CC BY
188
УДК: 616.314.2-089.843
ваницький 1.О., Гасюк Н.В., Островська Л.Й., Мошель Т.М. МОЖЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ АДГЕЗИВНИХ ВОЛОКОННИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЗАМ1ЩЕННЯ МАЛИХ ДЕФЕКТ1В ЗУБНИХ РЯД1В
ВДНЗУ«УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
У cmammi анал'зуються науковi публ'кацИ, в яких розглядаються можливостi використання адгезивних волоконно-композитних мостопод'бних протез'т для терапевтичного усунення малих дефект'т зубних ряд'т. Автори доходять висновку, що дан конструкцй, що в'дпов'дають високим естетичним та функцональним вимогам, мають неабияк переваги перед тради^йними методами непрямого в'дновлення зу&в.
Ключов1 слова: волоконн системи, адгезивний мостопод1бний протез, мал1 дефекти зубних ряд1в.
Одним i3 прюритетних напрямiв розвитку сучасноТ' стоматологи е активне впровадження шновацшних технологiй, як дозволяють надавати бiльш ефективну, швидку i в той же час малошвазивну та психологiчно комфортну допомогу патентам. У цьому планi особливого значення набувають досягнення адгезивно!' хiмiï, що полягають у створенн легких та надзвичайно мщних матерiалiв на основi з'еднання спецiальними речовинами скляних, керамiчних, полiмерних i вуглецевих волокон [1,8].
Значну популярнють серед стоматолопв та пацiентiв здобули волоконн системи завдяки успiшному Т'х використанню для шинування зубiв, вiдновлення коронковоТ' частини зуба, стабiлiзацiï реiмплантованих або пошкоджених зубiв, постортодонтичноТ' ретенцТ' тощо [5,9,19,23]. Втiм набагато ширшi перспективи застосування таких систем в естетичнш стоматологи пов'язаш iз складними реставра^ями з вiдновлення поодиноких дефектiв зубних рядiв, якi отримали назву адгезивний мют [16,18]. Вже накопичений досить значний досвщ створення таких волоконно-композитних конструкцш, проте ще багато питань щодо показань до Тх виготовлення, вибору конструктивних елеменлв, технологи протезування у рiзних кл^чних ситуа^ях потребують подальшоТ' розробки.
Мета роботи: аналiз та узагальнення даних про властивост рiзних волоконних систем та особливост Тх застосування для виготовлення адгезивних мостоподiбних конструкцiй для замщення малих дефектiв зубного ряду.
До останнього часу дефекти зубних рядiв в результат втрати одного або двох зубiв частiше вщновлювались за допомогою мостоподiбних металокерамiчних та цiльнокерамiчних конструкцiй, що виготовляються в умовах зуботехшчноТ' лабораторiï або шляхом iмплантацiï [5,14]. Однак, розглядаючи можливост використання традицiйних непрямих конструкцiй, серед недолшв дослiдники звертають увагу на таю Т'х недолги, як жорстке функцюнування та низька еластичнiсть порiвняно з природними зубами. Крiм того, при протезуванн втрачених зубiв металокерамкою та керамiкою отримання Т'х природного вигляду, який би збер^ався тривалий час, можна досягнути лише у випадку значного препарування твердих тканин опорних зубiв, часто здорових [4,13]. У наукових публка^ях зазначаеться i те, що нерщко неможливють iмплантацiï зумовлюеться цтим рядом протипоказань, продиктованих системними захворюваннями па^етчв. Неможливо також виконати iмплантацiю у молодих людей при уродженш адентiï або пюля травми, доки не завершене повне формування кюток лицевого скелета [6]. Ц обставини пояснюють необхiднiсть пошуку та впровадження методiв вiдновлення малих дефек^в зубних рядiв без значноТ iнвазiï в опорнi зуби та хiрургiчного втручання.
У цьому плат надзвичайно цкавими видаються науковi розробки, пов'язаш з таким перспективним напрямком сучасноТ' стоматологи, як використання у кшычнш практик адгезивних волоконно-композитних мостоподiбних конструкцiй. Дану клiнiчну технiку, яку започаткував в УкраТ'ш у 90-х роках минулого сторiччя С.В. Радлшський [20], можна розглядати як лопчний розвиток у нових умовах досвщу виготовлення мерилендських мостiв [9].
