CC BY
17
Л1тература
1. Оригинальная парфюмерия: как отличить подделку от оригинала? [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.elite-shop.com.ua/origina.
Барна М.Ю. Виды фальсификации парфюмерной продукции
Проанализированы виды фальсификации парфюмерных изделий, поданы отличительные признаки фальсифицированной, контрафактной продукции и оригинала. Охарактеризованы те составляющие части парфюмерных изделий, которые отличают фальсифицированную и оригинальную парфюмерную продукцию.
Ключевые слова: парфюмерные изделия, фальсификация, фальсифицированная продукция, имитация, отличительные признаки, оригинальная продукция.
BarnaM.Yu. Types adulteration perfume products
Species analyzed fraud perfumes presented distinctive features counterfeit, counterfeit goods and original. The article describes the components of those perfumes that distinguish the original and counterfeit perfume products.
Keywords: perfumes, fraud, counterfeit products, imitation, distinctive features, original products. _
УДК 339.564; 339.977 Астр. Н.В. Бикова1 - Швський НТЕУ
необхщшсть переходу украшських л1сопромислових п1дприемств до глибокого перероблення продукцп в умовах 1нтеграц1йних
процес1в
З'ясовано необхвднють переходу украшських люопромислових тдприемств до глибокого перероблення продукцп на основi побудовано! економшо-математично! модель Визначено основш перспективы напрями розвитку украшських люопромис-лових тдприемств.
Ключов1 слова: експорт деревини та виробiв з не!, лiсопромисловi тдприем-ства, економшо-математична модель експорту, експортний потентал.
Функцюнування украшських люопромислових тдприемств, як по-тужного мехашзму експортного потенщалу кра!ни в умовах штеграцшних процеЫв, потребуе перегляду традицшних форм та метод1в оргашзацп 1хньо1 ефективно! експортно! д1яльност1. Тому постае питання переходу вщ вироб-ництва ними необроблено! люопромислово! продукцп до готових вироб1в з деревини.
Для Укра!ни перехщ люопромислових тдприемств до глибокого перероблення продукцп може стати шструментом шдвищення експортного потенщалу та конкурентоспроможност в1тчизняно! деревини та вироб1в з не! на зовшшньому ринку. Водночас, це сприяе зменшенню вирубування лшв \ шд-вищенню еколопчно! складово! кра!ни.
Вивчали експорт деревини та вироб1в з не! у розвинених кра!нах, а са-ме у Фшляндп, та визначали стан на цьому ринку Укра!ни на основ1 лшшно-го моделювання. Пор1вняння з товарними групами експорту деревини та ви-
1 Наук. керiвник: проф. 1.М. Школа, д-р екон. наук
робiв з не! Фшлянди було обрано, тому що деревообробна промисловiсть та сумiжнi 11 галузi е основними галузями промисловостi протягом усього перь оду шдустрiалiзащl краши. Сьогоднi на частку Фшлянди припадае свггових лiсових ресурЫв вiд 0,5 % до 1 % хвойних лiсiв. Однак частка Фшлянди ста-новить 5 % свггового виробництва деревообробно! промисловостi та 10 % свггового обсягу експорту [13, с. 102].
За статистичними даними Фшлянди [9-11, 14] основними товарними групами в експорт деревини е: пиломатерiали, фанера, целюлоза, пашр, картон. Украшсью основi групи експорту деревини [2-8] ми подшили на шють груп, а саме: пиломатерiали, фанера, лiсоматерiали необробленi, люоматерь али обробленi (розпиленi, колотi, обтесаш або шлiфованi, вироби з деревини), деревина паливна та деревне вугшля, папiр i картон. Даш товарно! струк-тури у натуральних та вартiсних показниках Фшлянди та Украши мiстяться у табл. Отже, у товарнш структурi експорту деревини та виробiв з не! Фшлянди переважають напiвфабрикати та готовi вироби, а Украши - необроблена продукщя та напiвфабрикати.
Пiд час опрацювання результатiв використовували лiнiйне моделю-вання та аналiз "що-якщо" [12, с. 652].
