CC BY
71
NANOMATERIALS AND NANOPARTICLES: STRUCTURE, PHYSICO-CHEMICAL AND TOXICOLOGICAL PROPERTIES, IMPACT ON THE ORGANISM OF THE WORKERS
Yavorovsky O.P., Tkachyshyn V.S., Arustamian O.M., Kostuchenko A.M., Soloha N.V.
HAHOHACTKH I HAHOMATEPIAnH: EYflOBA, OI3HKO-KIMIHHI I TOKCHKOnonHH! BnACTHBOCTI, BnnHB HA OPfAHI3M HPAQIBHHKIB
'ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., 1ТКАЧИШИН В.С., 1ДРУСТАМЯН О.М., 2КОСТЮЧЕНКО Д.М., 1СОЛОХД Н.В. 1Нацiональний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв, 2ДП „Спецiaлiзoвaнa медико-саштарна частина № 18 МОЗ УкраТни"
УДК 613.63541.182.024-03:57.013
Ключовi слова: нaномaтерiaли, наночастки, титанат бaрiю, вплив на opraHi3M.
сташття — час нанотехнолопи, наномедицини, нанобюлогп, на-нофармакологп. Наноматер1али (НМ) застосовують маИже в ус1х галузях науки I технки: в1д косметики I медицини до космосу, ав1а-цп, вмськовоТ промисловост1 та електронки [27]. Обсяги !х випус-ку збшьшуються з року в рк. В1дпов1дно, також зб1льшуеться I кшькють прац1вник1в, як1 контак-тують з НМ у виробничих умовах. У м1жнародн1И баз1 Nanowork заре-естровано понад 2000 наИмену-вань таких об'ект1в. З урахуванням широкого за масштабами И знач-ного за обсягами використання багатьма кра'шами св1ту у р1зних сферах виробництва И побуту людини НМ набувають характеру нового глобального антропогенного чинника, який може характе-ризуватись потенцмною небезпе-кою як для здоров'я населення, так I для стану еколопчних систем.
За приблизними оц1нками, ниш юнують понад 800 р1зних продук-т1в, виготовлених на основ! нано-технолог1И. Продаж НМ на св1то-вому ринку постмно зростае. Так, 2007 року загалом у свт в1н оц1-нювався у 147 млрд. дол. США, а до 2015 р. передбачаеться зро-стання цього показника до 3,1 трлн. дол. [17].
Термш «нанотехнолопя» вперше був запропонованиИ японським
вченим Hopio Тaнiгучi у 1974 роцi. На сучасному етат нaнoтехнoлoгií розглядаються як галузь науки i технiки, що розвиваеться дуже стpiмкo i у майбутньому широко застосовуватимуться у нaйpiзнo-мaнiтних сферах життя людства.
1снуе декiлькa досить Грунтовних клaсифiкaцiй, за якими НМ можна класифкувати за багатьма параметрами. Вщповщно до рекомен-дaцií VII Мiжнapoднoí конференци з нaнoтехнoлoгiй (Wiesbaden, 2004) видтяють тaкi типи НМ: квaнтoвi точки (нанопори), наночастки (НЧ), нанотрубки i нановолокна, нано-стpуктуpoвaнi пoвеpхнi та плiвки, нанокристали i нанокластери [1718]. Таким чином, НЧ — оргашчш та неopгaнiчнi структури, що мають poзмip менше ста нaнoметpiв. Нано означае одна мiльяpднa (10-9) метра (з грецькоТ nanos — карлик, гномик; частинка — окрема одини-ця, яка вщокремлюеться вщ цшо-го). Haнopoзмipaми е величини вщ 1 до 100 нaнoметpiв, мiкpopoзмipa-ми — вiд 100 до 1000 нaнoметpiв, а понад 1000 нaнoметpiв - це макро-poзмipи.
За номенклатурою Мiжнapoднo-го союзу теоретичноТ та приклад-ноТ хiмií (International Union of Pure and Applied Chemistry — IUPAC) наночастки (НЧ) визначаються як об'екти poзмipoм до 100 нм, хоча б за одним iз своТх вимipiв [26].
НАНОЧАСТИЦЫ И НАНОМАТЕРИАЛЫ: СТРОЕНИЕ, ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ И ТОКСИКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА, ВОЗДЕЙСТВИЕ НА ОРГАНИЗМ РАБОТАЮЩИХ Яворовский А.П., Ткачишин В.С., Арустамян О.М., Костюченко А.Н., Солоха Н.В.
Широкое применение наноматериалов во всех областях науки и техники увеличивается из года в год. Использование наночастиц в различных сферах производства характеризуется потенциальной опасностью для здоровья работающих с этими соединениями. Исследование применения наночастиц в промышленности и медицине значительно опережает исследования их токсикологических свойств. Именно поэтому изучение строения, физико-химических и токсикологических свойств, а также воздействия на организм работающего с нанома-териалами контингента является очень важным аспектом для современной медицины. Одними
из известных представителей наночастиц, активно применяющимися в различных сферах производства, являются наночастицы титаната бария. Токсичность титаната бария на современном этапе изучена недостаточно. Состояние здоровья работников, занятых в производстве нанокристаллического порошка титаната бария, характеризуется по результатам периодических медицинских осмотров более высокой распространенностью болезней дыхательной, мочеполовой систем и системы кровообращения, а в динамике — болезней органов пищеварения. Итак, существует насущная необходимость изучать потенциальные токсикологические риски, чтобы свести их к минимуму для защиты здоровья людей и окружающей среды, а также для обеспечения надежного развития нанотехнологической индустрии в долгосрочной перспективе. Ключевые слова: наноматериалы, наночастицы, титанат бария, воздействие на организм.
© Яворовський О.П., Ткачишин В.С., Арустамян О.М., Костюченко А.М., Солоха Н.В. СТАТТЯ, 2016.
