CC BY
28
HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. IxuntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК81112.2.372.2
Шмецьк паремп про багатство i бвдшсть
В.Г.Рудий RudyjV@ukr.net
Львiвський нацюнальний утверситет iMeHi 1вана Франка вул. Утверситетська, 1, м. Львiв, 79000, Украша
У статт1 дослгджено структурно-семантичт, синтаксичш й образно-експресивш особливостг тмецьких npuenieïe i приказок про багатство i бiднiсть та ïxm семантичт в^бсленти в укратсьтй мовi.
При^в 'я i приказки своею лакотчтстю, образтстю та поетичною красою завжди привертали увагу майстpiв худо-жнього слова
KrnKoei слова: при^в'я, приказка, паpeмiя, метафора, мeтонiмiя, гтербола, синекдоха, парадокс.
Немецкие паремии о богатстве и бедности
В. Рудый RudyjV@ukr.net
Львовский национальный университет имени Ивана Франко ул. Университетская, 1, г. Львов, 79000, Украина
В статье исследуются структурно - семантические, синтаксические и образно-экспрессивные особенности немецких пословиц и поговорок o богатстве и бедности и их семантические эквиваленты в украинском языке. Ключевые слова: пословица, поговорка, паремия, метафора, гипербола, синекдоха, парадокс.
German paremias about riches and poverty
V. Rudyj RudyjV@ukr.net
Ivan Franko National University of Lviv Universytetska Str., 1, Lviv, 79000, Ukraine
The article considers the structural-semantic, syntactical, and figurative-expressive peculiarities of German proverbs and sayings about riches and poverty and their semantic equivalents in Ukrainian.
Key words: proverb, saying, paremia, metaphor, metonymy, comparision, hyperbole.
Citation:
Rudyj, V. (2017). German paremias about riches and poverty. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 167-169.
Пареми (в!д гр. paroimia - присл1в'я, приказки) -це в1чно жив1 мудросл1в'я, яш творяться стор1ччями, шл1фуються з погляду художньо-виражальних засоб1в i передаються наступним поколшням.
Присл1в'я та приказки - це, по суп, рiзновиди одного жанру, осшльки рiзкоï меж1 мiж ними не юнуе. Присл!в'я, - за визначенням бшьшосл учених-паремюлопв, - це самостшш судження, штонацшно оформлеш як прост! або складш речення, що мютять
завершену думку, тодi як приказки будуються як одночленнi речення з незаюнченим судженням i, на вщм!ну в!д присл!в'1в, не мають повчального зм!сту. KpiM того, прислiв'я можуть вживатися як у прямому, так i в переносному значенш, тодi як приказки передають здеб!льшого прямий смисл змiсту вислов-лювання.
Паремшш одиницi про багатство i бщшсть стано-влять у народнiй творчосл чисельну тематичну гру-пу. З давшх-давен у людей виникало питання, що таке багатство, що воно дае людинi, як зм!нюеться ll характер i стосунки з шшими людьми. Хто спромож-ний достойно пройти випробування багатством i бiднiстю. Можливi варiанти вiдповiдей можна знайти у присл!в'ях i приказках, залишених нам нашими предками.
Присл!в'я, що склалися у класовому суспiльствi, вщображають соцiальну нерiвнiсть i експлуатацiю людини людиною. У багатьох з них розк1шне життя багатив рiзко контрастуе з жалюпдним iснуванням бiдних. Наприклад: Wo Geld ist, kommt Geld ein = Грошi до грошей пливуть. Грошi йдуть до багатого, а злидш - до бщного; Reichen gibt man, Armen nimmt man = Багатим дають, у бщних беруть. Як багач, так i рвач; Reich und arm gehen selten Arm in Arm = Бага-тий бвдному не брат; Dem Reichen prägt der Teufel das Geld = Багатому чорти грошi кують; Dem Armen wird immer das Ärgste zuteil = На бвдного скр!зь капае; Dem Armen läuft die Armut nach = За вбогим бщшсть по п'ятах женеться.
Прост! люди у присл!в'ях виступають носiями че-сностi i справедливостi: Besser nackt und bloß, als mit Schande groß = Краще бути чесним i бщним, шж багатим i шдлим; Besser arm in Ehren als reich in Schanden = Краще без майна, нж без чесп; Ein ehrlicher Mann wird niemals reich = Вщ трудiв праведних не наживеш палат кам'яних; Arm und frei ist besser als voller Kopf und eine Kette um den Hals = Краще бути бщним i вшьним, нж ситим на ланцюгу.
Кривду ж чинять бщним багатп i пани. Деяш при-слiв'я вщображають несправедливiсть, продажнiсть суддiв, прокурорiв та шших чиновникiв. Нечистi на руку юристи часто вершать кривосуддя: Mit dem Fuß ins Gericht, mit der Hand in die Tasche = В суд ногою, в кишеню рукою; Lieber ins Wasser gehen als mit einem Reichen rechten = З багатим судитись - краще в морi втопитись. Багатому йти в суд - тринь-трава,а бщному- з плеч(ей) голова; Der Reiche stiehlt und der Arme wird gehängt = Багатий краде, а бщного впна-ють; Reiche läßt man gehen, Arme muß man an den Galgen = Що сходить з рук злодiям, за те злодюжок б'ють. Де злодiевi простять - злодюжщ буде край. Сильш та багатi рщко винуватi.
