CC BY
15
УДК 82.31
Б01: 10.15587/2313-8416.2017.108426
НАУКОВИЙ АНАЛ1З Б1БЛ1ОТЕКИ 1ВАНА ФРАНКА ЯК СТРУКТУРОТВ1РНО1 ОДИНИЦ1 АРХ1ВУ ПИСЬМЕННИКА © М. М. Гнатюк
У статтi до^джено кторт становления i формування бiблiотекu 1вана Франка, !! джерельну основу, роль та мiсце у творчш сnадщинi письменника, значимiсть для культурного надбання наци. Подано нау-ковий анализ бiблiотеки 1вана Франка, зокрема, видрукуваних першого та другого томiв !! опису, охарактеризовано значення цього явища для розвитку сучасного лтературознавства. Архiв, як скарбниця рукописно! i друковано! спадщини народу, е запорукою ефективностi таких розслiдiв
Ключовi слова: особиста бiблiотека, архiв, лiтературнi джерела, науковий опис, заповт, конволют, спадщина
Ф1ЛОЛОГ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
ApxiB 1вана Яковича Франка (1856-1916), який зберпаеться у вщдш рукописних фондiв i текстологи 1нституту лггератури iM. Т. Г. Шевченка НАН Укра!-ни, налiчуe п'ять тисяч п'ятдесят двi одинищ зберь гання - надважлива джерельна база для вивчення життевого i творчого шляху видатного укра!нського письменника, вченого та громадського дiяча. Над осмисленням феномену талановитого укра!нського митця й мислителя дослiдники працюють уже понад столiття. Прижиттеве франкознавство та франкознав-чi студи, що з'явилися тсля смертi цього титана духу, вражають сво!ми обсягами, хоча не виршених проблем лишаеться ще чимало. Йдеться насамперед про необхiднiсть академiчного, стотомного видання творiв письменника (Указ Президента Укра!ни вiд 2006 року), яке закцентовуе потребу нового прочи-тання його величезно! спадщини, ввдкриття неввдо-мих сторiнок життя i творчостi, оприлюднення прав-дивих архiвних даних широкiй громадськостi. Почас-ти це грандюзне завдання знайшло свое втшення в зiбраннi творiв 1вана Франка у 50-ти томах, але здш-снене за умов жорстко! радянсько! цензури воно, вже в незалежнш Украiнi, було доповнене «Покажчиком купюр» до цього видання та додатковими 51-54 томами, видрукуваними упродовж 2008-2010 рокiв.
Неординарна постать 1вана Франка закономiр-но викликала рiзнотлумачення в рiзних сферах його дiяльностi, тому архiв, джерельна база повинш стати запорукою не лише встановлення автентичних автор-ських текстiв, творчо! волi автора, його позицп як митця i громадянина, а й поступальносп вiтчизняноi науки на шляху об'ективного осмислення художньо! i науково! дiяльностi великого сина укра!нського народу в контекст загальносвiтових культурних проце-сiв, критичного переосмислення вже зробленого в
наущ. Слушним залишаеться зауваження академiка О. Бшецького, який писав: «Добра рiч - складання популярних брошур про Франка, але надходить час, коли лiтературознавцi не зможуть довести свого права на юнування наявнiстю тих чи шших статей та брошур. Треба пошнчити з загальними мiсцями, з "пташиним польотом", з "бамканням в ус дзвони", треба, закачавши рукава, взятися за копирсання на чорному дворi науки - розпочати роботу, коттку, скрупульозну i не "ефектну" роботу вивчення спадщини 1вана Франка» [1]. Привчаючи молодих досль дникiв до роботи з джерельною базою, з армвами ще ранiше на цьому наголошував академiк, професор унiверситету Св. Володимира в Киевi (нинi Шевчен-кового ушверситету) В. М. Перетц, зауваживши: «Кожен повинен навчатися працювати над сирим ма-терiалом, на "чорному дворi науки", як говорять де-якi вчеш-бшоручки; бо без "чорного двору" немож-ливо потрапити у блискучi палати справжнього, мщ-ного знання» [2].
