CC BY
0МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ СУГЛОБОВОГО ПОКРИТТЯ КОМПОНЕНТ1В КОЛ1ННОГО СУГЛОБА В НОРМ1, НА Р1ЗНИХ ТЕРМ1НАХ ОП1О1ДНОГО ВПЛИВУ ТА ПРИ В1ДМ1Н1
Войценко К. I., Пальтов С. В., Кривко Ю. Я., Фш В. Б.
Львгвський нацгональний медичний утверситет гмет Данила Галицького, кафедра нормальног анатомИ, м. Льв1в, Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31032019/6406
ABSTRACT
The work, presented below, describes the findings of the study of emergence and gradual increase of manifestations of violation of the morphometric indices of the articular cartilage in the distal epiphysis of the femur and proximal epiphyses of the tibia at different terms of experimental opioid exposure (in norm, at the end of the 1st, 2nd, 3rd, 4th, 5th, and 6th weeks and after a two-week withdrawal at the end of the 8th week. The goal was achieved using the morphometric method of measuring the layers of the articular cartiliage of the distal epiphysis of the femur and proximal epiphyses of the tibia in histological preparations obtained at different terms of experimental opioid exposure. Histologic preparations were obtained by applying a generally accepted method.
The results of this research will form pathomorphometric basis, which can be applied for a comparative analysis of the dynamics of emergence, development and gradual increase of change in morphometric indices of structural components of the articular cartilage at early stages.
Citation: Войценко К. I., Пальтов £. В., Кривко Ю. Я., Фш В. Б. (2019) Morfometrychni Pokaznyky Suhlobovoho Pokryttia Komponentiv Kolinnoho Suhloba v Normi, na Riznykh Terminakh Opioidnoho Vplyvu ta pry Vidmini. World Science. 3(43), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31032019/6406
Copyright: © 2019 Bomuciiko K. L, n&№TOB £. B., Kpiikko M. fl., ©iK B. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Результата стал вщповщають плану наукових дослщжень Львiвського нацюнального медичного ушверситету iменi Данила Галицького i е частиною науково - дослщно! теми кафедри нормально! анатомп «Структурна оргашзащя, ангюархггектошки та антропометричш особливосп оргашв у внутршньо та позаутробному перюдах розвитку, за умов екзо- та ендопатогених факторiв» (номер держреестраци 0115Ш00041) впродовж 2015 - 2019 рр.
Вступ. Описовий характер процесiв розвитку патоморфолопчних змiн у шарах хряшового покриття дистального вiдцiлу стегново! та проксимального вщщлу великогомшково! юстки при експериментальному опiоíдному впливi не завжди е достатнiм для глибокого аналiзу сутностi явищ, термiнiв появи та темшв наростання патоморфологiчних змiн на рiзних термiнах протiкання експериментально! патологи . Саме тому, залишаючи базовими традицiйнi методи реестраци морфологiчних змш, нами використано методи математично! обробки отриманих даних. Такий пщхщ до вивчення описуваних явищ, значно полегшуе розумiння процесiв та логiку доказiв [1-5].
Вищезазначене окреслело мету нашо! роботи, що полягала у вивченш особливостей змiни морфометричних показниюв хрящового покриття дистального вiдцiлу стегново! та проксимального вщщлу великогомшково! исток на рiзних термiнах перебiгу експериментального опющного впливу.
Матерiали та методи дослщження. Матерiалом дослiдження слугували статево зрш, безпороднi щури-самцi в кiлькостi 32^ тварини, масою 80 - 135 г, вшом 4,5 мiсяцiв. Тваринам
ARTICLE INFO
Received: 14 January 2019 Accepted: 25 March 2019 Published: 31 March 2019
KEYWORDS
morphometry, opioid, experiment, rat.
