CC BY
9
2. Воронина Л. П. Межпредметные задания в учебниках как средство обучения учащихся приемам умственной деятельности. В сб.: Проблемы школьного учебника. Вып. 12. — М.: Просвещение, 1983. — С. 43-53.
3. Маслова Г. Г. Конструирование учебника математики. В сб.: Проблемы школьного учебника. Вып. 8. — М.: Просвещение, 1980. — С. 222 - 233.
4. Теоретические проблемы современного школьного учебника: Сб. науч. тр. /Отв. ред-ры И. Я. Лернер и Н. М. Шахмаев. — М.: Изд. АПН СССР, 1989. — 172 с.
5. Янцен В. Н. Ориентация на межпредметные связи при подборе учебного материала школьных учебников. В сб.: Проблемы школьного учебника. Вып. 2. — М.: Просвещение, 1974. — С. 28-37.
УДК 53
Марiя ВОЗНА
НЕ СП1В1СНУВАТИ, А СП1ВПРАЦЮВАТИ
Як ведомо, одним iз основних завдань навчання математики е забезпечення сввдо-мого i мiцного оволодання системою математичних знань, умшь i навичок, достатшх для вивчення шших дисциплш. Проте вчителям математики часто доводиться чути критичнi зауваження сво!х колег щодо недостатнього володшня учнями необхiдним на даний час математичним апаратом. Успiшне розв'язання ще! проблеми визначаеться не тiльки педагопчною майстернiстю вчителя, а насампере, взаемоузгоджешстю програм iз математики та сумiжних дисциплш, змiстовим наповненням пiдручникiв математики.
Одна iз найсуттевiших претензiй, що И висувають вчителi фiзики i х1ми, стосуеть-ся обчислювальних умж та навичок школярiв. Виявляеться, учш 7-11 класiв частше й охочше користуються громiздкими натуральними числами i десятковими дробами, не записуючи !х у стандартному видi. Бiльше того, вчителям доводиться стикатися з !х по-вною безпорадшстю, коли результат обчислень «не помщаеться» на екрат м^окаль-кулятора. Вже з перших сторшок у пiдручнику фiзики 7 класу зустрiчаемо числа виду 3,08 -106; 1,29 -10-3; 6 -10-6 для запису кратних i частинних одиниць. Курс фiзики 9
* * 1,2-109 -3,1 -10-11 класу систематично вимагае умiнь робити обчислення виду —-;—;-;
4,05-105
3 -10-8 - 2,5 -10-9; ^1,6 -10-19 , як i курс хiмil 10 класу. Поняття степеня з щлим показни-ком хоч i вводиться згiдно з новою програмою у 8 клаи, та у чинному пiдручнику воно ввдсутне (означено лише а0 при аФ 0), як i вiдповiднi вправи на вiдпрацювання цього поняття. Програма передбачае тшьки формувати «умшня записувати числа в стандартному виглядЬ>, але не передбачае формування умiнь виконувати дЦ з такими числами, чинш тдручники алгебри 7-9 кл. (чи навiть 10-11 кл.) не мiстять вiдповiдних вправ.
О^м того, курс фiзики часто випереджуе курс математики, вимагаючи застосу-вання таких умiнь, як1 ще не формувалися.
Новий пiдручник фiзики для 7 класу [1] о^м графЫв руху S(t) смiливо розглядае в однш системi координат графiчнi залежноси сили виштовхування ¥в вiд густини рi-дини рр для юлькох т1л рiзного об'ему; залежнiсть кшетично! енергil Ех вiд маси для
6
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
pi3rnx швидкостей руху тш; сили пружностi Frp вiд деформацл х для pi3rnx речовин
тощо. При цьому законно посилаеться на те, що нiбито «як вiдомо з математики, такий графiк властивий прямо пропорцшний залежноси» i на його основi робляться важливi для фiзики висновки. Зрозумiло, що вправи i задачi вимагають умiнь будувати або чи-тати щ графiки; записувати подаш залежностi у виглядi формули, а полм обчислювати вiдповiднi значения функцп або аргументу. Там же зус^чаемо приклади графiкiв обе-рнено пропорцшно! залежноси i навiть пояснення на основi графiкiв Ek та Ep закону
збереження повно! мехашчно! енерги.
Уявiть собi весь трапзм ситуацп для учня, коли врахувати, що математика дае си-стематичт вiдомостi про лiнiйиу функцiю, li графiк i властивосл лише в кури геомет-рп та алгебри 8 класу (у II семестр^).
Курс фiзики 9 класу вже у вересш вимагае вiд учшв умiнь будувати i читати гра-фiки квадратично! функцп при вивченш теми «Рiвнозмiииий рух». А вчителi математики формують цi умiння з явним запiзненням у листопадьгрудт. Тому, з точки зору мь жпредметних зв'язк1в, мабуть, доцiльно спочатку вивчити тему «Квадратична функ-щя», а полм — «Нерiвностi», приеднавши до них i квадратичнi.