За хiмiчним походженням видшяють такi НЧ: неорганiчнi — керамка (СиО), метали (Fe, Мд, Ад, Аи), сплави (Си-Та, Си-V, Cu-W); органiчнi — полiмери, бiологiчнi наноструктури (лто-соми, целосоми), вуглецевi НМ (фулерени, нанотрубки); неор-ганiчно-органiчнi — метал-органiчнi (PbS, CdS, ZnS), метал-полiмернi структури. За типом структур можна охарак-теризувати понад 10 видiв НМ. Найбшьш поширенi з них — фулерени та нанотрубки, нано-полiмери (бiлковi кон'югати, наносфери, дендримери), нанопорошки (ТЮ2, Та205, А1), нанопори (SiC), супрамолеку-лярш структури [22]. Також класифiкують НМ за формою кристалiв, з яких вони скла-даються (шаровi, волокнист^, рiвноважнi), хiмiчним складом i розподшом фаз у кристалах (однофазнi, статичш багато-фазнi з iдентичними та нещен-тичними поверхнями розподи лу, матричш багатофазнi). Найбiльш складною, проте дуже важливою, е класифiкацiя нанооб'ек^в за геометрични-ми розмiрами, оскшьки гео-метрiя значно впливае на Т'хш фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi вла-стивостi. Ця класифiкацiя Грун-туеться на кiлькостi вимiрiв, в яких об'ект мае макроскотчш чи наноскотчш розмiри [20]. Загалом можна розподшити НМ на 3 групи. Перша — триви-мiрнi об'екти — ус три вимiри (довжина, ширина, висота) < 100 нм. До ще'Т групи належать фулерени, квантовi точки, коло'Тдш розчини, мкроемуль-сiТ. НЧ, поперечнi розмiри яких <100 нм, а довжина порiвняно велика, належать до групи 2-вимiрних об'ектiв (нанотрубки, нанопори, нанокапшяри). На-ноплiвки та наношари мають досить велику площу, проте Тхня товщина завжди <100 нм, тому вони належать до однови-мiрних об'ектiв [1, 3].
Дослщження щодо застосу-вання НЧ у промисловост та медицинi значно виперед-жають дослiдження Тхнiх токси-колопчних властивостей [14]. На сучасному етат е лише поодинокi роботи, що сто-суються впливу НЧ на оргашзм людини.
Експериментальнi данi до-слiджень, проведених на тва-ринах i культурах клiтин, а також ктшчш спостереження за пацiентами, що контактують
з НМ, пiдтвердили ппотези про бiльш високу токсичнiсть Нч порiвняно з мiкрочастинками тiеТ ж речовини [11]. Ризик токсичного впливу НЧ на оргашзм людини зростае зi зменшен-ням Тхнього розмiру. За раху-нок цього вони здатш проника-ти у незмЫеному виглядi через клiтиннi бар'ери [22, 24], насамперед через гематоен-цефалiчний бар'ер у централь-ну нервову систему, циркулю-вати i накопичуватися в органах i тканинах, викликаючи бтьш вираженi патоморфоло-гiчнi змiни у внутршшх органах. Вони також мають тривалий перюд напiввиведення. Аналiз даних л^ератури свiдчить, що НЧ проявляють вищу фармако-логiчну активнiсть, але й бтьш виражену токсичнють порiвня-но зi звичайними мкрочастка-ми [5]. Дониш питанням безпе-ки Нч придшялося недостатньо уваги. Найбшьш маловивче-ний, проте досить небезпечний вплив невисоких доз НЧ на кш-тинному рiвнi.
Негативний вплив НЧ на оргашзм людини реалiзуеться через виникнення оксидатив-ного стресу i запалення, пошкодження геному клiтини. Клiтинна вщповщь на цi пато-логiчнi процеси може проявля-тися у виглядi апоптозу, ушкод-жень ДНК, генних та хромо-сомних мутацiй [1, 4].
Ключовим механiзмом негативного впливу НЧ на оргашзм людини е шдук^я у кштинах оксидативного стресу. У результат перекисного окис-лення у клiтинах пiдвищуеться вмют активних форм кисню та знижуеться вмют антиоксидан-тiв. Неспроможнiсть антиокси-дантних систем нейтралiзувати перекиснi сполуки призводить до розвитку оксидативного стресу. Чим меншi за розмiром НЧ, тим бiльший оксидативний стрес вони можуть спричини-ти. Перекисш сполуки активно пошкоджують ДНК кттини, порушують метаболiзм клiтин, можуть викликати перекисне окиснення лт^в у клiтинах i денатурацiю бшюв [26].
НЧ можуть викликати процеси запалення в органах i тканинах шляхом потенцювання видтення iнтерлейкiнiв iз кш-тин-мiшеней.
Важливою проблемою нано-токсикологiТ е вплив НЧ на геном та ДНК, що стало предметом вивчення новоТ галузi
медицини — наногенотоксико-логп [2, 7]. Цитотоксичний та генотоксичний ефекти реали зуються ураженням ДНК кшти-ни перекисними сполуками i цитокiнами. Даний процес може супроводжуватися заги-беллю клiтини або канцерогенезом. ^м того, самi по собi НЧ можуть призводити безпо-середньо до ушкодження ДНК, оскшьки вони мають здатнють глибоко проникати у кштини аж у саме ядро. Мехашзм пошкодження ДНК може бути й опосе-редкованим, коли НЧ взаемо-дють не з ДНК, а з бтками кли тини, якi задiянi у процесах подiлу клiтин [9].
Одними з перших об'ек^в з ункальними властивостями, якi вiдомi з давшх часiв, е мета-левi НЧ i нанокластери. Серед уах металевих НМ слiд видти-ти НЧ золота, залiза, титанат барю, мiдi та срiбла [3]. Одшею iз найбiльш цiкавих сполук у даному напрямку е титанат барю.
Титанат барю — неоргашчна хiмiчна сполука з формулою BaTi0з, сегнетоелектрик. Сег-нетоелектричнi властивостi титанату барю вщкрив 1944 року уродженець Бто'Т Церкви Вул Бенцiон Мойсейович.
Монокристали титанату барю мають таю фiзико-хiмiчнi властивостк молекулярна формула — ВаТЮ3; молярна маса — 233,192 г/моль; зовшшшй вигляд — б1ш кристали; без запаху; густина — 6,02 г/см3, твердий; температура плав-лення — 1625°С; розчиннiсть — нерозчинний у вод^ слабо роз-чинний у розведених мiнераль-них кислотах; розчиняеться у концентровашй сiрчанiй та плавиковiй кислотах.
Кристалiчна структура тетрагональна, 1Р5. Титанат барю мае п'ять термодинамiчних фаз залежно вщ температури: гексагональну, кубiчну, тетра-гональну, орторомбiчну й три-гональну. Усi фази, крiм кубiч-ноТ, мають сегнетоелектричнi властивостi. Високотемпе-ратурна кубiчна фаза — най-простiша: вона складаеться з октаедричних центрiв Ti06. що визначають куб, у вершинах якого перебувае Д а ребра мають вигляд Ти0-Тк Ва2+ роз-ташованi у центрах куба i мають номшальне координа-цiйне число 12. За нижчих температур титанат барю перехо-
-Ф-"
NANOMATERIALS AND NANOPARTICLES:
STRUCTURE, PHYSICO-CHEMICAL
AND TOXICOLOGICAL PROPERTIES,
IMPACT ON THE ORGANISM OF THE WORKERS
Ya vorovskY O.P., Tkachyshyn V.S.,
Arustamian O.M., Kostuchenko A.M., Soloha N.V.