проводили ш'екцп препарату налбуфш дом'язево, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) впродовж 42 дiб. Початкова доза налбуфшу становила 8 мг/кг впродовж першого тижня, 15 мг/кг впродовж другого тижня, 20 мг/кг впродовж третього тижня, 25 мг/кг впродовж четвертого тижня, 30 мг/кг впродовж п'ятого тижня та 35 мг/кг впродовж шостого тижня. Таким чином створювали умови хрошчного ошощного впливу [6]. Тварини подшеш на 2 групи. 1- а група тварин отримувала налбуфш протягом 42 дiб в одному промiжку часу (10-11 годин ранку) з наступним забором матерiалу дослщження. 2-а контрольна, яка протягом 56 дiб отримувала ш'екцп фiзiологiчного розчину дом'язево в одному промiжку часу (10-11 годин ранку) з подальшим забором матерiалу. Ус тварини знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування та вс iншi маншуляци проводилися iз дотриманням положень " Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та iнших наукових цшей " [Стразбург, 1985], " Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах ", ухвалених Першим Нацiональним конгресом з бiоетики [Ки!в, 2001]. Комюею з бiоетики Львiвського нащонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведеш науковi дослщження вщповщають етичним вимогам згiдно наказу МОЗ Укра!ни № 231 вщ 01.11.2000 року (протокол № 10 вщ 26.12.2011 року). Перед проведенням забору бюпсшного матерiалу тварину присипляли дибутиловим ефiром. Як матерiал для морфометричного дослщження використали хрящi дистального епiфiзу стегново! та проксимального епiфiзу великогомшково! кiсток колiнного суглоба щурiв на гiстологiчних зрiзах [7-12]. Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою [13].
Результати дослщження. На основi проведеного морфометричного дослщження встановлено товщину (хряща стегново! юстки в дистальному вщдш, товщину зони росту стегново! юстки в дистальному вiддiлi, товщину хряща великогомшково! кiстки в проксимальному вщдш та товщину зони росту великогомшково! юстки в проксимальному вщдш). Даш отриманих значень опрацьовано статистично i подано в таблиц та висвгглено в дiаграмi (Таблиця 1, Дiаграма 1.). Товщина хряща стегново! юстки щурiв контрольно! групи була найбшьшою в дiлянцi контакту iз великогомiлковою кiсткою та становила 160-180 мкм. Найменша товщина хряща стегново! юстки була у фронтальнiй дшянщ в зонi контакту iз надколшником та становила 70-90 мкм. Середне значення товщини хряща стегново! юстки у тварин контрольно! групи становило 144,88±31,20 мкм. Зона росту стегново! юстки штактних тварин на розрiзi мала зубчасту форму iз коливанням товщини вщ 97,56 мкм до 315,65 мкм при середньому значенш 213,90±45,34 мкм.
Таблиця.1. Морфометричнi показники стегново! та великогомшково! юсток щурiв
Групи M SD Min Max N
Стегнова хрящ 144,88 31,20 72,23 219,97 81
Стегнова зона росту 213,90 45,35 97,56 315,65 71
Великогомшкова хрящ 158,22 46,72 96,09 241,96 51
Великогомшкова зона росту 278,10 57,90 180,72 492,54 63
М - середне значення, SD - стандартне вiдхилення, Min- мтмальне значення показника у цiй rpyni, Max- максимальне значення показника у цш rpyni, N- об'ем B^ipm.
Товщина хряща великогомiлковоi кiстки була найбшьшою в центральнш частинi надвиростюв (у зонi контакту iз стегновою кiсткою) - тут вона досягала показниюв 230-240 мкм. У перифершних дiлянках надвиpосткiв товщина хряща зменшувалась до показникiв 100 -110 мкм. Середне значення показника товщини хряща великогомiлковоi юстки становило 158,22±46,72мкм. Рiзниця товщини хряща великогомiлковоi юстки та стегновоi е статистично значущою (р<0,001, t=4,42). Зона росту великогомiлковоi кiстки щypiв контpольноi групи на pозpiзi мала пpямолiнiйнy форму. Товщина зони росту коливалась вщ 180,72мкм до 492,54 мкм при середньому значенш 278,10±57,90мкм. Рiзниця товщини зони росту великогомшково!' юстки та стегновоi е статистично значущою (р<0,001, t=8,90).
Морфометрипн! покдчники контрольно! tpvmi < мкм i
Mill .till
Л50ДО Will till J50.00 ¿00.00 I4I0U 100,00 <0 INI 0.00
Ослюнахрши Скпши lutt! Всшиишшш Bcllu..'loium>li.i |нкту хрпи к>яя росту
Д1аграма 1. Д1аграма результат1в морфометричного анал1зу великогомыковог та стегновог
к1сток контрольног групи.
