CC BY
37для покращення функціонального стану уражених систем, а також підвищення опірності організму учнів з ревмокардитом необхідно, поряд з медичним лікуванням, використовувати увесь арсенал засобів фізичного виховання, що і зумовило проведення даного дослідження.
Терміном «ревматичний кардит» позначають ураження серця під час гострої ревматичної лихоманки, яка розвивається після інфекцій верхніх дихальних шляхів, викликаних в-гемолітичним стрептококом групи А, а також скарлатини [8]. Ознаки первинного ревмокардиту:
- хронологічний зв’язок з А-стрептококовою інфекцією гортані (фарингіт, тонзиліт);
- латентний період 2-4 тижні;
- молодий вік хворого;
- переважно гострий або підгострий початок;
- поліартрит;
- «пасивний» характер кардіальних скарг;
- наявність вальвуліту у поєднанні з міокардитом або перикардитом;
- висока лабільність симптомів кардиту;
- кореляція лабораторних та клінічних ознак активності хвороби [7,5].
Перебіг ревматичної лихоманки має вигляд атак. У 70% хворих ревматична атака стихає по клініко-лабораторних даним протягом 8-12 тижнів, у 90-95% - протягом 12-16 тижнів і лише у 5% хворих вона триває більше 6 місяців, тобто набуває затяжного або хронічного перебігу. У більшості випадків ревматичний процес має циклічний перебіг, і атака закінчується в середньому через 16 тижнів. Внаслідок ураження клапанного апарату у 20-25% хворих, які перенесли первинний ревмокардит, розвивається вада серця.
На початку гострої фази ревмокардиту в найбільшій мірі страждає міокард: розширення пе-рикапілярних просторів за рахунок набряку і фібри-ноїдного некрозу сполучної тканини перешкоджає нормальному метаболізму кардіоміоцитів, призво-дячи до їх дистрофії. При пошкодженні ендотелію більших судин мікроциркуляторного русла у ній розвиваються деструктивно-продуктивні зміни, які переважно ускладнюються мікротромбозом. Внаслідок тромбозу артерії відбуваються вторинні гіпок-сичні ушкодження кардіоміоцитів, що знаходяться в їх басейні. Всі ці зміни при прогресуванні хвороби призводять до дилатації камер серця, з найчастішим ураженням лівого шлуночка. Разом з міокардом уражується і клапанний апарат.
Повторні атаки ревматичної лихоманки можуть мати скритий перебіг, збільшуючи при цьому частоту розвитку вад серця до 60-70%. Рецидиви ревматичної лихоманки зустрічаються у дитячому, підлітковому і юнацькому віці.
Оскільки, до розвитку ревматичного процесу причетна стрептококова інфекція, то можна стверджувати, що ревматичні хвороби є професійними захворюваннями школярів. Дійсно, школа відіграє велику роль в розповсюдженні стрептококової
інфекції, але вона також може і відігравати важливу роль в боротьбі з цією інфекцією.
Висновки:
В результаті проведеного дослідження нами було охарактеризовано основні наслідки ревматичного кардиту, що дозволило визначити мету та напрямки профілактики цього захворювання. Це у майбутньому може стати основою для подальших досліджень.
Література
1. Георгіца П.І., Маркова О.В. Навчальна програма з фізичної культури для учнів з відхиленням у стані здоров’я старшої школи // Актуальні проблеми валеологічної освіти, оздоровчої фізичної культури та фізичної реабілітації в навчальних закладах України: Зб. наук. пр. - Кіровоград, 2000. - С. 56-61.
2. Коренев Н.М., Костюрина ГН. Современное состояние проблемы ревматических заболеваний в детском и подростковом возрасте // Врачеб. практика. - 1997. - №2-3. - С. 69-71.
3. Кузьменко В.А., Пангелова Н.Є. Методичні особливості профілактично-лікувальної гімнастики в школі для дітей з ослабленим здоров’ям // Сучасні проблеми фізичного виховання та спорту школярів і студентів України: Матеріали IV Всеукр. студ. наук. конф. - Суми, 2004. - С. 15 В-161.
4. Куриш В.І. До проблеми організації занять фізичними вправами учнів, які за стоном здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи // Роль фізичної культури в здоровому способі життя: Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. - Л., 1999. - С. 57-59.
5. Ревматизм. Ревмокардит. Лікування ревматизму // Архів клін. медицини. - 2004. - №1. - С. 7-13.
6. Ревматизм и ревматическая болезнь сердца: Докл. исслед. группы ВОЗ. - М.: Медицина, 19В9. - 56 с.
