8, с. 110].
Актуальтсть теми цього дослщження зумовлена тим, що в теорГ! крим^ нального права об'ект диверсГ! визначаеться по-рiзному, а правильне виршення цього питання обумовлюе правильну i точну квалiфiкацiю диверсГ! на практищ. Актуалiзуе цю проблематику загальна тенденщя до збiльшення кiлькостi дивер-сiйних актiв в Укра!нi в сучасних умовах.
Аналiз остантх до^джень i публтацт. Об'ект диверсГ! дослщжували О. Ф. Бантишев, О. Ю. Гайворонський, I. В. Дюрдща, С. В. Дьяков, О. Ю. Зво-нарьов, О. О. Климчук, В. А. Лшкан, В. О. Навроцький, В. Я. Тацш, М. I. Хавро-нюк, Р. Л. Чорний, О. А. Чуваков, О. В. Шамара, О. М та шш^ однак це питання збертае дискусшний характер.
Метою статтi е розроблення теоретичного визначення безпосереднього об'екта диверсГ!.
Виклад основного матерiалу. Для правильного визначення безпосереднього об'екта диверсГ! насамперед необхщно встановити родовий об'ект цього злочину, адже основний безпосереднш об'ект злочину завжди лежить у пло-щиш i входить до складу родового об'екта злочину [20, с. 150]. Шд родовим об'ектом злочину наука кримшального права розумiе певне коло тотожних чи однорщних за своею сощально-полГгичною й економiчною сутшстю суспiльних вiдносин, якi охороняються в силу цього единим комплексом взаемопов'язаних кримшально-правових норм [20, с. 142; 29, с. 73]. На сьогодш юнують рiзнi визначення родового об'екта дослщжуваного злочину. Не вдаючись до дискусГ! з цього приводу, зазначимо, що бшьшють науковцiв визнають родовим об'ектом диверсГ! основи нащонально! безпеки Укра!ни. Така позищя видаеться правильною, адже при визначенш родового об'екта злочину перш за все слвд виходити з назви роздшу I Особливо! частини КК Укра!ни, в якому мiститься склад диверсГ!, а саме - «Злочини проти основ нащонально! безпеки Укра!ни». Вщповвдно до п. 17 ст. 92 КонституцГ! Укра!ни основи нащонально! безпеки визначаються виключно законами Укра!ни. Таким законом е Закон Укра!ни «Про основи нацiонально! безпеки Укра!ни» вiд 19 червня 2003 р. № 964-1У, у якому шд нацiональною безпекою розумiеться захищенiсть життево важливих iнтересiв людини i громадянина, сусшльства i держави, за яко! забезпечуються сталий розвиток суспiльства, своечасне виявлення, запобтання i нейтралiзацiя реальних та потенцшних загроз нацiональним штересам у рiзноманiтних сферах [24].
Деяы вченi не подiляють зазначену позищю, а вказують на державу як родовий об'ект злочишв, передбачених статтями 109-1141 КК Укра!ни. Так,
Р. Л. Чорний родовим об'ектом злочишв проти основ нащонально1 безпеки Украши називае охоронюваш кримiнальним законом сусшльш вiдносини щодо забезпечення безпеки держави, а 6. Д. Скулиш та О. Ю. Звонарьов - сусшльш вщносини, що становлять конституцiйно-правовi засади укра'шсько1' державностi. I. В. Дюрдща взагалi наголошуе на недоцiльностi й необгрунтованост назви «Злочини проти основ нащонально1 безпеки» та пропонуе вживати термш «Зло-чини проти держави» або «Державш злочини». Цю думку також шдтримують В. О. Глушков, Ю. О. Найдьон та 6. Д. Скулиш, вказуючи на термш «державна безпека» чи «безпека держави». Зазначеш погляди обгрунтовано пiддае критищ М. А. Рубащенко, наголошуючи, що основи нащонально1 безпеки е об'ектом, який акумулюе в собi найбшьш соцiально значиме в трiадi «людина-сусшльство-дер-жава», а розгляд як родового об'екта «держави» чи «(основ) безпеки держави» призводить до протиставлення держави суспшьству чи людиш, що е неприпусти-мим [25, с. 72].
Таким чином, шд родовим об'ектом злочину, передбаченого ст. 113 КК Украши, слвд розумгги сусшльш вщносини з охорони основ нащонально1 безпеки Украши.
Стосовно визначення безпосереднього об'екта диверсп думки вггчизняних науковщв суттево рiзняться, а при його теоретичному розробленш застосову-ються рiзнi пiдходи. Бiльшiсть авторiв при дослщженш безпосереднього об'екта диверсп роблять акцент на державi та ÏT безпещ [1, с. 168; 6, с. 60;7, с. 125; 10, с. 45; 9, с. 43; 15, с. 38; 16, с. 175; 26, с. 20; 31, с. 22; ]. При цьому iншi об'екти нащонально1 безпеки не згадуються взагал^ або згадуються лише в тш мiрi, в якiй спричинення 1м шкоди послаблюе державу. Наприклад, В. В. Сичевський, 6. I. Харитонов, Д. О. Олейшков при вщображенш безпосереднього об'екта диверсй' вказують на економiчну безпеку Украши, а бшьш конкретно - матерЬ альш та людськi ресурси як основу економiчноï та оборонно!' безпеки будь-яко! держави вiд зовнiшнiх та внутршшх загроз [19, с. 139-140].