Модель залежност експорту вщ обсягiв продажу пиломатерiалiв (на-пiвфабрикатiв) Фшлянди мае такий вигляд:
fпиломатерiали = 0,0904 ■ X + 726,27 , (1)
де х - обсяг продажу (млн т).
Коефщент кореляци: Я2 = 0.24, стандартна похибка: А = 159,39.
Аналiз "що-якщо" показав, що в разi збшьшення випуску пиломатерь алiв Фшлянди на 10 %, виторг вiд ре^заци 1хнього експорту зросте на 5 %, а в разi зменшення на 10 % - зменшиться на 4 %. Як бачимо, випуск пиломате-рiалiв ефектившше зменшити, шж збiльшити.
Побудову залежностi експорту вщ обсягiв продажу паперу Фшлянди зображено у моделi 2:
/паперу = 0,4475 ■ X + 47,564, (2)
коефщент кореляци: Я2 = 0,17, стандартна похибка: А = 145,10.
У разi збшьшення фiзичного обсягу експорту паперу на 10 %, виторг вщ реалiзацil експорту (зпдно з аналiзом "що-якщо") зросте на 12 %, а в разi зменшення на 10 % - знизиться на 9 %. Отже, для Фшлянди випуск паперу е ефективним шд час експорту, i його збшьшення буде давати позитивш ре-зультати.
На основi побудованих лшшних моделей залежност фiзичного обсягу експорту до вартюного Фшлянди та аналiзу "що-якщо" зроблено висновок: ефективним, у товарнш структурi експорту деревини Фшлянди, буде збшьшення експорту готово! продукци (паперу та картону) та зменшення експорту нашвфабрика^в (пиломатерiалiв i фанери). Робота, вщповщно до побудованих моделей, дасть змогу кра!ш ефектившше використовувати ресурси та отримувати бiльшi прибутки.
Табл. Товар на структура експорту дерев ини та виробгв з пег Фшлянди та У крат и _у натуральных та варгтсних показниках за 2003-2009 рр. [2-11, 14]_
Роки
т
т
Експорт Фшлянд1'1
7"
т
тис. м
млн евро
тис. м
млн евро
тис. м
млн евро
тис. м
млн евро
тис. м
млн евро
Пиломатер1али
Фанера
Целюлоза
Пагпр
Картон
2003
7966
1394
1196
598
2270
1384,7
9318
5684
2300
1552,5
2004
7941
1389,7
1215
595,3
2398
971
10060
6086,4
2429
1627,6
2005
7237
1230,3
1171
620,95
2056
781,2
8637
5009,5
2098
1384,5
2006
7166
1468,9
1274
649,5
2483
1092,4
10055
6032,9
2530
1670,1
2007
7081
1635,7
1239
677,7
2355
1130,4
10515
6077,7
2641
1756,3
2008
5992
138,5
1083
628,2
2090
1013,7
9297
5429,4
2599
1746,5
2009
5600
1254,4
1110
600,5
2100
1008
9500
5491
2530
1682,4
Експорт Украши
тис, м' млн евро
тис, м |млн евро
7Г
ТИС. М"
млн евро
7Г
ТИС. М"
млрд.евро
7Г
ТИС. м
млн евро
тис, м |млн евро
Пил о матер! ал и
Фанера
Люоматер1али необроблет
Люоматер1али оброблеж
Деревина паливна та деревне вуплля
Пашр та картон
2003
2004
2005
2006
2007
2008 2009
423 440 453 497 515 537 362
7,4 8,6 7,7
9.1 11-7 10,9
7.2
109 121 138 146 142 138 211
33,6 43,6 53,6 62,4 85,2 80,2 63,4
2001 2150 2223 2205 2586 2066 1883
78,1 104,7 109,7 113 121 107,6 84,7
1264 1126 1256 1130 1413 1063 1079
0,222 0,241 0,234 0,262 0,34 0,298 0,257
485 498 524 559 727 748 1002
9,5 11,3 18,3 27,3
37.7
40.8 57,8
238,92 262,05 310,54 348,57 416,66 389,85 354,36
253,26 277,77
329.18
411.19 507,77 537,24 501,76
Побудова лшшних моделей залежностi фiзичного та вартюного обся-гiв товарно! структури експорту деревини та виробiв з не! i аналiз "що-якщо" Укра!ни визначили необхщшсть скорочення обсягiв експорту лiсоматерiалiв необроблених та значно збiльшувати виробництво та обсяги паперу i картону. Вигляд моделi залежностi експорту вщ обсягiв продажу лiсоматерiалiв необроблених е таким:
Лшоброб= 0,0574 • х-21,164, (3)
коефiцiент кореляци: Я2 = 0,68, стандартна похибка: А = 9,64. Залежносп експорту вщ обсяпв продажу для лiсоматерiалiв необроблених побудовано графiчно на рис. 1.
