CC BY
247
© В. Ф. Шаторна
удк 611. 12-034:591. 33-092. 9 В. Ф. Шаторна
нанотехнології, наномедицина, нанобюлогія: погляд на проблему
державний заклад «дніпропетровська медична академія»
(м. дніпропетровськ)
чи агрегатів, протяжність яких хоча б в одному ви
Дане дослідження є фрагментом міжкафедраль-ної планової наукової роботи Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» «Розвиток та морфофункціональний стан органів і тканин експериментальних тварин та людини в нормі, в онтогенезі, під впливом зовнішніх чинників», № державної реєстрації 011іи012193.
В останнє десятиліття нанотехнології і нанома-теріали знаходять все більш широке застосування в біології та медицині. Аналізуючи результати досліджень з нанонауки, слід підкреслити, що розвиток нанотехнологій та впровадження їх результатів у практичну діяльність людини в майбутньому можуть відбуватися переважно по таких напрямах: створення нових технологій отримання наночастинок, особливо композитів органічного та неорганічного походження з урахуванням не тільки виробничих аспектів, але і економічних та соціальних факторів; конструювання нових наноприладів для застосування у промисловості, авіації, космічній техніці, біології, медицині, сільському господарстві та інших галузях діяльності людини; впровадження наноматеріалів в інформаційні технології, використання отриманих нанобіосенсорів, нанореактивів для біологічних і клінічних лабораторних досліджень [21].
Впродовж останніх років нанотехнології та наномедицина розвиваються досить інтенсивно, що підтверджується публікаціями, і тими коштами, які вкладають у нарощування досліджень з цих нових напрямів [4, 5, 6, 25]. Наноматеріали займають проміжне положення між окремими атомами (молекулами) та макроструктурами і мають унікальні фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, завдяки малому розміру, хімічному складу, структурі, великій площі поверхні та формі. Наночастинки володіють найбільш вираженими особливими властивостями в діапазоні розмірів від 5 нм до 60 нм [1, 2, 11, 17].
Нанонаука і нанотехнології зародилися на перехресті різних дисциплін: фізики, хімії, біології, електроніки, матеріалознавства, медицини та інших наук, тому вчені вважають за доцільне розглядати цей напрям як розвиток наносистеми [3, 8, 10, 15, 16]. За визначенням С. В. Волкова і співавторів [1]: «Наносистема є набором п-вимірних нанооб’єктів - нуль-вимірних (00) наночастинок (квантові точки), одно-вимірних (Ю) волокон або нанодротин, двовимірних (20) наноплівок, просторових (30) нанокристалітів
мірі складає 0,1-100 нм, а також властивостей цих об’єктів і їх взаємодії». Як стверджують автори, до складу наносистем входить також навколишнє середовище. Слід додати ще один вимір: вплив нано-ситем на організм людини і тварин. Сьогодні перед вченими світу стоїть завдання розробити високопродуктивні, економічно вигідні та безпечні для людини та зовнішнього середовища технології отримання наноматеріалів та широко їх застосовувати на практиці.
Мета дослідження - аналіз світової наукової літератури на предмет виявлення даних впливу нано-продуктів на організм та на хід ембріогенезу.
Багато біологічних об’єктів, органел клітин та фізіологічно-активних речовин мають нанорозмі-ри. Фізіологічно активні речовини у нанорозмірах можна розподілити на 4 групи:
1. Розміри до 100 нм мають: лейкоцити, еритроцити, компоненти клітини (ядро, мітохондрії, рибосоми), ракові клітини, бактерії і бактеріофаги. Згідно сучасної термінології ці структури відносять до мікророзмірів.
2. Наночастинки розмірами від 100 до 10 нм: антитіла, рибосоми, гранули глікогену, ліпосоми та інші.
3. Речовини з розмірами до від 10 до 1 нм: альбумін, гемоглобін, мембрана клітин, фібриноген, рецептори (серотоніновий, бета-рецептор та інші), інсулін, жиророзчинні вітаміни (ергокальциферол, ретинол), фолієва кислота, лікарські засоби (дигок-син, кверцитин), хлорофіл рослин, фулерени.
4. Речовини розміром менше 1 нм: АТФ, фруктоза, медіатори (ацетилхолін, адреналін, норадре-налін), альфа-адреноміметик мезатон, амінокислоти, молекули води, СО2, N0, атоми кисню, водню.
