CC BY
36
© Л. С. Рєзніченко, С. І. Мохнатий*, Т. Г. Грузіна, А. М. Воробйова", 3. Р. Ульберг УДК 577. 151:579. 864. 1
Л. С. Рєзніченко, С. І. Мохнатий*, Т. Г. Грузіна, А. М. Воробйова', 3. Р. Ульберг
НАНОЧАСТИНКИ ЗОЛОТА ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ АГЕНТ ЦІЛЬОВОЇ ТЕРАПІЇ ПАТОЛОГІЙ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф. Д. Овчаренка НАН України (м. Київ)
ДУ «Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії»
МОЗ України (м. Київ)
Робота виконана за фінансової підтримки Проекту Державного Замовлення Д3/490 «Розроблення, створення та випробування біосумісних нанокон-струкцій для діагностики і лікування захворювань серця у кардіохірургічних хворих» - 2011-2012 рр. (номер державної реєстрації 011111005943).
Вступ. Патології серцево-судинної системи на сьогоднішній день займають одне з провідних місць у світі серед причин інвалідизації і смертності усіх вікових груп населення [1, 11].
Сучасний фармацевтичний ринок пропонує значний арсенал засобів лікування серцево-судинних патологій. Водночас, актуальною залишається проблема розробки нових високоефективних терапевтичних препаратів та підвищення ефективності вже існуючих засобів за рахунок їх цільового доставляння та зменшення побічних ефектів [1, 3, 5, 11].
З огляду на бурхливий розвиток нанофармаколо-гії та наномедицини, значним потенціалом на цьому шляху характеризуються різні типи наноматеріалів,
і, в першу чергу, наночастинки золота, враховуючи їх стабільність, біосумісніть та легкість модифікації поверхні [2, 6, 7, 14]. Зокрема, на сьогоднішній день відомою є висока ефективність наночастинок золота як контрастних агентів та векторів цільового доставляння протипухлинних препаратів [9, 13, 15-17]. В меншій мірі це торкнулося терапії серцево-судинних патологій. Проте, активні дослідження, що ведуться у цьому напрямку, свідчать про значні перспективи використання наночастинок золота за цим напрямком [8, 10, 12].
Мета дослідження - вивчення ефективності експериментальних препаратів наночастинок золота у якості агенту цільової терапії патологій серцево-судинної системи.
Об’єкт і методи дослідження. Препарати наночастинок золота (НЗ), використані в роботі, синтезовані карбонатно-цитратним методом в Інституті біоколоїдної хімії ім. Ф. Д. Овчаренка НАН України за оригінальною методикою. Використаний метод синтезу дозволив отримати стійкі до коагуляції, стерильні, монодисперсні водні препарати наночастинок золота середнього розміру 20 і 30 нм. Концентрація отриманих препаратів наночастинок золота
складала 193,0 мкг/мл та 38,6 мкг/мл за металом відповідно для кожного розміру.
Дослідження ефективності використання наночастинок золота у якості агенту цільової терапії патологій серцево-судинної системи проводили на прикладі вивчення біологічної дії сконструйованого кон’югату наночастинок розміром 30 нм і левосімен-дану (кардіотропної біологічно-активної речовини). Кон’югацію проводили при співвідношенні компонентів 1:1 по об’єму. Кінцеві концентрації діючих речовин в кон’югаті склали: левосімендан - 1,25 мг/ мл; наночастинки золота - 19,3 мкг/мл за металом.
Візуалізацію взаємодії наночастинок золота та сконструйованого кон’югату з модельними еукаріо-тичними клітинами in vitro проводили методом конфокальної мікроскопії (LSM 510 META «Carl Zeiss», Німеччина). В якості модельних використовували еукаріотичні клітини перещеплюваної культури тес-тикул поросят (ПТП). Для отримання конфокально-мікроскопічних зображень клітини відмивали від поживного середовища ФСБ-буфером шляхом центрифугування протягом 5 хв при 1000 об/хв, ресус-пендували у ФСБ-буфері до кінцевої концентрації 106 клітин/мл та інкубували протягом 3-5 хв з препаратами наночастинок золота або кон’югату.