На нашу думку, зазначена позищя не враховуе положення ст. 3 Закону Украши «Про основи нащонально1 безпеки Украши» вщ 19 червня 2003 р. № 964-IV, який визначае об'ектами нащонально1 безпеки людину i громадянина, сусшльство та державу. Тобто Законом людина визнаеться самодостатньою щн-нiстю, самостiйним об'ектом нацiональноï безпеки, який потребуе самостшного захисту. Шдтвердженням цього е також положення ст. 3 Конституцп Укра'1'ни, де вказано, що людина, ïï життя i здоров'я, честь i пдшсть, недоторканшсть i безпека визнаються в УкраТш найвищою соцiальною цiннiстю, а права i свободи людини та ïx гарантп визначають змiст i спрямовашсть дiяльностi держави.
Деякi автори при визначенш безпосереднього об'екта диверсй' враховують вищевказаш положення. Зокрема, О. М. Юрченко, О. Ф. Бантишев, С. А. Кузь-мiн називають безпосередшм об'ектом диверсй' життя, здоров'я, недоторкашсть i безпеку людини, як найвишд соцiальнi цiнностi, життево важливi для забезпечення нащонально1 безпеки Укра'1'ни ïï штереси у сферах економiки, оборони, екологп [3, с. 55]. Проте таке визначення не може застосовуватися до всix можливих форм
вчинення дослщжуваного злочину, зокрема, життя, здоров'я, недоторканшсть i безпеку людини не можна визнати безпосередшм об'ектом при вчиненнi вибухiв, пiдпалiв або шших дiй, спрямованих на зруйнування або пошкодження o6'eKTiB, що мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. О. Ю. Гайворонський, врахувавши положення зазначеного Закону, пропонуе пiд безпосередшм об'ектом диверси визнавати всi об'екти нащонально!" безпеки, адже суспiльно небезпечна шкода внаслвдок вчинення злочинних дш, передбачених ст. 113 КК Украши, завдаеться не лише державi, а й людиш i громадянину та сусшльству [2, с. 55]. Вважаемо, що таке визначення об'екта диверси характеризуе його лише на рiвнi родового об'екта цього злочину i тому потребуе подальшо!" конкретизаци.
Окремi автори вказують на нащональну безпеку в окремих сферах як на безпосереднш об'ект диверси [12, с. 18-19]. Найчастше згадуеться безпека в економiчнiй, еколопчнш i военнш сферах [5, с. 84; 6, с. 60; 10, с. 45; 13, с. 95; 14, с. 53; 15, с. 38; ]. Деяю автори до перелiчених сфер додають також сферу безпеки життя та здоров'я людей [17, с. 176], радiацiйноï безпеки [1, с. 168], безпеки тваринного i рослинного свгту [18, с. 216]. Слщ зазначити, що визначення тих чи шших сфер сусшльних вщносин, на як посягае диверсiя, проводилося нау-ковцями безвщносно до можливих форм вчинення злочину. Серед вгтчизняних науковщв лише С. I. Селецький при вщображенш об'екта диверси згадуе про ïï форми, вказавши, що безпосереднiм об'ектом диверси е економiчна основа, внутршня безпека Украши, а також життя i здоров'я людей, економiчна безпека тощо, залежно вiд форми диверси [26, с. 20]. Проте автор не конкретизуе, якш саме формi вчинення злочину вщповщае той чи шший елемент безпосереднього об'екта диверси.
Як вбачаеться, для визначення безпосереднього об'екта дослвджуваного злочину важливе концептуальне значення мае правильне розумшня основ нащо-нально!" безпеки, якi виступають родовим об'ектом злочину i визначеш Законом Украши «Про основи нащонально!" безпеки Украши». Концептуальнi особливостi законодавчого визначення зазначеного поняття полягають в тому, що у кожнш сферi суспiльних вiдносин видiляються найбiльш значушд, життево важливi цiнностi, якi ставляться шд охорону. Вiдповiдно до ще!" концепци побудований роздiл I Особливо!" частини КК Украши, в якому з рiзних сфер суспiльних вщ-носин, в тому числi як охороняються кримiнально-правовими нормами, розмiще-ними в шших роздшах Особливо!" частини КК Украши, виокремлюються найбшьш важливi суспiльнi вiдносини та цiнностi, що ставляться шд пiдвищену охорону статей 109-1141 КК Укра'1'ни. Отже, основи нащонально1 безпеки акумулюють в собi найважливiшi цiнностi з рiзних сфер сусшльного життя, життево важливi штереси людини, суспiльства i держави, а стати роздшу I Особливо!" частини КК Украши охороняють !'х вщ суспiльно небезпечних дiянь. Крiм того, вбачаеться правильним при визначенш безпосереднього об'екта диверси використовувати концептуальний шдхщ, вщповщно до якого конкретизацiю сусшльних вщносин слiд здiйснювати стосовно кожно! форми вчинення диверсй' окремо. При цьому слщ видiляти: а) сферу сусшльних вщносин, на яку посягае вщповщне дiяння;
б) основну сощальну щншсть у цш сфер^ яка за сво1м значенням е життево важ-ливою для людини i громадянина, сусшльства й держави та виходить на рiвень основ нащонально'1 безпеки i тому охороняеться ст. 113 КК Украши.
