CC BY
11
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 618.39-036.3/.4-055.2-364-(477.61)(-074/.075)-06-074/.078:616.152/.153 DOI: 10.22141/2224-0586.8.103.2019.192385
Романенко 1.Ю.
Укра1нський науково-практичний центр ендокринно!х1рург11 трансплантаци ендокринних органв I тканин МОЗ Укра1ни, м. Кив, Укра1на
ДеяК показники 6ioxiMi4Horo й гормонального гомеостазу в жшок —
внутрiшньо перемщених осiб i3 загрозливим перериванням вагiтностi, якi проживають у Луганськiй област
Резюме. Актуальтсть. Загроза переривання вагтностi (ЗПВ) — найпоширеншеускладнення ва-гiтностi, що виникае в 15—20 % випад^в триваючог вагiтностi. Мета до^дження: вивчити осо-бливостi електролтного статусу й рiвня втамну 25(ОН)D у вагтних iз ЗПВ у I i II триместрах, ят проживають у Луганськт областi й мають статус внутршньо перемщених оаб (ВПО), для удосконалення лжувально-профыактичних заходiв i профыактики акушерських i перинатальних ускладнень у таких жнок. Матерiали та методи. Обстежено 27вагтних, я^мали статус ВПО й перебували на стащонарному лжувант з приводу ЗПВ у лкарнях, ят розташоват в Луганськш областi (група I). Контрольну групу становили 30 вагтних жнок iз необтяженим анамнезом 1з фiзiологiчним перебком вагтностi аналогiчного гестацтного термту (група II). Проводилося кл-тко-акушерське обстеження, визначення вм1сту втамну 25(ОН)D i концентраци мжроелементiв Ыа+, К+, С1+, Са2+, Р, М^, Zn у сироватщ кровi. Результати. Встановлено, що у вагтних групи I концентраци магтю (0,74 (0,73—0,78)) i втамну 25(ОН)D (26,85 (23,38—29,04)) вiрогiдно ниж-чi порiвняно з контрольною групою (0,79 (0,75—0,83) i 28,21 (25,85—29,15) вiдповiдно). У грут I виявлено позитивний корелящйний зв'язок мiж концентращями втамну 25(ОН)D та ютзова-ного кальщю (г = 0,445; р = 0,02), мiж концентращею фосфору й ндексом маси тла (г = 0,456; р = 0,017). Висновки. Антенатальне вивчення вмкту електрол^в i втамну 25(ОН)Dу сироватщ кровi вагтних iз симптомами ЗПВ i статусом ВПО дозволить iндивiдуалiзувати пiдхiд до веден-ня вагiтностi й своечасно розробити в разi потреби корегуючi й реабштащйт заходи, ят будуть сприяти благополучному завершенню вагтностi й впливати на здоров'я матерi та и потомства. Ключовi слова: вагттсть; загрозливе переривання вагiтностi; втамн D; електролти
Вступ
Зпдно з визначенням, внутршньо перемщеш особи (ВПО) — це «особи або групи oci6, яю були змушеш покинути мюце свого проживання, щоб уникнути наслщюв збройного конфлжту, ситуа-цш генер^зованого насильства, порушень прав людини, i яю не перетнули м1жнародно визнаний державний кордон краши» [1]. У 2016 рощ, за да-ними Департаменту дослщжень миру i конфлжпв в Ушверситеп Упсали, у всьому свт було зареестро-
вано 51 триваюче збройне зггкнення [2]. Глобальна кшьюсть вимушених переселенщв ютотно зросла з 43,3 млн у 2009 рощ до 70,8 млн у 2018 рощ, досягнувши рекордно високого рiвня [3]. У всьому свт число ВПО перевищуе юльюсть б1женщв. Станом на кшець 2018 року в результата конфлжту й насильства внутршньо перемщеними були 41,3 млн оаб, що е найвищим показником за всю юторш, збройш конфл^и стали причиною 4,9 млн внутршшх пе-ремщень [4].