Визначення Ca,Mg-ATP-азної активності міофібрили серцевого м’язу свині під впливом наночастинок золота різного розміру або кон’югату проводили методом Fiske-Subbarow в інкубаційному середовищі наступного складу (ммоль/л): KCI - 80, імідазол - 20 (рН 7,5), АТР -1, MgCI2 - 2, 5, СаСІ2 - 0,1 або ЕГТА-1 або СаСІ2 -2,5 при 370 С, час реакції 5 хв. При дослідженні впливу наночастинок золота - проводили предінкубацію 10 хвилин при 370 С.
Міофібрили із серцевого м’язу свині виділяли згідно методики Solaro з модифікаціями. Тканину лівого шлуночка серця свині подрібнювали та гомогенізували в трьох об’ємах розчину наступного складу (ммоль/л): імідазол - 10 (рН 7,5), сахароза -300, NaN3- 5, PMSF- 0,1. Гомогенат центрифугували протягом 20 хвилин при 6000 об/хв., супернатант відкидали. Осад чотирикратно промивали в буфері, що містив (ммоль/л): KCI - 60, імідазол - 30 (рН 7,0), MgCI2 - 2, NaN3- 1 та цетрифугували при 750 g (2500
об/хв) 20 хв. П’ятий раз промивали буфером, того ж складу з додаванням 1 мМ ЕДТА. На наступному етапі відмивали міофібрилу в буфері цього ж складу але без ЕДТА. Після цього осад був гомогенізований у буфері того ж складу з додаванням Тритону Х-100, кінцева концентрація якого складала 1% по об’єму. Після обробки детергентом осад (міофібрилу) промивали не менше п’яти разів вище описаним буфером без додавання Тритону Х-100. Всі ці процедури проводили при 0-4 С. Осад (міофібрилу) розчиняли в буфері, що містив (ммоль/л): KCI - 600, Трис(НСІ) - 50 (рН 7,5), NaN3-1 та проводили діаліз проти буферу того ж складу. Після діалізу отриманий препарат міофібрил використовували для подальших досліджень.
Препарат міофібрил характеризували за вмістом білку, який визначали біуретовою реакцією.
Візуалізацію наночастинок золота та сконструйованого кон’югату в дослідженнях in vivo проводили методом трансмісійної електронної мікроскопії (трансмісійний електронний мікроскоп JEM-1230, «JEOL», Японія). У якості модельних тварин були використані умовно-здорові щури-самці лінії Wistar, віком 6-8 тижнів, вагою від 190 до 205 грамів. Препарати наночастинок або кон’югату вводили внутрішньовенно. Матеріал для дослідження - міокард -відбирали через 1 годину після ін’єкції препаратів.
Матеріал для електронної мікроскопії фіксували в 2,5% розчині глутарового альдегіду. Подальше зневоднення і заливання в смолу (Епон 812 або суміш Епона з аралдітом) проводили за загальноприйнятим методом. Різку блоків проводили на ультратомі LKB-III (Швеція) за допомогою скляних ножів (Knife Maker 7801B (LKB, Швеція)). Ультратонкі зрізи товщиною 50 - 60 нм досліджували без контрастування.
Досліди на тваринах проводили згідно норм «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових цілях».
Результати досліджень та їх обговорення. Відомо, що міофібрила є головним скоротливим елементом міокарду. Саме в міофібрилі, завдяки функціонуванню ATP-ази міозину, відбувається біохімічне перетворювання хімічної енергії макроергічних сполук (АТР) у механічну енергію. ATP-аза міозину, яка активується мікромолярними концентраціями Са2+ та є Mg-залежною (CaMg-ATP-аза), забезпечує енергією процес безпосередньої взаємодії міозину з актином [3, 4]. Тому, величина активності цього ферменту є маркерним показником скоротливої здатності міокарду.
Першим етапом досліджень було визначення характеру впливу двох експериментальних препаратів наночастинок золота розмірів 20 і 30 нм на Ca,Mg-ATP-азну активність міофібрил міокарду свині.
На рис. 1 представлена крива залежності величини Ca,Mg-ATP-азної активності від концентрації наночастинок золота розміром 20 нм.
