Научная статья на тему 'НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: КОНЦЕПЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО КОНТИНУУМУ РОЗВИТКУ ПАТОЛОГІЇ (ПЕРШЕ ПОВІДОМЛЕННЯ)'

НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: КОНЦЕПЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО КОНТИНУУМУ РОЗВИТКУ ПАТОЛОГІЇ (ПЕРШЕ ПОВІДОМЛЕННЯ) Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
177
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
неінфекційні захворювання / коморбідність / серцево-судинні захворювання / загальний континуум / серцевосудинний континуум / non-communicable diseases / comorbidity / cardiovascular diseases / general continuum / cardiovascular continuum / неинфекционные заболевания / коморбидность / сердечно-сосудистые заболевания / общий континуум / сердечно-сосудистый континуум

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Мінцер О.П., Потяженко М.М., Невойт Г.В.

В статті з позицій системної медицини представлений новий погляд на системність і поступовість розвитку неінфекційних захворювань у межах загального континууму. Мета дослідження – поглибити знання етіопатогенезу неінфекційних захворювань шляхом концептуалізації моделі поступового розвитку й етапності прогресування коморбідності із визнанням системності у межах загального континууму. Матеріали і методи. Для виявлення, узагальнення питань виникнення і прогресування коморбідної патології при неінфекційних захворюваннях із наступним синтезом знань і концептуальною відбудовою у так званому загальному континууму неінфекційних захворювань застосовувались загальнонаукові та теоретичні методи, логічні методи та правила нормативного характеру. Результати. Наведено результати системного медичного аналізу, згідно чого пропонується новітній підхід із визнанням системності і поступовості розвитку неінфекційних захворювань у межах загального континууму, а також визначено новітній універсальний патогенетичний механізм їх виникнення і прогресування – мітохондріальна дисфункція, який органічно доповнює теорію серцево-судинного континууму. Висновки. 1) Мітохондріальна дисфункція є універсальним патогенетичним компонентом квантового рівню патогенезу неінфекційних захворювань, який органічно доповнює теорію серцево-судинного континууму. 2) З огляду на системність і поступовість розвитку патогенетичних механізмів неінфекційних захворювань для їх розгляду пропонується концепція моделі загального континууму, частиною якого виявляється серцевосудинний континуум. 3) При веденні хворих на неінфекційні захворювання оцінка всієї наявної коморбідної патології є важливою для визначення правильного, адекватного, індивідуального профілактично-лікувального підходу відповідно до вимог 4П-медицини.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Мінцер О.П., Потяженко М.М., Невойт Г.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

NON-COMMUNICABLE DISEASES: THE CONCEPT OF A GENERAL CONTINUUM (FIRST REPORT)

A new look at the systematic and gradual development of non-communicable diseases within the general continuum is presented in the article from the perspective of systemic medicine. The purpose of the study was to deepen the knowledge of the etiopathogenesis of non-communicable diseases by conceptualizing a model of gradual development and staging of the progression of comorbidity with the recognition of systematicity within the general continuum. Materials and methods. General scientific and theoretical methods, logical methods and rules of a normative nature were used to identify, generalize the issues of the emergence and progression of comorbid pathology in non-communicable diseases. The synthesis of knowledge and the conceptual mapping of the results were then carried out in the so-called general continuum of non-communicable diseases. Results. The results of a systemic medical analysis, according to which a novel approach is proposed with the recognition of the systemic and gradual development of noncommunicable diseases within a general continuum, were presented. The newest universal pathogenetic mechanism for the occurrence and progression of non-communicable diseases was also identified. This is mitochondrial dysfunction, which organically complements the theory of the cardiovascular continuum. Conclusion. 1) Mitochondrial dysfunction is a universal pathogenetic component of the quantum level of the pathogenesis of non-communicable diseases, which organically complements the theory of the cardiovascular continuum. 2) The concept of a common continuum model is proposed for their consideration of non-communicable diseases based on the systemic and gradual nature of their development. The cardiovascular continuum is a part of this general non-communicable disease continuum. 3) Evaluation of all existing comorbid pathology is important in the management of patients with non-communicable diseases in order to determine the correct, adequate, individual preventive and therapeutic approach in accordance with the requirements of 4P medicine.

Текст научной работы на тему «НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: КОНЦЕПЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО КОНТИНУУМУ РОЗВИТКУ ПАТОЛОГІЇ (ПЕРШЕ ПОВІДОМЛЕННЯ)»

ДИСКУСП

DOI 10.31718/2077-1096.22.1.203 УДК 616-00-06-07

Мiнцер О.П., Потяженко М.М., Невойт Г.В.

НЕ1НФЕКЦ1ЙН1 ЗАХВОРЮВАННЯ: КОНЦЕПЦ1Я ЗАГАЛЬНОГО КОНТИНУУМУ РОЗВИТКУ ПАТОЛОГИ (ПЕРШЕ ПОВ1ДОМЛЕННЯ)

Нацiональний уыверситет охорони здоров'я УкраТни iменi П.Л. Шупика Полтавський державний медичний уыверситет

В статт/ з пози^й системноУ медицини представлений новий погляд на системнсть i поступо-всть розвитку не/'нфекц/'йних захворювань у межах загального континууму. Мета досл'дження -поглибити знання етопатогенезу не/'нфекц/'йних захворювань шляхом концептуал'зацИ модел/ по-ступового розвитку й етапност/ прогресування коморб'дност'! '¡з визнанням системност/ у межах загального континууму. Матерiали / методи. Для виявлення, узагальнення питань виникнення / прогресування коморб'дно'У патологи при не/'нфекц/'йних захворюваннях '¡з наступним синтезом знань ! концептуальною в'дбудовою у так званому загальному континууму не/'нфекц/'йних захворювань застосовувались загальнонауков/ та теоретичн!' методи, логiчнi методи та правила нормативного характеру. Результати. Наведено результати системного медичного анализу, зг/'дно чо-го пропонуеться новiтнiй п'дх'д '¡з визнанням системност/ i поступовост/ розвитку не/'нфекц/'йних захворювань у межах загального континууму, а також визначено новiтнiй унверсальний патоге-нетичний механiзм Ух виникнення / прогресування - м1'тохондр1'альна дисфунк^я, який органiчно до-повнюе теорiю серцево-судинного континууму. Висновки. 1) М1'тохондр1'альна дисфунк^я е уывер-сальним патогенетичним компонентом квантового р'тню патогенезу не/'нфекц/'йних захворювань, який органiчно доповнюе теорiю серцево-судинного континууму. 2) З огляду на системнсть i по-ступовсть розвитку патогенетичних механ1'зм1в не/'нфекц/'йних захворювань для Ух розгляду пропонуеться концеп^я модел/ загального континууму, частиною якого виявляеться серцево-судинний континуум. 3) При веденн хворих на неiнфекцiйнi захворювання о^нка ва'е'У наявно'У комор-б'дно'У патолога е важливою для визначення правильного, адекватного, iндивiдуального профлак-тично-лкувального пдходу в 'дпов 'дно до вимог 4П-медицини.

Ключов1 слова: неЫфекцшж захворювання, коморбщнють, серцево-судинн1 захворювання, загальний континуум, серцево-судинний континуум.

Робота являеться фрагментом iнiцiативноi' науково-дослiдноi' теми «Розробка алгоритмiв i технологiй запровадження здорового способу життя у хворих на неiнфекцiйнi захворювання на пiдставi вивчення функционального статусу» (номер держ-реестрацп 012Ю108237, УДК 613:616-056-06:616.1/9-03).

