Научная статья на тему 'Нарушение присяги как основание конституционной ответственности судьи'

Нарушение присяги как основание конституционной ответственности судьи Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
436
356
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ПРИСЯГА СУДДі / ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ / ЗВіЛЬНЕННЯ СУДДі / ЮРИДИЧНА ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Овчаренко Е. Н.

В статье анализируется нарушение присяги судьи как основание для привлечения его к юридической ответственности. Опираясь на положения национального законодательства, судебной практики и международно-правовых стандартов, автор приводит признаки нарушения присяги судьи.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The author analyzes breaches of judicial oath as a reason for legal liability of a judge. Based on the provisions of national legislation, judicial practice, and international legal standards significant signs of the violation of judicial oath are presented.

Текст научной работы на тему «Нарушение присяги как основание конституционной ответственности судьи»

УДК 347.962.6:35.082.6 О. М. Овчаренко,

канд. юрид. наук Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни iмет Ярослава Мудрого», м. Харюв

ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ ЯК ЩДСТАВА КОНСТИТУЦШНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 СУДД1

У стат аналiзуeться порушення присяги суддi як пiдсгава для притягнення його до юридично'' вщповщальносп. Спираючись на положення нaцiонaльного законодавства, судово'' практики й мiжнaродно-прaвових стандарт1в, авторка наводить ознаки порушення присяги суддь

Ключовi слова: присяга судд^ порушення присяги, звiльнення судд^ юридична вiдповiдaльнicrь.

Актуaльнicrь питань, пов'язаних з притягненням cуддiв до юридично'1 вiдповiдaльноcri, зумовлена низкою cуcпiльно-полiтичних i правових чинниюв. Оcтaннiм часом досить часто набувають широкого розголосу серед громадськост випадки зловживань з боку cуддiв, як-то хабарництво i вчинення дiй, неcумicних з високим званням cуддi. Таю прецеденти викривають проблеми в судовш cиcтемi, зacвiдчують, що не завжди на висою посади cуддiв призначаються або обираються особи з високими моральними якостями й бездоганною репутащею.

У вiтчизнянiй науковш юридичнiй лiтерaтурi проблему притягнення cуддiв до вiдповiдaльноcтi доcлiджувaли Л. С. Виноградова [2], С. В. Подкопаев [10, с. 119, 121], Р. О. Куйбща [5]. Судова реформа 2010 р. внесла cуттевi корективи в мехашзм виявлення й усунення правопорушень з боку cуддiв, зокрема, була змiненa процедура звiльнення cуддi з посади за порушення присяги. У результат! цього протягом 2010 р. Вища рада юстици звшьнила за щею пiдcтaвою 39 cуддiв [3]. Ця чиcельнicть cлужителiв Фемщи, яю втратили сво'1 повноваження, стала рекордною для нацюнально'' судово'' системи. Ось чому метою нашого досшдження е aнaлiз порушення суддею присяги як тдстави для притягнення його до вщповщальност.

Вiдповiдно до п. 1 ст. 105 Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус cуддiв» суддя звiльняетьcя з посади у зв'язку з порушенням ним cуддiвcькоi присяги. Факти, що свщчать про це, мають бути встановлет Вищою квaлiфiкaцiйною комiciею cуддiв Укра'ни (дaлi - ВККС) або Вищою радою юстици (дaлi - ВРЮ) [9; 2010. - № 55/1/. - Ст. 1900]. Звшьнення cуддi з посади на пiдcтaвi порушення ним присяги вщбуваеться за поданням ВРЮ пicля розгляду цього питання на ii зaciдaннi згiдно iз Законом Укра'ни «Про Вищу раду юстици» вiд 15 ciчня 1998 р. [9; 1998. - № 6. - Ст. 206]. Шсля цього Верховна Рада або Президент Укра'ни видають вщповщний акт про звшьнення cуддi з посади (постанову або указ).

