CC BY
4
УДК 338.26.01, 338.242.4, 339.972
НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦ11 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОНТРАКТНИХ В1ДНОСИН НА РИНку природного газу УКРА1НИ В КОНТЕКСТ1ТРЕТЬОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАКЕТА СС
© 2015
ЮХИМЕЦЬ Р. С.
УДК338.26.01,338.242.4,339.972
Юхимець Р. С. Напрямки трансформацм державного регулювання контрактних вiдносин на ринку природного газу
Украши в контекстi третього енергетичного пакета €С
бвропейське законодавство не встановлюе конкретних правил, за якими мають бути реформован нацюнальн/ ринки, натомсть визначаючи лише базовi принципи ix подальшого функцонування. У данй статт'> проводиться аналв формальних засад у сферi встановлення мшшального р1вня стандарт'¡в якост'> функцюнування ринку, визначаються можлив'> впливи ринковихметод'в державного регулювання на поведшку суб'ект'в господарювання при запровадженш европейських норм i принцитв. Виявлено вiдмiнностi в сутностi лцензування та газотранспортних договорах з операторами: головною метою лцензування е захист кнцевих споживач'ю, а головною метою укладання контракт'в з TSO - забезпечення господарських в'дносин на ринку. Тому, виходячи з таких пози^й, були проанал'воват пров'дт европейськ практики регулювання лцензування та газотранспортних договор'в, дослджено вплив основних та додаткових вимог до нацонального ринку та зауважено, як дан вимоги можуть стати бар'ерами для в'дкритостiукранського ринку.
Ключов'! слова: ринок природного газу, лцензування, третш енергетичний пакет, мережевi оператори. Ббл.: 9.
Юхимець Роман Сергiйович - аспрант, молодший науковий ствробтник 1нституту економки та прогнозування НАН Укроти (вул. Панаса Мирного, 26, Кшв, 01011, Украна) E-mail: r. uhimets@gmail.com
УДК 338.26.01, 338.242.4, 339.972 Юхимец Р. С. Направления трансформации государственного регулирования контрактных отношений на рынке природного газа Украины в контексте третьего энергетического пакета ЕС
Европейское законодательство не устанавливает конкретных правил, по которым должны быть реформированы национальные рынки, оно лишь определяет базовые принципы их дальнейшего функционирования. В данной статье проводится анализ формальных основ в сфере установления минимального уровня стандартов качества функционирования рынка, определяется возможное влияние рыночных методов государственного регулирования на поведение хозяйственных субъектов при введении европейских норм и принципов. Выявлены различия в сущности лицензирования и газотранспортных договорах с операторами: главной целью лицензирования является защита конечных потребителей, а главной целью заключения контрактов с TSO - обеспечение хозяйственных отношений на рынке. Поэтому, исходя из данных позиций, были проанализированы ведущие европейские практики регулирования лицензирования и газотранспортных договоров, исследовано влияние основных и дополнительных требований к национальному рынку и отмечено, как данные требования могут стать барьерами для открытости украинского рынка. Ключевые слова: рынок природного газа, лицензирование, третий энергетический пакет, сетевые операторы. Библ.: 9.
Юхимец Роман Сергеевич - аспирант, младший научный сотрудник Института экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: r. uhimets@gmail.com
UDC338.26.01,338.242.4, 339.972 Yuhimets R. S. Directions of Transforming the State Regulation of Contractual Relations at the Natural Gas Market of Ukraine in the Context of the European Third Energy Package
The European legislation does not impose specific rules, according to which national markets must be reformed, it merely defines the basic principles for their continued functioning. This article analyzes the formal foundations in the field of establishing minimum level of the quality standards as to market operation, determines the possible impact of market methods of the State regulation on the behavior of economic agents in the course of the introduction of European standards and principles. Differences in both licensing and natural gas contracts with operators have been disclosed: the main purpose of licensing is to protect end-users, whereas the main purpose of contracts with the TSO is provision of economic relations at the market. Therefore, on the basis of these positions, the leading European practices for regulating the licensing and natural gas contracts have been analyzed, influence of the basic and advanced requirements for the national market has been examined and a conclusion has been made that these requirements can become barriers to the openness of Ukrainian market.
Key words: natural gas market, licensing, third energy package, network operators. Bibl.: 9.