2. Лггературний огляд
Армв, як скарбниця рукописно! i друковано! спадщини народу, веде свою юторш з давшх часiв, належачи на той час переважно церквам i монасти-рям. Так, з'яву архiву в Украiнi пов'язуть з дояльтс-тю Киево-Печерсько! Лаври й формуванням бiблiо-теки Ярослава Мудрого. Письмовi згадки про архiв вiдносять до часiв Запорозько! Сьогоднi - це установа або структурний шдроздш, де збирають, упорядковують i зберiгають документи, пов'язанi з матерiальною i духовною культурою наци, що забез-печуе потреби суспшьства в ретроспективнiй доку-ментнiй шформаци.
У 2010 роцi 1нститут лггератури iм. Т. Г. Шевченка НАН Укра!ни розпочав амбiтний проект - ви-
дання науково-бiблiографiчного опису особисто! б!б-лiотеки 1вана Франка, що збертаеться у вiддiлi руко-писних фондiв i текстологii цього ж шституту. Ви-дання заплановане в чотирьох томах, першi з яких побачили свiт 2010 року (т. 1) та 2015 року (т. 2). Ушкальшсть проекту полягае в тому, що опис персонально! бiблiотеки письменника у вичизнянш прак-тищ здiйснюеться вперше. Причина цього - широке коло проблем, пов'язаних зi збереженням особистих бiблiотек. Як слушно зауважуе дослiдник Олесь Фе-дорук: «Т^ хто мав би дбати про примноження б!бль отечних ресурав кра!ни, у першу чергу найбагатш! бь блiотеки нашо! кра!ни, на жаль, надто неохоче у сво!х фондах формують колекцii особистих бiблiотек. Наяв-нi у Нацiональнiй бiблiотецi Укра!ни iм. В. I. Вернад-ського та Львiвськiй науковiй бiблiотецi iм. В. Сте-фаника книжковi збiрки (далеко не повнi!) Михайла Возняка, Iеремii' Айзенштока, Павла Попова та ще кь лькох шших (мова про тi колекцii, яш сформувалися за советсько! доби й у наш час) - це, по суп, нщо в порiвняннi з тим, скiльки було втрачено, скiльки мо-жна було зберегти i скiльки ще можна буде врятува-ти, якщо на те будуть розумiння, бажання i тверда воля керiвництва цих та шших нацюнальних i спещ-алiзованих вщомчих бiблiотек.
. ..Чого тiльки була варта бiблiотека постатi, спiвмiрноi з 1ваном Франком, - Михайла Грушевсь-кого! Сумна доля ще! б!блютеки - це метафора вае! нашо! науки й культури, пошматовано!, фрагменто-вано!, розстрiляноi та попалено!» [3]. Серед сучасних позитивних практик на цих теренах - книжкова зб!р-ня видатного вченого Омеляна Прiцака, передана до бiблiотеки Нацiонального унiверситету «Киево-Могилянська академ!я», бiблiотека 1вана Микитенка, яка поетапно надходить до Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iм. В. I. Вернадського, бiблiотека вiдомого перекладача i полiглота Миколи Лукаша, передана Нацюнальному музею лiтератури Укра!ни, свою ве-личезну бiблiотеку заповiв кра!ш Ярослав Дашкевич. На жаль, так! приклади не част! Поповнюють цей ряд меморiальнi бiблiотеки при музеях Максима Рильського, Павла Тичини, Григор!я Кочура, Михайла Коцюбинського, Архiвi-музе!' лггератури i мис-тецтв, в Ыституп лiтератури, тощо. Безперечно, для тако! потужно! держави як Украша визначником !! культурно! полижки мала б стати штелектуально-духовна скарбниця наци, до складу яко! входять пе-редусiм архiви, бiблiотечнi фонди, зразки матер!аль-но! культури, як! потр!бно не лише трепетно зберта-ти, а й примножувати. Уяв!мо, насшльки багатшими були б укра!нський народ i культура, якби предметом !х гордост! стало не лише славнозвюне «Слово о полку Iгоревiм», яке посiдае почесне мiсце серед найда-вшших епосiв свпу - «Рамаяни», «Шсш про Роланда», «Шсш про Сида», «Беовульфа», «Шсш про Нь белунгiв», «Витязя у тигровш шкур!» та шших, але й скарби втрачено! колись (хочеться в!рити не назавж-ди) ушкально! б!блютеки Ярослава Мудрого, засно-вано! князем-державотворцем у стшах немеркнучо! Софи Ки!всько! в 1037 рощ. Ще! ж пори, в XI ст. за-снувалася б!блютека Киево-Печерсько! лаври, значш як на давш часи книжков! фонди були з!браш в б!бль отеках Киево-Могилянсько! академп, а в 16-17 ст.
