CC BY
13
УДК 001.83:330.322
Р. М. Стрельшков,
кандидат економ!чних наук, Донецький нацгональний техшчний ушверситет, м. Покровськ
НАУКОВИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ 3Б-МОДЕЛ1 ОПИСУ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
Актуальшсть теми дослiдження. Розвиток економiки держави в цшому, його окремих галузей, будь-якого окремого суб'екта господарсько1 дiяль-ност заснований на розширеному ввдтворенш мате-рiальних цiнностей, i, в першу чергу, засобiв вироб-ництва. Основою такого прогресу е швестищйна дь яльнiсть у реальних секторах економши, яка пред-ставляе складний, рiзноманiтний, багаторiвневий i взаемозалежний процес. Базою ж iнвестицiйноl дь яльност е фiнансовi потоки, якi формують таке масштабне i наукомiстке поняття, як швестицл.
Дослiдженню сутносп та класифшацц, визна-ченню основних завдань i напрямшв використання, ефективност та ризикованост швестицш присвя-чено роботи значно! кшькост вчених-економiстiв. У самому загальному виглядi швестицц представля-ють собою усi види фiнансових, матерiальних i не-матерiальних активiв, ям вкладаються iнвесторами в рiзнi сектори економiки, представленi господарю-ючими суб'ектами, з метою одержання надалi пев-ного прибутку. Вiдповiдно, обсяги, динамша, структура та ефектившсть швестицш у сукупност е шди-каторами потенщалу i перспектив розвитку тдпри-емства, галузi або навiть економши цшо1 держави. Особливо це актуально в умовах виходу iз кризи, оскшьки дозволяе визначити як проблемш, так i перспективн сектори економiчноl дiяльностi.
Постановка проблеми. 1нвестиц^' являють собою настiльки рiзноманiтне i часто вживане в еконо-мщ поняття, що спроби здiйснити комплексну i едину класифiкацiю зазначено1 дефшщи, в остаточному пiдсумку перетворюються в нескiнченний процес обробки шформащйних масивiв iз включениям все нових i нових даних. Щоб розв'язати цю проблему необхвдно переглянути сам пiдхiд у побудовi i наочшй виставi поня'пйних категорш
Аналiз останшх дослiджень. Провiднi вчен i економiсти в галузi швестищйного проектування i швестищйно1 полiтики останнш час придiляють значну увагу вивченню й аналiзу економiчноl сутно-сп поня^йно! категорп «инвестици» та «швести-щйш проекти». Основн теоретичн розробки з ана-лiзу економiчноl сутносп даних термiиiв були ви-значен в працях зарубiжиих вчених: М. Книша [1], Л.Дж. Гитмана, М.Д. Джонка [6], Б. Райзберга [8], Р. Кемпелла [9], П. Завлина [10], М. Лапусти [11] та iнших. Дан питання також були розглянуп в працях вiтчизияиих фахiвцiв, таких як I.A. Бланк [2], Г.В. Козаченко, О.М. Антшов, О.М. Ляшенко,
Г.1. Дiбнiс [2], В.Г. Федоренко [3], А.В. Мертенс [4], А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Г.О. Партин [13], Ю. В. Дегтярёва [15], Т.В. Майорова [17], А.В. Савчук [18], Г.Ю. Попова [21] та iншi. Водночас рiзно-маштнють трактувань поняття «швестици» та «шве-стицiйнi проекти» викликае труднощi у визначеннi сутносп економiчних процеив i складових, якi стоять за даною категорiею. Для користувачiв необ-хiдне створення такого ушверсального визначення, яке дозволило б видшяти певний сегмент або, якщо можна так виразитися, «поня^йний кластер» iз зага-льного фундаментального формулювання.
Метою статт е науково-теоретичне обгрунту-вання принципово нового формату структурування понятшно! категори «анвестицп».
