CC BY
314
УДК 728.61.03.12:861.161.2
НАРОДНА ОСЕЛЯ У РОМАН1 1ВАНА БАГРЯНОГО «ТИГРОЛОВИ»
БОГУСЛАВСЬКА Л. Г.1, к. ф1лол. н., СЕРПеНКО К.2, студ.
1 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, тел. +38 (056) 47-03-93, e-mail: liolka1167@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1872-6064
2 Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днгпро, Укра!на
Анотацiя. Постановка проблеми. Зображення народно! оселi мiстить у ^6i цiлу низку базових характеристик, на основi яких можна простежити специфiку нацiонального бачення та принципи зв'язкiв людини
3 матерiальним свггом. У романi «Тигролови» унiкальнiсть такого ввдтворення полягае у тому, що укра!нська хата зведена серед «чужого» простору. На сторшках роману розгортаеться уже цiлком сформований, самодостатнiй та оргашзований побут укра!нсько! сiм'!, яка не просто вижила, а й осво!ла новi житгевi вимiри. Народна оселя у зазначеному контекстi постае як головний об'ект тдтримання родово! приналежностi до укра!нсько! землi. Мета cmammi - проаналiзувати характернi особливосл вiдтворення народно! оселi у творчому доробку 1вана Багряного. Висновки. Роман «Тигролови» мютить цiлу низку знакових деталей. Повшстю збережена i дбайливо вiдтворена в оселi родини Оршв оберегова функцiя таких значимих складнишв внутрiшнього хатнього простору як образи, вишитi рушники, розмальована квiтами шч, рiзьблений мисник. Особливiсть поеднання колишнього хлiборобського свiту зi свiтом мисливським передаеться через зооморфнi елементи розпису печi (колишнi мирт голуби стають соколами) та розгортання зорового ряду свилин, характерних для укра!нсько! осел1 як основна форма фiксацi! життя та розвитку родини.
Ключовi слова: народна оселя, внутргшнш хатнш простгр, зоровий ряд, зооморфт елементи розпису
НАРОДНОЕ ЖИЛИЩЕ В РОМАНЕ ИВАНА БАГРЯНОГО «ТИГРОЛОВЫ»
БОГУСЛАВСКАЯ Л. Г.1, к. филол. н, СЕРГИЕНКО К.2, студ.
1 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул.Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. +38 (056) 47-03-93, e-mail: liolka1167@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1872-6064
2 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул.Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина
Аннотация. Постановка проблемы. Изображение народного жилища содержит в себе целый ряд базовых характеристик, на основе которых можно проследить специфику национального видения и принципы связей человека с материальным миром. В романе «Тигроловы» уникальность такого воспроизведения заключается в том, что украинская хата построена среди «чужого» пространства. На страницах романа разворачивается уже вполне сложившийся, самодостаточный и организованный быт украинской семьи, которая не просто выжила, но и освоила новые жизненные измерения. Народное жилище в указанном контексте предстает как главный объект поддержания родовой принадлежности к украинской земле. Цель статьи - проанализировать характерные особенности воспроизведения народного жилища в романе Ивана Багряного «Тигроловы». Выводы. Роман «Тигроловы» содержит целый ряд знаковых деталей. Полностью сохранена и бережно воссоздана в доме семьи Сирко охранная функция таких значимых составляющих внутреннего домашнего пространства как образы, вышитые полотенца, разрисованная цветами печь, резной поставец. Особенность сочетания бывшего земледельческого мира с миром охотничьим передается через зооморфные элементы росписи печи (бывшие мирные голуби становятся соколами) и развертывание зрительного ряда фотографий, характерных для украинского жилища как основная форма фиксации жизни и развития семьи.