при Льв!вському, Ки!вському, Чершпвському, Ост-розькому, Луцькому та шших братствах. Невдовз! великими культурно -освгтшми установами стали б!б-лютеки при Льв!вському (1611), Харшвському (1805), Ки!вському (1834), Новоросшському в Одеа (1865) та Чершвецькому (1875) ушверситетах, знач-ного поширення набули публ!чш та народш б!блюте-ки. Тож, спадщину маемо досить вагому.
Актуальшсть теми дослщження зумовлена не-обхвдшстю осмислення ще!' спадщини, зокрема нау-ково! б!блютеки 1вана Франка в контекст! сучасних лтгературознавчих студш.
3. Мета та завдання дослвдження
Мета дослвдження - науковий анал!з б!блюте-ки 1вана Франка, зокрема, видрукуваних першого та другого том!в !! опису, окреслення значення цього явища для гумаштарного потенщалу наци.
Для досягнення мети були поставлен! наступш завдання:
1. Охарактеризувати творчу спадщину 1вана Франка, вказавши шляхи !! подальшого вивчення й необхщносп шдготовки академ!чного видання.
2. Виявити своервдшсть науково! б!блютеки 1вана Франка в структур! арх!ву письменника та ш-ших арх1возб!рень Укра!ни.
3. Проанал!зувати змют ! структури двох перших том!в наукового опису б!блютеки 1вана Франка.
4. Бiблiотека 1вана Франка у науково-творчому дискурсi майстра
Незважаючи на втрати, фонди арх1возб!рень та б!блютек Укра!ни мютять велику шльшсть рукопиав ! стародрушв, починаючи ще з X ст. Про грунтовне вивчення 1ваном Франком пам'яток киево-русько! доби добре вщомо з таких його студш, як: «1з лекту-ри наших предк!в XI в.» (1909), «1з старих рукопиав» (1894), «Характеристика украшсько!' лгтератури 1618 столиъ» (1892), «В!рш! на Воскресшня Христове» (1892), «До ютори апокриф!чних сказань» (1891), «М!стер1я страстей Христових» (1891), «Твори Iвана Вишенського» (1889) та ш. Своерщною алюз!ею на лтгературний зб!рник релшйно-повчального змюту «Iзмарагд», що склався у 13-14 ст. на киево-руських землях та поширився серед схвдних слов'ян у чис-ленних списках, дшшовши до нас у р!зних кошях двох !з трьох його редакцш, е поетична зб!рка Iвана Франка «Мш Iзмарагд». Окрема група сл!в про «почи-таше книжное» на сторшках давнього зб!рника, нади-хнула митця на ввдом! рядки, як1 стали крилатими:
Книги - морська глибина:
Хто в них трне аж до дна,
Той, хоч ! труду мав досить,
Дивнп перли виносить [4].
