CC BY
51
Посилання на статтю___________________________________________________________
Мартинов А.А. Деякі аспекти аналізу затрат на інноваційну діяльність / А.А. Мартинов // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. - № 3 (31). - С. 111-115.___________________________________
УДК 338.2
А.А. Мартинов
ДЕЯКІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЗАТРАТ НА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
Досліджено теоретичні аспекти аналізу затрат на інноваційну діяльність. Запропоновано структурно-логічну схему аналізу затрат на інноваційну діяльність підприємства. Рис. 1, дж. 2.
Ключові слова: затрати, інноваційна діяльність, аналіз, контроль.
А.А. Мартынов
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ АНАЛИЗА ЗАТРАТ НА ИННОВАЦИОННУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
Исследованы теоретические аспекты анализа затрат на инновационную деятельность. Предложена структурно-логическая схема анализа затрат на инновационную деятельность. Рис. 1, ист. 2.
A.A. Mortinov
SOME ANALYSIS ASPECTS OF INNOVATIVE ACTIVITY EXPENSES
Theoretical aspects of innovative activity expenses analysis are investigated. The flow-logical diagram of innovative activity expenses analysis is offered
Постановка проблеми. Необхідність пошуку шляхів подолання фінансової кризи, оновлення виробничого сектора, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на світовому ринку обумовлює актуалізацію питань інноваційного розвитку. У зв’язку із тим, що розробка і впровадження інноваційних проектів здійснюється в умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів, особливої уваги вимагає дослідження систем аналізу затрат на інноваційну діяльність підприємства.
Аналіз останніх публікацій. В науковій літературі достатньо широко висвітлюються питання аналізу та оцінки ефективності інноваційної діяльності. Існуючі методичні підходи можна розділити на дві групи: адаптовані до ринкових умов господарювання та придатні до умов планової економіки. Але сьогодні виникає об’єктивна необхідність формування методичних підходів, придатних до умов кризової перехідної економіки, що враховують умови невизначеності та змінюваності зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання. Це потребує виокремлення затрат на інноваційну діяльність в якості самостійного об’єкта аналізу, використання нових аналітичних підходів з метою підвищення прогнозованості та керованості інвестицій в інновації. Вирішенню цих питань в сучасній науковій літературі не приділяється належної уваги.
Завданнями дослідження є розгляд теоретичних аспектів аналізу затрат на інноваційну діяльність підприємства в умовах невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища, дефіциту фінансових ресурсів.
Виклад основних положень дослідження. Вихідною передумовою дослідження є визначення категоріального апарату аналізу затрат на інноваційну діяльність.
Інноваційна діяльність підприємств характеризується цілеспрямованою реалізацією інноваційної політики, яка в свою чергу стимулює підвищення інноваційного потенціалу підприємства [1, с. 16].
В Законі України «Про інноваційну діяльність» № 40-^ від 4 липня 2002 року [2] термін «інноваційна діяльність» трактується як діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок та зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів та послуг.
Інноваційна діяльність характеризується послідовністю етапів здійснення наукових досліджень, експеріментально-конструкторських розробок, заходів щодо освоєння нового виробництва, забезпечення реалізації нової продукції на ринку. Нова продукція чи технологія мають пройти шлях від ідеї до матеріалізованого результату із притаманними їм зовнішнім та внутрішнім корисним ефектам.
Розвиток управлінської думки обумовлює підвищення ролі аналізу, що забезпечує структуризацію об’єкта дослідження, розподілу його на елементи та дослідження зв’язків, відносин, впливу окремих факторів на формування вихідних параметрів об’єкта управління. Важливим елементом управління у сфері інноваційної діяльності є затрати, що характеризують вартість ресурсів, спрямованих на забезпечення реалізації інноваційних проектів.
Затрати на інноваційну діяльність слід розглядати як економічну категорію, що характеризує формування, використання й трансформацію ресурсів інноваційної сфери господарювання.
Метою аналізу затрат на інноваційну діяльність є забезпечення прийняття ефективних управлінський рішень. Аналіз затрат виступає інструментом формування вихідної інформації для цілей управління. Виходячи з того, що похибки та неточності, допущені в ході аналізу затрат на інноваційну діяльність, віддзеркалюються в прийнятті неоптимальних управлінських рішень, важливе значення має правильний підбір методів аналізу затрат на інноваційну діяльність.
Структурно-логічна схема аналізу затрат на інноваційну діяльність наведена на рис. 1. За критерієм часу можна виділити такі різновиди аналізу: попередній, поточний та ретроспективний. Кожний із цих видів аналізу виконує визначені функції. Попередній аналіз передбачає розробку прогнозних показників затрат та попередню оцінку їхньої ефективності. Поточний аналіз забезпечує отримання оперативної інформації щодо реалізації плану формування затрат на інноваційну діяльність, що забезпечує можливість оперативного реагування на негативні відхилення, прийняття коректуючих управлінських рішень. Ретроспективний аналіз дозволяє зробити оцінку рівня досягнення поставлених цілей управління затратами на інноваційну діяльність. Результати ретроспективного аналізу не дозволяють змінити результати реалізації інноваційного проекту, але дозволяють внести необхідні корективи в системі управління затратами з метою запобігання виникненню негативних явищ та удосконалення існуючої системи управління.
В процесі аналізу затрат на інноваційну діяльність виникає низка проблем, серед яких слід виділити складність ідентифікації та виокремлення затрат на інноваційну діяльність із загальної суми затрат підприємства, складність оцінки окремих груп затрат у вартісному виразі, відсутність прямого зв’язку між
затратами на створення та вартістю об’єкта промислової вартості, що використовується в процесі інноваційної діяльності.
