CC BY
72
УДК 616.314-77:616.8-009.7-079.4-085.21+615.814
НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ Л1КУВАННЯ СИНДРОМУ ПЕКУЧОСТ1 ПОРОЖНИНИ РОТА
Е. Д. Дiасамiдзе
Харювська медична академ1я шслядипломно!' освгги Стоматолопчний центр ХМАПО
Резюме
Статья посвящена изучению возможности контроля интенсивности болевого синдрома с применением немедикаментозного метода лечения у больных с синдромом жжения полости рта.
Ключевые слова: болевая чувствительность, рефлексотерапия, синдром жжения полости рта. Summary
The article is devoted to study of possibilities of pain intensity control by using non-medecamentous treatment in patients who have burning sensation syndrome of oral cavity.
Key words: pain sensitivity, reflexology, burning sensation in oral cavity. Л^ература
1. Банченко Г. В. Язык - «зеркало» организма / Г. В. Банченко, Ю. М. Максимовский, В. М Гринин. - М.: Изд-во ЗАО «Бизнес-центр «Стоматология», 2000. - 408 с.
2. Скуридин П. И. Психоэмоциональные нарушения и личностные характеристики больных с синдромом жжения полости рта / П. И. Скуридин, М. Н. Пузин, М. В. Голубев // Клиническая неврология. - 2010.
- № 2. - С. 26 - 28.
3. Пузин М. Н. Нейростоматологические заболевания / М. Н. Пузин.
- М.: Медицина, 1997 - 368 с.
4. Вейн А. М. Применение условной негативной волны в неврологии и психиатрии / А. М. Вейн, Т. Г. Вознесенская, А. Б. Данилов //Журнал неврологии и психиатрии. - 1995. - С. 99 - 103.
5. Гараева А. Г. Клинические аспекты синдрома жжения полости рта в стоматологической практике: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / А. Г. Гараева. - М., 2003. - 23 с.
6. Якупов Р. А. Методы лазерной рефлексотерапии: [учебн. пособ. для врачей] / Р. А. Якупов, Г. И. Сафиуллина. - Казань, 2004. - 28 с.
7. Борисова Э. Г. Диагностика и лечение болевых синдромов лица и полости рта в амбулаторных условиях: [монография] / Э. Г. Борисова. -Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2011. - 128 с.
8. Проблемы физической медицины: [межрегион. сб. науч. работ с междунар. уч.] ; под общ. ред. проф. Г. Е. Брилля. - Саратов: Изд-во Сарат. мед. ун-та, 2011. - 332 с.
9. Грицук С. Ф. Анестезия в стоматологии / С. Ф. Грицук. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 1998. - 304 с.
Актуальшсть проблеми
Пекучi больовi вщчуття в порожниш рота вщчувають вщ 14 до 26% дорослого населення. Вщомо багато причин, як можуть призвести до поширених або локашзованих больових вщчутлв у слизовш порожниш рота. Серед них - ксеростомiя, поверхневi кандидози, дефщити поживних речовин, ендокринопатп та анемп, мiсцевi подразнювальш чинники -гострi кра1 зубiв, дефекти протезiв, явища гальвашзму за наявност рiзнорiдних металiв).
У розвитку цього захворювання важливу роль вадграють патологи шлунково-кишкового тракту, великого значення дослщники надають алерпчному аспекту i периферичнш нейропатп, стресорним впливам [1,2].
Однак у бшьшосп випадюв нiякоi оргашчно1 основи для скарг не виявляють. У такому разi стан позначають як синдром пекучостi порожнини рота (СППР). К^м СППР, е велика кшьюсть термiнiв (понад десять), що позначають так1 страждання. Найбiльш уживаш: глосалгiя, глосодинiя i стомалгiя [3].
До с вiдсутня едина патогенетична концепщя СППР. Деяк1 автори знаходять при цш патологii пригнiчення симпатико-адреналiновоi системи, iншi наводять данi, що свщчать про пiдвищення тонусу симпатичного вщдшу нервовоi системи, рiдше парасимпатичного чи обох вщдшв. Найбiльш популярне уявлення, що розглядае пекучють у порожниш рота як прояв проблем центральноi нервовоi системи, таких як депрешя чи iншi психiчнi розлади [4].