Повага до книги як джерела знань та одного !з засоб!в формування естетичних смак1в людини заро-дилася в Ьана Франка ще у ранньому дитинств!. Як св1дчать його сучасники, майбутнього енциклопедис-та, мислителя й художника «без книжки тд пахвою р!дко коли можна було стр!нути на вулиц!» [5], «ко-жну в!льну хвилинку, кожну !ду чи там !зду зал!зни-цею вш проводив з книжкою в руках» [6]. Любов до книги та знань, попри матер!альш нестатки, привела
сина сшьського коваля до школи у сусщньому селi Ясениця-Сiльна (1862-1864), а згодом до початково! школи в Дрогобичi (1864-1867), потiм там же - пм-нази, де навчався упродовж 1867-1875 рок1в. Отри-мавши в 1875 роцi стипендш з фонду Гловiнського, Франко восени того ж року записався на фшолопчне вiддiлення Львiвського унiверситету. Ще навчаючись у Дрогобичi, вiн стае завсгдником пмназшно! бiблiо-теки, де знайомиться з давньогрецькими авторами, европейською класикою, творами О. Стороженка, Марка Вовчка, П. Кулша, Т. Шевченка, С. Рудансь-кого, Панаса Мирного та ш. Значною мiрою ця перша лектура Франка визначила коло його подальших наукових студш, яш розгорталися в к1лькох напрям-ках. Зокрема, найбГльшою працею в напрямку досль дження ютори свiтових лггературних сюжетiв стала його докторська дисертащя «Варлаам i Йоасаф: ста-рохристиянський духовний роман i його лггературна Гстор1я» (1895). Евристичнi розслiди привели до зби-рання, дослiдження й публжацп творiв укра!нсько! лiтератури, серед яких на чiльному мiсцi сто!ть збГр-ка «Апокрифи i легенди з укра!нських рукопиав» (1896-1910, тт. 1-5). Письменник i вчений розшукав та опублiкував твори 1вана Вишенського, написавши про нього калька розвщок, пiдготував та опублiкував твори А. Свидницького, Ю. Федьковича, Т. Шевченка, багатьох iнших укра1нських письменнишв. Серед наукових праць з ютори укра!нсько! лiтератури -«Charakterystyka ^гаШ^ гШ^ 16-17 ww.» (1892), «Карпаторуська лiтература 17-18 ст.» (1900), «Южнорусская литература» (1904 - стаття для енциклопе-дичного словника Брокгауза й Ефрона), «Нарис Гстори укра!нсько-русько! лiтератури до 1890 р.» (1910), велика праця «Iсторiя укра!нсько! лггератури», з яко! 1ван Франко встиг опрацювати лише першу частину (Вщ початков укра!нського письменства до 1вана Котляревського, 1907 - 1912). Не менш пи-льно стежив вш за новинками сучасно! йому лггера-тури, вгдгукуючись на них численними рецензГями Г критичними статтями. За влучним спостереженням академГка М. Жулинського: «Франко був одержимий духовною дГяльшстю, непогамовною жагою тзнання й самовираження у рГзних сферах творчого самоздш-снення. Книга для цього поета в наущ та вченого в поези була домшантним шструментарГем Г винятково плщним «постачальником» щей, знань, шформаци, стимулятором накопичення та вираження естетично! та штелектуально! енерги. Багатогранна творча натура Франка жащбно споживала цей плгд ращонально-лопчного мислення Г чуттево-образного сприйняття тисяч Г тисяч творчих особистостей, яш «оселилися» в його «маетку» - так вш назвав свою ушкальну книжкову колекщю» [7]. Значимють свое! книгозбГр-ш 1ван Франко чудово розумГв, вбачаючи у нш «вгд многих деспозицш не приватну власшсть, а частину нашого нащонального скарбу, який по мо!й смерти вповш повинен прийти на користь духовним ште-ресам укра!нсько! наци» [8]. Зггдно Гз заповгтом його бГблютека була передана Науковому товариству Гме-ш Тараса Шевченка у ЛьвовГ 25 липня 1917 року. Адвокат Степан Баран, який виконував обов'язки писаря шд час складання заповпу 1вана Франка 5 бере-зня 1916 року сввдчив, що в останш дш життя пись-
менника його архГв хотши закупити представники Британського музею [9]. На щастя, цього не сталося.
За розпорядженням ЦК КП(б)У в 1950 рощ бь блютеку та арх1в 1вана Франка було передано до Ввд-дглу рукопиав 1нституту украшсько! лггератури Гм. Т. Г. Шевченка АН УРСР Г перевезено до Киева. Упродовж 1972-1980 рошв вони тимчасово зберГга-лися у Вщдш стародрук1в та ргдшсно! книги Центрально! науково! бГблютеки АН УРСР, а з 1980 року повернулися до 1нституту лггератури. Ще за життя Франка, а згодом тд час «мандрГв» пропало близько 300 видань (за тдрахунками Тараса Франка, зпдно з швентарними книгами). Серед них - «Зерцало бого-словп» Кирила Транквшона Ставровецького (Поча!в, 1790), «Чигиринский Кобзарь» Шевченка (Санкт-Петербург, 1867) та ш. За свщченнями науковщв, «станом на 23 серпня 1944 року бГблютека I. Я. Франка налГчувала 7920 томГв, зокрема 410 стародрук1в. Реальний же обсяг !! значно бГльший - близько 12 тисяч одиниць, адже значну к1льк1сть видань власник об'еднав у конволюти (деяк1 з них умГщують до 50 книжок, брошур, примГрнишв журналГв тощо).
