CC BY
80НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ У ГЛУХИХ ПІДЛІТКІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
Бабій І.М.
Запорізький інститут МАУП ім. П. Сагайдачного
Анотація. У статті проведений аналіз передових вчених, які займалися вивченням проблем розвитку швидкісних якостей у глухих підлітків. Автором розроблені оптимальні засоби для даної категорії підлітків розвитку швидкісно-силових якостей на заняттях з легкої атлетики.
Ключові слова: швидкість, легка атлетика, швидкісно-силові якості, порушення слуху.
Аннотация. Бабий И.Н. Научные подходы к изучению проблемы развития скоростно-силовых качеств у глухих подростков на занятиях лёгкой атлетикой. В статье проведён анализ передовых учёных, занимающихся изучением проблем развития скоростных качеств у глухих подростков. Автором разработаны оптимальные средства развития скоростно-силовых качеств на занятиях лёгкой атлетикой для данной категории подростков.
Ключевые слова: быстрота, лёгкая атлетика, скоростно-силовые качества, нарушение слуха.
Annotation. Babiy I.N. Scientific approaches to the study of problem of development of speed-power qualities at deaf teenagers on employments track-and-field. The analysis of the front-rank scientists engaged in the study of problems of development of speed qualities at deaf teenagers is conducted in the article. By an author the optimum tools of development of speedpower qualities on employments track-and-field for the given category of teenagers are developed.
Keywords: quickness, track-and-field, speed-power qualities, violation of ear.
Вступ.
Рухова активність глухих підлітків уже давно привертає увагу вітчизняних і закордонних фахівців. Публікації по цьому питанню містять деякі гіпотези
із приводу причин, що викликають появу ряду особливостей, властивих глухим. Педагогічні спостереження й дослідження фахівців відрізняли своєрідність рухової діяльності. Втрата слуху та недостатній мовленнєвий розвиток викликають у глухих підлітків суттєві труднощі у розвитку рухових якостей при оволодінні технікою легкоатлетичних видів, що потребує проведення спеціально організованої корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на удосконалення техніки, засобів та прийомів навчально-тренувальної діяльності.
Робота виконана за планом НДР Запорізького інституту МАУП ім. П. Сагайдачного.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - проаналізувати наукові підходи вчених, що до розвитку швидкісних якостей у глухих підлітків.
Для вирішення проблеми були поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати наукові підходи передових вчених, які займалися вивченням розвитку швидкісно-силових якостей у глухих та чуючих підлітків.
2. Розробити найбільш ефективні підходи до роз-
витку швидкісно-силових якостей у глухих підлітків.
Результати дослідження.
Навчання И.П. Павлова, И.М. Сєченова про рефлекторну природу рухової діяльності та причинної обумовленості її розвитку від умов зовнішнього середовища послужило основою для дослідження розвитку рухових функцій при порушенні слуху. Руховий апарат людини управляється центральною нервовою системою (ЦНС), що здійснює контроль за рухами на підставі сигналів, що надходять від всієї системи рецепторів [1].
Управління рухами, як і удосконалювання їхньої структури, засновано на поступальному русі системи та інформацію про виконувані рухи і їхню ефективність. Різноманітна інформація про рухи надходить по різних каналах. Інформація про стан самого рухового апарата надходить від його власних рецепторів, розташованих у м’язах, сухожиллях, зв’язках, суглобах. Вона доповнюється сигналами, що надходять від рецепторів шкіри, органів слуху, зору, вестибулярного апарату. Дана інформація містить відомості не тільки про взаємні переміщення частин тіла, але й про його взаємодію із зовнішнім середовищем-про напрямок і швидкість його переміщень у навколишньому просторі, про дії із предметами.