Зпдно з аналiзом "що-якщо", для побудовано! моделi збiльшення фь зичного обсягу експорту на 10 % дасть змогу збшьшити виручку вщ реалiза-цп експорту на 14 %, а в разi зменшення на 10 % - зменшити на 11 %. Тобто результати показують, що ефективнiше буде збшьшувати обсяги. Але з опи-саного вище видно, що фiзичнi обсяги експорту лiсоматерiалiв необроблених потрiбно зменшувати, оскiльки для збiльшення будуть вирубувати бшьше ль сiв, а це загрожуе еколопчному стану кра!ни.
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Рис. 1. Лтшна модель залежностi експорту вiд обсягiв продажу лiсоматерiалiв необроблених для Украти (побудував автор)
Залежшсть експорту вщ обсяпв продажу паперу та картону описано у моделi 4:
/патр.картон = 1,7096 • х-164,24 , (4)
коефщент кореляци: Я2 = 0,90, стандартна похибка: А = 41,02. Графiчно модель 4 зображено на рис. 2.
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Рис. 2. ЛШйна модель залежностi експорту вiд обсягiв продажу паперу та картону для Украти (побудував автор)
Анашз "що-якщо" показав: у разi збiльшення фiзичного обсягу ек-спорту паперу та картону на 10 %, виторг вщ реалiзацi! зросте на 15 %, а в ра-зi зменшення на 10 % - знизиться на 13 %. Тому збшьшення фiзичного обсягу випуску паперу та картону дасть змогу укра!нським пщприемствам отри-мати бшьше прибуткiв.
Припустимо, нехай хоча б половину обсягу експорту лiсоматерiалiв необроблених спрямувати на виробництво паперу та картону з подальшим !х-шм експортом. Як вiдомо, вщповщно до норм розходу [1, с. 153-154] з 1,6 м . лiсоматерiалiв необроблених можна отримати 1 тону картону; з 2,8 м - одну тонну газетного паперу; з 3,5 м - одну тонну яюсного паперу. При цьому модель 4 набувае такого вигляду:
^атрккартон = 1.7 — 164.24 , (5)
К
де: х1 - обсяг сировини; К - норма розходу.
Осюльки модель 5 залишаеться лшшною, для аналiзу можна взяти до-вшьне значення х1. Для зручност припустимо, що половина експорту лiсома-терiалiв необроблених за 2009 р. (табл.), а саме 941,5 тис. м , спрямовано на виробництво паперу та картону з подальшим !хшм експортом. Тодi розраху-нок вщповщно до моделi 1, показуе втрату виторгу вщ експорту лiсоматерi-алiв необроблених на 54,04 млн евро. Однак з 941,5 тис. м лiсоматерiалiв необроблених можна виготовити: 269 тис. т яюсного паперу; 588,44 тис.т картону та 336,25 тис.т газетного паперу.
Поставивши щ дат у модель 4, видно, що заробггок на експорт яюсного паперу становитиме 295,64 млн евро, на експорт картону - 841,75 млн евро, на експорт газетного паперу - 410,61 млн евро. Сумарне сальдо (з ураху-ванням втрати виторгу вщ половини обсягу експорту в натуральних величинах лiсоматерiалiв необроблених) становитиме: 241,6 млн евро при експорт яюсного паперу, 787,71 млн евро - картону та 356,57 млн евро - газетного паперу.