Першi балки для армування, якi застосовували для цього виду реставрацш, були з металу. Необхщно зазначити, що метал та композит не мали хiмiчного з'еднання, внаслщок чого матерiал часто сколювався i конструкцiя випадала [20,25]. Могутнш iмпульс для свого подальшого розвитку метод консервативного замщення малих дефектiв зубного ряду отримав пюля появи волоконних систем. Це був значний крок уперед як з точки зору естетики, так i досягнення надшного поеднання елеменлв мостоподiбноï конструкци в едине цте [11,22] .
Лкарнстоматологи мають враховувати той факт, що ринок стоматолопчних матерiалiв постiйно поповнюеться новими рiзновидами волокон. У залежностi вiд хiмiчноï природи всi волоконнi системи можна роздтити на 5 груп: скловолоконш, полiетиленовi, шовковi, арамiднi та вуглецевi [3].
Роблячи вибiр на користь леТ' чи шшоТ' волоконноТ' системи, необхщно мати уявлення про Тх властивосп, переваги та недолги. Вуглецеве волокно мае високу термостшкють, гарн теплоiзоляцiйнi властивостi, вiдрiзняеться корозiйною стшкютю у рiдких середовищах. При цьому основними недолками таких систем е Т'х некосметичнють, пов'язана iз чорним кольором, а також
вщсутнють XÍMÍ4HMX звязкiв.
Арамiд - синтетичне волокно, що складаеться з бензольних ктець та характеризуеться високою мехаычною та термiчною мiцнiстю. За цим показником наймщнш сорти сталi 3i спецiальною обробкою наближаються за мщнютю до найменш мiцних сортiв арамща. Залежно вiд марки розривна мщнють волокна може коливатись вiд 280 до 550 кг/мм2 (для порiвняння, у сталi цей параметр знаходиться в межах 50-150 кг/мм2). Для застосування в стоматологи промисловютю випускаеться Fiberflex (BioComp). Одним iз перших використання арамщного волокна для виготовлення адгезивних протезiв було запропоновано росшським професором А.Н. Ряховским. Проте це волокно, на жаль, не позбавлено i суттевих недолшв. Перед уам, це нетривалий строк експлуатацп у зв'язку iз втратою мiцностi через його здатнють до набухання.
Шовк - м'яка тканина з ниток, що добуваються з кокона шовкопряда. У стоматологи шовк застосовуеться тривалий час у виглядi ниток та с^чок для посттравматично! стаб^заци зубiв, а також для виготовлення мостоподiбних протезiв. Наразi у стоматологiчнiй практик шовковi волокна використовуються рiдко через те, що конструкци з шовку не довговiчнi, шовк мае здатнють набухати в порожнин рота, а вщтак втрачае до 90% мщностк
Полiетилен належить до волокон, що набули широкого використання у техжщ побут^ медицинi. У стоматологи застосовуються полiетиленовi волоконнi системи, що випускаються промисловiстю у виглядi стрiчок: Ribbond (Ribbond Inc.), Connect (Kerr), DVA (Dental Ventures of America). Перевагами полiетиленового волокна, особливо з огляду на можливост виготовлення з нього адгезивних мостоподiбних конструкцш, е високий стушнь мiцностi, прозорий колiр та бюсумюнють. Проте, використання цього волокна у стоматолопчнш практицi пов'язане iз певними складностями. Так попередня обробка полiетиленових волокон радiочастотною холодною плазмою передбачае при робот з ними використання спе^альних iнструментiв i пристро'в. Для попередження забруднення стрiчок слщ працювати у спецiальних бавовняних рукавичках, в^зання стрiчки проводиться спецiальними ножицями або хiрургiчним скальпелем. Крiм того, полiетиленовi системи позбавленi неорганiчноТ складово!', що призводить до зниження Тх мiцностi на розрив. Враховуючи це, деякi автори вказують на обмежен можливостi застосування цих волоконних систем для мостоподiбних конструкцiй [3,7,8].