Проведені дослідження з вивчення фізичних, фі-зико-хімічних, квантово-хімічних, біологічних властивостей малих атомних агрегацій, які називають кластерами, наночастинками, що сприятиме більш активному впровадженню продуктів нанотехнологій у практичну діяльність людини [12, 14, 19, 39, 40].
За останні роки вчені світу звернули увагу на розробку так званих “зелених” нанотехнологій. „Зелені” нанотехнології - це ті, в яких використовуються безпечні для довкілля хімічні, технологічні та виробничі процеси, а отримані наноматеріали не чинять
негативного впливу організм людини й тварин. В подальшому „зелені” нанотехнології мають докорінно змінити виробничі процеси, зменшити їх негативний вплив на довкілля, замінити нинішні небезпечні матеріали та способи їх отримання на сучасні вироби і нанотехнології.
Науковці та виробничники нині захоплені вивченням властивостей карбонових нанотрубок, адже ці структури мають багато унікальних властивостей. Одна з перших - їх міцність, на другому місці - здатність значно краще проводити електроенергію, ніж мідь. Досліджується досить активне використання нанотрубок у медицині та фармакології [14, 22, 23, 38].
Таким чином, проблемним питанням для різних нанотехнологій є розробка економічно-вигідних, екологічних, високопродуктивних методів отримання наночастинок органічного та неорганічного походження.
Ианомедицина та нанобіологія досліджують застосування розробок нанотехнологій в експериментах на тваринах та у медичній практиці для профілактики, діагностики і лікування різних захворювань з контролем біологічної активності, фармакологічної і токсичної дії отриманих продуктів чи медикаментів. Проблемним питанням наномедицини є розробка та впровадження у практичну діяльність лікарів сучасних методів діагностики, профілактики та лікування різних захворювань за допомогою наноприладів, наноречовин, нанопрепаратів. Але вивчення механізму впливу того чи іншого нанопродукта на організм неможливо без попередніх експериментальних базових морфологічних досліджень. Вивчення фізи-ко-хімічних, біологічних та біохімічних властивостей розроблених на основі нанотехнологій нанопрепа-ратів, дослідження можливих побічних ефектів - завдання для експериментальних базових наук.
Сьогодні вже застосовують такі розроблені вченими наночастинки:
1. Ліпосоми - це частинки нанорозмів, вкриті одним чи кількома бішарами ліпідів, подібних до ліпідів біологічних мембран, які є безпечними та надійними транспортними системами для доставки препаратів до патологічного вогнища [20, 21, 31, 34].
2. Емульсії являють собою частинки олії у водній фазі, які стабілізуються сурфактантами для підтримання розміру та форми, використовуються для підвищення ефективності та безпечності транспортування лікарських засобів.
3. Полімери - наночастинки полісахариду хітоза-ну, що також можуть використовуватися як системи для доставки медикаментів до уражених органів. На сучасному етапі розвитку нанонауки розробляються водорозчинні полімерні наночастинки в комплексі з білком чи молекулою препарату. Така структура зменшує імуногенність нанопрепаратів, збільшує їхній період півжиття, підвищує проникність ліків через гістогематичні барґєри та в середину клітини [32].
4. Керамічні наночастинки є неорганічними системами, що можуть застосовуватися в медичній
практиці. Однак такі наночастинки мають суттєвий недолік - неможливість їх біотрансформації у біологічних рідинах організму. Тому ці частинки можуть акумулюватися в організмі і призводити до неперед-бачуваних наслідків.
5. Наночастинки металів. Найперспективнішими для медицини препаратами є наночастинки заліза, міді, цинку, срібла, золота, титану розміром 5-60 нм. Такі наночастинки металів можуть застосовуватися як окремі засоби або покриватися органічними сполуками: декстранами, фосфоліпідами тощо для підвищення стабільності колоїдних розчинів та для цільової доставки лікарських засобів [1В, 19, 26, 27].
6. Особливу групу становлять так звані наночастинки у золотій оболонці (Gold shell nanoparticles). Це сферичні утворення нанорозмірів, які складаються з діелектричного ядра, покритого, наче оболонкою, тонким шаром золота. Такі наночастинки завдяки своїм оптичним та хімічним властивостям, у перспективі, можуть використовуватися для біо-медичної візуалізації та у терапевтичних цілях [33].
