Научная статья на тему 'Мультиплікативний вплив на трансформацію заощаджень в інвестиції у національній економіці'

Мультиплікативний вплив на трансформацію заощаджень в інвестиції у національній економіці Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
73
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
коефіцієнт трансформації заощаджень в інвестиції / мультиплікатор інвестицій / щорічна зміна заощаджень / інвестиційний потенціал заощаджень / coefficient of transformation of savings into investment / long annual change savings / investment potential savings

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л. М. Прокопишин, В. Я. Карковська, Т. В. Склярук

Для визначення ефективності трансформації заощаджень в інвестиції у дослідженні запропоновано коефіцієнт, який дає змогу визначити рівень ефективності даного процесу. Проаналізовано стан розвитку заощаджень та інвестицій національної економіки, визначено їхню ефективність за допомогою мультиплікатора інвестицій та частки щорічної зміни заощаджень.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Multiplicative influence on the transformation of saving into investment in the national economy

To determine the efficiency of transformation of savings into investments in the article a factor that helps determine the effectiveness of the process. The state of savings and investments of the national economy, defined by their performance multiplier of investments and the share of annual changes in savings.

Текст научной работы на тему «Мультиплікативний вплив на трансформацію заощаджень в інвестиції у національній економіці»

Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.11

4. Добрынин А.И. Региональные пропорции воспроизводства / А.И. Добрынин. - Л. : , 2005. - 467 с.

5. Манил1ч М.1. Трансформащя регионального економiчного мехатзму / М.1. Манилiч.

- Чернiвцi : Книги ХХ1, 2004. - 164 с.

6. Пепа Т.В. Гармонiзацiя трансформацп територiальноi структури репональних систем i складових економiчного простору Украши / Т.В. Пепа, Л.Г. Чернюк // Збiрник наукових праць ЧДТУ. - Сер.: Економiчнi науки. - 2007. - № 21. - С. 7-10.

7. Акофф Р. Акофф о менеджменте / Р. Л. Акофф : пер. с англ. / под ред. Л. А. Волковой.

- СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - С. 448.

Панько М.В. Теоретические подходы к формированию содержания экономического понятия "Регион"

Исследованы особенности формирования понятия "регион". Рассмотрены разные подходы к его определению. Приведены основные характеристики и классификации регионов. Показано, что эффективное управление регионом принципиально невозможно без учета экономических и социальных взаимодействий агентов рыночного хозяйства

Ключевые слова: регион, система, система региона.

Panyko M.V. Theoretical fittings for forming of maintenance of economic concept "Region"

The features of forming of concept "region" in the article are explored. Different approaches to the definition of this term are investigated. Main characteristics of region and its classification is given. Described that an effective management a region on principle is impossible without the account of economic and social co-operations of agents of market economy

Keywords: region, system, system of region._

УДК338:24:658.012.32:621 Асист. Л.М. Прокопишин, канд. екон. наук; асист. В.Я. Карковська; асист Т.В. Склярук - НУ "Львiвська nолiтехнiка"

МУЛЬТИПЛ1КАТИВНИЙ ВПЛИВ НА ТРАНСФОРМАЦ1Ю ЗАОЩАДЖЕНЬ В ШВЕСТИЦП У НАЩОНАЛЬНШ ЕКОНОМ1Ц1

Для визначення ефективносп трансформацп заощаджень в швестицп у досль дженш запропоновано коефщент, який дае змогу визначити рiвень ефективносп да-ного процесу. Проаналiзовано стан розвитку заощаджень та швестицш нацюнально'1' економши, визначено 1'хню ефектившсть за допомогою мультиплшатора швестицш та частки щорiчноi змши заощаджень.

Ключов1 слова: коефщент трансформацп заощаджень в швестицп, мультипль катор швестицш, щорiчна змша заощаджень, швестицшний потенщал заощаджень.

Постановка проблеми. Перспективи розвитку нацiональноi економжи нерозривно пов'язаш з ефективною трансформащею заощаджень в швестицп, що забезпечуе формування стш^' системи створення, використання та розвитку швестицш, а також iх реальне перетворення в каштал для прискорення економiчного розвитку Украши. Тому важливим е визначення рiвня ефективносп трансформацп заощаджень в швестицп нацiональноi економши. Склад-шсть дослщження процесу трансформацп пояснюеться тим, що проблемним е не лише активiзацiя заощаджень, а й суперечливють самого процесу.