Виклад основного матер1алу досл1дження. Аналiзуючи свiтовий досвiд розвитку швесттцйно! дь яльносп, слiд зазначити, що багато вiтчизняних та за-кордонних дослiдникiв продовжують доповнювати i уточнювати економiчну iнтерпретацiю поняття «швестици», яке походить вiд латинського слова «invest», що означае «вкладати». При цьому вкладник (швес-тор) розраховуе на компенсацию вкладених кошта за рахунок такого приросту капталу, який покривае втрати вiд шфляци в майбутньому перiодi й можливi ризики. Дану iнтерпретацiю поняття местицш дають у сво!х роботах М.1. Книш, Б.А. Перекапв, Ю.П. Тю-тиков, I.A. Бланк [1, 2].
Там автори, як Г.В. Козаченко, О.М. Антшов, О.М. Ляшенко, Г.1. Дiбнiс, В. М. Федоренко, В.В. Мильшк, також квалiфiкують iнвестицil як «вкла-дення капiталу з метою наступного його збть-шення» [3-5]. Аналопчне формулювання дають Лоренс Дж. Птман i Майкл Д. Джонк, як розумiють тд швестищями «спосiб примiщення катталу, який повинен забезпечити збереження або зростання вар-тосп капiталу та (або) принести позитивну величину доходу» [6].
З наведених формулювань випливае, що по суп швестици - це сьогодшшм ресурси, дохiд вiд використання яких очiкуеться в майбутньому. Так, на-приклад, А.В. Мертенс тд iнвестицiями розумiе «придбання реальних або фшансових активiв, тобто це сьогодшшш витрати, метою яких е одержання майбутшх вигiд», як являють собою «сукупнють за-собiв, реалiзованих у формi довгострокових вкла-день засобiв або довгострокових вкладень катталу (капiталовкладень)» [7]. Подiбне визначення приво-
дять у своему словнику i Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозов-ський та €.Б. Стародубцева [8].
Класики економiчноl теорп Кембелл Р. Маккон-нелл та Стенлi Л. Брю, дають наступне трактування ш-вестицiй: «це витрати на виробництво i накопичування засобiв виробництва та збiльшення матерiальних запа-ав» [9].
П.Н. Завлiн, А.В. Васильев, А.1. Кноль указу-ють, що: «швестицл являють собою всi види вкла-дення капiталу в формi майнових i iнтелектуальних цiнностей в економiчнi об'екти з метою одержання в майбутньому доходiв або шших вигiд» [10].
Багато сучасних вчених дають бiльш розши-рене визначення термiну «анвестицп». Наприклад, М.Г. Лапуста характеризуе iнвестицil як «кошти, щ-льовi банкiвськi вклади, па!, акци та iншi цiннi па-пери, технологи, машини, устаткування, лщензп, у тому чи^ i на товарн знаки, кредити, будь-яке iнше майно або майновi права, iнтелектуальнi цш-носп, вкладен в об'екти тдприемницько1 та iнших видiв дiяльностi з метою одержання прибутку (доходу) i досягнення позитивного соцiального ефек-ту» [11].
1.В. Сергеева та 1.1. Веретеннжова приводять наступну штерпретащю: «тд iнвестицiями в широкому сена необхвдно розумiти кошти, мaйновi та ш-телектуaльнi цiнностi держави, фiзичних осiб, що направляються на створення нових пiдприемств, розширення, реконструкщю i техшчне переозбро-ення дточих, придбання нерухомосп, aкцiй, облк^а-цш та iнших цiнних пaперiв i aктивiв з метою одержання прибутку 0 або iншого позитивного ефекту» [12].
А.Г. Загороднш iнвестицil визначае в такий спосiб: «гротов^ мaйновi, iнтелектуaльнi цiнностi, як вкладаються в об'екти тдприемницько1 та iнших видiв дiяльностi з метою одержання прибутку або досягнення сощального ефекту; каттальш вкла-дення в розвиток виробництва або невиробничу сферу» [13].