СППР найпоширешший у ошб жiночоi статi в середньому вщ в перiод гормональних перебудов. За даними рiзних авторiв, ця патолопя в жiнок зустрiчаеться в 7 разiв частiше, нiж у чоловшв.
Синдром пекучостi порожнини рота (СППР) - захворювання, що мае зазвичай тривалий хронiчний перебiг. Основний кшшчний прояв -гострий, нападоподiбний бшь пекучого характеру в дiлянцi язика, який супроводжуеться парестезiями в дшянщ обличчя (нiс, губи), язика i глотки, без структурних змiн у слизовш порожнинi рота. Частiше бувають больовi та температурнi парестезii, рщше - змiшанi. Як правило, частше спостерiгаеться язиковий варiант синдрому, коли парестезп первинно виникають у д^нщ переднiх двох третин язика (56,9%). Нерщко виявляють гортанно-глотковий (12,6%) i верхньощелепний (5,9%) варiанти СППР. Парестезп мають постiйний або перiодичний характер, частше симетричний. Спочатку парестезii виникають на слизовш порожнини рота у виглядi невелико!' плями, попм «розливаються» по площi [5].
Незважаючи на широке висвiтлення в лiтературi вщомостей про це захворювання, проблема лжування СППР не втрачае своеi актуальность
Застосовуваш лжарсью методи терапii СППР мають короткочасну дiю, часто недостатньо ефективш, мають багато протипоказань, а тривале лжування цiei категорii хворих нерщко призводить до значних ускладнень. Дуже тривалий перебiг захворювання часто призводить до осо6истюно1 дезогранiзацii хворих середнього i похилого вiку, робить цю проблему не лише медичною, а й сощальною.
Протибольовим ефектом i загальносистемним характером впливу, за даними низки дослщниюв, володie лазеротерапiя, яка покрашуе мiкроциркуляцiю, окислювально-вiдновнi процеси, активiзуе ферментативнi реакцii.
Однак аналiз даних л^ератури щодо лазеротерапii свiдчить про явну недостатшсть 11 застосування в л^ванш та реабiлiтацii хворих iз СППР [6,7,8].
Зростання питомо!' ваги i тяжкостi ускладнень, пов'язаних iз медикаментозною терапiею болю, визначае тдвищений iнтерес до немедикаментозних методiв корекцп больового синдрому та психоемоцiйних реакцш, розширення арсеналу альтернативних методiв знеболювання в стоматологii [9].
Тому актуальний пошук немедикаментозних засобiв, економiчно вигiдних i доступних багатьом верствам населення. Потрiбно визнати, що, незважаючи на певнi досягнення в дiагностицi та лiкуваннi СППР, розробка i вдосконалення програм дiагностики та лiкування при цiй патологii досi залишаються гострою проблемою сучасноi стоматологii та неврологи.
Застосовувана нами аурикулярна мжроголкотерашя забезпечила виражений терапевтичний ефект як щодо штенсивност больових вщчутлв, так i психiчних змiн.
Метою дослщження було вивчення можливост контролю штенсивност больового синдрому i3 застосуванням впливу аурикулярно!' мiкроголкотерапiï у хворих i3 СППР.
Матерiал i методи
Для виршення поставлених завдань ми провели кшшко^зюлопчт дослiдження 73 пащенпв i3 синдромом пекучостi порожнини рота.
Середнш вiк обстежених склав 57,4 ± 3,6 рок1в. Тривалiсть захворювання коливалася вiд 2 до 6 роюв. Чоловiкiв було 17 ошб (23,3%), жiнок - 56 ошб (76,7%).