Аналопчно аналiз "що-якщо" показав, що збшьшення обсяпв дереви-ни на 10 % для виготовлення яюсного паперу призведе до збшьшення його експорту на 17 %, картону - на 13 % та газетного паперу - на 16 %. Для швидкого ефекту потрiбно виробляти та експортувати картон, однак у пер-спективi надасть бшьший прибуток виробництво та експорт яюсного та газетного паперу. Тобто тдвищення експортного потенщалу може вщбуватися за рахунок збшьшення експорту готово! продукци з деревини. Але для цього необхщним е створення нових целюлозно-паперових шдприемств, що не е предметом нашого дослщження.
Висновки. В умовах штеграцшних процеЫв, а саме для тдвищення експортного потенщалу укра!нських люопромислових шдприемств, необхщ-ним е перехщ до глибокого перероблення сировини. Вважаемо, що експорт давальницько! сировини необхщно зменшувати до мтмуму, що дасть змогу пщвищити еколопчну ситуацiю в кра!ш, та, вiдповiдно до запропонованих моделей, вдасться значно збшьшити прибутки вщ експорту. Саме, в разi зменшення експорту лiсоматерiалiв необроблених (за даними 2009 р.) на 941,5 тис. м , виторг вщ !хнього експорту зменшиться на 54,04 млн евро, але
якщо цей обсяг спрямувати на виробництво яюсного паперу, картону та газетного паперу, можна буде отримати виторг вщ 1хнього експорту, вщповщно, 241,6 млн евро, 787,71 млн евро та 356,57 млн евро.
Для виконання зобов'язань перед свгговою спшьнотою щодо тдвищення експортного потенщалу люопромислових шдприемств, мiжнародного iмiджу держави та люово! галузi, залучення iноземних iнвестицiй та утриман-ня гщних позицiй на мiжнародному рiвнi необхiдно переходити до глибокого перероблення лiсоматерiалiв необроблених. Процес розвитку до такого переходу потребуе створення целюлозно-паперових шдприемств.
Лггература
1. Бывшев А.В. Технология бумаги и картона: технологические расчеты бумажно-картонного производства : учебн. пособ. к курсовому и дипломному проектированию для студентов специализации 240406 - Технология химической переработки древесины очной, очной сокращенной, заочной и заочной сокращенной форм обучения / А.В. Бывшев, В.В. Седых, Л.Ф. Левина; Федеральное агентство по образованию, ГОУ ВПО "Сибирский гос. технологический ун-т". - Изд. 2-е. - Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2009. - 251 с.
2. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2003 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2004. - 24 с.
3. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2004 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2005. - 20 с.
4. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2005 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2006. - 32 с.
5. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2006 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2007. - 28 с.
6. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2007 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2008. - 36 с.
7. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2008 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2009. - 24 с.
8. Зовшшня торпвля Украши товарами за 2009 рш: експрес-бюлетень / вщпов. за вип. А.О. Фризоренко. - К. : Вид-во "Держкомстат Украши", 2010. - 24 с.
9. Леспром за рубежом : по данным Минэкономразвития Российской Федерации и информационных агенств / ПОЛПРЕД Справочники. Совет ветеранов МИД РФ. Агенство содействия торговле и инвестициям - ИНФОРМВЭС Минэкономразвития РФ / под ред. Г.Н. Вачнадзе. - М. : Изд-во "Наука", 2007. - Т. I-II. - 204 с.
10. Леспром за рубежом : по данным Минэкономразвития Российской Федерации и информационных агенств. / ПОЛПРЕД Справочники. Совет ветеранов МИД РФ / под ред. Г.Н. Вачнадзе. - М. : Изд-во "Наука", 2008. - Т. III. - 144 с.
11. Леспром за рубежом : по данным Минэкономразвития Российской Федерации и информационных агенств. / ПОЛПРЕД Справочники. Совет ветеранов МИД РФ / под ред. Г.Н. Вачнадзе. - М. : Изд-во "Наука", 2009. - Т. IV. - 232 с.
