CC BY
32
УДК 336.71
НАПРЯМИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ11НВЕСТИЦ1ЙНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В УКРА1НИ
©2018
ШЛЬОНЧАК В. В.
УДК 336.71
Шльончак В. В. Напрями пiдвищення ефективност швестицшноТ дiяльностi 6aHKiB УкраТни
Метою cmammi е вдосконалення методики оц1нки ефективностi швестицшно! д'тпьност! банмв eidnoeidHO до ризику, притаманного процесу ка-ттаповкпадення. Проанатзовано базов! рекомендацИ стосовно покращеннярегулятивно!'д'тпьност! державизметою тдвищення ефективнос-mi'швестицшно! д'тпьност! банмв. Проведения анап'ву дозволило виявити, що достдники акцентуютьувагу на покращенн1загапьноеконом!чних умов д'тпьност! кроши, в як!й оперуе банк, та частково - на розробщ практичних рекомендацш стосовно покращення nidxody до швестицшно!' д'тпьност!. Окр1м того, науковцi прид'шяють недостатньо уваги процесу регулювання структури твестицшного портфеля. Враховуючи вияв-лет недол'жи, було розроблено nidxid «ефективного розмщення цшних nanepie», який дозволяе отримати максимальний р'юень ефективностi швестицшно!' дтльност'! ще на emani nepeicnoio формування портфеля. До того ж, nidxid допомагае коригувати структуру портфеля eidnoeidno до змш на швестицшному ринку з метою отримання максимально ефективно! швестицшно'! д'тпьностi з урахуванням показниж ресурсноi бази банку та можливост! формування резерв'ю nid втрати eid активних операц1й. Ключовiслова: ефективне розмщення цшних nanepie, iнвестицшна д!яльн!сть, ресурсна база. Табл.: 3. Формул: 3. Б!бл.: 8.
Шльончак Василь Васильевич - астрант, Ун'юерситет банжсьтсправи (вул. АндрИ'вська, 1, Ku'ie, 04070, Укра'ша) E-mail: vasiievs353@gmaii.com
УДК 336.71
Шльончак В. В. Направления повышения эффективности инвестиционной деятельности банков Украины
Целью статьи является совершенствование методики оценки эффективности инвестиционной деятельности банков в соответствии с риском, присущим процессу капиталовложения. Проанализированы базовые рекомендации по улучшению регулятивной деятельности государства с целью повышения эффективности инвестиционной деятельности банков. Проведение анализа позволило выявить, что исследователи акцентируют внимание на улучшении общеэкономических условий деятельности страны в которой оперирует банк, и частично - на разработке практических рекомендаций по улучшению подхода к инвестиционной деятельности. Кроме того, ученые уделяют недостаточно внимания процессу регулирования структуры инвестиционного портфеля. Учитывая выявленные недостатки, был разработан подход «эффективного размещения ценных бумаг», позволяющий получить максимальную эффективность инвестиционной деятельности еще на этапе первоначального формирования портфеля. Также подход помогает корректировать структуру портфеля в соответствии с изменениями на инвестиционном рынке с целью получения максимальной эффективности инвестиционной деятельности с учетом показателей ресурсной базы банка и возможности формирования резервов под потери от активных операций. Ключевые слова: эффективное размещение ценных бумаг, инвестиционная деятельность, ресурсная база. Табл.: 3. Формул: 3. Библ.: 8.
Шльончак Василий Васильевич - аспирант, Университет банковского дела (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украинаj E-mail: vasiievs353@gmaii.com
UDC336.71
Shlonchak V. V. The Directions oflncrease ofEfficiency oflnvestment Activity ofBanks of Ukraine
The article is aimed at improving the methodology ofevaluating the efficiency of investment activities of banks in accordance with the risk inherent in the capital investment process. The basic recommendations on improvement of regulatory activity of the State with the purpose of increase of efficiency of investment activity of banks are analyzed. The analysis helped to determine that the researchers are mainly focusing on improving the general economic conditions of the country in which the bank operates, and partly - on developing practical recommendations to improve the approach to investment activities. In addition, scholars pay insufficient attention to the process of regulating the structure of investment portfolio. With a view of the determined shortcomings, the approach of «efficient placement of securities» has been developed, allowing to get maximal efficiency of investment activity even at the stage of initial formation of the portfolio. The approach also helps to adjust the structure of portfolio in accordance with the changes in the investment market in order to obtain maximum efficiency of investment activity taking account of the indicators of the bank's resource base and the possibility offorming reserves to secure lossesfrom active operations. Keywords: efficient placement of securities, investment activity, resource base.