На наш погляд, у диспозицп ст. 113 КК Украши можна видшити в1с1м форм вчинення диверсй", залежно ввд спрямованост злочинних дш. Зокрема, це дп спрямованi на: 1) масове знищення людей; 2) масове заподiяння тiлесниx ушкоджень чи шшо'1 шкоди здоров'ю людей; 3) зруйнування або пошкодження об'ектiв, яю мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 4) рад^ оактивне забруднення; 5) масове отруення; 6) поширення ешдемш; 7) поширення ешзоотш; 8) поширення ешфгготш.
Насамперед, проаналiзуемо в сукупност першу, другу та шосту форму диверсй". Очевидно, що за сво'1'м характером диверсiя, вчинювана в зазначених формах, пов'язана з життям та/або здоров'ям людей. У зв'язку з цим виникае питання про сшввщношення життя i здоров'я людини як об'екпв, яю охороняються статтями роздшу II Особливо!" частини КК Украши, з сусшльними вщносинами, як е об'ектом диверсй' в зазначених формах.
У наущ кримшального права по-рiзному вказуеться на життя та здоров'я в контекст безпосереднього об'екта диверсй". Так, деяк науковщ включають життя та здоров'я людей до формулювання безпосереднього об'екта диверсй", але без конкретизацп форм ïï вчинення [1, с. 168; 3, с. 55; 17, с. 176; 18, с. 216]. Дехто iз учених розглядае життя та здоров'я людей з погляду ix значення для держави. Наприклад, Р. Л. Чорний зауважуе, що законодавець, передбачивши таку форму вчинення злочину, як вчинення вибуxiв, пiдпалiв, або шших дш, спрямованих на масове знищення людей, заподiяння тшесних ушкоджень чи шшо'1 шкоди 1'хньому здоров'ю, ставить шд охорону людський потенщал, який е першоосновою усix потенцiалiв держави та без забезпечення безпеки якого унеможливлюеться кнування держави як тако'1 [27, с. 267]. Проте бшьшкть авторiв вiдносять життя та здоров'я лише до додаткового об'екта диверсй". Слщ погодитися з думкою О. Ф. Бантишева та О. В. Шамари про те, що життя i здоров'я людей не можна вщносити до додаткових об'екпв [1, с. 168], адже, як нами вказувалося вище, людина е самодостатньою цшшстю, самостшним об'ектом нащонально'1 безпеки i тому ïï життя та здоров'я охороняються самостшно, а не на «додаток» до чогось.
Отже, життя та здоров'я повинно визнаватися пею основною сощальною цшшстю, на яку посягають при вчиненш диверсй' в розглядуваних формах. Однак на вщмшу вщ шших статтей Особливо'1 частини КК Украши, яю охороня-ють цю цшшсть, у ст. 113 КК Украши йдеться про кримшальну вщповщальшсть за д11, якi спрямованi на заподiяння шкоди життю або здоров'ю багатьох людей. На це вказують ознаки масового знищення людей або запод!яння шкоди 1'хньому здоров'ю, а також характер ешдемп, яка визначаеться Кодексом цившьного захисту Украши як масове поширення шфекцшно'1 хвороби серед населення в1дпов1дно'1 територп за короткий пром1жок часу. Таким чином, саме життя та здоров'я багатьох людей виступае предметом сусшльних вщносин, як1 визнаються безпосе-
редшм об'ектом диверси, вчинювано!" в розглядуваних формах i одночасно пею сощальною цшшстю, яка належить до основ нащонально!" безпеки Украши. Разом з тим, зазначена сощальна щншсть додатково конкретизуеться стосовно кожно! з розглядуваних форм диверси окремо. У першш формi - це життя багатьох людей, у другш - здоров'я багатьох людей, а у шостш - життя та/або здоров'я багатьох людей.
Стосовно третьо! форми диверси - вчинення дш, спрямованих на зруй-нування або пошкодження об'екпв, якi мають важливе народногосподарське чи оборонне значення - переважна бшьшють науковщв указують на безпеку в еко-номiчнiй та военнш сферах. Ми уже визначали, що шд важливим народногос-подарським значенням конкретних об'екпв слiд розумiти !'х важливе значення для нормального функщонування всiеï системи господарських вiдносин або ïx окремих структурних елементiв, якими е галузi економiки [4, с. 104]. Тому, дшсно, при зруйнуванш або пошкодженнi об'ектiв, що мають таке значення, вщ-буваеться посягання на безпеку в економiчнiй сфер^ а при зруйнуваннi або пошко-дженш об'ектiв, якi мають важливе оборонне значення - на безпеку у военнш сферь Проте проведений нами бшьш детальний аналiз предмета злочину в межах вказано! форми вчинення диверси виявив необхщшсть видшити також iнформацiйну сферу. Об'ектами, як мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, як предметом злочину, можуть бути реч^ результати штелектуально!, творчо! дiяльностi та iнформацiя [4, с. 103]. Отже, при вчиненш дш, спрямованих на зруйнування або пошкодження шформаци, що мае важливе народногосподарське чи оборонне значення, мае мюце посягання на шформацшну безпеку як самостшну сферу, вщмшну вiд економiчноï безпеки, на кшталт ст. 111 КК Украши, де шформацшна безпека вказуеться як самостшний безпосереднш об'ект злочину.