7. Вуглецеві наноматеріали об’єднують фулере-ни та нанотрубки. Фулерени являють собою структури, які містять 60 атомів вуглецю. Такі частинки несуть на своїй поверхні багато точок, які можна функціоналізувати, наприклад, приєднати молекулу лікарського засобу [33, 36, 3В].
Наночастинки починають застосовувати для наукових розробок у галузі молекулярної біології, генетики, зокрема, для створення біомаркерів. Магнітні наночастинки, на які нанесені антитіла та фрагменти ДНК, мають властивість посилювати сигнал з численних маленьких біомолекул живих структур. Для посилення ефективності контрастні речовини приєднують до наночастинок, які завдяки своїм розмірам, площі поверхні та її стабільності дають змогу накопичувати контраст саме там, де це необхідно для діагностики патологічного процесу. Наночастинки золота виступають як контрастні агенти. Завдяки електростатичним та гідрофобним взаємодіям до цих частинок можна приєднати будь-яке антитіло. Наночастинки можуть утворювати комплекси з продуктами обміну речовин організму, лікарськими засобами, підвищуючи розчинність останніх, стабілізуючи їх, внаслідок чого медикаменти краще засвоюються клітинами організму[ 9, 10, 22, 25].
Однак для практичної реалізації цієї ідеї необхідні детальні морфологічні дослідження, спрямовані на ретельний контроль за надходження наносистеми до визначеного органа-мішені та вивільненням його із системи.
У зв’язку з розвитком технологій одержання та використання наноматеріалів, які завдяки особливим хімічним, біологічним, фармакологічним та механічним властивостям здатні завдавати непро-гнозованого впливу на біологічні об’єкти, в сучасній науці постає проблема оцінки ризику для організму людини і навколишнього середовища при виробництві та застосуванні наноречовин. Є певні труднощі у виявленні ступеню токсичності тих чи інших нанопродуктів, а саме - токсичність наночастинок
не може бути оцінена порівняно з аналогами у ма-лодисперсній формі, бо токсикологічні властивості наноматеріалів є результатом не лише їх хімічного складу, а й зміни поверхневих характеристик, хімічної реактивності, форми, тощо [13, 24, 2В, 29].
Найчутливішими до наночастинок є органи, які безпосередньо взаємодіють із зовнішнім середовищем, - дихальна, центральна нервова системи, шлунково-кишковий тракт, шкіра, а також кров. Дихальна система - головний шлях потрапляння наночастинок в організм і основний їх орган-мішень. Адже саме органи дихання серед усіх інших найтісніше контактують із зовнішнім середовищем, а найбільше наночастинок знаходиться у повітрі як компонентів забруднення атмосфери сучасних міст Одним із основних механізмів ушкодження легень наночастинками є оксидативний стрес, який призводить до активації різних факторів транскрипції, що, в свою чергу підвищують синтез прозапальних речовин.
Серед сучасних досліджень з нанобіотехнологій зовсім незначна їх частина присвячена дослідженню впливу тих чи інших нанопродуктів на ембріогенез та органогенез. Окремо стоїть питання визначення токсичної дози того чи іншого нанопродукту для розвитку організму, існують певні труднощі з прогнозуванням міграції наночастинок у довкіллі, відсутні або недосяжні нові бази даних щодо токсичності окремих наноматеріалів.
В науковій літературі на теперішній час досить широко представлені властивості та результати впливу наночасток срібла, міді, алюмінію, фулеренів,
нанотрубок та ін. на організм [30, 35, 37]. В деяких роботах експериментально визначено токсичні та терапевтичні дози того чи іншого нанопродукта, але розмір наночастинок та спосіб отримання їх має суттєвий вплив на токсичну дію продукту.
Аналіз джерел за визначеною тематикою виявив досить незначну кількість робіт, присвячених дослідженням впливу нанопродуктів на процес запліднення та ембріогенез. Не визначеними залишаються механізми впливу на паренхіматозні органи експериментальних тварин нанометалів пріоритетного напрямку (нанозалізо, нанозолото, наносрі-бло), які вже використовуються в медицині.
