CC BY
5
citonin concentration at admission to the hospital. A significant difference was found (p = 0.005) when comparing differences in the occurrence of infectious complications in the dynamics of the disease in the patients of the study group depending on the presence of elevated concentrations of procalcitonin or its absence at the time of hospital admission. We can suggest that measuring procalcitonin to predict the occurrence of infectious complications in the dynamics of the disease will allow us to detect patients in who reduced risk of flora translocation by parenteral drugs being tropic to pancreatic tissue and early oral antibiotic prophylaxis may lessen the incidence of septic complications.
DOI 10.31718/2077-1096.20.3.118 УДК 616.248-053.2-036.22-084:613 Турос О.1., Ковальчук М.П.
НАУКОВЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗАХОД1В ПРОФ1ЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 Д1ТЕЙ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Украши», м.Кш'в
Профлактика захворюваностi на бронх'альну астму у дтей - одна з першочергових задач у Глоба-льнш стратегй' охорони здоров'я дтей i nidnimKie (2016-2030 рр.), що в'дображено в цпях стапого розвитку МООЗ. Для наукового досл'дження використано поетапний нструмент МООЗ STEPS, для епiдемiопогiчного монторингу фактор'т ризику розвитку бронхiальноi' астми у дтей м. Киева. Науково пдтверджено найбпьш суттевi в/'рог/'днi фактори ризику розвитку бронхiальноi' астми у д/'тей, ендогеннi, екзогеннi, як проявляють комплексну взаемодоповнюючу дю. НайбЛьш iнформа-тивними для прогнозування розвитку у дтей алергiчноi патологи органiв дихання визначено про-гностичн коефiцiенm: ускладнення антенатального пероду - 54,45, обтяжена спадковють по але-ргiчних захворювання органiв дихання - 76,3, наявнсть алергiчного д'атезу конституци - 83, частота штучного вигодовування до року - 89, 5, спонтанний прояв задухи серед ночi - 91,89, прояви атопи - 63,9, кратнсть загострення гостроУ респiраmорноi' в'русно'У ¡'нфекци - 93,9, вплив кл'1мату на захворювансть -56,42. Вирахувати прогностичний коеф^ент ризику розвитку алергiчноi патологи органiв дихання у д/'тей, що послужить виявленню даноi патологи на етап донозолог'чноi д'агностики. Для вдосконалення методу визначення джерел потен^йного ризику розвитку бронх/'а-льно'У астми у дтей запропоновано медичний калькулятор, розмщений на сайт'1 програмного продукту для лiкарiв Doc.helper, doc.helper.info. Результати анал'зу сучасних лтературних джерел де-монструють актуальнсть та необх'дн'ють подальшого досл'дження проблеми негативних зм/'н атмосферного повimря та нших чиннию'в, якi ймовiрно приймають участь у формуваннi бронх'аль-но'У астми у дтей. Також iснуе потреба в удосконаленн та впровадженн сучасних нформа^йних систем на первиннiй ланц медичного обслуговування дитячого населення для визначення донозо-лог'чноУ д 'агностики бронхiальноi' астми у дтей. У цьому напрямку для подальшого обфунтування гiгiенiчних принципiв планування медично'У допомоги дитячого населення з проявами алергiйноi патологи органiв дихання будуть проводитися поглибленi еп1'дем1'олог1'чн1' досл'дження впливу р'зно-манimних чинниюв на формування бронхiальноi' астми у дтей.
Ключовi слова: бронмальна астма, епщемюлопчне дослщження, фактори ризику, профтактика, медичний калькулятор. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота е фрагментом НДР «Наукове обгрунтування кри-терпе о^нки небезпеки, обумовленоГ забрудненням атмосферного повimря речовинами у виглядi твердих суспендованих ча-стинок еiдпоеiдно до вимог €С», № держ. реестрацп 0118U003709.
Вступ системi охорони здоров'я [5,6,7,8,9].