A wide application of nanomaterials in all fields of science and technology is increasing from year to year. The use of nanoparticles in different spheres of production is characterized by a potential danger for the health of the persons working with these compounds. Study of the use of nanoparticles in medicine and industry is far ahead of the research of their toxicological properties. That is why the study of structure, physico-chemical and toxicological properties and effects on the organism of the personnel, working with nanomaterials, is an important aspect
for modern medicine. Nanoparticles of barium titanate are one of the known representatives of nanoparticles, actively used in different spheres of production. At present stage a toxicity of barium titanate has been studied insufficiantly. By the results of periodic medical examinations, the state of health of the workers, employed in the production of barium titanate nanocrystalline powder, is characterized by a higher prevalence of the diseases of respiratory, circulatory, genitourinary systems, and in dynamics — digestion organ diseases. So there is an urgent need to study the potential toxicological risks to minimize them in order to protect the human health and the environment and to ensure a safe development of nanotechnologic industry in long-term prospect.
Keywords: nanomaterials, nanoparticles, barium titanate, impact on the organism.
дить у фази з нижчою симетри ею, при цьому Ba2+ змщуеться i3 центра куба. Саме ц змщен-ня й визначають незвичайш властивост речовини [23, 25].
Титанат барю можна отрима-ти, нагрiваючи карбонат барю разом з дюксидом титану. Реак^я вщбуваеться через ст-кання у рщкш фазк Моно-кристали вирощують за темпе-ратури 1100оС iз розплаву хлориду калю. Для легування додають домшки.
В Укра'Тш одержання НМ здм-снюеться з застосуванням передових технолопй. Так, в 1нститут проблем матерiало-знавства iменi 1.М. Францевича розроблено технологю термiч-ного синтезу нанокристалiчно-го порошку титанату барю у неiзотермiчних умовах [7, 8].
Як дiелектрик з високою дiелектричною проникнютю титанат барю використовують у конденсаторах, мiкрофонах та шших перетворювачах. Спонтанна поляриза^я титанату барю становить за юмнат-ноТ температури приблизно 0,15 Кл/м2. Точка Кюрi — 120оС. У якост п'езоелектрика його замЫив цирконат титанат свинцю, вщомий як PZT. Поли кристалiчний титанат барю мае додатний температурний коефМент, що робить його придатним для термiсторiв та електричних обiгрiвачiв з тер-морегулюванням [8].
Ще одна галузь застосування титанату барю — нелшшна оптика. ВЫ може використову-ватися у видимо та близьюй ультрафюлетовм област спектру. Титанат барю дозволяе використовувати його для чотирихвильового змшування. Для тдвищення фоторефракцп його легують Ышими елемен-тами, наприклад залiзом. Тоню плiвки титанату барю мають
властивост електрооптично! модуляцiТ на частотах понад 40 ГГц [6, 10].
Кристалiчний титанат барю широко використовуеться в електронМ, електротехшщ, зокрема для створення кон-денсаторiв високоТ емностi, завдяки висоюй дiелектричнiй проникностi. Такi конденсато-ри дозволяють зберiгати вдвiчi бшьше електричноТ енергiТ, нiж Тхнi попередники. Особливо це важливо у розробц потужних батарей для мобiльних теле-фошв.
Його сегнетоелектричнi вла-стивост можна також використовувати для створення мате-рiалiв з технолопчно керовани-ми електрофiзичними характеристиками. Найоптимальнших параметрiв можна досягти завдяки поеднанню сегнето-електричних властивостей титанату барю та електрофiзич-них i механiчних властивостей полiмеру. Полiвiнiлiденфторид мае високi показники дiелек-тричноТ проникностi, механiчну мiцнiсть та термiчну стiйкiсть. У кулеподiбних структурах у ньому можлива реалiзацiя п'езоелектричного ефекту. Ре-зультати дослiдження полiмер-них компози^в, наповнених високодисперсним титанатом барiю, виявили залежнють його електрофiзичних властивостей вiд багатьох факторiв, зокрема розмiру частинок титанату барю, Тхнього вмiсту, температури та частоти електромагыт-ного випромЫювання [12].
Токсичнiсть НЧ титанату барю на сучасному етап вив-чена недостатньо. Покладено тiльки початок вивченню умов пращ при виробництвi та Тх застосуваннi. Ще не встанов-ленi гранично допустимi кон-центрацп НЧ титанату барiю у пов^ робочоТ зони. Невири
шеною на даний час гiГiенiчною проблемою е визначення експо-зици НЧ титанату барю на робо-чих мюцях. 1снують вiдомостi про нормований у пов^ робочоТ зони дюксид титану [7, 9].
Пщ час проведення експери-ментальних дослщжень на щурах з вивчення токсичноТ дiТ на легенi НЧ BaTiO3 з розмiра-ми 5, 21 i 50 нм у дозах 5 та 50 мг/кг було встановлено, що ступшь токсичност НЧ BaTiO3 залежить не лише вщ концент-рацiТ, але й вщ розмiру Ыстиль-ованих частинок. За даними л^ератури, НЧ BaTiO3 в експе-риментi на щурах викликали канцерогенний ефект.
У деяких наукових роботах е данi, що пероральне однократ-не уведення НЧ BaTiO3 розмi-ром 25 i 80 нм характеризува-лося бiльш вираженою нефро-токсичнiстю та iнтенсивним проникненням у нирки порiвня-но з грубодисперсними [10, 13]. Вщомо, що токсичнють НЧ металiв безпосередньо пов'я-зана з Т'хшми розмiрами, тобто з дуже великою площею вiльноТ поверхы, яка зумовлюе високу хiмiчну активнють та високу здатнiсть щодо проникнення в органи та тканини. Токсичнють однорозмiрних НЧ може зале-жати вщ поверхневого заряду, маси, концентрацп та навiть вiдрiзнятися в умовах кттин-них лiнiй, що використовують в експериментк
Деякi автори стверджують [21], що титанат барю може потрапляти до оргашзму люди-ни трьома основними шляхами: через дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та шюру. 6 даш, що крiм попр-шення симптомiв рестратор-них в^русних шфекцм, бронхи альноТ астми та хрошчних обструктивних захворювань легень такi частинки можуть
провокувати переб1г також стмких запальних процес1в з результуючими негативними морфолог1чними ф1брозуючи-ми I склеротичними зм1нами. Також при вплив1 на орган1зм ч1тко простежуеться зв'язок доза — ефект.
У результат! наукових дослщ-жень I власних кл1н1чних обсте-жень ос1б, що працюють з НЧ титанату барю було встанов-лено наявн1сть патолопчних зм1н в орган1зм1 [13-15].
