CC BY
11УДК 633.88:581.48
Морфометричн параметри наа'ння представнимв роду Echinacea Moench та ¿хтй зв'язок з агрометеоролопчними чинниками
С. В. Поспелов, кандидат а'льськогосподарських наук Полтавська державна аграрна академия serg_ps@mail.ru
Мета. Вивчити морфометричн параметри плод1'в (с'м'янок) ехжацеУ пурпурово! (Echinacea purpurea (L.) Moench) сорту 'З1'рка Миколи Вавилова' та ех1наце1 бл1до'1 (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) сорту 'Красуня Прертй' та визначи-ти вплив агрометеоролоп'чних чинник'в на Тхнп показники за багатор1чними даними. Методи. Лабораторний, ма-тематико-статистичний. Результати. Встановлено, що параметри с'м'янки та 11 маса в р1зних вид1в ех'наце" 1'стотно зм1'нювалися за роками. При цьому показники ширини й товщини с'м'янки мали 61'льшу вар1абельн1сть пор1вняно з довжиною. В ех1наце1 пурпурово'1 середня довжина с'м'янки коливалась у межах 4,57-6,16 мм, ширина - 2,30-2,97 мм, товщина - 1,74-2,28 мм. Маса одтеУ а'м'янки становила 4,40-6,50 мг. В ехжацеУ бл1'доУ довжина плоду становила 4,57-5,74 мм, ширина - 2,51-3,18 мм, товщина - 1,76-2,37 мм, маса одного плоду - в1д 5,65 до 7,70 мг. Кореляц'йний анал1з дав можливкть встановити достов1рний зв'язок агрокл1матичних чинник'в з параметрами плод1в. Висновки. За багатор1чними даними було вивчено особливосп морфолоп1 с'м'янок двох вид1в ех'наце", 1'нтродукованих в Укра1ну, 1хт основн параметри та вар1'абельт'сть ознак, зв'язок з агрокл1матичними чинниками, що необх1дно враховувати тд час вирощування культури на наа'ння.
Ключов! слова: Echinacea purpurea, Echinacea pallida, нас'ння, морфометричн1' ознаки, лжарсьм рослини.
Вступ. Представник1в роду Ехшацея (Echinacea Moench.) вирощують в Укршш як ль KapcbKi, декоративнi, медоносш рослини [1]. Усшшно пройшли iнтpодукцiю два види, ям використовують для виробництва лшарсько'1' сировини: ехшацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench) i ехшацея бл1да (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) [1]. l^mi види й гiбpиди вивчають у колекщях i експо-зицiях боташчних caдiв, фармацевтичних за-клaдiв, розсадниках тощо, але вони не мають важливого господарського значення [2].
Для п1дприемств, якi cпeцiaлiзуютьcя на вирощуванш лiкapcьких рослин, отримання дружних cходiв ехшаце! залишаеться важ-ливою господарською проблемою, оcкiльки, незважаючи на достить високу лабораторну cхожicть (в1д 50 до 95% залежно в1д виду), в польових умовах вона е значно нижчою i нестаб1льною за роками. Kpiм aгpотeхнiчних пpийомiв, на поывш. якоcтi нaciння ехшаце! впливають строки збирання нaciння, умови !х збepiгaння, фiтоcaнiтapний стан, pозмip плодiв, ¿хня маса, алелопатично aктивнi ре-човини, що мicтятьcя у плодах та ш. [1, 3, 4].