Бронх|альна астма (БА) у д|теи - проблема В е^е^ко^ регюш по киники р°зп°-к i_i ■■■ Г с- всюдження бронхiально' астми у дггеи варшють свггового маштабу. На рекомендацп Глобально' . _ . „.__. „ „ „ч „
|шшативи для астми (Global initiative for Asthma) - у Д'™ 4-х р'чного в|ку в|д 1,79% (Н1меччина) до
4 .... ' 13% (Англiя), i розповсюдження «wheese» коли-
GINA опираються практичш лiкарi i вчеш всього v . 'L ,г . , сс о-?о/ и ■ \
,- сГ - с- ваеться вщ 9,82% (Грешя) до 55,37% (1спашя).
свггу. Глобальнии тягар астми поступово збть- ° v н^ч^у и» ^
3 . 3 Розповсюдження бронхiально' астми у дггеи в
шуеться, але вщмшносп в рiзних куточках пла- ~ . . ^ .. ■ Jv
нети скорочуються [1, 2, 3, 4]. ' 6в р°Г1 i п0двиЩилось в дру гн половип' Х* стор^-
_ . ^ / чя [2, 10]. Наприклад, в Норвегп почастiшали
BOO3W рвп|рокпресйссль1ко1го ¿ТВООЗ г^К^Й? випегддки Ба у дггеи в д9 48 роЦ| на 0,4%., в 1 н90 -
вООЗ - европеиського бюро BOO3, еС про ев- 12 3% в 2008 - 17 6% [10 1111 ропеиську поытику «Здоро'я-2020», яка вказуе 0 . L J
^ 3 3 ■ ■ 3 ■ За даними всесв!тнього досыдження астми i
на пр|оЯитетн| тн стр^п чн| ¡ювдодю в охорон| алерП^ д!теи , проведенот "international Sstudy of
здоровя населення в XX1 стол|тт|. До таких важ- Asthma and Allergies in Childhood - ISAAC в 1997 ливих ц|льових ор|ентир|в входить три основн| ™ИН1Ш ами ШМЙ1И юлл^ о
. к ■ JT роц|, наиб|льш| показники розповсюдження бро-
област| — це тягар хвороб i фактори ризику 'х ^ . . . . .
, с- .. нх|ально' астми у д|теи вщммались на Британ-
розвитку; здоров'я людини, благополуччя та 'х a^nvm у "'А""-10"^0 па ин'||ап
^ / . . . 3 ських островах. Встановлено рангування
детермшантн! процеси, стратепчн| управыння в ^ уз
АктуальН проблеми сучасно! медицины
показникГв вщ 1,6% (Албанiя), до 20,7% (Об'еднане Королiвство), серед дiтей BiKOM вщ 14-15 poKiB i вiд 1,4% (Естоыя) до 22,9%, (Об'еднане Королiвство) серед дiтей BiKOM 6-7 poKiB. В Нiмеччинi з 1992 по 2001 роки цей пока-зник залишився на piBHi 5% [11, 12].
За даними глобального ISAAC дослщження, розповсюдження симптoмiв астми серед дГтей вiкoм 6-7 poкiв (за даними опитування батьш i дiагнoзiв лiкаpя) становило 10,8% з низькими по-казниками в Пiвнiчнiй та ПГвденнш eвpoпi 4,5%. Найбiльшi показники в цш вiкoвiй гpупi в ПГвнГч-нiй Америц 20,0% i ОкеанГТ 29,2% [4, 13].
Так, на островГ Окасава, що в 100 км вщ Японп, у 352 дiтей, яких опитували за програмою ISAAC у 2016 роцГ, виявлено передхворобу БА у 9,3%, на атошчний дерматит 4,3%, на алерпч-ний ришт у 17,8% дГтей [4, 12].
3i свГтових наукових дoслiджень, вщносно ви-сокГ показники захвopюванoстi у дГтей залиша-ються в захщно-тихоокеанському pегioнi, де ви-падки бронхГальноТ астми у дiтей змГнюються вщ 50% серед дiтей в КаролшГ (lсландiя). В Брази-лГТ, Коста РщГ, Панамi, Перу i УругваТ piвень роз-пoвсюдженoстi симптомГв астми у дГтей ваpiюе вГд 20% до 30% [11].