7. Федонюк Л.Я. Сучасні погляди на морфогенез ревматичної хвороби серця // Клін. анатомія та операт. Хірургія. -2005. - №3. - С. 1В-22.
В. Шостак Н. Ревматический кардит: клиникоморфологическая диагностика, лечение, профилактика // Врач. - 2004. -№4. - С. 5-9.
Надійшла до редакції 10.03.2007р.
СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ ПРОЯВИ В МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Овчар М. Ф.
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту
Анотація. Робота присвячена розкриттю сутності поняття „спрямованість особистості” та її проявів серед молоді, що навчається у ВНЗ. Стаття містить порівняльні результати досліджень цього феномену серед молодих людей, що навчалися у військових вищих училищах у 70-В0 роки минулого століття та результати досліджень сучасної молоді.
Ключові слова: особистість, цінність, активність, еволюція, юність, зрілість, студент.
Аннотация. Овчар М.Ф. Направленность личности и ее проявление в молодежной среде. Работа посвящена раскрытию сущности понятия «направленность личности » и ее проявлений среди молодежи, обучающейся в ВУЗах. Статья содержит сравнение результатов исследования этого феномена среди курсантов высших военных училищ и результаты исследований современной молодежи.
Ключевые слова: личность, ценность, активность, эволюция, юность, зрелость, студент.
Annotation. Ovchar M.F. Orientation of personality and its
display in a youth environment. Work to the dedicate to the opening of essence of notion and its displays among young people student in Institutes of higher. Work is devoted to disclosing of essence of concept «an orientation of the person» and its displays among the youth training in high schools. The article contains comparison of results of research of this phenomenon among the students of higher soldiery schools and results of researches of modern youth. Key words: person, value, activity, evolution, youth, maturity, student.
Вступ.
Проблема спрямованості особистості (СО) виділяється тільки у вітчизняній психології, тоді як в зарубіжній психології вона розчиняється в теоріях мотивації та тенденцій.
В нашому дослідженні використані праці С.Л. Рубінштейна, Л.І. Божович, Б.Г Додонова, А. Маслоу, А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського та ін. [10, 2, 4, 6, 9].
С.Л. Рубінштейн, який вперше виділив поняття СО ще в 1940 році, назвав його проявами домінуючих мотивів, обумовлених діяльністю людини, зокрема її цілями і задачами [10]. К.А. Альбуханова по суті бачить СО як когнітивне ут -ворення і переживання особистістю своєї включе-ності в життєві структури, свого самовиразу [1, 16], а Б.Г. Додонов - як прояви емоційного самовираження особистості [4, 23].
Займаючись на протязі більш ніж двадцяти років вивченням цього феномену в межах структури особистості у курсантів вищих військових училищ та у студентів ВНЗ, сьогодні ми схиляємося до думки, що в основі СО лежить система усвідомлених і неусвідомлених потреб людини. Це вписується, до речі, у бачення А.Маслоу [6]. Висовуємо гіпотезу: потреби виступають як функціональні системи, утворюючі елементи всієї психологічної структури особистості, її внутрішні своєрідні запити, що зіштовхуючись із зовнішніми умовами (обставинами), стають її внутрішніми причинами саморозвитку. [С.Л. Рубінштейн, 10].
Робота виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: виділення та вивчення типів СО як системи потреб, що визначають смис-лоутворюючу активність особистості.
Задачі дослідження: 1) виділення типів СО в репрезентативній вибірці досліджуваних; 2) виявлення вікової динаміки проявів даних типів у студентської молоді.
Гіпотеза: можливим є емпіричне виявлення та опис домінуючих видів спрямованості певної особистості як проявів системи її потреб.
Методика. Емпіричне дослідження типів СО проводилось на вибірці курсантів військових училищ та студентів методами спостереження, елімінації, незалежних характеристик, а також за допомогою усного та письмового опитування. При цьому враховувались особливості віку, статі, темпе-
раменту, життєвого та професійного досвіду курсантів і студентів приватних ВНЗів Ростова-на-Дону, Донецька, зокрема ДІСО очних та очно-заочних відділень. Дослідження проводилось на вибірці курсантів військових училищ Ростовського вищого військового інженерно-командного училища імені маршала артилерії Недєліна М.І. (1975-1986) та Донецького вищого військово-політичного училища імені генерала армії Єпишева А. А. (1987-1991 р.р.) та студентів ДІСО - 1995-2005 роки.
Дослідження триває, опрацьовано значний масив отриманих даних.
В даній статті повідомляємо лише деякі основні тенденції, що проявилися в результатах цього дослідження.
Результати досліджень.