Дані наукової літератури свідчать про недостатність інформації про вплив наноматеріалів на ембріогенез, а також відсутні дані щодо конкретних токсичних та терапевтичних доз для вагітних піддослідних тварин. Не зустріли ми і порівнянь впливу наночастинок на хід ембріогенезу у плацентарних та неплацентарних дослідних тварин. Тому експериментальні дослідження з зазначеної теми будуть актуальні для сучасних розробок впровадження нанотехнологій у життя.
Біологічні системи і наноматеріали взаємопов’язані, тому для дослідження впливу останніх на організм людини та довкілля необхідне поєднання зусиль медиків, фармакологів, токсикологів, пато-морфологів, біологів, ембріологів, екологів.
Не дивлячись на те, що наноматеріали у світі вже використовуються третє десятиліття, жоден з їх різновидів не був у повному обсязі ґрунтовно вивчений щодо впливу на організм, в тому числі і ембріогенез.
література
1. Волков С. В. Нанохімія. Наносистеми. Наноматеріали I С. В. Волков, С. П. Ковальчук, В. М Генко. - К. : Наукова думка, 200В. - 422 с.
2. Головенко М. Адресна доставка наносистемами лікарських засобів до головного мозку I М. Головенко, В. Ларіонов II Вісник фармакології та фармації. - 200В. - Т. 4. - С. В-16.
3. Григор’єва Г. С. Реальна нанофармакологія : становлення, міфи та успіх ліпосомофармакології I Г. С. Григор’єва II Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2007. - Т. 4, № 5. - С. В3-ВВ.
4. Гусев А. И. Наноматериалы, наноструктуры, нанотехнологии I А. И. Гусев. - М. : ФИЗМАТЛИТ, 2007. - 416 с.
5. Картель М. Т. Концепція методології ідентифікації та токсикологічних досліджень наноматеріалів і оцінки ризику для людського організму та довкілля при їх виробництві і застосуванні I М. Т. Картель, В. П. Терещенко II Химия, физика и технология поверхности: Межвед. сб. науч. труд. - К. : Наукова Думка, 200В. - Вып. 14. - С. 565-5В3.
6. Колесниченко А. В. Токсичность наноматериалов - 15 лет исследований I А. В. Колесниченко, М. А. Тимофеев, М. В. Протопопова II Российские нанотехнологии. - 200В. - Т. 3, № 3-4. - С. 54-61.
7. Лавриненко В. Є. Тератогенні ефекти різних класів наноматеріалів! В. Є. Лавриненко, С. С. Зінабадінова II Укр. наук. -мед. молодіжний журнал. - 2010. - № 3. - С. 57-5В.
В. Лахтин В. М. Нанотехнологии и перспективы их использования в медицине и биотехнологии I В. М. Лахтин, С. С Афанасьев., М. В. Лахтин [и др.] II Вестн. РАМН. - 200В. - № 4. - С. 50-55.
9. Мовчан Б. А. Электронно-лучевая гибридная нанотехнология осаждения неорганических материалов в вакууме I Б. А. Мовчан II Актуальные проблемы современного материаловедения. - 200В. - Т. 1. - С. 227-247.
10. Москаленко В. Ф. Наукові основи наномедицини, нанофармакології та нанофармації I В. Ф. Москаленко, В. М. Лісовий,
І. С. Чекман [та ін.] II Вісник Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. - 2009. - № 2. - С. 17-31.
11. Патон Б. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти I Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман [та ін.] II Вісн. НАН України. - 2009. - № 6. - С. 1В-26.
12. Пиотровский Л. Б. Фуллерены: фотодинамические процессы и новые подходы к медицине I Л. Б. Пиотровский, В. Б. Кузнецов. - СПб. : Роза мира, 2005. - 139 с.
13. Постановление Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 31 октября 2007 г. № 79 (г. Москва) «Об утверждении Концепции токсикологических исследований, методологии оценки риска, методов идентификации и количественного определения наноматериалов» II Российская газета. - 2007. - № 90. - С. 12-17.
14. Раков Э. Г. Химия и применение углеродных нанотрубок I Раков Э. Г. II Успехи химии. - 2001. - Т. 70. - С. 34-39.
15. Сергеев Г. Б. Нанохимия I Г. Б. Сергеев. - М. : Изд-во МГУ, 2007. - 336 с.