Таким чином, безпосередшм об'ектом диверси, вчинювано! у третш форм^ слiд вважати сусшльш вiдносини, якi забезпечують охорону об'екпв, що мають важливе народногосподарське чи оборонне значення в економiчнiй, военнш та шформацш-нiй сферах, як складниюв основ нацiональноï безпеки Украши.
1ншими е суспiльнi вiдносини, яю виступають безпосереднiм об'ектом дивер-си, вчинювано1 у формi дiй, спрямованих на поширення епiзоотiй чи ешфгтотш (сьома i восьма форми). Кодекс цившьного захисту УкраТни визначае ешзоотш як широке поширення заразно!" хвороби тварин за короткий промiжок часу, що значно перевищуе звичайний рiвень захворюваносп на цю хворобу на ввдпо-вiднiй територГ!, а ешф^отш - як широке поширення на територи однiеï або кiлькоx адмiнiстративно-територiальниx одиниць заразно!' хвороби рослин, що значно перевищуе звичайний рiвень захворюваносп на цю хворобу на ввдпо-вГднГй територП". Отже, йдеться про поширення заразних хвороб, яке здатне знищити або заподiяти шшу серйозну шкоду багатьом тваринам чи рослинам. Таким чином, поширення ешзоотш чи етф^отш може спричинити велику шкоду тваринному та рослинному свгту.
Переконаш, що при виршенш питання про безпосереднш об'ект диверси, вчинювано! в розглядуваних формах, важливе значення мае те, в яю сусшльш
вщносини включеш вщповщш об'екти тваринного чи рослинного св!ту, оскшьки саме це визначае ïx соцiальну ц1нн1сть. У цьому зв'язку можна видшити два види вщносин: 1) екологiчнi вщносини щодо охорони об'ектiв тваринного чи рослинного свггу; 2) економ!чш в1дносини. Обидва види в1дносин можуть виступати безпосередшм об'ектом диверсй".
Масове знищення тварин чи рослин внаслщок поширення ешзоотш чи епiфiтотiй може мати характер стихшного лиха. Наприклад, юторп в1домий випадок, коли у 1996 р. в Великобританп чумою велико!' рогато!" худоби було заражено бшьш н1ж 500 тис. сшьськогосподарських тварин. Необxiднiсть знищення хворих тварин та ïx утилiзацiï призвела до значних фiнансовиx витрат. Було припинено експорт м'яса, галузь тваринництва була на меж! розорення. Внаслвдок цього рiвень споживання м'яса в бврош дуже впав, а европейський ринок м'ясних виро61в був дестабтзований.
Не менш небезпечним е поширення ешфгготш. За певних умов розповсю-дження заразних хвороб рослин може значно знизити врожай та спричинити небезпеку виникнення голоду. Поширення ешфгготш може завдавати шкоди не лише наявному, а й потенцшному нащональному багатству. Збитки внаслщок таких дш можуть мати не ильки економiчний, але й еколопчний характер, i разом з урахуванням упущено!" вигоди ïx розм1р може бути незлiченним [3, с. 68].
Отже, шд безпосереднiм об'ектом диверсй' у форм1 вчинення д1й, спрямова-них на поширення ешзоотш чи етф^отш (сьома i восьма форми) слад вважати сусшльш вщносини щодо забезпечення охорони об'екпв тваринного та рослинного свиу як життево важливих сощальних цшностей в екологiчниx чи економiчниx сферах, до яких вони належать.
Виршення питання щодо вчинення диверсй' у форм1 д1й, спрямованих на масове отруення дещо ускладнено неоднозначним розумшням самого отруення. Думки науковщв стосовно того, хто може бути отруеним внаслщок зазначених дш, р1зняться. Бшьшють авторiв вказують на масове отруення людей, проте деяк з них визнають можливим охопити цим поняттям також отруення тварин [15, с. 39; 17, с. 176; 18, с. 216; 28, с. 185]. Остання позищя видаеться правильною, оскшьки в ст. 113 КК Украши вщсутня конкретизащя того, кого саме може бути отруено. Масове отруення тварин також згадуеться у втизняному законодавствi [21], а масове отруення сшьськогосподарських тварин вщповщно до «Класифшацшних ознак надзвичайних ситуацш» [23] визнаеться надзвичайною ситуащею природ-нього характеру. Отже, шд масовим отруенням слад розумгти масове отруення як людей, так i тварин. Вщповвдно до Закону Украши в1д 24 лютого 1994 р. № 4004-XII «Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя насе-лення» масовим отруенням е масовi нешфекцшш захворювання, виникнення яких зумовлено впливом бюлопчних, ф1зичних, х1м1чних чи сощальних факто-р1в середовища життедiяльностi, у тому числ1 об'ектiв господарсько! та шших вид1в д1яльност1, продукцй', ро61т, послуг [22].
