CC BY
11
в возрастном аспекте в процессе физиологической стертости эмали при отсутствии кутикулы происходит адаптационный процесс, который проявляется в виде редукции головок эмалевых призм и увеличении количества межпризменного вещества. Эти адаптационные изменения обеспечивают защиту участков стираемости от действия экзогенных факторов.
Summary
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DENTAL CROWN AGE-OLD DEPENDING ON AGE FACTOR Bakumenko V.N., Gasyuk P.A., Gasyuk N.V. Keywords: teeth, enamel, cuticle, histostructure.
Referring to the age factor it is important to distinguish between the anatomical dental crown of children and clinical one. A change of anatomical dental crown with clinical one has been fount out in elderly and gerontic persons. Moreover, there is observed the enamel abrasion on the cutting edges and occlusal surfaces of the teeth belonging to the various types, and the lengthening of clinical dental neck due to the replacement of enamel with cement-like substance may be seen. Thus, in aging due to the physiological process of enamel abrasion under the cuticle absence the adaptive process develops which manifests itself by the reduction of enamel prism heads and by the increasing the amount of interprismatic substance. These adaptive responses provide the protection of worn dental areas from exogenous factors.
УДК [616.316..616.85] -07 -08
НАВАНТАЖУВАЛЬН1 САЛ1ВАТ0РН1 ПРОБИ В Д1АГН0СТИЧН0МУ I ЛМУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ У ХВОРИХ 3 НЕВР0ГЕНН0Ю С1АЛ0ПАТ1ЕЮ
Гаврильев В.М., Рибалов О.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
П\д спостереженням знаходилося 86 хворих з р\зним ступенем прояв\в особовоУ реактивно'' тривоги, п\дтвердженоУ результатами вивчення показник\в психоемоц\йного стану за шкалою Сп\лберга. С\аломе-тричн\ досл\дження у хворих невропат\ею показали, що застосування навантажувальних сал\ваторних проб дозволяе об'ективно оц\нити функц\ональн\ порушення в привушних залозах, залучених в реактив-ний процес. Застосування сал\ваторних проб в кл\н\ц\ захворювань слинних залоз реактивного невроген-ного характеру може служити не т\льки для д\агностики Ух морфо-функц\ональних порушень, але \ для оц\нки ефективност\ л\кувальних заход\в, що проводяться з метою в\дновлення функцм секреторного апарату.
Ключов1 слова: невропат1я, с1алометр1я, реактивна с1алопат1я, паротидний секрет.
Велик1 слинш залози володшть безл1ччю фун-кцюнальних характеристик, провщними з яких е вироблення секрету, функц1я видтення, травна, гомеостатична (пщтримка оптимального сере-довища в порожниш рота), ендокринна, антибак-тер1альна [1].
3 середини 70-х рош минулого стол1ття \ до те-першнього часу вщм1чаеться активне вивчення питань не ттьки д1агностики \ лкування запаль-них \ дистроф1чних процеав у великих слинних залозах, але й реакцш слинних залоз у вщповщь на р1зномашты загальносоматичш захворювання. Зокрема, це стосуеться хвороби \ синдрому Шег-рена, захворювань кишшника, печшки, нирок, ле-геыв, щитопод1бноУ, передм1хуровоУ \ пщшлунко-воУзалоз, пухлин р1зноУлокал1заци [2].
Вама цими дослщженнями пщтверджуеться висл1в, що велию слинш залози людини, володн ючи р1зномаштними функц1ями, мають здатнють до своерщних реакцш на р1зш зовшшы впливи \ внутршньоорганы порушення [3]. 3 чаав 1.П. Павлова вщомо, що слины залози е високочут-ливим об'ектом до нервових вплив1в, що визна-чило Ух провщне мюце в науковому обфунту-ванш оцшки умовно рефлекторнш д1яльносп [4,
5]. I разом з тим, як вщзначають [5], з1 вах захворювань слинних залоз найменш вивченими е Ух реактивы змши, як1 виникають в результат! таких порушень загального характеру як невропа-тп. Фактично позаосередков1 невропати - це своерщне вщображення реакцш у вщповщь не стресов1 ситуаци [6, 7].