На 0CH0Bi проведеного морфометричного дослщження гiстологiчних препарата хрящового покриття колiнного суглоба щурiв наприкiнцi першого тижня експериментального ошощного впливу виявлено рiвномiрне потовщення хряща великогомшково! та стегново! кiсток переважно за рахунок вакуолiзащ! та набряку внугрiшнього шару. Товщина хряща стегново! кютки була найменшою в дшянках контакту i3 надколiнником i коливалась тут в межах 80-150 мкм. В той же час товщина в дшянщ контакту i3 великогомшковою кiсткою становила 250-320 мкм. Середне значення товщини хряща стегново! кютки наприюнщ першого тижня експериментального ошощного впливу становило 150,22±40,18 мкм. Однак, незважаючи на тенденцiю до збшьшення товщини, рiзниця не була пщтверджена статистично при порiвняннi i3 показником контрольно! групи (р=0,35 при t=-0,95). Товщина хряща великогомiлково! кiстки коливалась в межах вiд 91,19 мкм до 275,74 мкм при середньому значены 179,94±47,54 мкм. Рiзниця при порiвняннi iз показниками контрольно! групи була статистично достовiрною (р<0,05, t=-2,62). Зона росту великогомiлково! кiстки у тварин наприюнщ першого тижня експериментального ошощного впливу була нерiвномiрною - в окремих зразках зус^чаються дшянки потовщення до 500600 мкм, а в поодиноких випадках - до 800 мкм (максимальне значення 826,54 мкм). Мммальне значення становило 203,90 мкм, що було значно бшьше показника контрольно! групи. Середне значення становило 346,74±138,99, що було достовiрно бшьше за показник контрольно! групи (р<0,001, t=-3,43). Зона росту стегново! кютки мала нерiвномiрну товщину, що коливалась вщ 111,34 мкм до 403,86 мкм. Зовшшня межа була хвилястою за формою, утворюючи вип'ячування в сторону епiфiзу. Середне значення товщини зони росту стегново! кютки щ^в наприюнщ першого тижня експериментального ошощного впливу становило 220,73±71,91. I хоча таке збшьшення не було пщтверджено статистично (р=0,51, t=-0,67), однак тенденцiя до потовщення пщтверджуеться не тiльки збiльшенням середнього значення, але i значним збiльшенням показника стандартного вщхилення до 71,91 (45,34 у щ^в контрольно! групи. На основi проведеного морфометричного дослщження гютолопчних препаратiв хрящового покриття колiнного суглоба щ^в наприкiнцi другого тижня експериментального ошощного впливу виявлено, що товщина хряща стегново! юстки продовжувала збшьшуватись i досягла середнього значення 194,24±72,03 мкм (у контрольно! групи 144,88±31,20мкм, рiзниця статистично значуща, р<0,001, t = -5,37). Максимальне потовщення спостерпалась в дiлянцi контакту iз великогомшковою юсткою, тут показник товщини коливався в межах 200-320 мкм iз максимальним значенням 349,77мкм. У дшянщ контакту iз надколiнником товщина збшьшувалась не так виражено i коливалась у межах 95-110 мкм iз мшмальним показником 91,47 мкм. Товщина хряща великогомшково! кютки залишалась на рiвнi показника попереднього термiну - !! середне значення становило 174,99±38,64мкм, хоча цей показник i не був достовiрно бiльшим за значення контрольно! групи (р=0,08, t= -1,77) при достатньо великш фактичнiй рiзницi, що можна пояснити низькою статистичною потужнiстю нашо! вибiрки. Зона росту стегново! кютки i надалi мала тенденщю до збiльшення товщини, що призвело до збiльшення середнього значення до показника 227,30±67,64 мкм, хоча достовiрнiсть такого збiльшення порiвняно iз показником контрольно! групи (213,90±45,35 мкм) не було пщтверджено статистично - р=0,15, t=1,46. Однак в окремих дшянках розшарування та потовщення зони росту призводило до збiльшення товщини до 350-450 мкм iз максимальним значенням у 465,22 мкм (максимальний показник товщини контрольно! групи становив 315,65 мкм). Товщина зони росту великогомшково! юстки наприюнщ другого тижня експериментального ошощного впливу рiзко знизилась пюля
il I