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoânij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Романенко 1рина Юрпвна, кандидат медичних наук, доцент, провщний науковий спiвробiтник, УкраТнський науково-практичний центр ендокринно!' xipypriï, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ УкраТни, Кловський узвiз, 13а, м. Кив, 01021, УкраТна; тел.: +38 (050) 835 99 50, е-mail: iryna.romanenko@gmail.com For correspondence: Iryna Romanenko, PhD in Medicine, Associate Professor, Leading Researcher, Ukrainian Research and Practical Centre of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Klovsky Descent, 13а, Kyiv, 01021, Ukraine; phone: +38 (050) 835 99 50, е-mail: iryna.romanenko@gmail.com
Загроза переривання вагiтностi (ЗПВ) — най-поширенiше ускладнення вагiтностi, що виникае в 15—20 % випадкiв триваючоГ вагiтностi й пов'язане з передчасними пологами i низькою вагою при на-родженнi, прееклампсiею, передчасним розривом плодових оболонок, вщшаруванням плаценти [5, 6]. Передчасш пологи в короткостроковш перспекти-вi е основною причиною смертГ новонароджених i другою причиною смертностГ дiтей вiком до 5 роюв [7]. Загроза викидня в першому триместрi пов'язана зi збГльшенням частоти числа кесаревого розтину, несприятливих наслiдкiв для матерi й плода [8]. Не-зважаючи на устхи у вивченнi етiологГi, патогенезу, розробщ рiзних методiв дiагностики й лжування загрози переривання вагiтностi, частота невиношу-вання залишаеться стабiльною.
Вивчаються материнськi фактори, що можуть впливати на ризик виникнення невиношування ва-гiтностi. З них деякi е немодифжованими, такi як невиношування в анамнез^ материнський вiк < 19 i > 35 рокiв, багатоплГдна вагiтнiсть, коротка до-вжина шийки матки, дилатацiя/вишкрiбання, ет-нiчна приналежнють i сiмейний анамнез, генетич-ш фактори [10—13]. Деякi фактори розглядаються як модифiкованi, наприклад харчування, низький соцiально-економiчний статус, низький iндекс маси тГла, ожирiння, курiння, зловживання пси-хоактивними речовинами, короткий iнтервал мГж вагiтностями, бактерiальний вагiноз, нелiкована антенатальна депресГя i використання допомГжних репродуктивних технологiй [14]. У цьому контекст вивчаються поживнi й бiоактивнi речовини в складi рацiону харчування матерi [15]. Виявлено, що веге-тарiанська або переважно рослинна дiета пов'язана з низьким вмютом вiтамiну В12, вiтамiну D, цинку й шдвищеним ризиком невиношування вагiтностi [16]. Визначено, що дефщит цинку змiнюе цирку-люючi рiвнi низки гормонiв, таких як прогестерон i пролактин [17, 18]. Показано, що дефщит магшю пГд час вагiтностi пов'язаний з бГльш високим ризиком прееклампсп, плацентарно! дисфункцп, гес-тацiйного дГабету, затримки внутр1шньоутро6ного розвитку й передчасних полопв [19, 20]. Наявш даш не дозволяють зробити висновки щодо ефективнос-т1 кальцiю, залiза, фолГевоГ кислоти в зниженнi ри-зику виникнення передчасних полог1в [21].
Дефщит вГгамшу D е важливою проблемою гро-мадськоГ охорони здоров'я у свт у вс1х в1кових гру-пах. Нещодавнiй систематичний огляд лГтератури (за 1959—2014 рр.), проведений Saraf i колегами, показав, що у всьому свт 54 % ваптних жГнок i 75 % новонароджених мали дефiцит вiтамiну D [22]. Визначено, що низький рГвень вiтамiну D у матер! ид час вагiтностi е чинником ризику виникнення рГз-них несприятливих наслщюв вагiтностi, включно з матково-плацентарною дисфункцiею, прееклампсь ею, гестацiйним дiабетом, передчасними пологами, низькою масою тша при народженш [23—26]. Також повГдомлялося про негативнi наслГдки для плода, що включають низьку масу тша при народженш й
^т
змiнену сприйнятлив1сть до хвороб у бшьш тзньо-му в1ц1 [27, 28].