G.G5
G.15
G.2
G.25
концентрація наночастинок золота в середовищі інкубації, мкг/мл за металом
Рис. 1. Вплив наночастинок золота середнього розміру 20 нм на величину Єа,Мд-АТР-азно'і активності міофібрили серця свині. За 100% (А0) прийнята величина Єа,Мд-АТР-азно'і активності нативної міофібрили без впливу наночастинок золота (М±т; п=5; Р<0,05 відносно контролю - А0).
Отримані дані засвідчили, що вплив наночастинок золота середнього розміру 20 нм на величину Оа,Мд-АТР-азної активності міофібрили характеризувався пригніченням ферментативної активності у всьому дослідженому концентраційному діапазоні наночастинок в середньому на 20-30%, а за умов концентрації наночастинок у середовищі інкубації 0,051 мкг/мл за металом - на 37%, порівняно з контролем.
Аналіз особливостей впливу препарату наночастинок золота середнього розміру 30 нм на величину Са,Мд-АТР-азної активності міофібрили засвідчив, що лише у концентраційному діапазоні наночастинок в середовищі інкубації 0,026 - 0,043 мкг/мл за металом спостерігалось пригнічення ферментативної активності, яке за концентрації наночастинок 0,034 мкг/мл за металом було максимальним і становило 26% (рис. 2).
концентрація наночастинок золота в середовищі інкубації, мкг/мл за металом
Рис. 2. Вплив наночастинок золота середнього розміру 30 нм на величину Са,Мд-47Р-азної активності міофібрили серця свині. За 100% (Ао) прийнята величина Са,Мд-47Р-азної активності нативної міофібрили без впливу наночастинок золота (M±m; n=5; Р<0,05 відносно контролю - А0).
G
G.1
g.ggs
D.Q1
G.G15
G.G2
G.G25
G.G3
G.G35
G.G4
G.G45
G.G5
При концентраціях наночастинок 0,09 - 0,026 мкг/мл за металом рівень інгібування величини Са,Мд-АТР-азної активності міофібрили не перевищував 14%, що знаходиться в межах значень біологічної похибки.
Отже, з огляду на характер впливу досліджених препаратів наночастинок золота на величину Са,Мд-АТР-азної активності міофібрили серця свині, саме наночастинки золота розміром 30 нм виявилися найбільш перспективними агентами для застосування у якості векторів цільового доставляння терапевтичних засобів у кардіології, оскільки саме частинки цього розміру характеризувалися найменш вираженою біологічною активністю у
відношенні маркерного показнику скоротливої здатності міокарду.
Водночас, значну увагу з точки зору перспектив цільової кардіотерапії на молекулярному рівні привертає факт можливості модуляції активності ключових ензимів скоротливого апарату міокарду внаслідок впливу наночастинок золота певного розмірного і концентраційного діапазону. Прикладом такого роду модуляції може бути концентраційно-залежний інгібуючий вплив наночастинок золота розміром 20 нм на величину Са,Мд-АТР -азної активності міофібрили.
Отримані нами експериментальні дані щодо особливостей впливу наночастинок золота розміром 20
Рис. 3. Конфокально-мікроскопічне зображення клітин ПТП: А - інтактні клітини; В - клітини з акумульованими наночастинками золота середнього розміру 30 нм (час контактної взаємодії - 10 хв);
С - клітини з акумульованим кон’югатом «левосімендан-НЗ» (час контактної взаємодії - 10 хв). Сканування по осі Е, шаг - 1,5 нм; 2 нм та 1 нм відповідно.
160
1 2 3
Рис. 4. Вплив на величину Са,Мд-А ГР-азної активності міофібрили серця свині кардіотропноїречовини «левосі-мендан» (1), наночастинок золота розміром 30 нм (2) та кон’югату «левосімендан-НЗ» (3) у різних концентраціях.
і ЗО нм на величину Ca,Mg-ATP-aзнoї активності міофібрили серця свині та виявлені переваги використання наночастинок розміром ЗО нм були використанні при конструюванні кон’югату наночастинок з левосіменданом - біологічно-активною субстанцією з кардіотропними властивостями.
В дослідженнях in vitro було вивчено особливості біологічної дії отриманого кон’югату, порівняно із індивідуальними препаратами біологічно-активної субстанції та наночастинок золота.