Таблиця 1
Розподш хворих за вжом i статтю
Стать Вiк, рок1в Усього
30 - 39 40 - 45 понад 45
абс. % абс. % абс. %
Чолов^ 4 5,5 4 5,5 9 12,3 17
Жiнки 8 11 16 21,9 32 43,8 56
Усього 12 16,5 15 27,4 22 56,1 73
Таблиця 2
Розподш хворих за тривалктю хвороби
Середня тривалють хвороби Кшьюсть хворих
абс. %
2,4 ± 0,3 13 17,8
4,2 ± 0,5 32 43,8
6,0 ± 0,4 28 38,4
До синдрому пекучост порожнини рота ми вщносили тi випадки функцiональних порушень, де провiдним або вичерпним для кттчно' картини захворювання були синдром пекучост в порожнинi рота («язиковий варiант») i больовий феномен. Хворi скаржилися на вiдчуття тяжкостi, "втоми" язика, особливо при пiдвищеному мовному навантаженнi, порушення салiвацii, змiну смаково!' чутливостi - рiзнi присмаки в рот (смаковi парестезii). Локалiзацiя больових i неприемних вiдчуттiв склала: на кшчику язика (передня третина) - 41,4%, на бiчних
поверхнях - 27,4%, на спинщ - 31,2%. Iнодi парестезп поширювалися на губи i пiднебiння. Парестетичнi та больовi вiдчуття не мали ч^ких меж i мали непостiйний характер. За даними анамнезу, вони припинялися тд час щи, вранцi неприемш вiдчуття частiше вiдсутнi або були виражеш слабо, посилювалися до вечора або при тривалш розмовi, нервовому збудженш.
Для проведення диференцiйованоï дiагностики i встановлення причин, що викликали розвиток СППР, усiм пацieнтам провели низку обстежень, що охоплювали:
1. Збiр анамнезу життя i захворювання.
2. Кшшчш методи: огляд оргашв i тканин порожнини рота з виявленням морфолопчних змiн слизовоï оболонки порожнини рота (СОПР), ощнку якостi протезних конструкцiй, стану скронево-нижньощелепних суглобiв (СНЩС) i висоти прикусу, пальпащя точок виходу гшок трiйчастого нерва по лицьовiй лшп (лiнiя Гiртля).
3. Комплекс експериментально-психолопчних i психофiзiологiчних методик:
- самоощнка рiвня тривожностi Ч. Д. Спшбергера - Ю. Л. Ханiна;
- вiзуально-аналогова шкала болю (ВАШ);
- шкала самоощнки депресiï А. Р. Бека;
- Торонтська алекситимiчна шкала (TAS) (адаптована в iнститутi iм. В. M. Бехтерева).
З метою об,eктивноï дiагностики клiнiчноï симптоматики розроблена спещальна карта-опитувальник, що охоплюе: докладш скарги хворого, анамнез захворювання з урахуванням послщовност та динамiки розвитку всiх симптомiв, анамнез життя, час виникнення захворювання i його тривалють, приблизна етюлопя хвороби, ïï дебют. Особливу увагу звертали на характеристику, штенсившсть, частоту i яюсть болю, його локалiзацiю, провiсники i час виникнення, провокуючi фактори нападiв, 1'хню вегетативну забарвленiсть. Ураховували й iншi прояви захворювання:
болючють шюри при розчiсуваннi, вiдчуття замерзання шюри голови, болючiсть при пальпацп точок виходу трiйчастого нерва, м,язiв голови i ши!', судинних точок у долянщ обличчя та голови. Детальне клiнiчне обстеження хворих допомагало в диференцiйованiй дiагностицi серед оргашчно!' патологii, що супроводжуеться пекучiстю в порожниш рота.
Динамiку захворювання простежили протягом 6 роюв.
Для ощнки больового синдрому й об,ективiзацii результат лiкування всiм хворим основно!' та контрольно!' груп пропонували щодня ощнювати iнтенсивнiсть болю за вiзуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ), де 0 - вщсутшсть болю, а 10 - нестерпний бшь. Ус хворi заносили результати обстеження до лжування i пiсля нього в «Короткий больовий опитувальник». ВАШ вважаеться однiею з найбшьш валiдних методик для ощнки вираженост больового синдрому.
Для ощнки рiвня реактивно!' (тривожнiсть на поточний момент) i особистiсноi (як стшка характеристика людини) тривожностi ми використали комп'ютерну програму психодiагностичного тесту Спшбергера - Ханiна. Цей метод не потребуе великих часових i фшансових витрат, ефективний, тому що значно спрощуе процес тестування, скорочуе час обробки отриманого результату, а також е важливим джерелом потрiбноi шформацп й одним зi способiв ощнки медичного статусу пащента.
Хворих обстежили двiчi: до початку лiкування i пiсля закiнчення курсу лiкування. Кштчне обстеження охоплювало: збiр анамнезу, загальносоматичне, стоматолопчне i клiнiко-психологiчне обстеження.