Нещодавно проведений економiчний аналiз тя-гаря дефiциту вiтамiну D у вагiтних ж1нок у Великш Британп виявив, що дефiцит вггамшу D у вагiтних ж1нок пов'язаний з 14,04% ризиком розвитку прееклампсп. Автори дшшли висновку, що розв'язання проблеми адекватного забезпечення вГгамшом D вагiтних ж1нок в Англп та УельсГ дозволить скоро-тити число випадюв прееклампсГi на 4126 г призведе до чистоГ економп в розм1р1 18,6 млн фунпв стерлш-г1в, тому вир1шення проблеми дефщиту в1там1ну D у ваптних Г новонароджених мае стати глобальним прюритетом [29].
Кгльк1сть досл1джень, присвячених вивченню й раннш iдентифiкацГi фактор1в ризику передчасного переривання ваг1тност1, а також розробщ ефектив-них профглактичних втручань, останн1ми роками зб1льшуеться. Проте в доступнш л1тератур1 ми не знайшли досл1джень вм1сту макро- Г мжроелеменпв Г р1вня в1там1ну D у ваг1тних ж1нок Гз загрозою переривання ваг1тност1, як1 зазнали впливу збройного конфл1кту Г мають статус ВПО. Вищевикладене зу-мовило визначення пр1оритету наших досл1джень.
Мета досЛдження — вивчити особливост1 елек-трол1тного статусу й р1вня вггамшу 25(ОН^ у ва-г1тних Гз загрозливим перериванням вагГтностГ в I Г II триместрах, якг проживають у ЛуганськГй областГ й мають статус внутршньо перемГщених осГб, для удосконалення лГкувально-профГлактичних захо-д1в Г профГлактики акушерських Г перинатальних ускладнень у таких жГнок.
Mатерiали та методи
Було обстежено 27 ваптних у I Г II триместрах вагГтностГ, яю мали статус ВПО Г перебували на ста-щонарному лГкуваннГ з приводу загрозливого переривання вагГтностГ в лжарнях Луганськог областГ у 2015—2017 роках (група I). Контрольну групу (гру-па II) становили 30 ваптних жГнок з необтяженим анамнезом Гз фГзюлогчним перебком вагГтностГ аналогГчного гестацшного термГну. КритерГями включення в основну групу були наявнють симп-томГв загрозливого переривання вагГтностГ, термГни гестацп, що вГдповГдали I Г II триместрам вагГтностГ.
Перед початком обстеження кожна дослГджувана пГдписала Гнформовану згоду пацГента на проведен-ня дГагностики, лГкування й обробку персональних даних. ДослГдження проведенГ з дотриманням осно-вних бГоетичних норм Г вимог Гельсшськог деклара-ци, прийнятог Генеральною асамблеею ВсесвГгаьог медичног асощаци, Конвенци Ради бвропи про права людини та бюмедицину (1977 р.), вщповщно-го положення ВООЗ, МГжнародно! ради медичних наукових товариств, МГжнародного кодексу медич-ног етики (1983 р.) Г Наказу МОЗ УкраГни № 690 вГд 23.09.2009. Спостереження й клшчне обстеження жГнок проводилося вщповщно до рекомендацГй, ви-кладених у НаказГ МОЗ УкраГни вГд 15.07.2011 № 417 «Про оргашзащю амбулаторноГ акушерсько-пнеко-
Таблиця 1. Концентраця електролтв у сироватц/ кров/ обстежених жнок, Ме (Q1-Q3), ммоль/л
Показник Група I (n = 27) Група II (n = 30) P
Ca2+ 1,22 (1,20-1,27) 1,22 (1,16-1,26) 0,057
P 1,15 (0,96-1,23) 1,01 (0,97-1,23) 0,086
Mg 0,74 (0,73-0,78) 0,79 (0,75-0,83) 0,026
Na+ 143,80 (142,30-144,80) 144,65 (144,00-145,00) 0,08
K+ 4,53 (4,39-4,76) 4,49 (4,28-4,76) 0,48
Cl+ 102,6 (101,10-104,00) 103,60 (101,13-104,70) 0,61
Zn 50,90 (49,10-52,60) 52,40 (51,30-563,90) 0,052
лопчноГ допомоги в УкраШ», i клтчного протоколу «Невиношування вагiтностi», затвердженого Наказом МОЗ вщ 03.11.2008 № 624. Уам вагiтнiм було проведено комплексне клiнiко-лабораторне (36ip анамнезу, клiнiко-акушерське обстеження, клшч-не, бiохiмiчне дослщження кров^ коагулограма, ви-значення вмiсту вггамшу 25(OH)D i концентраций мiкроелементiв Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у си-роватцi кров^ загальний аналiз сечi, мiкроскопiчне, бактерюлопчне дослiдження вагiнальних i цервь кальних видiлень) та iнструментальне обстеження.