Так, за даними ISAAAC(2003(03) Латино-Американського регюну у дiтей вГком вiд 6 до 7 рош, piвень розповсюдження БА проявляеться вщ 8,4% (Мехко) до 37,6% (Коста Рiка), а серед д^ей вiкoм вГд 13-14 рош прояви астми вiдмiчаються вщ 11,6% (МехГко), до 30,8% (Сальвадор) [12, 13].
Поширенють у дГтей IндiT за даними офщшно'Т статистики в 2009 роцГ становить вГд 4% до 32% незалежно вщ вГку i статГ. За грубими оцГнками виявлення рГвня розповсюдження БА у дГтей в IндГТ мГж 10% i 15% серед дГтей 5-11 рош [11].
За даними ISAAC, проведеного в рГзних реп-онах РФ (2008р), показник поширеност симптомГв БА в дитячш популяцГТ становить в МосквГ 16,9%, в 1ркутську -10,6%, Томську - 11,4%.
Карта епiдемiологiчного o6cmt
Поширенють БА серед дГтей в Укра'Тш, за даними IsAAC-дослщження, становить вщ 5 до 22% (2016 р).
За даними МОЗ УкраТни, вщмГчаеться пподГа-гностика БА у дГтей. БГльш тяжкий перебГг пов'я-заний з шзньою постановкою дГагнозу i недоста-тшм знанням лГкарГв першого контакту алгоритму дГагностики [1, 6, 8, 14].
В рамках формування громадського здоров'я УкраТни, удосконалення методГв еколопчного мошторшгу - для визначення джерел потенцш-ного ризику для здоров'я дГтей, покращення дГа-гностичного пошуку алергГчних захворювань у дГтей мюта Киева, а саме бронхГальноТ астми проведено наукове дослщження обфунтування найбтьш суттевих факторГв ризику, що вГрогщно формують бронхГальну астму в дГтей [2, 15, 16, 17].
Метою даного дослщження було наукове об-фунтування найбГльш вГрогГдних суттевих факторГв ризику розвитку БА у дГтей мюта Киева.
Матерiал та методи дослщження
Для наукового дослщження використано по-етапний шструмент ВООЗ STEPS для епщемю-логГчного моыторшгу факторГв ризику нешфек-цГйних захворювань. А саме описовий i аналГти-чний метод епГдемГологГчного дослГдження, який проводили в три етапи: анкетування дитячого населення, родинне опитування - розрахунок прогностичних коефщГетчв вГрогГдних факторГв ризику БА у дГтей, дообстеження клшко-лабораторно та шструментально.
На кожному етапГ проводилась оцшка факторГв ризику розвитку БА у дГтей. На першому етапГ нашого наукового дослГдження було проведено скриншг - анкетування, якому пГдлягло 738 дГтей вГком вГд 3 до 18 рокГв мГста Киева, з них 412 -хлопчики i 325 дГвчаток.
Анкетування проводилось на пщставГ ВООЗ опитувальника (закритий опитувальник з вщпо-вГдями "так" i "ж") (табл. 1).
Таблиця 1
я с'ш'1 на виявлення алерг'нних захворювань органiв дихання
Вщповщаючи на запитання, заповнпъ, будь ласка, вщповщну кштину. Якщо Ви не впевнеш у вГдповГдГ, будь ласка, не вщповщайте
1. Ф.1.П., рш народження, стать дитини.
2. Антенальний розвиток дитини (проткання вагiтностi) ТАК HI
з ускладненням.