Tbl.: 3. Formulae: 3. Bibl.:8.
Shlonchak Vasyl V. - Postgraduate Student, University of Banking (1 An-driivska Str., Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: vasilevs353@gmail.com
Банки е домшуючою ланкою фшансово! системи краши, яка насичуе економжу грошовими ресурсами. Зважаючи на економiчнi та сощальш насл^ки полiтичних подш в Укра'М, фшансовий сектор держави намагаеться мiнiмiзувати втрати, спри-чинеш волатильшстю на валютному ринку та ринку капiталiв. Водночас баншвськ установи прагнуть максимiзувати рiвень ефективност кредитно-швес-тицшно! дiяльностi шляхом визначення прюритетних напрямiв швестування. Виявлення оптимальних шля-хiв кашталовкладення в^дбуваеться в процеа плану-вання та моделювання швестицшно'! дiяльностi бан-
ку, що зумовлюе актуальшсть досл^дження. З шшого боку, зважаючи на зарубiжний досв^д, значну роль у створенш сприятливого швестицшного ^мату та регулюванш банювського сектора вщграе держава.
Теоретичш аспекти управлшня процесом каш-таловкладень банюв детально розглянули зарубiжнi вчеш: I. Ансофф, М. Портер, Д. Стркленд, М. Фрост та ш. Серед шоземних досмднийв, як зробили вне-сок в покращення практичних аспекпв швестицшно! дiяльностi, сл^д в^значити пращ Г. Марковща, П. Ро-уза, Дж. Сшш, У. Шарпа, А. Дамодарана, Д. Розенба-ума, Е. Альтмана, Б. Грехема та шших науковщв. Тео-
ретичш положення щодо формування основних засад кредитно-швестицшно! дiяльностi банкiв, практичнi рекомендацГ! для ефективного процесу !х реалГзацц, а також управлiння кредитно-iнвестицiйними ризи-ками, розробили вiтчизнянi науковцi та провГдш фа-хiвцi банкiвськоi справи: А. Я. Кузнецова [1], Б. Л. Лу-цш [2], О. Д. Вовчак [3], О. В. Дзюблюк, Т. В. Майорова, А. М. Мороз, I. М. Парасш-Вергуненко, В. I. МГ-щенко [4], С. В. Науменкова [4] та ш.
Науковi напрацювання вчених стосовно оцшки iнвестицiйноi дiяльностi застосовуються при дГяль-ностi на ринку цшних паперiв та стали основою для розробки шших сучасних швестицшних теорiй та ме-ханiзмiв. Проте аналiз публiкацiй свiдчить про необ-хiднiсть продовження дослiджень у частиш розробки методiв оптимiзацГi iнвестицiйноi дiяльностi банкiв.
Метою статтi е вдосконалення методики оцшки ефективност швестицшно! дiяльностi банкiв та 1! оптимГзацГ! вiдповiдно до ризику, притаманного процесу кашталовкладення.
Для досягнення поставлено! мети були визна-ченi основш завдання:
+ теоретичний аналiз ролi держави в покра-
щеннi швестицшно! дiяльностi банкiв; + надання теоретичних рекомендацш стосовно вдосконалення методiв регулювання швестицшно! дiяльностi банкiв з боку держави; + розробка методу ефективного формування iнвестицiйного портфеля з можливктю ко-ригування його структури з метою шдви-щення ефективност iнвестицiйно! дГяльнос-тi банкiв.
Держава, як основний регулятор економГчно! системи кра!ни, провадить макроекономiчну полiтику в краМ з метою узгодження штер-ального та фiнансового секторiв економжи. Забезпечення виробничого сектора ресурсами на прийнятних умовах е запорукою розширення вироб-ництва та створення сприятливих умов для викорис-тання наявних фшансових шструменпв у фшансово-му секторi краши. Контролюючи економiчну дГяль-нiсть та регулюючи обсяги внутршшх та зовшшнк грошових потокiв за допомогою макроекономiчних iнструментiв, держава створюе iнвестицiйний клГмат у краМ, що безпосередньо впливае на рiвень ризику та показник «бета» краши походження кашталу.
З шшого боку, держава може брати участь у фГ-нансуваннi швестицшних проекпв шляхом вливання капiталу. Зазначений вид комбшованого каштало-вкладення мае позитивний вплив на варпсть кашта-лу, оскiльки показник ризику учасп держави в про-ектi (бета державного кашталу) е значно нижчим вГд ризику приватного капiталу. Своею чергою, нижчий рiвень загального ризику кашталовкладення знижуе цшу залучення ресурав, що сприяе розвитку проектного фшансування в краМ.