Текст присяги судд^ яку вш складае пiд час першого призначення на цю посаду, мютить ст. 55 Закону Укра'ни «Про cудоуcтрiй i статус cуддiв»: "Я, (iм'я та прiзвище), вступаючи на посаду судд^ урочисто присягаю об'ективно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здшснювати правосуддя, пiдкоряючиcь лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно i сумлшно виконувати обов'язки cуддi, дотримуватися морально-етичних принципiв поведiнки cуддi, не вчиняти дiй, що порочать звання cуддi та принижують авторитет судово'' влади".

Як справедливо вiдзнaчaе А. В. Маляренко, зi змicту цiеi присяги зрозумшо, що суддя, беручи на себе обов'язок вщправляти правосуддя, зобов'язуеться суворо додержуватися морально-етичних принципiв, а також поводитися, як порядна, пдна високо'' посади людина [6, с. 27].

Конституцшний Суд Укра'ни в Ршенш вiд 11 березня 2011 р., № 2-рп/2011 констатував, що дотримання присяги е обов'язком суддi. Оск1льки оcтaннiй кореспондуеться п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституци Укра'ни, Суд пщкреслив його конcтитуцiйно-прaвовий характер i визначив цю

присягу як «односторонне, шдивщуальне, публiчно-правове, консгитуцшне зобов'язання судда» [9; 2011. - № 23.- Ст. 965]. Ё порушення - одна з тдстав для звiльнення суддi з посади за п. 5 ч. 5 ст. 126 Основного Закону.

У наукових юридичних джерелах консгитуцшну вщповщальшсгь визначають як конституцiйне провадження розслщувань i притягнення до вiдповiдальностi вищих органiв влади та !х посадових осiб за порушення конституци та шших законiв [14, с. 320]. Отже, звiльнення з посади за порушення присяги е видом конституцшно-правово1 вщповщальносп суддi, що тягне за собою суттевi змiни його правового статусу. Пщстави й порядок застосування вiдповiдних положень Основного Закону мають бути чткими й однозначними, виключати можливiсть довiльного !х тлумачення.

Мжнародш стандарти наголошують на правовт визначеност1 тдстав притягнення судд1в до в1дпов1дальност1. У Свропейськш харти про статус суддiв 1998 р. вказано, що пщстави звiльнення суддi мають бути чггко окресленi у вiдповiдному закош (п. 5.1) [7, с. 94]. Згщно з висновком Консультативно'!' ради европейських суддiв для Комiтету мшс^в Ради Свропи вiд 19 листопада 2002 р., № 3 (2002) «Про принципи та правила, що регулюють професшну поведшку суддiв, зокрема, етичнi норми, несумiсну з посадою поведiнку та неупереджешсгь» у кожнш краiнi закон або базовi правовi положення, яю застосовуються до суддiв, повиннi окреслювати в якнайточнiшому формулюванш порушення, яю можуть призвесги до застосування дисципшнарних санкцiй [7, с. 147].

Поняття «порушення присяги суддЬ» вперше визначено у ст. 32 Закону Украши «Про Вищу раду юстици», що пов'язано iз судовою реформою 2010 р. [9; 2010.- № 37. - Ст. 1242]. До таких порушень належать:

- вчинення суддею дш, що ганьблять звання суддi й можуть викликати сумнiв у його об'ективностi, неупередженосп й незалежносгi, у чесносп й непщкупносп судових органiв;

- незаконне отримання ним матерiальних благ або здшснення витрат, що перевищують доходи цього суддi або членiв його ам'!';

- умисне затягування суддею строюв розгляду справи понад термши, встановленi законом;

- порушення ним морально-етичних принципiв поведiнки.

Порушенням присяги судд^ який обiймае адмiнiсгративну посаду в суд^ е також невиконання ним пов'язаних з процесуальними дiями обов'язюв, установление для вiдповiдноi посади.

Експерти Вене^а^ь^ комюи, оцiнюючи вказану редакцiю ст. 32 Закону Украши «Про Вищу раду юстици», вщзначили надмiрну загальнють перелiчених вище пiдстав порушення присяги суддь Вони вказали, що метою цього положення Закону мае бути консгатащя вах можливих дiй, що можуть мютити причини для притягнення суддi до дисциплiнaрноi вiдповiдaльносгi, що тягнуть за собою вiдповiднi санкци. Точнiсть i передбaчувaнiсгь таких тдстав необхщш для правово1 визнaченосгi й особливо для гарантш незaлежносгi суддiв, для чого треба прагнути уникати !х розпливчaстостi й надто широких тлумачень [13, п. 45].