Статистична обробка даних проводилася з ви-користанням програми SPSS 17.0 i Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальшсть розподшу даних кiлькiсного типу визначали за допомогою критерiю Шатро — У!лка. Оцiнювалися вiрогiднi вщмшнос-тi за допомогою непараметричного тесту Манна — У!гш для незалежних вибiрок, проводився аналiз рангових кореляцш за Спiрменом. Данi наводилися у виглядi Me (Q1—Q3), де Me — медiана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рiвень значущосп при перевiрцi статистичних гiпотез при-ймали як такий, що дорiвнюe 0,05.
Результати та обговорення
Середнiй вiк жшок групи I становив 30,00 (24,00-34,00) року, групи II — 26,50 (24,00-31,25) року (р = 0,184). Найбшьшою була частка пащенток вжом 20-30 рокiв (17 (62,96 %) i 22 (73,33 %) особи вщповщно), тобто тих, як належали до активно'Г та працездатно! частини населення. 25 (92,59 %) вагггних основно'Г групи були перемщеними з оку-повано'Г територН Лугансько'Г областi, 2 (7,41 %) — з Донецько'Г областi. Переважна бшьшють жiнок пе-ребувала в зареестрованому шлюбi — 22 (81,48 %) i 25 (83,33 %) вщповщно.
1ндекс маси тiла становив 21,87 (20,55-24,68) i 21,45 (19,53-25,82) вщповщно (р = 0,598). Середнш вж менархе в групi I становив 13,00 (12,00-14,00) року, у груш II — 13,00 (12,00-14,00) року. Сома-тична захворювашсть вагiтних: хвороби дихальних шляхiв — 3 (11,11 %) i 1 (3,33 %) вщповщно, сечо-вивiдних шляхiв — 2 (7,41 %) i 1 (3,33 %) вщповщ-но, гшерплазш щитоподiбноï залози I—II ступеня, еутиреоз вiдмiчали 3 (11,11 %) i 1 (3,33 %) пащентка вщповщно.
Вагiтнiсть була першою в 15 (55,56 %) i 15 (50,00 %) ж1нок вщповщно. Штучш аборти в анам-незi були в 7 (25,93 %) i 7 (23,33 %) оаб вщповщ-но, мимовiльнi аборти — у 3 (11,11 %) i 1 (3,33 %), аборт, що не вщбувся — у 4 (14,82 %) i 1 (3,33 %). 1з перенесених пнеколопчних захворювань найбшьш частими були ектопiя цилшдричного епiтелiю ший-ки матки — 8 (29,63 %) i 7 (23,33 %), запальш захво-рювання ж1ночих статевих органiв — 7 (25,93 %) i 3 (10,00 %) жшки вщповщно.
Концентрацiя електролтв у сироватщ кровi обстежених пащенток була в межах референтно! нор-ми, медiаннi значення концентрацш магнiю i цинку були бшя нижньо! меж1 норми (табл. 1). Як можна бачити з наведено! таблищ, медiаннi значення концентраций магнiю в дослiджуваних групах вiрогiдно вiдрiзнялися, у групi I вщзначаеться тенденцiя до нижчого медiанного значення концентраций цинку, проте статистично це не пщтверджено (р = 0,052). У груш I виявлено зменшення в сироватцi кро-вi нижче нижнього референтного значення концентрац!! магшю у 2 (7,4 %) ваптних i цинку — в 1 (3,7 %) жшки. Медiаннi значення концентрацш ю-нiзованого кальцго, фосфору, натрiю, калiю, хлору вiрогiдно не вiдрiзнялися.
Медiаннi значення концентрацп вiтамiну 25(ОН)D в обстежених групах подано на рис. 1.