Держава мае визначати тренди глобально! ГнвестицГйно! полiтики та адаптувати власну страте-гiю розвитку iнвестицiйного ринку. Узгоджешсть iз свiтовими прiоритетами створюе шдгрунтя для залучення iноземних швестицш. Держава вiдiграе важ-ливу роль у процеа залучення iноземного кашталу. На сьогодшшнш день iноземнi швестори здiйснюють iнвестицГi в укра!нську економжу через два канали: + швестицшш фонди, якГ представленГ на укра-
!нському ринку; + професГйних учаснишв фондового ринку Укра!ни (у т. ч. банив), якГ торгують цшними паперами, що е об'ектом штереав Гноземних ГнвесторГв.
ОскГльки професГйнГ учасники фондового ринку Укра!ни функцюнують краще у вГтчизня-ному фондовому ринку, другий канал Гноземних швестицш використовуеться частше. Таким чином, через державне регулювання Гноземних швестицш держава може впливати на пожвавлення швестицш у нацюнальну економку. Гарним прикладом е спрощення режиму шоземного швестування через вГдмшу обов'язково! реестрацГ! Гноземних ГнвестицГй. Наступним кроком мае бути розширення перелшу операцГй, що можуть здГйснюватися з коштами, що залучеш як ГноземнГ швестицц [5, с. 17].
З метою пГдвищення ефективностГ Гнвести-цшно! дГяльностГ банив необхГдно з боку держави вжити низку заходГв, спрямованих на пГдвищення дохГдностГ та зниження ризикованостГ ГнвестицГйно! дГяльностГ, а саме:
+ податкове заохочення банкГв, якГ кредитують прГоритетнГ ГнвестицГйнГ напрями за пГльго-вою ставкою; + часткове формування резервГв для вГдшкоду-вання можливих втрат за активними опера-цГями, насамперед ГнвестицГйними кредитами на прГоритетнГ цш та вкладеннями в акцГ! тдприемств реального сектора економГки; + зменшення оподаткування прибутку банкГв, отриманого вГд довгострокових операцГй з ГнвестицГйного кредитування прюритетних напрямГв термГном понад 5 роив Г довгостро-кових фГнансових ГнвестицГй; + оргашзащя державного страхування Гнвес-тицГйних вкладень банкГв, спрямованих пГд-приемствам, дГяльнГсть яких пов'язана зГ зна-чними ризиками; + надання державних гарантш банкам за швес-тицГями, спрямованими у прГоритетнГ галузГ економГки та проекти [6, с. 29].
1ншим напрямом регулятивно! дГяльностГ держави мае бути стимулювання ГнвестицГйно! дГяльностГ. Створення позитивного ГмГджу фшансового сектора та надання пГдтримки в залученнГ Гноземних ГнвесторГв е важливими державними елементами
стосовно стимулювання швестицшно1 дгяльностг. ПруденцГйний нагляд Г мШмГзащя ризикГв дГяльностГ на швестицшному ринку мають бути головною функ-цГею держави у банкшськш сферГ [7].
Зважаючи на мшлившть ГнвестицГйного ринку Укра!ни та коливання вартостГ капГталу, вдо-сконалення процесу регулювання баншвсько! дГяльностГ з боку НБУ набувае актуальность 1мпле-ментацГя зарубГжного досвГду дозволить визначити вектор розвитку ГнструментГв контролю та регулю-вання дГяльностГ банкГв. ОкрГм того, успГшна адап-тацГя зарубГжного досвГду дозволить знизити рГвень ризику та шдвищити прибутковГсть ГнвестицГйно! дь яльностГ.