Хворi контрольно!' групи (20 осiб) отримували тшьки стандартну медикаментозну терапiю: ам^иптилш по У таб. вранцi та ввечер^ вегетотропну мiкстуру (валерiана, собача кропива, натрш бромiд) по 1 стол. ложщ 3 рази за день, нейромультивгг по 1 табл. 2 рази за день,
аплжацп на язик (суспензiя метилурацилу й анестезину в персиковш олп) по 20 хв. 2 рази за день, феназепам по 0001 г на шч.
Хворим основно! групи (53 особи) застосовували аурикулярну мжроголкотерашю голками-кнопками. Мiкроголкотерапiю проводили циклами, тобто безперервним впливом на групу акупунктурних точок. Тривалють циклу - 7 дшв.
Для досягнення значного кшшчного ефекту, а також для закршлення отриманих результатiв проводили 3 курси аурикулярно! мiкроголкотерапii. 1нтервал мiж циклами становив 5 дшв.
Ми використовували власну композицш (рецепт) точок акупунктури: 2-а, 3-я, 4-а зони I мочки вуха.
Застосовували голки «Dong Bang» (Швденна Корея) з декоративним покриттям зi срiбла. Дiаметр голки 0,22 мм, довжина робочо! частини 0,18 мм.
Вушна раковина людини мае багату судинну мережу i через систему черепно-мозкових нервiв пов'язана з життево важливими системами. Шд дiею голковколювання змiнюеться загальний вегетативний тонус оргашзму. Рефлексотерапiя сприяе прискоренню формування найважливiших характеристик адаптованого оргашзму - здатност пiдтримувати гомеостаз iз мiнiмальними енергетичними витратами i високу мобшзацшну готовнiсть до оптимального реагування на стресорш, потенцiйно патогеннi, больовi дп. Така дiя рефлексотерапп аналопчна адаптогенному ефекту тренування з використанням фiзичних навантажень. Як при РТ, так i при iнтенсивних фiзичних навантаженнях збуджуються м,язовi аференти, ршшчш розряди яких викликають каскад системних нейрогуморальних реакцш, що забезпечують уш основнi гомеостатичнi функцп.
Для пояснення анальгетичного ефекту акупунктури Р. Мелзак запропонував свою «ворону теорiю» больового контролю. Акупунктурне знеболювання мае низку переваг перед шшими методами знеболювання.
Вщсутшсть токсичного ефекту при незначних циркуляторних розладах дозволяе використовувати цей метод при проведенш операцiï в лггшх хворих.
Пiд дiею голкотерапiï норм^зуеться стан вегетативноï нервовоï системи й ендокринних функцш, унаслiдок чого полшшуеться мiкроциркуляцiя, нормалiзуються тиск i функци органiв та систем. Мають значення також антисептична, антидепресивна i седативна ди рефлексотерапи. Усе це дае можливють використовувати цей найдавнiший метод для л^вання рiзних хронiчних хвороб, у тому чи^ тих, як супроводжуються больовим синдромом протягом багатьох дшв i мiсяцiв, тому що рефлексотерашя е найбiльш фiзiологiчним i безпечним методом, широко використовуваним для досягнення медичноï реабштаци.
Результати й обговорення
Опитувальник депресiï Бека дозволяе ощнити тяжкiсть депресивного стану, певний рiвень якого е клiнiчно значущою ознакою депресiï. У 28 пащенпв визначений клiнiчно значущий рiвень депреси. Середнi значення складають 21,43 ± 1,29 бала.
На обстеженнi пацiентiв за шкалою особистiсноï тривожностi Спшбергера-Ханша у 57 хворих виявлений високий рiвень особистiсноï тривожностi (52 ± 3,29), а в 44 хворих був високий рiвень реактивно!' тривожностi (58 ± 4,02).
У 41 пацiента виявлено високий рiвень алекситими (бiльше 75 балiв за Торонтською алекситимiчною шкалою), що зумовлюе 1хню схильнiсть до психосоматичних розладiв.