— 32,00 -s
L_ i
а 30,00 -
1
о
m
28,00 -
>
■ s 26,00 - --
çç
'и
И
£ 24,00 - _
CD --
^
X
о ——
* 22,00 -
i il Група
Рисунок 1. Концентрац1я втамну 25(OH)D в обстежених групах
Медiанне значения концентрацп BÍTaMÍHy 25(OH)D Ме (Q1—Q3) у rpyni I було вiрогiдио ниж-чим вiд даних групи II: 26,85 (23,38-29,04) i 28,21 (25,85-29,15) нг/мл вiдповiдио (р = 0,034). Необ-хщно вщзначити, що в ycix жiиок групи I piвень bí-тамiиy 25(OH)D був нижче нижнього референтного значення, в гpyпi II — таю показники зафiксоваиi у 26 (86,67 %) вагггних.
У гpyпi I було виявлено статистично зиачyщi ко-pеляцiйиi зв'язки м1ж показником концентраци bí-тамiиy 25(OH)D i концентращею iоиiзоваиого каль-цiю (r = 0,445; р = 0,02), а також м1ж концентращею фосфору та шдексом маси тгла (r = 0,456, р = 0,017). У груш II позитивний кореляцшний зв'язок вщзна-чено м1ж коицеитpацiею натрго i коицеитpацiею хлору (r = 0,409; р = 0,025).
У нашому дослщженш ми виявили, що серед ваптних групи I концентрац1я магшю була нижчою ropiBraro з показниками контрольно! групи, що збпаеться з даними J. Villar et al., S. Kamal et al. [21, 30]. Гшомагшем1я виявлена в 7,4 % вагiтииx групи I, що менше, н1ж повщомили K.S. Okunade et al. [31]. Магшевий гомеостаз регулюеться кiлькома меха-иiзмами, дослiдиики видiляють двi основш причини дефiцитy магиiю у ваптних — низьке споживан-ня магиiю з '1жею i високу екскpецiю магиiю iз сечею [21]. Подiбна ситуац^ в наших умовах може бути результатом прийому '1ш з великим вмютом жиpiв i цукру, з малою ктльюстю щльнозернових пpодyктiв, овочiв i фpyктiв. При вагггносп, стpесi пiдвищyеться потреба в магнп, загрозливе переривання вагiтиостi може розглядатися як стресогенна ситуац1я.
Цинк належить до есеицiальииx, тобто життево иеобxiдииx, мiкpоелемеитiв i вiдiгpае важливу роль у метаболiзмi нуклешових кислот i сиш^ бiлка. Ми виявили тенденщю до зниження його piBra у жiиок групи I, що сшввщноситься з даними R.L. Wilson et al. [32].
Дефiцит вггамшу D став загальною проблемою здоров'я населення, при вагiтиостi його дефщит пов'язаний iз високим ризиком прееклампсп, геста-цiйиим дiабетом та шфекцшними захворюваннями в новонароджених. Концентрацп 25(OH)D у матеpi й новонародженого корелюють, тому профглактику несприятливих иаслiдкiв дефщиту вiтамiиy D у да-тей необхщно проводити пiд час ваптносп [28]. Ми виявили в пащенток iз ЗПВ i статусом ВПО гшовь тамiиоз вiтамiиy 25(OH)D у 100 % випадюв ropiBra-но з даними групи II (86,67 %), його концентращя вipогiдио нижче в груш I, що узгоджуеться з даними R. Saraf et al. i R.P. Urrutia et al. [22, 26], проте це нижче за показники в дослщженш М. Kiely et al. [33]. Можна припустити, що ускладнений пеpебiг вагiтиостi в гpyпi I обумовлений у тому числi й недо-статиiстю вiтамiиy 25(OH)D з огляду на його мета-болiчиi, iмyиомодyлюючi й пpотизапальиi ефекти.
Нашi даиi пщтверджують думку про ваптних iз ЗПВ i статусом ВПО як найбгльш уразливу гру-пу населення, зачепленого збройним коифлiктом. Необидна рання iдеитифiкацiя електpолiтиого дис-
^ш
балансу й недостатностi вггамшу D, якi можна вгд-нести до модифжованих фaкторiв ризику розвитку ускладнень вaгiтностi, а також своечасна розробка ефективних профглактичних i корекцшних зaходiв.