На щастя, з часу комплектування колекци 1ва-на Франка книжки не зазнали ютотних пошкоджень Г зовш» [10].
5. Результати дослiджень та Ух обговорення
Науковий опис бГблютеки 1вана Франка побу-довано за правилами та нормами бГблюграфГчно! науки. Його структуру визначае топографГчний принцип, «використаний власником у "Спиа книжок бГб-лютеки 1вана Франка шсля томГв", який письменник вГв власноруч до 1982 книжки. Вадповадш номери ро-зташування примГрнишв у книжкових шафах 1вана Франка зафшсовано на форзащ кожного тому. Цей порядок зберГгання бГблютеки залишаеться непору-шним Г в 1нституп лгтератури Гм. Т. Г. Шевченка...» [10]. БГблютека розташована в окремш шмнап, де книги розставлеш за порядковими номерами на ме-талевих стелажах, з дотриманням вГдповгдного температурного та свгтлового режиму. На багатьох корь нцях темних вишуканих оправ Гз золотим тисненням збереглися наклейки з коротким змГстом конволюту, записаним рукою 1вана Франка незмшним чорним чорнилом. Так само багато його помгток збереглося на марпналГях, зафшсоваш окремГ пгдкреслення, за-креслення, виправлення. £ численш помтки й записи шших оаб (переважно невстановлених), дарчГ напи-си. Особлива увага шд час опису надавалася мовГ, де «текст титульних аркушГв вщтворено, по змозГ, точно, зГ збереженням орипнально! орфографи та пунк-туацп. Тексти, надруковаш старим кириличним шрифтом, передано сучасною графшою. Лгтери, як1 не ввшшли до сучасних абеток [...] збережено» [10].
КрГм укра!нсько!, польсько!, бшорусько!, ро-сшсько!, в бГблГотецГ 1вана Франка представлена ль тература багатьма Гншими мовами, серед яких - анг-лшська, ГталГйська, нГмецька, Гспанська, болгарська, арабська, грецька, Гврит, латина, французька, сербсь-ка, угорська, румунська, словенська, чеська, хорват-ська, церковнослов'янська тощо. Не менш широка й палгтра книг Гз найрГзноманГтнГших галузей знань. Так, за пгдрахунками Тараса Франка лгтературознав-
ство натчуе близько 1300 tomîb, icropia - близько 1200, фольклор та етнографiя - понад 700, багато ви-дань i3 соцюлоги та полiтичноï фiлософiï. Це сввд-чить не лише про ерудицш власника бiблiотеки, гли-бину його творчо-наукових защкавлень, а й про ве-лику працездатнiсть, незаурядний штелект, який пос-тiйно живився «новими iдеями i знаниями та розви-вав образне мислення, стимулюючи уяву, фантазш, iнтуïцiю» [7].
Перший том чотиритомного наукового видан-ня складае опис перших 1200 книг бiблiотеки 1вана Франка, включаючи конволюти. Напришнщ тому подано «Покажчики»:
1) iмен (iноземними та украшською мовами);
2) назв видань (iноземними та украшською мовами);
3) мiсць видань (шоземними та украшською мовами);
4) хронолопчний;
5) вiдсутнiх видань;
6) автографiв творiв I. Франка;
7) дарчих напиав;
8) провенiенцiй.