При вчиненнi диверсй' у форм1 масового отруення здшснюеться посягання на життя та здоров'я багатьох людей чи тварин. Стосовно останшх, важливо
також враховувати 1хню належшсть до рГзних сфер сусшльних вщносин, з ура-хуванням чого визначаеться ïx основна соцiальна цГннГсть (детальнiше про це зазначено вище стосовно поширення ешзоотш).
Отже, безпосередшм об'ектом дш, спрямованих на масове отруення, е сусшльш вщносини у сферi безпеки життя та здоров'я багатьох людей чи тварин як складника основ нацюнально1 безпеки Украши.
Неоднозначно у теорп кримшального права вирГшуеться питання про безпосереднш об'ект диверси, вчинювано1 у формГ дГй, спрямованих на радюактивне забруднення. Формулювання такого об'екта, як правило, даеться при характеристик безпосереднього об'екта диверси безвщносно до ïï форм. При цьому такими об'ектами визнаються радiацiйна безпека [1, с. 168], довкГлля [6, с. 60; 31, с. 22] чи навколишне середовище [7, с. 125; 10, с. 45; 12, с. 18-19; 14, с. 53].
На нашу думку, таким об'ектом е сусшльш вщносини у сферi безпеки територи як особливо!" макроматерiальноï цшносп, яка е цШсним життевим простором Украшського народу, простором його юнування i життедiяльностi [25, с. 73]. Особливютю вказаного предмета е те, що посяганням на територш заподiюеться ютотна шкода цГнностям у рГзних сферах сусшльних вщносин.
Зокрема, при вчиненш диверси у зазначенГй формГ шкода може бути зав-дана: життю i здоров'ю людей та тварин, адже на мГсцевостГ, забрудненш радю-активними речовинами, у людей i тварин можуть виникати радГацшш ураження, обумовлеш як зовшшшм променевим впливом, так i внутршшм опромГненням внаслщок потрапляння до органГзму радГоактивних речовин; рослинному свГту, бо важке променеве ураження внаслщок радГоактивного забруднення призво-дить до повно!" зупинки росту i загибелГ рослин; сГльськогосподарським росли-нам i урожаям, якГ через радюактивне забруднення можуть стати непридатними для використання в 1жу людям i на корм тваринам [30, с. 140- 155]; будь-якому матерГальному об'екту, що унеможливлюе його використання за щльовим при-значенням на тривалий час. КрГм того, радюактивш речовини здатш забруд-нювати повГтря, воду, а також всГ предмети, що знаходяться на нш, споруди, лГсовГ насадження, сГльськогосподарськГ культури, урожай, незахищених людей i тварин, а головне - призвести у непридатний для життедГяльностГ стан територш. Яскравим прикладом цього е наслГдки авари на Чорнобильськш АЕС i встановлення 30-кГлометрово1 зони вщчуження, на якш заборонене прожи-вання та господарська дГяльшсть людей. ВнаслГдок радГоактивного забруднення територи застосовуеться переселення на невизначено довгий термш населення з радГацшно-забруднених територГй до регГонГв з низькими (нульовими) величинами шдивщуальних доз аваршного опромГнення. Отже, сусшльш вщносини стосовно безпеки територ11' як особливо1 макроматерГально1 цГнностГ за сво1м значенням виходять на рГвень основ нащонально1 безпеки УкраТни i через це охороняються ст. 113 КК Украши.
Таким чином, безпосередшм об'ектом диверси у формГ вчинення дш, спрямованих на радюактивне забруднення, слГд вважати сусшльш вщносини у сферГ безпеки територи як особливо! сощально! макроматерГально! цГнностГ.
Висновки. Родовим об'ектом злочину, передбаченого ст. 113 КК УкраТни, е сусшльш вГдносини з охорони основ нацюнальноТ безпеки УкраТни. Основне кон-цептуальне значення для вирГшення питання про безпосереднш об'ект диверсГТ мають положення Закону УкраТни «Про основи нацюнальноТ безпеки УкраТни» вщ 19 червня 2003 р. № 964-IV. Вщповщно до цього Закону конкретизацш сусшльних вщносин, якi визнаються безпосереднiм об'ектом диверсГТ, необхiдно здiйснювати стосовно кожноТ форми ТТ вчинення шляхом видГлення сфери суспiльних вiдносин, на яку посягае вщповщне дiяння, та основноТ соцiальноТ цiнностi в цiй сферГ, яка за своТм значенням е життево важливою для людини i громадянина, суспiльства й держави i виходить на рiвень основ нацюнальноТ безпеки, а тому охороняеться ст. 113 КК УкраТни.