Ат в цьому Зaконi, aнi в указаному Рiшеннi Консгитуцiйного Суду не конкретизуються об 'ективт критерп квал1ф1каци проступтв суддг, що стосуються питань порушення присяги. Усгановити !х змют можна шляхом aнaлiзу iнших положень чинного законодавсгва, судово1 практики й мiжнaродно-прaвових стандарт1в. Отже, розглянемо детальшше види порушень суддею присяги.

1. Учинення д1й, що порочать звання суддг й можуть викликати сумтв в об'ективност1, неупередженостг й незалежностг судд1, в чесност1 й нетдкутност1 судових оргатв. Як випливае iз ч. 1 ст. 84 Закону Украши «Про судоустрш та статус суддiв», розгляд питання про наявнють факту порушення суддею присяги вщбуваеться зпдно з процедурою дисциплшарного провадження, а його ч. 1 ст. 83 називае пщстави дисциплiнaрноi вщповщальносп суддк

- ютотт порушення норм процесуального права при вщправленш правосуддя, пов'язаш, зокрема, з вщмовою оа^ в доступi до правосуддя з тдстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподшу й реестраци справ у судi, правил пщсудносп чи пiдвiдомчостi,

необгрунтоване вжиття заходiв забезпечення позову;

- невжиття суддею заходiв стосовно розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема, порушення правил вщводу (самовщводу);

- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддiвськоi етики, що пiдриваe авторитет правосуддя;

- розголошення таeмницi, що охороняеться законом, у тому числ таeмницi нарадчо1 юмнати або вщомостей, яю стали вiдомими суддi тд час розгляду справи в закритому судовому засiданнi;

- неподання або несвоечасне подання для оприлюднення деклараци про майно, доходи, витрати й зобов'язання фiнансового характеру за минулий рж за формою i в порядку, встановленими Законом Украши "Про засади запоб^ання i протиди корупци".[9; 2011. - № 44. -Ст. 1764].

Аналiз наведених положень свiдчигь, що чинне законодавство чiтко не розмежовуе, яю з указаних порушень е пiдсгавою для дисциплшарно1 вiдповiдальностi, а яю - для звшьнення, отже, може статися подвiйне покарання суддi. Цi питання цiлком покладенi на розсуд оргашв, що накладають санкци на суддiв, - на ВРЮ й ВККС. За п. 5 ст. 8 Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» за наслiдками дисциплшарного провадження ВККС може прийняти ршення про направлення рекомендаци до ВРЮ для виршення питання щодо внесення подання про звiльнення суддi з посади за наявносп для цього пщстав. Отже, iснуе потреба в розмежуванш повноважень указаних органiв у цш царинi.

Роз'яснення змiсту порушення присяги суддi можна знайти у прикладах iз судовоi практики. Узагальнення практики розгляду Вищим адмiнiстративним судом Украши (далi -ВАС Украши) як судом першо!' шстанци справ стосовно оскарження актiв Верховно!' Ради, Президента Украши, ВРЮ про звшьнення суддiв з посади у зв'язку з порушенням присяги показало, що, оцшюючи оскаржеш рiшення ВРЮ про звшьнення з посади за порушення присяги, ВАС Украши надае оцшку кожному факту порушення окремо, встановлюючи наявшсть чи вщсутнють ознак порушення в сукупносп всiх дослiджених обставин. Неприпустимим з точки зору дотримання присяги й обов'язюв суддi справ ВАС Украши визнав: (а) порушення правил тдсудносп, (б) необгрунтоване вжиття заходiв забезпечення позову й (в) iншi порушення норм процесуального права i вчинки суддi, що явно свщчать про його несумлшшсть, нечеснють, упередженiсть при здiйсненнi правосуддя, яю здебiльшого мали системний характер (наприклад, виправлення судових рiшень пiсля 1х оголошення, розгляд спорiв про право власносп в порядку окремого провадження зам^ь позовного, систематичне порушення строюв розгляду цивiльних i кримiнальних справ).