Скловолокно (склотканина), що складаеться iз тонких скляних ниток, як не парадоксально, демонструе несподiванi для скла властивостк не б'еться, не ламаеться i гнеться без руйнування. Скловолокно виготовляеться з розплавлено' скляно' маси спе^ального складу, що протягуеться через дрiбнi отвори - фть'ери. Воно мае мiкроскопiчний дiаметр - близько l0 мкм, дуже високу мiцнiсть, що досягае 2000 МПа. Серед шших характеристик скловолокна, якi роблять його особливо привабливим для стоматологи, слщ назвати бюлопчну сумюнють, високу пружнють, прозоро-бiлий колiр та хiмiчне поеднання iз композитними матерiалами. Найбiльшого поширення у стоматологiчнiй практицi набули таю скловолоконн стрiчки, як Glasspan (Glasspan Inc.), Glassarm (Роая), Fiber- SplintML (Polydentia), Армосплiнт (Владмiва), Glass Chords (Pharmacare Global Company FZ. E., ОАЕ); скловолоконнi штифти: Relyx Fiber Post (3М ESPE), Glassix (Harald Nordin S. А.), LuxaPost (DMG). Варто звернути увагу на таку перевагу скловолоконних систем, як те, що вони не потребують додаткових аксесуарiв (спе^альних ножиць, бавовняних рукавичок), як необхщн при роботi з полiетиленовими стрiчками.
Науковцями використовуються й iншi класифкаци волоконних систем. Критерiями для однiеТ з них слугуе споаб просочення волоконного матерiалу [11]. Вщповщно до нього волоконнi системи подтяються наступним чином:
1. Волоконн системи без iмпрегнацil адгезивним агентом та без преполiмеризацil'. Подiбнi системи являють собою волоконно-плетен стрiчки, що пщлягають подальшому просочуванню адгезивами i текучими композитними матерiалами. Системи цього типу представлен Glasspan, Connect, Fiber-Splint, Ribbond, Fiberflex, Пол^лас та ш.
2. Волоконнi системи, iмпрегнованi смолою в заводських умовах, але непреполiмерiзованi. Типовим представником даного класу матерiалiв е Splint It.
3. Волокна, що iмпрегнованi смолою i преполiмерiзованi в заводських умовах. Даний клас представлений на ринку рiзними волоконними конструк^ями, зокрема еластичними штифтами, балками рiзних розмiрiв i форм.
Однак, дослщники наголошують на тому, що незалежно вщ матерiалу та форми випуску волоконних систем, вони мають вщповщати ряду вимог [3,12]:
- вщсутнють сенсиб^зуючоТ дм;
- мщнють, стшкють до навантаження;
- ушверсальнють, зручнiсть та простота у застосуванш;
- бiологiчна сумiснiсть;
- фiзичнi та оптичнi властивостi, подiбнi твердим тканинам зуба;
- доступнють за цшою.
У наукових публiкацiях наводяться переконливi аргументи на користь адгезивного протезування iз використанням волоконних систем для замщення малих дефектiв зубних рядiв. Так, зокрема, фахiвцi наголошують на такш перевазi цих конструкцш, як незначна iнвазiя в опоры зуби (приблизно 5-10%). Це пов'язане з тим, що у разi Тх застосування вщпадае потреба у циркулярному препаруванш тканин зубiв (до 50%), яке виконуеться для встановлення традицшних
металокерамiчних або KepaMÎ4HMx коронок, або проведены девiталiзацiï зуба з метою попередження ускладнень [21]. Волоконш системи в^зняються досить значною еластичнiстю, мають бтьшу амортизацiйну здатнiсть, м'якше передають жувальний тиск на опорнi зуби, що дозволяе розвантажити перiодонт. У прикус цi конструкцiï толерантнi. Вони легко пщдаються корекцiï i ремонту. А доступнють за цiною робить волоконш системи ще бтьш привабливими для па^енпв [17].
Протягом останнього десятил^тя спецiалiсти накопичили певний досвiд виготовлення адгезивних волоконно-композитних мостоподiбних протезiв. Це дозволило сформулювати основнi показання до ïx застосування [10,20]:
Найчастiше використання таких систем видаеться доцтьним, коли мова йде про включений дефект зубного ряду мало!' протяжност (вщсутнють максимум двох фронтальних зубiв чи двох премолярiв, чи одного моляра) у випадках, коли один а то й обидва опорних зуби штактш або е конверген^я опорних зубiв бтьше двадцяти градусiв. Вибiр саме волоконно-композитного мостоподiбного протезування диктуеться також необхщнютю проведення одночасного шинування при захворюваннях пародонта.