Yuhimets Roman S. - Postgraduate Student, Junior scientific researcher, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (vul. Panasa Myrnogo, 26, Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: r.uhimets@gmail.com
Ринок природного газу Украши знаходиться на роздорiжжi в умовах зростаючих виклиюв забезпечення надшност постачання палива та адапта-Щ1 внутршни правил до европейських вимог. бвропейське законодавство не встановлюе конкретних правил, за якими мають бути реформоваш нацюнальш ринки, натомють визначаючи лише базовi принципи 1х подальшого функцюнування. Однак юнування проблем у пе-решкоджанш вкьному доступу до включення в мюячш проекти балансу, фактичну залежнють транспортного оператора вц монопольного впливу одше! кампани, державш зловживання привкейованим становищем
НАК «Нафтогаз Украши» стае актуальним для Украши в межах потреби реформування газового ринку задля забезпечення нових вимог до безпеки ринку та якост надання послуг, виконання попередньо взятих на себе европейських зобов'язань та досягнення власних на-цюнальних прюритепв розвитку енергетичних ринюв. Прийняття нового закону Украши «Про ринок природного газу» повинно забезпечити формування ново! ш-ституцшно! бази для функцюнування ринку, що перед-бачала б вцповцну трансформацш пiдходiв до державного регулювання дшльност галузевих шдприемств. Нова роль держави на ринку визначатиметься тепер
значною мфою за допомогою лщензування як контрактного договору, що визначае новий стандарт д1яльност1 суб'ект1в, а також договорами з газотранспортними операторами, що безпосередньо формують правила госпо-дарських в1дносин на ринку.
Мета роботи полягае у визначенш ново! рол1 державного регулювання п1д впливом третього енергетич-ного пакета у сфер1 л1цензування та контрактних в1д-носин з газотранспортними операторами задля шдви-щення енергетично! безпеки, диверсифжаци поставок 1 зниження енергоемност1 економ1ки.
В1дпов1дно до законш Укра!ни «Про л1цензування певних вид1в господарсько! д1яльност1» 1 «Про засади функцюнування ринку природного газу», Указу Президента Укра!ни в1д 23.11.2011 р. № 1059 «Про На-ц1ональну ком1с1ю, що здшснюе державне регулювання у сфер1 енергетики» на ринку газу для здшснення господарсько! д1яльност1 з транспортування природного газу трубопроводами, розподку природного газу, постачання природного газу за регульованим тарифом, постачання природного газу за нерегульованим тарифом та збер!-гання природного газу необх1дно отримати лщензш [1]. Незважаючи на зазначений перелж вид1в економ1чно'1 д1яльност1, що потребують лщензування, нормативно окресленого регламенту (окр1м загальних процедур для вск вид1в л1ценз1й), що в1дображав би на законодавчому ршш процедуру лщензування в нафтогазовому сектор1, не шнуе. Зг1дно з1 ст. 12 ЗУ «Про лщензування певних видш господарсько! д1яльност1» л1цензування вид1в економ1ч-но! д1яльност1, що стосуеться використання обмежених ресурсш, до яких взноситься постачання та збер1гання природного газу, у раз1 надходження ккькох заяв про видачу лщензш, здшснюеться за процедурою в1дкритих конкурав [2]. Порядок видач1 лщензш визначено на р1вн1 наказу Нацюнально! комга!, що зд1йснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яке в даному випадку е лише одшею з1 стад1й процедури лщензування. Також процедури лщензування економ1чно! д1яльност1 в нафтогазовому сектор1 доцкь-но роздкяти на одержання спец1альних дозволш корис-тування нафтогазоносними надрами (дшльшсть з видо-бутку нафти та газу) та дшльшсть з подальшо! реалшаци нафти 1 газу, що стосуеться певних вид1в господарсько! д1яльност1, як1 п1длягають лщензуванню.
Основним законодавчим актом, що визначае нор-мативну базу транспортування природного газу, е Закон Украши «Про трубопров1дний транспорт». В УкраМ лише дв1 державш компаш! (Укртрансгаз 1 Чорномор-нафтогаз) володшть л1ценз1ями на транспортування газу маистральними трубопроводами. Однак у 2014 р. Верховна Рада Укра!ни внесла поправки до Закону, яки-ми дозволяе приватизувати 49% газотранспортно! сис-теми (ГТС), у раз1 чого структура управл1ння ГТС Укра!-ни зазнае зм1н, а на украшський ринок зможуть зайти шоземш оператори.
На сьогодн1шн1й день кнуе близько 280 компанш, що мають лщензш на постачання газу за нерегульованим тарифом в УкраМ. Однак всупереч тому, що даш поста-чальники вважаються постачальниками за нерегульова-
ними тарифами, НКРЕКП встановлюе цшов1 обмеження на природний газ, що мае постачатися для промислових i комерцшних споживач1в. До набуття чинност1 нового закону про ринок природного газу газов1 трейдери (оптов1 постачальники) для зд1йснення свое! дшльност все ще зобов'язанн1 отримати лщензш на постачання природного газу за нерегульованими тарифами [3]. Також к-нуе проблема домшуючого становища НАК «Нафтогаз Украши» на ринку природного газу Украши, коли вона може бути не завжди зпдною з експортно-1мпортними замовленнями приватних компанш, i тому е ймов1ршсть зд1йснення цкенаправлених д1й з перешкоджання вклю-ченню даних обсяг1в газу в проект балансу. Таким чином, поки оператор передач! газу не буде остаточно незалеж-ним в1д державно! монопольно! компанп, уа под1бш за-мовлення будуть узгоджуватися з потребами власне само! НАК «Нафтогаз Укра!ни».
