Некоторые аспекты подготовки будущих учителей физической культуры к творческой педагогической деятельности Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

э

2012

0

Деякі аспекти підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до творчої педагогічної діяльності

Бондар Т.С., Новік О.О., Острікова Ю.О.*

Харківська гуманітарно-педагогічна академія

*Харківська державна академія фізичної культури

Анотації:

Розглянуто вплив спеціального циклу занять спрямованого на формування та розвиток креа-тивних здібностей у майбутніх вчителів фізичної культури. У педагогічному експерименті взяло участь 99 студентів факультету фізичного виховання денної форми навчання (експериментальна група - 45 осіб). Доведено зростання показників побіжності, гнучкості мислення та розробленості ідей у експериментальній групі. Встановлено, що запропонований цикл занять суттєво не вплинув на покращення показників прояву оригінальності мислення.

Ключові слова:

творчість, креативність, підготовка фахівців, вчитель, фізична культура.

Бондарь Т.С., Новик О.О., Острикова Ю.О. Некоторые аспекты подготовки будущих учителей физической культуры к творческой педагогической деятельности. Рассмотрено влияние специального цикла занятий направленного на формирование и развитие креативных способностей у будущих учителей физической культуры. В педагогическом эксперименте приняло участие 99 студентов факультета физического воспитания дневной формы обучения (экспериментальная группа -45 особ). Доказан рост показателей беглости, гибкости мышления и разработанности идей в экспериментальной группе. Установлено, что предложенный цикл занятий существенно не повлиял на улучшение показателей проявления оригинальности мышления.

творчество, креативность, подготовка специалистов, учитель, физическая культура.

Bondar T.S., Novik O.O., Ostrikova J.O. Some aspects of preparation of future teachers of physical training for creative teaching activity. It is

considered the influence of special training cycle directed on the forming and development of creative abilities in future teachers of physical culture. In pedagogical experiment participated 99 students of the full-time faculty “Physical education” (experimental group - 45 persons). Proved growth rates of fluency, flexibility of thinking and elaboration of ideas in the experimental group. It is established that proposed cycle training did not significantly impact on the improvement manifestations of originality of thought.

creation, creativity, training, teachers of physical culture.

future

Вступ.

Упродовж останнього десятиріччя, як вказують дослідження Т. Круцевич (2010), Б. Шияна (2010), В. Сутули (2010), О. Марченко (2009), а саме починаючи з 2003 року, в Україні кардинально змінилася мета фізичного виховання дітей та молоді щодо задоволення суспільної потреби у фізично розвинутих людях на формування у них особистісної фізичної культури. Зміна вектора навчально-виховної діяльності обумовлена насамперед тими процесами гуманізації, які відбуваються у сфері освіти. Відповідно до вказаної гуманістичної мети, змінюється й модель гуманної особи, якій притаманне милосердя, доброта, здатність до співчуття, альтруїзм, творчість та низка інших якостей людини.

Виходячи з викладеного, відбувається й зміна педагогічних підходів до викладання навчального предмету «Фізична культура». Аналіз робіт Ю. Васькова (2009), Т. Ротерс (2010), Л. Хохлової (2010) та інших авторів показав, що однією з умов ефективної реалізації сучасного процесу фізичного виховання є творчий підхід викладачів до педагогічної роботи, зокрема застосування інновацій і креативних (творчих) прийомів. Це актуалізує необхідність упровадження у процес професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури різноманітних методик, спрямованих на розвиток творчих якостей, а також їх мотивацію до такої діяльності [2, 3]. З зазначених є потреба у проведенні досліджень за темою статті.

Дослідження виконано у рамках плану НДР Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради та Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. з теми 1.3

- «Парадигма здорового способу життя в дискурсах © Бондар Т.С., Новік О.О., Острікова Ю.О., 2012

фізичного виховання і спорту», номер державної реєстрації 011Ш001716.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - оптимізація професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до інноваційної діяльності за шляхом впровадження у навчальний процес методик, спрямованих на розвиток творчих здібностей.

Першому автору належить ідея та методика дослідження, другому автору - розрахунки достовірності отриманих результатів за критерієм Фішера, третьому автору - збір даних.

Результати дослідження.