Щойно народившись, кожна людина інтуї -тивно починає формувати систему своїх потреб на базі вже існуючої в неї якоїсь генетично успадкованої системи вітальних потреб, які ми позначимо як П0. Цю систему потреб ми умовно розміщаємо як рух послідовно наростаючих прагнень по чотирьох векторах розвитку від центру їх появи П Так, найдревнішим на наш погляд, є потреби до насолоди, які ми помічаємо саме по векторі переживання Ч(+), в потреби в спілкуванні С(+) та діяльності як різновидів активності Др.(+-) формуються з урахуванням згаданих підвидів СО, а потреби в неповторності себе та діяльності як вияву творчих потенцій Дя(+-). Таким чином вважаємо найпізнішими утвореннями саме по цих векторах і можна розмістити, як ми думаємо, всю важливу різноманітність відтінків цієї спрямованості особистості (СО) в напрямах: позитивному (одобрюваному суспільством) та протилежному, що не схвалюється суспільною мораллю.
Подальшу конкретизацію цих різновидів див. на малюнку 2.
Отже, спрямованість особистості можна умовно розглядати як поступовий розвиток конкретних підвидів потреб по чотирьох осях, що витікають із якогось центрального джерела розвитку потреб людини П0, а саме: по осі переживання Ч - По -Чі(-), спілкування - С+ - П0 - С1(-), перепробування особистістю різновидів діяльності Д - По - Д. в яких деякі стануть улюбленими, характерними та по осі якісного вдосконалення своїх видів діяльностей
Дя(+) - Пх - Дя(-).
По першій осі - «переживання», як і по всіх інших осях, зображено інстинктивний потяг людини до всього, що викликає у неї задоволення, насолоду і прагнення уникати протилежного. Поступово, з віком ці потреби видозмінюються, набуваючи соціального шліфування та збагачення.
Крім того, слід враховувати особливості всіх цих потреб:
а) для кожного вікового періоду вони різні (в 2-3 роки одні, 10, 15, 18 і більше років - інші);
б) вони починають відрізнятися і у зв’язку
з проявами статевих ознак - у дівчаток і хлопчиків,
Отже: Вектори:
П ® Ч - від інстинктивного прагнення до насолоди - аж до насолоди образом самопожертви заради якогось подвигу.
П ® С - від прагнення до спілкування (з матір’ю, близькими) - до максимальної принциповості в спілкуванні, що відкидає контраргументи навіть близьких.
По ® Др - від прагнення наслідувати до намагання досягти майстерності в професії, жити заради улюбленої професії.
П ® Дя - від бажання бути і імітувати виконання - до прагнення відкриття в своїй сфері діяльності.
Ч - П - потреби в позитивних (одобрюваних суспільством) переживання.
По ® Ч - потреби в переживаннях насолоди, що не одобрюються суспільством як відкриті акти.
Др - По - потреби в оволодінні різновидами людської діяльності, що одобрюються суспільством.
Дя - По - потреби в оволодінні якістю виконання діяльності (від ігрового наслідування до відкриття якісно нового).
Мал. 1. Система векторів формування та розвитку можливих видів СО у людини
молодих людей тощо кожен раз вони різні;
в) особливості темпераменту також впливають на ці потреби (по різному хочуть задовольняти свої потреби меланхоліки та холерики, флегматики і сангвініки, як і суміші цих темпераментів, в яких проявляється якийсь домінуючий темперамент. Наприклад, МС3 -меланхо-сангвіник дещо по іншому хоче реалізувати потреби у спілкуванні, навчальній, практичній діяльності та ін., ніж СМ3 -сангомеланхолік та ін.
г) по-різному також можуть проявлятися ці потреби і у зв’язку з різними задатками інтелекту (у залежності від того, чи ір та розвиток вольових навичок буде високим, середнім чи низьким), іншими задатками, наявними можливостями їх розвитку. Тобто людина сама здатна регулювати ступені задоволення цих потреб;
д) вирішальними виступатимуть соціальні умови розвитку людини, її системи потреб, що склалася, внаслідок навчання і виховання особистості, що формується.
Вивчаючи прояви якісно відмінних змістових різновидів потреб по кожній зі згаданих осей, ми зазначили деякі критерії, що допомагають зрозуміти логіку діалектичного їх перетворення з одного виду та рівня прояву спрямованості в інший.