ВГдповГдно до зарубГжного досвГду процес контролю та регулювання ГнвестицГйно! дГяльностГ складаеться з таких еташв дГяльностГ: + МонГторинг. + АналГз. + Регулювання. Процес контролю та регулювання базуеться на використаннГ системи нормативних показникГв, якГ вГдображають допустимГ межГ коливання параметрГв економГчно! дГяльностГ банкГвських установ. Етап мониторингу дозволяе зГбрати всю необхГдну Гнфор-мацГю для аналГзу. АналГз дГяльностГ передбачае по-рГвняння фактичних показникГв Гз нормативними та розрахунок вГдхилень, яю мають бути вГдкоригованГ в процесу регулювання. АналГтичний досвГд свГдчить, що найбГльш об'ективними е тГ пГдходи, якГ дозво-ляють проаналГзувати дГяльнГсть банку в динамГцГ. Методи динамГчного аналГзу використовують рГзнГ технГки опису безперервно! дГяльностГ протягом до-слГджуваного перГоду. Найбкьш примГтивнГ з них Грунтуються на зборГ статичних показнишв на ко-ротших промГжках часу. ЗдГйснення регулювання на основГ аналГтичних даних отриманих в такий спосГб не приносить бажаного результату та характеризу-еться низьким рГвнем об'ективностГ. ЯкГснГ системи аналГзу передбачають розрахунок темпу змГни показ-никГв ГнвестицГйно! дГяльностГ банив на основГ розра-хунку логарифму, що дозволяе отримати данГ з вищим рГвнем об'ективностГ. ОкрГм того, процес регулюван-ня передбачае утримання значення параметра вГдпо-вГдно до дГапазону коригування, а не до разово! змши значень обраних показниюв ГнвестицГйно! дГяльностГ.
Таким чином, урахування НацГональним банком Укра!ни зарубГжного досвГду та розробка дина-мГчно! системи регулювання ГнвестицГйно! дГяльнос-тГ банкГв дозволить визначити напрями стратегГчно! трансформацГ! та адаптацГ! дГяльностГ банкГвського сектора на ринку катталГв.
1ншим напрямом регуляторно! дГяльностГ НБУ мае бути розробка нормативГв, якГ регламентують процес формування ГнвестицГйного портфеля та його структуру. Дотримання оптимального сшввГдношен-
ня мГж рГвнем прибутку та ризику, на який наража-еться банк, е запорукою ефективностГ та безпеки дГяльностГ на швестицшному ринку. Розробка нор-мативГв, якГ характеризують структуру, показники ризику та лГквГдностГ ГнвестицГйного портфеля, дозволить регулювати дГяльшсть банив та обмежувати обсяги капГталу, Гнвестованого в проекти з високою ймовГршстю дефолту.
Ми вважаемо, що визначення рейтингу цГнних паперГв, якГ обертаються на ринку Укра!ни за участГ НБУ, е перспективним напрямом регуляторно! дг-яльностГ. Визначаючи рейтинг активу, регулятор тим самим вплине на рГвень ГнвестицГйно! привабливостГ емГтента, що допоможе банкам краще орГентуватися та провадити бкьш виважену дГяльшсть на ринку.
ВГдповГдно до працГ «Шляхи шдвищення ефек-тивностГ дГяльностГ банкГв у сферГ фГнансових ГнвестицГй» достатньо могутшм стимулом для посилення активностГ комерцшних банкГв у сферГ фГ-нансових ГнвестицГй могло б стати включення до пе-релку цГнних паперГв, що приймаються як прийнятне забезпечення кредитГв рефГнансування, акцГй укра!н-ських пГдприемств, щонайменше тих, що обертають-ся на фондовГй бГржГ. ЗрозумГло, що враховуючи зна-чш коливання цГн на акцГ1, коефГцГент урахування !х ринково! вартостГ як застави мае бути нижче 100%, але в будь-якому разГ така можливкть могла би бути дуже корисною для банкГв, що Гстотно б збГльшило !х зацГкавленГсть у ГнвестуваннГ в акцГ! укра!нських пГд-приемств [7, с. 251].
Зважаючи на вГдсутшсть об'ективно! системи оцГнки ризикГв ГнвестицГйно! дГяльностГ, укра!нськГ банки розглядаються Гноземними швесторами як потенцГйно небезпечнГ джерела ескалацГ! ГнвестицГй-ного ризику. Розглядаючи можливГсть об'еднання ка-пГталу, ГноземнГ Гнвестори не бажають приймати над-мГрний рГвень ризику кра!ни, в якГй оперують укра-!нськГ банки, оскГльки це мае негативний вплив на загальний показник «бета» капГталу, який враховуе фактор кра!ни походження капГталу. ВГдсутнГсть дГ-евого пруденцГйного нагляду з боку НБУ створюе шд-Грунтя для застосування банками внутрГшнГх систем оцГнки ризику, якГ е необ'ективними та Грунтуються на преференщях акцГонерГв банку, а не на статистич-них засадах аналГзу ризику. СукупнГсть перелГчених факторГв знижуе рейтинг ГнвестицГйно! привабли-восп кра!ни на мГжнародному ринку, сприяе зане-паду ГнвестицГйно! дГяльностГ та стимулюе самофь нансування дГяльностГ реального сектора економГки, що, своею чергою, призводить до зменшення обсягу капГталу, який обслуговуе виробничий цикл шдпри-емства. ОкрГм того, це мае негативний вплив на кГль-шсть виготовлено! продукцГ!, 1"! цшу та обсяги попиту та пропозицГ! на ринку.