Завершуе опис список скорочень. Особливий iнтерес в першому томi викликають автографи орип-нальних творiв та перекладiв 1вана Франка, зробленi ним на марпналгях. Записи вперше стали предметом наукового розгляду та публiкацiï на початку шютде-сятих рокiв ХХ ст. у студгях Марка Гольберга та Ольги Мельниченко. Сво! розслщи «Про незакiнченi поеми 1вана Франка, знайдеш на сторiнках книжок його бiблiотеки» опублiкувала у 2005 рощ керiвник творчоï групи проекту Лариса Чернишенко. Крiм поем, автографи доповнюють лiричнi поези, коломий-ки, лiнгвiстичнi матерiали з Крехiвщини, фольклорш та дiалектологiчнi записи, виявленi на сторшках «Отечественных записок» (1877, т. IV) та «Вестника Европы» (1877, т. V [кн. 10]) й подаш в покажчику за назвами: «В горьу, гризоп и бедности...» (504), «Не журись, шчо на свгг осшь сумрачна йде!..» (504), «.Hi на дыло, щоб виречи: та, воно праве.» (504), «...Посеред дворьан и магнапв...» (твiр без початку) (554), «Про богача, шчо _дздив бвду купувати (народна казка)» (554), «Сльозами личенько ти не вми-вай...» (504), «[Х]хуртовина замела.» (твiр без початку) (554). Цю групу доповнюють перекладнi текс-ти: Джузеппе Джустi. «Парова гiльйотина» (шдряд-ковий переклад перших 3-х строф) (241); Школая Некрасова. «У людей по хатах - чистота, красота.» (710) та цього ж автора - «Не горить уже лю, слава богу!..» (710). Перший запис зроблено на маргiналiях видання Джузеппе Джусп ггалшською мовою «Пое-зп» (1884), другий - на берегах книги: Некрасов Николай. Стихотворения Н. Некрасова. - Санктпетер-бургъ, 1869. - Часть 4; Сатиры и песни (1864-1868).
До найдавшших книг, яш увшшли до першого тому належать: Мельхюр Юнш. «Orationum ex histor-icis tam veteribus, quam recentionibus [.]». Част. 2. Страсбург, [1598] (1112-1112 /2/); «Исповеданик [.]». Рим. 1630. (1108); Roussea de la Valette, MichelArchard. Casimir Roy de Pologne. - A Paris: Chez Claude Barbin, 1679. - T. 1. - [2], 207, [1] p. (308). Хронолопчш рамки замикаються 1899 роком; е кни-
ги, де рш виходу не вказано.
Серед численних вщомих i менш вщомих ав-торiв вирiзняються iмена й твори Дж. Бокаччо, Данте, Дж. Байрона, Кальдерона, Шатобрiаин, Ф. Досто-евського, Й.-В. Гете, В. Гюго, I. Канта, Лессшга, А. Мщкевича, Е. Ренана, Ж. Санд, Гомера, Софокла, Ершвда, Арiстофана та iн., представлених як оригша-льними мовами, так i в шмецьких перекладах. Серед книг украшських та росiйських авторiв, багато творiв европейських письменникiв у перекладах украшською та росшською мовами. У цьому перелiку зустрь чаються й переклади 1вана Франка. Для прикладу -один лише конволют (№ 290): «Геккель, Ернст Генрих. Вщки i jax взьалисьа льуде на земли? / Ернст Геккель; за дозволом автора з шмецького переклав 1ван Франко. - Львiв: З друкарш Товариства iмени Шев-ченка, тд зарьад К. Бандрiвського, 1879. - 31, [1] с. -(,^бна бiблiотека; III). У текстi правки олiвцем i чо-рнилом; «Байрон, Джордж Ноель Гордон. Каш. Мк-теруа в трьох дуах Юордон Ба]рон; Переклав Iван Франко. - Львiв: З друкарнi Товариства iмени Шев-ченка, пiд зарьад К. Бандавського, 1879. - 71, [1] с. -(^бна бiблiотека; IV); Гексл^ Томас Генрi, Бiлко-вина / Томас Генр Гекслi; Переклав !ван Франко. -Львiв: З друкарш Товариства iмени Шевченка, шд зарьад К. Бандрiвського, 1879. - 21, [3] с. - (^бна бiблiотека; IX)» та iн.