Давно привертає увагу психологів, фізіологів, дефектологів, тренерів з інвалідному спорту проблема взаємодії аналізаторів і рівень розвитку різних рухових якостей в осіб з вадами слуху. Разом з тим, закономірності такої взаємодії не стали предметом досліджень. Мало вивченим є питання про те, як поводяться збережені аналізатори в незвичайних умовах спортивного тренування при виконанні фізичних вправ на максимальній швидкості за невеликий відрізок часу. При цьому надзвичайно інформативною стороною вивчення рухової діяльності глухих є їхній рівень розвитку якостей, від яких залежить розвиток і формування рухових навичок і вмінь.
Здійснений у цьому напрямку науковий пошук дозволив фахівцям з теорії й методики інвалідного спорту внести значний вклад у цю проблему, показуючи значення рухової активності, фізичних вправ і корекції функціонально-фізичної підготовленості глухих. Н.Г Байкіна [2], В.В. Дзюрич [ 3], Б.М. Зайцев [4].
Вивченням швидкості глухих займалися багато фахівців: Н.Г. Байкіна, В.В. Дзюрич, Б.М. Зайцев, Г.Ф. Козирнов, А.О. Костанян, А.В. Романенко, В. А. Рябічев. У більшості робіт відзначалося, що глухі часто не опановують належною мірою руховими навичками і швидкість їхніх рухів відстає від однолітків, що чують. Одним з основних показників швидкості є час рухової реакції.
Аналогічні дані були отримані А.О. Костаня-ном. Рух рук у глухих повільніше, ніж у тих що чують: у 13-14 років на 13%, у 15-17 років - усього на 5%. Автор показує, що розвиток швидкості в глухих досягає досить високого рівня вже до 13-14 років. У наступні роки росту дітей інтенсивного поліпшення швидкості рухів не спостерігається. Він відзначає, що
важливу роль у прояві швидкості грає рухливість нервових процесів.
А.О. Костанян показав, що тривалість простої рухової реакції в глухих хлопчиків 13-14 років більше на 25%, а в дівчат - на 40%. Глухі підлітки щонайкраще підтримують заданий темп рухів. Їхні показники не відрізняються від тих, які мають місце в дорослих. Б.М. Зайцев. Максимальна частота рухів відзначається в глухих учнів у віці 7-18 років.
Автор пояснює також зміни за рахунок більше зорово-рухових умовно-рефлекторних зв’язків глухих учнів, досконалість яких відбувається в результаті розвитку, що компенсує, зоровий аналізатор.
Не менш коштовним є дослідження Б.М. Зайцева. При вивченні працездатності глухих і школярів, що чують, і студентів за допомогою простої психічної реакції він показав, що час простої психічної реакції в глухих школярів було найбільш тривалим ранком, до навчальних занять. Після двох годин занять час простої психічної реакції в глухих підлітків зменшилося в середньому на 9 мсек. До кінця навчального дня швидкість простої психічної реакції в глухих учнів 13-
14 років мало змінюється й залишається ще на досить високому рівні в порівнянні з результатами, отриманими до занять. У підлітків, що чують, найбільш тривалий латентний період простої психічної реакції був зафіксований у ранкові годинники. Після двох годин занять час простої реакції й що чують зменшується на 10 мсек. у порівнянні з вихідним ранковим (Р=0,95). Після навчального дня в школярів, що чують, час реакції істотно не змінюється в порівнянні з результатами, отриманими після двох годин занять, виявляється більше високим у порівнянні з ранковим рівнем. Отже, коливання у швидкості простої рухової реакції спостерігаються в проміжку між 9 і 11 годинниками ранку. У всіх інших випадках швидкість простої рухової реакції випробуваних була менш піддана коливанням і перебувала на досить високому рівні. При цьому у глухих підлітків протягом усього навчального дня відзначався більше тривалий час простої психічної реакції, чим в інших випробуваних. Це також підтверджує положення про деяку сповільненість глухих підлітків порівняно з чуючими.
У глухих підлітків латентний період простої психічної реакції виявився найбільш тривалим до занять, після двох годин навчальних занять швидкість простої психічної реакції збільшилася в них до 11 м/ сек (Р=0,99). Після шести годин навчальної роботи час реакції в глухих підлітків збільшується на 5 м/сек у порівнянні з даними експерименту після двох годин занять.