Можемо пГдсумувати, що в банкГвському секторГ Укра!ни назрГла гостра потреба стосовно вдоскона-
лення методГв контролю та регулювання швестицш-но! дГяльносй банкГв Украши. Проте застосування регулятивних норм за умов вГдсутностГ внутрГшньо! об'ективно! системи оцГнки ефективностГ кредитно-ГнвестицГйно! дГяльностГ призведе до неповного вико-ристання потенцГалу швестицшно! дГяльносй банку. Ми вважаемо, що досягнення найвищого рГвня ефек-тивностГ можливе лише за умови гармонГйного поед-нання пруденцГйного нагляду та контролю з боку регулятора та внутрГшньобанкГвсько! системи оцГнки Гн-вестицГйно! дГяльностГ на ринку. Тому вдосконалення пГдходГв до формування та оцГнки структури Гнвести-цГйного портфеля потребуе подальшого дослГдження.
3 метою пГдвищення ефективностГ кредитно-ш-
вестицГйно! дГяльностГ банкГв внутрГшнГ аналГ-
тики застосовують методи фГнансового аналГзу. У працГ «Визначення ефективностГ кредитно! дГяль-ностГ комерцГйних банкГв в Укра!нГ» використову-ються коефГцГенти Трейнора, Шарпа та Йенсена для оцГнки очГкуваного рГвня ефективностГ кредитно-швестицшно! дшльносп [8, с. 44]. РГвень дохГдностГ операцГй порГвнюеться Гз рГвнем ризику портфеля активГв. Вважаеться, що чим вище значення, тим ефективнГше дГе банк. Обчислення коефГцГента Шарпа здГйснюеться для визначення ефективностГ неди-версифГкованого портфеля активГв Г дозволяе через стандартне вГдхилення врахувати як систематичний, так Г несистематичний ризик (неринковий ризик).
РГвень ефективностГ портфеля вимГрюеться як спГввГдношення мГж дохГднГстю портфеля, згенерова-ною внаслГдок використання високоризикових акти-вГв, Г ставкою ризику портфеля.
Зважаючи на досвГд пГдвищення ефективностГ дГяльностГ банкГв, можемо зазначити, що процес зво-диться до оптимГзаци значень коефщенпв, якГ вико-ристовувалися в процесГ оцГнки дГяльностГ. Регулю-вання ефективностГ здГйснення ГнвестицГйних опера-цГй передбачае встановлення оптимального спГввГд-ношення мГж рГвнем прибутковостГ та рГвнем при-йнятного ризику. Рекомендоване значення встанов-люеться вГдповГдно до преференцш топ-менеджерГв та акцГонерГв банку. Визначення цГе! рекомендовано! межГ вГдбуваеться вГдповГдно до ринкових умов та показникГв дГяльностГ банкГвського сектора в цГлому.
ОптимГзацГя ГнвестицГйно! дГяльностГ вГдбува-еться також на основГ розрахованих значень показни-юв, якГ базуються на визначенш частки участГ держа-ви в проектГ, рГвнГ державного покриття ризикГв та Гн.
Процес оптимГзаци зводиться до балансування процесу розподку ресурсш та показникГв, якГ вГдо-бражають рГвень, прибутковостГ, ризику, лГквГдностГ, трансформаци ресурсГв та ш. Загалом, процес опти-мГзацГ! зводиться не лише до оптимального розподГ-лу, а до розв'язку оптимГзацГйно! задачГ, яка передба-чае отримання максимально можливого економГчно-го ефекту за заданих умов. ЕкономГчний ефект може
бути виражений у виглядi показнишв прибутковосп чи певного коефiцieнта. Умови задачi передбачають максимально допустимi значення шших показникiв, якi е важливими для менеджерiв.
Згiдно i3 зарубiжним досв^дом регулювання ш-вестицiйноi дiяльностi банюв можемо стверджувати, що, окрiм державного контролю, значна увага придь ляеться внутршнш системi управлiння та контролю. Об'ективний аналiз та регулювання дозволяе не лише покращити фiнансовий результат операцш з цiнними паперами, але й мiнiмiзувати iнвестицiйнi ризики. Вважаемо, що система аналiзу мае в^дображати не лише преференци топ-менеджменту та акцiонерiв, але також враховувати обсяги ресурсного портфеля та позицго лшв^дносп банку, здатнiсть до трансфор-маци ресурсiв та формування резервiв шд актив-нi операци. Тому, на нашу думку, менеджери банив мають розробити шдходи не лише до ефективного управлшня, але й до ефективного формування швес-тицiйного портфеля.