Так, методом конфокальної мікроскопії з використанням модельних клітин лінії ПТП виявлена здатність отриманого кон’югату проникати через клітинну мембрану та накопичуватись всередині клітин (рис. 3,С), порівняно з контролем (рис. 3,А).
Така здатність показана і для препарату наночастинок золота розміром ЗО нм (рис. 3,В).
Зміни інтенсивності забарвлення клітини на знімках відображають зони накопичення наночастинок золота та кон’югату «левосімендан-НЗ»: від максимального - червоний та жовтий колір, до відсутнього - синій колір.
Особливої уваги, порівняно з характером впливу індивідуальних препаратів кардіотропної субстанції та наночастинок золота, заслуговують результати оцінки впливу кон’югату «левосімендан-НЗ» на величину Ca,Mg-ATP-азної активності міофібрили серця свині.
Так показано, що результатом впливу левосімен-дану виявилась прямо пропорційна концентраційно-залежна стимуляція Ca,Mg-ATP-aзнoї активності міофібрили серця свині (рис. 4,1), що свідчить про виражену інтенсифікацію рівня гідролізу АТР
Вплив індивідуального препарату наночастинок золота на Оа,Мд-АТР-азну активність виражався в прямо пропорційному концентраційно-залежному інгібуванні цієї ферментативної активності (рис. 4,2). Тоді як при дослідженні характеру впливу кон’югату на Оа,Мд-АТР-азну активність міофібрили серця свині було виявлено нівелювання вираженого стимулюючого впливу левосімендану з одного боку, та інгібуючого впливу індивідуального препарату наночастинок золота з іншого. Це є свідченням тенденції до нормалізації рівня гідролізу АТР Са,Мд-АТР-азою міозину (рис. 4,3).
Не виключено, що гіперстимуляція Са,Мд-АТР-азної активності міофібрили, яка спостерігалось за дії досліджених концентрацій левосімендану, може призводити до таких негативних станів як тахікардія та прискорення настання стадії «перевтомлення» серцевого м’язу. У цьому аспекті характер біологічної дії кон’югату «левосімендан-НЗ» на цю ферментативну активність може бути свідченням нівелювання гіперактивуючої дії використаної в дослідженнях кардіотропної субтстанції щодо процесів енерговитрат у серцевому м’язі, які є не бажаними при серцевих патологіях. Разом з тим, отримані дані не дають змогу дійти однозначного висновку і потребують подальших комплексних всебічних досліджень, оскільки процес молекулярної регуляції скоротливої функції міофібрили міокарду є надзвичайно складним та багатогранним.
Необхідною характеристикою високоефективного вектору доставляння лікарських засобів є достовірне цільове його потрапляння до клітин органів - мішеней при внутрішньовенному введенні. Проведені електронно-мікроскопічні дослідження
Рис. 5. Електронно-мікроскопічні зображення внутрішньоклітинної локалізації наночастинок золота (позначені стрілочками) в міофібрилах (А- фрагмент міофібрили Х40 000; В- Х250 000) та мітохондріях (Е- Х40 000; Р - Х250 000); кон’югату «левосімендан-наночастинки золота» (позначені стрілочками) в міофібрилах (С- фрагмент міофібрили Х40 000, Р- Х200 000) та мітохондріях (О- Х40 000; Н- Х100 000).
неконтрастованих препаратів міокарду, отриманих в дослідженнях in vivo через 1 годину після внутрішньовенного введення препарату наночастинокзолота розміром ЗО нм і кон’югату на їх основі піддослідним умовно-здоровим щурам, дозволили виявити значну кількість електронно-щільних включень сферичної форми однорідного розміру і структури в міофібрилах і мітохондріях кардіоміоцитів (рис. б).
Знайдені включення досить контрастно виділялись на фоні внутрішньоклітинних структур кардіо-міоциту, що дозволяє кваліфікувати такі включення як наночастинки золота та відповідно кон’югати на їх основі. Доказом цього є той факт, що препарати міокарду не були контрактовані, а значна кількість
електронно-щільних включень визначалась лише в окремих місцях - мітохондріях і міофібрилах - потенційних мішенях наночастинок і кон’югату на їх основі, при цьому різко відрізняючись від інших внутрішньоклітинних структур кардіоміоцитів.