Найдокладшше було вивчено масу пло-дiв (ciм'янок) ехшаце!, що визначае ¿хню якicть, cоpтовi й видовi оcобливоcтi та е не-обх1дним показником для розрахунку нор-ми вииву культури. В ехшаце! пурпурово'1' маса 1000 нaciнин коливалась в1д 2,3 г у досл1дах Е. С. Васфиловой [5] до 5,42 г за даними Н. П. Мамонтовой [6]. Питанню пло-
доношення ехшаце! найб1льше уваги було прид1лено в роботах Н. П. Мамонтовой [7]. В умовах боташчного саду Дншропетровського унiвepcитeту протягом 7-15 рок1в досл1джу-вали бiологiю плодоношення ехшаце'1' пурпурово'1', нaciння яко! було отримано з восьми piзних установ колишнього СРСР, починаю-чи з швшчних peгiонiв (Рига, Taллiн, В1ль-нюс) до пiвдeнних (Бaтумi, П'ятигорськ, Ки-шинiв). Загалом, нaciння походило з СРСР, Шмеччини, Швейцари, Болгари. Таким чином, гeогpaфiя мaтepiaлу й перюд штро-дуцiйного вирощування були представлеш досить широко. Автор зазначае, що най-б1льшим за масою було нaciння, отримане з в1льнюських peпpодукцiй: вiд 4,98-5,42 г у суцвггь першого порядку до 4,09-4,76 г - у суцвггь другого порядку. У рослин, що були вирощеш з насшня, отриманого з Кишинева, П'ятигорська та Дншропетровська, плоди мали середню масу 3,23-4,25 г (перший порядок) i 3,12-3,85 г (другий порядок). Насшня мезоф1льних репродукцш мало неве-лику масу: 2,72-3,05 г (перший порядок) i 2,2-83,02 г (другий порядок). Автор робить висновок про широку еколоичну амплму-ду ехшаце'1' й придатшсть умов Украши для ефективного вирощування ще! культури.
Анaлiз лмературних джерел св1дчить, що cхожicть насшня ехшаце'1' коливалась в широких межах. За даними дослвднимв Шмеччини, в ехшаце'1' пурпурово'1' вона становила 45-56% [8]. У досл1дах M. Stevens схожмть
№3-4 (28-29) '2015
39
була 68%, Е. С. Васфилова [9] встановила, що с!м'янки з рослин другого року мали схож!сть 49,0-59,0%, третього року - 70,096,0%; енерг!я проростання зм!нювалась у д!апазон! 49,5-59%. Под!бн! результати були отриман! в умовах ботан!чного саду Томського державного ун!верситету (схо-ж!сть - 80,1-92,7% [11]), наукових установ Украши (76,0-85,25% [12], 80% [13], 7583% [14]). У дослщах Н. П. Мамонтовой [6], коли вивчали ех!нацею пурпурову р!зного походження, енерг!я проростання нас!ння становила 54-70%, схож!сть - в!д 73-84% до 92-96%, нас!ння проростало протягом 24-30 д!б. Таким чином, походження нас!н-невого матер!алу та агрокл!матичн! умови не мали вщчутного впливу на пос!вн! якост! насшня, водночас схож!сть нас!ння колива-лася за роками залежно в!д погодних умов, вшу рослин, термшу збер!гання тощо.
Морфометричн! параметри с!м'янок р!з-них вид!в ех!наце1 досл!джували в умовах науково-дослщних установ [15], 1х можна використовувати для експертно! оц!нки, в той же час системного вивчення в умовах агроценоз!в поки що не проводили.
Метою дослщжень був анал!з морфомет-ричних параметр!в с!м'янок ехшаце! пур-пурово'1 (Echinacea purpurea (L.) Moench) сорту '3!рка Миколи Вавилова' та ех!наце1 бл!до1 (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) сорту 'Красуня Прер!й', також визначення впливу агрометеоролог!чних чинник!в на 1хн! параметри за багатор!чними даними.
Матер1али та методика дослщжень. Мате-р!алом для дослщжень були зразки насшня ехшаце'1 пурпурово'1 та ех!наце1 блщо!', з!-бран! з рослин в умовах промислових план-тац!й СК «Радянський» Кобеляцького району Полтавсько'1 област! та дослщних д!лянок ботан!чного саду Полтавського национального педагог!чного ун!верситету !мен! В. Г. Ко-роленка (м. Полтава) в 1998-2010 рр. Були використан! лабораторний (для визначення параметр!в с!м'янок, 1хньо1 маси) та матема-тико-статистичний (проведення статистич-ного й кореляцшного анал!зу) методи.
Результати дослщжень. Ехшацею пурпурову та ехшацею блщу вирощували в умовах пом!рно континентального кл!мату Полтавсько'1 област!. 3а даними метеоспостережень, у роки дослщжень сума опад!в за вегетацш-ний пер!од - вщ початку вегетацй' до збиран-ня нас!ння (кв!тень-вересень) коливалась вщ 171,0-186,8 мм (1998, 1999, 2010 рр.) до 440,0-464,5 мм (2001, 2004 рр.). Серед-ня к!льк!сть опад!в за вегетац!йний пер!од за роки дослщжень становила 284,7 мм. Темпе-
ратурн! умови також в!др!знялися, але були стаб!льн!шими за роками. Сума ефективних температур коливалася вщ 2913,1-2994,5 оС (2000, 2004 рр.) до 3397,7-3592,7 оС (2009, 2010 рр.). У середньому за роки дослщжень сума ефективних температур за вегетацш-ний пер!од становила 3193,4 оС.