Учасники ринку, що прагнуть здшснювати госпо-дарчу д1яльнкть, таку як постачання газу кшцевим спо-живачам (постачальники), оптову торпвлю (трейдери) або забезпечення транспортування газовими мережами (shippers), потребують установлення загальних рамок регулювання, що обумовлюе необхцнкть затверджен-ням в1дпов1дних вимог до критерив забезпечення даних функц1й на ринку. Даш рамки регулювання можуть за-безпечуватися двома основними формами:
f л1ценз1ями або 1ншими дозволами, що видають-ся державними органами в1дпов1дного в1дання; f договорами передач! газу з газотранспортними операторами (TSO).
Необх1дно ч1тко розр1зняти дан1 основш форми регулювання ринку природного газу, осккьки вони як в1др1зняються у застосуванш, так i несуть р1зш насл1дки для учасник1в ринку. Лщензування сл1д розум1ти як дозвк в1дпов1дного державного органу здшснювати певну економ1чну д1яльн1сть на ринку. У даному випадку лщензш виступае як догов1р, контракт м1ж державою та господарюючим суб'ектом, в якому держава засвцчуе в1дпов1дн1сть суб'екта економ1чно! д1-яльност! встановленим вимогам на ринку. Цим самим держава, в особ! в1дпов1дних оргашв, встановлюе та контролюе певний яккний пор1г функцюнування ринку, що мае забезпечувати його безпеку, прозоркть та в1д-криткть. Користувач1 мереж1, що мають нам1р отримати доступ або забезпечити необх1дш пропускн! потужно-ст1 в газотранспортнш мереж1, укладають контракти на даш послуги з TSO. Якщо головною ц!ллю л1цензування е захист кшцевих споживач1в, то головною метою укла-дання контракт1в з TSO е забезпечення господарських процес1в на ринку.
Сутшсть л1цензування полягае в тому, що воно застосовуеться до постачальниюв з урахуванням !хн!х зобов'язань по в1дношенню до к1нцевих споживач1в. Лщензш мае забезпечувати м1н1мальний р1вень якост1, що досягаеться встановленням регулюючим органом певного набору вимог. У 6С не встановлено четкого пе-релшу вимог до отримання л1ценз1й на ринку природного газу, тому вимоги, залежно в1д кра!ни - члена 6С, вар1юються. Однак, виходячи з европейського досв1ду,
у сфер1 лщензування д1яльност1 господарюючих суб'ек-т1в на ринку природного газу доцкьно видкяти загаль-н1 та додатков1 вимоги [4].
У б!льш широкому значенн1 п1д загальними вимо-гами розум1еться здатн1сть суб'екта ринку виконувати сво! зобов'язання. Дан1 вимоги до лщензування можуть включати таю [5]:
+ вимоги до юридично! особи як суб'екта госпо-дарювання щодо його добросов1сност1 та в1д-сутност1 правопорушень за попередн1 перюди. Дана вимога включае в1дсутн1сть скасованих л1ценз1й за правопорушення, в1дсутн1сть кримь нальних злочин1в, що пов'язан1 з економ1чною д1яльн1стю, тощо; + вимоги до наявност певного р1вня експлуата-ц1йних та техн1чних можливостей (операцшш, техн1чн1, 1Т вимоги, професшна компетентшсть персоналу);
+ установлення критерив певно! фшансово! в1д-пов1дност1 (достатня наявшсть об1гових кош-т1в, кредитоспроможн1сть, що повинна тдтвер-джуватися в1дпов1дними балансами та р1чними зв1тами за попередш 3 роки); + вимоги 1з забезпечення (наприклад, надання до-каз1в того, що заявник у змоз1 покрити поточн1 та майбутн1 зобов'язання протягом наступних 5 рок1в; докази того, що заявник у змоз1 покрити мшмум 10% в1д оч1куваного доходу в межах обслуговуючо! зони наданням банк1вських га-рантш або гарант1й материнсько! компани); + вимоги до обслуговування кл1ент1в (вимоги щодо якост1 обслуговування, можливост1 спк-куватися з1 споживачем на мкцевш мов1, вимоги щодо комушкаци та в1дкритост1 доступу до шформаци про послуги, що надаються); + вимоги до зв1тност1 (щор1чна або за запитом нац1онального регулятора).
Деяю загальн1 вимоги, так1 як квал1фжац1я персоналу або необх1дн1 суми застави, можуть бути причиною потенцшних бар'ер1в для окремих ав ринку, особливо для нових або невеликих суб'ект1в ринку [6]. Також, з досв1ду деяких держав 6С, вищезгадаш групи загальних вимог 1нод1 можуть мати особлив1 насл1дки для деяких категорш учасник1в ринку, що негативно впливае на ефективн1сть функцюну-вання ринку. Зокрема:
+ мiсцевi вiддiлення та звттсть.