Щд час «первiсного формування» чи коригу-вання структури портфеля цшних паперiв менеджери банкiв мають керуватися принципом «ефективного розмщення цiнних паперiв». Вiн передбачае сукуп-нiсть операцш з оцшки ефективностi iнвестицiйноi операци та регулювання вже сформованого портфеля цшних паперiв. Однiею з переваг принципу е можли-вiсть формування власно! системи оцiнки ефектив-носп вiдповiдно до цiннiсних критерив, якими керу-еться iнвестор, здiйснюючи дiяльнiсть на ринку.
На нашу думку, показники дох^носп та ризику мають бути обов'язково врахованими шд час розрахунку ефективносп iнвестицiйноi операци, оскiльки вони вiдображають базовi критери, якi враховуються пiд час здшснення iнвестицiйних опе-рацiй. З метою покриття ризику непередбачуваних втрат в^д швестицшних операцiй, iнвестор формуе резерв. Рiвень ризику може оцiнюватися з викорис-танням багатьох пiдходiв, проте, на нашу думку, величина мае розраховуватися як дисперая рiвня купонного доходу на цшний пашр. Ми також вважаемо, що ризик може мати в^дсоткове вираження, що дозволяе ушфшувати розрахунки з використанням рiзних шд-ходiв до оцшки ефективность
У данiй робот пропонуемо розглянути застосування принципу «ефективного розмщення цшних па-перiв» для операцiй первiсного формування портфеля цшних паперiв та коригування його структури. На нашу думку, базовим показником оцшки ефективно-сп розмщення цшного папера е сшвв^дношення (1):
E = C/R, (1)
де E - рiвень ефективносп;
R - рiвень ризику;
С (coupon payment) - купонний плапж.
З метою виявлення переваг зазначеного принципу застосуемо його на умовнш практичнш ситуаций розмiр сформованого резерву на покриття ризи-шв - 30000 грн, запланований бюджет на формування швестицшного портфеля - 1 млн грн. На ринку шнуе два типи цшних паперiв (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика цшних паперiв
Характеристики цшних папеpiв ЦП, ЦП2
Номшальна BapïicTb 1000 грн 1000грн
Купон (С) 10% 16%
PiBeHb ризику (R) 2% 4%
Ефективнicтb (Е) 5 4
Кiлbкicтb цiнних пaпеpiв 1000 1000
Утилiзaцiя резерву 66,67% Понад норму (133,33%)
Джерело: авторська розробка.
Можемо зауважити, що рiвень ефективносп ЦП1 вищий, анiж ЦП2. ^м того, зважаю-чи на рiвень ризику цiнного папера другого типу, швестувати 1 млн грн для 1х купiвлi неможливо, оск1льки обсягу резерву не вистачить для покриття потенцшних ризишв. Отже, керуючись зазначеним принципом, швестор вкладе 100% катталу в цiннi па-пери першого типу. З iншого боку, рiвень утилiзацГi резерву буде неповним. Наступним кроком е застосу-вання принципу «ефективного замiщення». Вiн поля-гае в замщенш найменш ефективного цшного папера в портфелi найбiльш ефективним, який обертаеться на ринку. Також його застосовують, якщо цшний па-пiр на ринку мае кращi показники дохiдностi, незва-жаючи на нижчий рiвень ефективностi за умови не-повно'1 утил1зацц наявних ресурав.
У запропонованому прикладi iнвестицiйний портфель на 100% складаеться з ЦП1. Рацiональний iнвестор прийме рiшення про замщення. Виявити максимальну кiлькiсть ЦП2, яку потрiбно включити до портфеля, можливо з використанням тако'' форму-ли (2):
SR = NUF / (R2 - R1), (2)
де SR (securities' replacement) - к1льк1сть зам1щених цшних папер1в;
NUF (not utilized fund) - обсяг неутил1зованих ресурйв;
R2 - R1 - р1зниця у використанш ресурйв.
У даному приклад1 як ресурс розглядаеться обсяг резерву шд ризик. Таким чином, юльйсть ЦП1, як1 мають бути замщеш, в1дпов1дно до формули ста-новить
Таким чином, характеристики портфеля до та шсля операци' зам1щення надано в табл. 2.
