CC BY
29
УДК 658.5.009.12:631.11
НАУКОВО ОБГРУНТОВАН1 П1ДХОДИ ДО ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИРОБНИЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИеМСТВ
С.О. НЫтченко к.е.н., доцент
Нацюнальний утверситет бюресурсгв i природокористування Украгни, Кигв, Украгна
Нттченко С.О. Науково обгрунтоват тдходи до економiчноi ефективностi виробничоi дiяльностi стьськогосподарських тдприемств
Доолджено теоретичн питания екожмчно! ефекгивносл виробничо! дiяльностi сшьсько-господарських тдприемств. Проанатзовано взаемозв'язок eкономiчних катeгорiй «ефективтсть» та «продуктивтсть». Розглянуто сучаснi тeорeтичнi тдходи до визначення екожмчно! eфeктивностi. Практично ввдображено теоретичних тверджень на основi побудови лопстично! функцп криво! виробничих можливостей.
Ключовi слова: ефективтсть, виробництво, перспектива, тдприемство, сiльськe господарство
Никитченко С.А. Научно обоснованные подходы к экономической эффективности производственной деятельности сельскохозяйственных предприятий
Исследованы теоретические вопросы
экономической эффективности производственной деятельности сельскохозяйственных предприятий. Проанализирована взаимосвязь экономических категорий «эффективность» и «производительность». Рассмотрены современные теоретические подходы к определению экономической эффективности. Практически отражено изложенные теоретические вопросы на основе построения логистической функции кривой производственных возможностей.
Ключевые слова: эффективность, производство, перспектива, предприятие, сельское хозяйство
Nikitchenko S.O. Scientifically grounded approach to the economic efficiency of the production activity of agricultural enterprises
Theoretical economic efficiency of agricultural production enterprises. Analyzed the relationship of economic categories "efficiency" and "productivity." The modern theoretical approaches to the definition of economic efficiency. Almost reflected theoretical statements on the basis of building logistic function curve of production capabilities.
Keywords: efficiency, manufacturing, enterprise, business, agriculture
Питання ефективносп функцюнування e основным для будь-яко! оргашзацп, дiяльнiсть яко! мае на мет! отримання прибутку. Особливо актуальним воно е для сшьськогосподарських тдприемств. Поставлен в рамки сезонносп виробництва i залежносп вщ природно-ктматичних умов вони змушеш постшно удосконалювати технолопю виробничо! дiяльностi, знаходити оптимальш оргашзацшш системи вщповщно! виробничо! структури, постiйно шукати шляхи зниження рiвня собiвартостi. В Укра!нi вирiшeння поставлених задач ускладнюеться значними трансформацшними процесами, що вiдбуваються протягом останшх дeсятилiть.
Ефeктивнiсть е важливою науковою катeгорieю, яка широко використовуеться в теоретико-методолопчному планi у рiзних галузях науки, для аналiзу рeзультатiв певного виду дiяльностi. Даний тeрмiн походить вщ тeрмiну «ефект», який в свою чергу е похщним вщ латинського «effectus», що в пeрeкладi означае результат, наслiдок яких-небудь причин, сил, дш, заходiв.
Аналiз останшх дослвджень та публiкацiй
Дослiджeнню питання eкономiчно!
eфeктивностi функцiонування пiдприeмств присвячено науковi роботи багатьох провiдних вичизняних i зарубiжних вчених. Серед них можна видiлити: А. А. Азрмна, В. Я. Месель-Веселяка, В. Г. Андайчука, С. В. Мочерного та шших. В сво!х дослщженнях вони спираються на тeорeтичнi дослщження таких учених як В. Паретто, Е. Долан, В. Нордгауз, П. Самуельсон, А. Маршалл та ш.
Мета статт1: аналiз теоретичних положень категорп eфeктивнiсть та виявлення напрямiв !! поглиблення враховуючи спeцифiку аграрного пiдприeмництва.