Виділення поряд із кількісним аналізом якісного пов’язано із наявністю слабо структурованих проблем в управлінні затратами на інноваційну діяльність підприємства. Вирішення цих проблем можливе завдяки використанню неформальних методів якісного аналізу.
В залежності від суб'єктів, що здійснюють аналітичні процедури, можна виділити внутрішній аналіз, який здійснюється керівниками та власниками підприємства, та зовнішній аналіз, який виконується сторонніми організаціями (наприклад аудиторськими, консалтинговими фірмами) та іншими зацікавленими особами.
В залежності від необхідної повноти проведення аналізу можна виділити комплексний (повний) аналіз та частковий, спрямований на аналіз окремих аспектів формування затрат на інноваційну діяльність.
Відповідно до логіки побудови аналітичних процедур можна виділити такі види аналізу: трендовий, структурний, порівняльний та коефіцієнтний аналіз затрат. Трендовий аналіз дозволяє оцінити динаміку формування затрат за періодами, етапами інноваційного проекту. Структурний - виявляє склад та співвідношення між окремими видами затрат. На основі порівняльного аналізу здійснюється зіставлення показників затрат за аналогічними проектами, що дозволяє оцінити абсолютні та відносні відхилення. Коефіцієнтний аналіз базується на розрахунках співвідношень між різноманітними показниками затрат на інноваційну діяльність.
В системі аналізу затрат на інноваційну діяльність слід також виокремити такі важливі напрями: аналіз виконання плану формування затрат (аналіз «план-факт»), факторний аналіз, аналіз ефективності затрат. Аналіз «план-факт» зводиться до визначення відхилень фактичних показників формування затрат на інноваційну діяльність від запланованих, а факторний аналіз в свою чергу дозволяє встановити причини цих відхилень. Найбільш важливе значення має аналіз ефективності затрат на інноваційну діяльність, тому що він дозволяє отримати оцінку результативності заходів щодо впровадження інноваційних проектів, їхній зовнішній та внутрішній ефект, виходячи із співвідношення витрачених ресурсів та отриманого позитивного ефекту.
Враховуючи умовно-безперервний характер господарської діяльності та практичну можливість визначення меж реалізації окремого інноваційного проекту в майбутньому, оцінка ефективності затрат на інноваційну діяльність може бути здійснена лише на окремий момент часу, за окремий період, а кінцевий результат інноваційної діяльності носить вірогідний характер.
При здійсненні аналізу затрат на інноваційну діяльність слід враховувати такі їхні властивості: складність прогнозування, ризикованість, альтернативність. Враховуючи визначені особливості, при формуванні плану затрат на інноваційну діяльність слід розробляти декілька сценаріїв: оптимістичний, песимістичний та реалістичний. Використання методу сценаріїв забезпечує варіативність управління затратами та можливість попередньої розробки заходів щодо подолання наслідків можливої реалізації песимістичного сценарію розвитку подій. Метод сценаріїв дозволяє також оцінити можливі ризики ще до початку реалізації інноваційного проекту. Оцінка ризиків займає ключове місце в системі аналізу затрат на інноваційну діяльність. На основі оцінки ризику формується показник, що характеризує додаткові обмеження рівня ефективності - показник
премії за ризик. Інноваційні проекти, прибуток за якими не забезпечує необхідний рівень премії за ризик, поряд із безризиковою нормою рентабельності не є придатними для реалізації. Властивість альтернативності затрат на інноваційну діяльність обумовлює використання методів порівняльної оцінки ефективності. Саме вибір найбільш оптимального варіанта з можливих, із врахуванням дефіциту фінансових ресурсів, факторів ризику та невизначеності є основою ефективного інтенсивного розвитку підприємства. Альтернативність може втілюватися і в межах одного інноваційного проекту у виді можливості прийняття різноманітних рішень щодо подальшої реалізації проекту, вирішення проблем, що виникають в процесі його реалізації.
Система аналізу взаємопов’язана із системою контролю затрат на інноваційну діяльність. Вони разом забезпечують реалізацію контрольно-аналітичної функції в управлінні. Ключовим завданням контролю затрат на інноваційну діяльність слід вважати дослідження затрат на інноваційну діяльність підприємства з метою пошуку резервів підвищення об'єму випуску інноваційної продукції, підвищення рівня її якості, забезпечення обґрунтованого віднесення затрат на собівартість інноваційної продукції та підтвердження достовірності віднесення їх до конкретного періоду. Формами контролю затрат на інноваційну діяльність є внутрішній та зовнішній контроль. Зовнішній контроль затрат на інноваційну діяльність може бути доцільним в процесі проведення державної експертизи інноваційного проекту з метою отримання податкових пільг чи державного фінансування.
Висновки. Вирішення багатоаспектних питань інноваційної діяльності підприємства вимагає посилення контрольно-аналітичної функції в управлінні затратами на інноваційну діяльність. У зв'язку із цим ключовою проблемою є удосконалення системи аналізу затрат на інноваційну діяльність. Дослідження теоретичних аспектів аналізу затрат на інноваційну діяльність дозволило здійснити упорядкування його структури за ознаками часу проведення аналізу, напрямів аналізу, визначити особливості затрат на інноваційну діяльність як об'єкта аналізу та проблеми аналітичного дослідження затрат на інноваційну діяльність.
Подальші дослідження можуть бути спрямовані на пошук індикаторів ефективності формування затрат на інноваційну діяльність, розробку інтегрованих показників ефективності управління затратами на інноваційну діяльність.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бузько І.Р. Стратегічне управління інвестиціями та інноваційна діяльність: [монографія] / І.Р. Бузько, О.В. Вартанова, Г.О. Голубенко. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2002. - 176 с.
2. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2002 р. - № 36. - Ст. 266.
Стаття надійшла до редакції 03.08.2009 р.