Таким чином, розходження у швидкості простої психічної реакції між глухими підлітками, і чую -чими, спостерігалися тільки в ранковий час (різниця склала 9 м/сек). Ці дані свідчать про те, що період входження в роботу у глухих підлітків є більше тривалим у порівнянні з чуючими.
Автор виявив, що швидкість простої психічної реакції перебуває у чуючих підлітків протягом усього дня навчальної діяльності на більше високо-
му рівні, чим у глухих підлітків. Перевага виразилася на початку експериментального дня в 15 м/сек, після двох годин навчальних занять - в 17 м/сек, після занять - в 13 м/сек. Отримані дані досліджень необхідно враховувати при проведенні учбово-тренувальних занять із даною категорією спортсменів.
Таким чином, дослідниками вказувалося на особливість рухової діяльності глухих, яка залежать від втрати слуху, від збідненої мовленнєвої діяльності, від недостатнього об’єму інформації, від стану та розвитку рухового аналізатора, а також від ступеня функціональної активності вестибулярного аналізатора. Разом з тим, здійснений у цьому напрямі науковий пошук дозволив фахівцям з теорії і методики інвалідного спорту зробити вагомий внесок у цю проблему, показати значення рухової активності, фізичних вправ та корекції функціонально-фізичної підготовленості глухих.
У більшості робіт відмічається, що глухі не володіють повною мірою руховими навичками, а швидкість їхніх рухів відстає від показників чуючих однолітків.
Розвиток швидкісно-силових якостей у глухих підлітків у тренувальному процесі, за допомогою спеціальних засобів які виконувалися в мікро-циклах на протязі макроциклу.
1 .Розвиток швидкості.
а). біг 20м з низького старту
б) біг з ходу 20-30м
в) біг 15-20м хто швидше по команді з різних положень.
г) стрибки на тумбу висота 20-30 см. - та спрягання - 3 підходи по 15-20 разів.
д) стрибки з місця 2 серії по по 5 разів.
2. Спритність.
а). Човниковий біг 4 х10м. 3-5 разів на результат.
б). Стрибки на скакалці на кількість стрибків за 10-20-30 сек.
3. Розвиток сили.
а). жим штанги лежачи 50% від своєї маси
тіла.
б). присідання зі штангою 70% від своєї маси
тіла.
3. Швидкісно- силова підготовка.
а). Присідання зі штангою на швидкість 10 -20-30 кг. по 5 раз.
б). Біг з навантаженням(мішок, пояс) 3х 20м
в). Зстрибувати із висоти 40-50см. І активне відштовхування 3х7-10разів.
г). Лазіння по канату на швидкість 3 -5 підходів.
д). метання ядра 5-6 кг,- 3 підходи по 10 разів.
Висновки.
Таким чином при виконанні вище зазначених засобів розвитку швидкісно-силових якостей, глухі підлітки змогли покращити результати в усіх показниках: стрибках з місця, з бігу на 30 и 60м., а також покращилися показники у спритності, покращилися силові показники. Автором розроблено і науково обґрунтовано методичні підходи розвитку швидкісно-силових
якостей у глухих підлітків, розроблена методика спортивного тренування глухих підлітків з легкої атлетики, з’ясовано вплив занять швидкісно-силовими вправами на функціональний стан аналізаторів.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем дослідження розвитку швидкісних якостей у глухих підлітків.
Література
1. Павлов И.П. Полное собрание сочинений: В 10 т. - М., 1951. - Т.3. - Ч.1. - 390 с; Ч.2 - 435 с.
2. Байкина Н.Г. Коррекция недостатков двигательной сферы глухих школьников среднего возраста на внеклассных занятиях по легкой атлетике // Дефектология. -1986. - № 3. - С. 39-43.