Стилiстичну побудову проаналiзованих присл!в'!в та приказок урiзноманiтнюють так! художш поетичнi засоби, як стислють вислову, римовашсть, протиста-влення, пор!вняння, синекдоха, гшербола, парадокс тощо. Проiлюструемо це твердження низкою прик-ладiв:
а) коротшсть: Armut ist kein Laster. Armut schändet nicht = Бвдшсть - не ганьба. Бщшсть - не гр!х;
б) рима: Reichtum vergeht, Armut besteht = Багатство гине - злидш живуть;
в) парадокс: Arm sein ist keine Schande, wenn man nur Geld hat = Бщшсть - не ганьба, якщо е грош!;
г) синекдоха: Arme haben die Kinder, Reiche - die Rinder = У багатих худоба рогата, у бщних - дитей повна хата;
д) пор!вняння: Arm wie eine Kirchen maus = Б!д-ний, як церковна миша;
е) протиставлення: Arm ist nicht, wer wenig hat, sondern, wer viel bedarf = Бщний не той, хто мало мае, а той, що багато бажае; Reich werden ist keine Kunst, aber fromm bleiben = Не штука стати багатим, а бла-гочестивим зостатись;
е) г!пербола: Wer reich ist, dem kalbt ein Ochs = У багатого i бик телиться; Dem Reichen legt der Hahn Eier = Богачев! ведеться, бо йому й твень несеться.
Шмецьш паремп ввдзначаються також великою р!зномаштшстю синтаксично! будови. Серед них можна видшити низку структурних моделей, оргаш-зованих у форм!: 1. простого поширеного речення: Beim Reichen wiegt der Teufel die Kinder = У багатого чорт дитей ко лише; Armut ist der sechste Sinn = Бща всього навчить. 2. складносурядного речення, пере-важно з протиставним зв'язком: Armut tut weh, lehrt aber = Що мучить, те й учить. 3. складно тдрядного речення: а) щдметового: Wer Armut ertragen kann, ist reich genug = Коли е хл!ба край, то й тд вербою рай; б) додаткового: Wer eilt nach fremden Gut, auf den wartet Armut = Хто на чуже добро заз!хае, на того бщшсть чекае; в) означального: Armut ist eine Sünde, die der Reiche nie vergibt = Бщшсть - гр!х, який багатий не пробачить; г) пор!вняльного: Besser in der Tasche kein Geld als ohne Freund in dieser Welt = Кра-ще без грошей у кишеш, шж без друга на бшому свт; д) умовного: Was hilft Reichtum, wenn man ihn nicht mehr genießen kann = Що з того багатства, якщо ним скористатись не можна;Wenn's Unglück dem Reichen bis ans Knie geht, geht's dem Armen bis an den Hals = Якщо багатому нещастя по колша, то бщному - по шию ; е) мкця: Wo Geld ist, da ist der Teufel, wo keins ist, da ist er zweimal = Де грош!, там i чорт, де грошей нема, там !х два. Грош! то й роблять бщу на свт; Wo Geld kehret und wend't hat die Freundschaft bald ein End' = Де грош! правлять, там дружби нема.
Шдсумовуючи сказане, зазначимо, що присл!в'я i приказки своею лакошчшстю, образшстю та поетич-ною красою завжди привертали увагу майстр!в ху-дожнього слова.
Бiблiографiчнi посилання
Bahmet, A., Dashchenko, M., Andrushchenko, A. (2002). Zbirka ukrainskykh prykazok ta prysliviv 2-he. K., Tekhnika (in Ukrainian). Havrys, V.I., Prorochenko, O.P. (1981). Nimetsko-ukrainskyi frazeolohichnyi slovnyk: u 2t. K. (in Ukrainian).
Zhovkivskyi, A.M., Zhovkivska, H.A. (2004). Mudrist narodna - mudrist mizhnarodna. Pryslivia, prykazky, krylati vyslovy ta movni zvoroty deviatma movamy. Chernivtsi «Ruta» (in Ukrainian).
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 76
Kudina, O., Prorochenko, O. (2005). Perlyny narodnoi mudrosti: Nimetski pryslivia ta prykazky. Vinnytsia, Nova knyha (in Ukrainian). Paziak, M.M. (1989). Ukrainska narodna tvorchist. Pryslivia ta prykazky. K., Naukova dumka (in Ukrainian).
Beyer, H., Beyer, A. (1989). Sprichwörterlexikon. Leipzig.
Graf, A.E. (1960). 6000 deutsche und russische Sprichwörter. 3. Auflage. Halle-Saale. Müller-Hagemann, A., Otto, L. (1965). Das kleine Sprichwörterbuch. Leipzig.
Cmammn nadiümna do peda^ii 20.03.2017
