CC BY
5CULTUROLOGy
НЕОБХЩШСТЬ РОЗРОБКИ РЕГЮНАЛЬНО! МОДЕЛ1 1НТЕГРАЦ1! КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ К1РОВОГРАДЩИНИ У КОНТЕКСТ1 МОДЕРН1ЗАЦП ТА 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТРЕНД1В УКРА!НСЬКО! КУЛЬТУРНО! ПОЛ1ТИКИ
Ос1евська Ю. С.
Кигвський нацюнальний утверситет культури i мистецтв, Кигв, аспгрантка кафедри ieenm-менеджменту та тдустри дозвля
THE NECESSITY OF DEVELOPMENT OF THE REGIONAL MODEL OF THE CULTURAL HERITAGE OF KIROVOHRAD REGION INTEGRATION IN THE CONTEXT OF MODERNIZATION AND INNOVATIVE TRENDS OF THE UKRAINIAN CULTURAL POLICY
Osievska Yu.
Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, graduate student of the event management and leisure industry department
DOI: 10.5281/zenodo.7049668
АНОТАЦ1Я
Метою статп e формулювання i ан^з основних концеппв репонально! моделi штеграцп культурно! спадщини Юровоградщини з огляду на процеси модершзацп та шновацшш тренди в рамках укра!нсько! культурно! полгтаки. Методологiя дослiдження грунтуеться на культуролопчному аналiзi та соцю-лопч-ному пiдходi, що допомагають прояснити роль i мюце об'eктiв культурно! спадщини у житп сучасно! лю-дини, осягнути специфiку регiонально! моделi штеграцп культурно! спадщини Юровоградщини у новггаш соцiокультурний контекст краю, обгрунтувати !! ефективнiсть, враховуючи iнновацiйнi програми та проекта. Наукова новизна. У статп вперше акцентуеться увага на необхвдносп розробки регiонально! моделi штеграцп культурно! спадщини Юровоградсько! областi в сучасний контекст з огляду на «перезаванта-ження» культурно! полiтики Укра!ни i впровадження системних реформ у культурнш сферi. Висновки. Стверджуеться, що проектно-програмний шдхвд як iнновацiйний шструмент культурно! полiтики допома-гае комплексно виршити чимало проблемних питань у сферi збереження культурно! спадщини Юрово-градсько! областi. Доведено, що його застосування мае пiдкрiплюватись правильними управлшськими рь шеннями, через що автор наполягае на нагальностi розробки i прийняття обласно! цiльово! програми «По-пуляризацiя культурно! спадщини та розвиток культурного туризму в Юровоградськш обласп на 20222027 роки», що дозволить забезпечити практичну реалiзацiю рiзних проeктiв зi збереження й актуалiзацi! культурно! спадщини (музеeфiкацiя пам'ятник1в юторп та культури, що руйнуються, створення системи !х монiторингу, етнографiчнi експедицп, формування культурно-туристичного простору регiону, розвиток креативних iндустрiй та iн.).
ABSTRACT
The purpose of the article is to form and analyze the main concepts of the regional model of the cultural heritage of Kirovohrad region integration from the view of the processes of modernization and innovative trends in the frames of the Ukrainian cultural policy. Methodology of the research is based on the cultural analysis and sociological approach that help to clarify the role and place of the objects of the cultural heritage in modern person's life, to understand the specifics of the regional model of the cultural heritage of Kirovohrad region integration into the new socio-cultural context of land, based its effectiveness including the innovative programs and projects. Scientific novelty. In the article firstly the attention is emphasized on the necessity of development of the regional model of the cultural heritage of Kirovohrad region integration into the modern context from the view of "re-load" the cultural policy of Ukraine and implementation system reforms in the cultural sphere. Conclusions. It is confirmed that the project-program approach as an innovative tool of the cultural policy helps to solve comprehensively plenty of problematic questions in the sphere of keeping cultural heritage of Kirovohrad region. It is proved that its applying has to support by the correct manage decisions because of what the author insists on the urgency of developing and adopting a regional target program "Popularization of the cultural heritage and development cultural tourism in Kirovohrad region for 2022-2027" that allows to provide the practical realization of different projects with keeping and actualization the cultural heritage (museumification of historical and cultural monuments that are being destroyed, making system of their monitoring, ethnographic expeditions, forming cultural-tourism regional space, development creative industries, etc.)
