CC BY
147
УДК 378.147 Timoea А.В.
МОЖЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ МУЗИКОТЕРАПП У ВИЩ1Й ШКОЛ1 ТА II ВПЛИВ НА УСП1ШН1СТЬ МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
ВДНЗ УкраГни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава.
Метою нашого дослдження стало вивчення впливу музичних вподобань студентв-медикв на за-гальну усп1шн1сть навчання у вищих навчальних закладах, а також можливостi та перспективи за-стосування музикотерап'й пд час навчально-виховного процесу у вищiй школi на основi отриманих результат'¡в набору даних за деклькома напрямами. У дослдженнi брали участь 185 студентв-медикв першого курсу ВДНЗУ «УМСА», у результатi було отримано так дан1: студенти-медики визнали найбльш ефективною: за настроем пдбадьорюючу музику обрали 70%, спокшну — 24%, iнше — 6% респондента; за жанром — рок-музику — 62%, поп-музику — 12,94%, реп-музику 6,7%, 18,32% - нше, за впливом емо^йного налаштування на навчання та трудову д1яльн1сть — музика допомагае — 40%, заважае — 35%, в залежностi вд настрою — 25%. Отриман1 результати дають можливсть зробити висновок, що е досить доцльним використання рiзних методик застосування музикотерап'й у навчальному процес пдготовки фахових медичних кадрв, адже саме ця профеая пов'язана з особливим нервовим напруженням та моральною в1дпов1дальн1стю. Ключов1 слова: студенти, рецептивна, штегративна, активна музикотерап1я, вища школа.
Вступ
Незвичайн властивост музики, що вплива-ють на духовний i фiзiологiчний стан людини, були вiдомi ще тисячол^тя тому: згадування про це ми знаходимо ще у патрусах, складених жрецями Давнього бгипту. Фтософами, лкаря-ми, музикантами (ДавньоТ Грецп, Китаю, Iнд¡1") теоретично обфунтовувався i широко викорис-товувався на практик увесь спектр музичного мистецтва.
У добу вщродження ця проблема вивчалась у ру^ теорп афек^в, що встановлювала зв'язок мiж емоцшно-чуттевими станами шдивща i способами Тх вщображення у музицк З тих давшх чаав стратепя психотерапевтичних i лкуваль-них можливостей музичного мистецтва е осно-воположною в уах психолкувальних школах i напрямах. Першi спроби наукового пояснення цього феномена вщносяться до XVII стол^тя, експериментальн дослiдження розпочались у XIX ст., але лише у ХХ ст. на науковш основi було розкрито профтактичш, лiкувальнi й оздоро-вчi властивостi музичного мистецтва, а саме: виявлено лкувальы властивост звукiв, установлено взаемозв'язок мiж частотою звукових коли-вань музики та фiзiологiчних процесiв людини.
Лкувальы можливостi музики покладенi в основу дiяльностi Iнститутiв музичноТ терапп в ба-гатьох зарубiжних краТнах, у тому числi - Англп, ФранцiТ, Нiмеччини, АвстрiТ, США та ш. Безумо-вно, XXI стол^тя дало могутнiй поштовх i нашш краТнi для апробацiТ музикотерапп у медицинi, психiатрiТ, i особливо у педагогщк яка ще ттьки на шляху становлення у використанн даного методу. Найважливiшим на шляху до цього е ус-вщомлення значення музики не тiльки як есте-тичноТ категорiТ "прекрасного", що розвивае рiз-нобiчнi якостi особистосп, а ще й як засобу, що мае велик психотерапевтичнi, лкувальш, а головне виховнi можливостк
Мета
Дослiдити вплив музичних вподобань студе-нтiв - медикiв на загальну усшшнють навчання у ВНЗ, а також можливост та перспективи застосування музикотерапп пщ час навчально-виховного процесу у вищш школi основi отриманих результат.
Матерiали та методи дослiдження
На сьогодш, единого загальноприйнятого ви-значення музикотерапп немае, тому наводимо найбтьш поширен уявлення про неТ, як: медич-ного та педагогiчного напряму, що використовуе музику iз лкувально-профтактичною та вихов-ною метою [10]; психотерапевтичного методу, що використовуе музику в якост лiкувального засобу [4]; засобу формування емоцшноТ стшко-ст у професiйнiй дiяльностi, керування психiч-ним станом викладача [5] та студенев.