□ Значна частота пошире-ност1 серед них ос1б з захворю-ваннями оргашв дихання та опорно-рухового апарату. Ц1лком 1мов1рним е вплив НЧ титанату барю на суглоби, що проявляеться високою частотою патолопчних процес1в опорно-рухового апарату, пе-редус1м артроз1в.
Для ос1б з загальносоматич-ними захворюваннями орган1в дихання, що працюють з НЧ, е характерне ускладнення пе-реб1гу цих захворювань, част1 рецидиви I загострення з роз-витком хрон1чних обструктив-них захворювань легень. Кл1-н1чна симптоматика I анамне-стичн1 дан1 щодо патологи бронхо-легеневоТ системи супроводжувалися об'ективни-ми зм1нами в органах дихання у цих ос1б. При аускультацп ви-слуховуеться жорстке дихання.
□ Ураження оргашв дихання пщтверджуеться достов1рним зб1льшенням розм1ру порож-нини правого шлуночка у д1а-столу за даними ультразвукового досл1дження серця — ехо-кардюграфп (ЕХОКг) у ц1еТ категори ос1б пор1вняно з шши-ми групами обстежених.
□ Отриман1 результати обробки електроенцефалогра-ф1Т (ЕЕГ) св1дчать про наявнють в ос1б, що працюють з НЧ титанату бар1ю, функцюнальних порушень д1яльност1 головного мозку. Граф1ка ЕЕГ у них швид-ко не в1дновлюеться до вихщноТ
у пер1од в1дпочинку. ТривалиИ час збер1гаеться церебральниИ анг1оспазм. Загалом це свщ-чить про наявн1сть астешчного синдрому. У даному випадку превалюють субкомпенсаторш зм1ни на ЕЕГ
Зважаючи на вищевикладе-не, при проведенш медичних огляд1в в ос1б, що працюють з НЧ титанату барю, сл1д прово-дити у комплекс! метод1в обстеження ЕХОКГ I ЕЕГ, а пщ час опитування цтеспрямова-но звертати увагу на скарги з боку орган1в дихання I опорно-рухового апарату. За наявност1 вщповщних прояв1в ураження, сл1д в1дправляти пац1ент1в до пульмонолога або ортопеда-травматолога для поглиблено-го дообстеження. Встанов-лення д1агнозу патолог1чного процесу цими спец1алютами е п1дставою для динам1чного диспансерного спостереження I проведення курс1в л1кування зг1дно з д1агнозом.
При проведенн1 ЕХОКГ сл1д звертати особливу увагу на розм1ри порожнини правого шлуночка у д1астолу I ознаки Иого ппертрофп.
Реестрац1ю ЕЕГ сл1д прово-дити у вигляд1 фонового запи-су, а також при проведенш функцюнальних проб з низько-частотною фото-, фоностиму-ляц1ею та г1первентиляц1ею. Сл1д також оцшювати динам1ку показник1в ЕЕГ п1д час вщпо-чинку (швидк1сть в1дновлення графки ЕЕГ до вих1дних зна-чень).
Стан здоров'я прац1вник1в, заИнятих у виробництв1 нано-кристал1чного порошку титанату барю, характеризуеться за результатами перюдичних медичних огляд1в б1льш високою поширенютю хвороб систем дихання, кровооб1гу I сечостатевоТ системи, а у динам1ц1 — хвороб орган1в травлення.
Отже, шгаляцшниИ шлях може бути причиною проник-нення титанату барю до Ыших орган1в та систем. Через запальш процеси та Иого мал1 розм1ри в1н здатен перем1щу-ватися з легеневоТ тканини через систему кровооб1гу (позафагоцитарниИ шлях) у серцево-судинну систему, печшку, 1нш1 паренх1матозн1 органи, минаючи гематоенце-фал1чниИ бар'ер, а також за допомогою аксонального транспорту проникати у цент-
ральну нервову систему. Через дихання пов1трям, забрудне-ним титанатом барю, може зростати ризик кардюваску-лярних I цереброваскулярних захворювань [17].
У раз1 потрапляння через шлунково-кишковиИ тракт можлив1 два шляхи транспорту титанату барю — активниИ I пасивниИ. Ця НЧ здатна зв'язу-вати у рщинах важк1 метали, пестициди, малорозчинн1 от-рути та доставляти Тх до орга-н1зму. З тонкого кишечника титанат барю потрапляе у кров (минаючи еп1тел1альниИ бар'ер або за мехашзмом ендоцито-зу) [19]. Кр1м цього, шляхом утворення в1льних радикал1в I активних форм кисню титанат бар1ю може викликати пере-кисне окиснення л1п1д1в у кшти-нах, денатурац1ю б1лк1в I ушкодження нуклеТнових кислот. Це призводить до знижен-ня життездатност1 кштин з подальшими ф1з1олог1чними, б1ох1м1чними, морфолопчними (ультраструктурними, г1стох1-м1чними) зм1нами. Через шюру титанат бар1ю може проникати до оргашзму 1з пов1тря, води, матер1ал1в, з яких виготовлен1 предмети побуту. Вш мае м1с-цеву резорбтивну дю на покриви I таким чином потрапляе до кровоносноТ та л1мфа-тичноТ систем. Також через високу здатнють зв'язування вш може захищати токсичн1 речовини вщ д1Т фермент1в шк1ри [16].
Якщо на р1вн1 орган1в вплив низки НЧ можна пом1тити маИже одразу, то кл1тинниИ р1вень ушкодження може мати безсимптомниИ характер. Зав-дання вчених — розп1знати появу ушкоджень на раншх стад1ях I запобкти патолог1Т орган1зму в цшому [5].
У результат! розвитку такоТ науки, як наногенотоксиколо-г1я, був досл1джениИ вплив НЧ на кттину. Титанат бар1ю здатен впливати на метабол1зм живоТ кл1тини, порушуючи Иого природниИ переб1г, у тому числ1 за рахунок утворення втьних радикал1в. Кр1м того, е даш про властив1сть Иого проникати у м1тохондри та блоку-вати м1тохондр1альну дихальну активнють. В експериментах на 1зольованих кттинах доведено, що НЧ (у тому числ1 I титанат бар1ю) здатш викликати ушкодження ДНК, блокувати активнють рибосом [15, 17].