Г.1. 1ванов пропонуе наступний вaрiaнт тер-мiну, що aнaлiзуеться: «швестицп - це всi види та форми майнових, шформацшних щнностей, у тому чи^ права на них, вкладеш в розвиток людських
Слад особливо тдкреслити, що шнцевими спо-живачами iнвестицiй е не господaрюючi суб'екти (юридичнi особи), а фiзичнi особи, якi е власниками швестищйного об'екта, i якi безпосередньо особисто
ресурав i в об'екти будь-яко1 дiяльностi з метою приросту катталу, досягнення !х високо! рентабельности i (або) iншого корисного ефекту» [14], який, як вiдзнaчaють окремi дослiдники, долае технократич-ний тдхвд до iнвестицiй, тому що в змют даного по-няття вводиться розвиток людського катталу, як найвищо1 цшносп [15].
У Закон Украши «Про iнвестицiйну дiяль-шсть» № 1955-12 ввд 10.12.1991 р. приводиться наступне визначення: «1нвестищями е вс види майнових i iнтелектуaльних цiнностей, вкладених в об'екти тдприемницько1 та iнших видiв дiяльностi, у ре-зультaтi яко! створюеться прибуток (дохiд) або до-сягаеться соцiaльний ефект. Такими щнностями мо-жуть бути: кошти, цiльовi бaнкiвськi вклади, па1, ак-цл та iншi цiннi папери; спонукуване i нерухоме майно (будинки, спорудження, устаткування та iншi мaтерiaльнi щнносп); мaйновi права iнтелектуaль-но! власностц сукупнiсть технiчних, технологiчних, комерцiйних та iнших знань, оформлених у виглядi техшчно1 документацп, навичок i виробничого до-свiду, необхiдних для оргашзацп того або iншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудженнями, устаткуванням, а також iншi мaйновi права; iншi цiнностi. 1нвестици у вiдтворення основних фондiв i на прирiст матерь ально-виробничих зaпaсiв здiйснюються у формi ка-ттальних вкладень» [16].
Представлена в Закон Укра1ни «Про швести-цiйну дiяльнiсть» дефiнiцiя часто використовуеться в якост базисного визначення у фундаментальних наукових працях вiтчизняних дослвднишв-економю-■пв, наприклад, таких як Т.В. Майорова [17], В.П. Савчук [18], Н.О. Татаренко [19].
Анaлiзуючи наведет ратше визначення, слщ видiлити основш склaдовi економiчноl категорп «ш-вестицп», як умовно можна роздiлити на чотири взaемозaлежнi елементи, що характеризують еконо-мiчну сутшсть даного термiну: суб'ект, об'ект, мета, перiод. Умовно дат характеристики в динамщ визначення «анвестицп» складають логiчний ряд, на-очно представлений на рис. 1.
защкавлеш в одержaннi в майбутньому максимального доходу ввд впровадження конкретно1 iнвести-цл. Ввдповвдно, концептуальна модель побудови де-фшци «швестицл» буде складатися з окремих бло-
Що швестують? Куди? З якою метою? На який строк?
Господарюючий суб'ект Одержання певно1 вигоди Перiод окупносп i дaлi
Вид ресурав
Рис. 1. Логiчний рядок понятшнот категорп «швестицп» (власна розробка)
kîb, розташованих послвдовно, вiдповiдно до запро-понованого ратше логiчного ланцюжка.
Також слiд зазначити, що в запропонованш мо-делi побудови понятшно1' категорiï <анвестицп», блоки рiзняться як по мiсцезнаходженню по тимча-совiй осi, так i несуть рiзний обсяг iнформацiï. Наприклад, блок «З якою метою?» е сам по собi вектором, напришнщ якого iнвестор бажае бачити додат-ковий дохiд. Блок «На який строк?» можна тради-щйно згрупувати по трьом тимчасовим вiдрiзкам: короткостроковi iнвестицiï (до одного року), серед-ньостроковi (вiд одного до трьох рошв) i довгостро-ковi (бiльш трьох рошв). Даний розподiл е досить умовним i ввдображае iснуючi тенденцiï по реалiза-ujï iнвестицiйних проектов в Украш. I, нарештi, блоки «Що iнвестують?» i «Куди iнвестують?» е ба-зисними, оскiльки з них безпосередньо починаеться процес iнвестицiйноï дiяльностi. Розглянемо бшьш докладно складовi цих блошв.