Для об'ективноУ оцшки функцюнального стану слинних залоз з середини п'ятдесятих рош минулого стор1ччя почали використовувати метод роздтьного збору секрету з привушноУ \ пщнижньощелепноУ слинних залоз за допомогою капсули Красногорського, металевих канюль або пол1етиленових катетер1в [8, 9]. Цей вид дослщження п1д назвою аалометр1я введений \ в клшку запальних \ системних захворювань слинних залоз [10].
Загальновщомо, що в кпУчних проявах реакцш у вщповщь з боку слинних залоз на загальносоматичы патолопчы процеси е падшня Ух секреторноУ функцм, що призводить до симптоматично'!' або органноУ ксеростоми [11, 12].
Наукових публкацш вщносно характеристик секреторного процесу в слинних залозах у хворих з невропат1ями пщ час проведения
* Тема досп!дження е фрагментом науково)' теми ВДНЗУ «УМСА» "Механ!зми пошкодження зубощелепноГ системи, резистентнють организму та обфунтування способов профтактики, mepanif та pea6inimau,i'i основных стоматолог/чних захворювань" (Державний реестрацЮний№ 0197U018550). Самофтансування.
Актуальт проблемы сучасно! медицины
лкувальних заход1в нами не знайдено.
Метою нашого дослщження було вивчення змш величини секреци пщ впливом и стимуляци у хворих неврогенною аалопат1ею в динамщ1 лкування.
Матер/ал / методи досл/дження
Пщ нашим спостереженням знаходилося 86 хворих з р1зним ступенем прояв1в особовоТ реактивно! тривоги, пщтвердженоТ результатами вивчення показниш психоемоцшного стану за шкалою Сптберга. Вк хворих коливався вщ 16 до 49 рош. Чоловшв було 33, жшок - 53. При первинному зверненш ва хвор1 вщзначали збтьшення одше'Г або обох привушних залоз, сухють слизових оболонок порожнини рота р1зного ступеня.
Окр1м опитування, огляду, пальпаци слинних залоз проводилося зондування вивщних проток привушних \ пщнижньощелепних залоз, аалометр1я до \ пюля стимуляци в день звер-нення, через 15 \ 30 дшв пюля зняття явищ за-гострення патолопчного процесу.
С1алометр1я здшснювалася вранц1, натщесер-це шляхом дренування проток привушних залоз металевими катетерами-голками. Дослщження проводилося в два прийоми. Спочатку визнача-лася секреторна функц1я залоз без стимуляци секрецп, пот1м, через 30 хвилин пюля завершения першого етапу, дослщження повторювалося ¡з застосуванням стимуляци секреци. Як стимулятор використовували 1% розчин лимонноТ ки-слоти, 10 крапель яко'Г наносили на язик. С1алометр1я без стимуляци секрецЛ \ з1
стимуляц1ею проводилася протягом 10 хвилин. Разом з визначенням величини секреци ураже-них залоз вивчали в'язкють отриманого матер1алу на в1скозиметр1 ВК-4 [13].
Як контроль аалометр1я \ визначення в'язкосп паротидного секрету проведена у 15 добровольце, що не мали захворювань слинних залоз в анамнезу \ не страждали загальносома-тичними захворюваннями.
Результати досл/дження
Провести аалометрш у бтьшосп хворих в день звернення було важко у зв'язку з складнютю введения в протоку дренажних пристроТв через значний спазм вютя.
Через 15 дшв пюля лквщаци симптом1в реактивно! неврогенноТ аалопати ва дослщжуваш хвор1 скарг не пред'являли, слинш залози не були збтьшеними, при пальпаци не визначалася Тх болюнють. У порожниш рота бу-ла достатня ктькють слини. При аалометри без стимуляци середш показники секреци, залучених в реактивний процес слинних залоз склали 1,68±0,06 мл за 10 хвилин. Секретя симетрич-них залоз була в межах 2,37±0,13 мл. Звертали на себе увагу значш коливання секреторного процесу у обстежуваних пац1ент1в, що дозволило роздтити IX на 3 пщгрупи: перша (35 чоловк), у яких величина секреци наближалася до норми (2,38±0,04), друга (32 людини) - величина секреци була близькоТ до нижньоТ меж1 норми (1,48±0,04), третя (19 чоловк) - середш показники секреци склали 0,71 ±0,01 мл за 10 хвилин.