Для характеристики трансформацшного процесу важливе значення мае застосування коефщента трансформацп, мультиплшатора швестицш, граничноi ефективносп до заощаджень, що характеризують, насамперед, ш-

вecтицiйнy cпpоможнicть нaцiонaльноï eкономiки щодо зaбeзпeчeння iнновa-цiйного pозвиткy i дae можливють нa цiй оcновi визнaчити i^rn piвeнь.

Aнaлiз ocTaHHix дocлiджeнь i пyблiкaцiй. Доcлiджeнню питaнь pоз-витку зaощaджeнь тa iнвecтицiй нaцiонaльноï eкономiки, визнaчeння ïx eфeк-тивноcтi пpиcвячeно пpaцi вiтчизняниx i зapyбiжниx шуковщв, a caмe: M. Антипeнкa [1], I. Блaнкa [2], В. Бочapовa [3], О. Вaтaмaнюкa [4], В. Tee^ [V], А.О. Kacичa [б], С. Шнчишиш [5], П. Сeмюeльcонa [9] тa iншi.

Метою до^дження e aнaлiз зaощaджeнь тa i^eci^m нaцiонaльноï eкономiки, визнaчeння ïx eфeктивноcтi зa допомогою гpaничноï cxильноcтi до зaощaджeнь, мyльтиплiкaтоpa iнвecтицiй тa коeфiцieнтa тpaнcфоpмaцiï зa-ощaджeнь в i^ecra^].'.

Ochobhí рeзyльтaти дocлiджeння. В eкономiчнiй тa cоцiaльнiй поль тицi дepжaвa повиннa виxодити з того, що зpоcтaння iнвecтицiй мae в^шу-вaтиcя зaлeжно вiд зpоcтaння зaощaджeнь. Для уоттного pозвиткy i^ecra-цiйного пpоцecy в eкономiцi кpaïни нeобxiднe ycnrn^ фоpмyвaння зaощa-джeнь. Полiтикa cпpияння зaощaджeнь CTae одним iз ^^p^erara нaпpямiв eкономiчноï полiтики. Щоб оxapaктepизyвaти зв'язок зaощaджeнь тa i^ecra-цш, потpiбно вpaxyвaти тaкi умови:

• зaощaджeння ciмeйниx гоcподapcтв e оотовним джepeлом чиcтиx iнвecтицiй в eкономiцi. Якщо yповiльнюeтьcя зpоcтaння зaощaджeнь aбо ж взaгaлi зупи-няeтьcя, то починaeтьcя cкоpочeння iнвecтицiй тa нaгpомaджeного кaпiтaлy. Тaкa cитyaцiя виникae зa умов тpивaлоï iнфляцiï;

• зpоcтaння обcягy зaощaджeнь cтвоpюe вepxню мeжy нapощyвaння irnecra-цiй. Пpотe зpоcтaння обcягy iнвecтицiй зaзвичaй нe доcягae ujeï вepxньоï мe-жi: чacткa кошт!в, як нaдiйшли нa грошовий pинок зa потокaми зaощaджeнь, отонугае ypяд до дepжaвниx зaкyпiвeль !a iншиx витpaт. У змaгaнняx зa pe-cypcaми нa новому pинкy ypяд звичaйно мae пepeвaги у зв'язку з вищим piв-шм гapaнтiй зa зобов'язaннями, поpiвняно iз зобов'язaннями фipм тa ф^тоо-вж поcepeдникiв, чepeз якиx зaощaджeння тpaнcфоpмyютьcя у iнвecтицiï.

Зв'язок зaощaджeнь !a iнвecтицiй доцiльно пpоaнaлiзyвaти зa тaким покaзником як "коeфiцieнт тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiïм. Цeй по-кaзник покaзye, якa чacтинa зaощaджeнь тpaнcфоpмyeтьcя в iнвecтицiï.

Kоeфiцieнт тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï визнaчaeтьcя як

вiдношeння зaощaджeнь (S) до iнвecтицiй (I):

S

Ктр = у , (1)

дe: S - зaощaджeння, I - iнвecтицiï.