Ключовi слова: Юровоградщина, культурна спадщина, репональна модель, збереження, штегращя, модертзащя, шновацшш програми.
Keywords: Kirovohrad region, cultural heritage, regional model, keeping, integration, modernization, innovative programs.
Постановка проблеми. Сьогодш все бшьше ус-вiдомлюeться значимiсть культурно! спадщини як неввд'емно! складово! середовища украГнських мiст й регiонiв, адже вона постае не лише важливим компонентом функцюнально! програми останнiх, але й виконуе функци естетизаци середовища i на-повнення його своервдним духовним змiстом. Роз-виток гумашгарно! сфери УкраГни та соцюкульту-рш трансформаций що ввдбуваються в багатьох областях, мiстах i регюнальних середовищах, зумовлюють необхiднiсть визначення плану дш, який передбачае збереження та ввдродження мате-рiально! й нематерiально! спадщини на принципах реставраци, реконструкци, модершзаци, регенера-ци та ревалоризации а тому на сучасному еташ ви-никае необхiднiсть оновлення та розробки шнова-цiйних проектiв i моделей штеграци культурно! спадщини на репональному рiвнi.
В умовах «перезавантаження» культурно! по-лiтики Укра!ни i впровадження системних реформ у культурнш сферi [2], змiни, пов'язанi з впливом зовшшшх i внутрiшнiх факторiв, до цього ж продиктован часом, допомагають виявити основнi ви-клики i проблеми в секторi культурно! спадщини Укра!ни, на яш звернули увагу iноземнi експерти Л. Норю i В. Ланкелiене. Йдеться про дуже повiльний процес подолання пострадянського синдрому i тра-нсформаци суспiльства; застарiле законодавство; цiлковита вщсутшсть стратегiчного планування, яке забезпечило б розвиток сектору; вщсутшсть ци-фрових архiвiв культурно! спадщини; децентралiза-щя у сферi культурно! спадщини; постшно зроста-юча к1льк1сть фахiвцiв, вщкритих до спiвпрацi, на-вчання та обмшу идеями [25].
Вирiшення цих проблем прямо пов'язане з не-обхвдшстю оновлення або ж розробки управлшсь-ких методiв реалiзацi! стратегш культурно! поль тики з метою !х залучення до вирiшення нагальних проблем сучасного укра!нського суспiльства та до програми модершзаци, пiдвищення якосп життя регiонiв, зокрема на прикладi Кiровоградсько! об-ластi, яка нас щкавить найбiльше. При цьому шно-вацiйний пiдхiд у сферi культурно! спадщини, що сприймаеться в якосп ресурсу соцiокультурного розвитку областi, пов'язаний, по-перше, з розроб-кою программ i проектiв, !хнiм науково-дослiдним супроводом задля обгрунтування диференцшова-ного тдходу до класiв об'ектiв культурно! спадщини, визначення !х ключових функцш у форму-ваннi культурного простору Юровоградщини. Подруге, також з реформуванням управлiнських меха-нiзмiв, що забезпечують реалiзацiю цих проектiв й програм, створенням ефективно! системи комушка-цi!, котра забезпечуе взаемодiю влади та соцiуму у питаннях формування регiонально! культурно! по-лiтики, i де задiянi ЗМ1, науково-експертнi групи та бiзнес-структури, що особливо актуально з огляду на важливiсть державно-приватного партнерства у сферi культури.