16. Трефилов В. И. Фуллерены - основа материалов будущого I В. И. Трефилов. - К. : АДЕФ, 2001. - 14В с.
17. Уильямс Л. Нанотехнологии без тайн I Л. Уильямс, У. Адамс. - М. : Эксмо, 2010. - 3В6 с.
1В. Федоров И. Наночастицы серебра I И. Федоров II Вестник инноваций. - 2005. - Т. 1, № 2. - С. 25-31.
19. Фостер Л. Нанотехнологии. Наука, инновации и возможности I Л. Фостер. - М. : Техносфера, 200В. - 352 с.
20. Хромов О. С. Експериментальне обґрунтування застосування фосфатидилхолінових ліпосом у медицині I О. С. Хромов, А. І. Соловйов II Фармакологія і лікарська токсикологія. - 200В. - № 4(5). - С. ВВ-9В.
21. Чекман І. С. Нанонаука: історичний аспект, перспективи наукових досліджень I І. С. Чекман II Український медичний часопис. - 2009. - № 3. - C. 19-21.
22. Чекман І. С. Нанофармакологія: експериментально-клінічний аспект I І. С. Чекман II Лікарська справа. Врачебное дело. - 200В. - № 3-4. - С. 104-109.
23. Шпак А. П. Кластерные и наноструктурные материалы I А. П. Шпак, Ю. А. Куницкий, В. Л. Карбовский. - К. : Академ-периодика, 2001. - 5ВВ с.
24. Baun A. Ecotoxicity of engineered nanoparticles to aquatic invertebratesa brief review and recommendations for future toxicity testing I A. Baun, N. Hartmann, К. Grieger [et al.] II Ecotoxicology. - 200В. - Vol. 17. - P. 3В7-395.
25. Caruthers S. D. Nanotechnological application in medicine I S. D. Caruthers, S. A. Wickline, G. М. Lanza II Current Opinion in Biotechnology. - 2007. - Vol. 1В. - P. 26-30.
26. Chen D. Biological effects induced by nanosilver particles: in vivo study I D. Chen, T. Xi, J. Bai II Biomed. rnater. - 2007. -Vol. 3, № 2. - P. S^-^.
27. Chen Z. Acute toxicological affects of copper nanoparticles in vivo I Z. Chen, H. rneng, G. Xing [et al.] II The journal of physical chemistry. Toxicology letters. - 2006. - Vol. 21В. - P. 432-451.
2В. Fischer H. C. Nanotoxicity: the growing need for in vivo study I H. C. Fischer, W. C. Chan II Curr. Opin. Biotechnol. - 2007. -Vol. 1В, № 6. - P. 565-571.
29. Foster N. Exploiting receptor biology for oral vaccination with biodegradable particulates I N. Foster, B. Hirst II Adv. Drug Deliv. Rev. - 2005. - Vol. 57, №3. - P. 431-450.
30. Gupta A. К. Synthesis and surface engineering of iron oxide nanoparticles for biomedical applications I A. К. Gupta, М. Gupta II Biomaterials. - 2005. - Vol. 26, № 1В. - P. 3995-4021.
31. Hofheinz R. D. Liposomal encapsulated anti-cancer drugs I R. D Hofheinz., S. U. Gnad-Vogt, U. Beyer [et al.] II Anticancer Drugs. - 2005. - Vol. 16, № 7. - P. 691-707.
32. Jong S. Encapsulation in liposomalnanoparticles enhance the immunostimulatory, adjuvant and anti-tumor activity of subcutaneously administered CpG ODN I S. Jong, G. Chikh, S. Sekirov [et al.] II Cancer Immunol. Immunother. - 2007. - Vol. 56, № В. - P. 1251-1264.
33. Lim I. I. Assembly of gold nanoparticles mediated by multifunctional fullerenesI I. I. Lim, Y Pan, D. rnott II Langmuir. -2007. - Vol. 23, № 21. - P. 10715-10724.
34. Sapra P. Ligand-targeted liposomes for cancer treatment I P. Sapra, P. Tyagi, T. М. Allen II Curr. Drug Deliv. - 2005. - Vol.
2, № 4. - P. 369-3В1.
35. Syed М. A. Antibacterial effects of silver nanoparticles on the bacterial strains isolated from catheterized urinary tract infection cases I М. A. Syed, S. Babar, A. S. Bhatti [et al.] II J. Biomed. Nanotechnol. - 2009. - Vol. 5, № 2. - P. 209-214.