Досить щкаво представлена рубрика дарчих напиав, з яких дiзнaемося про книги, подароваш foa-ну Франку такими вщомими письменниками i куль-турними дiячaми, як: В. Антонович, К. Арабажин, О. Бaрвiнський, Я. Каспрович, Н. Кобринська, О. Ко-лесса, О. Кониський, Л. Мартович, I. Нечуй-Левицький, В. Сaмiйленко, В. Стефаник та iн. Збере-глися в бiблiотецi й книги з дарчими написами третiх осiб. Зокрема, книга французькою мовою: Herzen Aleksandr. Nouvelle phas de la literature russ / Par. A. Herzen (Iskander). - Bruxelles et Gand: C. Muquardt, Libraire-Editeur, 1864 -81,[1] p., на шмуцтитулi яко1' дарчий напис: «Ярославу Домбровско[му] въ знакъ искреннаго соч[ув]ствгя отъ Алекс. Герце[на]. 25 Авг. 1865. Женева» (15), або розвщка Якова Головацько-го. Возсташе Поляковъ въ Западной Гaлицiи въ 1846 году // Галичанинъ. - Вирiзкa з журн.: Русскiй Вестникъ. - [СПб., 1873. - № 2].
Другий том наукового опису бiблiотеки Iвaнa Франка складають 1399 книг (включаючи конволюти), в межах: 1200-2600 одиниць збер^ання, застерь гаючи покажчики й рубрику «скорочення».
Серед нaйдaвнiших книг цього тому: «Libellus metricus De Contemptu mundi. Moralitates Faceti. [.]». [1513]. - [162] p. (2218); Гaйнрiх Бебель. «Facetiarum Heinrici Bebelii poetae [.]». Тюбiнген, 1550 (2028). Xронологiчнi рамки замикаються 1915 роком; е книги, де рш виходу не вказано.
До найвщомших iмен тому увшшли:
A. Франс, Т. Гартнер, Данте, Бр. Грабовський, брати Грiмм, В. Гюго, В. Ягич, Я. Каспрович, З. Кшлшг, Т. Масарик, Ф. Петрарка, О. Потебня, Е. Ренан,
B. Шекспiр та iн., твори яких представлен як орип-нальними мовами, так i в шмецьких перекладах.
Серед книг украшських та росшських aвторiв -твори европейських письменнишв у перекладах укра-
нською та росшською мовами. Зокрема, на сторшках другого тому можна зустргти так1 Гмена, як: В. Антонович, А. Афанасьев, Д. Багалш, Л. Баранович, Вол. Барвшський, Олесандр Барвшський, К. Бестужев-Рюмш, П. Бшецький-Носенко, 1ван та Ромуальд Боду-ен де Куртене, В. Бонч-Бруевич, Х. Ботев, Ф. Буслаев, I. Верхрацький, А. Веселовський, В. Винниченко, Марко Вовчок, Вацлав Ганка, Теодор Гартнер, М. Гоголь, брати Головацьк1, Максим Горький, П. Грабовський, £. Гребшка, Б. Гршченко, М. ГрГнченко, I. Гушалевич, М. Дашкевич, М. Драгоманов, К. Думитрашко, В. Ду-рдуювський, О. Духнович, С. £фремов, П. Житецький, Юзеф Залеський, П. Карманський, I. Карпенко-Карий, Карл Каутський, Г. Квгтка-Основ'яненко, О. К1стяк1в-ський, О. Кобилянська, О. Кониський, М. Коцюбинсь-кий, М. Кропивницький, А. Кримський, П. Кулш, О. Маковей, Карл Маркс, А. Метлинський, I. Могиль-ницький, Ж.Б. Мольер, I. Нечуй-Левицький, Д. Овся-нико-Куликовський, О. Огоновський, М. Павлик, В. Пачовський, В. Перетц, Г. Плеханов, Е. По, А. Пущин, О. ПчГлка, А. Питн, С. Руданський, М. Салти-ков-Щедрш, М. Сервантес, Г. Сковорода, Ст. Смаль-Стоцький, I. Срезневський, М. Сумцов, Володислав Г Данило ТанячкевичГ, М. Устиянович, О. Федькович, Н. Чернишевский, брати ШашкевичГ, Т. Шевченко, В. Шекспр, В. Щурат, Ф. Энгельс, Ватрослав Ягича, М. Яцюв та ш.
