CC BY
9
УДК 616.21:001.89:61:378.6(477.63X092)
В.В. Березнюк, НАУКОВО-ПРАКТИЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ
RC. Зайцев КАФЕДРИ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИ
ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ДЕРЖАВНО1 МЕДИЧНО1 АКАДЕМП
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра оториноларингологи
(зав. - проф., д.мед.н. В.В.Березнюк)
Ключовi слова:
оториноларингологгя, кафедра Днтропетровског медично'1 академИ, науково-практична дгяльтсть
Key words: otorhinolaryngology, department of Dnipropetrovsk Medical Academy, scientific-practical activity
Резюме. В статье представлены основные научные направления кафедры оториноларингологии ДГМА за весь период ее деятельности. Изложены наиболее значимые достижения в историческом аспекте. Современный этап научных исследований характеризуется разработкой щадящих, фукционалъносохраняющих методик в лечении различных заболеваний верхних дыхательных путей и органа слуха. Summary. In the article the main scientific trends of otorhinolaryngology department of DSMA over the whole period of its activity are presented. The most important achievments in historical aspect are elucidated. Modern stage of scientific researches is characterized by elaboration of saving, function-preserving methods in the treatment of different diseases of upper respiratory ways and hearing organ.
Кафедрi оториноларингологи Дншропетро-всько! державно! медично! академп сьогодт належить одне з провщних мюць серед кафедр медичних вузiв Украши. До цього були причетт багато поколшь И сшвроб^ниюв, яю сумлшно працювали у колективi з моменту утворення кафедри до сьогодшшшх дшв. У рiзнi роки кафедру очолювали видатт вчеш, яю залишили помггний слщ у вггчизнянш та св^овш оториноларингологи. З вершини сьогодення можна вщзначити, що науковi розробки кафедри в рiзнi перюди за сво1м рiвнем випереджали iснуючi на той час теоретичнi положення з багатьох роздшв спецiальностi.
Першим завщуючим кафедрою у 1922 рощ був призначений професор С.М.Компанieць. Це був видатний вчений, науковi дослщження якого були вiдомi далеко за межами краши i до те-перiшнього часу не втратили свого значення. Передуем такими були його фундаментальт дослiдження з фiзiологil та патологи внутрш-нього вуха, яю лягли в основу виданого профе-сором С.М.Компанiйцем пiдручника для студен-тiв i лiкарiв "Болезни уха" (1934), а розроблена ним досконала схема будови вушного лабiринту до цього часу використовусться в багатьох монографiях та пiдручниках при розглядi його анатоми та фiзiологil. За шщативою професора С.М.Компаншця почався випуск "Журнала ушных, носовых и горловых болезней", перший номер якого вийшов у м. Катеринославi (Дшпро-
петровськ) у 1924р. i який до недавнього часу лишався единим перюдичним виданням з оториноларингологи на Укрш'ш. Дiяльнiсть цього дру-кованого видання сприяла змiцненню авторитету кафедри в широких медичних i наукових колах краши.
З 1930 по 1934 рш кафедрою завщував професор Я.А.Гальперiн. Найбiльш вiдомi його нау-ковi працi присвячеш класифшаци та номен-клатурi захворювань ЛОР-органiв. Розроблена ним класифiкацiя хвороб вуха, горла та носа була затверджена IV Всесоюзним з'!здом оторинола-рингологiв (1937). Ще одним прюритетним нап-рямком науково! дiяльностi Я.А.Гальперша була отоневрологiя.
Значний внесок у вивчення актуальних проблем оториноларингологи зробив професор 1.В.Корсаков, який завщував кафедрою з 1935 по 1948 рш. Вiн першим у нашш крат висловив думку про алергшну природу носових полiпiв у свош працi "Роль серозного воспаления придаточных полостей носа в происхождении носовых полипов" (1936). Висунута професором 1.В.Кор-саковим гiпотеза про тотожнiсть так званого серозного запалення i алерги отримала блискуче пiдтвердження i широке розповсюдження у 50-60 роки з розвитком вчення про алергда.
У 1948р. на посаду завщуючого кафедрою було обрано професора Л.А. Луковського, вщо-мого в наукових колах своши фундаменталь-ними роботами з тонзилярно! патологи. Ще на
90^ччя ДДМА
початку 30-х роюв вш одним iз перших у свь товiй оториноларингологи вивчив i дав опис нормально! i патогенно! мшрофлори пiднебiнних мигдаликiв, розробив клiнiчнi класифшаци ангiн i хронiчного тонзилiту.
Професор Л.А.Луковський неодноразово вис-тупав iз програмними доповiдями на Всесоюзних i республiканських з'!здах, був спiвавтором Велико! i Мало! медичних енциклопедiй у роз-дiлi тонзилярно! патологi!. Враховуючи великий внесок у розвиток медично! науки, у 1958 р. Л.А.Луковскому було присвоено звання заслу-женого дiяча науки УРСР.