Ключевые слова: народное жилище, внутреннее пространство дома, зрительный ряд, зооморфные элементы росписи
FOLK DWELLING IN THE NOVEL OF IVAN BAHRIANYI "TYHROLOVY"
BOGUSLAVSKAYA L. G.1, Cand. Sc. (Philol.), SERHIENKO K.2, student
1 Departament of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel +38 (056) 47-03-93, e-mail: liolka1167@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1872-6064
2 Departament of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine
Abstract. Statement of the problem. The image of the national home contains a number of basic characteristics on the basis of which can be traced specifically to the national vision and principles of human connections with the material world. In the novel "Tyhrolovy" the uniqueness of this play lies in the fact that the "Ukrainian Khata" consolidated among
the "alien" space. On the pages of the novel takes place already well-established, self-sufficient and organized life of an Ukrainian family that not only survived, but also learned new vital dimension. Folk housing in the context appears as the main object of maintaining tribal affiliation to the Ukrainian land. The purpose of the article. To perform the folk characteristic properties at home in the works of Ivan Bahrianyi. Conclusions. Roman "Tyhrolovy" Ivan Bahrianyi contains a number of significant parts filled with the symbols of tribal affiliation to the Ukrainian world. In particular, fully preserved and carefully restored in the family home of Sirko the guard function of these important components of the domestic home space, like images, embroidered towels, oven painted with flowers, carved cupboard. A combination feature of former agricultural world with the world of game is transmitted via the zoomorphic elements of the painting ovens ( former peace doves have become falcons) and deploying a visual of the number of images that are typical for Ukrainian dwelling as the basic form of fixation of life and family development.
Keywords: public housing, the interior of the home, photography, zoomorphic elements of the painting
Постановка проблеми. Зображення народно! оселi мютить у собi цшу низку базових характеристик, на основi яких можна простежити специфшу нащонального бачення та принципи зв'язюв людини з матерiальним св^ом. У ромаш «Тигролови» ушкальшсть такого вщтворення полягае у тому, що укра!нська хата зведена серед «чужого» простору. 1ван Багряний художньо подав осмислення трапчно! сторшки укра!нсько! юторп, коли численш селянсью родини вивозилися на Далекий Схщ i кидалися напризволяще.
На сторшках роману постае уже цшком сформований, самодостатнш та
оргашзований побут тако! укра!нсько! ам'!, яка не просто вижила, а й осво'ша новi житщ^ вимiри. Народна оселя у такому контекст постае як головний об'ект шдтримання родово! приналежносп до Укра!ни. Письменник придшяе досить велику увагу як деталiзащi внутршнього хатнього простору, так i вiдтворенню особливостей двору та системи господарських примщень. Зображення просторiв Сiхоте-Алiню малюе у ромаш екзотичне «обрамлення» для «друго!» Укра!ни, створено! переселенцями й увиразнюе життествердний дух козацьких нащадкiв, якi зумши опанувати дику i незайману природну стихiю.
Анал1з публ1кац1й. Творчiсть 1вана Багряного була предметом дослiдження багатьох укра!нських лiтературознавцiв, якi звертали увагу на особливосп трансформацп автобiографiчного матерiалу в художнiх творах письменника i дослiджували проблематику та жанрово-стильову своерiднiсть багряшвсько! прози. Основний масив л^ературознавчих праць про 1вана Багряного з'явився пiсля 1990 року (М. Балаклицький, О. Астаф'ев, М. Жулинський, М. 1льницький, О. Ковальчук, Т. Марцинюк,
З. Савченко, Н. Сологуб, М. Сподарець, Л. Череватенко, О. Шугай). Цшавий аналiз нацiональних традицш родинного виховання у романi «Тигролови» зробила Тетяна Яценко, проте окремого розгляду
характерних ознак народно! оселi у ромаш «Тигролови» не здшснювалося.
Мета статт1 - визначити принципи зображення народно! оселi в ромаш 1вана Багряного «Тигролови»; систематизувати художш засоби, за допомогою яких вщтворюеться нацiональна оселя; виявити символiчне наповнення характерних ознак укра!нсько! хати.