Вступ

Хрошчш нешфекцшы захворювання (Н1З) -значна медико-со^альна проблема. Тому пи-тання опт^заци ранньоТ дiагностики, профтак-тики, лкування, удосконалення методологи ве-дення па^енпв iз Н1З та поглиблення знань Г'х етюпатогенезу залишаються актуальними [1,2,3].

До Н1З вщносять групу хрошчних хвороб як правило iз тривалим переб^ом, що е результатом впливу комбшацп генетичних, фiзiологiчних, еколопчних i поведшкових факторiв за визна-ченням Всесв^ньоТ оргашзаци охорони здоров'я. До основних тишв Н1З вiдносяться серцево-судиннi захворювання (ССЗ), злоякiснi ново-утворення, хронiчнi респiраторнi захворювання, цукровий дiабет [1] Н1З пов'язанi загальними факторами ризику (поведiнковi - тютюнопалшня, гiподинамiя, нездорове харчування, надмiрне вживання алкоголю; метаболiчнi - гiпертонiя, надлишкова маса тiла/ожирiння, гiперглiкемiя,

гiперхолестеринемiя), глибинними детермшан-тами (iнсулiнорезистентнiсть, системне субфеб-рiльне запалення, ендотелiальна дисфункцiя, тощо) та можливостями для Тх попередження (ЗСЖ, заходи на рiвнi нацюнальних систем) [4,5,6,7,8,9,10]. 1з клiнiчноТ точки зору термш Н1З мае право на використання, осктьки дозволяе коротко узагальнити таку ключову особливють стану здоров'я сучасних терапевтичних хворих як коморбщнють iз поступовим прогресування ураженням оргашв i систем в ходi розгортання катамнезу.

Загально визнано, що людський оргашзм являеться единою цшюною енергетично-iнформацiйною системою, яка безперечно мае взаемозв'язок (нервовий, гуморальний, шфор-мацшний, енергетичний, тощо) мiж усiма компонентами своеТ структурно!' оргашзаци та проце-сами обмшу речовин. Вiдповiдно зрозумiло, що Н1З е наслiдком патологiчних вiдхилень процеав обмiну речовин органiзму та розвиваються по-ступово iз взаемним обтяженням розладiв функ-

цiонування оргашв i Тх систем - тобто iз прогре-суванням коморбiдностi [8,10,11,12,13].

Зараз коморбщнють е однieю iз центральних проблем внутршньоТ медицини. Як демонструе практичний досвщ пацiенти iз патологiчними вщ-хиленнями лише в одному орган (тобто моно-морбщш) е особами молодого вiку й одиничними випадками у практичнш дiяльностi лiкарiв внут-ршньоТ медицини. Муль™орбщнють i коморбн днiсть давно визнано принциповими ознаками сучасного хворого ХХ1 стол^тя. На вивчення пи-тань коморбщносп останнi десятирiччя нацiленi погляди ваеТ медичноТ спiльноти. Дослiджено особливост перебiгу i поеднання рiзних захво-рювань мiж собою, але цтюна картина й мехаш-зми виникнення та прогресування коморбщносп залишаються доки що не зведеними повнютю до единоТ системи знань - вони продовжують за-лишатись фрагментованими i потребують уза-гальнення системного медичного пщходу.

Коморбiднiсть серцево-судинних захворю-вань (ССЗ) представляе найбтьший практичний штерес, оскiльки ССЗ мають найвищi показники розповсюдженост i смертностi, займають лщую-че мiсце серед Н1З. Як доводить практичний досвщ, таю ускладнення ССЗ як порушення мозко-вого кровообiгу або iнфаркт мюкарду майже ж-коли не виникають вiдразу. 1м передуе поступо-вий розвиток патолопчних змiн iз визнаною по-слiдовнiстю можливих патологiчних стажв. Ця закономiрнiсть вперше була в^^чена В. Дзау й Е. Браунвальдом i була описана ними як серце-во-судинний континуум (ССК). Теорiя ССК е визнаною у свт. Однак слiд зауважити, що ССЗ також жколи не виникають зненацька у здоровому оргажзмк Як правило основою для Т'х виникнення слугуе поява пщ дiею факторiв ризику так званого метаболiчного патерну (пперхолестери-немiя, дислiпiдемiя, iнсулiнорезистентнiсть, то-що) та патолопчних змш у тканинах (ендотелiа-льна дисфунк^я, атеросклероз, iшемiчнi наслщ-ки). Зазначеж патологiчнi змiни створюють пато-генетичну платформу для розвитку ССЗ i мо-жуть з'явитись в органiзмi лише за змiни функцн онування ключових органiв метаболiзму, у першу чергу синтетично-метаболiчноТ функцп печш-ки i органiв системи травлення. Тобто в патоге-незi ССЗ i Н1З завжди наявна докл^чна стадiя захворювання, яка В. Дзау й Е. Браунвальдом була названа етапом формування факторiв ризику виникнення ССК. Тобто пщ дiею факторiв ризику на докл^чному етапi ССЗ поступово виникають ендотелiальна дисфункцiя, атеросклероз. I лише iз часом вiдбуваються ураження се-рця, судин, клiнiчна мажфеста^я ССЗ - тобто настае етап неускладненого ССК [14,15,16]. Далi пщ дiею патогенетичних чинникiв, що збер^а-ються, патологiя прогресуе, мае мюце поступове залучення iнших органiв (нирок, нервовоТ системи, тощо). Це створюе картину коморбщносп при Н1З. Згодом в ходi розгортання патолопчних процеав виникають ускладнення з боку оргажв-

мiшенiй - це етап ускладненого ССК [14,15,16]. При цьому вщбуваеться прогресування й збть-шення ступеню коморбiдностi i якщо континуум хвороби не завершуеться внаслiдок ССЗ, то причиною цього стануть ураження шших оргашв, наприклад, поява онколопчних захворювань. Зазначене стало пщставою для подальшого розвитку нами iдей В. Дзау й Е. Браунвальду вщносно концептуалiзацiТ моделi iснування за-гального континууму Н1З, у якому ССК е части-ною подiй прогресування патологи.

Вщповщно до зазначеноТ концепцп Н1З також можна описати як низку патолопчних сташв, що поеднуються, характеризуються поступовим прогресуванням, виникненням закономiрноТ по-слiдовностi проявiв захворювання, яю поступово iз часом змiнюють i доповнюють наявнi попере-днi патолопчш розлади - тобто у виглядi загаль-ного континуума хвороби, який включае ССК як невщ'емну частину одного iз своТх етапiв. На су-часному етапi спроба схоластичного розгляду коморбщносп при Н1З як низки системних роз-ладiв у межах загального континууму виконуеть-ся вперше.

Враховуючи зазначене, мета дослщження -поглибити знання етюпатогенезу Н1З шляхом концептуалiзацiТ моделi поступового розвитку й етапносл прогресування коморбiдностi iз ви-знанням системносл у межах загального континууму.