Однак бiльшою мiрою Bci цi дослiдження стосуються цито-токсичностi титанату барiю у високих концентра^ях, коли не рееструються т незначнi змiни, яких недостатньо для загибелi клiтин, але через як органiзм зазнае певних ризикiв. Най-важливiшим у цьому аспектi е ушкодження ДНК, оскiльки вiдомо, що класичнi геноток-сичнi агенти можуть бути факторами канцерогенезу. Гено-токсикологiя, тобто дослщжен-ня генетичних ушкоджень внаслiдок дiï тих чи Ыших речо-вин, е ключовою ланкою визна-чення ризику нових фармацев-тичних агентiв чи хiмiчних речо-вин. Цi данi дуже важпив^ оскiльки ушкодження ДНК можуть шщювати злоякiсне переродження клiтин (явища канцерогенезу), а у разi змЫ ДНК у статевих клiтинах вини-кае небезпека для здоров'я нащадюв [20, 21]. Таким чином, тестування на геноток-сичнiсть, а також оцшка канцерогенного чи мутагенного потенщалу нових речовин е важливою складовою ктшчно-го аналiзу безпеки нових лiкарських засобiв.
На кттинному рiвнi iснують рiзнi шляхи можливого надход-ження титанату барю до ктти-ни, а по™ i до ядра, включаю-чи дифузю через мембрану (для частинок надмалих розми рiв), транспорт за участ ком-плексiв, якi утворюють пори в ядернiй мембранi. BaTiO3 може також вступати у контакт з ДНК пiд час мiтозу, коли цшють ядерноï мембрани порушу-еться, поки не утворяться дочiрнi кттини. Потрапляючи безпосередньо до ядра ктти-ни, ця НЧ може взаемодiяти з молекулою ДНК або з ядерни-ми бiлками, що призводить до фiзичного ушкодження гене-тичного матерiалу, спри-чиняючи агрегацiю ядерних бшюв, внаслiдок чого шп-буються процеси реплкацп i транскрипцiï ДНК та пролiфе-рацiï клiтин [23, 25]. Квантовi мiтки здатнi проникати всере-дину ядра клiтини через ком-плекси, якi утворюють ядерш пори. Вони взаемодiють з пстоновими бiлками, хоча генетичнi наслiдки тако!' взае-модiï поки не були дослщжеш.
Ушкодження ДНК може бути й опосередкованим, коли тита-нат барю взаемодiе не з ДНК, а з бтками кттини, якi задiянi у
процесах подшу клiтин. Цi НЧ можуть також шдукувати iншi реакцiТ у кштинах (оксидатив-ний стрес, запалення, пору-шення у ланцюгу внутршньо-клiтинноТ передачi сигналу), якi, у свою чергу, викликають генотоксичнi ефекти [18].
Науковi дослiдження свiдчать про те, що титанат барю може спричиняти запальну вщпо-вщь, пов'язану з малими роз-мiрами i великою сумарною поверхнею таких матерiалiв [16, 23]. Встановлено, що види лення медiаторiв запалення — штерлейюшв — зростае у мишей пщ впливом його дiТ. Також у мишей спостеркалася значна нейтрофiлiя, з часом розвивалося запалення ле-гень. Ультрадисперсш частин-ки ВаТЮ3 викликають значнiшу запальну вщповщь у легенях пiсля Ытратрахеапьного потрап-ляння порiвняно з бiльшими частинками.
Таким чином, деяю НМ мають потен^ал до iндукцiТ оксида-тивного ушкодження ДНК внаслiдок надлишковоТ про-дукци активних форм кисню i хрошчно'Т запальноТ вiдповiдi.
Ключовим механiзмом, який, на думку багатьох дослщниюв [21, 24, 27], е вщповщальним за генотоксичш ефекти ВаТЮ3, е Ыдук^я у клiтинах оксидатив-ного стресу, пщ яким розу-мiють порушення гомеостазу у кштиш внаслiдок пщвищення вмiсту активних форм кисню та зниження вмюту антиоксидан-тiв. Активы форми кисню — це молекули з високою реакцм-ною здатнютю, якi можуть порушувати гомеостаз внутри шньоклiтинного середовища, реагуючи з макромолекулами, такими як ДНК, бшки, лiпiди. lндукованi цими сполуками ушкодження ДНК мiстять одно-та дволанцюговi розриви, модифiкацiТ основ (наприклад формування 8-гiдроксидезок-сигуанозинових похiдних), формування поперечних зши-вок ДНК. У разi, якщо такi ушкодження не пiдлягають репарацiТ,, виникае потенцмна загроза iнiцiацiТ та промоцп канцерогенезу [16].
1они титану, яю вивiльняються iз ВаТЮ3, потенцiйно можуть перетворювати деяю внутрiш-ньоклiтиннi продукти метабо-лiзму кисню, такi як пероксид водню та супероксид-анюни, на гщроксильы радикали -ОН, якi е одними з основних форм
кисню, що пошкоджують ДНК. Ва (Il) може також сприяти утворенню пероксиду водню iз молекулярного кисню, який може проникати через мембрани кттини та ядра шляхом дифузи i також пошкоджувати кттины елементи з подальшим утворенням вшьного радикалу •OH [10]. Це, у свою чергу, може шщювати зшивки мiж тимiном ДНК i тирозином псто-нiв у хроматиш. Вiльнi iони титану сприяють модифка^ям пуринiв та пiримiдинiв, що спричинеш гiдроксид-радика-лом. Не лише склад НЧ (наявнiсть перехiдних металiв), а також i значна площа поверх-нi НЧ можуть бути фактором сприяння утворенню активних форм кисню. Чим меншi за роз-мiром НЧ, тим бiльший оксида-тивний стрес вони можуть спричинити.
Оксидативний стрес також активуе специфiчнi шляхи внут-рiшньоклiтинноï передачi сигналу, включаючи мiтоген-акти-вовану протеïнкiназу та ядер-ний фактор «каппа бi». Нуклеарний (ядерний) фактор «каппа-бi» (kappa B, NF-kB) е одним з головних транскрип-цiйних факторiв, що вщпови дають за адаптивнi реакцп клi-тин. NF-kB вiдiграе важливу роль у процесi розвитку кштин-ноï пролiферацiï, апоптозу, запальноï та аутоiмунноï реак-цiй, оскiльки вЫ регулюе екс-пресiю генiв, залучених у щ процеси [27]. Якщо наявне виснаження антиоксидантного захисту з подальшим вившь-ненням цитокiнiв i розвитком запалення, то утворюються активы форми кисню iз кттин запалення (наприклад нейтро-фшьних гранулоцитiв) [11]. Утворюеться порочне коло подiй, що е важливим патоге-нетичним наслiдком токсичноï дiï титанату барiю [9].