Анализ остантх дослгджень I публжацт. Тема реформування та оптимiзацi! стратегi! культурно! поливки, особливо у зв'язку з виробленням репо-
нальних моделей збереження та штеграци культурно! спадщини, е малодослвдженою i останнiм часом привертае увагу вчених. Зокрема стати та аналии-чнi огляди В. Малiмона [12], де вiн обгрунтовуе не-обхiднiсть модернiзацi! регулювання сфери культури в якосп чиннику реформування суспiльства, О. Домансько! [7] про концептуальш засади формування напрямiв сучасно! державно! культурно! политики, I. Гшдик [4], яка дослвдила iнновацiйнi шд-ходи у сферi iсторико-культурно! спадщини у кон-текстi сталого розвитку суспiльства, М. Шевченко [21], що здшснила спробу окреслити шляхи оптимь зацi! культурно! полиики з огляду на важливють формування позитивного iмiджу Укра!ни у свт, Ю. Назаренко [13] про те, як перетинаеться реформа децентралiзацi! та культура та ш Також потрь бно додати «Концепцш ново! нацiонально! культурно! полпики Укра!ни» (2015) i «Довгострокову стратегш розвитку культури в УкраГ'ш до 2025 року», на яш авторка статтi посилаеться вище.
На рахунок безпосередньо регiонального контексту актуалiзацi! об'ектiв культурно! спадщини, то щкавими у цьому сенсi е розробки О. Шершньо-во! на прикладi громад Рiвенщини [22], аналiз О. Власюк [3] проблем збереження, вщновлення та ви-користання культурно! спадщини на Волинщиш на прикладi вторичного мiстечка Олика, чи втiлення у 2021 р. проекту «Культурна спадщина Львiвщини. Перезавантаження» [11], в рамках якого створено 16 програм ревiталiзацi! знакових об'екпв культурно! спадщини у Львiвськiй областi.
Видшення ранше не виргшених частин загаль-но1 проблеми. Культурна спадщина Юровоградсь-ко! области та !! потенцiал поки що недостатньо кон-цептуалiзованi у науково-експертному колi, а, ввд-поввдно, i не операцiоналiзованi в проектах, програмах i регiональних моделях, направлених на актуалiзацiю матерiальних й нематерiальних об'екпв у нових соцюкультурних i економiчних ре-алiях краю.
Мета статт1 - формулювання i аналiз основ-них концептiв регiонально! моделi штеграци культурно! спадщини Юровоградщини з огляду на про-цеси модершзаци та шновацшш тренди в рамках укра!нсько! культурно! полiтики.
Методологiя дослщження передбачае застосу-вання культурологiчного аналiзу та соцiологiчного пiдходiв з метою прояснення ролi та мiсця об'екпв культурно! спадщини у житп сучасно! людини, а також виявлення специфiки регiонально! моделi ш-теграцi! культурно! спадщини Юровоградщини в соцiо-культурний контекст краю, обгрунтування ефективносп регiонально! моделi з Г! шновацш-ними програмами та проектами, як1 передбачають «ревиатзацш» культурно! спадщини вказано! об-ласп в якостi ресурсного фактору розвитку терито-рiй.
Виклад основного матергалу. З огляду, з одного боку, на глобалiзацiйнi виклики в культур^ а з iншого боку, враховуючи соцiально-економiчну кризу, обумовлену вшною Росi! проти УкраГни, мо-жна спостерiгати, як у цiннiсно-смислових та куль-турних орiентацiях украГ'нщв вщбуваються суттевi
змши: на перший план у системi цiнностей та базо-вих життевих прiоритетiв виходить щея розвитку етнонацюнально! культури. Поступово викристаль зовуеться розумiння того, що культура е не лише системою виробництва та зберпання культурних цiнностей, а й найважлившим чинником соща-льно-економiчного розвитку регiону та швести-цшно привабливим ресурсом розвитку територiй [1]. Тому модершзацшш змiни у соцюкультурнш сферi, що супроводжуються переходом до шнова-цшно! моделi культурно! политики, сприяють тд-вищенню якостi життя населения та убезпечують вiд знищення культурну спадщину краю.
Наявнi проблеми п!д час взаемодi! влади, сус-пiльства i бiзнесу в рамках реалiзацi! локальних проектiв, вiдсутнiсть результативносл програмних заходiв у галузi збереження культурно! спадщини та сучасних методик оцшки !! ефективностi пояс-нюються тим, що культурна спадщина не розгляда-еться сьогодт багатьма дослвдниками як не-вiд'емна складова iнвестицiйного потенцiалу тери-торiальних громад [9; 10]. Враховуючи важливють модернiзацiйних процесiв, варто розглянути мож-ливiсть й потенцiал iмплементацi! програмно-проектного методу в Юровоградськш областi, враховуючи чотири основш напрямки впровадження шно-вацiйних пiдходiв: 1) формування культурно -туристичного простору регюну; 2) розвиток креативно! iндустрi!; 3) вiртуалiзацiя ресурсiв культурно! спадщини; 4) створення нових музейних проду-ктiв.