Наприклад, по вже згаданій осі переживань
Ч - П . найперший різновид цієї СО, що витікає з природної для всього живого, в тому числі і дітей потягу до насолоди ми назвали гедонічною спрямованістю (Гд). Він характерний для будь-якого віку
людей: хто не любить насолодитись чимось саме тому, що воно для нього смачненьке, приємне і т.п. Наявність у дорослих людей, у яких гедонічні потреби підпорядковані більш значимими для них потребам - професійним, службовим, першочерговим і т.п., не виключає того, що вони не чекають нагоди, щоб насолодитись задоволенням своїх гедонічними потреб у неробочий час (у вихідні дні, під час відпустки і т.п.). Проте якщо людина починає зловживати споживанням чи неробством, тоді цей гедонізм ми позначаємо на правому відрізку осі негативним індексом, як Гд 1 чи Гд 3 (наприклад, як певну залежність - алкогольну, наркотичну і т.п.).
Наступна ступінь розвитку цієї ж різновидності СО - перенесення акценту в задоволені потреби в насолоді і з сугубо біологічного, внутрішнього смакування - на все більше задоволення об’єктами зовнішнього оточення. Наприклад, насолоду комфортом, побутом, близькими людьми і т.п. - побутом (Пб). Сюди також включаємо спрямованість на свою родину, предмети домашнього вжитку тощо. На негативній частині цього вектора умовно позначаємо надавання преваги здобуванні лише матеріальний добробут за рахунок дій, діяльності, що суспільством розцінюється як аморальні а то й незаконна. (ПБ ,, ПБ „, ПБ Л Останнє по-
\ т-Р т-2 ’ т-37
значення - домінуюче прагнення людини, що перевищує звичайні соціально допустимі зусилля -злодійство і т.п.
Подальшу розшифровку значень цього вектора та інших векторів дивись на малюнку 2.
Отже, чим вище розвивається певна СО по
а) 1. Гд - гедонізм (насолода); 2. Пб - побут (сім’я); 3. Ут - утилітаристська СО (колекціонування), 4. Ес - естетична; 5. Рм - романтична (насолода образами бажаного майбутнього); 6. Кх - кохання; 7. Пг -пугнічна (прагнення до ризику, авантюризму); 8. Пгрм - прагнення до подвигів заради високих мрій, ідей;
б) 1. Кф - конформізм (пристосування); 2. Км - комунікація (соціальні контакти); 3. Ал - альтруїзм, добро для інших (негативне - егоїзм); 4. Лд - лідерство (престиж); 5. Гр. - прагнення бути в певній групі, мати товаришів; 6. Д+. - мати друга; 7. Кл - колективізм, взаємоповага, взаємодопомога, рівність (негатив -бути членом корпорації, мафії);
8. ІП - ідейна принциповість, готовність боротися і з собою, і з колективом за недопущення порушення принципів, ідеалів аж до очолювання руху за досягнення якогось стану найвищого ідеального «ми»;
в) 1. Рз - розваги (мультики) і т.п.; 2. ПЗ - пізнавальна діяльність; 3. Іф - інформатика; 4. Мл - малювання, майстрування; 5. Мз - музика (гра на інструментах); 6. Сп - спорт; 7. Тх - техніка; 8. Пф - улюблена професія (все інше - хобі) і т.п.
г) 1. Імт - імітація (наслідування); Гра як вид творчої діяльності; Овл - оволодіння професією; Вд -вдосконалення; Мс - досягнення рівня професійної майстерності; Рц - раціоналізаторство; Вн - прагнення до винаходів; Вдк - до відкриття абсолютно нового.
Мал. 2. Зміст СО на певних векторах
даному вектору, то тим вищими стають вимоги особистості до самої себе, своєї діяльності, тим далі особистість готова відмовитись від своїх вузько особистих примх, егоїзму в ході свого розвитку і тим ближче вона наближається до соціальних ідеалів.
А по негативному вектору - тим аморальнішою, цинічнішою вона стає стосовно загально прийнятих соціальних вимог суспільства, країни, її народу.
Висновки:
1. На протязі тривалого часу (більше 30 років) дослідження СО молоді, що навчалася у ВНЗ, виявилися найбільш значимі її типи. А саме на осях «Переживання» та «Спілкування» (Ч та С).
2. Найменша кількість досліджуваних виявилася по осі «Якість діяльності» (не вище рівня оволодіння - Овл)..
3. Середні величини домінуючих видів СО проявили по осі Ч - П:
- у курсантів військових училищ та студентів (1975-1991р.р.).
4. Типовими виявились такі різновиди СО:
Таблиця 1
Різновиди СО
Різновиди СО Курсанти (1975-1991), % Студенти (1994-2006), %
Гд 43 57
Рм 37 17
Км 28 26,5
Гр 41 23
Пз 17 9
ВП 32 11
Тх 35 13
Сп 29 6
Іп 9 1,3
Таким чином, основні тенденції на протязі десятиліть:
1. Звужується сфера, соціально значущих різновидів спрямованості;
2. Збільшується кількість тих, хто надає перевагу спрямованості вузьких а то і егоїстичних СО.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем спрямованості особистості та її прояви в молодіжному середовищі.