Водночас ВАС Украши не визнае порушенням присяги порушення норм процесуального або матерiального права, якщо при розглядi справи не було встановлено факпв, яю свiдчили б про умисне порушення закону суддею або про його несумлшшсть, упередженють, а наслщки порушення ним закону при розглядi справи були не^отними [11].

Отже, на пiдставi аналiзу позицш ВАС Украши можемо зробити висновок, що суттевими ознаками порушення присяги суддг е:

- прямий умисел суддг: ухвалюючи судове ршення, вш мае чпко усвiдомлювати протиправнiсть сво1х дiй (або бездiяльностi), передбачати 1х негативнi наслiдки й можливiсть 1х настання;

- порушення суддею засад безсторонност1 розгляду справи: коли суддя при постановлены ршення свщомо стае на бж однiеi зi сторiн по справ^ iгноруючи при цьому права й законш iнтереси iншоi, або в шший спосiб демонструе свою упереджешсть;

- Iстотт негативт насл1дки, що знаходяться у прямому причинному зв 'язку з д1ями суддг: якщо внаслщок ршення настали суш^ порушення прав i законних iнтересiв особи, декiлькох осiб, групи осiб або держави.

2. Недотримання суддею вимог та обмежень, установлених Законом Украгни "Про

засади запобггання i протидп корупци» вгд 7 квтня 2011 р. Указаним Законом встановлюеться низка обмежень для посадових oci6 оргатв державно'1 влади, що стосуються використання службового положення, отримання подарунюв, роботи близьких оаб в однiй установi, фiнансового контролю (статт 6-12). До таких оаб належать i професiйнi суддi (пп. г п. 1 ст. 4). Примiром, суддя зобов'язаний щорiчно до 1 ттня подавати за мюцем роботи декларацiю про власне майно, доходи, витрати й зобов'язання фшансового характеру за минулий рiк (ст. 12).

Стаття 53 Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» мiстить вимоги щодо несумiсностi суддiв, а саме забороняеться: (а) перебувати на посадi суддi одночасно iз зайняттям посади в будь-якому шшому органi державно'1 влади, органi мюцевого самоврядування i з представницьким мандатом; (б) поеднувати дiяльнiсть суддi з пщприемницькою або адвокатською, з будь-якою iншою оплачуваною роботою (крiм викладацько!', науково1' i творчо'1), а також входити до складу керiвного органу чи наглядово!' ради пiдприемства або оргатзаци, що мае на метi одержання прибутку; (в) належати до пол^ично!' парти чи професiйноï спшки, виявляти прихильнiсть до них, брати участь у пол^ичних акцiях, м^ингах i страйках.

3. Умисне затягування суддею строюв розгляду справи понад установлен законом термти. Цей вид порушення досить легко визначити, осюльки строки судового провадження ч^ко встановлеш процесуальним законодавством (примiром, ст. 157 ЦПК Украши i 122 КАС Украши). Цшком очевидно, що 'х недотримання може стати пiдставою для притягнення суддi до вiдповiдальностi. Але варто вiдзначити, що не будь-яке порушення розумних строюв судового розгляду е приводом для звшьнення суддi з посади, осюльки воно е пщставою також для накладення дисциплшарного стягнення. На нашу думку, в даному разi ВРЮ мае керуватися фактичними обставинами справи й тими наслщками, яю мали для позивача протиправт ди суддi або його бездiяльнiсть. Одиничне порушення процесуальних строюв, брак умислу суддi на заподiяння шкоди й наявтсть фактiв затягування процесу з боку сторш, безсумшвно, свiдчитиме на користь суддi. Якщо ж вiдповiднi порушення системнi, юнують численнi факти затягування розгляду судових справ з вини судд^ якщо вш не в змозi належним чином оргатзувати свою роботу, його ди можна розглядати як порушення присяги. У таких випадках ВРЮ мае встановити, чи не притягався суддя до дисциплшарно'' вщповщальносп з аналопчних пщстав. При оцiнцi обставин справи ВРЮ варто керуватися крш^ями «розумностi» судових строк1в, напрацьованих Свропейським судом з прав людини, як-от: складнють справи, поведiнка заявника, судових та шших державних органiв, значущють для заявника питання, що знаходиться на розглядi суду, та ш. [1, с. 37].