Погано стикуються за часом вивчення i за змiстом також роздiли: «Коливання i хвилi» та «Похiдна i ii застосування» з курсiв фiзики i математики 11 класу масово! школи. Оск1льки згiдно з програмою не даеться поняття про диференщальне рiвияния та його розв'язок, то найбшьш могутнiй математичний апарат до^дження природи не знаходить у шюльнш фiзицi свого пдного застосування. Справд^ курс фiзики 11 класу вже всередиш вересня пропонуе школярам, описуючи процеси у коливальному контурi,
розв'язати рiвняння QQ + -^-C Q = O. А незабаром, вивчаючи закон радюактивного роз-
паду, фiзика посилаеться на те, що, як ведомо з курсу математики, рiвняння dN = -INdt штегруеться, а полм пропонуе ще й вiдповiднi задачi.
Тема «Вектори на площиш», що вивчаеться в курс геометри 8 класу уроков 5-6, не мютить необхiдно! для фiзики шформацл про проекцл вектора на ос^ !х знак i модуль, розклад вектора за двома неколiнеарними векторами, а поняття скалярного добу-тку розглядаеться як необов'язкове. Тому, вивчаючи у 9 клас тему «Рух пiд дiею юль-кох сил» та «Механiчна робота», вчитель фiзики повинен спочатку виконати роботу вчителя математики.
1з точки зору вчителiв фiзики, несформованими виявляються умiния використо-вувати рiзномасштабнi ос при побудовi графiкiв залежностей величин, знаходити ку-товий коефiцiент побудовано! прямо!. А щ недолiки математично! пiдготовки нерiдко спричиняють невмiния оформити результати сво!х дослiджень при виконанш лабора-торних i практичних роби.
Тривалий час математика скромно замовчуе той факт, що у житп нам доводиться користуватися виключно наближеними значеннями маси, довжини, площi, об'ему, як полм зустрiчаються у рiзноманiтних обчисленнях i результати !х завжди наближенi. Зпдно з програмою, про наближет обчислення ми згадуемо лише в останньому роздiлi
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002. 7
алгебри 9 класу, де наведено не вс правила подання вiдповiдей до прикладних задач, а вiдповiдних вправ на !х ввдпрацювання у чинному тдручнику так i не знаходимо, як i правил обчислення похибок.
Тому вiдповiдi до фiзичних задач кожен учень записуе по-своему. Шшльш тдру-чники також нерiдко страждають цим. Наприклад, чинний пiдручник iз фiзики для 7 класу подае таку вiдповiдь до №2 §41: ¥мд = 87,024,^, коли в умовi йдеться про кулю
об'емом 8 м3. Зрозумiло, що кожного разу розгублений учень поглядае то на ввдповда, то на свш мiкрокалькулятор. Звiдки йому, наприклад, знати, що писати: 101,2928 Па; 101,29 Па чи 101,3 Па? А коли вiдповiдi у тдручнику немае, то в учшвському зошип вчитель зустрше довгий «шлейф» цифр тсля коми.
Ще хочеться зауважити про прикладну спрямованiсть курсу математики. Можли-во, слiд обмiркувати систему практичних робiт вимiрювань на мюцевосп, знаходженнь вiдстаней до недоступних точок, висот предмепв, об'емiв i площ поверхонь геометрич-них тiл, щоб сприяти формуванню навичок математизацл ситуацш.
I ще дуже хотшося б, щоб нашi п1дручники вiдзначалися не багато^втстю, а то-чнiстю i максимальною доступнiстю викладу навчального матерiалу, адже громiздкий виклад теори вiдштовхуе школярiв вiд математики i ввд будь-якого бажання оволодiти нею.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коршак е. В., Ляшенко О. I., Савченко В. Р. Фiзика, 7. — К.: 2000. УДК 37.046.16; 378
Михайло ВОЛОШИН ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНИХ УМ1НЬ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ ЗАКЛАД1В ОСВ1ТИ АГРАРНО-ТЕХН1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
В умовах змiн завдань сучасно! освiти, як1 визначаються варiативнiстю навчаль-но-виховних закладiв, диверсиф^щею змюту, розширенням iнновацiйних процесiв, ступеневiстю тдготовки фахiвцiв, виникае необхiднiсть по-новому розглядати специ-фiку й викладацько1 дiяльностi. Фахiвець аграрно-технiчного профiлю, як i педагог, сьогоднi повинен добре орiентуватися у рiзноманiтностi спец1альних i педагопчних те-хнологiй, мати свою думку й умии вiдстоювати 11, правильно ощнювати сво! можливо-стi, бути готовим до прийняття вiдповiдальних ршень.
У будь-як1й творчiй дiяльностi специфiчно поеднуються нормативнi й евристичнi ди, що утворюються п1д час власного пошуку. Саме для не! е характерною вiдносна са-мостiйнiсть творчого вибору методичних дiй, прийомiв у межах загальних, вiдомих принцип1в.
Педагопчна праця — це особливий вид висококвалiфiкованоl розумово! дiяльностi творчого характеру, яка виокремлюеться (видiляеться, характеризуеться) високим
8
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