Матерiали i методи дослiджень

Теоретичне дослщження виконувалось у мiж-дисциплшарнш консолiдацiТ кафедри внутрiшнiх хвороб та медицини невщкладних станiв Полта-вського державного медичного ушверситету (вiдповiдальний виконавець - доц., к.мед.н. Г.В. Невойт) та кафедри шформатики, шформацш-них технологш та трансдисциплiнарного навчан-ня Нацюнального унiверситету охорони здоров'я УкраТни iменi П.Л. Шупика (координатор сшвпра-цi - завiдувач кафедри, проф., д.мед.н. О.П. Мш-цер). Об'ект дослщження - виявлення, узагаль-нення питань виникнення i прогресування комо-рбiдноТ патолог^ при Н1З iз наступним синтезом знань - концептуальною вщбудовою у так званих серцево-судинному та загальному континуумах Н1З. Застосовувались загальнонауковi (розчле-нування i об'еднання елементiв дослiджуваноТ системи, уявний експеримент, логiчне, iсторичне дослiдження, аналiз, iндукцiя, дедукцiя та синтез знань) та теоретичш - методи побудови теорп (сходження вiд абстрактного до конкретного, узагальнення та абстрагування, аксюматичний, ппотетико-дедуктивний), а також логiчнi методи i правила нормативного характеру.

Виклад основного матерiапу

Теорiя ССК сьогоды не тiльки стала загаль-новизнаною, але, по суН являе собою нарiжний камiнь, на якому фунтуеться розумiння процесiв розвитку найважливiших ССЗ. сСк е безперерв-

ним ланцюгом взаемопов'язаних змiн у серцево-судиннш системi — вiд впливу факторiв ризику та поступового виникнення i прогресування ССЗ до розвитку термшального ураження серця iз смертельним результатом [17].

До тепершнього часу ССК розглядався окре-мо [14,15,16,18,19]. Ряд авторiв робили спробу представляти патолопю iнших органiв i систем в аспект континууму, наприклад, нирковий континуум паралельно iз ССК [17], континуум мiж пе-рвинною низькореншовою артерiальною ппер-тензiею та первинним пперальдостерошзмом [20]. З позицiй пiдходiв системноТ медицини, враховуючи вищевикладене, нами пропонуеться концеп^я загального континууму Н1З, у якому ССК та iншi являються складовими компонентами у безперервному ланцюзi взаемозалежних змiн структури та функци одночасно кiлькох ор-ганiв та систем органiзму у межах катамнезу Н1З.

Безумовно розгляд Н1З у виглядi моделi континууму передбачае наявнють загальних пато-фiзiологiчних процесiв, механiзмiв розвитку та прогресування органних ушкоджень, як повинн призводити до виникнення i пщтримки прогресування патологи. Саме знання цих патогенетич-них процесiв дозволяе лкарю терапевтичного профiлю, зрозумiвши, на якому етап континууму знаходиться патент, забезпечити можливiсть ль кувального впливу на кожен iз етапiв континууму, тим самим гальмуючи або повнютю зупиня-ючи процеси патоморфозу. Так, у свш час розу-мiння ролi у ССК ренш-анпотензиновоТ системи призвело до обфунтованого застосування в комплекснш терапи препаратiв iнгiбiторiв ангiо-тензинперетворюючого ферменту, атеросклерозу i дислiпiдемiТ - статишв, ендотелiальноТ дис-функци - препаратiв-донаторiв оксиду азоту, тощо. Тобто видтення континууму Н1З як такого, що буде включати ССК i об'еднувати вс комор-бiднi стани, повинно базуватись на наявност ви-знаного патогенетичного механiзму, який запус-кае безперервний ланцюг взаемозалежних змш структури та функци одночасно ктькох органiв та систем органiзму i блокування якого повинно зупиняти/призупиняти процеси патоморфозу. Це власне i буде робити лкування i профiлактику Н1З ефективними.

Слiд зауважити, що до тепершнього моменту погляди на мехашзми виникнення i прогресування ССК зводились до генетичних, гемодинамiч-них та нейрогуморальних факторiв [21]. ССК описувався як единий мехашзм дизрегуляци, який включае всi патофiзiологiчнi процеси, що призводять поступово вщ факторiв ризику до розвитку хвороби та смерт за наступною схемою [14,15,16,17,21]: фактори ризику (дислтн демiя, артерiальна гiпертензiя, цукровий дiабет, тютюнопалшня, вiсцеральне ожирiння) ^ атеросклероз, гiпертрофiя мiокарду лiвого шлуночка ^ iшемiчна хвороба серця ^ iшемiя мiокарду ^ коронарний тромбоз Инфаркт мiокарду, нейро-

гормональна активацiя ^ аритмiя ^ раптова смерть або ремоделювання мюкарду лiвого шлуночку ^дилята^я лiвого шлуночку ^ хрош-чна серцева недостатнють ^ смерть. При цьому кардюваскулярний i ренальний патофiзiологiч-ний континуум описувався наступним чином [16,21]: фактори ризику ^ окислювальне i меха-нiчне стресове запалення ^ рання тканинна ди-сфунк^я ^атеротромбоз i прогресування ССЗ ^ ушкодження тканин (iнфаркт мiокарду, гостре порушення мозкового кровооб^у, хронiчна нир-кова недостатнiсть, периферична артерiальна недостатнють) ^ патологiчне ремоделювання -ушкодження оргашв-мшенш ^ термiнальна стадiя органноТ недостатностi (застiйна серцева недостатнiсть, термшальна стадiя серцевоТ не-достатностi) ^ смерть. Однак коли саме здорова людина перестае бути здоровою i за рахунок яких саме механiзмiв починае вщбуватись пато-морфогенез продовжувало залишатись не до кь нця зрозумiлим. Зазначене стало основою ппо-тези щодо наявного, але не врахованого у ССК, патогенетичного мехашзму ССЗ i Н1З, який може обумовлювати системнють розладiв.

Саме дана ппотеза була пiдтверджена нами у виконаному системно медичному теоретичному дослщженнк За результатами системного на-укового аналiзу було встановлено, що ключовим мехаызмом квантового рiвня обмiну речовин, розумiння участi якого здатне змшити погляд як на ССЗ, так i на Н1З загалом та доповнити юну-ючу теорш ССК теорiею загального континууму Н1З, являеться мiтохондрiальна дисфункцiя [22].

Основою переходу людини вiд стану здоров'я до стану нездоров'я е розлади енергетичного обмшу на мiкрорiвнi структурноТ органiзацiТ його клiтин - нанорiвень i глибше (10-9-10-45 см). Ц процеси на клiтинному рiвнi пов'язанi iз розла-дом бюгенезу i функцiонування мiтохондрiй - iз мiтохондрiальною дисфункцiею

[22,23,24,25,16,27]. Визнаним початком ССК (вш спiвпадае iз початком загального континууму Н1З) е стадiя формування факторiв ризику виникнення захворювання внаслщок недотримання здорового способу життя, що може починатись iз перюду дитинства.

Пiд впливом неадекватного, нерацюнального харчування iз постiйним харчовим переванта-женням вiдбуваються розлади процеав бюгене-зу мiтохондрiй - а саме порушення щодобових ци^в Тх подiлу i злиття. З одного боку за умов надлишку харчового субстрату м^охондри все бтьше перебувають у дефрагментованому станi - у режимi зниженого бiоенергетичного функцю-нування, спрямованого на надлишкове вироб-лення протошв. З iншого це призводить до по-ступовоТ деградаци мiтохондрiального пулу, оскiльки клiтиннi процеси якюного вiдбору мто-хондрiй не спрацьовують адекватно внаслщок вщсутносп потреби мтохондрш у злиттi - тобто кл^ина не може виявити мiтохондрiТ iз мута^я-

ми й змшеними потенцiалами мембран та зни-щити ïx. З часом генетичне виродження мтохо-ндрiй збiльшуe енергетичну неефективнють фу-нкцiонування клiтини i як наслiдок вироблення енергiï на piB^ мiтоxондрiй стае все бтьш не-ефективним [22, 24, 25, 27].