збшьшення цього показника на попередньому термм. Середне значення становило 246,51±43,70мкм, що було значено менше показника наприюнщ першого тижня експерименту, яке становило 346,74±139,00мкм, та навiть дещо менше показника контрольно! групи (278,10±57,90мкм). Таке зменшення в порiвняннi iз показником контрольно! групи було шдтверджено статистично - показник р<0,001 при 1=3,92. На основi проведеного морфометричного дослщження гiстологiчних препаратiв хрящового покриття колшного суглоба щурiв наприкiнцi третього тижня експериментального ошощного впливу виявлено, що стегнова кютка-хрящ нерiвномiрний, з дшянками потовщення до 180-240 мкм (максимальний показник 244,24 мкм) та стоншення до 60-70 мкм (мiнiмальний показник 57,74 мкм). Середне значення товщини хряща стегново! кютки рiзко знизилося, як в порiвняннi iз показником попереднього термшу (194,24±72,03 мкм), так i в порiвняннi iз показником контрольно! групи (144,88±31,20 мкм). Зниження в порiвняннi iз показником контрольно! групи було статистично значущ1м - р<0,05, 1=2,59. Показники товщини хряща великогомшково! кiстки також демонструють динамшу зниження в порiвняннi з попередшми термiнами фактично до значення показника контрольно! групи. Середне значення шсля трьох тижнiв дослiдження становило 154,34±43,82 мкм. Однак в окремих дшянках залишались потовщення 200-250 мкм (максимальний показник 271,96 мкм, при максимальному показнику контрольно! групи 241,96 мкм). Зона росту стегново! кютки та великогомшково! мають хвилясту форму iз нерiвномiрними вип'ячуваннями в напрямку епiфiзу, що найбiльше виражено в стегновш кiстцi - тут потовщення досягають показниюв 300-350 мкм при максимальному значенш 396,83 мкм (у тварин контрольно! групи максимальне значення цього показника становило 315,65 мкм). Середне значення показника товщини зони росту стегново! кютки становило 175,26±74,20 мкм, що було достовiрно менше за показник контрольно! групи (р<0,001, 1=3,97). Середне значення показника товщини зони росту великогомшково! кютки шсля трьох тижшв експерименту становило 201,09±67,07 мкм, що також було суттево менше за показник контрольно! групи i шдтверджувалось статистично (р<0,001 при 1=7,41). На основi проведеного морфометричного дослщження гютолопчних препаратiв хрящового покриття колшного суглоба щурiв наприкiнцi четвертого тижня експериментального ошощного впливу виявлено, що у переднш дiлянцi переходу в зону росту, що наближена до точки прикршлення зв'язки надколiнка, товщина хряща великогомшково! кютки була найбшьшою i досягала показникiв 300-400 мкм iз максимальним значенням 512,67 мкм. В окремих зразках товщина хрящiв стегново! та великогомшково! кюток була рiвномiрною, тодi як в шших хвилеподiбно коливалась вщ 90 до 250 мкм у великогомшково! кютки та вщ 90 до 350 мкм у стегново!. Середне значення товщини хряща стегново! кютки на цьому термш дослщження становило 137,34±50,34мкм, великогомшково! кютки - 156,93±47,57 мкм, що в обох випадках було наближене до показниюв контрольно! групи i не мало статистично достовiрно! рiзницi. Зона росту стегново! кютки лише в одному зразку була рiвномiрною iз коливанням товщини вщ 150 до 175 мкм. У бшьшосп зразкiв зона росту стегново! кютки була нерiвномiрно потовщеною до 300-350 мкм iз максимальним показником 528,22 мкм як це видно на рис.1. Така нерiвномiрнiсть потовщення пщтверджуеться рiзким збiльшенням значення стандартного вщхилення до 101,51 (у контрольнш групi 45,35), хоча показник середнього значення хряща стегново! кютки на цьому термш дослщження наближений до значення контрольно! групи i становить 209,13±101,51мкм. Товщина зони росту великогомшково! кютки мала тенденцда до збшьшення в порiвняннi iз попереднiм термшом, однак залишалась меншою за показник контрольно! групи - !! значення становило 221,51±50,53мкм, що було достовiрно менше при порiвняннi iз групою контролю - р<0,001 при 1=5,50.
Рис. 1. Потовщення (1) дшянки зони росту стегновог юстки напритнцг четвертого тижня
експериментального отогдного впливу.