Реалізовуючи поставлену перед дослідженням мету, у процесі дослідження було розроблено (з використанням, зокрема, підходів визначених Ю. Гатано-вим [1]) та впроваджено у процес підготовки майбутніх вчителів фізичної культури циклу занять, ціллю яких було розвиток творчих здібностей студентів. У вказаний цикл увійшли заняття з таким змістом: заняття - ділові ігри - 4 години; заняття-бесіди - 2 години; заняття-конференції - 4 години; заняття-практикуми з рухливих та народних ігор - 4 години. Загалом 14 годин аудиторних занять.

Крім того, у розділ самостійної та індивідуальної роботи студентів було включено творчі завдання з розроблення рухливих ігор, фізкультурно-оздоровчих свят, творчих уроків у обсязі 12 годин. Впровадження експериментального циклу занять відбувалося впродовж двох календарних місяців.

Для з’ясування ефективності впливу вищезазначеного циклу занять на розвиток творчих здібностей майбутніх вчителів фізичної культури було проведено педагогічний експеримент. На початку експерименту було визначено контрольну та експериментальну групи. До контрольної групи входило 44 студенти (19 дівчат та 25 юнаків), до експериментальної 45 осіб (18 дівчат та 27 юнаків).

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

Таблиця 1

Статистичне обґрунтування результатів педагогічного експерименту щодо розвитку творчих здібностей (за методикою Е. Торранса) у студентів факультету фізичного виховання

Групи даних Побіжність ь т іс іо о По « <и чеа н з А ь т с 'З нуч Г ь т с 'З нуч Г « <и чеа н з А Оригінальність Оригінальність « <и чеа н з А Розробленість ь т іс ні ю о р з о Р « <и чеа н з А

Е к Е к Е к Е к

Початок дослідження

Дисперсія 1,91 1,34 1,43 4,26 3,6 1,18 11,8 14,5 1,23 74,5 102,18 1,37

Середнє значення 8,29 9,4 7,43 7,29 9,57 11,07 25,9 35,21

Кінець дослідження

Дисперсія 3,43 1,4 2,45 8,3 3,4 2,44 17,1 14,5 1,18 196,5 82,18 2,4

Середнє значення 10 9,3 9,2 7,31 19,4 12,01 41,6 37,07

На констатувальному етапі експерименту було визначено рівень розвитку креативних здібностей студентів за методикою Е. Торранса [5], який встановив, що існує високий кореляційний зв’язок (0,63) між крите-ріальними параметрами фігурного тесту та творчими здібностями людини. Сутність тесту полягає у тому, що дослідженим роздаються карточки на яких зображені певні незавершені фігури. За 10 хвилин досліджувані повинні їх домалювати з власної точки зору. Потім за певною методикою визначаються математичні характеристики побіжності, гнучкості та оригінальності мислення, а також розробленості ідеї. Дані обробки результатів тестування узагальнювалися у табл. 1. Для з’ясування статистичної достовірності, у процесі дослідження було застосовано /-значення Фишера для 95 % вірогідності результатів (р<0,05) [4].

Аналіз матеріалів, представлених у табл. 1 показав, що у студентів, які увійшли до контрольної групи показники побіжності становлять у середньому 8,29, а в експериментальній групі - 9,4. Це свідчить про достатньо високий показник мислення студентів, однак не вищий. При цьому дисперсії становлять, відповідно, 1,91 та 1,34. Відношення дисперсій рівне 1.42537313432836. Воно менше табличного значення критерію Фішера F(0.05,24,25) = 1.96, отже, дисперсії відрізняються незначуще, що надає змогу зробити висновок про те, що обрані групи є достовірно рівними (при р<0,05).

Подальший аналіз матеріалів табл. 1 показав, що показники гнучкості мислення становлять у середньому у студентів контрольної групи 4,26, у студентів експериментальної - 3,6. Це засвідчує те, що у переважної більшості студентів недостатньо різноманітні ідеї і стратегії, здатність переходити від одного аспекту до іншого. Зазначимо, якщо досліджуваний має низький показник гнучкості, то це свідчить про ригідність його мислення, низький рівень інформованості, обмеженості інтелектуального потенціалу і (або) низької мотивації. При цьому дисперсії становлять, відповідно, 4,26 та 3,6. Відношення дисперсій рівне 1,18. Воно менше табличного значення критерію Фішера F (0.05,24,25) = 1.96, отже, дисперсії відрізняються не-

значущо, що дає змогу зробити висновок про те, що обрані групи за показником гнучкості мислення є достовірно рівними (при р<0,05).