Вимоги до представництв 1ноземних компаний можуть суттево в1др1знятися в1д вимог до м1сцевих оргаш-зацш (як у БолгарЦ). Прикладом високих вимог до звггно-ст1 е Франц1я, де вс1 транспортн1 та постачальш компани повинн1 надавати у в1дпов1дне м1н1стерство сво! сценарп постачання газу за р1зних погодних умов окремо для кож-но! категорп споживач1в з урахуванням р1зних можливих джерел надходження ресурсу (за довгостроковими контрактами, з газосховищ, з1 спотових ринк1в тощо);
+ установлення юридичного чи економiчного роз-межування мiж постачальниками внутрштх ресурав та iмпортерами.
Наприклад, у Румуни та Болгари необх1дно отри-мувати окрему лщензш на 1мпорт природного газу; + установлення юридичного чи економiчного роз-межування мiж постачальниками з держав 6С або члетв Енергетичного Ствтовариства та кратами, що не входять до даних мiжнарод-них утворень.
Для Укра!ни запровадження дано! норми може Грунтуватися на полпичному шдтексй задля досягнення вищого р1вня нацюнально! безпеки, однак у даному ви-падку необх1дно дотримуватися балансу м1ж пол1тичною безпекою та економ1чною ефектившстю ринку. Р1зниця у процедур! видач1 л1ценз1й для постачальник1в не з держав 6С та кра!н, що не входять до Енергетичного Спш-товариства, 1снуе в 1спанИ, Польщ1, Болгари, Люксембургу. Однак надто жорстк1 в1дм1нност1 у процедур! ви-дач1 л1ценз1й можуть призвести до встановлення б!льш тривалих ! жорстких процедур для м1жнародних гравщв ринку, що мають нам1р увшти на укра!нський ринок.
Аеяю держави 6С установлюють додатков! вимоги для отримання лщензи на постачання природного газу юнцевим споживачам. Як правило, датков1 вимоги покликан! забезпечити бкьший захист к1нцевих споживач1в та вищу безпеку постачання. Найчастше застосовуються так1 додатков! вимоги до лщензування:
+ надання пгдтвердження в спроможностi поста-чати природний газ.
Дана вимога передбачае не лише тдтвердження постачальником спроможност! надавати послуги постачання, наявност ресурсу, але й наявн1сть в поста-чальника можливостей до диверсифжаци сво!х джерел надходження природного газу для постачання кшцевим споживачам за р1зних умов;
+ вимога стосовно обов'язково! диверсифшащя зарезервованих транспортних потужностей.
Зокрема, у Франци постачальники, що постачають б!льше 5% на нац1ональному ринку, повинш замовити можливост! потужностей мшмум на 2-х точках входу, якщо б!льше 10% - то мшмум на 3-х точках входу. Окр1м цього, постачальник зобов'язаний надати пере-лж контракт1в на поставку у в1дпов1дне м1н1стерство (у тому числ1 вказати !нформац1ю про тривалкть контракту, постачальник1в ресурсу, кра!н - джерел ресурсу, законтрактован! обсяги, точки поставки ! точки входу законтрактована обсягш) [7];
+ вимога з приводу обов'язкового резервування певного обсягу природного газу на зберкання.
Даний випадок притаманний Польщ1, де е р1зниця в процедур! лщензування постачальниюв, що здшсню-ють економ1чну д1яльшсть лише на внутр1шньому ринку, ! постачальниюв, що здшснюють м1жнародш поставки. Компани, що займаються м1жнародною торг1влею природним газом, повинш мати газ у сховищах, який тотожнш щонайменше середньому 30-денному ¡мпор-ту дано! кампани. У свою чергу, сховища повинш мати можливкть вивести даний обсяг природного газу максимум протягом 40 дшв. Однак дана вимога стосуеться не вс!х постачальниюв природного газу в Польщ1 Якщо
максимальний обсяг iMnopTy природного газу протягом календарного року не перевищуе 100 млн куб. м, а ккь-кгсть клieнтiв компани не перевищуе 100 тис., то дана компангя звкьняеться вiд обов'язкiв утримувати запаси природного газу [8]. Невиконання дано! вимоги може бути причиною до позбавлення лгцензи.
Однак данi додатковi вимоги до лiцензyвання е потенцгйними бар'ерами для входження на ри-нок нових гравцiв, особливо нових i невеликих кандидатiв. Такi наслгдки виникають з низки причин: f вимоги продемонструвати вiдповiднi запаси газу та надiйнi джерела постачання природного газу на практицг можуть спричинити бкьшу зорiентованiсть споживачiв до роботи за дов-гостроковими контрактами.