С. Шушарджан, президент 1^жнародноТ Ака-демiТ 1нтегративноТ Медицини, класифкуе музи-чно-терапевтичний вплив у вщповщносп до су-часних технологiй на кл^чний та експеримента-льний.
Вiдповiдно до класифкацп С. Шушарджана, основною метою кл^чноТ музикотерапiТ (МТ) е використання розроблених методiв i технологiй iз лiкувальною i профiлактичною метою. Розрiз-няють такi ТТ основнi напрями:
- рецептивна (пасивна) МТ характерна тим, що патент отримуе музично-терапевтичний сеанс за певною технолопею, не беручи в ньому активну участь.
У рецептивнш музикотерапп юнують два основы напрями: музикопсихотерашя, завданням якоТ е нормалiзацiя психоемоцшного стану пацн ента та музикосоматотерашя, яка лiкуе засобом безпосереднього контактного впливу на тто людини. У музикопсихотерапп розрiзняють динамн чну МТ, яка слугуе емоцшнш активiзацiТ пацiента i регулятивну МТ, спрямовану на провокування афективно-динамiчних реакцiй, котрi викликають
катарсис - духовне очищення;
- активна МТ включае у процес музициру-вання самого патента i мае два напрями: лку-вально-педагогiчний - застосування музики для роботи з вихованцями, як вщстають у розвитку, а також з порушеннями слуху та мови; анал^ич-на музикотерапiя - при психозах, неврозах i фу-нкцiональних дисбалансах;
- '¡нтегративна МТ е новп^жм музикотерапе-втичним напрямом, що з'явився на перетин ряду наук: нейрофiзюлогN, психологи, рефлексотерапии музикознання та iн. Головним и завданням е корекцiя як окремих психофiзiологiчних пору-шень, так i пiдвищення резервних потенцiй цть сного органiзму. Один iз напрямiв штегративноТ" МТ е вокалотерапя - лкування спiвом, пiд впливом якого в органiзмi людини виникають оздоровчi фiзiологiчнi реакцп - фонацiйнi вiбра-ц11" життево важливих органiв.
Експериментальна музикотерашя, до складу якоТ" входять загальна, системна i клiтинна пщстру-ктури, дослiджуе цiлiснi реакцГ"" оргаызму, а саме: психофiзiологiчнi, бiохiмiчнi, бiофiзичнi та iн., реак-ц1Т окремих фiзiологiчних систем, а також реакци органiзму людини на клiтинному рiвнi [10].
Вченi-дослiдники пояснюють цей феномен таким чином. Матерiею музики е звук. Звучання музики в тимчасовш довжиы, вплив ТТ" на почуття слухачiв у процесi музикотерапп базуеться на частотному коливанн рiзних звуш, що резону-ють з окремими органами чи системами оргашз-му людини в цтому. Вченими установлено тве-рдий взаемозв'язок мiж частотою звукових коли-вань i конкретними фiзiологiчними процесами в органiзмi людини. Звук е одним iз основних носн "Тв шформаци, найбiльш могутнш за силою впли-ву на мозок людини. I неважливо про що йдеть-ся: шум на вулиц чи концерт симфошчноТ" музики. На сьогодн детально розроблена наукова теорiя впливу рiзних видiв звуку на людину. Вщ-повщно до не"" звукотерапiя пiдроздiляеться на музикотерашю, словотерапiю, лiкування звуками природи й ультразвуком. Ефективнють музикотерапп зумовлюеться не тiльки емоцiйним впливом на людину, але й бюрезонансним сполучен-ням музичних звуш з вiбрацiями окремих орга-шв i систем органiзму. Вiбрацil музичних звуюв активiзують вегетативнi механiзми вищоТ" нерво-воТ" дiяльностi, викликають особливi вiбрацiйнi вiдповiдi у пiдсвiдомостi людини. Вщбуваються реакци, що сприяють бтьш швидкому видужан-ню пацiентiв. Музикотерашя сприяе у першу чер-гу усшшному лiкуванню рiзного роду психiчних розладiв: психозiв, депресивних станiв, шизоф-ренп. Допомагае вона добре й у терапп багатьох психосоматичних захворювань. Застосуванням спе^альних музичних програм (за рахунок зба-лансованоТ" дiяльностi право" i лiвоТ пiвкуль головного мозку) лкарю Мак Каулiну вдалось до-сягти пiку iнтелектуальних можливостей людини.