3. Дзюрич В.В. Влияние словесной и жестомимической речи на развитие скорости движений у глухих школьников // Доклады IV научной конференции аспирантов по вопросам дефектологии. - М.: АПН РСФСР, 1970. -С. 98-106.
4. Зайцев Б. М. Изучение динамики работоспособности у глухих учащихся в течение учебного дня: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. - М., 1974.- 18 с.
5. Костанян А. О. Особенности скоростных качеств и их развитие с помощью физических упражнений у глухих школьников: Автореф. дис... канд. пед. наук. - М., 1963. - 18 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Безкоровайна Л.В.
Запорізький національний університет
Анотація. В статті висвітлюються деякі підходи до тлумачення основних понять щодо впровадження технологій навчання у процесі професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту. Визначається зміст, сутність, місце сучасних технологій навчання у галузі освіти.
Ключові слова: професійна підготовка, майбутній фахівець фізичного виховання та спорту, технологія. Аннотация. Безкоровайна Л.В. Внедрение технологий обучения в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов физического воспитания и спорта как педагогическая проблема. В статье освещаются некоторые подходы к толкованию основных понятий внедрения технологий обучения в процессе профессиональной подготовки специалистов физического воспитания и спорта. Определяется содержание, сущность, место современных технологий обучения в сфере образования.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущий специалист физического воспитания и спорта, технология.
Annotation. Bezkorovayna L.V. Introduction of technologies of teaching in the process of professional preparation of future specialists of physical education and sport as a pedagogical problem. Some approaches to interpretation of basic concepts of introduction of technologies of teaching in the process of professional preparation of specialists of physical education and sport are lighted in the article. Maintenance, essence, place of modern technologies of teaching in the field of education is determined.
Keywords: professional preparation, future specialist of physical education and sport, technology.
Вступ.
З огляду на сучасні світові тенденції в Україні проголошено курс на інноваційний розвиток. Його відображення є у Концепціях державної інноваційної політики України [5], науково-технологічного та інноваційного розвитку України [6], Законі України «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» [10] та ін.
Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту - складна, динамічна педагогічна система, ефективність функціонування якої залежить від багатьох взаємозв’язаних чинників, що проявляються у загальних закономірностях педагогічного процесу і його управлінні. Інноваційний підхід до системи професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту має бути значущим, оскільки кінцевий результат визначає зміст і характер усього процесу професійної підготовки.
У зв’язку з цим виникає потреба у дослідженнях, спрямованих на побудову нової педагогічної системи, зміст якої має відображати соціальне замовлення особистості, суспільства і держави.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є висвітлення основних понять щодо впровадження технологій навчання у процесі професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, а також визначення змісту, сутності, місця сучасних технологій навчання.
Результати дослідження.
Аналіз літературних джерел та законодавчо-нормативних документів свідчить, що інноваційна освітня діяльність є процесом внесення нових елементів у традиційну систему, створення та використання інтелектуального продукту, реалізації нових оригінальних ідей, є процесом внесення якісно нових елементів в освіту.
Як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті “підготовка педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення - важлива умова модернізації освіти [ 8, с. 2]”.
Модернізація, як стверджує В. А.Магін, - це вдосконалення, оновлення, зміна відповідно до вимог сучасності [ 7, с. 40].
Професійна підготовка фахівців фізичного виховання та спорту до управлінської діяльності сьогодні повинна бути заснована на сучасних інноваційних технологіях, що сприятимуть підвищенню якості освіти майбутніх фахівців вищих навчальних закладів.
Сучасні ринкові відносини вимагають від менеджерів в галузі фізичного виховання та спорту професійних управлінських знань, володіння різними управлінськими підходами, освоєння варіативних способів рішення основних управлінських завдань. Вирішення проблеми оновлення системи управління як однієї із пріоритетних проблем управління неможливо без відповідної професійної підготовки менеджерів. Тому необхідні нові технології і безперервна корекція процесу професійної підготовки майбутніх