Дослщження вказують на те, що ключовою ефекторною
молекулою, що активуеться у в1дпов1дь на пошкодження ДНК, е ген пухлинноТ супреси р53, якиИ називають «охорон-цем генома». В1н в1дпов1дае за зупинку кл1тинного циклу И активацю транскрипц1Т ген1в, продукти яких беруть участь у репарацп ДНК [9]. У раз1 знач-ного пошкодження дНк, яке не п1длягае репарацп, р53 запус-кае процес апоптозу для зни-щення ушкоджених кштин на користь орган1зму у цшому. В одному з досл1джень показано, що НЧ ВаТю3 можуть спричи-нити накопичення р53 у л1мфо-цитах у в1дпов1дь на пошкодження ДНК. У цьому ж дослщ-женн1 показано зб1льшення фосфорилювання кшаз конт-рольних точок циклу СНК1 та СНК2 в1дпов1дно, за серином 345 та треоншом 68.
Пюля впливу НЧ вщбувають-ся також зм1ни експрес1Т 1нших гешв, як1 активуються у в1дпо-вщь на пошкодження ДНК. НЧ
ВаТЮ3 можуть безпосередньо чи опосередковано взаемод1я-ти з регуляторами ц1л1сност1 генома, що потенцмно призво-дить до подальшоТ генетичноТ дестаб1л1зац1Т. 1ншим фактором, якиИ впливае на репара-ц1ю, асоц1Иовану з пошкоджен-ням ДНК, е вив1льнення юшв титану 1з НЧ ВаТЮ3 [5]. Мехашзми репарац1Т ДНК е центральними у запоб1ганн1 генетичному ушкодженню, яке може заф1ксуватись як пост1И-на мутац1я. При порушены цих захисних механ1зм1в можуть виникнути змши, що пере-даються доч1рн1м кл1тинам. Це зб1льшуе ризик трансформаци кл1тин та канцерогенезу [11].
На основ! вищевикладеного матер1алу можна створити схему щодо впливу НЧ на орга-шзм прац1вник1в, зад1яних в Тх виробництв1.
Нин1 НМ (розм1ри яких пере-бувають у межах в1д 1 до 100 нм) чинять переважно неспри-ятливу дю на кл1тини живих орган1зм1в. Однак в умовах виробництва не використо-вуються шдивщуальш чи загальн1 засоби захисту, як1 б запоб1гали потраплянню НЧ до орган1зму [6].
Специф|чним I потенц1Ино небезпечним чинником техно-логп одержання нанокриста-л1чного порошку титанату барю методом терм1чного синтезу е можливють надход-ження Нч розм1ром 50-100 нм у
Схема впливу НЧ на органiзм працiвникiв у Гх виробництвi Таблиця задiяних
ТривалиИ вплив НЧ на орган1зм людини з надходженням через
1 1
Органи дихання ШКТ Шюру
1 1 1
Попадання у кров, л1мфатичну систему, аксони нервових кттин, проходження через гемато-енцефал1чниИ бар'ер 1 поширення по оргашзму
♦ 1 1 1
Соматичн1 ураження Запалення ОксидативниИ стрес НегативниИ вплив на ДНК кл1тини
1 1 1 1
Вплив на серцево-судинну, нервовуIбронхо-легеневу системи, нефротоксичниИ вплив, попршення переб1гу хрон1чних захворювань цих структур
I
ГенотоксичниИ
вплив, канцерогенез
Ураження оргашв I тканин
пов1тря робочоТ зони та утво-рення агломерат1в з ним понад 100 нм. 1снуе небезпека забруднення атмосферного пов1тря НЧ титанату барю внаслщок викидання в атмосферу системою витяжноТ вен-тиляцп пов1трогазоаерозоль-ноТ сум1ш1, що утворюеться у процес1 терм1чного синтезу нанокристал1чного порошку титанату бар1ю, з пиловими частинками розм1ром в1д 50 нм. Для запоб1гання цьому пов1тря, що видаляеться з печ1 обертання перед викиданням в атмосферу, необхщно очищу-вати в1д НЧ [4].
Для профтактики можливого негативного впливу пилу, якиИ мютить нанокристал1чниИ порошок титанату барю, на пра-ц1вниюв необх1дне проведення токсиколог1чних I ппешчних досл1джень з обГрунтування величини Иого ГДК для пов1тря робочоТ зони. Необхщна роз-робка метод1в очищення вщ НЧ пов1тря, яке виводиться 1з виробничого обладнання системою витяжноТ вентиляц1Т [7, 8].
Усе це зумовлюе необхщ-нють I доц1льн1сть проведення експериментальних дослщ-жень токсичних властивостеИ порошку титанату барю, якиИ надходить у пов1тря робочоТ зони у вигляд1 м'яких агломе-рат1в НЧ, та наукового об-Грунтування г1г1ен1чного нормативу Иого у пов1тр1 робочоТ зони [1].
НаИперспектившшими нап-рямками нанофармаколог1Т е застосування нанопрепарат1в як субстанц1Т для нових лкарських засоб1в, переносни-к1в л1карських засоб1в, а також в утворенш комплекс1в 1з вже юнуючими медикаментами для «адресноТ доставки» I, як наст-док, швидшоТ, бТпьш 1нтенсив-ноТ та тривал1шоТ дм. Та якщо питання прикладноТ нанофар-маколог1Т досл1джуються про-тягом 20 роюв I досить широко описаш, то пошуков1 роботи за допомогою метод1в нанотокси-колог1Т — на самому початку свого розвитку I е наИбшьш цкавими та перспективними на сьогодш [9, 11].
Галузь нанотоксикологп по-требуе комплексного тдходу. Одн1ею з головних проблем е те, що поки немае фах1вц1в, яю б могли називатися нанотокси-кологами. Також не розробле-но ч1тких стандартизованих
методик для експерименталь-них дослiджень, не встановле-но критерив безпеки та допу-стимих меж впливу НМ. Таким чином, юнуе нагальна потреба усвщомити потенцмт токсико-логiчнi ризики чи запобкти Тм та звести до м^муму з метою захисту здоров'я людей i довкiлля, а також для забезпе-чення надiйного розвитку нанотехнолопчно'Т iндустрií у довгостроковiй перспективi [13, 14].
Для зниження негативного впливу НЧ на оргашзм пращв-ниюв, що з ними контактують, слщ користуватися засобами захисту органiв дихання (масками, рестраторами), прово-дити профшактичш заходи попередження розвитку ангю-спастичних процесiв i астено-вегетативного синдрому (раци ональний режим пращ i вщпо-чинку, мiкропаузи у робол, лiкувальна гiмнастика, курси в^амшопрофшактики, сана-торно-курортне лiкування у санаторiях неврологiчного профiлю, засоби немедикаментозного i медикаментозного впливу за необхщност^.