Виклад основного матерiалу
Економiчну eфeктивнiсть як складну i багатогранну катeгорiю в зарубiжнiй науцi визначають як: вiдношeння мiж витратами рeсурсiв i обсягом товарiв та послуг, як1 виробляються з цих ресурав; максимальний обсяг виробництва товарiв та послуг з використанням мшмально! вартостi рeсурсiв;виробництво товарiв певно! вартостi за найменших витрат ресурав;
отримання максимуму з доступних для людини обмежених ресурав; вiдношення цiнностi результату до щнностей витрат та iн. Так Е. Долан та Д. Лщсен вважають, що поняття «ефективносп у виробнищга, як i бiльш широке поняття ефективностi, включае у себе загальноприйняте значения - уникнення витрат» [3].
Зокрема В. К. Савчук стверджуе, що економiчна ефективнiсть полягае в одержанш максимального результату з одинищ виробничого ресурсу [8]. Близьке за змютом визначення наведене С. В. Слухаем: «Випуск даного обсягу продукцп з мiнiмальними середнiми витратами або випуск максимального обсягу продукцп за даного обсягу виробничих ресурав» [5].
1нша частина економiчних науковщв подiляють думку, що економiчна ефектившсть показуе к1нцевий позитивний ефект ввд використання засобiв виробництва i живо! пращ, вщдачу сукупних вкладень. В сустльному господарствi - це одержання максимального прибутку з кожного гектара земл^ вiд кожно! голови худоби при найменших затратах живо! й уречевлено! працi [2]. 1дентичне за змютом е
твердження С. В. Мочерного, що економ1чна ефектившсть - це досягнення найбшьших результапв за найменших витрат живо1 i уречевлено1' працi [6].
Ще одна когорта науковщв притримуеться думки, що при визначенш економiчноï ефективностi необхiдно брати за основу прирют прибутку [4, 9].
Як зазначалось, ключовими у цих тдходах е теза вщношення ефекту до затрачених ресурсiв. Тобто в даному випадку мае мюце класична економiчна аксiома Г-Т-Г", де Г слщ розглядати, як ресурси затрачеш на виробництво певного виду продукцп (Т), а Г" е результатом, ефектом, прибутком. Тодi трансформована формула схематично матиме наступний вигляд (рис. 1.).
Найпростша класифiкацiя виробничих ресурав передбачае подiл на наступнi фактори виробництва:
— земля;
— робоча сила (праця);
— каттал;
— грошг
Зовнiшнi фактори
1.Державна политика;
2.Фшансово-кредитний механiзм;
3.Ринковий мехашзм;
Внутрiшнi фактори
1.Органiзацiйно-
господарський
механiзм;
2.Внутршньо-
еконоiчний
механiзм
3.Iнформацiйнi
ресурси;
4.Маркетинг;
5.Контроль виробничоï дiяльностi;
6.Результати виробництва
Рис. 1. Схема впливу внутршшх i зовшшшх чинник1в на формування ефективностi виробництва
Економiчна ефективнiсть охоплюе проблему «затрати випуск», iнакше кажучи, вона характеризуе зв'язок мiж к1льк1стю економiчних ресурав (фaкторiв виробництва) i к1льк1стю отриманих в результaтi виробництва продуктiв i послуг. Вона вiдобрaжaе результaтивнiсть суспшьного виробництва. Чим бiльшa к1льк1сть продукцп отримуеться вiд використаних ресурсiв, тим вищою вважаеться ефективнiсть суспiльного виробництва. При цьому виготовлений суспшьний продукт, який е результатом виробництва, повинен вщповщати суспiльним вимогам, реальному платоспроможному попиту, що е спiввiдношенням мiж цiною продукцiï та його обсягом, який споживaчi хочуть i можуть купити за такою цiною [10].
Конкретно ощнюючи ефективнiсть гaлузi, слщ враховувати ïï особливостi, як1 значно впливають
на кiнцевi результати. Адже виробнича дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприемств безпосеред-ньо пов'язана з живими оргашзмами, землею i залежить вiд !! родючосп та рiвия використання.
В. Е. Рибалшн при визначеннi ефективносп сiльськогосподарського виробництва видiляе двi групи показник1в [1]:
— показники продуктивносп, до яких вiдносять урожайнiсть i продуктивнiсть тваринництва;
— показники забезпеченосп, належать показники об'ему сшьськогосподарсько! продукцп на душу населення i показник руху запаав (держaвнi закупка сшьськогосподарсько! продукцп).