Таким чином, отримані результати свідчать про значний потенціал синтезованих наночастинок золота розміром 30 нм як агенту цільової терапії па-тологій серцево-судинної системи. Водночас, незаперечною є необхідність проведення подальших всебічних досліджень молекулярних механізмів біологічної дії як наночастинок золота різного розміру, так і кон’югату на їх основі на скоротливий апарат кардіоміоцитів в умовах in vitro та in vivo.
Висновки.
1. In vitro показана модулююча активність наночастинок золота розміром 20 і 30 нм стосовно Ca,Mg-ATP-азної активності міофібрили - маркерного показнику скоротливої здатності міокарду.
2. Наночастинки золота розміром 30 нм є найбільш перспективними агентами для застосування у якості векторів цільового доставляння засобів терапії серцево-судинних патологій.
3. Методами конфокальної і трансмісійної електронної мікроскопії in vitro та in vivo продемонстрована здатність наночастинок золота 30 нм та кон’югату з левосіменданом на їх основі накопичуватися в модельних клітинах та кардіоміоцитах.
4. In vitro виявлена позитивна модуляція кон’ю-гатом «левосімендан-наночастинки золота» інтенсивності енергетичних витрат міофібрили.
Перспективи подальших досліджень. В аспекті вивчення біологічної дії наночастинок золота як потенційних агентів цільової терапії патологій серцево-судинної системи актуальними є дослідження, спрямовані на визначення характеру впливу наночастинок в моделях тропонін-актоміозинового комплексу, ізольованого кардіоміоциту та ізольованого серця, а також в моделях тварин з серцево-судинними патологіями різного ґенезу.
Колектив авторів висловлює щиру подяку доктору медичних наук, професору Ступіній Олександрі Семенівні,
науковому консультанту лабораторії морфології та цитології Інституту геронтології НАМН України за допомогу у проведенні електронно-мікроскопічних досліджень.
Список лiтeрaтyри
1. Горбась I. М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: поширеність і контроль I I. М. Горбась II Здоров’я України. - 2ОО7 - № 2. - С. 62-6З.
2. Дыкман Л. А., Богатырев В. А. Наночастицы золота: получение, функционализация, использование в биохимии и иммунохимии I Л. А. Дыкман, В. А. Богатырев II Успехи химии. - 2ОО7. - Т. 76, № 2. - С. 199-21З.
3. Карсанов Н. В. Субклеточно-молекулярные механизмы действия сердечных гликозидов и ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента на сократительную способность и преобразование энергии миофибриллами миокарда в норме и при острой недостаточности сердца I Н. В. Карсанов, Г. В. Сукоян, Д. Р. Татулашвили [и др.] II Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2ОО2. - № 1. - С. 87-9З.
4. Сукоян Г. В. Роль актина и миозина в механизме снижения сократительной способности и экономичности преобразования энергии миофибриллами миокарда при хронической недостаточности сердца у человека I Г. В. Сукоян, Д. Р Татулашвили, Н. В. Кирсанов [и др.] II Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2ОО1. -№ 11. - С. 569574.
5. Ягенський А. В., Заремба Є. X., Духневич Л. П., Січкарук I. М., Базилевич А. Я. Стан медикаментозного лікування після перенесеного інфаркту міокарда з супутньою патологією I А. В. Ягенський, Є. X. Заремба, Л. П. Духневич [та ін.] II Запорожский медицинский журнал. - 2О11 - Т. 1З, № 4. - С. 59-6З.
6. Caruthers S. D. Nanotechnological applications in medicine I S. D. Caruthers, S. A. Wickline, G. M. Lanza II CurrentOpinion Biotechnology. - 2ОО7. - Vol 18, No 1. - P. 26-ЗО.
7. Chen Po. C. Gold nanoparticles: from nanomedicine to nanosensing I Po. C. Chen, S. C. Mwakwari, A. K. Oyelere II J. Nanotech. Sci. Appl. - 2ОО8. - No. 1. - P. 45-66.
S. Cormode D. P. Atherosclerotic Plaque Composition: Analysis with Multicolor CTand Targeted Gold Nanoparticles I D. P. Cormode, E. Roessl, A. Thran || Radiology. - 2010. - No. 256. - P. 774-7S2.