без ускладнення
3. Чи алерпчш захворювання вiдмiчалися у батька
у матерi
по лшп матерi
по лшп батька
4. Особливост харчування дитини до 1-го року життя природне
штучне
5. Чи була алерпчна реакцiя на введення союв
прикорму
6. Проява алерпчного дiатезу на 1-му роцi життя висип
гiперемiя
екзема
7. Профтактичш прививки - строки Тх проведення вчасно
невчасно
8. Прояви алергп' на лiкарськi препарати висип
анафтактична реакцiя
набряк Квшке
приступ ядухи (нестача повiтря)
9. Чи вiдмiчалось у дитини важке i свистяче дихання без попередньоТ простуди
10. Чи було у дитини вщчуття нестачi повiтря серед ночi
11. Проява алергп' на харчовi продукти шсля 1-го року життя
12. Як часто дитина хворie простудними захворюваннями (ОРВ1) 1 раз на рк
1 раз на мiсяць
4 i бтьше разiв на рк
13. Чи хворiла дитина до року життя на запалення легень
14. При загостренш алерпчного захворювання оргашв дихання чи користуетеся нетрадицшними методами лiкування
15. Коли виникли першi прояви обструкцп' (ядухи) вщчуття нестачi повiтря до року життя
з 1-го до 3-х
шсля 3-х
16. Диспансерний облк алерпчного захворювання оргашв дихання до 1-го року
шсля 1-го року
17. Частота загострення алерпчного захворювання пщ час застуди 1 раз на рк
до 4-х разiв на рк
18. Тривалють приступу 5-10 хвилин
1 день
бтьше 1 дня
19. Чим лквщовано приступ фтотерашя
лкарсью препарати
самостшно
20. Сезоншсть прояву захворювання
21. Вплив фiзичного навантаження на загострення
22. Супутш прояви шших захворювань
23. Присутшсть у квартирi тварин, тодв, риб
24. Прояви алергiчного ришту
алерпчного кон'юнктивпу
25. Чи впливають кшматичш умови на перебiг (проткання) захворювання
26. Житлово-побутовi умови проживання Добрi
незадовiльнi
задовiльнi
Рангування анкет вщбувалося за групами: вщносно здоровi д^и та д^и з алергоанамнезом оргашв дихання. В подальшому проводилося дообстеження дiтей за допомогою фiзикальних обстежень та клiнiко-лабораторного обстеження.
Результати дослщження та ïx обговорення
Результати першого етапу епiдемiологiчного дослщження, скриншг-анкетування, свiдчить про значну вираженють клiнiчних проявiв алергiчноï природи зi сторони дихальноТ системи дитячого оргашзму, а також атопiï.
Визначенi закономiрностi частоти ряду чин-никiв у формуванш БА у дiтей. Дослщжено, що у формуваннi Ба у д^ей беруть участь як ендо-геннi, так i екзогеннi фактори. Доказова база результат наукового пошуку виявила, що в формуванш груп ризику по розвитку бронхiальноï астми у д^ей з найбтьшою вiрогiднiстю вщмн чаються наступш фактори:
- спадкова патологiя по алергшних захво-рюваннях органiв дихання 76,3±6,8 (р<0,05);
- частота штучного вигодовування до року
89,5% (р<0,05);
- частота проявiв алергiчних реакцш на введення сокiв -80,9% (р<0,05);
- наявнiсть алергiï на харчовi продукти i атопiчнi реакцiï пюля 1-го року життя -53,2% (р<0,05);
- наявнiсть алергiчного дiатезу, конститу-цiйнi особливостi дитини 83,0% (р<0,05);
- висип, як прояв алергшноТ реакцiï на лн карськ препарати 51,1% (р<0,05);
- прояви недостатност повiтря серед ночi 89,5% (р<0,05);
- кратнiсть загострень ГРВ1 93,9% (р<0,05);
- наявнiсть супутньоТ патологiï у дiтей 76,3% (р<0,05);
- клiматичнi умови 50% (р<0,05);
- неповна реалiзацiя профiлактичних ще-плень 79,7% (р<0,05).
В подальшому науковому дослщженш для оцiнки ступеня ризику розвитку бронхiальноï астми розраховувались прогностичш коефiцieнти (ПК) за формулою [15].
ПК (х) = 100 lg(P(x /А1)/Р(х /A2)), де ПК (х) -
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
прогностичний коефiцiент iнформацiйноï групи j ознаки х;
Р(х /A1) i Р(х /A2) - умовн вiрогiдностi шфо-рмацiйноï групи j ознаки х в сукупност хворих (А1) i в сукупност населення, що не мали дано'1 патологи (А2).