Ми проводили вим!рювання довжини, ширини й товщини с!м'янок, визначали масу плод!в ех!наце1. Результати вивчен-ня нас!ння ех!наце1 пурпурово'1 наведено в таблиц! 1. 3а роки спостережень середня довжина с!м'янки досягала 4,57-6,16 мм, при цьому м!н!мальне значення становило 1,0 мм, максимальне - 7,1 мм. Розрахунки свщчать, що довжина вар!ювала вщ 5,38% (2007 р.) до 10,31% (2001 р.).
Ширина плоду змшювалася за роками -вщ 2,30 мм (2000 р.) до 2,97 мм (2003 р.). М!н!мальна ширина становила 1,6 мм (2000 р.), максимум спостер!гався в 2010 р.
- 3,8 мм. Сл!д зазначити, що коеф!ц!ент ва-р!аци ознаки був б!льшим пор!вняно з до-вжиною с!м'янки й зм!нювався за роками вщ 8,16 до 15,06%.
Середне значення товщини плоду за роки спостережень також !стотно коливалось, але меншою м!рою пор!вняно з шириною нас!ни-ни - в!д 1,74 мм у 2004 р. до 2,28 мм у 2003 р. Однак оц!нка коефшДента вар!аци св!дчить про досить велик! коливання цього показни-ка за роками: м!н!мальним в!н був у 2007 р.
- 8,85%, максимальним - у 2004 р. - 15,97%.
Ус! морфолог!чн! параметри т!сно пов'я-зан! з масою с!м'янки. Результати ¿1 визначення свщчать, що маса може змшювати-ся за роками в досить широких межах. У 2004 р. спостер!галися найменш! показни-ки (4,4 мг), тод! як максимальне середне значення було в 2007 р. (6,5 мг). Визначення коеф!ц!ента вар!аци свщчить про знач-ну м!нлив!сть ц!е1 ознаки: вш коливався в межах 11,25-29,94%. Це не викликае сум-н!ву, адже м!н!мальне значення за вс! роки зменшувалося до 1,2 мг, максимум становив 8,5 мг. Варто зазначити, що крупне насшня не властиве ехшаце! пурпуров!й. 3а л!тера-турними даними [6], середня маса станови-ла 2,5-3,5 мг. На нашу думку, це поясню-еться наявн!стю партенокаршчних плод!в у зразках. П!д час визначення маси 1000 насшин вщбирають зразки з парти нас!ння, де е частка партенокарп!чних с!м'янок, що призводить до зниження показника. Кр!м того, це може впливати на оц!нку 1хн!х по-с!вних якостей.
У таблиц! 2 наведено багатор!чн! дан! щодо с!м'янок ех!наце1 блщоь Визначення довжи-
Таблиця 1
Морфометричт показники а'м'янок ех1'нацеТ пурпурово!
Роки доопджень Довжина стм'янки , мм Ширина стм'янки мм Товщина стм'янки , мм Maca стм'янки, мг
середнс значения коеф1-цкнт варпацпп, % MÍ и. макс. середнс значения коеф"щкнт варпацпп, % MÍ и. макс. середнс значения коеф"щкнт в а рп а цп Y, % MÍ и. макс. середнс значения коеф"щкнт варпацпп, % MÍ и. макс.