Абсолютно необхщним застосування волоконних систем стае у разi потреби при термiновому замщенш вiдсутнього зуба в естетичних цтях.
Ще одним показанням до використання адгезивних волоконних систем е проведення двоетапноТ iмплантацiï зубiв, коли певний час неможливо обiйтись без тимчасового мостоподiбного протезу.
Бажання пацiента зберегти життездатнiсть пульпи опорних зубiв також може розглядатись як вагомий аргумент на користь такого типу протезування.
Наявнють алерпчноТ реакцiï на метали у порожниш рота нерiдко виключае iншi можливост протезування, окрiм волоконних систем.
Багаторiчний клiнiчний досвiд дозволив спецiалiстам сформулювати основы етапи виготовлення адгезивного протеза [9,10,20]:
1. Професшна гтена.
2. Анес^я.
3. lзоляцiя операцшного поля.
4. Препарування.
5. Вимiрювання довжини нитки для майбутнього адгезивного мостоподiбного протеза.
6. Адгезивна подготовка зубiв.
7. Пiдготовка волоконноТ системи згщно з рекомендацiями фiрми виробника.
8. Адапта^я волоконноТ системи на поверхш зубiв.
9. Полiмеризацiя.
10. Поетапне вщновлення дефекта композицiйним матерiалом.
11. Полiмеризацiя.
12. Шлiфування та полiрування, фiнiшна полiмеризацiя.
У наукових публiкацiяx вказуеться, що естетичнють, функцiональнiсть i довговiчнiсть адгезивноТ мостоподiбноï конструкцiï багато в чому залежить вщ старанноТ верифкаци' та просторового позицюнування опорних елементiв. При плануванш дизайну опорно-армуючих конструкцiй адгезивних протезiв необxiдне чiтке розумiння бюмехашки зубiв.
Для стабiлiзацiï конструкцiï щодо трансверзального навантаження балка завжди повинна мати одну частину в якост опори орально!' стiнки, а шшу - як опору вестибулярноТ стшки. При цьому волоконна система повинна дозволяти отримувати легке досягнення анатомiчноï форми зубiв у мостоподiбниx конструк^ях переднix та бокових сегментiв. ^м того, ïï товщина та ширина, не вимагаючи значного препарування опорних зубiв, мають збер^ати високi фiзико-меxанiчниx характеристики. Розглядаючи цю проблему, бтьшють фаxiвцiв схиляються до думки, що оптимальною волоконною системою, що вщповщае зазначеним вимогам, можна вважати скловолокно у виглядi с^чки шириною 2-3 мм, товщиною до 0,5 мм [15].
При протезуванш дефеклв у бокових вщдтах зубних рядiв рекомендуеться створення вигину опорних волоконних елеменлв каркасу адгезивного мостоподiбного протеза за площиною. При низьких кл^чних коронках опорних зубiв фаxiвцi рекомендують побудову серединноТ опорноТ балки, для якоТ можуть бути використанi скловолоконнi або вуглецевi штифти [13].
При застосуванш адгезивних волоконних систем у передньому вщд^ зубного ряду для замщення зуба, що мав значний вертикальний розмiр (бiльше 8 мм), за наявност трем та дiастеми, спе^алютами пропонуеться формування додаткового опорного елементу, що унеможливить перекидання конструкцiï [1].
При протезуванш дектькох поруч розташованих дефектiв зубного ряду незначноТ протяжности з метою рiвномiрного розподiлу жувального навантаження та шинування декiлькоx опорних зубiв у якостi подрiбнювачiв навантаження можуть бути використаш внутрiшньоканальнi скловолоконш штифти [12].
Розглядаючи питання визначення найбтьш оптимальних способiв побудови основних конструктивних елеменлв волоконно-композитного адгезивного протеза, автори наголошують на тому, що у ктшчнш практицi не слщ слiпо повторювати традицiйнi конструктивнi схеми. Важливо розглядати кожний клiнiчний випадок як ушкальний, який потребуе творчого пщходу [10,24].