4. Порушення суддею морально-етичних принцитв поведтки. Закон Украши «Про судоустрш i статус суддiв» закршлюе, що питання етики суддiв визначаються Кодексом суддiвськоï етики, затвердженим з''здом суддiв Укра'ни (ст. 56). Цей документ, ухвалений XI з''здом суддiв Украïни 22 лютого 2013 р. (даш - Кодекс), мютить низку рекомендацiй суддям в перюд перебування на посадi щодо належноï поведiнки - як службово", так i позаслужбовох. У Кодека вказано, що суддя повинен:

- бути прикладом неухильного додержання вимог закону i принципу верховенства права, присяги судд^ а також високих стандартив поведiнки з метою змщнення вiри громадян у чеснiсть, незалежнють, неупередженiсть i справедливiсть суду;

- виконувати своï професiйнi обов'язки неупереджено, з урахуванням виключно фактiв, установление на пiдставi власноï оцiнки доказiв, розумiння закону, верховенства права, що е гаранпею справедливого розгляду справи в суд^ незважаючи на будь-яю зовнiшнi впливи, стимули, загрози, втручання або публiчну критику;

- старанно й неупереджено виконувати покладеш на суддю обов'язки, вживати заходiв для поглиблення сво1х знань i вдосконалення практичних навичок;

- здiйснювати судочинство в межах i в порядку, визначених процесуальним законом, виявляти при цьому тактовшсть, ввiчливiсть, витримку й повагу до учасникiв судового процесу та шших оаб;

- не допусгати проявiв неповaги до людини зa ознaкaми рacи, craií, нaцiонaльноcтi, ре.тгп, полiтичниx поглядiв, cоцiaльно-економiчного cтaновищa, фiзичниx вaд тощо й не дозволяти цього шшим;

- виконyвaти обов'язки cyддi безсторонньо й неyпереджено, yтримyвaтиcя вiд поведiнки, бyдь-якиx дiй aбо виcловлювaнь, якi можуть призвести до виникнения cyмнiвiв y рiвноcтi профеciйниx cyддiв, нaродниx зaciдaтелiв i приcяжииx при здiйcненнi прaвоcyддя;

- виявляти повaгy до прaвa нa iнформaцiю про судовий розгляд, не допусгати порyшения принципу глacноcтi процесу;

- нaдaвaти зacобaм мacовоï iнформaцiï можливicть отримyвaти iнформaцiю, не допусгаючи при цьому порушения прaв i свобод громaдян, принижения ïx чеcтi й гiдноcтi, a тaкож aвторитетy прaвоcyддя;

- yтримyвaтиcя вщ пyблiчниx зaяв, коментyвaти в зacобax мacовоï iнформaцiï cпрaви, яю перебyвaють у провaдженнi суду, й нaрaжaти cyмнiв нa cyдовi рiшения, що нaбрaли зaконноï сили;

- не розголошyвaти iнформaцiï, що cтaлa вiдомa cyддi у зв'язку з розглядом cпрaви;

- yникaти позaпроцеcyaльниx взaeмовiдноcин з кимось iз yчacникiв процесу aбо його предcтaвником у cпрaвi зa вiдcyтноcтi iншиx yчacникiв;

- нaдaвaти прiоритет вiдпрaвленню прaвоcyддя гад yciмa iншими видaми дiяльноcтi;

- бути прикгадом зaконоcлyxияноcтi [4].