Ю. Цагареллi вивчав ефективнють впливу класичноТ" i джазовоТ" музики на зняття психо-емоцшноТ" напруги студенев пiсля здачi екзаме-жв. Пiд впливом класичноТ музики зниження
психоемоцшного напруження, було зафiксовано у 91% студенев (причому незнайомi музичж твори «спрацьовували» краще). Пiд впливом джазовоТ музики тiльки 52% студенев вiдчули зниження емоцшноТ" напруги, а у 48% ця напруга, навпаки, зросла [9].
Формами застосування музикотерапп можуть бути:
Активна музикотерапiя - досягаеться через власну музичну дiяльнiсть викладача та студен-тiв, через вщтворення музичного художнього образу, фантазування учжв пiсля його сприй-няття, сшльну iмпровiзацiю мелодп голосом i му-зичними iнструментами (для цього шдшдуть шу-мовi iнструменти, за допомогою яких учн можуть виразити своТ" почуття, якi викликанi музикою, а також мовою шструментальних звукiв вщтворити дiалогове спiлкування); одним iз варiантiв може бути хорове виконання твору, що створить атмосферу довiри мiж студентами.
Рецептивна музикотерашя - припускае, що процес сприйняття музики з терапевтичним ефектом юнуе в трьох формах: комужкативна -сшльне прослуховування музики, що спрямова-но на пщтримку взаемоконтак^в, взаеморозу-мiння; реактивна - спрямована на досягнення студентами катарсису; регулятивна - сприяе зниженню нервово-психолопчноТ" напруги.
На базi Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнськоТ медичноТ стоматоло-гiчноТ академи», було проведено соцюлопчне опитування (анкетування) студенев першокурс-никiв за декiлькома напрямками. Для достовiр-ностi iнформацiТ та ТТ" корекцiТ було використано методику традицшного педагогiчного спостере-ження за дослщжуваною вибiркою у соцiальнiй мережi «В контакте». Адже 98% опитуваних ко-ристуються саме нею та вщображають там списки своТх аудiофайлiв. У результатi опитування iз 185-ти респондентiв у яких попередньо був обрахований бал усшшносп за один семестр навчання було виявлено певн закономiрностi впливу музичних вподобань на загальний рiвень успiшностi. Анкети були сформован за трьома основними напрямками:
1. роль музики у повсякденному житп та на-вчаннi; 2. музичнi вподобання студенев; 3. вплив на психiчно-емоцiональну сферу дiяльно-стi пiд час навчального процесу.
Результати та 1х обговорення
У ходi проведеного дослiдження студенти-медики визнали найбiльш ефективною:
- за настроем (рис. 1) — пщбадьорюючу му-зику обрали 70%, спокшну 24%, iнше 6% респондент;
- за жанром (рис. 2) — рок-музику 62%, поп-музику — 12,94%, реп-музику — 6,7%, 18,32% — н ше.
- за впливом на емоцшне налаштування на навчання та трудову дiяльнiсть (рис. 3), — позитивного вщношення 40%, негативного 35%, в залежност вiд стороннiх факторiв 25%.
так 40° о
Рис.3. Гoaфiчне зображення вплш
Порiвнявши отриман дан iз усшшнютю сту-дентiв за перший семестр навчального року, бу-ло з'ясовано, що сумарний середнш бал вище «4» за один семестр навчання отримали 78% респондент, якi вподобають пщбадьорюючу рок музику (за результатами бази даних, створено" на основi аналiзу табелiв успiшностi студенев протягом семестру).
За отриманих даних стае можливою перспектива подальшого розвитку впровадження рiзних методик застосування музикотерапп у вищiй школ^ а саме: застосування альтернативних жа-нрiв музики у гурткових треншгах, впровадження хвилин вiдпочинку пiд час лекцшних навчальних занять з точних природничих наук (наприклад з фiзики), у студентських групах за умови квалiфi-кованоТ пiдготовки педагогiчних кадрiв. Особли-ву увагу слiд придтити тренiнгам для зняття не-рвовоТ напруги та створення сприятливого настрою на навчання. Основними принципами ор-гашзацп музичних тренiнгiв у музичнш терапiТ е iзо-принцип та левел-принцип [3]. Суть iзо-принципу полягае в тому, що спочатку для про-слуховування пропонуються музичн фрагменти, як вiдповiдають актуальному настрою людини; по™ пропонуеться музичний фрагмент нейтра-
¡нколи
25%
ш
35%
музики пд час навчального процесу.