Найбтьш iнформативними для прогнозуван-ня розвитку у дiтей алергшноТ патологiï органiв дихання визначено прогностичш коефiцiенти: ускладнення антенатального перiоду - 54,45; об-тяжена спадковiсть по лшп батька - 6,58; по лшп матерi - 6,98; наявнють алергп на введення сомв - 55,46; спонтанш прояви ядухи серед ночi -91,89; прояви дiатезу - 63,98; кратнiсть ГРВ1 -19,82; характер проведення профтактичних ще-плень -55,60; наявнiсть супутньоТ патологи -88,05; прояви алерпчного ришту - 67,43; вплив ^мату на захворювання - 56,42.
На основi результат даного наукового по-шуку, фунтуючись на доказовiй базi, для покра-щення профiлактичних заходiв в запоб^анш за-хворюваностi дiтей на бронхiальну астму було розроблено медичний калькулятор розрахунку вiрогiдних факторiв ризику розвитку бронхiаль-но'Г астми у д^ей.
Калькулятор входить в сучасну медичну ш-формацiйну систему- шновацшний online шстру-мент лкаря для розрахунку велико!' кiлькостi ко-ефiцiентiв, iндексiв i ризикiв, як допомагають лн карю при обфунтуванш правильного клiнiчного рiшення. Практичний лкар розрахуе i визначить фактори ризику певноТ патологiï, оцiнить можли-вi ризики та правильно виставить кл^чний дiаг-ноз.
Медичний калькулятор роздiлу «Педiатрiя» розмiщено на сайтi програмного продукту для лiкарiв Doc.helper, doc.helper.info. Калькулятор бронхiальноï астми у дiтей застосовуеться лка-рями педiатрами, сiмейними лкарями для по-лiпшення виявлення факторiв ризику розвитку БА у д^ей.
I саме медичний калькулятор факторiв ризику розвитку бронхiальноï астми у д^ей, який мае достатню наукову доказову базу, дасть змогу d-мейному лкарю, лiкарю-педiатру виявити пере-дхворобу та провести превентивну медичну до-помогу на первиннш ланцi медичного обслугову-вання дитячого населення.
Науково обфунтовано i математично обрахо-вано прогностичш коефiцiенти ризику розвитку алергшноТ патологiï органiв дихання у д^ей, що слугуе розпiзнаванню певноТ патологи на еташ донозолопчноТ дiагностики. Нашi науковi дослн дження впливу рiзноманiтних факторiв довкiлля на частоту формування бронхiальноï астми у дн тей зб^аються з доказово статистичними даними мiжнародних епiдемiологiчних дослiджень не-iнфекцiйних захворювань, що вiдображено в на-укових статтях iнших краТн [2, 4, 12, 13].
Висновки
На основi проведеного наукового дослщжен-
ня епщемюлопчного поетапного монiторингу факторiв ризику розвитку бронхiальноï астми у д^ей мiста Киева, опираючись на доказову наукову базу одержаних наукових даних науково обфунтовано та науково доведено найбтьш вн рогщш фактори ризику розвитку бронхiальноï астми у д^ей в дослiджуваних районах:
1. Найбтьш суттевими чинниками ризику розвитку алерпчних захворювань органiв дихання i БА у д^ей м. Киева, за даними анкетування, е: спадкова патолопя по алергшних захворю-ваннях оргашв дихання 76,3±6,8 (р<0,05), частота штучного вигодовування до року 89,5% (р<0,05), частота проявiв алергiчних реакцiй на введення сомв - 80,9% (р<0,05), наявнiсть алергп на харчовi продукти i атотчш реакцiï пiсля 1-го року життя 53,2% (р<0,05), наявнють алерпч-ного дiатезу, конституцiйнi особливост дитини 83,0% (р<0,05), висип, як прояв алергшноТ реак-цiï на лкарськ препарати, 51,1% (р<0,05), прояви недостатност повiтря серед ночi 89,5% (р<0,05), кратнiсть загострень ГРВ1-93,9% (р<0,05), наявнiсть супутньоТ патологiï - 76,3% (р<0,05) дiтей, клiматичнi умови - 50% (р<0,05) дiтей, неповна реалiзацiя профiлактичних щеп-лень - 79,7% (р<0,05), ускладнення антенатального розвитку, обтяжена спадковють, алергiя на вживання сош, прояви атопiï, частота розвитку ГРВ1, супутня патологiя, спонтанш прояви заду-хи серед ноч^ вплив несприятливого клiмату -цьому пщтвердження е розрахунок прогностич-них коефiцiентiв по ризику розвитку БА у д^ей.