Усi щ напрямки необхiдно розглядати в ком-плексi задля досягнення такого бажаного модерш-зацiйного ефекту. В рамках формування культурно-туристичного простору регюну та створення музейних продукпв важливо сконцентрувати зусилля на розробщ проектiв iз залученням природних та юто-рико-культурних ресурсiв, формуючи на !х основi базу для розвитку iндустрi! туризму в областi. Кре-ативнi iндустрi! прямо пов'язанi з розвитком пвдп-риемництва у сферi культури, примiром, коли йде-ться про проекти щодо пiдтримки народних ремесл й традицшно! кухнi, збереження рвдшсних книг тощо. Вiртуалiзацiя ресурав передбачае розробку програм iнформатизацi! та тдтримку проектiв щодо створення сайпв у закладах культури. Це важливо з позици теорi! комодифжацп [5; 14], адже розповсюджуючись мережею, образ того чи шшого об'екту культурно! спадщини фiксуеться у сввдомо-стi споживача та перетворюеться на «бренд», тобто на вдентифжатор юторико -культурного мiсця.
Проектування культурно-туристичного простору Юровоградщини мае вiдбуватися на базi м!ж-дисциплiнарного подходу (географiя, економiка, со-цiо-логiя, регiональна економша, культуролопя та iн.) та грунтуватися на синтезi трьох компонентiв -юторико-культурних ресурсiв, географiчного ландшафту та рекреацшно! дiяльностi. Поеднання цих компонента дозволить вбудувати в едину матрицю iсторичнi та природнi туристичш об'екти краю (природна заповiдна зона «Козачий Яр» на терито-ри с. Казавчин, парк «Веселi Боковеньки» у Долин-ському районi, Височинне Пошгулля, кемпiнг-парк
«Кирилов сiтi» у селi Нагiрне у Свiтловодському райош, Онуфрiевський парк, Чорний лiс та ш.), пам'ятки iсторi!, археологi! та культури (палеоль тично! стоянки первюних людей Троянове-4 на те-риторп Новомиргородського району бiля села Тро-яни, iсторико-архiтектурний заповiдник родини Ра-евських, заповвдник-музей «Хутiр Над!я» та ш.), культовi мiсця (Iллiнська церкви у Новомиргород^ Дик1вський Свято-Благовiщенський жшочий мона-стир, Свято-Вознесенський храм у м. Бобринець, Церква свято! рiвноапостольно! Марi! Магдалини та iн.), зелений i промисловий туризм (рекреацш-ний ресурс Бобринеччини, Петрiвщини, зелена са-диба «Солом1я» у с. Яремiвка на Свiтловодщинi, молодiжний лiтературно-музичний фестиваль «По-ФануФест» у с. Солом1я Гайворонського району та iн.), краезнавчi екскурсiйно-туристичнi маршрути (маршрути Знам'янського, Долинського та Олекса-ндрiвського районiв, екскурсшш маршрути по м. Кропивницький, маршрут Новомиргород-Троя-нове) тощо.
Культурно-тзнавальний туризм не лише долу-чае культурну спадщину до свиу сучасних людей, реалiзуючи iнформацiйно-просвiтницьку функцш, але й справляе соцiальний ефект, допомагаючи уча-сниками пов'язаним з ним програм збагатити та ре-алiзувати власний соцiально-культурний потен-щал, вдосконалити як1сть свого життя, осво!ти тех-нологi! та цiнностi, включеш до культурно! спадщини [18].