Таким чином, безпосередшм об'ектом диверсГТ слад вважати: 1) при вчиненш дш, спрямованих на масове знищення людей - сусшльш вГдносини у сферГ безпеки життя багатьох людей; 2) при вчиненш дш, спрямованих на масове заподГяння тГлесних ушкоджень чи шшо'Т шкоди здоров'ю людей - сусшльш вГдносини у сферГ безпеки здоров'я багатьох людей; 3) при вчиненш дш, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'ектГв, якГ мають важливе народного-сподарське чи оборонне значення - сусшльш вГдносини, як забезпечують охорону таких об'ектГв в економГчнш, военнГй та ГнформацГйнГй сферах; 4) при вчиненш дш, спрямованих на радюактивне забруднення - сусшльш вГдносини у сферГ безпеки територГТ як особливоТ соцГальноТ макроматерГальноТ цшностц 5) при вчиненнГ дГй, спрямованих на масове отруення - сусшльш вГдносини у сферГ безпеки життя та здоров'я багатьох людей чи тварин; 6) при вчиненнГ дГй, спря-мованих на поширення епГдемГй - суспГльнГ вГдносини у сферГ безпеки життя та здоров'я багатьох людей; 7) при вчиненнГ дГй, спрямованих на поширення епГзоотГй - суспГльнГ вГдносини щодо забезпечення охорони об'ектГв тваринного свГту як життево важливих соцГальних цГнностей в екологГчних чи економГчних сферах, до яких вони належать; 8) при вчиненнГ дГй, спрямованих на поширення епГфГтотГй - суспГльнГ вГдносини щодо забезпечення охорони об'ектГв рослинного свГту як життево важливих соцГальних цГнностей в екологГчних чи економГчних сферах, до яких вони належать.
Список лггератури:
1. Бантишев О. Ф., Шамара О. В. Кримшальна ввдповвдальшсть за злочини проти основ нацюнальноТ безпеки УкраТни (проблеми квалГфжацГТ): монографГя. Луганськ: ВГртуальна реаль-нГсть, 2014. 198 с.
2. Гайворонский А. Предмет преступного воздействия при совершении диверсии. Legea si viata. 2013. № 7. С. 54-58.
3. Юрченко О. М., Бантишев О. Ф., Кузьмш С. А. Злочини проти основ нацюнальноТ безпеки УкраТни. Науково-практичний коментар до Роздшу I ОсобливоТ частини Кримшального кодексу УкраТни. КиТв: ПАЛИВОДА А. В., 2015. 72 с.
4. Климосюк А. С. Про кримшально-правову характеристику предметГв диверсГТ та необ-хадшсть вдосконалення Тх законодавчого формулювання в ст. 113 Кримшального кодексу УкраТни. Науковий вгсник Херсонського державного утверситету. Сер1я Юридичт науки. 2016. № 5. С. 101-106.
5. Климчук О. Нове у кримшальнш ввдповвдальносп за диверст. Пгдприемництво, госпо-дарство i право. 2002. № 3. С. 84-86.
6. Кримшальне право (Особлива частина): тдручник / за ред. О. О. Дудорова, 6. О. Пись-менського. Т. 1. Луганськ: вид-во «Елтон-2», 2012. 780 с.
7. Кузнецов В. О., Пжевський В. К. Кримшальне право Украши (повн. курс у схемах та табл.): навч. поабник. Ктв: Кондор, 2005. 459 с.
8. Кримшальне право Украши: Загальна частина: тдручник / за ред. В. Я. Тащя, В. I. Борисова, В. I. Тютюгша. 5-те вид., переробл. i допов. Харюв: Право, 2015. 528 с.
9. Кримшальне право Украши: Особлива частина: тдручник / за ред. проф. В. Я. Тащя,
B. I. Борисова, В. I. Тютюгша. 5-те вид., переробл. i допов. Харюв: Право, 2015. 680 с.
10. Кримшальне право Украши: Особлива частина: тдручник / за заг. ред. О. М. Литвинова; наук. ред. серп О. М. Бандурка. Харюв: ХНУВС, 2011. 572 с.
11. Тютюпн В. I., Комаров О.Д., Рубащенко М. А. Кримшальне право Украши. Особлива частина: поаб. для тдготовки до кпипв. Харюв: Право, 2016. 156 с.
12. Кримшальне право Украши. Особлива частина: навч. пошбник / за ред. О. М. Омель-чука. Ктв: Алерта; КНТ; ЦуЛ, 2010. 496 с.
13. Кримшальне право Украши: Особлива частина - роздши I, II: Практикум: навч. поабник / за заг. ред. В. К. Матвшчука. Ктв: КНТ, 2008. 256 с.
14. Сливич I. I., Ступник Я. В. Кримшальне право Украши. Особлива частина: навч. поаб-ник. Ужгород: Гельветика, 2014. 655 с.
15. Кримшальне право. Особлива частина: тдручник / ввдп. ред. В. I. Шакун. Ктв: НАВСУ «Правовi джерела», 1998. 896 с.