На основi проведеного морфометричного дослщження гiстологiчних препарата хрящового покриття колiнного суглоба щурiв наприкiнцi п'ятого тижня експериментального ошощного впливу виявлено, що характерним е хвилеподiбний малюнок зони росту стегново! кiстки та великогомiлково! кiстки iз рiзкими випинами в сторону епiфiзу, що досягають показникiв 400500 мкм у стегново! та 300-360 у великогомшково! кiстки. Максимальне значення зони росту стегново! кiстки становило 542,19 мкм, а середнш показник рiзко збiльшився як у порiвняннi iз попереднiм термiном, так i при порiвняннi iз контрольною групою, досягнувши значення 249,20±79,99 мкм. Збшьшення е достовiрним у порiвняннi iз контрольною групою - р<0,001 при 1=3,98.Середне значення товщини великогомiлково! кютки лишилось на рiвнi попереднього термшу i становило 223.98±67.85 мкм, що було достовiрно менше за показник контрольно! групи (р<0,001 при 1=5,31). Хрящ стегново! кютки - переважно рiвномiрно! товщини, лише в переднш дiлянцi переходу в зону росту спостерталось потовщення до 280-320 мкм. При цьому середне значення товщини хряща стегново! кютки на цьому термш мае тенденцда до зменшення як у порiвняннi iз попередшм термiном, так i у порiвняннi iз показником контрольно! групи i становить 118,72±51,21 мкм, що е дост^рно менше показника контрольно! групи (р<0,001 при 1= 3,98). Хрящ великогомшково! мае бшьшу тенденцда до варiативностi товщини - нерiвномiрностi форми у перерiзi iз потовщеннями до 260-380 мкм, а в окремих зразках товщина досягала 500 мкм. За рахунок цього середне значення товщини хряща великогомшково! кютки зросло до 188,47±96,62 мкм, при максимальному показнику 502,94 мкм. Таке збшьшення було статистично достовiрним при порiвняннi iз показником контрольно! групи (р<0,05 при 1= -2,07). На основi проведеного морфометричного дослщження гiстологiчних препаратiв хрящового покриття колшного суглоба щурiв наприкiнцi шостого тижня експериментального ошощного впливу виявлено, що збертаеться нерiвномiрнiсть зони росту стегново! кютки за товщиною iз коливаннями вщ мiнiмального значення 81,81 мкм до максимального 460,10 мкм, часто iз хвилеподiбним малюнком та випинами як в сторону дiафiзу, так i в сторону епiфiзу як це показано на рис. 2., що пояснюе рiзке збшьшення стандартного вщхилення до 107,14 мкм. При цьому показник середнього значення товщини зони росту стегново! кютки на цьому термш експерименту становив 242,21 мкм, що було достовiрно бшьше за показник контрольно! групи (р<0,05 при 1= -2,00). Зона росту великогомшково! кютки мае бшьш рiвномiрний характер за товщиною, що шдтверджуеться невеликим значенням стандартне вщхилення - 42,98 мкм, однак мае також хвилеподiбний малюнок iз незначними випинами як у сторону епiфiзу, так i в сторону дiафiзу. Хрящ стегново! кютки характеризувався подальшою тенденщею до рiвномiрного зменшення товщини, лише в окремих дшянках спостерiгались випини в сторону епiфiзу товщиною до 150-170 мкм. Максимальне значення товщини хряща стегново! кютки становило 172,37 мкм, мммальне - 52,06 мкм. Середне значення товщини хряща стегново! кютки на цьому термм дослщження становило 104.13±27.42 мкм, що було дост^рно менше за показник контрольно! групи (р<0,001 при 1= 8,15) i мало найменше значення протягом експерименту.
Рис. 2. Потовщення (1) та випини (2,3) дтянки зони росту стегновог юстки напритнцг шостого тижня експерниментального отогдного впливу.
Хрящ великогомшково! кютки навпаки - мав нерiвномiрний характер за товщиною, значення яко! коливаеться вщ мшмального значення 65,84 мкм до максимального - 554,66 мкм, iз окремими дшянками рiзкого потовщення з нерiвномiрними випинами в сторону епiфiзу, найчаспше в центральнш частинi та в переднш дшянщ переходу в зону росту. Середне значення товщини хряща великогомшково! кютки становило 186,54±89,79 мкм. В результат проведеного забору експериментального маг^алу наприюнщ восьмого тижня у шурiв, що знаходилися впродовж двотижнево! вщмши ошощу на морфометричному рiвнi нами було виявлено, що показники хряща