Якщо пвдходити до iсторико-культурно! спадщини Юровоградщини як до ресурсу розвитку туризму в обласп, то дшсно вона виступае важливим чинником змщнення регiонально! економiки та в!д-кривае велик! перспективи соцiально-культурного розвитку. Проте все це мае ввдбуваеться у поед-наннi з! збереженням об'ектiв цiе! спадщини зпдно юнуючих нормативно-правових норм, коли вико-ристання пам'яток в туристично-екскурсшних, екс-позицшно-виставкових та шших культурно-освгт-тх цшях мае здшснюватися в такому порядку, що забезпечуе збереження територш та природного се-редовища. З щею метою потр!бно актив!зувати роботу з музеефшаци пам'яток археолог!! в обласп (прим!ром, Мельгуновський курган б!ля с. Кучерь вки Знам'янського району чи трипшьське посе-лення у Небел!вщ у Новоархангельському район!). Також наступним кроком, який вже давно назр!в, мае бути прийняття обласно! цшьово! програми «Популяризац1я культурно! спадщини та розвиток культурного туризму в Юровоградськш обласп на 2022-2027 роки», метою яко! буде впровадження рь зних форм збереження та використання об'екпв культурно! спадщини обласп, тобто модел штеграцп культурно! спадщини у сучасний соцюкультурний контекст. Поки що затверджеш лише Програма ро-звитку туризму та збереження культурно! спад-щини Олександршсько! територ!ально! громади на 2021 - 2026 роки [16] та проект ршення Мюько! ради м. Кропивницького «Про затвердження Про-грами розвитку туристично! галуз! мюта Кропивни-цького на 2020 - 2022 роки» [17].
Не зважаючи на те, що проблеми використання iсторико-культурного середовища як ресурсу соць окультурного розвитку час ввд часу починають активно обговорюватись у засобах масово! комушка-ци, цьому присвячують статт у друкованих та еле-ктронних ЗМ1, проте медiаресурси областi все ще слабо залученi до стратеги регюнально! культурно-шформацшно! полiтики. Поряд з каналом «UA: Кропивницький», газетою «Шсник Юровоград-щини» та тижневиками «Кiровоградська правда», «Нова газета», «Украна-Центр», «Народне слово» та iн., в яких висвилюються поди культурного життя краю, останнi часом медiапростiр Юровогра-дщини поповнився цiкавими платформами «Рщний край», «Перша електронна газета», «CBN», «Точка доступу», «Акула» «Dozor» та «Юровоград24», на базi яких з'являеться iнформацiя про окремi об'екти, фестиват, виставки чи заходи в контекст збереження та популяризаци культурно! спадщини областi, вiдбуваeться формування единого шфор-мацiйного простору регiональних культурних арте-фактiв i заходiв тощо. Також в област розробляють вiртуальнi екскурси та тури (як-от, у художньо-ме-морiальному музе! Олександра Осмьорк1на в Кро-пивницькому, «Мандруй К1ровоградщиною» чи 3D вiртуальна екскурсiя «Хутором Надя» тощо).
Але проблема вiртуалiзацi! ресурав культурно! спадщини залишаеться актуальною для Юрово-градщини. Доцiльною е розробка 3-D турiв мiсць «зеленого» туризму в Юровоградськш областi, До-слiдницько-селекцiйного дендрологiчного лiсового центру «Веселi Боковеньки», Музею мистецтв у м. Кропивницький, Музею ракетних вiйськ спещаль-ного призначення у Голованiвському райош та ш-ших об'ектiв в области Разом з тим, оцифрування iсторико-культурних пам'яток К1ровоградщини за-щкавить не лише прихильник1в «зеленого» туризму, але й поцiновувачiв народних проми^в, сакрального мистецтва, юторично! спадщини, а також дасть змогу зберегти в iнформацiйному планi !х для майбутнiх поколiнь, дигiталiзувати дiяльнiсть тура-гентiв i туроператорiв краю, розширити коло досль дник1в спадщини району, використавши !х резуль-тати в освггшх цiлях, залучити потенцшних швес-торiв.