Розглянeмо оcновнi xapa^ep^rara коeфiцieнтa тpaнcфоpмaцiï зaощa-джeнь в iнвecтицiï: то нaцiонaльнa eкономiкa xapaктepизyeтьcя низьким piв-нeм тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï;

> 1, то тащотальта eкономiкa xapaктepизyeтьcя низьким piвнeм тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï;

Якщо К

тр

< 1, то тащотльш eкономiкa xapaктepизyeтьcя виcоким piвнeм тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï;

= 1, то xapaктepизye piвновaгy зaощaджeнь тa iнвecтицiй.

Шуствий вкмик НЛТУ Укрмми. - 2010. - Вип. 20.11

Нaдaлi пpоaнaлiзyeмо нa оcновi цього покaзникa cитyaцiю, якa c^ana-cя в нaцiонaльнiй eкономiцi Укpaïни (тaбл. 1)

Табл. 1. Розрахунок кoeфiцieнmа трансфйрмацИ'заoщаджeнь в твестици _нацioнальнoïекономйки у 2003-2007pp. [10]_

Покaзник Роки Зaощaджeн-ня, млн грн Iнвecтицiï, млн гpн Kоeфiцieнт тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï

CeRTOp зaгaльного дepжaвного yпpaвлiння 2003 148б1,0 8154,0 1,8

2004 1121б,0 14879,0 0,8

2005 12959,0 117б7,0 1,1

200б 12791,0 15б11,0 0,8

200V 23994,0 2б245,0 0,9

Домaшнi гоcподapcтвa 2003 1б755,0 2410,0 7,0

2004 31б27,0 3993,0 7,9

2005 4б214,0 5772,0 8,0

200б 44бб9,0 9937,0 4,5

200V 48497,0 13980,0 3,5

Фiнaнcовi тa ^ф^тоо-вi коpпоpaцiï, нeкомep-цiйнi оpгaнiзaцiï, що об-cлyговyють домaшнi гоcподapcтвa 2003 42714,0 44511,0 1,0

2004 бб408,0 58948,0 1,1

2005 54189,0 7942б,0 0,7

200б б9520,0 10832б,0 0,б

200V 10472б,0 158123,0 0,7

Вcя eкономiкa 2003 74330,0 55075,0 1,3

2004 109251,0 77820,0 1,4

2005 1133б2,0 9б9б5,0 1,2

200б 12б980,0 133874,0 0,9

200V 177217,0 198348,0 0,9

Анaлiз тaбл. 1 погазуе знaчeння коeфiцieнтa тpaнcфоpмaцiï зaощa-джeнь в iнвecтицiï по ceктоpax нaцiонaльноï eкономiки. Нaйнижчий piвeнь тpaнcфоpмaцiï пpитaмaнний домaшнiм гоcподapcтвaм, тобто вони бiльшe зa-ощaджyють нiж iнвecтyють. Для aктивiзaцiï iнвecтицiйноï дiяльноcтi нeобxiд-но викоpиcтaти зaощaджeння домогоcподapcтв. Нaйвищий piвeнь коeфi-щента тpaнcфоpмaцiï cпоcтepiгaють у ceктоpi фiнaнcовиx i нeфiнaнcовиx ^p-TOpaflrn, тобто вони бiльшe iнвecтyють, шж зaощaджyють. Анaлiз eкономiки зaгaлом погазуе, що коeфiцieнт тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï до

2005 p. зpоcтae, a у 200б p. змeншивcя нa 0,3 %. Цe cвiдчить пpо тe, що у

2006 p. iнвecтицiï пepeвищyвaли зaощaджeння.

Для aнaлiзy eфeктивноcтi тpaнcфоpмaцiï зaощaджeнь в iнвecтицiï пот-piбно визнaчити як впливaють зaощaджeння нa iнвecтицiï [б,8].

Для глибшого pозyмiння pозглянeмо p^. 1. Пpипycтимо, що в почaт-ковому пepiодi eкономiкa пepeбyвae в cтaцiонapномy cтaнi зa пeвного piвня зaощaджeнь. Вiдpaзy iз збiльшeнням зaощaджeнь iнвecтицiï зpоcтaють.

Нacтyпним кpоком е доcлiджeння пpиpоcтy зaощaджeнь тa i^ecr^m. Зpоcтaння пpиpоcтy зaощaджeнь cпpичиняe зpоcтaння iнвecтицiй, тобто AI зpоcтaтимe iз зpоcтaнням AS.