стегново! юстки мали р1вном1рну товщину i3 коливаннями вщ мммального значення 78,09 мкм до максимального 202,41 мкм та середшм значенням 119,97±33,40 мкм, що було достовiрно менше за показник контрольно! групи (р<0,001 при t= 4,39). Випинiв не спостерiгали. Показники хряща великогомiлково! кiстки мали рiвномiрне потовщення у центральнiй дiлянцi надвиростюв. Форма поверхонь на перерiзi переважно рiвна, подiбна до тако! у контрольно! групи, лише в окремих дшянках спостерiгались невелики випини хряща в сторону епiфiзу та фокальна вакуолiзацiя клiтин внутрiшнього шару. Товщина хряща великогомiлково! юстки в переднш дiлянцi переходу в зону росту, що наближена до точки прикршлення зв'язки надколшка, коливалась в межах 200-330 мкм. Середне значення товщини хряща великогомiлково! юстки на 8-й тиждень становило 135,20±54,24 мкм iз коливанням вщ мiнiмального значення 35,79 мкм до максимального 333,16 мкм. Такий показник був достовiрно меншим за показник контрольно! групи (р<0,05 при t= 2,57). Показники зони росту великогомшково! юстки були переважно рiвномiрними за товщиною, лише в окремих дшянках епiфiзарно! поверхнi зберпаеться хвилеподiбний малюнок iз потовщеннями до 240300 мкм при середньому значеннi товщини показниюв зони росту великогомшково! юстки 181,87±44,86 мкм. Такий показник був достовiрно меншим за показник контрольно! групи (р<0,001 при t= 11,57). Бiльш нерiвномiрною за формою на цьому термiнi експерименту була зона росту стегново! юстки - при середньому значенш 149,34±65,59 мкм та коливаннях вщ мшмального показника у 64,98 мкм до максимального 345,96 мкм зберпалась хвилеподiбна форма як дiафiзарно! так i епiфiзарно!частини зони росту iз стазом еритроципв та дiапедезними крововиливами в дшянках дiафiзу, наближених до зони росту. При цьому середне значення було достовiрно меншим за показник контрольно! групи (р<0,001 при t= 5,35). Bti показники були менше показниюв контрольно! групи. В цшому протягом експерименту морфометричнi показники хрящiв та зон росту юсток щура мають рiзнi тенденщ! протягом перших терммв iз загальною тенденцiею до зменшення середнiх значень пiсля 3-х тижшв дослщження з подальшим переважно наростанням товщини протягом наступних терммв (виключення товщина хряща стегново! юстки, яка зберпае стшку тенденцiю до стоншення пiсля 2 - го тижня експерименту). Пiсля вiдмiни, на 8 - му тижш дослщження, всi параметри мали рiзке достовiрне зменшення у порiвняннi iз показниками контрольно! групи. В контекст вищесказаного особливо показовими е змши в мiсцi передньо! дшянки переходу хряща великогомiлково! юстки в зону росту як це показано на рис. 3. На рисунку чгтко видно динамшу як зони росту (2) великогомшково! юстки, так i Г! хряща (1) протягом експерименту.
Рис. 3. Дыянка хряща (1) та зони росту (2) великогомыковог юстки контрольноi групи (К), тсля 3 тижмв експерименту (3т), тсля 6 тижмв експерименту (6т) та тсля в1дмти (В).
_Таблиця. 2. Динамша показниюв товщини хряща стегново! юстки.__
Групи M SD Min Max N р t
Контроль 144.88 31.2 72.23 219.97 81
1 тиждень 150.22 40.19 81.56 320.04 82 0.35 -0.95
2 тиждень 194.24 72.03 91.47 349.77 47 <0,001 -5.37
3 тиждень 128.31 45.33 57.74 244.24 62 0.01 2.59
4 тиждень 137.34 50.34 73.73 363.78 94 0.24 1.17
5 тиждень 118.72 51.21 58.94 317.17 90 <0,001 3.98
6 тиждень 104.13 27.42 52.06 172.37 62 <0,001 8.15
Вщмша 119.97 33.40 78.09 202.41 53 <0,001 4.39
М - середне значення, SD - стандартне вщхилення, Min- мтмальне значення показника у щй груш, Max- максимальне значення показника у щй груш, N- об'ем вибiрки, p- точне значення р, t - точне значення ^критерда.
Таблиця. 3. Динамша показниив товщини хряща великогомшково! истки.
Групи M SD Min Max N p t
Контроль 158.22 46.72 96.08 241.96 51
1 тиждень 179.94 47.54 91.19 275.74 90 0.01 -2.62
2 тиждень 174.99 38.64 83.94 285.48 36 0.08 -1.77
3 тиждень 154.34 43.82 81.30 271.33 40 0.69 0.41
4 тиждень 156.93 47.57 68.68 512.67 58 0.88 0.14
5 тиждень 188.47 96.62 62.18 502.94 70 0.041 -2.07
6 тиждень 186.54 89.79 65.85 554.66 95 0.04 -2.10
Вщмша 135.20 54.24 35.79 333.16 97 0.01 2.57
М - середне значення, SD - стандартне вщхилення, Min - мшмальне значення показника у цш rpyni, Max - максимальне значення показника у цш rpyni, N - об'ем вибiрки, p - точне значення р, t - точне значення t-кpитеpiю.
Таблиця. 4. Динамша показникiв товщини зони росту стегново! кютки.