9. Fu W. Hetero-bifunctional poly(ethylene glycol) modified gold nanoparticles as an intracellular tracking and delivery agentI W. Fu, D. Shenoy, J. Li II NSTI-Nanotech. - 2ОО5. - Vol. 1. - З24-З27.
10. Galvin P. Nanoparticle-based drug delivery: case studies for cancer and cardiovascular applications I P. Galvin, D. Thompson, K. B. Ryan [etal.] II Cell Mol. Life Sci. - 2О12. - 69(З). - P. З89-4О4.
11. Global atlas on cardiovascular disease prevention and control: Policies, strategies and interventions II WHO; World HeartFed-eration; World Stroke Organization. - 2О11. - 164 р.
12. Guo Z. R. Fabrication of anti-human cardiac troponin I immunogold nanorods for sensing acute myocardial damage I Z. R. Guo, C. R. Gu, X. Fan II Nanoscale Res. Lett. - 2ОО9. - No. 4. - 1428-14ЗЗ.
13. Hainfeld J. F. Gold nanoparticles: a new X-ray contrastagentI J. F. Hainfeld, D. N. Slatkin, T. M. Focella II Br. J. Radiol. - 2ОО6. -No. 79. - P 248-25З.
14. Moghimi S. M. Nanomedicine: currentstatus and future prospects I S. M. Moghimi, A. C. Hunter, J. C. Murray II FASEB J. -2ОО5. - No. 19. -P З11-ЗЗО.
15. Paciotti G. F. Colloidal gold: novel nanoparticle vector for tumor directed drug delivery I G. F. Paciotti, L. Myer, D. Weinreich II Drug Deliv. - 2ОО4. - Vol. 11, No. З. - P 169-18З.
16. Pissuwan D. Therapeutic possibilities of plasmonically heated gold nanoparticles I D. Pissuwan, S. M. Valenzuela, M. B. Cor-tie II Trends Biotechnol. - 2ОО6. - Vol. 24, No. 2. - P. 62-67.
17. Xu C. Size- and concentration effectof gold nanoparticles on X-ray atenuation as measured on computed tomography I C. Xu, G. A. Tung, S. Sun II Chem. Mater. - 2ОО8. - Vol. 2О, No. 1З. - P. 4167-4169.
УДК 577. 151:579. 864. 1
НАНОЧАСТИНКИ ЗОЛОТА ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ АГЕНТ ЦІЛЬОВОЇ ТЕРАПІЇ ПАТОЛОГІЙ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
Рєзніченко Л. С., Мoxнaтий С. І., Грузію Т. Г., Boрoбйoвa А. М., Ульберг З. Р.
Резюме. In vitro та in vivo показана перспективність застосування наночастинок золота розміром ЗО нм як агентів цільової терапії серцево-судинних патологій.
Ключові cлoвa: наночастинки золота, міофібрила, міокард, модуляція, Ca,Mg-ATP-aзнa активність, цільова терапія.
УДК 577. 151:579. 864. 1
НАНОЧАСТИЦЫ ЗОЛОТА КАК ПОТЕНЦИАЛЬНЫЙ АГЕНТ ЦЕЛЕВОЙ ТЕРАПИИ ПАТОЛОГИЙ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ
Резниченко Л. С., Мoxнaтый С. И., Грyзинa Т. Г., Boрoбьeвa А. М., Ульберг З. Р.
Резюме. In vitro и in vivo показана перспективность применения наночастиц золота размером ЗО нм как агентов целевой терапии сердечно-сосудистых патологий.
Ключевые cлoвa: наночастицы золота, миофибрилла, миокард, модуляция, Ca,Mg-ATP-aзнaя активность, целевая терапия.
UDС 577. 151:579. 864. 1
Gold Nanoparticles As Potential AgentFor TargetTherapy Of Cardio-Vasoular System’ Pathologies
Riezniohenko L. S., Mohnatiy S. I., Gruzina Т. G., Vorobyeva А. М., Ulberg Z. R.
Summary. The availability of ЗО nm gold nanoparticles usage as agents for targettherapy of cardio-vascular pathologies has been shown in vitro and in vivo.
Key words: gold nanoparticles, myofibrilla, myocardium, modulation, Ca,Mg-ATP-ase activity, targettherapy.
Стаття нaдiйшлa 19. Об. 2012 р.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