Зiбранi матерiали можуть бути використаш для прочитання спецiалiзованих навчальних курсiв з укра!нського хатобудування. Цшу низку художшх образiв можна застосовувати як шюстративний матерiал у читанш курсiв, пов'язаних з особливостями декоративно-художнього оздоблення та орнаментування
нацiонального житла.
Виклад основного матер1алу. 1ван Багряний (справжне iм'я - I. П. Лозов'ягш) -вiдомий укра!нський письменник-романiст, автор повютей, численних публiцистичних виступiв, памфлетв, поезiй, активний учасник творення л^ератури вiдродження. Серед творчого доробку письменника значне мiсце посiдае роман «Тигролови», написаний у 1946 рощ. За словами вщомого дослщника Юрiя Шереха, твiр став справжнiм утвердженням жанру укра!нського пригодницького роману, - «укра!нського всiм сво!м духом, уам спрямуванням, усiми iдеями, почуттями, характерами» [4, с. 240].
Для 1вана Багряного роман був значною мiрою автобiографiчним. Письменник розповiдав, що писав майже цшодобово i роман був створений на одному диханш: «Для мене це була зовам не книга - це було
щoсь бiльше. Це бyлo pятyнкoве кoлo, яке мене так чyдеснo втpимaлo на пoвеpхнi.. .На пoвеpхнi вipи. На пoвеpхнi життя. На пoвеpхнi твopчoï, oптимiстичнoï свiдoмoстi. На пoвеpхнi гopдoгo людськoгo спoкoю, якщo хoчете. I тoмy дoведення ще! спpaви дo кiнця бyлo великoю внyтpiшньoю пoтpебoю. Скpiпити й yвiчнити це мoe pятyнкoве кoлo!» [3, с. 166].
У хyдoжньoмy цiлoмy poмaнy велика yвaгa ^идшяеться етнoгpaфiчнoмy питанню, кyльтypi, пoбyтy, тpaдицiям piднoгo нapoдy. Обpaз У^аши ^исуташ y «Тигpoлoвaх», але змaльoвaнo йoгo нетpaдицiйнo. Це дpyгa У^аша - «^селен^ка» - та, де живуть Сipки. Вoни на дaлекiй чужиш зyмiли збеpегти yстpiй y^^m^^ra життя, а саме: oдяг, хатне yбpaнствo, вipнiсть бiленiй хaтi, вишитим pyшникaм. Iвaн Бaгpяний змaльoвye кyтoчoк У^аши, де пеpеселенцi зpoбили все, щoб не вiдчyвaти свoю вiдipвaнiсть вщ Бaтькiвщини.
У тpaдицiях хати завжди вщчуваеться пpoяв твopчoï наснаги, дoсвiдy нapoдy, йoгo хapaктеpy, iндивiдyaльнoстi, естетичнoгo смаку. У^аш^ка хата, затишна i
мaльoвничa, е елементoм yсiх фopм дyхoвнoстi, oдним iз пpoвiдних втшень нaцioнaльнoï ментaльнoстi. У хoдi фopмyвaння свiдoмoстi хата виступае спoчaткy як син^етичне уявлення, дaлi як oбpaз i знак. Глибoке вiдчyття свoeï хати, пpaвди, сили i вoлi пiдвoдить дo ще! - Marip, Хата, Бaтькiвщинa. А це i пеpекoнye у великoмy знaченнi хати як симвoлy.
Гpигopiй Mнoгoгpiшний, гoлoвний геpoй «Тигpoлoвiв», пpихoдить дo тями в якшсь хaтi, чуе у^аш^ку пiсню. Рушники, oбpaзи, iкoнa Mикoли Чyдoтвopця, мати в oчiпкy, бистpooкa дiвчинa-гopлиця - це все симвoлiчнi oбpaзи piднoгo кpaю, тихoгo, сoнячнoгo. Mи бaчимo, щo poдинa Cip^ кеpyeться зaкoнaми хpистиянствa, вipить у Бoгa, 6o вiн дае 1'м 1жу, пpoмисел.