Таблиця 1
Величини секреци ураженими / симетричними привушними залозами, що визначалися у хворих з неврогенною аалопат'юю, без стимуляци й ¡з стимуляцию секреци через
151 30 дн/в пюля зняття загострення (за 10 хвилин доспЮження)
Групи обстеже-них Дослщжуваш залози Ктькють отриманого секрету
Через 15 дшв пюля зняття загострення Через 30 дшв пюля зняття загострення
Без стимуляци секреци 1з стимуляцию секрецп' Без стимуляци секреци 1з стимуляцюю секреци
Вся група п=86 Уражеш 1,68+0,06 1,95+0,08 2,22+0,07 2,31+0,07
Симетричш 2,37+0,13 2,41+0,15 2,51+0,10 2,81+0,08
Перша гидгрупа п=35 Уражеш 2,38+0,04 2,63+0,05 2,82+0,04 3,02+0,05
Симетричш 2,62+0,07 3,12+0,05 2,89+0,05 3,06+0,10
Друга гидгрупа п=32 Уражеш 1,48+0,04 1,94+0,04 2,68+0,08 2,96+0,10
Симетричш 2,38+0,05 2,91+0,06 2,63+0,05 3,11+0,07
Третя глдгрупа п=19 Уражеш 0,71+0,01 1,21+0,15 0,82+0,09 0,84+0,10
Симетричш 1,86+0,10 2,01+0,09 1,92+0,07 1,88+0,09
Здоров1 п=15 Без стимуляци 2,94+0,10
1з стимуляцию 3,35+0,08
Секретя симетричних привушних залоз майже у вах дослщжуваних була достов1рно нижчою, шжу здорових оаб, особливо це вщносилося до хворих третьоТ пщгрупи.
За результатами аалометри уражених залоз, проведено!' пюля стимуляци секреци, виявилось, що у хворих першо'Г пщгрупи вона збтьшилася в
середньому на 0,25 мл, в другш - на 0,46 мл, в третш - на 0,5 мл. Симетричш привушш залози реагували на стимуляцш секрецЛ так само (табл. 1).
Проведена через 30 дшв пюля лквщацп перюду реактивних прояв1в аалопати аалометр1я без стимуляци секреци виявила, що
Том 9, Выпуск 4
159
по ктькосп секрету, що видтяеться, 5 хворих з третьоТ пщгрупи перейшли в другу пщгрупу; у другш пщгруш хворих у 13 чоловк величина секрецЛ достов1рно вщповщала величин! секрецЛ у здорових; у першш пщгруп1 пащетчв секретя, в пор1внянн1 з попередыми дослщженнями, у 5 чоловк була трохи зменше-ною.
Дослщження величин секреци, проведено! пюля и стимуляци через 30 дыв по завершению лкування неврогенноТ аалопати привушних за-лоз, визначило, що у хворих першо'Г \ друго! пщгруп вона збтьшувалася майже однаково, хоча у 8 хворих другоТ пщгрупи вщносно вщставала вщ показниш по пщгрупк У 10 хворих третьоТ пщгрупи ктькють секрету, що видтяеться, пюля стимуляци секреци достов1рно не збтьшувалася.
Симетричш привушы залози у хворих р1зних пщгруп реагували на стимуляци секрецЛ неод-
нозначно. Зокрема, у 12 хворих третьоТ пщгрупи вираженого посилення секреторного процесу стимуляц1я не надала, що послужило пщставою для проведения додаткового обстеження цих залоз.
Дослщження в'язкосп паротидного секрету виявило, що в кожнш пщгруш хворих вона мала сво1 особливостк Найбтьша в'язкють паротидного секрету залучених в йалопатичний процес залоз була у хворих третьоТ пщгрупи як через 15 дшв пюля зняття реактивних явищ (1,4±0,25 сПз без стимуляци секреци, 1,3±0,1 сПз ¡з стимуляц1ею секреци), так \ через 30 дшв пюля нормал1заци кл^чних прояв1в (1,3±0,2 сПз без стимуляци секреци, 1,2±0,2 сПз ¡з стимуляц1ею секреци).