16. Лшкан В. А., Дюрдща I. В. Нащональна безпека Украши: кримшально-правова охорона: навч. поабник (Сер.: Нац. i мiжнар. безпека). Ктв: КНТ, 2007. 292 с.
17. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримшального кодексу Украши. Ктв: Апка, Академiя, Ельга-н, 2001. 656 с.
18. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши / ввдп. ред.
C. С. Яценко. 4-те вид., перероб. i допов. Ктв: А. С. К., 2006. 848 с.
19. Сичевський В. В., Харитонов 6. I., Олейтков Д. О. Науково-практичний коментар до Роздшу I Особливо! частини Кримшального кодексу Украши (Злочини проти основ нащонально! безпеки Украши). Харюв: Право, 2016. 232 с.
20. Тацш В. Я. Об'ект i предмет злочину в кримшальному правi Украши: монографiя. Харюв: Право, 2016. 256 с.
21. Про ветеринарну медицину: Закон Украши ввд 25.06.1992 р. № 2498-XII. Дата онов-лення: 09.05.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2498-12.
22. Про забезпечення саттарного та епiдемiчного благополуччя населення: Закон Украши ввд 24.02.1994 р. № 4004-XII. Дата оновлення: 28.12.2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/4004-12.
23. Про затвердження Класифжацшних ознак надзвичайних ситуацш: Наказ МНС Украши ввд 12.12.2012 р. № 1400. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0040-13/page.
24. Про основи нацюнально1 безпеки Украши: Закон Украши ввд 19 черв. 2003 р. № 964-IV. Дата оновлення: 07.08.2015. URL: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
25. Рубащенко М. А. Кримшальна ввдповвдальтсть за посягання на територiальну цтстсть i недоторкантсть: монографiя. Харюв: Право, 2016. 286 с.
26. Селецький С. I. Кримшальне право Украши. Особлива частина: навч. поабник. Ктв: Центр учбово1 лггератури, 2008. 496 с.
27. Чорний Р. Л. Система злочитв проти безпеки держави за Кримшальним кодексом Украши. Унюерситетсьт Haymei записки. 2013. № 1. С. 261-272.
28. Скулиш 6. Д., Звонарьов О. Ю. Злочини проти основ национально! безпеки Украши: навч. поабник. Ктв: Наук.-вид. ввддш Нац. акад. СБУ, 2011. 220 с.
29. ФрГс П. Л. Кримшальне право УкраТни. Загальна частина: тдруч. для студ. вищих навч. закл. КиТв: АтГка, 2004. 488 с.
30. Стеблюк М. I. ЦивГльна оборона: тдручник. КиТв: Знання, 2006. 487 с.
31. Шевчук А. В., Дякур М. Д. Кримшальне право УкраТни. Особлива частина: навч. поаб-ник. Чертвщ: ТОВ «Друк Арт», 2010. 304 с.
References
1. Bantyshev, O.F., Shamara, O.V. (2014). Kryminal'na vidpovidal'nist' za zlochyny proty osnov natsional'noyi bezpeky Ukrayiny (problemy kvalifikatsiyi). Luhans'k: Virtual'na real'nist' [in Ukrainian].
2. Gayvoronskiy A. (2013). Predmet prestupnogo vozdeystviya pri sovershenii diversii. Legea si viata - Law and Life, 7, 54-58 [in Russian].
3. Yurchenko, O.M., Bantyshev, O.F., Kuz'min, S.A. (2015). Zlochyny proty osnov natsional'noyi bezpeky Ukrayiny Naukovo-praktychnyy komentar do Rozdilu I Osoblyvoyi chastyny Kryminal'ohokodeksu Ukrayiny Kyiv: PALYVODA A. V. [in Ukrainian].
4. Klymosyuk, A.S. (2016). Pro kryminal'no-pravovu kharakterystyku predmetiv dyversiyi ta neobkhidnist' vdoskonalennya yikh zakonodavchoho formulyuvannya v st. 113 Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny. Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriya Yurydychni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series of Law, 5, 101-106 [in Ukrainian].
5. Klymchuk O. (2002). Nove u kryminal'niy vidpovidal'nosti za dyversiyu. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Business, economics, law, 3, 84-86 [in Ukrainian].
6. Kryminal'ne pravo (Osoblyva chastyna). O.O. Dudorov, Ye. O. Pys'mens'kyy (Eds.). (2012). Vol. 1. Luhans'k: Elton-2 [in Ukrainian].
7. Kuznyetsov, V.O., Hizhevs'kyy, V.K. (2005). Kryminal'ne pravo Ukrayiny (povn. kurs u skhe-makh ta tabl.). Kyiv: Kondor [in Ukrainian].
8. Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Zahal'na chastyna. V. Ya. Tatsiy, V. I. Borysov, V. I. Tyutyuhin. (Eds.). (2015). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
9. Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Osoblyva chastyna. V. Ya. Tatsiy, V. I. Borysov, V. I. Tyutyuhin. (Eds.). (2015). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Osoblyva chastyna. O. M. Lytvynov (Ed.). (2011). Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].