12. Мур Джефри Х. Экономическое моделирование в Microsoft Excel : пер. с англ. / Джерфри Х. Мур, Ларри Р. Уэдерфорд и др. - М. : Изд-во "Вильямс", 2004. - 1018 с.
13. Хелантера Анти. Почему Россия не Финляндия. Сравнительный анализ конкурентоспособности / Хелантера Анти, Олаус Симон-Срик. - М. : Изд-во ИЭПП, 2004.
14. Hânninen Riitta. Finnish Forest Sector Economic Outlook 2008-2009 / Riitta Hanninen, Yijo Sevola // Finnish Forest Research Institute. - 2008.
15. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.metla.fi/julkaisut/suhdanne-katsaus/in-dex-en.htm.
Быкова Н.В. Необходимость перехода украинских лесопромышленных предприятий к глубокой переработке продукции в условиях интеграционных процессов
Показана необходимость перехода украинских лесопромышленных предприятий к глубокой переработке продукции на основе построенной экономико-матема-
тической модели. Определены основные перспективные пути развития украинских лесопромышленных предприятий.
Ключевые слова: экспорт древесины и изделий из нее, лесопромышленные предприятия, экономико-математическая модель экспорта, экспортный потенциал.
Bykova N.V. A necessity of transition Ukrainian's forest enterprises is to deep processing of products in the conditions to integration
The necessity of transition the Ukrainian's forest enterprises is rootined to the deep processing of products on the basis of built economic and mathematical models. Certainly basic perspective directions of development to the Ukrainian forest enterprises.
Keywords: export of forest products, forest enterprises, ekonomiko-mathematical model of export, export potential._
УДК[338.246.025.2+34:630*6/(477) Здобувач Г.С. Гулик-
НЛТУ Украти, м. Львiв
особливост1 економ1ко-правого регулювання л1сокористування в укра1н1
Звернено увагу на актуальнють вивчення економшо-правових аспекпв охоро-ни, вщтворення та рацюнального використання люових ресурав. Проаналiзовано економшо-правове регулювання люокористування. Розглянуто важливють наукового економшо-правового дослщження, спрямованого на забезпечення рацюнального ль сокористування вщповщно до мiжнародно-правових норм, концепцп сталого люоко-ристування та виршення еколого-економiчних проблем використання природних ре-сурав. Подано пропозицп щодо вдосконалення законодавства у сферi люокористу-вання.
Ключов1 слова: економшо-правове регулювання, люокористування, стале люо-користування, лiсовi ресурси, люове законодавство.
Одшею з найактуальшших проблем людства е забезпечення охорони, вщтворення та рацюнального використання люових ресурЫв. Оскшьки л1си посщають одне з важливих мюць серед природних ресурЫв, то в наш час на-уковщ р1зних науково-дослщних напрям1в надають особливого значення вив-ченню проблем люових ресурЫв, !х охорони й користування. У р1зних науко-вих джерелах (економ1чних, правових, еколопчних та ш.) опублжовано чи-мало праць на тему люокористування. Вщчуваеться, що штерес науковщв до вивчення люових ресурЫв зростае. Але варто зазначити, що серед наукових джерел немае праць, в яких дослщжують економжо-правовий мехашзм су-купностей форм { метод1в, спрямованих на ефективну охорону, вщтворення та рацюнальне використання люових ресурЫв, зокрема вщповщних еконо-м1чних оцшок люових ресурЫв та нормативно-правових акт1в у цш сферт Економ1чна оцшка люових ресурЫв полягае в тому, що вони е джерелом де-ревини { продукт1в поб1чного користування. Л1с як пол1функцюнальна система мае широкий спектр корисного потенщалу. ДоЫ значення л1су оцшюють лише за виробленою деревинною { недеревинною продукщею. На жаль, оць нювання еколопчних функцш люу (водоохоронних, грунтозахисних, кшмато-регулятивних, оздоровчих тощо), як важко переоцшити, найменш розробле-не. Тому в наш час одшею з основних еколого-економ1чних проблем, яка сто-!ть перед науковцями, е обгрунтування еколопчно! оцшки та люових право-