У хворих першоТ \ другоТ пщгруп нав1ть через 30 дшв пюля зняття реактивних прояв1в в'язюсть секрету уражених залоз не приходила до цифр здорових оаб (табл. 2).
Таблиця2
В'язкють паротидного секрету уражених / симетричних привушних запоз, що визначалася у хворих з реактивною неврогенною аалопат1ею без стимуляци / ¡з стимуляцию секреци через 15 / 30
дн/в пюля зняття реактивного процесу (у сант'туазах - сПз)
В'язкють секрету
Групи обстеже- Секрет дослщжуваних залози Через 15 днв пюля зняття загос-трення Через 30 днв пюля зняття загос-трення
них Без стимуляци секреци 1з стимуляцию секреци Без стимуляци секреци 1з стимуляцию секреци
Перша пщгрупа Уражених 1,2+0,21 1,2+0,11 1,1+0,2 1,1+0,1
п=35 Симетричних 1,1+0,1 1,0+0,11 1,0+0,1 1,0+0,1
Друга пщгрупа Уражених 1,3+0,2 1,2+0,1 1,1+0,2 1,1+0,1
п=32 Симетричних 1,1+0,1 1,0+0,1 1,0+0,1 1,0+0,1
Третя пщгрупа Уражених 1,4+0,25 1,3+0,1 1,3+0,2 1,2+0,2
п=19 Симетричних 1,2+0,2 1,1+0,2 1,1+0,2 1,1+0,2
Здоров1 Без стимуляци 1,0+0,03
п=15 1з стимуляцию 1,0+0,01
Таким чином, наш1 дослщження показали, що застосування навантажувальних сал1ваторних проб дозволяе об'ективно оцшити функцюнальш порушення в привушних залозах, залучених в реактивний процес у хворих невропат1ею. Ц1 порушення можна охарактеризувати як пом1рш (перша пщгрупа), середньоТ тяжкост1 (друга пщгрупа) \ важм (третя пщгрупа). Фактично у хворих з пом1рним \ середшм ступенем тяжкост1 патолопчний процес мае компенсаторний характер, а у хворих з важкими порушеннями розви-нулися декомпенсоваш явища, як1 не реагують на стимуляцш секретоутворення, що е основою розвитку ксеростоми.
Отже, застосування сал1ваторних проб в кшнщ1 захворювань слинних залоз реактивного невро-генного характеру може служити не ттьки для д1агностики Тх морфо-функцюнальних порушень, але \ для оцшки ефективносп лкувальних заход1в, що проводяться з метою вщновлення функци секреторного апарату.
Л'пература
1. Сазама Л. Болезни слюнных желез / Сазама Л. -Прага: Авиценнум. 1971. - 252 с.
2. Пискунович М.Л. Секреция слюнных желез в норме и патологии / М.Л. Пискунович, В.И. Яковлева // Здравохранение Белоруссии. - 1985. -№ 1. - С. 36-38.
3. Беликова П.Д. Влияние симпатической нервной системы на функцию, кровоснабжение и трофические процессы слюнных желез: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.06.16 "Патологическая физиология"/ П.Д. Беликова. - К., 1978. - 22с.
4. Каасик А.Т. Особенности изменения некоторых биохимических показателей слюны студентов в условиях психоэмоционального стресса /А.Т. Ка-сик: // Секреция пищеварительных желез в норме и патологии: Тезисы докп. Всесоюзной конференции. - Андижан. 1988. - С. 98.
5. Ромачева И.Ф. Заболевания и повреждения слюнных желез / И.Ф. Ромачева, Л.А. Юдин, В.В. Афанасьев. - М.: Медицина. 1987. - 240 с.