Можемо спостериати, що ефектившсть портфеля знизилася до 4,33, проте дойдшсть зросла до 13%. За умови, що резерв на покриття ризиюв мае бути ви-користано повшстю i це не становить для швестора додаткових затрат, зазначена структура портфеля е найбкьш оптимальною.
Зважаючи на отриман1 результати, можемо за-пропонувати алгоритм формування оптимального складу портфеля ЦП:
1. Визначаемо найб1льш ефективний ЦП i запо-внюемо ним портфель на 100%.
2. За умови неповного використання ресурав певного типу, частину цшних папер1в зам1нюемо наступним типом нижчим за ефектившстю, але з бкь-шим купонним доходом в абсолютному вираженш (за умови, що в1дмшшсть м1ж ЦП полягае лише в обсягах використання ресурсу, який утил1зовано не повшстю). Якщо в1дмшшсть полягае ще й в шших параметрах, то 1х необх1дно врахувати п1д час оц1нки ефективност 1нвестування кап1талу.
Ураховуючи результати проведеного досл1джен-ня, можемо стверджувати, що при кутвл1 ЦП з вищим р1внем ефективност1 п1д час замщення загальний рь вень ефективност1 портфеля зросте. Обернена ситу-ац1я спостериаеться при розмщенш в портфел1 менш ефективних ц1нних папер1в. Зважаючи на р1вном1рний розпод1л к1лькост1 ц1нних папер1в у портфел1 (50 х 50%), очкуваний р1вень ефективност1 портфеля повинен становити: 5 -0,5 + 4 -0,5 = 4,5. Розб1жшсть у розрахун-ках пояснюеться 1з застосуванням формули (3):
K = K + K1 •{Xi - X2) / (X1 - n), (3)
де K2 - значення коефщента п1сля зменшення зна-менника;
Таблиця 2
Характеристика портфеля цшних nanepiB
Характеристика портфеля Портфель до замщення Портфель шсля замщення
Зaгaльнa шьмсть ЦП 1000 ЦП, 500 ЦП1 + 500ЦП2
Обсяг купонного доходу 10% 10% -0,5 + 16% -0,5 = 13% (130 тис. грн)
Piвень ризику (R) 2% 2% • 0,5 + 4% • 0,5 = 3%
Ефектившсть (Е) 5 4,33
Утилiзaцiя резерву 66,67% 100%
Джерело: авторська розробка.
К1 - поточне значення коефщкнта; Х1 - Х2 = п - ккьккть «запланованих» одиниць зменшення знаменника;
Х1 - п - кшцеве значення знаменника; Х1 - поточне значення знаменника.
Рiвень ефективностi портфеля змiнився таким чином (табл. 3).
ня структури швестицшного портфеля. Враховуючи виявлеш недолки, ми розробили пiдхiд до «ефектив-ного розмiщення цiнних паперiв». Вш базуеться на виявленнi оптимального сшввкношення мiж цшни-ми паперами, як мають рiзнi характеристики показ-никш ризику та дохiдностi, а також враховуе обсяги ресурсно'! бази банку та рiвень ризику, який вш може
Таблиця 3
Оцiнка ефективностi портфеля пiсля операцГ|' замiщення
Загальне рiвняння опису розрахунку ефективносл 100 • 0,5 +160 • 0,5 = 130/30 20 • 0,5 + 40 • 0,5
Величина зменшення чисельника (160-100).0,5 = 30; (160-130) = 1 30
Зменшення знаменника (40 - 20) • 0,5 = 10
Ефект збтьшення значення коефiцieнта ефективносл за рахунок зменшення знаменника 40 - 30 4 + 4 • = 4 +1,33 = 5,33 40 -10
Ефектившсть портфеля 5,33 -1 = 4,33
Джерело: авторська розробка.
Таким чином, шд час виконання операци замь щення було отримано подвiйний ефект:
1. Збкьшення чисельника (середне значення до-хiдностi портфеля зросло iз 100 до 130).
2. Збкьшення знаменника (середнш рiвень ризику портфеля збкьшився з 20 до 30 в цкому по портфелю).
Зазначенi фактори мають рiзний ступiнь впливу на кшцевий результат (у розглянутiй ситуацГ! - на рь вень ефективностi портфеля), який обчислюеться за допомогою запропоновано!' формули.
Можемо шдсумувати, що шдхк передбачае ефективне використання ресурсiв вкповкно до умов на ринку, як вимiрюються такими показниками, як варткть та рiвень купонного доходу щнного папера, а також рiвень притаманного ризику. За умови, що портфель наповнено найефектившшими цшними паперами та наявност неутилiзованих ресурсiв остан-нi спрямовуються на здiйснення операци замщення, яка передбачае максимiзацiю доходу.