льного характеру, пюля цього прослуховують фрагменти такого характеру, що вщповщае вну-тршньому стану реципiента, який необхщно змоделювати. Для правильного добору музично-го матерiалу з точки зору оптимiзуючого впливу необхiдно щентифкувати настрiй реципiента.
Левел-принцип музичноТ терапп полягае в тому, що перша музична тюстра^я (наприклад, проста мелодiя) покликана пробудити цiкавiсть реципiентiв, включити Тх у загальне групове про-слуховування. Друга - ритмiчного, виразного характеру, яка впливае, передуам, на шстинктивш (пiдсвiдомi) елементи психки, начебто розва-жае. Пiсля цього, залежно вщ мети, слухають веселi або сумнi твори. Наприкiнцi треншгу зву-чить музика, яка пщтримуе утворення необхщ-них асоцiацiй. [8]
Висновки
Таким чином, пропонуеться використовувати музикотерашю як допомiжну технолопю перева-жно у виглядi треншпв пiд час навчального процесу студенев. Це може бути звичайне прослу-ховування музичних творiв для налаштування на роботу, релаксацп, розслаблення, отримання приемних вщчутпв тощо. Дана тематика не е ви-
черпною, потребуе подальшого дослiдження проблеми розробки комплексних пiдходiв та упровадження рiзних методик музикотерапп у вищих навчальних закладах УкраГни.
Лiтература
1. Бехтерев В.М. Охрана детского здоровья / В.М. Бехтерев // Проблемы развития и воспитания человека. Избранные психологические труды. - М. : МОД6К, 1997. - 416 с. (Институт практической психологии. Воронеж).
2. Ганеева О. Колыбельная до рождения / О. Ганеева // Ваше здоровье. - Труд. - № 7. - 2000. - С. 23.
3. Матейова З. Музыкотерапия при заикании / З. Матейова, С. Машура. - К. : Вища школа, 1984. - 304 с.
4. Музыкотерапия // Психотерапевтическая энциклопедия ; Под. ред. Б.Д. Карвасарского. - СПб : «Питер», 2000. - С. 392-394.
5. Зязюна I.A. Педагопчна майстернють : пщручник / [I.A. Зязюна, Л.В. Крамущенко, 1.Ф. Кривонос та ш.] ; За ред. I.A. Зязюна. - 2-ге вид. - К. : Вища шк., 2004. - С. 219-220.
6. Федш О.А. Естетотерашя : навчальний поЫбник / О.А. Федш. -К. : Центр учбово'Г лп"ератури, 2007. - 256 с.
7. Федш О.А. Соцiалiзацiя особистост : естетичний вимiр / О.А. Федш // Збiрник. наукових праць Полтавського державного педа-гопчного ушверситету iменi В.Г. Короленка. - Серiя «Педагопчш науки». - Полтава, 2007. - Вип. 3-4 (55-56). - 369 с. : С. 239 -247.
8. Федорович Е.Н., Тихонова Е.В. Основы музыкальной психологии: Учеб. пособие. / Е.Н. Федорович, Е.В. Тихонова. - [2-е издание]. - М. : Директ-медиа, 2014. - 279 с.
9. Цагарелли Ю.А. Функциональная музыка в структуре психологической службы вуза / Ю.А. Цагарелли // Психологическая слу-
жба в вузе. - Казань : Изд-во Казанского университета, 1981. -С. 189-214.
10. Шушарджан С.В. Музыкотерапия и резервы человеческого организма / С.В. Шушарджан. - Москва : АОЗТ «Антидор», 1998. -363 с.
References
1. Behterev V.M. Ohrana detskogo zdorov'ja / V.M. Behterev // Problemy razvitija i vospitanija cheloveka. Izbrannye psihologicheskie trudy. - M. : Institut prakticheskoj psihologii. -Voronezh : MODSK, 1997. - 416 s.