Аналіз показників оригінальності мислення засвідчив посередній рівень її розвитку у студентів, що брали участь у тестуванні, на початку експерименту. Так, у контрольній групі він становив - 9,57, у експериментальній - 11,07. Цей показник характеризує здатність висувати ідеї, що відрізняються від очевидних, загальновідомих, загальноприйнятих, банальних або твердо встановлених. Той, хто набуває високого значення цього показника, звичайно характеризуються високою інтелектуальною активністю і неконформ-ністю. Оригінальність рішень припускає здатність уникати легких, очевидних і нецікавих відповідей. Максимальний показник при цьому становить 20 балів, відповідно оригінальність мислення студентів обох груп була середньою на початку експерименту. При цьому дисперсії становлять, відповідно, 11,8 та 14,5. Відношення дисперсій рівне 1,23. Воно менше табличного значення критерію Фішера F(0.05,24,25) =

1,96, отже, дисперсії відрізняються незначно, що дає змогу зробити висновок про те, що обрані групи були на початку дослідження достовірно рівними (при р<0,05).

Високі значення показника розробленості ідей характерні для людей з високою успішністю, здібних до винахідницької і конструктивної діяльності. Низькі -для тих, що відстають, недисциплінованих і таких, що погано навчаються. Показник розробленості, зокрема, відображає інший тип побіжності мислення і в певних ситуаціях може бути як перевагою, так і обмеженням, залежно від того, як ця якість виявляється. На конста-тувальному етапі середньо групове значення цього показника було у контрольній групі - 35,21, у експериментальній - 25,9, тобто кожна ідея була розроблена у середньому в контрольній групі на 3,52 бали, у експериментальній на 2,59 бали. При цьому дисперсії становлять, відповідно, 102,18 та 74,5. Відношення дисперсій дорівнюється 1,37. Воно менше табличного значення критерію Фішера F (0.05,24,25) = 1,96, отже,

дисперсії відрізняються незначно, що надає змогу зробити висновок про те, що обрані групи були на початку дослідження достовірно рівними (при р<0,05).

На формувальному етапі дослідження у навчальний процес експериментальної групи, за сприяння науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу, нами було впроваджено цикл занять, метою якого було розвиток творчих здібностей студентів, зміст яких викладений вище. По його завершенні, нами було проведено повторне тестування рівня розвитку креативного мислення студентів за методикою Е. Торранса (що дозволяється даною методикою). Дані наведені у табл. 1

З аналізу матеріалів представлених у табл. 1 випливає, що у студентів, які опановували експериментальний цикл занять, зріс загальний рівень прояву творчих здібностей. Так, за показниками побіжності

- на 1,71 бала, за показниками гнучкості мислення -на 0,9 бала, за показниками оригінальності мислення

- на 2,3 бали, за показниками розробленості ідей - на 15,7 балів. При цьому вказані показники у студентів контрольної групи суттєво не змінилися.

Обробка результатів експерименту за /критерієм Фішера дозволила статистично обґрунтувати достовірність отриманих у процесі формувального етапу результатів. Так, відношення дисперсій щодо показників побіжності рівне 2,45. Воно більше табличного значення критерію Фішера F (0.05,25,24)=

1,97, отже, дисперсії (стандартні відхилення) відрізняються суттєво. Відповідно, середні показники експериментальної групи щодо побіжності є достовірно кращими (р<0,05).

Аналогічна ситуація спостерігається у студентів експериментальної групи щодо покращення рівня прояву гнучкості мислення - відношення дисперсій рівне 2,44. Воно більше табличного значення критерію Фішера F (0.05,25,24)= 1,97, отже, середні показники експериментальної групи щодо гнучкості мислення є достовірно кращими (р<0,05).

Література:

1. Гатанов Ю.Б. Курс развития творческого мышления (по методике Дж. Гилфорда и Дж. Рензулли): Первый год обучения (для детей 6-10 лет), Санкт-Петербург, ГП «Иматон», 1996, 84 с.

2. Гордашников В.А., Осин А.Я. Образование и здоровье студентов медицинского колледжа, Москва, Академия Естествознания, 2009, 228 с.