8,

т.1 т.2 ВВП

Рис. 1. Зростання р1вня заощаджень: Б - заощадження в стационарному сташ;

Б1 - зростання заощаджень до нового р1вня; I - твестици нацюнальног економ\ки;

т.1 та т.2 - точки змти ВВП

Заощадження за певний перюд Б(, зростае порiвняно з попередшм пе-рюдом, що характеризуеться таким виразом Бг-1. Тобто, якщо в попередньо-му перiодi заощадження становили Бг_ь а в тепершньому - Зг, то можна вь добразити прирiст заощаджень в перюд г:

ДБ = Б - Бг-1. (2)

Прирют заощаджень - це змша величини заощаджень, якi е складовою компонентою швестицш.

Таким чином, ефектившсть заощаджень /зт буде такою:

и =-. (3)

Jзm дб V 7

Ефективнiсть трансформацii заощаджень показуе, наскшьки зроста-ють швестицп, якщо заощадження збiльшуються на одну грошову одиницю. Проаналiзуемо ситуацiю економжи Украши (табл. 2).

Табл. 2. Ефектившсть заощаджень нащональноХекономьки Украти _у 2003-2007рр.*_

Роки ВВП, млн грн Частка щор1чно1 змши заощадження, з Ефектившсть заощаджень, Цм

2003 267344 - -

2004 345113 0,44 0,7

2005 441452 0,04 4,2

2006 544153 0,13 2,4

2007 720731 0,28 1,3

* складено на основ1 табл. 1

Заощадження за дослщжуваний перюд зросли на 102887 млн грн. У 2004 р. збшьшення заощаджень на 34921 млн грн зумовило в нацюнальнш економщ прирют швестицш на 24703 млн грн. Упродовж 2005 р. збшьшення заощаджень в економщ на 4111 млн грн. спричинило зростання швестицш на 17382 млн грн. Так, у 2007 р. зростання приросту заощаджень становило 50237 млн грн, що зумовило зростання швестицш на 63232 млн грн. Залеж-шсть швестицш вщ заощаджень зображено на рис. 2.

Отже, залежшсть швестицш вщ заощаджень показала на яку величину змшюються швестици.

Висновки, зроблеш на основi табл. 2, можна математично обгрунтува-ти. Виразимо алгебра1'чно змши, що вщбулись впродовж року:

Шуствий тсник НЛТУ Укрмми. - 2010. - Вип. 20.11

AI = AS + зМ, (4)

дe: з - вiдобpaжae чacткy щоpiчноï змши (гpaничнa cхильнicть зaощaджeнь); A3 - np^iCT зaощaджeнь зa пeвний пepiод; AI - пpиpicт iнвecтицiй зa тев-ний пepiод.

0 20000 40000 60000 80000 100000120000 140000 160000 180000 200000

I, млн. грн.

Рис. 2. Залeжнiсmь irnecmu^ü вiд заoщаджeнь нацюнальнй'1' eKo^MiKU Подшимо обидвi чacтини piвняння нa A3 :

/з = 1 + з, (5)

дe /з -eфeктивнicть зaощaджeнь.

Тeпep помножимо piвняння m з, отpимaeмо

/зз = з + з2. (б)

Якщо вiдняти цi piвняння, то отpимaeмо тaкий виpaз:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

/з - /зз = 1,

/з(1 - з) = Г Звщод, отpимyeмо фоpмyлy eфeктивноcтi:

1

1 - з

(7)

(8)

Оотшьки eфeктивнicть зaощaджeнь у 2005 p. доpiвнювaтимe 4,2, то з = 0,8. Отжe, нaвeдeнi тaбличнi дaнi пiдтвepджyютьcя мaтeмaтично.

Дaлi ^обхщно пpидiлити yвaгy, який вплив m вaловий внyтpiшнiй пpодyкт мaють iнвecтицiï з позицп мyльтиплiкaтоpa. Для доcлiджeння муль-типлiкaтоpa iнвecтицiй потpiбно видшити оcновнi його cклaдовi [б].