Блок «Що iнвестують?» представляе характеристику щнностей i ресурив (майнових, фшансо-вих, iнтелектуальних тощо), вкладених у певнi об'екти виробничого i невиробничого призначення. За основу виберемо перелш можливих iнвестицiй-них ресурав, перерахованих у Законi Украши «Про швестищйну дiяльнiсть» [16].
Блок «Куди швестують?» припускае вказiвку суб'екта швестування, до яко1' вiдносяться активи господарюючих суб'екпв Украши. Залежно вiд форм власносп i у вiдповiдностi зi ст. 63 Цивiльного кодексу Украши видiляють так види тдприемств:
У той же час необхщно ввдзначити, що плоска модель понятшнох категорп «нвестицп» мае ста-тичт властивосп i не враховуе динaмiку тимчасо-вих складових. У даному контекст! слщ урахувати думку видатного вченого Джона Захмана, який пи-
- приватне пiдприемство, яке дiе на основi при-ватно1 власносп громадян або суб'екта господарю-вання (юридично1 особи);
- пiдприемство, яке дiе на основi колективно1 влaсностi (тдприемство колективно1 влaсностi);
- комунальне тдприемство, яке дiе на основi комунально1 влaсностi територiaльноl громади;
- державне тдприемство, яке дiе на основi дер-жавно1 влaсностi;
- тдприемство, засноване на змшатй формi власносп (на бaзi об'еднання майна рiзних форм влaсностi);
- загальне комунальне тдприемство, яке дiе на договiрних засадах загального фiнaнсувaння (утри-мування) вiдповiдними територiaльними громадами - суб'ектами ствробггництва;
- iншi види тдприемств, що передбачет законом [20].
Таким чином, на пiдстaвi шформацл даних двох блоков, можна побудувати матрицю, що визна-чае можливий формат iнвестувaння конкретних ви-дiв мaтерiaльних або немaтерiaльних ресурав у кон-кретний суб'ект iнвестувaння. При цьому форму-еться базисний елемент (гтздо), яке е основою для початку здшснення iнвестицiйного процесу (див. таблицю). Так, у представлетй тaблицi е 40 ва-рiaнтiв (8 х 5) базисних умов швестування, ям скла-даються iз двох цифр. Перша цифра визначае вид ш-вестицiйних ресурсiв, друга - суб'ект iнвестувaння.
сав, що «...плоска схема в явному видi включае тальки роздiл оперaцiйного часу тдприемства, а цього зовсiм недостатньо для цiлей упрaвлiння проектами розвитку ...» [22].
Таблиця
Визначення базисних умов швестування (власна розробка)_
1. Приватне пiдприем-ство 2. Шдприемство колективно1' власносп 3. Державне тдприем-ство 4. Шдприемство зi змшаною формою власносп 5. Iншi види тдпри-емств
1. Кошти 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5
2. Цшт папери 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5
3. Рухоме i неру-хоме майно 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5
4. Мaйновi права штелектуально1 влaсностi 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5
5. Ноу-хау 5.1 5.2 5.3 5.4 5.5
6. Права користу-вання 6.1 6.2 6.3 6.4 6.5
7. Iншi мaйновi права 7.1 7.2 7.3 7.4 7.5
8. Iншi тнносп 8.1 8.2 8.3 8.4 8.5
Грунтуючись на досввд побудови ЭБ-Моделей, систем, що трансформуються, доц!льно розглянути можливiсть додавання до плоско! схеми, представлено! в таблищ, о« стратегiчного часу i побудови об'емно! моделi категорi! «швестищ!». У якостi к!н-цево! мети о« часу буде виступати «одержання доходу вiд швестищй», а к!льк!сть перiодiв часу на о« буде становити перiод реалiзацi! iнвестицiйного проекту. Крiм того, як ввдзначав у сво!й роботi Е.З. Зиндер, характер розташування компонентiв у
третьому вимiрi вiдрiзняеться бiльшою р!зномашт-тстю, оск!льки в реальному житт! багато процеив трансформацi! йдуть паралельно та гтерацшно. Тому треба усвiдомлено управляти паралельнiстю, сполу-чаючи i координуючи проекти р!зних тип!в, напри-клад, проекти розвитку п!дприемства (у нашому ви-падку iнвестицiйнi проекти) [23].