Акцентуючи увагу на темi розвитку креатив-них шдустрш в областi, важливо не забувати про заруб1жний та укра!нський досвщ втiлення низки цiкавих проектiв (арт-завод «Платформа» у Киев^ арт-кластер «Фабрика повидла» у Львовi чи ревгга-лiзацi! заводу «Промприлад» у 1вано-Франшвськ), виходячи з розумiння креативних шдустрш, як таких, що «використовують культуру як виробничий ресурс (input) i мають культурний вимiр, хоча результат !х дiяльностi - кшцевий продукт (output) е головним чином функцюнальним» [26]. Йдеться про сферу культурного шдприемництва, оск1льки креативнi iндустрi! створюють робочi мiсця та е ш-вестицiею в становлення smart-сусшльства, ресурсом вiдновлення та перетворення мiст [15, c. 77]. Важко не погодитися з думкою С. Щеглюк: «Вна-слвдок поширення та розвитку креативно! шдустри в шсп формуеться нова унiкальнiсть, зростае його
туристична привабливiсть, формуеться мотивацiя до ввдвщин мiста та бажання жити i працювати в ньому, зб№шуеться к1льк1сть робочих мiсць у кре-ативнiй сферi та к1льк1сть швестицшно привабли-вих об'ектiв для трансформаци у креативнi прос-тори» [23, с. 147].
Враховуючи рiвень культурно -юторичного по-тенцiалу К1ровоградщини, який вважаеться одним iз найнижчих по УкраГш [24], потрiбно активiзу-вати роботу, спрямовану не лише на забезпечення шльшсних показник1в змiцнення етнокультурного потенцiалу регюну (з цим якраз проблем немае [20]), але на яшсш змши на рiвнi:
макроформи - перетворення Юровоградсько! областi на креативний регюн з високим потенща-лом розвитку (зараз цей показник на задовшьному рiвнi разом з Чернiвецькою, Одеською та Херсон-ською областями [19]), поява креативних кластерiв i креативних мют, примiром, на базi м. Свпловод-ська чи Карпенкового краю у Маловисьшвському районi загальною площею 250 га;
мезаформи - створення креативних кварталiв у м. Кропивницькому (мiкрорайон Бикове - Грецька слобода та Чечори) чи креативного хабу на базi Економжо-технолопчного iнституту iм. Роберта Ельвортi;
локальних форм - заснування громадсько! сш-лки «Кропивницький 1Т-кластер», створення твор-чих лабораторш та артоб'ектiв, вiдкритих просто-рiв, примiром, на базi Дендропарку у м. Кропивницькому чи на центральнш площi м. Олександрiя, локальних он-лайн центрш, креативних шформа-цшних платформ тощо.
Що стосуеться сучасних музейних продуктiв i новiтнiх шформацшних технологiй музейно! справи, то особливу увагу в рамках оновлено! мо-делi iнтеграцi! культурно! спадщини Юровоград-щини в нинiшнiй контекст варто звернути на використання штерактивних технологiй i новiтнiх тех-шк експо-нування, на проведения майстер-класiв та шших анiмацiйних програм, котрi формують тво-рчо-комунiкативний майданчик в межах музейного простору. Просвгтницька мiсiя музею посилюеться за допомогою ввдео- i 3D технологiй, шляхом орга-шзаци спектаклiв i концертiв на територи музею, симпозiумiв i лекцiй, семiнарiв, презентацiй i курсiв та ш. При цьому, варто пам'ятати, що при активному залученш музею в «економшу переживань», його вiдходi ввд основно! мiсi! в сторону комерща-лiзацi!, коли прiоритетом стають прибутки, а не збереження та популяриза^ iсторико-культурно! спадщини, вш ризикуе перетворитися на елемент шду-стрi! розваг, позбувшись фундаментальносп й рiзноплановостi. Зокрема, це варто взяти на озбро-ення менеджменту Музею музично! культури iм. Шимановського, Кiровоградського обласного крае-знавчого музею, Музею мистецтв, Лггературно-ме-морiального музею iм. Карпенка-Карого та Худож-ньо-меморiального музею iм. Осмьорк1на, а також «Хутору Надiя» та Музейно-природного заповедника «ТобшевичЬ»
Висновки та пропозицИ. Як бачимо, проектно-програмний тдхвд як шновацшний шструмент культурно! полггики допомагае комплексно вирiшити чимало питань у сферi збереження культурно! спа-дщини Кiровоградсько!' областi. На сучасному етапi недостатньо виходити лише з рацюнальних управ-лiнських розрахункiв, орiентуючись на бюджет, або опиратись на експлуатацш об'екта через його включения до туристичного потоку. Управлiнськi ршення мають грунтуватися на дискусiях стосовно цшей, способiв досягнення та наявносп ресурсiв, на професiйних експертних висновках, адже вибiр концептуальних засад розвитку того чи iншого проекту у сферi культури повинен вiдповiдати стра-тегiчному напрямку регiонально! культурно! поль тики.