Гiподинамiя стае другим патогенетичним чинником квантового патогенезу ССЗ i Н1З, оскн льки призводить до зниження витрат енергп у виглядi меxанiчного руху, знижуе загальнi енер-гетичнi потреби людського оpганiзму. Це вщпо-вiдно запускае шляхи гiпоталамiчно-вегетативно!' pегуляцiï i поступово призводить до м'язово!' гiпотpофiï, вегетативно!' дисфункцп. Ко-жна клiтина (за виключенням еpитpоцитiв) мю-тить мiтоxондpiï для власного енергозабезпе-чення, але поперечно-смугаста мускулатура за-вдяки особливостям свое!' структури й мтохонд-piального складу виробляе енерпю для всього тта. Доведено, що гiподинамiя/iмобiлiзацiя призводить до зменшення кiлькостi мiтоxондpiй у поперечно-смугастш мускулатуpi, викликае мто-xондpiальну дисфункцiю i енеpгодефiцитний стан у кл^инах [22,23,28,29,30,31,32,33]. При цьому надлишки харчового субстрату, що не були пеpетвоpенi на електpомагнiтну, електричну i мехашчну види енеpгiï поступово починають на-копичуватись у репонарних жирових депо орга-нiзму, змшюючи склад тiла i призводячи до пе-pедожиpiння, вiсцеpального ожиpiння, загального ожиршня. Зазначене було також ще раз пщ-тверджено нами у кл^чних фрагментах дослн джень [34, 35].

Нерацюнальне харчування iз xpонiчним де-фiцитом нутpiентiв, важливих для вiдбудови мембран клiтин, у тому чи^ i мiтоxондpiальниx, також поступово призводить до мiтоxондpiальноï дисфункци за рахунок виникнення мембранних морфофункцюнальних pозладiв [22,23,36,37,38].

При цьому вживання iз водою, !'жею, повiтpям екзотоксичних компонент iз прооксидантною активнiстю (алкоголю, xiмiзованоï !'ж1, компонен-тiв тютюнового диму, тощо) може зумовлювати як пряме токсичне ушкодження, так i опосеред-коване ушкодження мiтоxондpiальниx мембран за рахунок патолопчного пiдсилення перекюного окислення ïx лiпiдiв i бтш [22,39,40,41,42,43]. Це на piвнi всього оргашзму збiльшуе ризик i прискорюе виникнення ССЗ i Н1З.

Харчування впливае на мтохондрП' не ттьки як енергетичний субстрат i джерело компонент ïx будови, воно мае вплив на мiкpофлоpу кишечника, продукти життедiяльностi якоï разом iз рядом iншиx нутpiентiв стимулюють бюгенез i функцiï мiтоxондpiй. Доведенi генетичн й етге-нетичнi зв'язки мтохондрш i мiкpобiоти [22,44,45,46,47,48,49,50,51]. Дисбiози негативно впливають на мiтоxондpiальну функцiю i загаль-ний стан енергетичного метаболiзму в оpганiзмi

людини.

У якост унiвеpсального патогенетичного ме-xанiзму мiтоxондpiальна дисфункцiя, що виник-ла, призводить до pозладiв тканинного дихання, тканинно!' бiоенеpгетичноï гiпоксiï, цитоенерго-дефiциту, змш мембранного потенцiалу клiтин iз формуванням дизрегуляторних ефек^в у тканинах [22, 24,]. Зазначене породжуе метаболiчнi наслiдки клiтинного цитоенеpгодефiциту, бю-енергетично!' гiпоксiï, iндукуе патологiчний внут-ршньокттинний сигналiнг, що може бути причиною збтьшення активностi запальних процеав, запуску апоптозу та iншиx меxанiзмiв клiтинного стаpiння i загибелi [22, 24, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60]. Це врешт решт запускае процес па-томорфолопчних змiн у тканинах, що i е початком континууму Н1З. Таким чином мiтоxондpiа-льна дисфунк^я як доведений ушверсальний патогенетичний меxанiзм оpганiчно доповнюе теорш ССК, пояснюючи квантовi меxанiзми патогенезу мiкpоpiвня структурно!' оpганiзацiï обмн ну речовин людського тiла.

На етап наявного ССК мiтоxондpiальна дис-функцiя також продовжуе залишатись тим патогенетичним впливом, що зумовлюе подальше прогресування i ускладнення патолопчного про-цесу у виглядi коморбщносп та дестаб^зацп атеpосклеpотичноï бляшки, тощо 1снуе низка до-слiджень, що пщтверджуе цей факт [28, 61, 62, 63, 64, 64, 66, 67].

Недостатньо вивченим i таким, що продовжуе вивчатись, залишаеться питання взаемного впливу коморбщних патолопчних сташв iз боку оргашв i систем при Н1З. Науково цiнним е вста-новлений нами факт, що саме мiтоxондpiальна дисфункцiя у piзниx формах i ступенях виразно-CTi як унiвеpсальний меxанiзм може пояснити те, що вщбуваеться у тканинах piзниx оpганiв сто-совно pозладiв ïx енергозабезпечення пiд впливом порушень шших оpганiв та систем оргашзму. На системнють i на шлях виникнення комор-бщносп при Н1З за рахунок мiтоxондpiальноï па-тологiï вказуе значна ктькють наукових дослн джень щодо доведено!' патогенетично!' pолi роз-ладiв функцш мiтоxондpiй майже при всix набу-тих захворюваннях внутpiшнix оpганiв: шлунко-во-кишковоï [27, 39, 68, 69], дихально!' [58, 70, 71], сечостатево!' [72], сеpцево-судинноï [28,61,62,63,64,65,66,67,73,74,75,76,77,78,79] систем, онколопчних процесах [60,80,81,82,83], ендокринних розладах [73,84,85,86], нейродеге-неративних захворюваннях [52, 53, 54, 56, 87, 88, 89], в педiатpiï [69, 90, 91]. Цтюна картина розумшня цього фундаментального питання ще не склалася в повнш мipi у медичнiй науц су-часностi.

Враховуючи вищевикладене, нами пропону-еться робоча перспективна схема загального континууму Н1З, яка приведена на рисунку 3.

Рис. 3. Розроблена перспективна схема загального континууму Н1З.

Для подальшого розвитку медицини важли-вим е саме системний пщхщ до розгляду проблеми захворювань i3 залученням пластiв трансдисциплшарних знань. В зазначеному аспект розгляду ССЗ i Н1З потрiбно розумiти, що загальний континуум Н1З е бiльш широким пред-ставленням ССК. Якщо СКК не закшчився вщ ускладнення ССЗ, то альтернативним сценарiем летальних наслiдкiв може стати, наприклад, он-кологiчна патологiя, яка займае другу позицш як причина смерт при Н1З (рис. 3). Як зазначалось ранiше i пщтверджено думкою iнших авторiв [19], лкарю терапевтичного профiлю важливо знати, на якому етап ССК i континууму Н1З зна-ходиться пацiент, осктьки це визначае доцть-нiсть i обсяг призначених йому профтактичних заходiв. Саме тому схоластичний пiдхiд до хворого iз оцiнкою ваеТ наявноТ в нього коморбiдноï патологи е важливим iз практичного погляду для визначення i розумшня етапу загального континууму Н1З (i ССК як його складово'О задля фор-мування правильно!', адекватно!', шдивщуально!' профiлактично-лiкувальноï тактики вiдповiдно до вимог 4П-медицини при веденнi хворих на Н1З [92, 93].