Таблиця 3
Розподш хворих iз СППР за психолопчними характеристиками
Кшьюсть Показники
хворих
Шкала депресii Бека 28 21,43 ± 1,24
Особистiсна 57 52 ± 3,29
тривожшсть
Реактивна 44 58 ± 4,02
тривожнiсть
Торонтська алекситимiчна шкала 41 78 ± 2,41
ВАШ 73 8,43 ± 3,07
У вшх пацieнтiв основно! групи пiсля 2-3 куршв аурикулярно! мiкроголкотерапii голками-кнопками був пом^ний не лише значний регрес болю (до лжування - 10 - 7 б^в, у середиш лiкування - 2 - 3 бали), а i стабiлiзацiя психоемоцшного стану (зниження рiвнiв реактивно! та особистюно! тривожностi, полiпшення сну, вiра в одужання, послаблення вiдчуття млявост та стомлюваностi).
Пiсля проведеного курсу лжування в 79,2% (42 особи) пащенпв основно! групи виявили повне припинення болю, пекучост (0-1 бал) i нормалiзацiю психологiчних розладiв, як е невiд,eмною складовою клiнiчних проявiв СППР.
У контрольнiй групi до 10-го дня лжування тiльки в 45,0% хворих (9 ошб) регресувала клiнiчна симптоматика, а в 55,0% пащенлв (11 осiб) залишилися слабка пекучють кiнчика язика, проблеми iз засинанням, невiра в успiх лжування.
Цiй групi хворих (11 ошб) було запропоновано провести через тиждень тшьки курс аурикулярно! мiкроголкотерапii за описаною вище методикою. У результат лiкування були отриманi так1 дат: в 9 пащенлв (81,8%) був значний регрес кттчно! симптоматики (стабшзащя
психоемоцшного стану та зниження рiвня болю за ВАШ до 1-2 башв). Позитивна динамжа психологiчного статусу хворих проявлялася в зменшенш вираженостi тривожно-депресивних розладiв, пiдвищеннi стресостiйкостi, врiвноваженостi, оптимютичносп, активностi та настрою.
Приклад. Хвора В., 53 роюв, звернулася зi скаргами на вiдчуття пекучостi в передшх 2/3 язика, сухiсть порожнини рота, порушення сну i шдвищену дратiвливiсть. Вважае себе хворою близько 1 року, коли вперше виникли описуванi явища пiсля стресовоï ситуацп на роботi. На оглядi -язик звичного кольору, рухи язика неболюч^ незначне зниження чутливостi на юнчику язика. Оцiнка болю за ВАШ - 8 балiв, були висок рiвнi реактивноï тривожностi - 56, особистiсноï тривожностi - 61.
Хворш призначено: курс аурикулярноï м^оголкотерапи голками-кнопками за власною композищею (рецептом) точок акупункгури: 2-а, 3-я, 4-а зони I мочки вуха.
Застосовували голки «Dong Bang» (Швденна Корея) з декоративним покриттям зi срiбла. Дiаметр голки 0,22 мм, довжина робочоï частини 0,18 мм.
Шсля 1 курсу лiкування хвора вщчула послаблення пекучостi язика, полегшення засинання. Шсля 2 курсу парестезп значно зменшилися (ВАШ - 1 бал), нормалiзувався сон, зникла дратiвливiсть (були низьк рiвнi реактивноï тривожностi - 16, особистiсноï тривожностi - 19).
Контроль спостережень проводили на 20-й день, 1 мюяць, 3, 6, 12 мюящв. Рецидивiв немае.
Висновки
Отже, проведенi нами дослiдження показали, що:
1. Хворi з синдромом пекучост порожнини рота вiдрiзняються пiдвищеною тривожнiстю, схильнiстю до песимiстичноï оцiнки ситуацп, iпохондричною налаштованiстю.
2. 1нтенсившсть больових в^утпв у хворих iз СППР взаемопов'язана з такими психолопчними особливостями як тривожшсть, шдвищена чутливiсть до стресових впливiв.
3. За результатами нашого дослiдження можна припустити, що застосування аурикулярно! мжроголкотерапи голками-кнопками без медикаментозного лiкування забезпечуе сильшший терапевтичний ефект при виникненш симптомiв СППР i дозволяе досягти стшкого клiнiчного ефекту як щодо iнтенсивностi больових вiдчуттiв, так i психiчних змiн.
4. Аурикулярну мжроголкотерашю добре переносять пацiенти, протягом усього перюду спостереження в них збер^аеться стiйкий ефект запропонованого методу лжування СППР.
5. Результати дослiджень дозволяють прогнозувати потужний потенцiал рефлексотерапii та перспектившсть !! використання в стоматологи.