Розробка регюнально! моделi iнтеграцi! Юро-воградсько! спадщини мае виходити з подолання пострадянського синдрому, реформування норма-тивно-законодавчо! бази, процесiв децентралiзацi! та цифровiзацi! у цiй сферi, наявносп стратегiчного планування i постiйно зростаючо! кiлькостi фахiв-цiв, вiдкритих до ствпращ, навчаиия та обмiну ще-ями. В якостi теоретично! бази проекпв, пов'язаних iз збереженням та розвитком культурно! спадщини краю, виступають концепцп культурного плюраль зму, еколопчно! безпеки i сталого розвитку, збереження об'екпв спадщини i культурних цiнностей, культурно-природного ландшафту, культурного та «зеленого» туризму. Все це повинно шдкршлюва-тися правильними управлшськими рiшениями, через що автор у сво!й статтi висловив думку про на-гальнiсть розробки i прийняття обласно! цiльово!' програми «Популяризащя культурно! спадщини та розвиток культурного туризму в Юровоградськш областi на 2022-2027 роки», в якосп ефективного мехашзму регiонально! культурно! полiтики, що дозволить забезпечити практичну реалiзацiю рiз-них проектiв зi збереження й актуалiзацi! культурно! спадщини (музеефшащя пам'ятникiв iсторi!' та культури, що руйнуються, створення системи !х мо-нiторингу, етнографiчнi експедици, формування культурно-туристичного простору регюну, розвиток креативних iндустрiй та ш).
Лiтература
1. Афанасьева Л.В. Культура як економiчний ресурс розвитку сучасного мюта. Всеукра!нська на-уково-практична конференщя «Публiчне управ-лiния в системi координат: демократiя, децентраль защя, мiсцеве самоврядування», 2019, http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/7795/1/1.%20%D 0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1% 8F%20%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1 %81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F%21-19-23.pdf.
2. Бiлецька, Т., Левкова, О., Савчак, I. Конце-пцiя ново! нацюнально! культурно! полiтики Укра-!ни. Культурний код Схiдного парнерства. Ки!в, 2015. URL: http://www.kultura.org.ua/wp-content/uploads/FINALConcept_Road-Map_UA_Culture-Coding-EaP.pdf;
3. Власюк О. £. Проблема реви^зацп icro-ричного ядра смт. Олика Волинсько! облаcтi // Сту-дентський вicник НУВГП. PiBHe: НУВГП, 2018, Вип. 2(10), С. 6-8.
4. Гшдик I. Iнновацiйнi пiдходи у cферi icro-рико-культурно! спадщини у контекст сталого розвитку сусшльства. URL: http://ena. lp. edu.ua:8080/bitstream/-ntb/45720/2/2019_Hnidyk_I-Innovatsiini_pidkhody_u_sferi_21-23 .pdf
5. Дичковський C.I. Глобальнi трансформацп туристичних практик i технологiй в контекст ста-новлення цифрового сусшльства (digital society): монографiя. Ки!в: Видавництво Лiра-К, 2020. С. 7083.
6. Довгострокова cтратегiя розвитку культури в УкраМ до 2025 року. URL: http://metodist.libnadvirna.info/wp-content/uploads/2015/12/%D0%A1 %D1 %82%D1 %8 0%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96% D1%8F-2025-20022016.pdf
7. Доманська О. Роль держави в реалiзацi! культурно! полгтики: концептуальний вимiр // Релтя та cоцiум, 2014, №3-4 (15-16), С. 163-169.
8. Економiчна привабливють укра!нсько! культури. Аналiтична доповвдь. Ки!в: ФОП Лопатiна О.О., 2019. 112 с.
9. Жук П.В., Срик З.О. 1нвестицшний потен-шал територiальних громад: суть поняття та питания управлшня // Регюнальна економiка, 2017, №2, С. 16-22.