6. Павлова М.Л. Психологический статус пациентов сразличными формами ксеростомии / М.Л. Павлова, В.В. Афанасьев, Н.В. Гришина [и др.] // Актуальные вопросы
Актуальт проблемы сучасно! медицини
диагностики и лечения заболеваний и повреждений ушных слюнных желез / Г.А. Васильев, И.Ф. Ро-
слюнных желез: Материалы научно-практической мачева, О.В. Рыбалов // Стоматология. - 1969. -
конференции с международным участием, посвященной т. 48. - № 2. - С. 23-26.
I съезду сиалологов Российской Федерации: Мат. конф. ц. Гуржш О.В. Стан привушних залоз та оргашв по- М. 2009. - С. 50-53. рожнини рота при гострому апендицит1 та
7. Тарасенко Л.М. Реакция слюнных желез на ост- перитонт у д1тей: автореф. дис. наздобуття наук. рый стресс / Л.М. Тарасенко // Физиол. журн. - ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 1990. - № 2. - С. 104-106. "Стоматолопя" /О.В. Гуржш. -Полтава, 1995. - 19
8. Андреева Т.Б. Опыт изучения функции больших с.
слюнных желез человека / Т.Б. Андреева // 12. Рибалов О.В. Пщсумки та перспективи наукових Стоматология. - 1965. - № 2. - С. 39-43. дослщжень у роздт1 патологи слинних залоз /О.В.
9. Димитров С. Приложение на раздельната сиало- Рибалов // Матерели I(VIII) з'Тзду Асоцаци метрия за определяне на функциональната ак- стоматолопв Укра'ши. - К.., 1999. - С. 56-60. тивност при хронични неспецифични вьзпали- 13. Яценко И.В. Анализ исходов и прогноз у больных тельни заболевание на подчелюстните и около- острым и хроническим паротитом: автореф. дис. ушните слюнчени жлези / С. Димитров // Стома- на соискание ученой степени кандидата мед. на-тология. - София. - 1984. - № 6. - С. 7-11. ук: спец. 14.01.22 "Стоматология" / И.В. Яценко. -
10. Васильев Г.А. Клиника, диагностика и лечение Пoлтaвa, 1992. - 24 с. хронических воспалительных заболеваний околоРеферат
НАГРУЗОЧНЫЕ САЛИВАТОРНЫЕ ПРОБЫ В ДИАГНОСТИЧЕСКОМ И ЛЕЧЕБНОМ ПРОЦЕССАХ У БОЛЬНЫХ С НЕВРОГЕННОЙ СИАЛОПАТИЕЙ Гаврильев В.Н., Рыбалов О.В.
Ключевые слова: невропатия, сиалометрия, реактивная сиалопатия, паротидный секрет.
Под наблюдением находилось 86 больных с разной степенью проявлений личностной реактивной тревоги, подтвержденной результатами изучения показателей психоэмоционального состояния по шкале Спилберга. Сиалометрические исследования у больных невропатией показали, что применение нагрузочных саливаторных проб позволяет объективно оценить функциональные нарушения в околоушных железах, вовлеченных в реактивный процесс. Применение саливаторных проб в клинике заболеваний слюнных желез реактивного неврогенного характера может служить не только для диагностики их морфо-функциональных нарушений, но и для оценки эффективности лечебных мероприятий, проводимых с целью восстановления функции секреторного аппарата.
Summary
LOADING SALIVATION'S TESTS IN DIAGNOSTICS AND TREATMENT OF PATIENTS WITH NEUROGENIC SIALO-PATHY
Gavrilyev V.N., Ribalov O.V.
Keywords: neuropathy, sialometric, reactive sialopathy, parotids secretions
Under the supervision there were 86 patients with the various degree of the personal reactive anxiety manifestation, confirmed by the results obtained due to the study of the mental and emotional state indexes according to the Spilberg's scale. Sialometric investigations in patients with neurogenic sialopathy showed the applying of loading salivation's tests allowed to evaluate the functional changes in parotic glands involved into the pathological process. Salivation's tests in the cases referring to the neurogenic salivary gland diseases may be used not only to make a diagnosis of the morphological and functional changes but to estimate the effectiveness of the treatment carried out to restore the function of secretory apparatus.
Tom 9, Выпуск 4
161