2. Для вдосконалення методу еколопчного монiторингу за нешфекцшними захворюваннями визначення джерел потенцiйного ризику розвитку БА у д^ей запропоновано медичний калькулятор сучасноТ медичноТ iнформацiйноï системи, який мае достатню доказову базу для виявлення передхвороби i провести превентивну медичну допомогу.
Перспективи подальших дослщжень
Результати аналiзу сучасних лiтературних джерел демонструють актуальнють та необхщ-нiсть подальшого дослiдження проблеми нега-тивних змш атмосферного повiтря та iнших чин-ниш, як ймовiрно приймають участь у формуванш бронхiальноï астми у д^ей. Також iснуе потреба в удосконаленш та впровадженн сучасних iнформацiйних систем на первиннш ланц медичного обслуговування дитячого населення для визначення до нозолопчноТ дiагностики БА у дь тей. У цьому напрямку для подальшого 6 обфу-нтування гтешчних принцитв планування меди-чноТ допомоги дитячого населення з проявами алергшноТ патологи оргашв дихання будуть про-водитися поглиблен епiдемiологiчнi дослщжен-ня впливу рiзноманiтних чинникiв на формування бронхiальноï астми у дiтей. Подальшi науковi дослiдження вiдповiдноï тематики фунтуються на мiжнародному досвiдi епiдемiологiчних дослн джень неiнфекцiйних захворювань.
.niTepaTypa
Beketova GV, Goryacheva IP. Bronkhialna astma u ditey epidemiolohiya, etiolohiya, patohenez, klinichni proyavy [Bronchial asthma for children epidemiology, etiology, pathogeny, clinical displays]. Pediatrics. Eastern Europe. 2016; 4(1): 110-125. (Ukrainian)
Hassan AE, Hagrass SA. Prevalence of bronchial asthma in Primary school children. Journal of Medicine and Medical scince. 2017; 7(2): 67-73.
Brozek G, Lawson J, Shpakou A, Fedortsiv O, Hryshchuk L, Rennie D, et al. Childhood astma prevalence and risk factors in three castem European countries the Belaruss, Ukraine, Poland, astmastudy (BUPAS): an international prevalence study. BMC Pulm Med. 2016 Jan 14; 16: 11.