36. Tsuchiya T. Novel harmful effects of fullerene on mouse embryos invitro and in vivoI T Tsuchiya., I. Oguri, Y N. Yamakoshi [et al.] II FEBS Lett. - 1996. - Vol. 44, № 6. - P. 139-145.
37. Vaidyanathan R. Enhanced silver nanoparticle synthesis by optimization of nitrate reductase activity I R. Vaidyanathan,
S. Gopalram, К. Kalishwaralal [et al.] II Colloids Surf. B Biointerfaces. - 2010. - Vol. 75, № 1. - P. 335-341.
3В. Welsher К. A route to brightly fluorescent carbon nanotubes for near-infrared imaging in mice I К. Welsher, Z. Liu, S. Sherlock [et al.] II Nature Nanotechnology 4. - 2009. - P. 773 - 7В0.
39. Wickline S. A. Nanotechnology for molecular imaging and targeted therapy I S. A. Wickline, G. М. Lanza II Circulation. -2003. - Vol. 107, № В. - P. 1092-1095.
40. Zhang L. Nanoparticles in medicine: therapeutic applications and developments I L. Zhang, F. X. Gu, J. М. Chan [et al.] II Clin. Pharmacol. Ther. - 200В. - Vol. В3, № 5. - P. 761-769.
УДК 611. 12-034:591. 33-092. 9
НАНОТЕХНОЛОГИИ, НАНОМЕДИЦИНА, НАНОБИОЛОГИЯ - ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
Шаторная В. ф.
Резюме. В обзорной статье обобщены данные литературы по научным основам нанотехнологий, наномедицины, нанофабиологии и нанотоксикологии. Современные нанотехнологии создают условия для разработки новых высокоэффективных препаратов для лечения различных заболеваний. Обращено внимание на необходимость углубленного изучения механизмов действия нанопродуктов и их побочного действия на организм. По данным Интернет и научных публикаций проанализировано состояние исследований, касающихся нанотехнологий, наномедицины, нанофармакологии, нанотоксикологии. Намечены перспективы исследований по нанобиологии, в частности изучение влияния наночастиц на эмбриогенез, морфологическую структуру паренхиматозных органов.
Ключевые слова: наночастицы, эмбриогенез, нанотоксикология, нанобиология.
удк 611. 12-034:591. 33-092. 9
НАНОТЕХНОЛОГІЇ, НАНОМЕДИЦИНА, НАНОБІОЛОГІЯ: ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
Шаторна В. ф.
Резюме. В оглядовій статті узагальнено дані літератури з наукових основ нанотехнологій, наномеди-цини, нанобіології і нанотоксікологіі. Сучасні нанотехнології створюють умови для розробки нових високоефективних препаратів для лікування різних захворювань. Звернуто увагу на необхідність поглибленого вивчення механізмів дії нанопродуктів і їх побічної дії на організм. За даними Інтернет та наукових публікацій проаналізовано стан досліджень, що стосуються нанотехнологій, наномедицини, нанофармакології, нанотоксікологіі. Намічені перспективи досліджень по нанобіології, зокрема вивчення впливу наночастинок на ембріогенез, морфологічну структуру паренхіматозних органів.
Ключові слова: наночастинки, ембріогенез, нанотоксікологія, нанобіологія.
UDC 611. 12-034:591. 33-092. 9
Nanotechnology, Nanomedicine and Nanobiology - a Look to the Problem
Shatorna V. F.
Summary. In a review literary data on the scientific basis of nanotechnology, nanomedicine, nanobioligy and nanotoxicology are summarized. Modern nanotechnology create conditions for the development of new highly effective drugs for the treatment of various diseases. Attention is drawn to the need for in-depth study of the mechanisms of action of new drugs and their side effects. According to the Internet and scientific publications the state of research on nanotechnology, nanomedicine, nanopharmacology, nanotoxicology are analyzed. Prospects of research in nanobiology, in particular study the effect of nanoparticles on embryogenesis, morphological structure of parenchymatous organs, are described.
Key words: nanoparticles, embryogenesis, nanotoxicology, nanobiology.
Стаття надійшла 28. 02. 2013 р.
Рецензент - проф. Олійник С. А.