Групи M SD Min Max N p t
Контроль 213.9 45.35 97.56 315.65 71
1 тиждень 220.73 71.91 111.34 403.86 64 0,51 -0,67
2 тиждень 227.30 67.64 94.31 465.22 104 0,15 -1,46
3 тиждень 175.26 74.20 60.49 396.83 119 <0,001 3,97
4 тиждень 209.13 101.51 65.22 528.22 93 0.71 0.37
5 тиждень 249.20 79.99 96.28 542.19 96 <0,001 -3.34
6 тиждень 242.21 107.14 81.81 460.10 53 0.047 -2.00
Вщмша 149.34 65.59 64.98 345.96 24 <0,001 5.35
М - середне значення, SD - стандартне вщхилення, Min - мшмальне значення показника у цш груш, Max - максимальне значення показника у цш груш, N - об'ем вибipки, p - точне значення p, t - точне значення ^критерда.
Таблиця 5.Динамша показниив товщини зони росту великогомшково! кютки.
Групи M SD Min Max N p t
Контроль 278.1 57.90 180.72 492.54 63
1 тиждень 346.74 139.00 203.90 826.54 35 <0,001 -3.43
2 тиждень 246.51 43.70 96.94 342.25 97 <0,001 3.92
3 тиждень 201.09 67.07 100.22 429.83 92 <0,001 7.41
4 тиждень 221.51 50.53 115.55 315.77 51 <0,001 5.50
5 тиждень 223.98 67.85 101.87 456.61 109 <0,001 5.31
6 тиждень 263.66 42.98 177.71 347.91 58 0.12 1.55
Вщмша 181.87 44.86 97.71 336.96 90 <0,001 11.57
М - середне значення, SD - стандартне вщхилення, Min - мшмальне значення показника у цш груш, Max - максимальне значення показника у цш груш, N - об'ем вибipки, p - точне значення p, t - точне значення ^критерда.
То ищи на хряща стегново! юстки
мю
ы>
//////// Д1аграма. 2. Динамта значення товщини хряща стегновог юстки.
Д1аграма 3. Динамта значення товщини зони росту стегновог юстки.
Д1аграма 4. Динамгка значення товщини хряща великогомыковог юстки.
Дгаграма 5. Динамгка значення товщини зони росту великогоммковог юстки.
Висновки. 1. Товщина хряща стегново! юстки щурiв контрольно! групи була найбшьшою в дшянщ контакту i3 великогомшковою юсткою та становила 160-180 мкм. Найменша товщина хряща стегново! юстки була у фронтальнш дшянщ в зош контакту i3 надколшником та становила 70-90 мкм. Середне значення товщини хряща стегново! юстки у тварин контрольно! групи становило 144,88±31,20 мкм. Зона росту стегново! юстки штактних тварин на розрiзi мала зубчасту форму i3 коливанням товщини вщ 97,56 мкм до 315,65 мкм при середньому значенш 213,90±45,34 мкм. Отже, зважаючи на рiзницю показниюв товщини хрящiв та зон росту стегново! та великогомшково! юсток у тварин контрольно! групи, доцшьним буде проводити морфометричний аналiз даних показниюв у кожнш груш окремо.
2. Наприюнщ другого тижня середне значення товщини зони росту стегново! юстки щ^в наприюнщ першого тижня експериментального ошощного впливу становило 220,73±71,91. I хоча таке збшьшення не було пщтверджено статистично (р=0,51, t=-0,67), однак тенденцiя до потовщення пщтверджуеться не тiльки збшьшенням середнього значення, але i значним збшьшенням показника стандартного вiдхилення до 71,91 (45,34 у щ^в контрольно! групи.
3. Наприюнщ третього тижня товщина зони росту великогомшково! юстки наприюнщ другого тижня експериментального ошощного впливу рiзко знизилась тсля збшьшення цього показника на попередньому термшг Середне значення становило 246,51±43,70 мкм, що було значено менше показника наприкшщ першого тижня експерименту, яке становило 346,74±139,00 мкм, та навпъ дещо менше показника контрольно! групи (278,10±57,90 мкм). Таке зменшення в порiвняннi iз показником контрольно! групи було пщтверджено статистично - показник р<0,001 при t=3,92.
4. Наприкшщ четвертого тижня товщина зони росту великогомшково! кютки мала тенденщю до збшьшення в поpiвняннi iз попеpеднiм теpмiном, однак залишалась меншою за показник контрольно! групи - ïï значення становило 221,51±50,53 мкм, що було достовipно менше при поpiвняннi iз групою контролю - р<0,001 при t=5,50.