В. Г. Андрiйчук наводить класифжацшш ознаки, що характеризують економiчну ефективнiсть ведення господарсько! дiяльностi i е
важливими з точки зору оцшки та аналiзу pi3Hm CTopiH дiяльностi - наступнi [2]:
1. За ступенем охоплення ресурав (витрат), за якими розраховуються показники ефективносп:
— економiчна ефективнiсть використання окремих видiв ресурсiв (к1льк1сно вона вимiрюeться частковими показниками ефективностi);
— економiчна ефективнiсть використання сукупних ресурав (визначаеться за узагаль нюючими показниками економiчноï ефективностi)
2. За стащею руху авансованоï в ресурси вартосп:
— економiчна ефективнiсть використання засто-совуваних ресурсiв;
— економiчна ефектившсть використання вироб-ничоспожитих ресурсiв.
3. За видом економiчного ефекту (кшцевого результату), на базi якого визначаеться ефектившсть:
— продуктившсть виробництва (шд цим термiном ми розумiемо економiчну ефективнiсть, що визначаеться на основi валовоï або товарноï продукцiï («продукт-продуктившсть»));
— рентабельнiсть або прибутковють економiчна ефективнiсть, що визначаеться на основi прибутку.
4. За вкладом у формування загального економiчного ефекту (результату):
— ефектившсть масштабу;
— ефектившсть розмщення ресурав;
— ефектившсть структури виробництва.
5. За способом визначення економiчноï ефективностi:
— економiчна ефектившсть додаткових вкладень;
— порiвняльна економiчна ефективнiсть;
— гранична економiчна ефектившсть.
6. За функцюнальною спрямованiстю окремих заходiв пiдвищення економiчноï ефективностi виробництва:
— економiчна ефективнiсть запровадження ново1' технiки й обладнання;
— економiчна ефективнiсть прогресивних технологiй;
— економiчна ефективнiсть засобiв захисту рослин i тварин,
— економiчна ефективнiсть хiмiзацiï виробництва;
— економiчна ефективнiсть бiотехнологiй;
— економiчна ефективнiсть оргашзацшно-економiчних заходiв.
7. За видами дiяльностi шдприемств:
— економiчна ефективнiсть основно1' (операцшноГ) дiяльностi пiдприемства;
— економiчна ефектившсть швестицшно1' дiяльностi;
— економiчна ефектившсть фшансово1' дiяльностi пiдприемств.
8. За галузевою градацiею сiльсько-господарського виробництва:
— економiчна ефективнiсть функцiонування рослинництва;
— економiчна ефектившсть функцюнування тваринництва;
— економiчна ефективнiсть функцюнування окремо1' галузi;
— економiчна ефектившсть виробництва окремих видiв продукцiï.
9. За крш^ем органiзацiйноï будови шдприемства:
— економiчна ефективнiсть дiяльностi виробничого пiдроздiлу пiдприемства (бригади, ферми, ланки, загону тощо);
— економiчна ефектившсть дiяльностi господ-дарсько-вiдокремленого майнового комплексу: фшп, дочiрнього пiдприемства;
— економiчна ефективнiсть функцiонування пiдприемства за вама видами дiяльностi. Вiдповiдно кожному з наведених видiв
економiчноï ефективностi притаманш вiдповiднi економiчнi показники, що характеризують ïï рiвень i динамiку змши.
В загальному видiляють наступнi види економiчноï ефективностi: 1) ефективнiсть сшьського господарства як галузi народного господарства; 2) ефектившсть окремих галузей сшьського господарства (рослинництва, тваринництво, матерiально-технiчне
забезпечення); 3) ефективнiсть виробництва окремих сшьськогосподарських культур або тваринницько1' продукцiï; 4) ефектившсть структурних пiдроздiлiв сiльськогосподарських шдприемств; 5) ефектившсть окремих заходiв.
В крашах з ринковою економiкою ефектившсть шдприемств малого бiзнесу визначаеться в основному двома показниками: обсягом продаж i масою прибутку, а для середнього i великого, ^м названих показник1в -розмiри активiв i акцiонерного кашталу [9].