На сьогоднiшнiй день можна з упевненютю стверджувати, що адгезивно-волоконш мостоподiбнi
протези зайняли певну шшу в арсеналi 3aco6iB сучасного стоматолога та виступають альтернативою традицiйним протезам та iмплантацiям. Це обумовлено рядом суттевих переваг, як демонструють адгезивнi мостоподiбнi конструкци. До таких переваг варто вщнести незначне препарування опорних зубiв, що залишаються вiтальними i збереження мiкрорухливостi опорних зубiв та вiдсутнiсть надмiрного навантаження на пародонт, можливiсть запоб^и атрофи кютковоТ тканини у дтянц штучного зуба. Втiм проблема використання волоконних систем у стоматолопчнш практик е далеко не вичерпаною. До IT розробки долучились i автори дано'' статп, запропонувавши свiй погляд на вибiр оптимальних матерiалiв та алгоритм створення адгезивних волоконних мостоподiбних конструкцш для вщновлення цiлiсностi зубних рядiв. Плануеться, що у подальших публiкацiях вони будуть представленi науковцям та лкарям-практикам.
Лiтература
1. Андреева В.А. Современные технологии шинирования и микропротезирования зубов / В.А. Андреева, И.Г. Чухрай // Современная стоматология. - 2007. - №3. - С.23-27.
2. Артюшкевич, А.С. Клиническая периодонтология: практ. пособие / А.С. Артюшкевич, Е.К. Трофимова, С.В. Латышева ; За ред. А.С. Артюшкевича. - Минск : Ураджай, 2002. - 303 с.
3. Бейтмен Г. Обзор систем штифтов на волоконной основе / Г. Бейтмен, Д.Н.Дж. Рикеттс, В.П. Сондерс // Дент Арт. - 2005. - №3. - C.48-57.
4. Бща В.1. Протезування за допомогою адгезивних мостоподiбних протезiв / В.1. Бща, М.О. Павленко, О.В. Бща // НС. - 2007. - №3. -C.56-64.
5. Гришин С.Ю. Восстановление единичных включенных дефектов зубного ряда адгезивными мостовидными протезами с армированием стекловолокном / С.Ю. Гришин, С.Е. Жолудев // Стоматолог. - 2007. - №2. - C.40-44.
6. Гришин С.Ю. Современные аспекты адгезивного мостовидного протезирования / С.Ю. Гришин // Маэстро стоматологии. - 2004. - №4 (16). - С.27-29.
7. Дворникова Т.С. Волоконное армирование в повседневной практике Часть 1. Пародонтальное шинирование / Т.С. Дворникова // Институт стоматологии. - 2009. - №3.- С.1-3.
8. Казеко Л.А. Волоконные системы в терапевтической стоматологии / Л.А. Казеко, О.А. Борисеева, М.С. Барановская // Учебно-методическое пособие. - Минск : БГМУ, 2010. - 24 с.
9. Кибенко И. Адгезивные мостовидные конструкции передних зубов / И. Кибенко // Дент Арт. - 2009. - №3. - C.27-40.
10. Луцкая И.К. Последовательность этапов изготовления комбинированной эстетической конструкции / И.К. Луцкая, Н.В. Новак // Современная стоматология. - 2006. - №3. - С.17-19.
11. Луцкая И.К. Стекловолоконные ленты: созидая крепкие адгезивные "браки" / И.К. Луцкая, О.А. Лопатин // Стоматолог Инфо. - 2012. -№2. - C.25-28.
12. Митронин А.В. Клинико-лабораторная оценка применения стекловолоконной армирующей системы в реставрации зубов, подвергнутых эндодонтическому лечению / А.В. Митронин, С.А. Марчук // Российская стоматология. - 2009. - №1. - С.36-44.
13. Мокренко Е.В. Особенности формирования волоконных опорно-армирующих конструкций при адгезивном протезировании зубных рядов / Е.В. Мокренко, О.В. Семикозов // Клиническая стоматология. - 200б. - №2 (38). - С.26-29.