Таким чином, ЭБ-Модель поня^йно! категорп «iнвестицi!» можна представити в наступному ви-гляд! (рис. 2):
Термш реал1зацш швестищйного проекту
Проектування
Анал13 (стратепя дш)
Стратепчний час в цшан розвитку шдпркемства
Використання
1.1 1.2 1.3 1.4 1.5
2.1 2.2 2.3 2.4 2.5
3.1 3.2 3.3 3.4 3.5
4.1 4.2 4.3 4.4 4.5
5.1 5.2 5.3 5.4 5.5
6.1 6.2 6.3 6.4 6.5
7.1 7.2 7.3 7.4 7.5
8.1 8.2 8.3 8.4 8.5
Базиса! умови швестування
Час в шпон реалпацп швесттгщгного проекту
Рис. 2. ЭБ-Модель понятшноТ категорп «швестицп» (власна розробка)
Перевагою запропоновано! ЭБ-Модел! е те, що одержуваш в гшздах окрем! випадки можуть бути погоджеш не тальки для якогось року !нвестицш, але ! на к!нцях ус!х в!др!зшв ос! часу, на якш визнача-еться перюд здшснення !нвестиц!йно! д!яльност!
Слад зазначити, що при розгляд! категорп «ш-вестицп» необхвдно враховувати наступи! моменти: - к!нцевий результат 1нвестицш повинен ввд-шкодувати як понесен! швестицп, так ! втрату альтернативно! прибутковост ввд використання кат-талу, що !нвестуеться, протягом певного строку (за-безпечити одержання додаткового доходу або до-даткових благ);
- 1нвестицп вилучають !з обиового кап!талу господарюючого суб'екта певний ресурс на строк здшснення даних швестицш
Також, необхвдно п!дкреслити, що юнуе по-милкове ототожнення понять «анвестищя» ! «кап!та-льн! вкладення». Так, наприклад, укра!нська Вшше-д!я дае наступне трактування: «Лнвестищя, кап!та-льн! вкладення - господарська операшя, яка перед-бачае придбання основних фонд!в, нематер!альних актив!в, корпоративних прав та цшних папер!в в об-мш на кошти або майно» [24]. 1нвестицп ж, кр!м вкладень в основний каттал господарюючого суб'екта, можуть здшснюватися ! в обп-овий кап!тал, а також ! в р!зш фшансов! шструменти, що буде кла-сиф!куватися як фшансов! !нвестиц!!. Отже, катего-
ргя «инвестиция» е бiльш об'емним визначенням, нiж «каттальш вкладення», i 1хне ототожнення е неко-ректним.
Висновки. Таким чином, будучи одшею з най-частше вживаних категорiй в сучаснiй економiчнiй лiтературi, категорiя «швестицл», проте, залиша-еться визначенням, яке вимагае постойного уточ-нення i доповнення. Широкий спектр формулювань зазначено! понятшнох категорп вимагае ввд спожи-вачiв проведения додаткових уточнень, щоб повш-стю адаптувати iснуючi визначення пiд необхвдний йому формат. Крiм того, юнуе ряд традицiйних «клiше», якi пiдмiнюють дiйсний змiст дефшщд «ш-вестицп» i е не бiльш, шж похiдними дано! еконо-мiчноl категорп. У зв'язку з цим, пропонуеться принципово новий пiдхiд в «конструюванш» понятийного апарата економiчних до^джень, заснова-ний на формуваннi базисно! матрицi визначення, з наступною li трансформацiею в часi. Отримана у результат подiбноl побудови ЭБ-Модель певного тер-мiну (у даному випадку поняття «анвестицп»), до-зволяе видшити споживачевi необх1дний йому «по-нятiйний кластер» i розглянути його тимчасову ш-терпретацiю.