ВИСНОВКИ
Проаналкувавши пiдходи до шдвищення ефек-тивностi iнвестицiйно!' дiяльностi банку, було вияв-лено, що дослкники акцентують основну увагу на покращенш загальноекономiчних умов дiяльностi кра!ни, в якш оперуе банк, i частково на розробщ практичних рекомендацiй стосовно покращення шд-ходу до швестицшно! дiяльностi. Окрiм того, науков-щ прид1ляють недостатньо уваги процесу регулюван-
прийняти. Окрiм того, пiдхiд передбачае можливкть коригування структури сформованого портфеля вк-повiдно до рiвня утилкаци ресурсiв та обсягу сфор-мованих резервiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кузнецова А. Я. Фшансування швестицмночнно-вацмно! дiяльностi : монографiя. Львiв : Л^в. банк. iн-т НБУ, 2005. 360 с.
2. Луфв Б. Кредитночнвестицмна дiяльнiсть банкiв УкраТни. Свт фшанав. 2005. № 1. С. 14-21.
3. Вовчак О. Д., Надiевець Л. М. Особливосл шве-стицмно! дiяльностi банкiв як фшансових посередникiв в УкраТш. Ызнес 1нформ. 2014. № 11. С. 94-101.
4. Мщенко В. I., Науменкова С. В. Баншська система УкраТни: проблеми становлення та розвитку. Фiнанси Украни. 2016. № 5. С. 7-33.
5. Мехлев Е. Державне регулювання швестицмно! дiяльностi банш. Нвестицп: практика та досвiд. 2010. № 24. С. 16-18.
6. Пшик Б., Печенко О. О. Актуальн проблеми розвитку баншсько! швестицмно! дiяльностi в УкраУ. Фiнан-сово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теорП та практики. 2014. № 2. С. 24-32.
7. Руденко М. Шляхи пщвищення ефективносл дiяль-носл банш у сферi фiнансових iнвестицiй. Науковий всник НЛТУУкрани. 2011. Вип. 21.12. С. 246-254.
8. Жукова Н., Пересунько В. Визначення ефективносл кредитно! дiяльностi комерцiйних банш в УкраТш. Економка. 2007. № 91. С. 43-35.
Науковий кер1вник - Кузнецова А. Я., доктор економ1чних наук, професор, ректор ДВНЗ «Университет баншсько! справи» (КиТв)
REFERENCES
Kuznietsova, A. Ya. Finansuvannia investytsiino-innovatsi-inoi diialnosti [Financing of investment and innovation activity]. Lviv: Lviv. bank. in-t NBU, 2005.
Lutsiv, B. "Kredytno-investytsiina diialnist bankiv Ukrainy" [Credit and investment activity of banks of Ukraine]. Svit finan-siv, no. 1 (2005): 14-21.
Mekhtiiev, E. "Derzhavne rehuliuvannia investytsiinoi diialnosti bankiv" [State regulation of investment activity of banks]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 24 (2010): 16-18.
Mishchenko, V. I., and Naumenkova, S. V. "Bankivska sys-tema Ukrainy: problemy stanovlennia ta rozvytku" [Banking system of Ukraine: problems of formation and development]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2016): 7-33.
Pshyk, B., and Pechenko O. O. "Aktualni problemy rozvytku bankivskoi investytsiinoi diialnosti v Ukraini" [Actual prob-
lems of development of bank investment activity in Ukraine]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky, no. 2 (2014): 24-32.
Rudenko, M. "Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti diialnosti bankiv u sferi finansovykh investytsii" [Ways to improve the efficiency of banks in the field of financial investment]. Nau-kovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 21, 12 (2011): 246-254.
Vovchak, O. D., and Nadiievets, L. M. "Osoblyvosti investytsiinoi diialnosti bankiv yak finansovykh poserednykiv v Ukraini" [Features of investment activity of banks as financial intermediaries in Ukraine]. Biznes Inform, no. 11 (2014): 94-101.
Zhukova, N., and Peresunko, V. "Vyznachennia efektyvnosti kredytnoi diialnosti komertsiinykh bankiv v Ukraini" [Determination of the efficiency of lending activities of commercial banks in Ukraine]. Ekonomika, no. 91 (2007): 43-35.
<
S
u
BI3HECIHQOPM № 5 '2018 357
www.business-inform.net