Однiею з найуспiшнiших методик визначення ефективносп виробництва е система розроблена на основi факторного аналiзу фахiвцями американсько1' корпорацiï «DuPont».
Досить часто категорш «ефектившсть» ототожнюють з «продуктившстю». Дана категорiя також визначаеться сшввшношенням: концевого продукту (англ. output) до вхшного фактору (англ. input) витраченого на його виробництво. Класиф^ють на загальну продуктивнiсть факторiв та часткову продуктившсть. Загальна продуктившсть визначаеться, як вшношення загально1' суми продукпв до загально1' суми факторiв. Часткова продуктившсть - вшношення одинищ кшцевого продукту до одиниш вхiдного фактора.
По Фарреллу пiд ефективнiстю розумiють вшношення фактично1' продуктивностi пiдприемства до максимально можливо1' продуктивностi. Максимальна продуктивнiсть виражаеться межею виробничих можливостей (англ. production frontier), i вимiрювання ефективносп рiвнозначно з довжиною вiд ше1'
грaннцi. 3rigHO ^oro cinbcbKorocnogapcbKe nignpueMcTBO 6yge Ha 100 % e^eKTHBHe 3a yMOB, Konu: nO-nepme - внрo6ннцтвo 6ygb-sKOÏ npogyKmï He MO®e 36i^bmyBaTH 6e3 36inbmeHHs ogHoro hh geKinbKOx ^aKTopiB внрo6ннцтвa a6o 3MeHmeHHs внрo6ннцтвa rnmux npogyKTiB; no-gpyre - ®ogeH 3 ^aKTopiB внpo6ннцтвa He MO®e 3MeHmuracb 6e3 3HH®eHHs внpo6ннцтвa ogHoro a6o geKinbKOx npogyKTiB a6o 36inbmeHHs rnmux ^aKTopiB [7].
Pi3HHua Mi® npogyKTHBHic™ Ta e^eKTHBHic™ MO®Ha npogeMOHcTpyBaTH Ha npuKnagi puc. 2. TaK x Ta y BucTynaroTb ^aKTopaMH BHpo6HHuraa (pecypcaMH inputs) Ta sk Bupo6neHa npogyKms (output). KpuBa OS e rpaHH^ro bhpo6hhhhx MO®nHBocreH. Tohkh A, B i C - nignpueMcTBa, mo Bupo6nsroTb neBHy npogyKmro. B gaHOMy BunagKy nignpueMcTBa B i C ne®aTb Ha KpuBiu OS, to6to BOHH e TexHiHHO e^eKTHBHUMH. nignpueMcTBO A ne®HTb HH®ne гpaннцi bhpo6hhhhx MO®nHBocreH,
mo e cBigneHHHM uoro TexHiHHOÏ Hee^eKTHBHocri. Ane BOHO MO®e 36inbmuTH внpo6ннцтвo npogyKmï Ha BenuHHHy Bigpi3Ka AB 6e3 gogaTKOBoro 3anyneHHs ^aKTopiB внpo6ннцтвa. ,3,ns Toro mo6 BHMipaTH npogyKTHBHicTb noTpi6HO npoBecra npsMy go ko®hoï TOHKH 3o6pa®eHOÏ Ha rpa^iKy. B gaHOMy BunagKy nignpueMcTBO C e noKa3OBHM ocKinbKH npsMa, mo BHxoguTb 3 nonaTKy KOopguHaT goTHKaeTbca go rpaннцi bhpo6hhhhx MO®nHBocreH. To6to BH3Hanae MaKcuMyM MO®nuBOÏ npogyKTHBHocri - Bupo6nse omuManbHy KinbKicTb npogyKmï npu onTHManbHOMy 3anyneHHi Bupo6HHHHx ^aKTopiB. npu цbOмy nignpueMcTBa, mo 3HaxogaTbca b 6ygb-sKiü iHmiü Tonm Ha KpuBiü 0S BH3HanaroTbca sk TexHiHHO e^eKTHBHi, ane Ïx npogyKTHBHicTb e HH®na Hi® y C-nignpueMcTBa. OT®e, 3 BHme HaBegeHoro cnigye, mo mgnpueMCTBa MO®yTb 6yTH noBHicTM e^eKTHBHHMH i npu цbOмy MaTH pi3HHH piBeHb npogyKTHBHocri [2].