Л1ТЕРАТУРА
1. Синтез и спекание нано-кристаллического порошка титаната бария в неизометрических условиях. V. Неизометрическое спекание порошков титаната бария различной дисперсности /
А.И. Быков, А.В. Полотай, А.В. Рагуля, В.В. Скороход // Порошковая металлургия. — 2000. — № 7/8. — С. 88-98.
2. Васылькив О.О. Синтез и спекание кристаллического порошка титаната бария в неизометрических условиях. III. Хроматографический анализ газообразных продуктов разложения титанил-оксалата бария / О.О. Васылькив,
О.В. Рагуля, В.В. Скороход // Порошковая металлургия. — 1997. — № 5/6. — С. 53-59.
3. Власик Л.1. До питання ощнки нефротоксичност нано-частинок та наноматерiалiв / Л.1. Власик, Н.Й. Андрмчук // Буковинський мед. вюник. — 2012. —Т. 16, № 3 (63), ч. 2. — С. 10-15.
4. Глушкова А.В. Нано-технологии и нанотоксиколо-гия — взгляд на проблему /
A.В. Глушкова, А.С. Радилов,
B.Р. Рембовский // Токсикологический вестник. — 2007. — № 6. — С. 4-8.
5. До проблеми регламента-цп наноматерiалiв / О.В. Де-мецька, О.Б. Леоненко,
Т.Ю. Ткаченко та ш. // Сучасш проблеми токсикологи. —
2012. — № 1. — С. 51-58.
6. Измеров Н.Ф. Гигиена труда / Н.Ф. Измеров,
В.Ф. Кирилов. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 583 с.
7. Москаленко В.Ф. Еколопчш i токсиколого-ппе-шчш аспекти бюлопчно'Т безпеки нанотехнолопй,наноча-сток та наноматерiалiв (анали тичний огляд) / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський // Науковий вюник Нац. мед. унту iм. О.О. Богомольця. — 2009. — № 3. — С. 25-35.
8. Онищенко ГГ. Вопросы обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения в условиях расширения использования нано-материалов и нанотехнологий / Г.Г Онищенко // Международный форум по нанотехнологиям. — Москва, 2008. — С. 34-36.
9. Методические подходы к оценке безопасности нанома-териалов / Онищенко Г.Г, Арчаков А.И., Бессонов В.В и др. // Гиг. и сан. — 2007. —
№ 6. — С. 3-10.
10. Рагуля А.В. Синтез и спекание нанокристаллического порошка титаната бария в неизометрических условиях. 1. Управление дисперсностью титаната бария в процессе его синтеза из титанил-оксалата бария / А.В. Рагуля, О.О. Васылькив, В.В. Скороход // Порошковая металлургия. — 1997. — № 3/4. — С. 59-65.
11. Наноматерiали: стан та перспективи наукових досшд-жень у морфологи / О.О. Савенкова, В.Ф. Шаторна,
1.С. Чекман та ш. // Вюник ЛНУ iм. Т. Шевченка. — 2011. — № 18 (229). — С. 151-158.
12. Трахтенберг 1.М. Бюетичы аспекти впроваджен-ня наноматерiалiв / 1.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха,
О.Л. АпихтЫа // Сьогодення i бюетика : зб. доп. IV Нац. кон-гресу з бюетики. — К. : Авщенна, 2011. — С. 187-196.
13. Стан здоров'я пращвни-юв, зайнятих виробництвом наночастинок титанату барю / О.П. Яворовський, В.С. Ткачи-шин, В.М. Шевцова В.М. та Ы. // Довюлля та здоров'я. —
2013. — № 4. — С. 57-61.
14. Ппешчш проблеми оцш-
ки ризиюв для людини та довюлля вщ сучасних нанотехнолопй та наноматер1ал1в / О.П. Яворовський, В.М. Шевцова, О.Г. Мшченко та Ы. // Ппешчна наука та практика: сучасн реали : матер. XV з'Тзду ппенют1в УкраТни. — Льв1в, 2012. — С. 439-440.
15. Физиолого-гигиениче-ская характеристика технологического процесса беспрерывного термического синтеза нанокристаллического порошка титаната бария в неизотермических условиях /
A.П. Яворовский, М.И. Вере-мей, В.М. Шевцова и др. // Укр. журн. з проблем прац1. — 2011. — № 1. — С. 28.
16. Balbus J.M. Meeting Report: Hasard Assessment for Nanoparticles — Report from an Interdisciplinary Workshop / J.M. Balbus, A.D. Maynard,
V.L. Colvin // Environ. Health Persp. — 2007. — Vol. 115, № 11. — P. 1664-1669.
17. Study of dielectric property on BaTiO3/BADSy composite / Fen-Chao, Guozheng Liang, Weifeng Kong, Xuan Zhang // Materials Chemistry and Physics. — 2008. — Vol. 108 (23). — P. 306-311.
18. Pant H.C. Study of dielectric properties of barium titanate — polymer composites /
H.C. Pant, M.K. Patra, Aditya Verma // Acta Materialia. — 2006. — P. 3163-3169.
19. Ramajo L. Dielectric response and relaxation phenomena in composites of epoxy resin with BaTiO3 particles /
L. Ramajo, M. Reboredo, M. Castro // J. Composites: Part A. — 2005. — P. 1267-1274.
20. Pulmonary responses of mice, rats, and hamsters to sub-chronic inhalation of ultrafine titanium dioxide particles /
E. Bermudez, J. Mangum,
B. Wong et al. // Toxicol Sci. — 2004. — Vol. 77. — P. 347-357.
21. Study on epoxy/ BaTiO3
composite embedded capacitor films (ECFs) for organic substrate application / Sung-Dong Cho, Joo-Yeon Lee, Jin-Gul Hyun, Kyung-Wook Paik // J. Materials Science and Engineering. — 2004. — Vol. 10 (3). — P. 233-239.
22. Tang Pingsheng. Electrooptic modulation up to 40 GHz in a barium titanate thin film waveguide modulator / Tang Pingsheng // Optics Express. —
2004. — Vol. 12. — P. 24-28.
23. Electromagnetic charac-teristicsof barium titanate, epoxide resin composites in X and Ku bands / Xiaodong Chen, Guiqin Wang, Yuping Duan, Shunhua Liu // Journal of Alloys and Compound. — 2008. — Vol. 453 (1-2).
— P. 433-436.
24. Study on microstructure and dielectric property of the BaTiO3 /epoxy resin composites / Zhi-Min Dang, Yan-Fei Yu, Hai-Ping Xu, Jinbo Bai / Composites Science and Technology. — 2008.
— Vol. 68 (1). — P. 171-177.