5. Напpикiнцi п'ятого тижня хрящ великогомiлковоï мае бiльшy тенденцiю до ваpiативностi товщини - неpiвномipностi форми у пеpеpiзi iз потовщеннями до 260-380 мкм, а в окремих зразках товщина досягала 500 мкм. За рахунок цього середне значення товщини хряща великогомiлковоï кютки зросло до 188,47±96,62 мкм, при максимальному показнику 502,94 мкм. Таке збшьшення було статистично достовipним при поpiвняннi iз показником контpольноï групи (р<0,05 при t= -2,07).
6. Наприкшщ шостого тижня хрящ великогомшково!' кютки навпаки - мав неpiвномipний характер за товщиною, значення якоï' коливаеться вщ мiнiмального значення 65,84 мкм до максимального - 554,66 мкм, iз окремими дiлянками piзкого потовщення з неpiвномipними випинами в сторону епiфiзy, найчастiше в центpальнiй частиш та в пеpеднiй дiлянцi переходу в зону росту. Середне значення товщини хряща великогомiлковоï' кютки становило 186,54±89,79 мкм.
7. В цшому протягом експерименту моpфометpичнi показники хpящiв та зон росту кiсток щура мають piзнi тенденцiï' протягом перших терммв iз загальною тенденцiею до зменшення середшх значень пiсля 3-х тижшв дослщження з подальшим переважно наростанням товщини протягом наступних термшв (виключення товщина хряща стегновоï' кютки, яка зберпае стiйкy тенденцiю до стоншення пiсля 2-го тижня експерименту). Пюля вiдмiни, на 8-му тижш дослщження, всi параметри мали piзке достовipне зменшення у поpiвняннi iз показниками контpольноï' групи. В контексп вищесказаного особливо показовими е змши в мiсцi пеpедньоï' дiлянки переходу хряща великогомiлковоï' кiстки в зону росту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ulrich-Vinther, M., Maloney, M. D., Schwarz, E. M., Rosier, R., & O'Keefe, R. J. (2003). Articular cartilage biology. J Am Acad Orthop Surg, 11(6), 421-430.
2. Eckstein, F., Hudelmaier, M., & Putz, R. (2006). The effects of exercise on human articular cartilage. J Anat, 208(4), 491-512.
3. Paltov, E. V., Kryvko, Yu. Ya., Zhukovskyi, V.S, Fik, V. B, Vilkhova, I. V., & Pankiv, M. V. (2018). Pathomorphology changes in the retina layers at the end of the fourth week of effect. Deutscher Wissenschaftsherold. German Science Herald, 4, 36-39.
4. Voitsenko, K. I., Paltov, Ye. V., Kryvko, Yu. Ya., & Holeiko, M. V. (2019). Dynamics of morphological changes of structural components of the cartilage coating of the knee joint at the ultrastructure level at the end of the first, second and third weeks of opioid exposure. Open Access Peer - Reviewed Journal Science Review, 1(18), 3-10.
5. Voitsenko, K. I., Kryvko, Yu. Ya., & Paltov, Ye. V. (2019). Morphological characteristic of structural components of cartilage coating of the knee joint at the ultrastructure level in norm. World Science, 1(41), 7-10.
6. Onisco, R. M., Paltov, Y. V., Fik, V. B., & Fitkalo, O. S. (2013). Ukraine. Patent No. 76564. Kyiv: Ukrainian Institute of Intellectual Property (Ukrpatent).
7. Abràmoff, M. D., Magalhaes, P. J., & Ram S. J. (2004). Image processing with ImageJ. Biophotonics Int, 11(7), 36-42.
8. Schneider, C. A., Rasband, W. S., & Eliceiri, K. W. (2012). NIH Image to ImageJ: 25 years of image analysis. Nat Methods, 9(7), 671-675.
9. Schindelin, J., Arganda-Carreras, I., Frise, E., Kaynig, V., Longair, M., Pietzsch, T. ... Cardona, A. (2012). Fiji: an open-source platform for biological-image analysis. Nat Methods, 9(7), 676-682.
10. Jensen, E., Gundersen, H., & 0sterby, R. (1979). Determination of membrane thickness distribution from orthogonal intercepts. J Microsc, 115(1), 19-33.
11. Coan, P. M., Ferguson-Smith, A. C., & Burton, G. J. (2004). Developmental Dynamics of the Definitive Mouse Placenta Assessed by Stereology. BiolReprod, 70(6), 1806-1813.
12. Johnson, L. R., & Karunakaran, U. D. (2014). How to Choose the Appropriate Statistical Test Using the Free Program "Statistics Open for All" (SOFA). Ann Community Health, 2(2), 54-62.
13. Romais, B. (1953). Microscopic technique, (p. 71-72). Moscow: Medicine.