Okada Yu, Akasawa A. Epidemiology of pediatric diseases in the Ogasawa Islame. Allergology international. 2016; 65(l): 37-43. Galienko LI. Optymizatsiya profilaktyky neinfektsiynykh zakhvoryuvan sered naselennya Ukrainy u konteksti stvorennya sluzhby hromadskoho zdorov'ya [Optimization of prophylaxis of uninfectious diseases among the population of Ukraine in the context of creation of service of public health]. «Organizational and legal principles of optimization of the system of health protection are in Ukraine and world in modern terms». Mat Allukrainian sciences. prakt conferences with international participation, Poltava, 2017 Dec 26. 2017: 36-37. (Ukrainian) Koval'chuk MP. Suchasni pohlyady na formuvannya ekopatolohyi orhaniv dykhannya u ditey [Children have modern looks to forming of ekopatologi organs of breathing]. Health of Society. 2017; 3(4): 118-122. (Ukrainian)
Knyazevich VM, Avramenko TP, Korolenko VV. Perspektyvy rozvytku publichnoho upravlinnya u sferi hromadskoho zdorov'ya v umovakh systemnykh zmin [Prospects of development of public management in the field of public health in the conditions of system changes]. Announcer Nacionalei the academy of State Administration at President of Ukraine, Series "State Administration". 2016; 180: 36-63. (Ukrainian) Serdyuk AM, Pol'ka NS, Savina RV, Chernichenko OI. Kontseptsiya rozvytku naukovykh doslidzhen u haluzi okhorony hromadskoho zdorov'ya DU «Instytut hromadskoho zdorov'ya im. O.M. Marzyeyeva NAMN Ukrainy na 2019-2020 rr» [Conception of
development of scientific researches in industry of health protection public DU «Institute of public health the name of O.M. Marzeeva NAMN Ukraine on 2019-2020 rr»]. Environment Health Environment and health. 2019 Jan-Mar; 2019: 74-76. (Ukrainian)
9. Turos OI, Maremukha TP, Petrosyan AA, Mikhina LI. Intehralni pokaznyky yak instrument otsinky yakosti atmosfernoho povitrya [Integral indexes as instrument of estimation of quality of atmospheric air]. Environment and health. 2019 Jan-Mar; 2019: 51-55. (Ukrainian)
10. Upholf EP, Bird PK, Antó JM, Basterrechea M, von Berg A, Bergstrom A, Bousquet J, et al. Variations in the prevalence of childhood asthma and wheese in MeDALL cohorts in European. ERJ Open Res. 2017 Jul 3; 3(3) :00150-2016
11. Global Strategy for the diagnosis and management of asthma in children 5 years and younger [Electronic Resource]. Available from: http://www.ginasthma.org./palf/GINA Report 2015p.df-Title from screen
12. Venero SJ, González FJ, Suárez R, Fabré D, Fernández HM. Epidemiology of Asthma Mortality in Cuba and its Relation to climate,1989 to 2003. MEDICC Rev. 2008 Jul; 10(3): 24-9.
13. Sole D, Azanda CS, Wandolsen GF. Asthma: epidemiology of disease control in Latin America - short review. Asthma Res Pract. 2017 May 11; 3: 4
14. Martyshyn O. Zdorov'ya nashykh ditey: pro nayholovnishe vid providnykh pediatriv [Health of our children: about more main all from leading paediatricians]. Ukrainian medical journal. 2017; 5(121): 43-47. (Ukrainian)
15. Moskalenko VF, Voronenko YuV. Osnovy otsinky faktoriv ryzyku ta prohnozuvannya patolohichnykh protsesiv [Bases of estimation of factors of risk and prognostication of pathological processes]. Social medicine and Organization of health Protection. Available from: https://studfiles.net>page:22 (Ukrainian)
16. Polka NS, Chernichenko IO, Sanina RV, Babiy VF. Aktualni pytannya zakhystu dovkillya ta zdorov'ya naselennya Ukrainy [Pressing questions of defence of environment and health of population of Ukraine]. Kyiv; 2016. 210 p. (Ukrainian)
17. Tsiborovskyi OM. Zdorov'ya naselennya i faktory ryzyku, shcho vplyvayut na yoho stan, yak ob'yekt upravlinnya [Public health and risk factors that affect its condition as an object of management]. Ukraina. Zdorov'ya natsiyi. 2015; 234: 13-17. (Ukrainian)
Реферат
НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕР ПРОФИЛАКТИКИ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ДЕТЕЙ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ Турос О.И., Ковальчук М. П.
Ключевые слова: бронхиальная астма, эпидемиологическое исследование, факторы риска, профилактика, медицинский калькулятор.