Література
1. Абульханова К.С. Психология и сознание личности. / Изб. Психол.труды, М.: МПСИ, 1999. - 200с.
2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 196s. - 1б0 с.
3. Волочков А.А., Ермоленко Е.Г. Ценностная направленность личности как выражение смыслообразующей активности // Психологический журнал, 2004, т. 2З. №2. - С. 4З-48.
4. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. М.: Политиздат, 197S.
- 1б0 с.
З. Маслоу А. Психология бытия. - К.: Ваклер, 1997. - 320 с.
6. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта, 199S. - 1б4 с.
7. Петровский А.В., Ярошевский М.Г Основы теоретической психологии. М.: ИНФРА, 1998. - 1S0 с.
8. Овчар М.Ф. Визначення девіацій у юнаків, що призиваються на військову службу методами спостереження, бесіда, елімітації. - Донецьк, 2003. - 124 с.
9. Рубинштейн Л.С. Основы общей психологии: в 2 т. М.: Педагогика, 19S9. - 244 с.
10. Франкл В. Человек в поисках смысла. СПб.: Ювента, 1997.
- 340 с.
Надійшла до редакції 10.03.2007р.
ДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ОЗДОРОВЧОГО ПРОФІЛЮ
Омельяненко В. Г.
Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка
Анотація. У статті обґрунтовується необхідність зміни контексту біологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури з природничо-наукового спрямування на гуманістичний, здоров’язберігаючий. Формування нової гуманістичної моделі фізичного виховання вимагає удосконалення змісту біологічного компоненту професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
Ключові слова: керування, здоров’я людини, біологічна підготовка, студент.
Аннотация. Омельяненко В .Г. К проблеме подготовки специалистов оздоровительного профиля. В статье обосновывается необходимость изменения контекста биологической подготовки будущего учителя физической культуры из естественно-научного направления на гуманистическое, здоровьесохраняющее. Формирование новой гуманистической модели физического воспитания требует совершенствования содержания биологического компонента профессиональной подготовки будущего учителя физической культуры.
Ключевые слова: управление, здоровье человека, биологическая подготовка, студент.
Annotation. Omelyanenko V.G. To the problem of preparation of specialists of health type. In the article is grounded the necessity of change of context of biological preparation of future teacher of physical culture from naturally scientific direction on humanism, a health is saving. Formation of new humanistic model of physical
training demands perfection of the maintenance of a biological component of vocational training of the future teacher of physical training.
Keywords: management, health of man, biological preparation, student.
Вступ.
Одним із головних завдань соціальної політики є формування, збереження і зміцнення здоров’я людини. Висування проблеми здоров’я в число пріоритетних завдань суспільного розвитку обумовлює актуальність теоретичної і практичної її розробки, необхідність проведення відповідних наукових досліджень і формування методичних та організаційних підходів до збереження й розвитку здоров’я.
Останнім часом обґрунтоване занепокоєння викликає стан здоров’я школярів. За інформацією Міністерства освіти і науки України, Українського НДІ охорони дітей і підлітків негативні зрушення виражаються вже не у відсотках, як це було у 70-80 роки, а в багатократному збільшенні частоти захворювань (у 3,5-10 разів і більше) [4,5]. Невипадково перший урок у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України у 2002/03 навчальному році був присвячений темі «Здоров’я дітей - здоров’я нації». Особливістю навчального року була орієнтація політики загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів України на формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів [8]. Одним із шляхів реалізації такої політики є поступова переорієнтація змісту фізичного виховання школярів з розвитку фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів на формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я школярів, фізичної культури особистості, оволодіння основами оздоровчо-корегувальної та прикладної спрямованості фізкультурної діяльності [13].
Підкреслюючи необхідність розробки шляхів покращання превентивної освіти і виховання молоді, охорони здоров’я державою було затверджено більше десяти програм спрямованих на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді. Особлива увага цьому питанню приділена в Національних доктринах розвитку освіти та фізичної культури і спорту. В цих документах визначена необхідність створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини впродовж усього життя, досягнення нею достатнього рівня фізичної та функціональної підготовленості, сприяння соціальному, біологічному та психічному благополуччю, поліпшенню стану здоров’я, профілактиці захворювань. Звертається увага на важливість розробки комплексу заходів формування у населення сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника забезпечення здорового способу життя; стимулювання розвитку ринку оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних послуг, гарантування їх доступності та якості [9, 10]. В цих документах здоров’я підростаючого покоління ставиться в пряму за-