Висновки
Вaгiтнi i3 ЗПВ в I i II триместрах, яю прожива-ють у Луганськш облaстi й мають статус ВПО, характеризуются вiрогiдно нижчими показниками концентрацп мaгнiю i вiтaмiнy 25(OH)D у сировaтцi кровi. Виявлено позитивний кореляцшний зв'язок м1ж концентрaцiями вггамшу 25(OH)D та юшзова-ного кальщю, м1ж концентрaцiею фосфору й шдексом маси тгла.
Антенатальне вивчення вмюту електролiтiв i вь тамшу 25(OH)D у сироватщ кровГ ваптних ¡з симптомами ЗПВ i статусом ВПО дозволить шдивщуа-лГзувати шдхщ до ведення й своечасно розробити за потреби корегуючГ й реабглггацшш заходи, яю будуть сприяти благополучному завершенню вапт-ностГ й впливати на здоров'я матерГ та П потомства.
Конфлiкт штересш. Автор заявляе про вщсутшсть конфлГкту штересш i власног фшансовог защкавле-ностГ при пщготовщ даног статп.
Список лператури
1. IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence (2015). URL: http://www.internal-dis-placement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf
2. Allansson M., Melander E, Themner L. Organized violence, 1989-2016. J. Peace Res. 2017. 54(4). 574-87. doi: 10.1177/0022343317718773.
3. Forced displacement in 2018. Global trends. URL: https:// www.unhcr.org/globaltrends2018/
4. Global Report on Internal Displacement 2019. Available from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/ publications/documents/2019-IDMC-GRID.pdf
5. Ahmed S.R., El-Sammani Mel-K., Al-Sheeha M.A., Aitallah A.S., Jabin Khan F., Ahmed S.R. Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater. So-ciomed. 2012. 24(1). 26-8. doi: 10.5455/msm.2012.24.26-28.
6. Weiss J.L., Malone F.D., Vidaver J. et al. Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening study. Am. J. Obstet. Gynecol. 2004Mar. 190(3). 745-50.
7. Liu L., Johnson H.L., Cousens S. et al. Global, regional, and national causes of child mortality: An updated systematic analysis for 2010 with time trends since 2000. Lancet. 2012. 379. 2151-2161. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60560-1.
8. SaraswatL., Bhattacharya S., MaheshwariA., Bhattacha-rya S. Maternal and perinatal outcome in women with threatened miscarriage in the first trimester: a systematic review. BJOG. 2010 Feb. 117(3). 245-57. doi: 10.1111/j.1471-0528.2009.02427.x.
9. Blencowe H., Cousens S., Chou D. et al. Born too Soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod. Health. 2013.10(1). S2. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2.
10. Van Zijl M.D., Koullali B, Mol B.W., Pajkrt E, Ou-dijk M.A Prevention of preterm delivery: Current challenges and
future prospects. Int. J. Womens Health. 2016. 8. 633-645. doi: 10.2147/IJWH.S89317.
11. Fuchs F., Senat M.V. Multiple gestations and preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med. 2016. 21. 113-120. doi: 101016/j.siny.201512.010.
12. Manuck T.A. Racial and ethnic differences in preterm birth: A complex, multifactorial problem. Semin. Perinatol. 2017. 41. 511-518. doi: 10.1053/j.semperi.2017.08.010.
13. Zhang G., Feenstra B., Bacelis J. et al. Genetic Associations with Gestational Duration and Spontaneous Preterm Birth. N. Engl. J. Med. 2017. 377. 1156-1167. doi: 10.1056/NEJ-Moa1612665.
14. Frey H.A., Klebanoff M.A. The epidemiology, etiology, and costs of preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med. 2016. 21. 68-73. doi: 10.1016/j.siny.2015.12.011.
15. Englund-Ogge L, Brantsater A.L., Sengpiel V. et al. Maternal dietary patterns and preterm delivery: Results from large prospective cohort study. BMJ. 2014. 348. g1446. doi: 10.1136/bmj.g1446.
16. Chia AR, Chen L.W., Lai J.S. et al. Maternal Dietary Patterns and Birth Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. Adv. Nutr. 2019.10. 685-695. doi: 10.1093/advances/nmy123.