Зpоcтaння iнвecтицiй зa пeвний пepiод познaчaeтьcя 11, збiльшyeтьcя поpiвняно iз попepeднiм пepiодом, що хapaктepизyeтьcя виpaзом It-1. Тобто, якщо в попepeдньомy пepiодi iнвecтицiï cтaновили It-1, a в тeпepiшньомy -11, то можнa вiдобpaзити пpиpicт iнвecтицiй у пepiод t [8] :

AI = It - It-1. (9)

^Hpicr i^ecr^m - цe змiнa iнвecтицiй, якi e cклaдовими компотен-тaми cyкyпного попиту, тобто зpоcтaння iнвecтицiй cпpичиняe зpоcтaння cy-купного попиту !a обcягy виpобництвa (ВВП). Анaлогiчно можнa пpeдcтaви-ти opHpicr ВВП:

АВВП = ВВП г - ВВП г -1 . (10)

З рис. 3 видно, що зростання швестицш спричиняе зростання ВВП.

Зростання приросту швестицш призводить до бшьшого зростання приросту

ВВП, тобто АВВП бшьше вщ А1 (131).

В. АВВП . . ,й ( )

Вiдношення - називають мультиплiкатором iнвестицiй (тi).

А1

Мультиплiкатор характеризуе змшу доходу внаслiдок змiни iнвестицiй на одну грошову одиницю.

Щоб розкрити механiзм ди мультиплiкатора швестицш, скорис-таемось даними табл. 3. В економщ було започатковане зростання швестицш за дослщжуваний перюд на 195903 млн грн. У 2003 р. збшьшення швестицш на 13833 млн грн зумовило в нацюнальнш економiцi прирiст доходу на 41534 млн грн. Упродовж 2004 р. збшьшення швестицш в економщ на 24703 млн грн спричинило зростання ВВП на 77769 млн грн. Так, у 2008 р. спостер^аемо зростання приросту швестицш на 44595 млн грн, що виклика-ло зростання доходу на 229133 млн грн. Залежшсть ВВП вщ швестицш зоб-ражено на рис. 3.

Табл. 3. Мультиплшативний вплив швестицш на дохiд нацюнально'1 економши

1, 7ПП7 7ППЯ пп *

Роки ВВП, млн грн Частка щор1чно! змши швестицш, 1 Мультиплшатор швестицш, тi

2003 267344 0,66 3

2004 345113 0,66 3

2005 441452 0,83 6

2006 544153 0,66 3

2007 720731 0,66 3

2008 949864 0,80 5

* власна розробка на тдстав1 [10] 250000

. 200000 х

& 150000 к

I 100000

50000 0

1 □ □

0 100000 200000 300000 400000 500000 600000 700000 800000 900000 1000000

ВВП, млн.грн.

Рис. 3. Залежшсть ВВП вiд швестицш у 2003-2008 рр.

Певш змши, як вщбулись за дослщжуваний перюд, викликали зростання швестицш та ВВП. Ц змши можна охарактеризувати для кожного року за допомогою мультиплжатора швестицш (табл. 3 та рис. 3).

Отже, зростання швестицш за кожен перюд викликало зростання ВВП на величину, яку характеризуе мультиплшатор.

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.11

(14)

Висновки, зроблеш на основi табл. 3, можна математично обгрунтува-ти. Виразимо алгебра1чно змiни, що вiдбулись впродовж року [8]:

АВВП = А1 + iAI, (11)

де: i - вщображае частку щорiчноl змши (гранична схильшсть iнвестицiй); АВВП - прирют ВВП за певний перюд; А1 - прирiст iнвестицiй за певний пе-рiод.

Подiлимо обидвi частини рiвняння на А1:

т> = 1 + i, (12)

де т1 - мультиплжатор iнвестицiй.

Тепер помножимо рiвняння на i, отримаемо

т^ = i + ¡2 . (13)

Якщо вщняти цi рiвняння, то отримаемо такий вираз:

т1 - ша = 1,

т-(1 - О = 1

Звiдси, отримуемо формулу мультиплiкатора

т1 = —. (15)

1 - г

Оскiльки i = 0,66, то мультиплжатор iнвестицiй у 2003 р. дорiвнюва-тиме 3. Отже, наведенi табличш данi пiдтверджуються математично.

Висновки. Таким чином, використання мультиплжатора допоможе в числовому виразi за незнаних змш iнвестицiй i заощаджень визначити значш змiни у ВВП. Оскiльки змши обсяпв iнвестицiй мають iстотний вплив на ВВП i вiдповiдно впливають на обсяг виробництва та зайнятють через ство-рення нових робочих мюць. 1нвестицй зумовлюють зростання доходiв, яке створюе умови для формування заощаджень, як надалi трансформуються в швестицй.