З aнaлiзy змicтy цього Кодексу не можта визнaчити конкретнi д^', що cвiдчaть про порушения суддею морaльно-етичниx зacaд у свош профеciйнiй дiяльноcтi aбо поведiнцi. Нaтомicть цей кодифiковaний aкт мicтить оцтт кpumepiï, та пщст^ якиx можиa зробити висновок про поведшку cyддi в конкретнш crnya^ï. При ïx зacтоcyвaннi тaкож цiлком доречно керyвaтиcя зaгaльноприйиятими уявленнями про чеcнicть, cпрaведливicть тa iншi висок морaльнi якоcтi людини, яю cycпiльcтво cприймae позитивно. Тaк, досить детально етичнi cтaндaрти cyддiвcькоï професи випиcaнi в Бaнгaлорcькиx принципax поведшки cyддiв, cxвaлениx резолюцieю Економ1чно1 й Соцiaльноï Рaди ООН вiд 27 липня 2006 р., № 200б/23. Осюльки вкaзaний документ для Укрaïни e рекомендaцiйним, його положения не можуть ввaжaтиcя нормaми iмперaтивноï дл. Однaк деяю з ниx все ж тaки можуть служити крт^ями оцiнки дiй yкрaïнcькиx cyддiв з токи зору зaгaльноприйнятиx морaльниx тастанов [7, c. 28-34].

Вaжливим питаниям при оцiнцi дiй cyддi ВРЮ i ВККС e визтачения умжлу на поpyшeння пржягы. Згщно зi ст.6 Зaконy «Про cyдоycтрiй тa cтaтyc cyддiв», вiдпрaвляючи прaвоcyддя, суди e незaлежними вiд будь-якого незaконного впливу. Як зaзнaчae Конституцшний Суд Укрaïни в Рiшеннi вiд 1 грудня 2004 р., № 19-рп/2004, «незaлежиicть cyддiв полягae передyciм у 1хшй caмоcтiйноcтi, непов,язaноcтi при здшсненш прaвоcyддя будь-якими обcтaвинaми тa шшою, крiм зaконy, волею» [9; 2004. - № 49. - Ст. 3220]. У п. 2 постанови Пленуму Верxовного Суду Укрaïни «Про незaлежиicть cyдовоï влaди» № 8 вщ 13 червня 2007 р. роз'яcнюeтьcя, що незaлежиicть cyддiв - основта передyмовa ïx об'eктивноcтi й неупередженосп, виxодячи з чого суддя у свош дiяльноcтi пiдкорюeтьcя лише зaконy й нiкомy не пщзв^ний. Суддям зaбезпечyeтьcя cвободa неупередженого виршення cyдовиx cпрaв вiдповiдно до ïx внутршнього переконaния, що rрyнтyeтьcя та вимогax зaконy. Рiшения в судовш cпрaвi мae rрyнтyвaтиcя нa вcебiчномy, повному й об'eктивномy доcлiдженнi вcix обcтaвин cпрaви, пiд чac якого не може нaдaвaтиcя перевaгa прaвовiй позици будь-якого yчacникa судового процесу, в тому чиаш прокyрорa, зaxиcникa, предcтaвникiв юридичниx чи фiзичниx оаб [12, c. 2-б].

До того ж суддя при постановлены ршення кориcтyeтьcя тaк звaним cyддiвcькuм iндeмнimemом (свободою дiяльноcтi), що виключae його вiдповiдaльнicть зa прaвовy позицiю по cпрaвi, якщо вонa вклaдaeтьcя в передбaченi зaконом межi. Нaприклaд, кожта cтaття Оcобливоï чacтини КК Укрaïни мae мiнiмaльнy й мaкcимaльнy межу призтачення покaрaния - вiд тайм'якшого до нaйcyворiшого, причому тaкa розбiжиicть iнодi e досить cyттeвою. У тaкомy випaдкy вибiр cyддi зaлежaтиме як вiд положень Зaгaльноï чacтини КК тa обcтaвин cпрaви, тaк i вiд особистого переконaния. Це його прaвовa позищя по cпрaвi. Мiжиaродно-прaвовi cтaндaрти й чинне нaцiонaльне зaконодaвcтво в тaкомy рaзi стають нa зaxиcт cyддi. Тaк, вщповщно до п. б8

Рекомендаци Ком^ету мiнiстрiв Ради Свропи "Щодо суддiв: незалежтсть, ефективтсть та обов'язки» вщ 17 листопада 2010 р. тлумачення закону оцiнювання фактiв або доказiв, що здiйснюють суддi для виршения справи, не повинна бути приводом для кримiнальноï вiдповiдальностi, ^м випадюв злочинного намiру [15]. У п. 4 вказаноï постанови Пленуму Верховного Суду Украши теж пщкреслюеться, що суддя не зобов'язаний давати будь-яю пояснения щодо вже розглянутих справ або тих, що знаходяться в його провадженш, а також надавати 1х будь-кому для ознайомлення, крiм випадюв i в порядку, передбачених законом.