Це, у свою чергу, може вплинути на спотову тор-ггвлю та лгквгдшсть ринку, а також призвести до зави-щення цiн для кгнцевих споживачiв, якщо цiна на спо-тових ринках буде нижчою, нгж за довгостроковими контрактами. Також великг гравцi завдяки привабливг-шим контрактним умовам та бкьшим обсягам зазвичай мають бкьше переваг при укладаннг комерцiйних угод у порiвняннi з новими та невеликими гравцями на ринку; f вимоги, що стосуються необхiдностi забезпечен-ня диверсифгкаци поставок на практищ складно однаково виконати всш учасникам ринку.
По-перше, великим гравцям легше забезпечити виконання дано! вимоги завдяки '1х спроможностi за-мовляти великi обсяги природного газу за привабливг-шими умовами. По-друге, можуть виникати складнощi yчастi компанш у спотовгй торгiвлi, осккьки сторони на даному сегмент ринку не завжди можуть бути про-гнформованими про походження ресурсу;
f вимога щодо забезпечення достатнього страхового обсягу природного газу передбачае, що всг постачальники мають вкьний доступ до газо-сховищ.
Водночас, через адмшгстративт або техшчш об-меження, особливо у перевантажених мережах, така вимога може бути потенцгйною перешкодою виходу на ринок нових гравцiв. Також дана вимога призводить до значного збкьшення витрат для учасникгв ринку.
У договорах з TSO з транспортування газу також висуваються вимоги, лише при дотриманнг яких мож-ливо укладати подiбного характеру контракти. Загальнг вимоги до сyб'ектiв, що виконують функцг! з транспортування i постачання природного газу (shippers), що за-стосовують в договорах з TSO, схожi до загальних ви-мог лгцензування (виконання функцгй «постачальника останньо'1 надп» або зобов'язання з обслуговування споживачiв). Данi вимоги потрiбнi для того, щоб можна було придбати послуги, що надае суб'ект, який здгйснюе управлгння газотранспортною системою (послуги надан-ня потужностей, балансування, доступ до точок входу та виходу, вгртуально! точки). За аналоггею до вимог при лщензуванш вимоги до договорiв передачi газу з TSO також можливо роздкити на загальт та додаткови
З метою ефективного функцгонування газотран-спортно'1 мережi до TSO встановлюються детальнг ви-
моги вiдносно комунгкаци IT-систем. Данi вимоги в бiльшостi випадкгв не можуть спричинювати сккьки-небудь серйозних перешкод для заходу на ринок нових учасникгв, щоправда, iснyючi великi компанГ! все ж збе-рiгатимyть конкурентну перевагу поргвняно з новими та невеликими учасниками ринку завдяки меншгй част-цг транзакцгйних витрат.
Подгбно до вимог, що застосовуються державними органами до постачальникгв, додатковг вимоги стосовно контрактгв гз транспортування газу покликанг забезпечити досягнення бгльшо'! безпеки постачання та пгдтвер-дити, що суб'екти, якг виконують функцг! забезпечення транспортного постачання природного газу (shippers), спроможнг виконувати сво'1 контрактнг обов'язки. На-приклад, у Словаччинг суб'екти ринку, що бажають виконувати функцг! забезпечення транспортного постачан-ня природного газу (shippers), повиннг надати пгдтвер-дження, що оператори мереж спроможнг забезпечити транспортування газу з точки входу до точки виходу. Як правило, TSO на европейських ринках вводять до-датковг вимоги не так часто в поргвняннг з державними органами. Однак так само, як i з додатковими вимогами, пов'язаними з лгцензуванням, додатковг вимоги, що сто-суються договгрно'! бази з TSO, потенцгйно можуть мати негативнг наслгдки як для торггвлг на спотовому ринку та лгквгдностг, так i для ефективностг ринку, оскгльки вели-кг компанй, як правило, будуть мати перевагу над новими та невеликими учасниками ринку [9].
Украша, реформуючи нацгональний газовий ринок, зобов'язана вдосконалити дозвгльну систему вгдповгдно до нових викликгв ринку та задля його ефективного функцгонування (з урахуванням норм безпеки та захисту прав кгнцевих споживачгв). У межах цього реформування у сферг лгцензування та запрова-дження типових договоргв з TSO необхгдно дотримува-тися таких принципгв:
f прозоркть i доступтсть тформаци.