«У кутку pяснiли oбpaзи, кopoлiвськими pyшникaми пpибpaнi, кpoпилo з вaсилькiв за Mикoлoю Чyдoтвopцем. Чopнi стpaстянi хpести нaпaленi на стелг.. Вiн лежить на велишму деpев'янoмy лiжкoвi, poздягнyтий, нaкpитий вoвнянoю кoвдpoю чи киpеeю... Пахне васильками... У вiкнo знaдвopy зaзиpae шнце. Maти в oчiпкy i в pяснiй стapoдaвнiй
спiдницi, пoсмiхaючись, несе тapiлки в двеpi... За нею бистpooкa дiвчинa виступае, мoв гopлиця... Бiля вiкнa, тpимaючи кoзaцьке сiдлo й ушивальник, звiвся i стать гyстoбpoвий, кpемезний пapyбoк...» [1, с. 67].
Звеpнемo увагу: oтямившись ypaнцi, Гpигopiй ypaжений виглядoм хати Cip^. Це симвoлiчнa деталь твopy, яка нагадуе типoвий вигляд y^am^^! хати на Батьювщиш, piднoï дoмiвки, де все пpибpaнo, oпopядженo за стapим у^ан^ким звичаем.
«Чyднo йoмy. Глянув на себе - вш у бшй меpежaнiй сopoчцi. Глянув ^octo себе — pяснo на пoкyттi купчаться святi, пpибpaнi кopoлiвськими pyшникaми, та ще такими, якi в йoгo бaбyсi були, там, у Тpипiллi. Там, звiдки йoгo вигнaнo. Там... на тiй piднiй, але, мабуть, навши втpaченiй землi. Вщипнyлo за сеpце, але й минyлoся вpaз. Cпpaвжнi кopoлiвськi pyшники на Рiзьблений
мисник. Пiч пoмaльoвaнo квiтaми, межи квiтaми - два голуби цшуються. Чи два сoкoли... Два сoкoли!» [1, с. 72].
Mисливствo - гoлoвний симвoл твopy, тому aвтop пpидiляe стiльки уваги мисливським ^иладдям.. Ознаки симвoлiзмy е в пapaлелi мiж чесними мисливцями, яю були лoвцями тигpiв задля хлiбa нaсyщнoгo, i «людoлoвaми» - ^едставниками системи стaлiнськoгo теpopy. I щ пpoмoвистi симвoли Iвaн Багряний poзмiщye всеpединi хати.
«Озиpнyвся: в хат бyлo пopoжньo. Бiля печi стоять poгaчi й кoчеpги, пахне свiжoпеченим хлiбoм. Все, як дoмa, тiльки дoлiвкa не така - мoщенa з дoщoк i так вимита та виш^ябана, щo аж мигтить. Та ще... Щo це? npodo над ним, на бшй стЫ, висять двi pyшницi. Одна - либoнь, aнглiйський вiнчестеp, а дpyгa - япoнський кapaбiн. Ид ними - набшнищ, тyгo напхаш пaтpoнaми. А на тpетiм цвяху висить шж у пiхвaх. ^го нiж! Дивнo, йoгo нiж в ташму тoвapиствi! Але paнiш там висша pyшниця, 6o стiнa пoдpяпaнa в тiм мiсцi, де мaлoсь бути "мушщ". Це вiн знав, 6o вш мисливець змалку. Аж тепеp вiн звеpнyв увагу, щo межи вiкнaми пo стiнaх ^^иб^ат oленячi poги, а на них висять шапки та pyшники»[1, с. 73].