Проблемним у теори й на практицi е визначення межi мiж правовою позицiею по справi й завiдомим винним порушенням чинного законодавства. Як свiдчать практикуючi суддi, зробити це вкрай складно, подекуди взагаш неможливо, оскiльки йдеться про суб'ективиу оцiнку положень чинного законодавства, а кожен фаивець розумiе аналогiчиi норми закону дещо по-рiзному.

Наступним складним моментом для правовоï квашфшаци дiй або бездiяльностi суддi, що становлять змiст порушення присяги, е усунення судово1 помилки, тобто необережноï хибноï оцiнки справи суддею. Традицшно вважаеться, що мехашзмом усунення судових помилок е оскарження рiшения до вищого суду. В Укра1ш це суди апеляцiйноï й касацiйноï iнстанцiй. Процесуальне законодавство передбачае порядок оскарження судових ршень, а також пщстави для ix скасування, яю в цiлому е спшьними для всiх видiв судочинства. Це: (а) невщповщшсть викладених у ршенш висновюв суду фактичним обставинам справи, (б) суттеве порушення процесуального законодавства, (в) неправильне застосування матерiального закону, (г) неповне з'ясування або недоведетсть обставин, що мають значения для справи, (д) однобiчнiсть або неповнота досудового розслщування. Виникае запитания: чи можуть щ обставини бути пщставами для звiльнения суддi за порушення присяги? Позитивна вщповщь на нього означатиме, що кожного суддю можна притягнути до конституцiйноï вiдповiдальностi за постановлення рiшения, яке в подальшому скасовано чи змiнено вищим судом. За даними ДСА Украши за 2011 р., суди загально! юрисдикци розглянули по першш шстанци близько 8 млн справ, з яких лише 17 % було оскаржено в апеляцшному порядку [8]. Безумовно, не можна притягти до вщповщальносп суддiв мюцевих судiв за ва рiшения, яю скасовують або змшюють апеляцiйиi й касацiйнi суди.

Зазначене ускладнюе й п. 10 уже згадуваноï постанови Пленуму Верховного Суду Украши, в якому вказано: (а) виключне право перевiрки законносп й обгрунтованосп судових рiшень мае вiдповiдний суд згщно з процесуальним законодавством; (б) оскарження в будь-який споаб судових ршень, дiяльностi судiв i суддiв щодо розгляду й вирiшения справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справi не допускаеться; в) суди повинш вщмовляти у прийиятп позовiв i заяв з таким предметом [12, с. 2-6]. Аналопчне правило мниться й у мiжнародниx документах. Згiдно з п. 70 Рекомендаци Комитету мiнiстрiв Ради Свропи "Щодо суддiв: незалежиiсть, ефективтсть та обов'язки» суддi не повинт нести особисту вiдповiдальнiсть за випадки, коли ïx рiшення були скасоваш або змтеш у процей апеляцтного розгляду (курсив авторки - О. О.) [15].

Вагомою гаранпею вщ незаконного притягнення суддi до вщповщальносп е положения ч. 2 ст. 83 Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв», за яким скасувания або змша судового ршення не тягне за собою дисциплiнарноï вщповщальносп судд^ який брав участь у його ухваленш, ^м випадюв, коли ним допущено умисне порушення норм права чи в наявносп неналежне ставлення до службових обов'язкiв.

Пщводячи пiдсумок наведеним мiркуваниям, зазначимо, що порушення присяги суддi вщповщно до нащонального законодавства, судовоï практики й мiжнародно-правовиx стандартiв полягае в умисному вчинены суддею при вiдправленнi правосуддя дш або бездiяльностi, передбачених ч. 2 ст. 32 Закону Украши «Про Вищу раду юстици», вна^док яких мали мкце суттeвi порушення особистих прав i законних ттереЫв особи, дектькох оЫб, групи оЫб або держави.