Л.А.Луковський по праву вважаеться творцем науково! школи, вихованцi яко! зробили вагомий внесок у розробку актуальних проблем втиз-няно! оториноларингологi!. Розробка тонзиляр-но! проблеми його учнями завершилась захистом 7 кандидатських (В.Г.Дзиза, А.О.Анциферова-Сквiрська, С.Ф.Богацький, Н.П.Балак, В.А.Романов, С.Ф. Коваленко, А.О.Аверш) i однiе! док-торсько! дисертацi! (А.О.Сквiрська).
У 60-тi роки на кафедрi починаються науковi дослщження з проблеми невiдкладних станiв в оториноларингологи. У 1965 рощ вийшла перша в Радянському Союзi друкована робота (Л.А.Луковський, Г.М.Титарь, Л.В.Усенко "Вестник оториноларингологии", 1965, № 3) з методики шд-наркозного видалення стороншх тш дихальних шляхiв, якою було засвiдчено прiоритет ктшки у цьому важливому питаннi. З ще! ж проблеми була захищена кандидатська дисертацiя В.С.Зай-цевим (1970).
У цей перюд пiд керiвництвом професора Л.А.Луковського на кафедрi розпочинаються науковi дослiдження з проблеми ЛОР - онкологи. Велике значення мали роботи з хiрургiчного лiкування хворих на рак горташ (кандидатськi дисертаци Г.М.Титаря, С.М.Соколенко, В.М.Не-рсесян, С.М.Грановсько!, докторська - М.М.Арбузова), особливо розробка методiв первинно! i вторинно! пластики глотково-стравохiдного шляху шсля розширено! ларингектомi!, яка дозволила суттево скоротити строки перебування хворих у стацiонарi. Саме за виконаний у щ роки цикл робгг «Вщновлювальна хiрургiя верхнiх дихальних шляхiв, глотки i стравоходу» доценту Г.М.Титарю було присуджено звання лауреата Державно! преми УРСР.
З 1973 по 1995 рш кафедрою завiдувала професор А.О.С^рська. Головним науковим нап-рямком кафедри в 70-тi роки стало вивчення ефективносп нових методiв консервативного лiкування хворих на хрошчний тонзилiт i ринiт. Професор А.О.С^рська очолила органiзацiйну
роботу i зробила значний особистий внесок у вщкриття кафедрально! науково! лабораторi! з iмунологiчним i бiохiмiчним вiддiлами, вщ-криття трьох нових вiддiлень: онколопчного, мiкрохiрургi! вуха i запальних захворювань ЛОР-органiв.
Удосконалення органiзацiйних пiдходiв i науково-технiчно! бази забезпечило подальшi успiхи в науцi. 7 сшвробггниюв захистили кан-дидатськi (В.Д.Сапа, Г.Ф.Кисельова, Г.К.1щенко, С.М.Тимчук, Н.Я.Белiнська, I.В.Сквiрська, С.В.Андреев) i 3 - докторськi дисертаци (С.М.Соколенко, Н.К.Санжаровська, В.В.Берез-нюк). Тематика дисертацш торкалась проблем онкологi!, ринологи з широким застосуванням новiтнiх хiрургiчних методiв, крiогенних впли-вiв, вивчення стану iмунного статусу в отола-рингологiчних хворих. Заслуговуе на вщзнаку зроблений у цей перiод професором С.М.Соко-ленком внесок у розробку методiв хiрургiчно! реабiлiтацi! хворих на рак горташ, перш за все, у вщновленш найважливших функцiй видаленого органу. За перiод з 1973 по 1995 роки ств-робггниками кафедри було отримано 19 автор-ських свiдоцтв на винахiд. Одержали визнання оригшальш пропозицi!, оформленi в 11 мето-дичних листах. За цей перюд iз стiн кафедри вийшло понад 300 наукових публшацш.
У 1995 р. на посаду завщуючого кафедрою було обрано В.В.Березнюка. За даний перiод впровадженню нових технологш у клiнiчну практику великою мiрою сприяло розширення мiж-народних зв'язкiв кафедри з провщними нау-ковими центрами Свропи. У юишщ стали регу-лярними конференци, семiнари, курси iз залу-ченням провщних вчених Францi!, Нiмеччини, Роси. Регулярною стала участь спiвробiтникiв кафедри у мiжнародних форумах рiзного рiвня: конгресах, з'!здах, семiнарах, присвячених акту-альним проблемам оториноларингологi!. Тiльки за останне десятирiччя пройшли стажування у провщних клiнiках Свропи професор В.В.Берез-нюк (Францiя, Нiмеччина, Австрiя), доцент В.С.Зайцев (Шмеччина), асистент Н.В.Ламза (Франщя), асистент А.В.Зайцев (Росiя, Австрiя).