Укра'нг необхгдно унгфгкувати термгнологгю або, запроваджуючи новг термгни, що характеризують ранг-ше не виконуванг роботи або послуги, користуватися за-гальноевропейським тлумаченням цих термгнгв (напр., «клгент», «споживач»). Ргзне розумгння термгнгв евро-пейськими регуляторами та вгтчизняними TSO усклад-нюе гнтеграцгю укра'нського та европейського газових ринкгв (нечгтке або неповне трактування визначень «безпека постачання природного газу», «вразливг спо-живачг», «постачальник останньо'1 надг'», «кризова си-туацгя з надходження природного газу» та гн.). 1нформа-цгя з приводу лгцензування, типових договоргв та дгяль-ностг на внутргшньому ринку повинна бути вгдкритою та повною мгрою доступною на вгдповгдних веб-сайтах органгзацгй, якг вгдповгдальнг за дану економгчну дг-яльнгсть. Уся гнформацгя повинна бути доступна в пов-ному обсязг в одному гнформацгйному порталг та не мае бути розбита мгж ргзними веб-сайтами з вгдсиланнями до ргзних законгв, нормативних актгв та вгдомств. Ме-режевг кодекси, що регулюють технгчне функцгонування газових систем Укра'ни, мають бути перекладеними
хоча б англшською та також доступними для вкьного користування;
+ принцип единого sima при лщензувант як за-ci6 скорочення адмтстративного наванта-ження.
Лщензування та договiрнi в^носини з TSO необ-хiдно сприймати лише як складову нормативно-правового забезпечення функцюнування ринку, а тому самi по собi вони не забезпечують достатньо'1 iнформацiï про практичн наслiдки вiд запровадження або в1дсутносп окремих вимог для суб'eктiв ринку. Крiм того, вимоги до лщензування або договорiв з TSO повинш розглядатися в комплека як таю, що не суперечать та взаемодопов-нюють один одного. Лише при такому пiдходi вони не будуть створювати надмiрне регуляторне навантаження та перешкоджати у доступi до системи або вiртуальноï точки торгiвлi (VP) для учасниюв ринку. Тому одним iз прогресивних пiдходiв до лщензування та взаемоди з TSO, що використовують в 6С, е так званий принцип единого вжна. У деяких випадках загальш вимоги, що застосовуються TSO до суб'ектiв, яю виконують функци забезпечення транспортного постачання природного газу (shippers), схожi на тi, якi нацiональний регулятор висувае до постачальниюв. У таких випадках доцкьно видавати одну лщензш, що автоматично дае дозвк на здшснення даних господарських видiв дiяльностi на ринку. Наприклад, в УкраМ немае необхiдностi видавати окрему лщензи на постачання газу оптовими постачальниками, посилаючись на необхцшсть забезпечення безпеки поставок, осккьки цi ж функци можуть бути передбачеш в договорi з оператором. Крш того, у Португали запроваджена ефективна практика, коли постачальники, яю отримали лiцензiï на постачання природного газу юнцевим споживачам в шших крашах 6С, автоматично отримують дозвк здiйснювати таку ж дiяльнiсть у Португали. Це зменшуе бар'ери для входу на ринок мiжнародним гравцям та е корисним досвцом для запровадження в УкраМ.
+ Додатковi вимоги як бар'ер для спотово'1 тор-гiвлi та лiквiдностi ринку.
Загальш вимоги висуваються до суб'екпв ринку задля того, щоб забезпечити виконання певних обо-в'язкiв та стандарпв. У вск державах 6С iснуе бкьш-менш стандартний набiр таких вимог, якi, по суп, характеризуют вже iснуючу дкову традицiю, а тому не можуть вважатися об'ективною перешкодою для нових учасниюв ринку. Наявшсть додаткових вимог варш-еться вiд нацiональних особливостей, однак головна '1х мета - захист юнцевих споживачiв i забезпечення безпеки поставок за будь-яких обставин. Рашше в Украïнi запровадження низки таких вимог було неактуальним, однак з ускладненням господарських вiдносин мiж учас-никами ринку, а також появою суспкьного запиту на пiдвищення надшност та безпеки поставок вони вихо-дять на перший план. Таю вимоги, як продемонструвати достатш запаси газу, мати надшне джерело надходження ресурсу, забезпечити диверсифжацш постачання на практищ часто стають перешкодами для окремих грав-цiв на ринку. Велию пiдприемства зазвичай знаходяться в бкьш вигiдному становищi за рахунок «ефекту порт-
феля», шж новi та малi пiдприемства. О^м того, такi вимоги можуть значною мiрою переорiентувати спожи-вачiв на кушвлю природного газу за довгостроковими контрактами, що негативно вплине на спотову торпвлю та лжвцшсть ринку;
+ спiльнi та непропорцiйнi вимоги як бар'ер для спотово'1 торгiвлi та лiквiдностi ринку.