Основне завдання для нацюнально! економiки е активiзацiя та ефек-тивна трансформацiя заощаджень в швестицй. I якщо спочатку переважали науковi погляди, якi фундаментальну роль вщдавали iнвестицiям, то з часом вщбулись змiни стосовно заощаджень.

Л1тература

1. Антипенко Е.Ю. Принципы анализа капитальных вложений / Е.Ю. Антипенко, В.И. Доненко. - Запорожье : Изд-во "Фазан"; Дикое поле, 2005. - 420 с.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. - К. : МП "Ител ЛТД", "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995. - 448 с.

3. Бочаров В.В. Финансово-кредитный методы регулирования рынка инвестиций / В.В. Бочаров. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1993. - 268 с.

4. Ватаманюк О.З. Заощадження в економщ Украши: макроеконом1чний анал1з / О.З. Ватаманюк. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2007. - 536 с.

5. Доходи та заощадження в перехщнш економщ Украши / за ред. С. Панчишина та М. Савлука. - Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 406 с.

6. Касич А.О. Розвиток швестицшно-шновацших процеав в Укра!ш: джерела, оцшка, перспективи : монограф1я / А.О. Касич - ТОВ "Кременчуцька мюька друкарня", 2008. - 406 с.

7. Стратепчш виклики ХХ1 столiття сустльству та економщ Украши. - В 3-ох т., т. 23 / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця, акад. НАН Украши В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б.е. Кваскюка. - К. : Вид-во "Фенiкс", 2007. - 556 с.

8. Савченко А.Г. Макроекономша / А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаевич, О.М. Ттоноко. -К. : Вид-во "Либщь", 1999. - 288 с.

9. Самуэльсон П. Экономика / П. Самуэльсон. - М. : МТП "Алгон", ВНИИСИ, 1992. -Т. 1. - 1992. - 333 с.

10. Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua.

Прокопишин Л.М., Карковская В.Я., Склярук Т.В. Мультипликативное влияние на трансформацию сбережений в инвестиции в национальной экономике

Для определения эффективности трансформации сбережений в инвестиции предложен коэффициент, позволяющий определить уровень эффективности данного процесса. Проанализировано состояние развития сбережений и инвестиций национальной экономики, определены их эффективность с помощью мультипликатора инвестиций и доли ежегодного изменения сбережений.

Ключевые слова: коэффициент трансформации сбережений в инвестиции, мультипликатор инвестиций, ежегодная смена сбережений, инвестиционный потенциал сбережений.

Prokopyshyn L.M., Karkovska V.Ya., Skljaruk T.V. Multiplicative influence on the transformation of saving into investment in the national economy

To determine the efficiency of transformation of savings into investments in the article a factor that helps determine the effectiveness of the process. The state of savings and investments of the national economy, defined by their performance multiplier of investments and the share of annual changes in savings.

Keywords: coefficient of transformation of savings into investment, long annual change savings, investment potential savings.

УДК 658.15 Астр. Д.В. Прокопчук - Льв1есъкий НУ м. 1вана Франка

СТРАТЕГ1Я ФОРМУВАННЯ ОРГАНВАЩЙНО1 СТРУКТУРИ УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ СУБ'СКТА

ГОСПОДАРЮВАННЯ

Розглянуто основш стратеги та етапи розвитку суб'екта господарювання, а та-кож взаемозв'язок мiж ними. Запропоновано вибiр оргашзацшно! структури управ-лшня фшансовими ресурсами, наведено будову фiнансово-економiчноi служби та окреслено основш функцп на кожному з етатв розвитку суб'екта господарювання.

Ключов1 слова: суб'ект господарювання, оргашзацшна структура, стратепя, етапи розвитку, фшансова служба, фiнансовi ресурси.

Постановка проблеми. Без правильно побудовано! оргашзацшно! структури управлшня фшансовими ресурсами неможливе усшшне функщ-онування суб'екта господарювання. На жаль, впродовж багатьох роюв, цьому питанню придшялося недостатньо уваги. Пщ час формування стратеги суб'екта господарювання на певному еташ його розвитку виникае необхщ-шсть у вибор1 то! чи шшо! оргашзацшно! структури, доцшьност в окремих вщдшах фшансово! служби та надшент !х вщповщними функцюнальними обов'язками.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.