Протягом останнього десятирiччя у клiнiцi впроваджено цiлу низку сучасних технологiй при ткуванш захворювань ЛОР-органiв. Здебшь-шого вони виходять за коло тих уявлень, яю володiли умами лiкарiв протягом багатьох попе-реднiх десятитть. Усi хiрургiчнi втручання у клшщ проводяться виключно в ощадливому, функцюнально зберiгаючому режимi з вико-ристанням мшроскошв, оптичних ендоскопiв, мiкрохiрургiчного шструментарда.
Поглибленню спещалiзацi! при наданнi допо-моги хворим iз ЛОР-патологieю значною мiрою сприяла органiзацiйна перебудова ЛОР-клiнiки. В 11 структурi було видiлено три самостшних вiддiлення: ЛОР-вiддiлення для лшування за-пальних захворювань верхнiх дихальних шляхiв, ЛОР - онкологiчне вщдшення i вiддiлення мiкрохiрурri! вуха. Одночасно вщбулось тех-нiчне переоснащення клшки. Завдяки цим крокам значно розширився дiапазон хiрургiчних втручань, пiдвищилась !х якiсть, покращились умови для проведення наукових дослiджень.
Принципово новими виявились хiрургiчнi втручання на приносових пазухах iз вико-ристанням оптичних ендоскотв, якi докорiнно
змiнили методику i тактику лiкування 1х захворювань. Застосування ендоскотчно! технiки дозволило у сшвпращ з клiнiкою неврологи i нейрохiрурri! (професори Л.А.Дзяк, М.О.Зорiн) проводити видалення аденоми гiпофiза та зупинку назально! лшворе! транссфено!дальним доступом. 1з використанням ангiографа розро-блена принципово нова методика зупинки но-сових кровотеч, яка полягае в емболiзацi! мапстральних i периферiйних судин у зош кро-вовиливу. У ЛОР-вiддiленнi почали викону-ватись плановi косметологiчнi операци з приводу природжених та набутих деформацiй носа та хiрургiчне лшування посттравматичних та руб-цевих стенозiв гортанi та трахе!.
Рис. 1 а
Рис. 1 б
Рис. 1. Ангюграма судин носовоТ порожнини хворого Н. iз носовою кровотечею (а) до емболiзащТ судин
i (б) пiсля емболiзащТ судин
Розпочате в ЛОР-клiнiцi ще в 50-60 роки минулого столiття хiрургiчне лшування онко-логiчних захворювань (доценти М.М.Арбузов та Г.М.Титар) сьогодш виведено на яюсно новий рiвень, а ЛОР - онколопчне вiддiлення клiнiки по праву вважаеться одним iз провщних центрiв в Укра!нi з лшування цiе! тяжко! патологi!. У дiагностицi злоякiсних новоутворень ЛОР -оргашв використовуються найсучаснiшi методи, такi як комп'ютерна ангiографiя й комп'ютерна лiмфографiя. У клiнiцi розроблений i впро-ваджений метод визначення ступеня васку-
ляризаци пухлини з використанням комп'ютерно! ангiографi!. З метою прогнозування ефективносп лiкування злоякiсних пухлин ЛОР - оргашв разом зi сшвроб^никами кафедри патологiчно! анатомi! розроблена й впроваджена методика iмуногiстохiмiчного дослiдження пухлин.
Розроблеш й впровадженi реконструктивно-вщновш операцi! на гортанi i гортаноглотщ, органозберiгаючi й органовiдновнi операцi! на горташ i трахе! при злояюсних пухлинах верхнiх дихальних шляхiв. Ц хiрургiчнi методики, роз-робленi професором С.М.Соколенко та д.мед.н.
90рччя ДДМА
С.М.Тимчуком, дозволяють зберегти задовшьну дихальну i фонаторну функци горташ навiть при И субтотальному видаленш
Розроблена i впроваджена методика внутр> шньоартерiальноl суперселективно! полiхiмiо-терапи пухлин ЛОР-органiв, яка дозволяе значно
шдвищити ефективнiсть лiкування при III i IV стадiях пухлинного процесу верхшх дихальних шляхiв. На дооперацiйному етат активно вико-ристовуеться розроблена в ктшщ методика хiмiоемболiзацil пухлини, яка дозволяе шдвищити ефективнють хiрургiчного лiкування.
Соу^Шк Б. I.
£5-05-195£ М р£06£1
13-11-еооо А
И№в®оее1гоуз1< Р<?д. С11п1с
□г. м.вигье!ко
ш
О. 43 Т-¡таде:
з.зе
Т-г-ип: 10:10:21
е
РНОТО
г
ю
МРВК 1МЯСЕ Е 3
Рис. 2 . Ангшграма пухлини язика хворого Г.