У poмaнi е iстopичний екскypс у XX стoлi11я, у той час, шли y^aï^i вимушеш були заселяти Далекий Cхiд. ^лись piд був великий, нагадував степoвy poдинy, але на
прському тл Закарпаття. Та й козаки верхи, хоча й уссуршсью, а все одно ж наш1 -украшсью. Тшьки видатний художник зм1г так майстерно провести паралел1 м1ж св1тами, наповнивши переходи гострими
переживаннями. За влучним спостереженням О. Ковальчука, роман «Тигролови» «чаруе справжшм шармом пригодницького жанру: динам1чним розгортанням подш,
благородством поведшки головних геро!в, !хшм умшням знаходити вихщ 1з численних екстремальних ситуацш, торжеством справедливосп»[2, с. 36]. Передати под1бну атмосферу автору допомагае вдало знайдений прийом - вш звертаеться до опису св1тлин, як1 завжди свщчили про ютор1ю роду в украшськш хат1.
«Ц1кав1 св1тлини. Д1вчата у вишиваних сорочках та в намисп, у чоботях якихось чудних, хутрових. Ось дружки весшьш. Молодиц — групами 1 по одшй. А ось — цша родина. Величезна родина! Дщи, батьки, онуки й правнуки, — чолов1ка з сорок. Цший рщ! Дщ з бабою посередиш, решта, зпдно з родинним станом, розташувались обаб1ч 1 ззаду. Д1ти рядочками стояли обаб1ч дща й баби, у парадних кашкетиках 1 чобггках... I все це на тл1 пр. Укра!нська степова родина на прському тл1. Як десь на Закарпатп. Чудне... Ось хлопщ верхи — чолов1к з дванадцять — цший загш з рушницями через плеч1, в папахах, оточен зграею здоровенних гостровухих собак. Коли б не щ мисливсыа собаки, можна б подумати, що це козацький загш. А таки козацький, бо це ж уссуршсью козаки».
«Ось окрем1 фотографа, теж дореволюцшш: козацью осавули, хорунж1, отамани... В форм1 уссуршських та амурських козаюв. Та все вусат1, з шаблюками, декотр1 з медалями. Вс з лампасами... Це все давш св1тлини. А ось нов1... 1нш1 вбрання, шший змют... Але все таю ж расов1 обличчя.» [1, с. 78].
Автор робить етнограф1чно-побутов1 замальовки. У Зеленому Клину живуть украшщ, колишт вт1кач1, як були розкуркулет радянською владою. Вони збудували у тайз1 нову славну 1 вшьну Украшу, збер1гаючи побут 1 традицп свого народу.
«Перед хатою цв1туть гвоздики. Насаджет дбайливою д1вочою рукою, вони змагаються з пишними тубшьними саранками, — червоними, жовтими, ф1алковими, що розб1глися ген скр1зь по схилу до р1чки 1 аж у лю 1 перегукуються пишними кольорами серед безл1ч1 шших квтв в мор1 яскраво! зелеш, буйно! 1 соковито!. Великими суцшьними масивами рожев1е плакун. А з-за хати повиходили черемхи, — повт1кали з тайги 1 стоять, як д1вчата, запишались, закв1тчаш. Стережуть невеличкий город 1 пас1ку — десятюв зо два вулиюв.
Кругом хати снують бджоли, бо кругом хати кв1ти. Всюди кв1ти, на земл1 1 вгор1. I всюди е дшо для робочих, золотих пращвничок, для цих сонячних комах. I над р1чкою он цв1туть черемхи, видивляються в бистру воду, слухають, як бтгаькае вона по камшцях. Це там, унизу.
Перед хатою плай. Дв1р не дв1р — вибитий плай. Не обгороджений шяким тином 1 без шяких воргг. Бо тут усе це дв1р 1 все це господа — вс щ нетр1, що розшлялись навколо ген сизого високого пасма пр, яке обшшло здалеку хату дугою.