14. Пальчикова Г.В. Замщення дефекпв зубiв та зубних рядiв iз застосуванням волоконних систем / Г.В. Пальчикова // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2006. - №1. - C.46.
15. Петрикас О.А. Влияние конструкции опорного элемента на прочность волоконно-композитного адгезивного мостовидного протеза с односторонней фиксацией / О.А. Петрикас, Ю.Г. Ворошилин, И.В. Петрикас // Стоматология. - 2013. - Т.92, №2. - C.50-52.
16. Петрикас О.А. Современные щадящие методы исправления дефектов зубного ряда. Современные адгезивные технологии: адгезивные мостовидные протезы, понтики, адгезивные шины / О.А. Петрикас // Новое в стоматологии. - 1998. - №5 (65). - С.65-97.
17. Печковська 1.М. Електронно^кроскошчне дослщження стану приеднання адгезивних волоконних шинуючих систем вп"чизняного виробництва до емалi зубiв / 1.М. Печковська // Современная стоматология. - 2007. - №4. - C.128-131.
18. Пщлюний Р.В. Морфоструктурш особливост адгезивних волоконно-композитних пародонтальних шин: електронно^кроскошчне дослщження / Р.В. Пщлюний // Современная стоматология. - 2007. - №3. - C.124-130.
19. Поликушин О.В. Новый взгляд на исследование проблемы шинирования зубов. Усиливающие волокна для шинирования зубов. Преимущества техники и материалов «Ribbond» / О.В. Поликушин // Новое в стоматологии. - 2007. С.79-82.
20. Радлинский С.В. Адгезивные мостовидные конструкции / С.В. Радлинский // ДентАрт. - 1998. - №2. - С.28-40.
21. Соколова И.В. Влияние типа полостей под опорные вкладки на прочность фиксации волоконно-армированных адгезивных мостовидных протезов / И.В. Соколова, О.А. Петрикас, И.В. Петрикас // Клиническая стоматология. - 2008. - №1. - C.64-66.
22. Fiber-reinforced adhesive bridges - Clinical and laboratory performance // Celeste van Heumen / Ipskamp Drukkers, Enschede. - 2010. - 161 p.
23. Greenberg J.R. Время наводить адгезивные мосты / J.R. Greenberg // Стоматологинфо. - 2009. - №3. - C.31-33.
24. Ibbetson R. Clinical Considerations for Adhesive Bridgework / Ibbetson R. // Dent Update. - 2004. - №31. - P.254-265.
25. Keulemans F. Influence of retainer design on two-unit cantilever resin-bonded glass fiber-reinforced composite fixed dental prostheses: an in vitro and finite element analysis study / F. Keulemans, N. De Jager, C.J. Kleverland, A.J. Feilzer // AdhesDent. - 2008. - №10. - Р.355-359.
Реферат
ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АДГЕЗИВНЫХ ВОЛОКОННЫХ СИСТЕМ ДЛЯ ЗАМЕЩЕНИЯ МАЛЫХ ДЕФЕКТОВ УБНЫХРЯДОВ
Иваницкий И.А., Гасюк Н.В., Островская Л.И., Мошель Т.Н.
Ключевые слова: волоконные системы, адгезивный мостовидный протез, малые дефекты зубного ряда
В статье анализируются научные публикации, в которых рассматриваются возможности использования адгезивных волоконно-композитных мостовидных протезов для терапевтического устранения малых дефектов зубных рядов. Авторы приходят к выводу, что данные конструкции, отвечающие высоким эстетическим и функциональным требованиям, имеют значительные преимущества перед традиционными методами непрямого восстановления зубов.
Summary
PERSPECTIVES IN APPLYING ADHESIVE FIBER SYSTEMS TO RESTORE SMALL DEFECTS OF DENTIOTION Ivanytsky I.A., Hasiuk N.V., Ostrovska L.I., Moshel T.N. Keywords: fiber systems, adhesive bridge, small defects, dentition.
The article analyzes the scientific publications devoted the possibility to apply the adhesive fiber composite bridges for therapeutic restoration of small defects of dentition. The authors conclude that these structures that meet high aesthetic and functional requirements, have significant advantages over traditional methods of indirect dental restoration.