11. Tyutyuhin, V.I., Komarov, O.D., Rubashchenko, M.A. (2016). Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Osoblyva chastyna. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
12. Kryminal'ne pravo Ukrayiny Osoblyva chastyna. O. M. Omel'chuk. (Ed.). (2010). Kyiv: Alerta; KNT; TsuL [in Ukrainian].
13. Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Osoblyva chastyna rozdily I, II: Praktykum. Matviychuk V.K. (Ed.). (2008). Kyiv: KNT [in Ukrainian].
14. Slyvych, I.I., Stupnyk, Ya.V. (2014). Kryminal'ne pravo Ukrayiny Osoblyva chastyna. Uzh-horod: Hel'vetyka [in Ukrainian].
15. Kryminal'ne pravo: Osoblyva chastyna. Shakun V.I. (Ed.). (1998). Kyiv: NAVSU-«Pravovi dzherela» [in Ukrainian].
16. Lipkan, V.A., Diorditsa, I.V. (2007). Natsional'na bezpeka Ukrayiny: kryminal'no-pravova okhorona. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
17. Korzhans'kyy, M.Y. (2001). Naukovyy komentar Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny. Kyiv: Atika, Akademiya, El'ha-n [in Ukrainian].
18. Naukovo-praktychnyy komentar do Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny. S. S. Yatsenko (Ed.). (2006). Kyiv: A.S.K. [in Ukrainian].
19. Sychevs'kyy V.V., Kharytonov, Ye.I., Olyeynikov, D.O. (2016). Naukovo-praktychnyy komen-tar do Rozdilu I Osoblyvoyi chastyny Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny (Zlochyny proty osnov nat-sional'noyi bezpeky Ukrayiny). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
20. Tatsiy, V.Ya. (2016). Ob'yekt i predmet zlochynu v kryminal'nomu pravi Ukrayiny. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
21. Pro veterynarnu medytsynu: Zakon Ukrayiny vid 25.06.1992 r. № 2498-XII. Data onovlennia: 09.05.2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2498-12.
22. Pro zabezpechennya sanitarnoho ta epidemichnoho blahopoluchchya naselennya: Zakon Ukrayiny vid 24.02.1994 r. № 4004-XII. Data onovlennia: 28.12.2015. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/4004-12.
23. Pro zatverdzhennya Klasyfikatsiynykh oznak nadzvychaynykh sytuatsiy: nakaz MNS Ukrayiny vid 12.12.2012 № 1400. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0040-13/page.
24. Pro osnovy natsional'noyi bezpeky Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 19.06.2003 r. № 964-IV. Data onovlennia: 07.08.2015. URL: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
25. Rubashchenko, M.A. (2016). Kryminal'na vidpovidal'nist' za posyahannya na terytorial'nu tsilisnist' i nedotorkannist'. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
26. Selets'kyy, S.I. (2008). Kryminal'ne pravo Ukrayiny Osoblyva chastyna. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].
27. Chornyy, R.L. (2013). Systema zlochyniv proty bezpeky derzhavy za Kryminal'nym kodeksom Ukrayiny Universytets'ki naukovi zapysky - University scientific notes, 1, 261-272.
28. Skulysh, Ye.D., Zvonar'ov, O.Yu. (2011). Zlochyny proty osnov natsional'noyi bezpeky Ukrayiny Kyiv: Nauk.-vyd. viddil Nats. akad. SBU [in Ukrainian].
29. Fris, P.L. (2004). Kryminal'ne pravo Ukrayiny Zahal'na chastyna. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
30. Steblyuk, M.I. (2006). Tsyvil'na oborona. Kyiv: Znannya.
31. Dyakur, M.D., Shevchuk, A.V. (2010). Kryminal'ne pravo Ukrayiny (Osoblyva chastyna). Chernivtsi: TOV «Druk Art».
Klymosiuk A.S., Post Graduate Student of the Department of Criminal Law № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: andyklime@ukr.net ; ORCID 0000-0001-5017-3231
The immediate object of diversion (Article 113 of the Criminal Code of Ukraine)
The article investigates the direct object of diversion (Article 113 of the Criminal Code of Ukraine). It is proposed to determine the proximate object of diversion in relation to each form of its commitment, by determinating the sphere of social relations and the basic social value in such kind of relations, which is protected by art. 113 of the Criminal Code of Ukraine. The provisions of the Law of Ukraine «On the Fundamentals of National Security of Ukraine» of June 19, 2003 are substantiated for the correct conceptual solution of this issue.
The immediate object of diversion should be considered: public relations in the sphere of life safety of many people; public relations in the field of the health security of many people; social relations that ensure the protection of objects in the economic, military and information spheres; public relations in the sphere of territorial security as a special social macro-material value; public relations in the field of the safety of life and health of many people or animals; public relations in the sphere of the safety of life and health of many people; public relations to ensure the protection of objects of the animal world as vital social values in the environmental or economic spheres to which they relate; public relations to ensure the protection of flora objects as vital social values in the environmental or economic spheres to which they relate.
Keywords: bases of national security; diversion; object of diversion.
Hadiuwm do pedKomzïi 16.05.2017 p.