17. Ota E, Mori R., Middleton P. et al. Zinc supplementation for improving pregnancy and infant outcome. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. 2. CD000230. doi: 10.10002/14651858. CD000230.pub5. 2015;2.
18. Wilson R..L, Grieger J.A., Bianco-Miotto T., Roberts C.T. Association between Maternal Zinc Status, Dietary Zinc Intake and Pregnancy Complications: A Systematic Review. Nutrients. 2016. 8. 641. doi: 10.3390/nu8100641.
19. Crosby D.D., Shepherd E.A., Crowther C., Makrides M. Magnesium supplementation in pregnancy. Cochrane Database Syst. Rev. 2014. 4. CD000937.
20. Dalton L.M., Ni Fhloinn DM, Gaydadzhieva G.T, Mazurkiewicz O.M., Leeson H., Wright C.P. Magnesium in pregnancy. Nutr. Rev. 2016 Sep. 74(9). 549-57. doi: 10.1093/nutrit/ nuw018. Epub 2016 Jul 21.
21. Villar J., Merialdi M., Gulmezoglu A.M. et al. Nutritional interventions during pregnancy for the prevention or treatment of maternal morbidity and preterm delivery: An overview of randomized controlled trials. J. Nutr., 2003. 133. 1606s-1625s. doi: 10.1093/jn/133.5.1606S.
22. Saraf R., Morton S.M., Camargo C.A Jr, Grant C.C. Global summary of maternal and newborn vitamin D status — a systematic review. Matern. Child Nutr. 2016. 12(4). 647-668. https://doi.org/10.1111/mcn.12210.
23. Zhou S., Tao Y., Huang K'., Zhu B. Vitamin D and risk of preterm birth: Up-to-date meta-analysis of randomized controlled trials and observational studies. J. Obstet. Gynaecol. Res. 2017. 43. 247-256. doi: 10.1111/jog.13239.
24. Qin L.L., Lu F.G., Yang S.H., Xu H.L., Luo B.A. Does Maternal Vitamin D Deficiency Increase the Risk of Preterm Birth: A Meta-Analysis of Observational Studies. Nutrients. 2016. 8. 301. doi: 10.3390/nu8050301.
25. KielyM.E., Zhang J.Y., KinsellaM., KhashanA.S., Kenny L.C. Vitamin D status is associated with uteroplacental dysfunction indicated by pre-eclampsia andsmall-for-gestational-age birth in a large prospective pregnancy cohort in Ireland with low vitamin D status. The American Journal of Clinical Nutrition. 2016 Aug. 104(2). 354-361. https://doi.org/10.3945/ajcn.116.130419.
26. Urrutia R.P., Thorp J.M. Vitamin D in pregnancy: current concepts. Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2012. 24. 57-64. doi: 10.1097/GCO.0b013e3283505ab3.
27. Websky K., Hasan A.A., Reichetzeder C., Tsuprykov O., Hocher B. Impact of vitamin D on pregnancy-related disorders and on offspring outcome. J. Steroid Biochem. Mol. Biol. 2018 Jun. 180. 51-64. doi: 10.1016/j.jsbmb.2017.11.008.
28. Mehrotra V., Sandhu A., Nautiyal R. Association of vitamin D in pregnancy and after 15 days of delivery along with neonatal. Clinical Nutrition Experimental. 2019. 28. 102-110. https://doi.org/10.1016/j.yclnex.2019.10.001.
29. Kamudoni P., Poole C., Davies S.J. An estimate of the economic burden of vitamin D deficiency in pregnant women in the United Kingdom. Gynecol. Endocrinol. 2016. 32. 592-597. doi: 10,3109/09513590.2016.1160374.
30. Kamal S., Sharan A, Kumar U., Shahi S.K.. Serum magnesium level in preterm labour. Indian J. Pathol. Microbiol. 2003 Apr. 46(2). 271-3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/15022938.
31. Okunade K..S., Oluwole AA., Adegbesan-Omilabu M.A. A Study on the Association between Low Maternal Serum Magnesium Level and Preterm Labour. Adv. Med. 2014. 2014. 704875. doi: 10.1155/2014/704875.