СписокMimepamypu: 1. Банчук О. А. Вимоги статп 6 Конвенци про захист прав i основних

свобод до процедури здшснення судочинства: моногр. / О. А. Банчук, О. Р. Куйбща - К.: 1КЦ «Леста», 2005. - 116 с. 2. Виноградова Л. €. Юридична вщповщальнють cуддiв загальних cудiв Украши: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.10 /Л. С. Виноградова. - О., 2004. - 18 с. 3. 1нформащя про результати дiяльноcтi Вищо'' ради юстици за 2011 рк: дат Вищо'' ради юстици // Офщ. сайт Вищо'' ради юстици [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.vru.gov.ua/statistics. 4. Кодекс cуддiвcькоi етики: затв. на XI cуддiв Украши 22.02.2013 р. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:

http://www.scourt.gov.Ua/clients/vs.nsf/0/7EE5086FAF9454F5C2257B1F0048AC027opendocument. 5. КуйбiдаР. О. Реформування правосуддя в Укра'т: стан i перспективи: моногр. / Р. О. Куйбща. - К.: Апка, 2004. - 288 с. 6.МаляренкоА. В. Про присягу cуддi та вщповщальшсть за ii порушення / А. В. Маляренко // Вюн. Верхов. Суду Украши. - 2012. - № 2. - С. 27-32. 7. Мжнародш стандарта незалежност cуддiв: зб. документiв / укл. А. Г. Алексеев. - К.: Пошграф-Експрес, 2008. -184 с. 8. Огляд стану здшснення правосуддя за 2011 рк // Офщ. веб-портал судово' влади Украши [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://court.gov.ua/sudova_statystyka/oglyad/. 9. Офщшний вюник Украши. 10. Подкопаев Д. В. Про пщставу дисциплшарно! вщповщальност cуддiв / Д. В. Подкопаев // Юрид. вюник. - 2005. - № 12. - С. 119-121. 11. Практика розгляду Вищим адмшстративним судом Украши як судом першо' шстанци справ щодо оскарження акпв Верховно' Ради Украши, Президента Украши, Вищо' ради юстици про звшьнення cуддiв у зв'язку з порушенням присяги суддк узагальнення судово' практики ВАС Украши [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://cct.inf.ua/2012/01.07.2011.htm. 12. Про незалежнють судово' влади: пост. Пленуму Верхов. Суду Украши № 8 вщ 13.06.2007 р. // Вюни. Верхов. Суду Украши, 2007. - № 6. - С. 2-6. 13. Спшьний висновок щодо Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо недопущення зловживань правом на оскарження»: ухв. Венещан. комiciею на 84 пленар. засщанш (Венецiя, 15-16 жовтня 2010 р.) [Електрон. ресурс] // Режим доступу:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/285DC84A1EFF78FAC22577C20051A2AA?opendocumen t. 14. ТихомировЮ. А. Теория компетенции: моногр. / Ю. А. Тихомиров. - М.: Юринформцентр, 2001. - 355 с. 15. Щодо cуддiв: незалежнють, ефектившсть та обов'язки: рекоменд. КМ Ради Свропи вщ 17.11.1994 р., № R (94)12 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_a38.

НАРУШЕНИЕ ПРИСЯГИ КАК ОСНОВАНИЕ КОНСТИТУЦИОННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ СУДЬИ Овчаренко Е. Н.

В статье анализируется нарушение присяги судьи как основание для привлечения его к юридической ответственности. Опираясь на положения национального законодательства, судебной практики и международно-правовых стандартов, автор приводит признаки нарушения присяги судьи.

Ключевые слова: присяга судьи, нарушение присяги, увольнение судьи, юридическая ответственность.

VIOLATION OF JUDICIAL OATH AS THE CONSTITUTIONAL AS THE RESPONSIBILITY OF JUDGES Ovcharenko О. М.

The author analyzes breaches of judicial oath as a reason for legal liability of a judge. Based on the provisions of national legislation, judicial practice, and international legal standards significant signs of the violation of judicial oath are presented.

Key words: judicial oath, violation of judicial oath, removal of a judge, legal responsibility of a

judge.

Надтшла до редакцп 14.02.2012р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.