3. Прокопенко І. Ф., Євдокимов В. І. Сучасні педагогічні технології в підготовці вчителів, Харків, Колегіум, 2008, 344 с.

4. Сутула В.А. Лабораторный практикум по спортивной метрологии, Харьков, ХГИФК, 1994, 68 с.

5. Torrance E. The Nature of Creativity as Manifest in its Testing // The Nature of Creativity / Sternberg R.J. (Ed.). - Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1988. - P. 32-75.

Информация об авторах: Бондарь Тарас Сергеевич

[email protected] Харьковская гуманитарно-педагогическая академия пер. Руставели 7, г. Харьков, 61000, Украина Новик Оксана Александрова [email protected] Харьковская гуманитарно-педагогическая академия пер. Руставели 7, г. Харьков, 61000, Украина Острикова Юлия Остаповна [email protected] Харьковская государственная академия физической культуры ул. Клочковская 99, г. Харьков, 61022, Украина Поступила в редакцию 04.10.2011.

32012

ц

Рівень прояву розробленості ідей також достовірно покращилися (/критерій (розрахований) становить 2,4, що більше табличного - 1,97). Проте, не дивлячись на те, що у експериментальній групі за числовим показником рівень прояву оригінальності підвищився, статистично він залишився на рівні контрольної групи. Так, відношення дисперсій рівне 1,18. Воно менше табличного значення критерію Фішера F (0.05,25,24)=

1,97, отже, дисперсії відрізняються незначущо (р<0,05). Це дозволяє зробити висновок, що, або для покращення показників прояву оригінальності потрібен більш тривалий час впровадження експериментальної методики, або розроблений цикл не впливає на розвиток оригінальності мислення.

Висновки.

1. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що впровадження у процес підготовки майбутніх вчителів фізичної культури експериментального циклу занять, спрямований на розвиток творчих здібностей студентів, дозволив достовірно (р<0,05) збільшити показники прояву побіжності

- на 1,71 бала, гнучкості мислення - на 0,9 бала, розробленості ідей - на 15,7 балів. При цьому вказані показники у студентів контрольної групи суттєво не змінилися.

2. Аналіз показників оригінальності мислення у студентів експериментальної групи наприкінці експерименту дозволив виявити зростання цього показника на 2,3 бали. Проте таке зростання виявилося несуттєвим і статистично недостовірним (р<0,05). Отже, виявлено, що розроблений цикл занять не впливає на покращення показників прояву оригінальності мислення за обмежений експериментом час. Це визначає напрямки подальших досліджень.

Подальшого вивчення потребує взаємозалежність між творчими здібностями майбутніх вчителів фізичної культури та рівнем їх професійної компетентності.

References:

1. Gatanov Iu.B. Kurs razvitiia tvorcheskogo myshleniia [A course of creative thinking development], Saint Petersburg, GP “Imaton”, 1996, 84 p.

2. Gordashnikov V.A., Osin A.Ia. Obrazovanie i zdorov'e studentov medicinskogo kolledzha [Education and health of students of medical college], Moscow, Academy natural history, 2009, 228 p.

3. Prokopenko I. F., Ievdokimov V. I. Suchasni pedagogichm tekhnologiyi v pidgotovci vchiteliv [Modern pedagogical technologies of teachers’ training], Kharkov, Kolegium, 2008, 344 p.

4. Sutula V.A. Laboratornyj praktikum po sportivnoj metrologii [Laboratory practice at sport metrology], Kharkov, KSAPC Publ., 1994, 68 p.

5. Torrance E. The Nature of Creativity as Manifest in its Testing. The Nature of Creativity. Sternberg R.J. (Ed.). - Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1988. - P. 32-75.

Information about the authors: Bondar T.S.

[email protected] Kharkov Humanitarian Pedagogical Academy Sh.Rustaveli alley 7, Kharkov, 61000, Ukraine.

Novik O.O. [email protected] Kharkov Humanitarian Pedagogical Academy Sh.Rustaveli alley 7, Kharkov, 61000, Ukraine.

Ostrikova J.O. [email protected] Kharkov State Academy of Physical Culture Klochkovskaya str. 99, Kharkov, 61022, Ukraine.

Came to edition 04.10.2011.