25. Scheynius A. Nanoparticles and our immune system /
A. Scheynius // News Letter. — 2008. — № 2. — P. 1-2.
26. Stokenhuber M. Preparation of barium titanates from oxalates / M. Stokenhuber,
H. Mayer, J.A. Lercher // Ibid. — 1993. — № 5. — P. 1185-1190.
27. Hext PM. Titanium dioxide: inhalation toxicology and epidemiology / PM. Hext, J.A. Tomenson,
P Thompson // Ann. Occup. Hyg. —
2005. — № 49 (6). — P 461-472. REFERENCES
1. BykovA.I., PolotaiA.V., Ragulia A.V., Skorokhod V.V. Poroshkovaia metallurgiia. 2000 ; 7/8 : 88-98 (in Russian).
2. Vasylkiv O.O., Ragulia O.V., Skorokhod V. V. Poroshkovaia metallurgiia. 1997 ; 5/6 : 53-59 (in Russian).
3. Vlasyk L.I., Andriichuk N.Y. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2012 ; 16 (3 — P. 2) : 10-15 (in Ukrainian).
4. GlushkovaA.V., RadilovA.S., Rembovskii V.R. Toksikologicheskii vestnik. 2007 ; 6 : 4-8 (in Russian).
5. DemetskaO.V., LeonenkoO.B., Tkachenko T.Yu., LeonenkoN.S. Suchasni problemy toksykolohii. 2012 ; 1 : 51-58 (in Ukrainian).
6. Izmerov N.F, Kirilov V.F. Gigiena truda [Hygiene of Labor]. Moscow : GEOTAR-Media ; 2008 : 583 p. (in Russian).
7. Moskalenko V.F., Yavorovsky O.P. Naukovyi visnyk Natsionalnoho medychnoho uni-versytetu imeni O.O. Boho-moltsia. 2009 ; 3 : 25-35 (in Ukrainian).
8. Onishchenko G.G. Voprosy obespecheniia sanitarno-epidemi-ologicheskogo blagopoluchiia naseleniia v usloviiakh rasshireniia ispolzovaniia nanomaterialov i nanotekhnologii [Issues of the Provision with Sanitary-Epidemiological Well-Being of the Population under Conditions of the Broadening of Nanomaterial and Nanotechnology Application]. In : Mezhdunarodnyi forum po nanotekhnologiiam [International Forum for Nanotechnologies]. Moscow ; 2008 : 34-36
(in Russian).
9. Onishchenko G.G., Archakov A.I., Bessonov V.V., Bokitko B.G., Gintsburg A.L., GmoshinskiiI.V., GrigorievA.I. et al. Gigiena i sanitariia. 2007 ; 6 : 3-10 (in Russian).
10. RaguliaA.V., VasilkivO.O., Skorokhod V.V. Poroshkovaia metallurgiia. 1997 ; 3/4 : 59-65 (in Russian).
11. Savenkova O.O., Shator-na V.F., Chekman I.S., Gru-zina T.H., Gorelov O.M. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho univer-sytetu im. T. Shevchenka. 2011 ; 18 (229) : 151-158 (in Ukrainian).
12. Trakhtenberg I.M., Dmytrukha N.M., Apykhtina O.L. Bioetychni aspekty vprovadzhen-nia nanomaterialiv [Bioethical Aspects of the Implementation of Nanomaterials]. In : Sohodennia i bioetyka : zbirnyk dopovidei IV Natsionalnoho konhresu z bioe-tyky [The Present and Bioethics : Collection of the Reports, IV National Bioethics Congress]. Kyiv: Avitsena ; 2011 : 187-196 (in Ukrainian).
13. Yavorovsky O.P., Tkachyshyn V.S., Shevtsova V.M., Zinchenko T.O., Solokha N.V., Rahulia A.V., Tkachyshyna N.Yu., YarmenchukI.A., Harbuza H.I. Dovkillia ta zdorovia. 2013 ; 4 : 57-61 (in Ukrainian).
14. Yavorovsky O.P., Shevtsova V.M., Minchenko O.H., Zinchenko T.O., Veremei M.I., Tkachyshyn V.S., RahuliaA.V., Yarmenchuk I.A., Harbuza H.I., ZahorodniiV.V. Hihiienichni problemy otsinky ryzykiv dlia liudyny ta dovkillia vid suchasnykh nan-otekhnolohii ta nanomaterialiv [Hygienic Problems of the Assessment of the Risks from Modern Nanotechnology and Nanomaterials for Man and Environment]. In : Hihiienichna nauka ta praktyka: suchasni realii: Materialy XV zizdu hihi-ienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice: Modern Realities: Materials of XV Congress of the Hygienists of Ukraine]. Lviv ; 2012 : 439-440 (in Ukrainian).
15. Yavorovsky A.P., Veremei M.I., Shevtsova V.M., Bobyr V.V., Zinchenko T.O., Polo-tai V.V., Ragulia A.V. Ukrainskyi zhurnal z problem pratsi. 2011; 1 : 28 (in Russian).
16. Balbus J.M., Maynard A.D., Colvin V.L. Environ. Health Persp. 2007 ; 115(11) : 1664-1669.
17. Fen-Chao, Guozheng Liang, Weifeng Kong, Xuan Zhang Materials Chemistry and Physics. 2008 ; 108 (2-3) : 306-311.
18. Pant H.C., Patra M.K., Aditya Verma Acta Materialia. 2006 : 3163-3169.
19. Ramajo L., Reboredo M., Castro M. J. Composites: Part A. 2005 : 1267-1274.
20. Bermudez E., Mangum J., Wong B., Asgharian B., Hext P.M., WarheitD.B., Everitt J.I. Toxicol Sci. 2004 ; 77(2) : 347-357.
21. Sung-Dong Cho, Joo-Yeon Lee, Jin-Gul Hyun, Kyung-Wook Paik J. Materials Science and Engineering. 2004 ; 10(3) : 233-239.
22. Tang Pingsheng. Optics Express. 2004 ; 12 : 24-28.
23. Xiaodong Chen, Guiqin Wang, Yuping Duan, Shunhua Liu Journal of Alloys and Compound. 2008 ; 453 (1-2) : 433-436.
24. Zhi-Min Dang, Yan-Fei Yu, Hai-Ping Xu, Jinbo Bai Composites Science and Technology. 2008 ; 68(1) : 171-177.
25. Scheynius A. News Letter. 2008 ; 2:1-2.
26. Stokenhuber M., Mayer H., Lercher J.A. Ibid. 1993 ; 5 : 1185-1190.
27. Hext P.M., Tomenson J.A.., Thompson P. Ann. Occup. Hyg. 2005 ; 49 (6) : 461-472.
HagiMwna go pegaK^'i 01.02.2016
№ 3 2016 Environment & Health 36