Phc. 2. npogyKTHBHicTb Ta e^eKTHBHicTb bhpo6hhhoï gisnbHocri
OKpiM TexHiHHOÏ e^eKTHBHocri (TE) M.®appenn BuginsB e^eKTHBHicTb annoKaTHBHy (AE). ,3,o6yTOK gaHHx mho®hhkîb yTBoproe 3aranbHy e^eKTHBHicTb (GE). I MO®yTb Bupa®aTucs He3ane®HO oguH Big ogHoro:
GE = TE * AE; 0 < GE < 1. (1)
CyTb nepmoÏ nonsrae b e^eKTHBHocri BHKopucTaHHs ^aKTopiB внpo6ннцтвa gns внpo6ннцтвa Toro caMoro o6csry npogyKmï, to npo annoKaTHBHy e^eKTHBHicTb roBopuMO Konu nignpueMcTBO cTOÏTb nepeg Bu6opoM pecypciB gns Bupo6HHUTBa npu gaHHx цiнax 3 MiHiManbHHMH BHTpaTaMH i BH3Hanae b skîh Mipi pimeHHs 3 MiHiManbHHMH 3aTpaTaMH i TexHiHHO e^eKTHBHe pimeHHs Bigpi3HHMTbcs oguH Big ogHoro.
npaKTHHHe Bigo6pa®eHHs gaHoro TBepg®eHHs, 3 BHKopucTaHHSM gaHHx mgnpueMCTB ^roTHHcbKoro paüoHy HaBegeHO Ha puc. 2. .HoricTHHHa $yHKms KpuBOÏ Bupo6HHHHx MO®nuBocTeü Mae Burnsg:
4,185
y =
1 + 46,414e "
(2)
Ha oci iKciB Bigo6pa®eHO BHTpaTH, a Ha oci irpeKÎB BanoBa npogyKqis (Ha 1 ra b Tucanax rpuBeHb). Tohkh, mo ne®aTb no3a KpHBoro Bigo6pa®aroTb nignpueMcTBa Bupo6HHHa gisnbHicTb skhx e Hee^eKTHBHOM. nignpueMcTBa, mo ne®aTb Ha Me®i rpaHHHHHx MO®nuBocTeü BHKopucTOByroTb cboï pecypcu onTHManbHO.
7.79
6.49 _
5.19 -
3.90 -
2.60 -
1.30 -
-i-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-r
1.7 3.5 5.2 7.0
l-1-r
7 10.5
Виробн^ витрати на 1 га, тис. грн
0
Рис. 3. Гранична межа ефективносп виробничо! дiяльностi сшьськогосподарських шдприемств Кшвсько!
обласп
Шдсумовуючи вище викладене вiдзначимо, що на даний момент вщсутш унiфiкованi тдходи до визначення ефективностi виробництва, як в мiжнароднiй практицi, так i серед украшських науковцiв. Це вимагае удосконалення принципiв облiку показнишв ефективносп суспiльного виробництва та 1х складових на рiзних рiвнях управлiння тдприемством. У цьому зв'язку зазначимо, що серед основних методiв вимiрювання й оцшки ефективностi у мiжнароднiй практиш використовують нормативний метод, багатофакторну модель i багатокритерiальний метод вимiрювання результативносп (ефективностi) виробництва. У той же час економiчнi показники або ж система вимiрювачiв конструюються таким чином, щоб вони давали чiтке уявлення про економiчну ефективнiсть спiввiдношення витрат до ефекту.
Аналiзуючи основнi положения i враховуючи особливостi становлення економiки в ринкових умовах, на нашу думку, для визначення критерш економiчноl ефективностi функцiонувания сiльськогосподарських пiдприемств, доцшьно застосувати наступне тлумачення: пiд економiчною ефективнiстю, окремого пiдприемства, слiд розумгги таке ведення господарсько! дiяльностi при якому наявний обсяг ресурсiв дозволяе отримати максимум прибутку.