2. Ganeeva O. Kolybel'naja do rozhdenija / O. Ganeeva // Vashe zdorov'e. - Trud. - № 7. - 2000. - S. 23.
3. Matejova Z. Muzykoterapija pri zaikanii / Z. Matejova, S. Mashura. -K. : Viwa shkola, 1984. - 304 s.
4. Muzykoterapija // Psihoterapevticheskaja jenciklopedija ; Pod. red. B.D. Karvasarskogo. - SPb : «Piter», 2000. - S. 392-394.
5. Zjazjuna I.A. Pedagogichna majsternist' : pidruchnik / I.A. Zjazjuna, L.V. Kramuwenko, I.F. Krivonos ta in. - [2-ge vid.] ; Za red. I.A. Zjazjuna. - K. : Viwa shk., 2004. - S. 219-220.
6. Fedij O.A. Estetoterapija : Navchal'nij posibnik / O.A. Fedij. - K. : Centr uchbovo'i' literaturi, 2007. - 256 c.
7. Fedij O.A. Socializaciya osobistosti : estetichnij vimir / O.A. Fedij // Zbirnik.
8. naukovih prac' Poltavs'kogo derzhavnogo pedagogichnogo univer-sitetu imeni V.G. Korolenka. - Seriya «Pedagogichni nauki». - Poltava, 2007. - Vipusk 3-4 (55-56). - 369 s. : S. 239-247.
9. Cagarelli Ju.A. Funkcional'naja muzyka v strukture psihologicheskoj sluzhby vuza / Ju.A. Cagarelli // Psihologicheskaja sluzhba v vuze. -Kazan' : Izd-vo Kazanskogo universiteta, 1981. - S. 189-214.
10. Shushardzhan S.V. Muzykoterapija i rezervy chelovecheskogo organizma / S.V. Shushardzhan. - Moskva : AOZT «Antidor», 1998. - 363 s.
Реферат
ВОЗМОЖНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ МУЗЫКОТЕРАПИИ В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА УСПЕШНОСТЬ БУДУЩИХ
ВРАЧЕЙ
Титова А.В.
Ключевые слова: студенты, рецептивная, интегративная, активная музыкотерапия, высшая школа.
Целью нашего исследования стало изучение влияния музыкальных вкусов студентов-медиков на общую успешность обучения в высших учебных заведениях, а также возможности и перспективы применения музыкотерапии во время учебно-воспитательного процесса в высшей школе на основе полученных результатов сбора данных за несколькими направлениями. В исследовании принимали участие 185 студентов-медиков первого курса ВГУЗУ «УМСА», в итоге были получены такие данные: студенты-медики признали наиболее эффективной: по настроению — подбадривающую музыку избрали — 70%, спокойную — 24%, другое — 6% респондентов; по жанру — рок-музыку — 62%, поп-музыку —12,94%, рэп-музыку —6,7%, 18,32% — другое, по влиянию на эмоциональный настрой к учебе и трудовой деятельности: музика помогает — 40%, мешает — 35%, в зависимости от настроения — 25%. Полученные результаты дают возможность сделать вывод о том, что в данное время является достаточно целесообразным использование разнообразных методик применения музыкотера-пии в учебном процессе подготовки профессиональных медицинских кадров, ведь именно эта профессия связана с особым нервным напряжением и моральной ответственностью.
Summary
IMPLEMENTATION OF MUSIC THERAPY IN HIGHER SCHOOL AND ITS INFLUENCE ON ACADEMIC PROGRESS OF FUTURE
DOCTORS
Titova A.V.
Key words: students, receptive, integrative, active music therapy, high school.
The aim of our study was to investigate the influence of musical tastes of medical students on their overall academic progress in higher educational institutions, as well as the opportunities and prospects of application of music therapy in teaching at higher schools based on the results of data collection towards several directions. The study involved 185 1st year medical students of Higher State Educational Institution "Ukrainian Medical Stomatological Academy". The results showed the following distribution of musical preference of medical students: depending on the mood about 70% of students chose lilting music, 24% of them preferred quiet music, more than 6% chose another; by genre most, 62% of the students, preferred rock music, 12.94% adored pop music, 6.7% chose rap music-, while 18.32% chose other genres. By the effect on the emotional mood to study and work 40% of the students considered music as helpful, 35% of them found music annoying, the rest, 25%, thought well of music depending on the mood. The results make it possible to conclude that it might be quite advisable to use a variety of methods of music therapy in the education of medical students, because their profession is associated with a particular nervous tension and moral responsibility.