Лiтература
1. Кныш М.И. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности / М.И. Кныш, Б.А. Перекатов, Ю.П. Тютиков. - Спб.: «Бизнес-пресса», 1998. - Э15 с. 2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. - Киев: МП «ИТЕМ», ЛТД, 1995. - Э15 с. Э. Козаченко Г.В. Управлшня швестищями на тдприемство монографiя / Г.В. Козаченко, О.М. Антшов, О.М. Ляшенко, Г.1. Дiбнiс. -К.: Лiбра, 2004. - С. 15. 4. Федоренко В.Г. 1нвесто-знавство: тдручник / В.Г. Федоренко. - 2-ге вид., перероб. - К.: МАУП, 2002. - С. 7. 5. Мыльник В.В. Инвестиционный менеджмент: учеб. пособие / В.В. Мыльник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Академ. Проект, 2002. - С. 6. 6. Гитман Л.Дж. Основы инвестирования: учебник / Л.Дж. Гитман, М.Д. Джонк. - М.: Дело, 1999. - С. 10. 7. Мер-тенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории / А.В. Мертенс. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - С. 41, 111. 8. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2005. - С. 128. 9. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенли Л. Брю. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: пер. с англ. / Р.М. Кемпбелл, Л. Брю Стенли. - Таллинн 199Э. - С. Э99. 10. Завлин П. Н. Оценка экономической эффективности инвестиционных проектов (современные подходы) / П. Н. Завлин, А. В. Васильев, А. И. Кноль. - СПб.: Наука, 1995. - С. 30. 11. Лапуста М. Г. Риски в предпринимательской деятельности / М.Г. Лапуста,
Л.Г. Шаршукова. - М.: ИНФРА-М, 1998. - С. 13. 12. Сергеев И.В. Организация и финансирование инвестиций / И.В. Сергеев, И.И. Веретенникова. -М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 5. 13. Загоро-днш А.Г. 1нвестицшний словник: навч. поаб. / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Г.О. Партин. - Львiв: Бескид Бгт, 2005. - С. 196. 14. Иванов Г.И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования: учеб. пособие / Г.И. Иванов.- Ростов н/Д: Феникс, 2002. - С. 24. 15. Дегтярёва Ю.В. Методы управления инновационно-инвестиционной деятельностью на промышленных предприятиях: дис. ... канд. екон. наук: 08.06.04 / Ю. В. Дегтярёва. -Мариуполь, 2007. - С. 12. 16. Про швестицшну дь яльшсть: Закон Украши ввд 18 вересня 1991 р. № 1560-XII // Ведомост Верховно!' Ради Украши. -1991. - № 47. - Ст. 646. - змш i допов.). 17. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть: Навчальний поибник. / Т.В. Майорова. - Кшв: Центр навч. лгт., 2004. - 376 с. 18. Савчук А.В. Теоретические основы анализа инновационных проектов в промышленности: монография / А.В. Савчук; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2003. -448 с. 19. Татаренко Н.О. Теорл швестицш: навч. поаб. / Н.О. Татаренко, А.М. Поручник. - К: КНЕУ, 2000. - 160 с. 20. Господарський кодекс Украши ввд 16.01.2003 р. № 436-IV // Ввдомосп Верховноï Ради Украши. - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. -Ст.144. 21. Попова Г.Ю. Управлшня ступенем лш-ввдност iнвестицiйних проектов на рiзних етапах 1х реалiзацiï / Г.Ю. Попова // Управлiння економшою: теорiя та практика: зб. наук. пр. - Кшв: 1ЕП НАН Украши, 2016. - С. 191-198. 22. Zachman John A. Enterprise Architecture: The Past and the Future // Article published in DM Review Magazine. December 1999 Issue. - 226 р. 23. Зиндер Е.З. 3D-предприятие - модель стратегии трансформирующейся системы [Электронный ресурс] / Е.З. Зиндер. - Режим доступа: http://ezinder@osp.ru. 24. 1нвестищя [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki.