Ми повнютю згоднi iз [94], що у розумшы ролi мiтохондрiй iснуе низка прогалин, як необхiдно усунути у майбутшх дослiдженнях. Науцi необ-

хщно повнiше визначити механiзми, якi регулю-ють мiтохондрiальну динамiку та об^ мтохонд-рiй, з'ясувати детальнiше, як це впливае на uni-тинну функцш та метаболiзм на квантових рiв-нях обмiну енергiï, уточнити фундаментальн пи-тання впливу мтохондрш на процеси апоптозу i некроптозу на рiвнi мiтохондрiальних бiлкiв та органел - тобто необхщно продовжувати з пози-цiй системно! медицини продовжувати дослн джувати питання ролi мiтохондрiй в квантовому патогенезi Н1З.

Висновки

1) Мiтохондрiальна дисфункцiя е уыверсаль-ним патогенетичним компонентом квантового рн вню патогенезу Н1З, який оргашчно доповнюе теорiю серцево-судинного континууму. 2) З огляду на системнють i поступовють розвитку патогенетичних механiзмiв Н|З для !'х розгляду пропонуеться концеп^я моделi загального континууму, частиною якого виявляеться ССК. 3) При ведены хворих на Н1З оцшка всiеï наявно!' коморбiдноï патологи е важливою для визначення правильного, адекватного, шдивщуального профiлактично-лiкувального пщходу вiдповiдно до вимог 4П-медицини.

Перспективним являеться подальше удоско-налення уявлень вщносно загального континууму при Н1З iз уточненням нових уыверсальних

його патогенетичних MexaHÍ3MÍB, зокрема цтю-но1 картини зв'язш мiж органами при виникненш i прогресуваннi коморбщно' патологи. Конфлкт iнтересiв вiдсутнiй.

Лiтература

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

WHO. Noncommunicable diseases. 2021; [Elektronnyi resurs]. URL: http://www.who.int/news-room/fact-

sheets/detail/noncommunicable-diseases

Kruglyy stil Verkhovnoyi Rady na temu «Peremogty smert: klyuchovi chynnyky, shcho vplyvayut na tryvalist zhyttya ukrayintsiv» vid 10 chervnya 2019 roku [Round table of the Verkhovna Rada on "Overcoming death: key factors affecting the life expectancy of Ukrainians" of June 10, 2019] [Internet]. 2019 [tsytovano 2019 Ver 25]. URL:

https://rada.gov.ua/print/172805.html. (Ukraine) Potyazhenko MM, Nevoit AV. Neynfektsyonnye zabolevanyya: poysk alternatyvnykh reshenyy problemy s byofyzycheskykh pozytsyy [Non-communicable diseases: search for alternative solutions to the problem from biophysical positions]. Praktykuyuchiy likar. 2019. 1:57-62. (Russian) STEPwise approach to surveillance (STEPS). 2021. [STEPS portal]. Geneva: World Health Organization URL: https://www.who.int/ncds/surveillance/steps/en (English) OON. Novosti OON. Neinfekcionnye zabolevaniya sredi zhitelej Ukrainy: faktory riska [Noncommunicable diseases among residents of Ukraine: risk factors]. URL: https://news.un.org/ru/story/2020Z11/1390612 (Ukraine) Kumar A. The impact of obesity on cardiovascular disease risk factor. Asian Journal of Medical Sciences. 2019;10(1):1-12. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population-based measurement studies in 128-9 million children, adolescents, and adults. Lancet. 2017;390:2627-2642.

Branca F, Lartey A, Oenema S, et al. Transforming the food system to fight non-communicable diseases. BMJ. 2019; 364: 1296.

Rossello X, Dorresteijn JA, Janssen A, et al. Risk prediction tools in cardiovascular disease prevention: a report from the ESC Prevention of CVD Programme led by the European Association of Preventive Cardiology (EAPC) in collaboration with the Acute Cardiovascular Care Association (ACCA) and the Association of Cardiovascular Nursing and Allied Professions (ACNAP). Eur. J. Prev. Cardiol. 2019 ;26:1534-1544.

Kobyakova OS, Deev IA, Kulikov ES, et al. Hronicheskie neinfekcionnye zabolevaniya: effekty sochetannogo vliyaniya faktorov riska [Chronic non-communicable diseases: effects of the combined influence of risk factors.]. Profilakticheskaya medicina. 2019;22(2):45-50. (Russian)

Baevskiy RM. Prognozirovanie sostoyaniya na grani norm i patologii [Forecasting the state on the verge of norms and pathology]. Moskva: Kniga po trebovaniyu, 2014. 295 s. (Russian) Peplow P, Adams J, Young T. Cardiovascular and Metabolic Disease: Scientific Discoveries and New Therapies. Royal Society of Chemistry, 2015. 376 p.

Nesin AO. Khronichni neinfektsiini zakhvoriuvannia: aktsent na multymorbidni patolohichni stany ta kardiovaskuliarnyi ryzyk [Chronic non-communicable diseases: focus on multimorbid conditions and cardiovascular risk.]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal. 2019; [Internet]. URL: (Ukraine)

Dzau VJ, Braunwald E. Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronary artery disease: a workshop consensus statement. Am. Heart. J. 1991;121:1244-1263. Bolezni serdca po Braunval'du [Heart disease according to Braunwald] T.1: rukovodstvo po serdechno-sosudistoj medicine. Logosfera, 2011. 624 c. (Russian)

Dzau VJ, Antman EM, Black HR, et al. The Cardiovascular Disease Continuum Validated: Clinical Evidence of Improved Patient Outcomes. Part I: Pathophysiology and Clinical Trial Evidence (Risk Factors Through Stable Coronary Artery Disease). Circulation. 2006;114(25):2850-2870.

Podzolkov VI, Osadchij KK. Serdechno-sosudistyj kontinuum: mogut li ingibitory APF razorvat' «porochnyj krug»? [Serdechno-sosudistyj kontinuum: mogut li ingibitory APF razorvat' «porochnyj krug»?] RMZH. 2008;17:1102. (Russian)

Chopej IB, Rosul MM, Gechko MM. et al. Sercevo-sydinnij kontinuum: rol simejnogo likarya v profilaktici sercevo-sudinnih zahvoryuvan [Cardiovascular continuum: the role of the family doctor in the prevention of cardiovascular disease]. Wiadomoyci Lekarskie. 2014; 2:243-247. (Ukraine)

Katerenchuk IP. Sertsevo-sudynnyi kontynuum - faktory ryzyku ta endotelialna dysfunktsiia: zavdannia i mozhlyvosti simeinoho likaria shchodo vplyvu na pervynni lanky [Cardiovascular continuum - risk factors and endothelial dysfunction: tasks and opportunities of the family doctor to influence the primary level]. Praktychna anhiolohiia. 2008;5(16):47-52. (Ukraine)

Mintser OP, dysfunktsiia zakhvoriuvan [Mitochondrial

20. Prejbisz A, Kotodziejczyk-Kruk S, Dobrowolski P, Januszewicz A. Diagnostyka i leczenie hiperaldosteronizmu pierwotnego. Podsumowanie stanowiska European Society of Hypertension. 2020. Med. Prakt. 2020;11:32-40.