Висновки
Отже, питания ефективносп функцiонувания пiдприемств на даний момент е не достатньо
вивченим. Про це говорить той факт, що на сьогодш серед економюпв-науковщв немае сшльно! точки зору стосовно визначення критерш «економiчноl ефективносп». Сучасна теорiя ефективностi чiтко розмежовуе поняття ефекту й ефективностi, розумшчи пiд першим результат заходу, а тд другим - спiввiдношения ефекту i витрат, що його викликали. Сiльськогосподарське пiдприемство буде ефективним за умов, коли: по-перше - виробництво будь-яко! продукцп не може збшьшуватись без збiльшения одного чи дешлькох факторiв виробництва або зменшення виробництва iнших продуктiв; по-друге - жоден з факторiв виробництва не може зменшитись без зниження виробництва одного або дешлькох продукпв або збшьшення iнших факторiв. Показники економiчноl ефективностi
сiльськогосподарських пiдприемств у сво1й сутi узагальнюють кiлькiснi i яшсш змiни 1х розвитку. Величина даних показнишв залежить вiд рiвия розвитку аграрного сектору економiки кра1ни, i е критерiям для формування стратеги шдприемств. Крiм того, ефективна дiяльнiсть дае можливiсть сiльськогосподарським пiдприемствам вирiшувати важливi соцiально-економiчнi питання розвитку сшьських територiй, зокрема через створення додаткових робочих мюць, пiдвищення рiвия заробпних плат, благодiйноl допомоги мiсцевим громадам.
Список л^ератури:
1. Анализ экономики. Страна, рынок, фирма. Под.ред.проф. Рибалкина В. Е.Учебник.М.: Международные отношения, 1999.304 с.
2. Ефектившсть дiяльностi аграрних пiдприемств: теорiя, методика, аналiз : [монографiя] / Василь Гаврилович Андайчук. - К. : КНЕУ, 2005. - 292 с.
3. Байцим В. Ф. Управлшня шновацшною дiяльнiстю в економiцi Украши: [колект. наук. монографiя] / [В. Ф. Байцим, С. В. Бреус, В. Г. Бурлака, В. О. Варфоломеева, С. А. Володш, Л. М. Ганущак]; наук. ред. С. А. £рохш. - К. : Нац. акад. упр., 2008. - 115 с. - (Нацюнальна академiя управлшня).
4. Бородша О. Аналiз прибутковосп виробництва рiзних видiв сшьгосппродукцп/ О. Бородша, О. Радюнов // Пропозишя. - 1998. - № 3 - с. 53-54.
5. Довщник базових термшв та понять з мiкроекономiки / С. В. Слухай. - Кшв : Лiбра, 1998. -256 с.
6. Економiчна теорiя: [Поаб.] / С. В. Мочерний. - К.: ВЦ «Акaдемiя», 2003. - 656 с.
7. Лисситса А. Бабичева Т. Теоретические основы анализа продуктивности и эффективности сельскохозяйственных предприятий. / А. Лисситса, Т. Бабичева // Discussion Paper. - 2003. -№ 49.
8. Савчук В. К. Анaлiз господарсько1' дiяльностi сшьськогосподарських тдприемств / В. К. Савчук. - К. : Урожай, 1995. -325 с.
9. Теоретичш основи дослщження економiчноï ефективносп сшьськогосподарського виробництва в умовах ринку / Л. М. Пархоменко // Економжа АПК. - 2006. - № 8. - С. 82.
10. Економiчнi потреби та штереси як рушшш сили розвитку суспшьного виробництв -http://konesh.ru/perelik-testovih-pitane-iz-suchasnih-stranica-3.html
Надано до редакцп 23.10.2014
НЫтченко Сергiй Олександрович / Sergiy O. Nikitchenko
sanik02@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Науково обгрунтоваш тдходи до eKOHOMiHHOi ефективностi виробничоi дiяльностi Ыльськогосподарських тдприемств [Електронний ресурс] / С.О НМтченко //Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 207-212. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n2.html