Знаковою подiею в ютори ЛОР-клiнiки стало вiдкриття вщдшення мiкрохiрургil вуха. Це дало змогу шдвищити яюсний рiвень хiрургiчно! допомоги хворим iз вушною патологiею, надати !й функцiональнозберiгаючий напрямок. Буден-ними стали операци стапедопластики, рiзнi варiанти тимпанопластики. Новим напрямком у розвитку хiрургiчноl технiки стало забезпечення транслабiринтного доступу при видаленнi неври-номи слухового нерва, яке виконуеться у ств-пращ з нейрохiрургами.
Останшм здобутком ЛОР-клiнiки у впро-вадженш сучасних технологiй стало проведення операци кохлеарно! iмплантацil, яка полягае у введенш безпосередньо у внутрiшне вухо глухо! людини електродiв, якi забезпечують сприйняття звукiв за допомогою електрично! стимуляцi! слухового нерва. Використання кохлеарного iм-плантата засноване на тому, що при сенсо-невральнiй глухуватосп звичайно вражаються рецептори-завитки (волосковi кл^ини), у той час як волокна слухового нерва лишаються збере-женими. Ушкоджеш рецептори-завитки не мо-жуть перетворювати звуковi сигнали в елек-тричш iмпульси, якi стимулюють слуховий нерв, без чого неможливе виникнення слухових вщ-
чуттiв. Цю функцiю i виконуе кохлеарний iм-плантат. Операщя кохлеарно! iмплантацi!, окрiм суто хiрургiчних аспектiв, потребуе дуже ретель-ного вщбору пацiентiв, здебiльшого дiтей, ос-кiльки без цього неможливо ощнити перспек-тивнiсть використання кохлеарного iмплантата.
КиС)КН|Л«К||КО ТУ 13466
01 ЛШ-1976 13:11 А
07-Ы>И-1999 Л 1ПДС1: 31 I
■ к & щ*
С В Г р№ПГ{)рв1[ОЦКк
Г|ДГЛ|ЕТОН !'Н Я-ЕР-СИ Д1.5
1 ЗЛТ
ТИ 5000.0 ТЕ 5Ь.О/2 ТИ 04:1« 11ИЫН ЦС 1
ар ■>. 1
-И, 7.0
, Ро» 2 50*2 50 250 '256оз теаэсое 3
И: 11Ь9
С:
Рис. 3. Комп'ютерна томограма хворого К. iз двобiчною невриномою слухового нерва
1з впровадженням у клiнiчну практику ко-хлеарно! iмплантащ! ЛОР-клiнiка ДДМА стала другим в Укра!ш закладом, де виконуються такi операци. Ранiше таю операци проводились лише у Ки!вському НД1 отоларингологи iM. професора О.С.Коломiйченка.
Пiдсумком активно! науково! роботи в ос-танньому десятирiччi став захист двох доктор-ських (В.В.Березнюк, С.М.Тимчук) та шести кандидатських дисертацiй (О.В.Ковтуненко,
Н.В.Ламза, Г.К.Моргачова, О.А.Чорнокур, А.В.Зайцев, 1.В.Дейнеко). Проводяться науковi дослiдження за тематикою одше! докторсько! та двох кандидатських дисертацш.
Нове тисячолiття колектив кафедри розпочав сповненим творчих плашв на майбутне, про-довжуючи активну роботу з шдготовки кадрiв для практично! медицини, розширюючи дiапазон наукових дослщжень, забезпечуючи високий р> вень медично! допомоги населенню.
♦
УДК: 616.314.17-008.1:616.092:616.017-008.64-092-07
I. С. Мащенко, ЦИТОК1НОВИЙ СТАТУС У ХВОРИХ НА
ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ТА ЙОГО ЗВ'ЯЗОК 13 СТАНОМ ПРОЦЕС1В МЕТАБОЛ13МУ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ
О. О. Гудар 'ян
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра терапевтично'1 стоматологи (зав. - д. мед. н., проф. 1.С. Мащенко)
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, цитоктовий профшь, маркери ремоделювання юстки, фосфорно-кальщевий обмiн Кеу words: generalized parodontitis, cytocines profile, markers of bones remodeling, phosphorus calcium exchange
Резюме. Проведенные обследования 75 больных генерализованным паро-донтитом позволили выявить взаимосвязь между дисбалансом в системе цитокинов и активностью остеопоротического процесса в альвеолярной кости. Так, в зависимости от активности течения патологического процесса в тканях пародонта концентрация провоспали-тельных цитокинов (ИЛ-1@, ИЛ-8, а-ФНО) достоверно превышала таковую у пациентов с латентно текущим хроническим процессом, а уровень провоспалительных цитокинов был достоверно ниже, чем у той же категории больных. Одновременно с этим, у больных с активно тек-