21. Zyryanov SK, Bajbulatova E.A. Medikamentoznaya korrekciya modificirovannyh faktorov riska kak odna iz vedushchih strategij vedeniya pacientov s serdechno-sosudistymi zabolevaniyami. Medikamentoznaya korrekciya modificirovannyh faktorov riska kak odna iz vedushchih strategij vedeniya pacientov s serdechno-sosudistymi zabolevaniyami [Drug correction of modified risk factors as one of the leading strategies for managing patients with cardiovascular diseases. Drug correction of modified risk factors as one of the leading strategies for managing patients with cardiovascular diseases]. Medicinskij Sovet. 2019;(21):22-38. (Russian)

22. Mintser OP, Potiazhenko MM, Nevoit GV. Mitokhondrialna u zahalnomu kontynuumi neinfektsiinykh iz pozytsii systemnoi medytsyny. chastyna I dysfunction in the general continuum of non-

communicable diseases from the standpoint of systemic medicine. part I. Ukrainian medical journal]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2022:2. URL: https://www.umj.com.ua/wp/wp-

content/uploads/2022/02/5082.pdf?upload= (Ukraine)

23. Luis AV, Marimán A, Ramos B, et al. Standpoints in mitochondrial dysfunction: Underlying mechanisms in search of therapeutic strategies. Mitochondrion. 2022;63:9-22.

24. Nibali L, Henderson B (Eds). The Human Microbiota and Chronic Disease: Dysbiosis as a Cause of Human Pathology, 1th Edition. by John Wiley & Sons, 2016. 544p.

25. Khan NA, Govindaraj P, Meena AK, Thangaraj K. Mitochondrial disorders: challenges in diagnosis & treatment. Indian J. Med. Res.2015;141(1):13-26.

26. Neis EPJG, Dejong CHC, Rensen SS. The Role of Microbial Amino Acid Metabolism in Host Metabolism. Nutrients. 2015;7(4):2930-2946.

27. Picard M, Wallace DC, Burelle Y. The rise of mitochondria in medicine. Mitochondrion. 2016;30:105-116.

28. Taddeo EP, Laker RC, Breen DS, et al. Opening of the mitochondrial permeability transition pore links mitochondrial dysfunction to insulin resistance in skeletal muscle. Molecular Metabolism. 2014;3:124-134.

29. Korzeniewski B. Effects of OXPHOS complex deficiencies and ESA dysfunction in working intact skeletal muscle: implications for mitochondrial myopathies. Biochimica et Biophysica Acta (BBA). Bioenergetics. 2015;1847:1310-1319.

30. Clark A, Mach N. Mitochondria, Microbiota, and Endurance Exercise compounds. Gastroenterol. Res. Pract. 2015: e398585.

31. Chen Y-M, Wei Li, Chiu Y-Sh, et al. Lactobacillus plantarum TWK10 Supplementation Improves Exercise Performance and Increases Muscle Mass in Mice. Nutrients. 2016;8:205.

32. Huertas JR, Casuso RA, Agustín PH, Cogliati S. Stay Fit, Stay Young: Mitochondria in Movement: The Role of Exercise in the New Mitochondrial Paradigm. Oxid. Med. Cell Longev. 2019; eCollection 2019 Jun:7058350.

33. Gremmingera VL, Harrelsona EN, Crawforda TK, et al. Skeletal muscle specific mitochondrial dysfunction and altered energy metabolism in a murine model (oim/oim) of severe osteogenesis imperfecta. Molecular Genetics and Metabolism. 2021;4(132):244-253.

34. Nevoit GV. Bioimpendansna otsinka skladu tila yak dotsilnyi suchasnyi biofizychnyi instrumentalnyi metod obiektyvnoho obstezhennia patsiientiv terapevtychnoho profiliu i funktsionalno zdorovykh osib [Bioimpedance assessment of body composition as an appropriate modern biophysical instrumental method of objective examination of patients with therapeutic profile and functionally healthy individuals]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu.2020;1(23):156-160. (Ukrainian)

35. Nevoit GV. Otsinka klinichnoi efektyvnosti sposobu vyznachennia personifikovanoi korektsii styliu zhyttia patsiientiv ta novi perspektyvni predyktory neinfektsiinykh zakhvoriuvan [Evaluation of clinical effectiveness of the method of determining personalized lifestyle correction of patients and new promising predictors of non-communicable diseases]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal. 2021;1:20-25. (Ukrainian)

36. Borisova O. Mitohondrial'naya medicina. CHast' 2. Nauchnyj obzor [Mitochondrial medicine. Part 2. Scientific review] [Internet] URL:https://openlongevity.org/mitochondria_medicine_2 (Russian)

37. Scherbakova E. Pitanie biohakera. Kak pitatsya, chtobyi byit effektivnyim i zamedlit starenie [Biohacker nutrition. How to eat to be effective and slow down aging]. Litres, 2020. 286 c. (Russian)

38. Espin JC, Gonzalez-Sarrias A, Tomas-Barberan FA. The gut microbiota: A key factor in the therapeutic effects of (poly) phenols. Biochem. Pharmacol. 2017;139:82-93.

39. Zorov DB, Juhaszova M, Sollott SJ. Mitochondrial reactive oxygen species (ROS) and ROS-induced ROS release. Physiol. Rev. 2014;94(3):909-950.

40. Boelsterli UA, Redinbo MR, Saitta KS. Multiple NSAID -induced hits injure the small intestine: underlying mechanisms and novel strategies. Toxicol. Sci. 2013;131(2):654-667.

3

4

5

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

8

9

41. Kalghatgi S, Spina CS, Costello JC, et al. Bactericidal antibiotics induce mitochondrial dysfunction and oxidative damage in Mammalian cells. Sci. Transl. Med. 2013;5:192ra85.

42. Bhonchal S, Nain CK, Prasad KK, et al. Functional and morphological alterations in small intestine mucosa of chronic alcoholics. J. Gastroenterol. Hepatol. 2008;23(2):278-285.

43. Moullan N, Mouchiroud L, Wang X, et al. Tetracyclines Disturb Mitochondrial Funcrion across Eukaryotic Models: A Call for Caution in Biomedical Research. Cell Reports. 2015;10:1681-1691.

44. Rong Y, Urban L, Monica N, Jian Z. Regulation of Mammalian Mitochondrial Dynamics: Opportunities and Challenges. Frontiers in Endocrinology. 2020;11: 375-8.

45. Mach N, Fuster-Botella D. Endurance exercise and gut microbiota: A review. J. Sport Health Science. 2017;6:179-197.

46. Saint-Georges-Chaumet Y, Edeas M. Microbiota-mitochondria inter-talk: consequence for microbiota-host interaction. Pathogens Dis. 2016;74:ftv096.

47. Zorov DB, Plotnikov EY, Silachev DN, et al. Microbiota and Mitobiota. Putting an Equal Sign between Mitochondria and Bacteria. Biochemistry-Moscow. 2014;79(10):1017-1031.

48. Franco-Obregon A, Gilbert JA. The Microbiome-Mitochondrion connection: Common Ancestries, Common Mechanisms, Common Goals. mSystems. 2017;2(3):e00018-17.