На ринку природного газу учасники зазвичай ви-конують деккька функцiй. Бкьше того, для виконання сво'1х зобов'язань у деяких випадках учасники просто змушеш виконувати деккька функцш. Наприклад, по-стачальникам необхцно доставити газ для сво'1х спожи-вачiв за допомогою трубопроводiв, а отже, вони повин-нi виконати функци забезпечення транспортного постачання природного газу (shippers). Таким чином, рiзнi види ринково'1 дiяльностi (торпвля, транспортування та постачання) повиннi бути забезпечеш однiею компанi-ею, навпъ у тих випадках, якщо вкповцш зобов'язання не були передбаченi лщензшними або договiрними умо-вами. У випадках, коли таю зобов'язання все ж таки е обов'язковими, вони самi по собi не е перешкодою, осккьки бкьшктю учасникiв ринку й так виконуються (дiяльнiсть облгазiв). Однак обов'язковi зобов'язання можуть стати бар'ером у тих випадках, коли вимоги, що накладаються на окремi види дiяльностi, е непропор-цшними (невiдповiдними) цiй дiяльностi. Наприклад, у разi едино'1 лiцензiï на постачання та оптову торпвлю накладання додаткових вимог щодо безпеки постачань буде значною мiрою непропорцшним для учасниюв рику, що займаються лише торпвлею на вцмшу вц компанiй, що також здшснюють постачання природного газу юнцевим споживачам. Тому в таких випадках доцкьно або роздкити одну лщензш на двi окрем^ або надати можливiсть для трейдерiв бути звiльненими вiд виконання таких вимог, що й було здшснено в новому Закош «Про ринок природного газу».
ВИСНОВКИ
У крашах 6С не кнуе едино'1 моделi реалiзацiï всiх вимог третього енергетичного пакета у внутршне за-конодавство, такий самий шдхц стосуеться питань ль цензування та газотранспортних договорiв. Тому кожна держава самостiйно приймае ршення щодо адаптац11 ев-ропейських вимог енергетичного законодавства до осо-бливостей внутршнього ринку. Однак iснують загальш принципи, яю мають служити базою дково'1 культури нацiональних ринкiв та гармошчно створювати еди-ний европейський штегрований енергетичний простiр. Змiна у пiдходi держави до стандартiв лщензування та регулювання договiрних вiдносин з газотранспортни-ми операторами виникла з появою запита в суспiльствi щодо яюсшшого надання послуг постачання та забезпечення вищого рiвня безпеки - як самого постачання на внутршнш ринок газу (надшносп), так i, власне, без-пеки постачання природного газу споживачам за конку-рентними та доступними цшами.
Головна мета загальних i додаткових вимог, що висуваються шд час лщензування до постачальниюв, поля-гае у досягненш гарантованого рiвня безпеки поставок
кшцевим споживачам. Однак за певних обставин даш вимоги несуть потенцiйну загрозу негативного впливу на спотовий ринок та лшшдшсть, а також появи додат-кових бар'eрiв для невеликих i нових учасникiв ринку. Тому, запроваджуючи конкретнi вимоги до суб'екйв господарювання на ринку природного газу, необхцно виходити з позицiй компромку мiж безпекою постачан-ня, розширенням конкуренци та лiквiднiстю ринку. Ак-туальнiсть кожно! з вимог не е постiйною, тож залежно вц ситуацiй на ринку окремi вимоги можуть бути по-силенi або, навпаки, скасоваш.
Загальнi вимоги до суб'екйв, що виконують функци
з транспортування i постачання природного газу
(shippers), яю застосовують у договорах з TSO, схожi до загальних вимог лiцензування. Головною вимо-гою до контрактiв з транспортним оператором е забез-печення ефективного господарського процесу на ринку. Тому договори з TSO, як правило, перш за все повинш не ускладнювати процес ведення бiзнесу в порiвняннi з правилами лiцензування, а забезпечувати ефективний господарський процес i контролювати безпосередньо надшнкть та безпеку постачання природного газу. Договори з TSO не повинш ставати сккьки-небудь сер-йозною перешкодою для заходу нових учасниюв на ринок, осккьки перш за все вцображають звичну бiзнес-культуру на даному сегмент нащонального ринку.
Украша, реформуючи внутрiшнiй газовий ринок вiдповiдно до нових суспкьних запитiв на шдвищення надiйностi та безпеки поставок, зобов'язана вдоскона-лити дозвкьну систему задля врахування нових вимог суспкьства та забезпечення його ефективного функцю-нування. бвропейсью практики дозволяють отримати весь необхцний спектр ефектiв вiд запровадження ев-ропейських принципiв до загальних i додаткових вимог у сферi лiцензування та регулювання договорiв з тран-спортними операторами.