10. 1нновацшш iнcтрументи забезпечення ш-веcтицiйного та iнфраcтруктурного розвитку об'ед-наних територiальних громад: матерiали наук.-практ. конф. за мiжиар. участю, м. Дшпро, 27 лис-топ. 2020 р. / за заг. ред. I. А. Чикаренко. Дшпро: ДР1ДУ НАДУ, 2020. 368 с.
11. Львiвщина ревиатзуе 16 пам'яток культурно! спадщини. Укршформ, ввд 16.12.2020. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism73 15 5 8 1 8-lvivsina-revitalizue-16-pamatok-kulturnoi-spadsini.html
12. Малiмон В. I. Культурна полггака держави як чинник реформування cуcпiльcтва: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. держ. упр.: 25.00.02. 1вано-Франшвськ, 2011. 20 с.
13. Назаренко Ю. Децентралiзацiя культури: проблеми та виклики реформи. Mistosite, ввд 23 гру-дня 2021 р. URL: https://mistosite.org.ua7articles/detsentralizatsiia-kultury-problemy-ta-vyklyky-reformy
14. Олшник О.С. Комодиффiкацiя як шструмент культурного виробництва // Культуролопчна думка, 2020, №18, С. 156-164.
15. Пархоменко I.I. Поняття «культурш» та «креативш iндуcтрi!'» в захщноевропейському нау-ковому диcкурci та урядово-шституцшних практиках Великобританi! та £вропейського Союзу // Ук-рашсьш культуролопчш студи, 2017, №1, С. 74-78.
16. Про затвердження Програми розвитку туризму та збереження культурно! спадщини Олек-cаидрiйcько! територiально! громади на 2021 -2026 роки. URL:
https://olexrada.gov.ua/base/project/rada/proekt_r_379 3.pdf
17. Про погодження проекту ршення MicbKoi' ради мюта Кропивницького «Про затвердження Програми розвитку туристично! галузi MicTa Кропивницького на 2020 - 2022 роки». URL: http://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/25798-pr_rish_728_20-11-2019.pdf
18. Рaдiоновa О.М., Добрянська А.Ю. Анaлiз розвитку культурно-пiзнaвaльного туризму в Укра-mi // Причорноморськ1 економiчнi студи, 2019, Вип. 47 (1), С. 73-78.
19. Фесша Ю.Г. Креативний потенцiaл репо-нального розвитку // Економiчнi науки: збiрник на-укових праць Луцького нaцiонaльного техшчного унiверcитету. Серiя "Репональна економша", 2021, Вип. 18 (71), С. 224-240.
20. Хрошка культурного життя Юровоград-щини. Обласна унiверcaльнa наукова бiблiотекa iменi Д.1. Чижевського. URL: https ://library.kr.ua/hroniki/
21. Шевченко М.1. Культурна полпика Укра-!ни в умовах евроштеграцп: дилеми та виклики // Шжнародш вiдноcини: теоретико-прaктичнi аспе-кти, 2019, Вип. 3, С. 215-224.
22. Шершньова О.В. Формування ново! моделi культурного простору (на прикладi громад Рiвнен-щини): монограф1я; Укра!нський культурний фонд. Острог: ФОП-видавець Свинарчук Р.В., 2019. 344 с.
23. Щеглюк С.Д. Особливостi розвитку креативно! iндустрi! Укра!ни: перспективнi форми про-сторово! органiзацi! // Соцiально-економiчнi про-блеми сучасного перiоду Укра!ни, 2017, Вип. 6. (128), С. 143-150.
24. Юхновська Ю.О. Вплив розвитку культу-рно-iсторично! спадщини на економiчний розвиток туристично! галузi Укра!ни // Держава та регiони. Серiя: Економiка та щдприемництво, 2019, №6 (111), С. 55-59.
25. Як тдвищити потенщал культурно! спадщини в Укра'ш: рекомендацi! експертiв URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/article/increasin g-the-potential-of-cultural-heritage-in-ukraine-expert-recommendations
26. GREEN PAPER. Unlocking the Potential of Cultural and Creative Industries. URL: http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/ALL/?uri=CELEX:520 10DC0183