49. Shenderov BA. The microbiota as an epigenetic control mechanism. in book: The Human Microbiota and Chronic Disease, 2016:179-197.

50. Sinha P, Islam MN, Bhattacharya S, Bhattacharya J. Intercellular mitochondrial transfer: bioenergetic crosstalk between cells. Current Opinion in Genetics & Development. 2016;38:97-101.

51. Wang Y, Wu Y, Wang Y, et al. Antioxidant Properties of Probiotic Bacteria. Nutrients. 2017;9:521.

52. Johnsona J, Mercado-Ayona E, Mercado-Ayonb Y, et al. Mitochondrial dysfunction in the development and progression of neurodegenerative diseases. Archives of Biochemistry and Biophysics. 2021 ;702:108698

53. Nunes C, Laranjinha J. Nitric oxide and dopamine metabolism converge via mitochondrial dysfunction in the mechanisms of neurodegeneration in Parkinson's disease. Archives of Biochemistry and Biophysics. 2021;15(704):108877.

54. Yanga Y, Liua Y, Zhua J, et al. Neuroinflammation-mediated mitochondrial dysregulation involved in postoperative cognitive dysfunction. Free Radical. Biology and Medicine. 2022:178:134146.

55. Ramachandran A, Moellering DR, Ceaser E, et al. Inhibition of mitochondrial protein synthesis results in increased endothelial cell susceptibility to nitric oxide-induced apoptosis. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2002:99:6643-6648.

56. Angelova PR, Abramov AY. Role of mitochondrial ros in the brain: from physiology to neurodegeneration. FEBS Letters. 2018;592:692-702.

57. Wallace DC, Chalkia D. Mitochondrial DNA genetics and the hetertoplasmy conundrum in evolution and disease. Cold Spring Harb Perspect. Biol. 2013;5:a021220.

58. Larson-Casey JL, He C, Carter AB. Mitochondrial quality control in pulmonary fibrosis. Redox Biology. 2020;33:article 101426.

59. Picard M, McManus MJ, Gray JD, et al. Mitochondria functions modulate neuroendocrine, metabolic, inflammatory, and transcriptional responses to acute psychological stress. PNAS. 2015;16:6614-6623.

60. Senft D, Ronai ZA. Regulators of mitochondrial dynamics in cancer. Curr. Opin. Cell Biol. 2016.39:43-52.

61. Postnov luV. The role of mitochondrial calcium overload and energy deficiency in pathogenesis of arterial hypertension. Arkh. Patol. 2001 ;63(3):3-10.

62. Yao PM, Tabas I. Free cholesterol loading of macrophages is associated with widespread mitochondrial dysfunction and activation of the mitochondrial apoptosis pathway. J. Biol. Chem. 2001 ;276(45) :42468-42476.

63. Ballinger SW. Mitochondrial dysfunction in cardiovascular disease. Free Radic. Biol. Med. 2005;38(10):1278-1295.

64. Pohjoismäki JL, Goffart S, Taylor RW, et al. Developmental and pathological changes in the human cardiac muscle mitochondrial DNA organization, replication and copy number. PLoS One. 2010;5(5):e10426.

65. Rudolph V, Rudolph TK, Schopfer FJ, et al. Endogenous generation and protective effects of nitro-fatty acids in a murine model of focal cardiac ischaemia and reperfusion. Cardiovasc. Res. 2010;85(1):155-166. (English)

66. Armstrong JS. Mitochondrial medicine: pharmacological targeting of mitochondria in disease. Br. J. Pharmacol. 2007;151(8):1154-1165. (English)

67. Luk TH, Dai YL, Siu CW, et al. Habitual physical activity is associated with endothelial function and endothelial progenitor cells in patients with stable coronary artery disease. Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. 2009;16(4):464-471.

68. Frye GJ, Rose S, Slattery J, MacFabe DF. Gastrointestinal dysfunction in autism spectrum disorder: the role of the

mitochondria and the enteric microbiome. Microb. Ecol. Health Dis. 2015;26:27458.

69. Ivanova II, Gnusaev SF, Suhorukov VS, Goncharova OV, Kameldenova DB. Proyavleniya mitohondrialnoy disfunktsii u detey s displaziey soedinitelnoy tkani i hronicheskim gastroduodenitom [Manifestations of mitochondrial dysfunction in children with connective tissue dysplasia and chronic gastroduodenitis. Ros. BecTH. perinatol. and pediatrician]. Ros. vestn. perinatol. i pediatr. 2019;64:(5):84-90.

70. Yue L, Yao H. Mitochondrial dysfunction in inflammatory responses and cellular senescence: pathogenesis and pharmacological targets for chronic lung diseases. British Journal of Pharmacology. 2016;15(173):2305-2318.

71. Zhou W, Qu J, Xie S, Sun Y, Yao H. Mitochondrial Dysfunction in Chronic Respiratory Diseases: Implications for the Pathogenesis and Potential Therapeutics. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2021: Article ID 5188306.

72. Pozdnyakova A.A., Volodina M.A., Rshtuni S.D., et al. Mitohondrialnaya disfunktsiya kak odna iz vozmozhnyih prichin narusheniya follikulo i steroidogeneza pri prezhdevremennoy nedostatochnosti yaichnikov [Mitochondrial dysfunction as one of the possible causes of follicle and steroidogenesis disorders in premature ovarian failure]. Akusherstvo. Ginekologiya. Reproduktsiya. 2015; 4:55-65. (Russian)

73. Walter H, Moos DV, Faller IP, et al. Pathogenic mitochondrial dysfunction and metabolic abnormalities. Biochemical Pharmacology. 2021;193:114809.

74. Knight-Lozano CA, Young CG, Burow DL, et al. Cigarette smoke exposure and hypercholeste rolemia increase mitochondrial damage in cardiovas cular tissues. Circulation. 2002;105:849-854.

75. Cudakov NP, Nikiforov SB, Konstantinov YuM, et al. Mitohondrialnaya disfunktsiya v mehanizmah aterogeneza [Mitochondrial dysfunction in the mechanisms of atherogenesis]. Byulleten VSNTs SO RAMN. 2007;2(54): 119-123. 2007;2(54): 119-123. (Russian)

76. Hayakawa K, Esposito E, Wang X, Terasaki Y, Liu Y, Xing C, Ji X, Lo EH. Transfer of mitochondria from astrocytes to neurons after stroke. Nature. 2016;535(7613) 551-555.

77. Egorova LA, Ezhov MV, Shiganova GM, Postnov AYu. Vozmozhnaya rol mutatsiy mitohondrialnogo genoma pri ishemicheskoy bolezni serdtsa [Possible role of mitochondrial genome mutations in coronary heart disease.]. Klinitsis 2013;2:6-13. (Russian)

78. Wu C, Zhang Z, Zhang W, Liu X. Mitochondrial dysfunction and mitochondrial therapies in heart failure. Pharmacological Research. 2022;175:106038.

79. Bisaccia G, Ricci F, Gallina S, Di Baldassarre A, Ghinassi B. Mitochondrial dysfunction and heart disease: Critical appraisal of an overlooked association. Int. J. Mol. Sci. 2021;22(2):614.

80. Zorov DB, Isaev NK, Plotnikov EY, Silachev DN, Zorova LD, Pevzner IB, Morosanova MA, et al. Perspectives of Mitochondrial Medicine. Biochemistry - Moscow. 2013;78(9):979-990.