32. Kiely M., Hemmingway A., O'Callaghan K..M. Vitamin D in pregnancy: current perspectives and future directions. Ther. Adv. Musculoskelet. Dis. 2017 Jun. 9(6). 145-154. doi: 10.1177/1759720X17706453.
OTpuMaHo/Received 15.09.2019 Pe^H30BaH0/Revised 29.09.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 11.10.2019 ■
Романенко И.Ю.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
некоторые показатели биохимического и гормонального гомеостаза у женщин — внутренне перемещенных лиц с угрожающим прерыванием беременности, проживающих в луганской области
Резюме. Актуальность. Угроза прерывания беременности (УПБ) — самое распространенное осложнение беременности, возникающее в 15—20 % случаев продолжающейся беременности. Цель исследования: изучить особенности электролитного статуса и уровня витамина 25(ОН)В у беременных с УПБ в I и II триместрах, прожи-
вающих в Луганской области и имеющих статус внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), для совершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материалы и методы. Обследовано 27 беременных, которые имели статус ВПЛ и находились на стационарном ле-
чении по поводу УПБ в больницах, расположенных в Луганской области (группа I). Контрольную группу составили 30 беременных женщин с неотягощенным анамнезом и физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока (группа II). Проводилось клинико-акушерское обследование, определение содержания витамина 25(ОН^ и концентрации микроэлементов №+, К+, С1+, Са2+, Р, Mg, Zn в сыворотке крови. Результаты. Установлено, что у беременных группы I концентрации магния (0,74 (0,73-0,78)) и витамина 25(ОН^ (26,85 (23,38-29,04)) достоверно ниже по сравнению с контрольной группой (0,79 (0,75-0,83) и 28,21 (25,85-29,15) соответственно). В группе I выявлена положительная
^т
корреляционная связь между концентрациями витамина 25(ОН^ и ионизированного кальция (г = 0,445; р = 0,02), между концентрацией фосфора и индексом массы тела (г = 0,456; р = 0,017). Выводы. Антенатальное изучение содержания электролитов и витамина 25(ОН^ в сыворотке крови беременных с симптомами УПБ и статусом ВПЛ позволит индивидуализировать подход к ведению и своевременно разработать в случае необходимости корригирующие и реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и влиять на здоровье матери и ее потомства. Ключевые слова: беременность; угрожающее прерывание беременности; витамин D; электролиты
I.Yu. Romanenko
Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Some indicators of biochemical and hormonal homeostasis in internally displaced women with threatened miscarriage, living in the Luhansk region
Abstract. Background. The threatened miscarriage is the most common pregnancy complication that occurs in 15— 20 % of cases of ongoing pregnancy. The aim of this work was to study the features of electrolyte status and level of vitamin 25(OH)D in pregnant women with threatened miscarriage in I and II trimesters, living in the Luhansk region and having the status of internally displaced persons (IDP), to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. Materials and methods. The study included 27 pregnant women who had IDP status and were hospitalized for threatened miscarriage to the hospitals, located in the Luhansk region (group I). The control group consisted of 30 pregnant women with no relevant past medical history and with physiological course of pregnancy with similar gestation period (group II). Clinical and obstetric examinations were carried out, the content of vitamin 25(OH)D and the concentration of trace elements such as Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn in the blood serum were
determined. Results. It was found that in pregnant women of group I, the concentrations of magnesium (0.74 (0.73—0.78)) and vitamin 25(OH)D (26.85 (23.38-29.04)) were significantly lower compared with the control group (0.79 (0.750.83) and 28.21 (25.85-29.15), respectively). In group I, a statistically significant positive correlation was found between the concentrations of vitamin 25(OH)D and ionized calcium (r = 0.445, p = 0.02), between the content of phosphorus and the body mass index (r = 0.456, p = 0.017). Conclusions. Antenatal study of electrolyte and vitamin 25(OH)D content in the blood serum of pregnant women with symptoms of threatened miscarriage and IDP status will allow us to individualize the approach to the management of pregnancy and to develop timely, if necessary, corrective and rehabilitation measures that will contribute to a successful pregnancy outcome and influence the health of the mother and her offspring. Keywords: pregnancy; threatened miscarriage; vitamin D; electrolytes