Профилактика заболеваемости бронхиальной астмой у детей - одна из первоочередных задач в Глобальной стратегии охраны здоровья детей и подростков (2016-2030 г.г.) что отображено в целях стабильного развития ВООЗ. Для научного исследования использовано поэтапный инструмент ВООЗ STEPS, для эпидемиологического мониторинга факторов риска развития бронхиальной астмы у детей г. Киева. Научно подтверждено наиболее существенные предполагаемые факторы риска развития бронхиальной астмы у детей, эндогенные, экзогенные, которые проявляют комплексное взаимодополняющее действие. Наиболее информативными для прогнозирования развития у детей аллергической патологии органов дыхания определено прогностические коэффициенты: осложнение антенатального периода - 54,45, отягощенная наследственность по аллергическим заболеваниям органов дыхания - 76,3, наличие аллергического диатеза, конституции - 83, частота искусственного вскармливания до года - 89,5, спонтанное проявление удушья среди ночи - 91,89, проявления атопии -63,9, кратность обострения ОРВИ - 93,9, влияние климата на заболеваемость -56,42. Вычислены прогностические коэффициенты риска развития аллергической патологии органов дыхания у детей, что послужит выявлению данной патологии на этапе донозологической диагностики. Для усовершенствования метода определения источников потенциального риска развития БА у детей предложен медицинский калькулятор, размещенный на сайте программного продукта для врачей Doc.helper, doc.helper.info. Результаты анализа современных литературных источников демонстрируют актуальность и необходимость последующего исследования проблемы негативных изменений атмосферного воздуха и других факторов, какие вероятно принимают участие в формировании бронхиальной астмы у детей. Также существует потребность в усовершенствовании и внедрении современных информационных систем на первичном звене медицинского обслуживания детского населения для определения к нозологической диагностике бронхиальной астмы у детей. В этом направлении для последующего 6 обоснования гигиенических принципов планирования медицинской помощи детского населения с проявлениями аллергийной патологии органов дыхания будут проводиться углубленные эпидемиологические исследования влияния разнообразных факторов на формирование бронхиальной астмы у детей. Последующие научные исследования соответствующей тематики основываются на международном опыте эпидемиологических исследований неинфекционных заболеваний.
2.
3.
4.
5.
6.
7
8
AKTya&BHi npoSAeMH cynacHoi' MeAHUHHH
Summary
SCIENTIFIC SUBSTANTIATION OF PREVENTIVE MEASURES FOR CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA. Turos O.I., Kovalchuk M. P.
Key words: bronchial asthma, epidemiological study, risk factors, prevention, medical calculator.
Prevention of childhood bronchial asthma is one of the top priorities in the Global Health Strategy for the Health of children and adults (2016-2030 y) reflected in the aims and scope of the WHO Sustainable Development. The methodology of this study was based on the WHO STEPS staging tool in order to conduct epidemiological monitoring of risk factors for developing bronchial asthma in children living in Kyiv. Out study provides scientific support for the most probable risk factors for developing childhood asthma both endogenous and exogenous, witch have a complex complementary effect. The following prognostic coefficients have been found out as the most informative for predicting of allergic respiratory pathology in children: antenatal period complications - 54.45, hereditary predisposition to allergic respiratory diseases - 76.3, presence of allergic constitutional diathesis - 83, frequency rate of formula feeding up to a year - 89, 5, spontaneous manifestation of night suffocation - 91.89, atopy signs and symptoms - 63.9, frequency of acute respiratory viral infections - 93.9, impact of climate on morbidity rate - 56.42. This article presents predictive factors for the risk of developing allergic respiratory pathology in children that can contribute to identifying this pathology at the stage of prenosological diagnosis. In order to improve the method of environmental monitoring for non-infections diseases, to determine the sources of potential risk factors for developing childhood asthma, a special medical calculator was suggested. The analysis of current literature sources have demonstrated the high relevance and necessity in further detailed research of issues on negative changes of atmospheric air and other factors, which can probably contribute to the development of childhood bronchial asthma. Also there is a need in improving and implementing the state-of-the-art information systems in the primary paedi-atric healthcare services for nosologic diagnosis of bronchial asthma. In-depth epidemiological research on impact of various factors on developing bronchial asthma in children should be conducted in order to give grounds for elaborating approaches to healthcare provision to children with signs of allergic conditions in children. The further studies will focus on the epidemiological investigation of non-infectious diseases including international groundwork on this issue.
Tom 20, BunycK 3 (71)
123