Привертають увагу таш раритетш книги як першовидання окремих творГв Iвана Франка; «Гра-матика руського языка» (1849) Якова Головацького
(1254) та укладений ним же «Вшок русинам на обжинки» (ВГдень, 1846) (2043); переклад украшсь-кою мовою «Святого письма Старого Завгту» (1903) П. Кулша, I. Нечуя-Левицького, I. Пулюя (2517); «Очерки старинной малорусской поэзш» (С.-Петербургъ, 1903) В. Перетца (2571) та багато шших.
ДарчГ написи прикрашають книги, подароваш Франку Б. ГрГнченком, М. Драгомановим, С. £фре-мовим, I. Карпенком-Карим, Б. Кютяшвським, М. Ко-цюбинським, А. Кримським, В. Лукичем, В. Перет-цем, А. Питним, М. Сумцовим та шшими вченими Г письменниками.
6. Висновки
1. «Ушкальний духовний скарб !вана Франка», як слушно назвав бГблютеку письменника Г вченого М. Жулинський, вгдкривае перед допитливим чита-чем Г дослщником неймовГрш можливосл для прове-дення глибоких наукових студш, щкавих спостере-жень, нових ввдкритпв, як1 зможуть збагатити не лише вичизняну, а й свгтову наукову думку.
2. Науковий аналГз бГблютеки Iвана Франка увиразнюе рецептивш стратеги тексту, його феноме-нолопчш аспекти, поширюе штертекстуальне тло.
3. У цш статп доведено перспектившсть Г ре-зультатившсть подальшого вивчення творчо! спадщини митця, його бГблютеки як скарбниц духовних знань людства, акумульованих рГзними народами упродовж багатьох столпь.
Лiтература
1. Бшецький, О. Проблеми радянського франкознавства. Т. 2 [Текст]: 3i6p. пр. / О. Бшецький. - К.: Наукова думка,
1965.
2. Перетц, В. Н. Семинарий русской филологии [Текст] / В. Н. Перетц. - К., 1912. - 64 с.
3. Федорук, О. Бiблiотека 1вана Франка Науковий опис: У 4 т. - К.: [Критика], 2010. - 622 с. - Т. 1 [Текст] / О. Федо-рук // Украшський археографiчний щорiчник. - 2010. - Т. 18, № 15. - С. 656-660.
4. Франко, I. Мш 1змарагд. Т. 2 [Текст]: зiбр. тв. / I. Франко. - К.: Наук. думка, 1976. - С. 202.
5. Дольницький, А. Спомини про молодого 1вана Франка. 1ван Франко у спогадах сучасниюв [Текст] / А. Дольниць-кий. - Львш, 1956. - 594 с.
6. Кобринський, Б. Дещо з мо1х спогадш про 1вана Франка. 1ван Франко у спогадах сучасниюв. T. 2 [Текст] / Б. Коб-ринський. - Львiв, 1972. - 336 с.
7. Жулинський, М. Ушкальний духовний скарб 1вана Франка. Бiблiотека 1вана Франка. Т. 1 [Текст]: наук. опис / М. Жулинський. - К.: Критика, 2010. - С. 7-8.
8. Франко, I. Моя остання воля. Чернетка завщання 1.Франка. - Л^в, 5. III. 1916 [Текст] / I. Франка. - Вщдш руко-писних фондiв i текстологи йституту лiтератури iм. Т.Г. Шевченка НАН Укра1ни. - Ф. № 3. - Од. зб. № 2428. - Чорн. руко-пис. К. Бандрiвського. - 2 арк.
9. Баран, С. З мо!х спомишв про Iвана Франка [Текст] / С. Баран // Спогади про йана Франка. - Львш: Каменяр, 1997. - С. 440-452.
10. Вщ упорядниюв. Бiблiотека йана Франка. Т. 1 [Текст]: наук. опис. - К.: Критика, 2010. - С. 31-34.
Дата надходження рукопису 20.06.2017
Гнатюк Мирослава Михай^вна, доктор фшолопчних наук, професор, кафедра ютори украшсько! ль тератури, теори лiтератури та литературно! творчостi , Iнститут фiлологii Кшвського нацiонального унь верситету iменi Тараса Шевченка, бул. Тараса Шевченка, 14, м. Ки!в, Укра!на, 01601 E-mail: gnajuk-m@ukr.net