Стрельшков Р. М. Науковий шдхщ до фор-мування 3D-Моделi опису швестицшних проек-^в
Проаналiзовано свгтовий досвщ економiчноï ш-терпретацп поняття ««нвестици». Видшено основн складовi економiчноï категорп «швестицл», як умовно можна роздшити на взаемозалежш еле-менти, що характеризують економiчну сутшсть даного термiну. Встановлено, що дат характеристики в динамщ визначення «швестицл» складають ло-гiчний ряд, який складаеться iз чотирьох основних блокiв. Побудовано матрицю, що визначае можли-вий формат iнвестування конкретних видiв матерiа-льних або нематерiальних ресурсiв у конкретний суб'ект швестування. Ввдзначено, що плоска модель
понятшно! категорп <анвестицп» мае статичш влас-тивост ! не враховуе динам!ку тимчасових складо-вих. Запропоновано додавання до плоско! схеми ба-зово! матриц! ос! стратепчного часу ! побудови об'емно! модел! категорп «швестицп» у вид! ЭБ-Мо-дел! Доведено, що отримана у результат! побудови ЭБ-Модель певного терм!ну дозволяе видшити спо-живачев! необх!дний йому «понят!йний кластер» ! розглянути його тимчасову штерпретацто.
Ключовi слова: 1нвестицп, iивестицiйиий проект, змют поняття, лопчний ряд, базова матриця, ЭБ-Модель.
Стрельников Р. Н. Научный подход к формированию 3В-Модели описания инвестиционных проектов
Проанализирован мировой опыт экономической интерпретации понятия «инвестиции». Выделены основные составляющие экономической категории «инвестиции», которые условно можно разделить на взаимозависимые элементы, которые характеризуют экономическую сущность данного термина. Установлено, что данные характеристики в динамике определения «инвестиции» составляют логический ряд, который состоит из четверых основных блоков. Построена матрица, которая определяет возможный формат инвестирования конкретных видов материальных или нематериальных ресурсов в конкретный субъект инвестирования. Отмечено, что плоская модель понятийной категории «инвестиции» имеет статические свойства и не учитывает динамику временных составляющих. Предложено добавление к плоской схеме базовой матрицы оси стратегического времени и построения объемной
модели категории «инвестиции» в виде 3Б-Модели. Доказано, что полученная в результате построения 3Б-Модель определенного термина позволит выделить потребителю необходимый ему «понятийный кластер» и рассмотреть его временную интерпретацию.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный проект, составляющие понятия, логический ряд, базовая матрица, ЗБ-Модель.
Strielnikov R. Scientific going near forming of 3D-Mоdel of description of investment projects
World experience of economic interpretation of investment concept is analysed. The basic constituents of economic category are distinguished investments that conditionally can be divided into interdependents elements, that characterize economic essence of this term. It is set that these descriptions in the dynamics of determination of investment make a logical row that consists of four basic blocks. A matrix that determines the possible format of investing of concrete types of material or nonmaterial resources in concrete subject of investing is built. It is marked that a flat model of concept category of investment is static characteristics and does not take into account the dynamics of temporal constituents. Adding to the flat chart of base matrix of axis of strategic time and construction of by volume model of investment category is offered as 3Б-Mоdel. It is well-proven that the 3Б-Mоdel of certain term got as a result of construction will allow to distinguish to the consumer a necessary to him concept cluster and to consider his temporal interpretation.
Keywords: investments, investment project, making concepts, logical row, base matrix, 3Б-Mоdel.
Стаття надшшла до редакцл 05.05.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