81. Bordi M, Nazio F, Campello S. The Close Interconnection between Mitochondrial Dynamics and Mitophagy in cancer. Front Oncol. 2017;7:1-9.

82. Birsoy K, Possemato R, Lorbeer FK, et al. Metabolic determinants of cancer cell sensitivity to glucose limitation and biguanides. Nature. 2014;508:108-112.

83. Stewart JB, Alaei-Mahabadi B, Sabarinathan R, Samuelsson T, Gorodkin J, Gustafsson CM, Larsson E. Simultaneous DNA and RNA mapping of somatic mitochondrial mutations across diverse human cancers. PLoS Genet. 2015;11:e1005333.

84. Karaa A, Goldstein A. The spectrum of clinical presentation, diagnosis, and management of mitochondrial forms of diabetes. Pediatr. Diabetes. 2015;16(1):1-9.

85. Okovityiy SV. Mitohondrialnaya disfunktsiya pri metabolicheskom syndrome [Mitochondrial dysfunction in metabolic syndrome]. Efektivnaya farmakoterapiya. 2015; 16: 46-48. (Russian)

86. Wu H, Esteve E, Tremaroli V, Khan MT, Caesar R, Manneras-Holm L, et al. Metformin alters the gut microbiome of individuals with treatment-naeve type 2 diabetes, contributing to the therapeutic effects of the drug. Nat. Med. 2017;23(7):850-858.

87. Jin H, Kanthasamy A, Ghosh A, et al. Mitochondria-targeted antioxidants for treatment of Parkinson's disease: preclinical and clinical outcomes. Biochim. Biophys. Acta. 2014;1842:1282-1294.

88. Elfawy HA, Das B. Crosstalk between mitochondrial dysfunction, oxidative stress, and age related neurodegenerative disease: etiologies and therapeutic strategies. Life Sciences. 2019;218:165-184.

89. Merlini E, Coleman MP, Loreto A. Mitochondrial dysfunction as a trigger of programmed axon death. Elsevier. 2022;45:53-63.

90. Nikolaeva EA. Mitohondrialnyie bolezni u detey: klinicheskie proyavleniya, vozmozhnosti diagnostiki i lecheniya [Mitochondrial diseases in children: clinical manifestations, diagnostic and treatment options]. Uchebnoe posobie. Moskva, 2017. 88s (Russian)

91. Hrechanina YuB., Hrechanina OIa., Shkolnikova DV. Mitokhondrialni khvoroby: henetychna epidemiolohiia, diahnostyka ta likuvannia [Mitochondrial diseases: genetic epidemiology,

diagnosis and treatment], Pediatriia. 2020;4(55). Spetsializovanyi Kontseptualizatsiia [Magnetoelectrochemical theory of

medychnyi portal [Internet]. URL: https://health- metabolism. Volume 1 Conceptualization]. Kyiv-Poltava:

ua.com/article/6l887-mtohondraln-hvorobi-genetichna- Interservis, 2021. 352 s. (Ukraine)

epdemologya-dagnostika-talkuvannya (Ukraine) 94. Murphy E, Ardehali H, Balaban RS, et al. American Heart

92. Mintser OP, Zaliskyi VM. Systemna biomedytsyna. Tom 1 Association Council on Basic Cardiovascular Sciences, Council on Kontseptualizatsiia [Systemic biomedicine. Volume 1 Clinical Cardiology, and Council on Functional Genomics and Conceptualization]. Kyiv: Interservis, 2019. 549 s. (Ukraine) Translational Biology. Mitochondrial Function, Biology, and Role in

93. Mintser OP, Potiazhenko MM, Nevoit HV. Disease: A Scientific Statement From the American Heart Mahnitoelektrokhimichna teoriia obminu rechovyn. Tom 1 Association. Circ Res. 2016;118(12):1960-91.

Реферат

Неинфекционные заболевания: концепция общего континуума (первое сообщение) Минцер О.П., Потяженко М.М., Невойт А.В.

Ключевые слова: неинфекционные заболевания, коморбидность, сердечно-сосудистые заболевания, общий континуум, сердечно-сосудистый континуум.

В статье с позиции системной медицины представлен новый взгляд на системность и постепенность развития неинфекционных заболеваний в пределах общего континуума.

Цель исследования - углубить знание этиопатогенеза неинфекционных заболеваний путем концептуализации модели постепенного развития и этапности прогрессирования коморбидности с признанием системности в рамках общего континуума.

Материалы и методы. Для выявления, обобщения вопросов возникновения и прогрессирования коморбидной патологии при неинфекционных заболеваниях с последующим синтезом знаний и концептуальным отображением в так называемом общем континууме неинфекционных заболеваний применялись общенаучные и теоретические методы, логические методы и правила нормативного характера. Результаты. Приведены результаты системного медицинского анализа, согласно которым предлагается новейший подход с признанием системности и постепенности развития неинфекционных заболеваний в пределах общего континуума, а также определен новейший универсальный патогенетический механизм их возникновения и прогрессирования - митохондриальная дисфункция, органически дополняющая теорию сердечно-сосудистого континуума. Выводы. 1) Митохондриальная дисфункция является универсальным патогенетическим компонентом квантового уровня патогенеза неинфекционных заболеваний, органично дополняющим теорию сердечно-сосудистого континуума. 2) Из-за системности и постепенности развития неинфекционных заболеваний для их рассмотрения предлагается концепция модели общего континуума, сердечно-сосудистый континуум является частью которого. 3) При ведении больных с неинфекционными заболеваниями оценка всей имеющейся коморбидной патологии важна для определения правильного, адекватного, индивидуального профилактически-лечебного подхода в соответствии с требованиями 4П-медицины.

Summary

NON-COMMUNICABLE DISEASES: THE CONCEPT OF A GENERAL CONTINUUM (FIRST REPORT) Mintser O.P., Potiazhenko М.М., Nevoit G.V.

Key words: non-communicable diseases, comorbidity, cardiovascular diseases, general continuum, cardiovascular continuum.

A new look at the systematic and gradual development of non-communicable diseases within the general continuum is presented in the article from the perspective of systemic medicine. The purpose of the study was to deepen the knowledge of the etiopathogenesis of non-communicable diseases by conceptualizing a model of gradual development and staging of the progression of comorbidity with the recognition of systematicity within the general continuum. Materials and methods. General scientific and theoretical methods, logical methods and rules of a normative nature were used to identify, generalize the issues of the emergence and progression of comorbid pathology in non-communicable diseases. The synthesis of knowledge and the conceptual mapping of the results were then carried out in the so-called general continuum of non-communicable diseases. Results. The results of a systemic medical analysis, according to which a novel approach is proposed with the recognition of the systemic and gradual development of non-communicable diseases within a general continuum, were presented. The newest universal pathogenetic mechanism for the occurrence and progression of non-communicable diseases was also identified. This is mitochondrial dysfunction, which organically complements the theory of the cardiovascular continuum. Conclusion. 1) Mitochondrial dysfunction is a universal pathogenetic component of the quantum level of the pathogenesis of non-communicable diseases, which organically complements the theory of the cardiovascular continuum. 2) The concept of a common continuum model is proposed for their consideration of non-communicable diseases based on the systemic and gradual nature of their development. The cardiovascular continuum is a part of this general non-communicable disease continuum. 3) Evaluation of all existing comorbid pathology is important in the management of patients with non-communicable diseases in order to determine the correct, adequate, individual preventive and therapeutic approach in accordance with the requirements of 4P medicine.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.