Однак надто складш додатковi вимоги або високi, неспiвмiрнi загальш вимоги можуть ставати бар'ерами для вцкритост ринку, що загалом спричинюють не-гативнi тенденци для розвитку. Це може призвести до того, що через надмiрну зарегульовашсть та складну до-звкьну систему на ринку й далi будуть кнувати бар'ери для заходу нових трейдерiв, що означатиме продовжен-ня монополи НАК «Нафтогаз». Тому Укра'1на, запроваджуючи певш норми, враховуючи полггичну необхц-нiсть досягнення вищого рiвня нацюнально'1 безпеки та пiдвищення надшност ГТС, повинна однаково дотри-муватися балансу мiж нацiональною безпекою та еконо-мiчною ефективнiстю ринку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кацуба О. В. Поняття та особливосп лщензшно-доз-втьно'Т дiяльностi та подальшо''' реалiзацií нафти та природного газу / О. В. Кацуба // Форум права. - Харш, 2012. - № 3. -С. 215 - 256.
2. Про ринок природного газу : Закон УкраТни № 329-VIII вщ 09.04.2015 // Вщомосп Верховно' Ради. - 2015. - № 27. -С. 234.
3. Ворошн Я. Г. Поняття та види дозвтьних процедур у нафтогазовому комплекс / Я. Г. Воронш // Науковий вкник Хер-сонського державного ушверситету. Серiя «Юридичн науки». -2014. - № 3. - С. 94 - 98.
4. Центр Разумкова. Аналогична доповщь «Розвиток газового сектора УкраТни в контекст ввроштеграцГТ». - КиТв, 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.razumkov. org.ua/upload/1392734130_file.pdf
5. Фетисова С. В. Лщензування як зааб державного регулювання господарськоТ дiяльностi / С. В. Фетисова // Науковий вкник Нацюнального унiверситету ДПС УкраТни (економн ка, право). - 1рпшь, 2009. - № 4 (47). - С. 226 - 232.
6. Directorate-General for Energy «Study on tariff design for distribution systems» / European Commission., 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/ files/documents/20150313%20Tariff%20report%20fina_revREF-E.PDF
7. Захманн Г. Удосконалення мехаызму регулювання газотранспортной' системи УкраТни шляхом впровадження правил Енергетичного Ствтовариства : аналгтична доповщь шмецько-го консультативного центру - 2014 / Георг Захманн, Софiя Рус-тер [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ier.com. ua/files//publications/Policy_papers/German_advisory_group/ PP_03_2014_ukr.pdf
8. Lohmann H. The German Path to Natural Gas Liberalization / H. Lohmann // Oxford Institute for Energy Studies. - Berlin, 2006. - Р. 90.
9. DNV Kema & Cowi: Entry-exit regimes in gas Country Fact-sheets / Prepared for the European Commission under Contract. -Groningen, 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : https:// ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/201307-entry-exit-regimes-in-gas-parta.pdf
Науковий кер1вник - Подолець Р. З., кандидат економтних наук, завщувач паливно-енергетичного сектора ДУ «1нститут економ^и та прогнозування НАН УкраТни» (м. КиТв)
REFERENCES
"DNV Kema & Cowi: Entry-exit regimes in gas Country Fact-sheets". https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/ 201307-entry-exit-regimes-in-gas-parta.pdf
Fetysova, S. V. "Litsenzuvannia iak zasib derzhavnoho rehu-liuvannia hospodarskoi diialnosti" [Licensing as a means of state regulation of economic activity]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho uni-versytetu DPSUkrainy (ekonomika, pravo), no. 4 (47) (2009): 226-232.
Katsuba, O. V. "Poniattia ta osoblyvosti litsenziino-dozvilnoi diialnosti ta podalshoi realizatsii nafty ta pryrodnoho hazu" [The concept and features of the licensing activities and further realization of oil and natural gas]. Forumprava, no. 3 (2012): 215-256.
[Legal Act of Ukraine] (2015).
Lohmann, H. The German Path to Natural Gas Liberalization. Berlin: Oxford Institute for Energy Studies, 2006.
https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/ documents/20150313%20Tariff%20report%20fina_revREF-E.PDF
"Tsentr Razumkova. Analitychna dopovid «Rozvytok hazo-voho sektora Ukrainy v konteksti ievrointehratsii»" [Razumkov Centre. Analytical report "Development of Ukraine's gas sector in the context of European integration"]. http://www.razumkov.org.ua/ upload/1392734130_file.pdf
Voronin, Ya. H. "Poniattia ta vydy dozvilnykh protsedur u naf-tohazovomu kompleksi" [Concept and types of licensing procedures in the oil and gas sector]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Yurydychni nauky», no. 3 (2014): 94-98.
Zakhmann, H., and Ruster, S. "Udoskonalennia mekhanizmu rehuliuvannia hazotransportnoi systemy Ukrainy shliakhom vpro-vadzhennia pravyl Enerhetychnoho Spivtovarystva : analitychna dopovid nimetskoho konsultatyvnoho tsentru - 2014" [The mechanism of regulation of gas transportation system of Ukraine by implementing the rules of the Energy Community analytical report of the German Advice Centre - 2014]. http://www.ier.com.ua/files/Zpublica-tions/Policy_papers/German_advisory_group/PP_03_2014_ukr.pdf