Стара, але дебела ще хата, рублена з доброго дерева, з р1зьбленим ганком 1 такими ж наличниками коло в1кон, крита гонтом, сто!ть на схил1 сопки 1 дивиться вс1ма чотирма в1кнами на р1чечку, що тече внизу, 1 дал1 - на сине бескеття Охоте-Алшя.
Праворуч - дебела комора з омшаником, пов1тка для коней, кор1вник, спжок сша, обгороджений латами, ще якюь буд1вл1. Л1воруч - город, теж обгороджений в одну лату. Ще й глечик стирчить на ближшм стовпщ. В город1 картопля 1 соняшники, а просто над самою р1чечкою - якась ком1рчина: то лазня "по-чорному".
Оце 1 вся господа.»[1, с. 85-86].
Укра!нська тематика й пов'язана з нею проблема юторично! дол1 укра!нського народу втшюеться р1знопланово.
Справжньою художньою знахщкою у роман е опис хати, через який 1ван Багряний показуе, що украшщ на чужит створили свш рщний свгг, наповнений чистотою 1 гармошею. Нав1ть назви вони дали сво!, сумуючи за рщним краем. Родина Орюв дотримувалась народних звича!в 1 традицш,
заснованих на ментальност украшського народу. Вони зберегли православну Bipy, рщну мову, побут свого народу.
Висновки. Таким чином, роман «Тигролови» 1вана Багряного мiстить щлу низку знакових деталей, наповнених символшою родово'1 пpиналежностi до украшського св^у. Зокрема, повнiстю збережена i дбайливо вщтворена в осел1 родини Орюв оберегова фyнкцiя таких значимих складниюв внyтpiшнього хатнього
простору, як образи, вишит рушники, розмальована квiтами тч, piзьблений мисник. Особливiсть поеднання колишнього хлiбоpобського свiтy зi свiтом мисливським розгортаеться у змЫ пташиних обpазiв, змальованих на печi (колишнi мирш голуби стають соколами) та в документальному свщченш свiтлин, що зафшсували головну пpиналежнiсть роду до украшського витоку навггь в iнших геогpафiчних та соцiокyльтypних умовах.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Багряний I. Тигролови : роман / I. Багряний. - Кив : Велес, 2009. - 192 с.
2. Ковальчук О. «Ми е. Були. I будем ми!» (Вивчення роману I. Багряного «Тигролови») / О. Ковальчук // Дивослово - 1999 - № 7 - С. 36-41.
3. Лущш С. «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» у контекст емнрантсь^' перюдики / Лущш С. // Кшв. - 2007. - № 1. - С. 166-173.
4. Шерех Ю. Третя сторожа. Лиература. Мистецтво. Идеологи / Ю. Шерех. - Балтимор ; Торонто : Смолоскип, 1991. - 455 с.
REFERENCES
1. Bahrianyi I. Tygrolovy [Tyhrolovy]. Kyiv: Veles, 2009, 192 p. (in Ukrainian).
2. Kovalchuk O. «My e. Buly. I budem my!» (Vyvchennia romanu I. Bahrianogo «Tygrolovy») ["We are. We were. And we should be we" (The study of the novel by Bahrianyi I. "Tyhrolovy")]. Dyvoslovo, 1999, no. 7, pp. 36-41. (in Ukrainian).
3. Lushchii S. «Tygrolovy» ta «Sad Getsymanskyi» u konteksti emigrantskoi periodyky ["Tyhrolovy" and "Sad Getmanskyi" in context of émigré periodicals]. Kyiv, 2007, no. 1, pp. 166-173. (in Ukrainian).
4. Sherekh Yu. Tretia storozha. Literatura. Mystetstvo. Ideolohii [The third guard. Literature. Art. Ideology]. Baltymor; Toronto: Smoloskyp, 1991, 455 p. (in Ukrainian).
Рецензент: д-р ют. н., проф Кривчик Г. Г.
Надшшла до редколегл: 16.05.2016 р. Прийнята до друку: 12.06.2016 р.