1998 5,42±0,08 7,86 4,8 6,0 2,69±0,06 12,55 2,0 3,5 1,91±0,05 14,05 1,0 2,5 4,85±0,17 19,74 4,0 8,5
1999 5,81±0Д0 9,84 4,7 7,1 2,85±0,07 13,72 1,9 3,7 2,10±0,04 10,88 1,7 2,5 6,00±0,18 16,67 3,5 8,5
2000 4,75±0,09 10,10 1,0 6,0 2,30±0,06 15,06 1,6 3,0 1,84±0,05 15,59 1,3 2,5 5,00±0,27 29,94 3,0 8,0
2001 5,58±0Д1 10,31 4,5 6,8 2,73±0,06 11,87 2,2 3,5 1,97±0,04 10,71 1,5 2,3 5,17±0,14 14,67 4,0 7,5
2002 5,37±0,09 9,63 4,0 6,3 2,44±0,05 11,01 1,8 2,9 1,85±0,04 13,01 1,2 2,2 5,50±0,13 13,29 4,5 7,5
2003 5ДЗ±0,08 8,67 4,0 6,0 2,97±0,04 8,16 2,5 3,5 2,28±0,06 13,92 1,6 3,0 5,88±0,13 12,56 4,5 7,5
2004 4,57±0,07 8,27 4,1 5,5 2,37±0,05 12,35 2,0 3,0 1,74±0,05 15,97 1,2 2,4 4,40±0,18 21,81 1,2 2,4
2005 4,94±0,07 7,26 4,0 5,8 2,55±0,05 11,79 2,0 3,4 2,00±0,05 12,78 1,6 2,5 5,10±0,20 21,29 3,0 8,0
2006 5,09±0,09 10,14 4,4 6,1 2,59±0,05 11,09 2,0 3,0 1,88±0,04 11,38 1,5 2,3 5,53±0,14 13,41 4,5 7,0
2007 6Д6±0,06 5,38 5,5 7,0 2,36±0,04 9,43 2,1 2,8 1,85±0,03 8,85 1,5 2,1 6,50±0,13 11,25 5,0 8,0
2008 5,24±0,09 9,26 4,4 6,5 2,86±0,07 12,92 2,3 3,8 2,12±0,05 12,59 1,7 2,9 5,68±0,16 17,82 4,0 8,0
2009 5,43±0Д0 9,70 4,7 6,5 2,81±0,04 8,57 2,4 3,2 2,06±0,04 11,86 1,5 2,8 5,83±0,23 21,16 3,5 8,5
2010 5,6б±0,09 8,53 4,5 6,8 2,89±0,05 10,31 2,4 3,8 2,10±0,04 10,95 1,6 2,7 5,61±0,21 20,44 4,0 8,5
Таблиця 2
Морфометричт показники а'м'янок ех1'нацеТ бл1*до!
Роки досл1'джень Довжина стм'янки, мм Ширина стм'янки мм Товщина стм'янки , мм Maca стм'янки, мг
середнс значения коеф"щкнт вартац11, % MÍ и. макс. середнс значения коеф"щкнт варпацп1, % MÍ и. макс. середнс значения коеф1-цкнт варпацп1, % MÍ и. макс. середнс значения коеф"щкнт варпацпп, % MÍ и. макс.
2000 5,58±0,06 5,9 4,6 6,1 3,02±0,04 7,35 2,5 3,5 2,37±0,04 8,69 1,7 2,7 7,70±0,16 11,64 5,0 9,0
20011* 5,74±0,11 10,67 4,6 7,0 3,18±0,05 7,83 2,7 3,8 2,31±0,05 11,50 2,0 2,8 6,65±0,27 22,09 3,5 8,5
20012 5,33±0,10 10,42 4,3 6,3 3,12±0,05 8,85 2,5 4,0 2,31±0,05 12,98 1,8 3,5 7,65±0,17 11,91 5,5 9,0
2002 4,57±0,07 8,18 3,8 5,3 2,51±0,07 14,77 2,0 3,9 1,76±0,05 14,04 1,2 2,2 5,65±0,16 15,09 4,0 7,0
2003 4,81±0,07 8,2 4,0 5,5 2,70±0,05 10,79 2,2 3,4 1,98±0,03 9,37 1,6 2,5 6,12±0,26 22,99 3,0 9,0
2004 4,79±0,09 10,65 4,0 5,8 2,77±0,07 13,20 2,2 3,8 2,02±0,04 10,03 1,7 2,4 б,22±0,25 22,12 4,0 9,5
2005 5,04±0,07 8,10 4,5 6,3 2,67±0,07 14,65 1,7 3,6 2,03±0,05 13,19 1,5 2,6 6,67±0,26 21,06 4,0 10,0
20061 4,93±0,08 8,59 4,0 6,0 2,99±0,05 9,91 2,3 3,5 2,08±0,05 12,74 1,6 2,9 6,32±0,21 18,33 4,5 8,5
20062 5,39±0,08 7,76 4,6 6,1 3,21±0,07 12,50 2,5 4,0 2,08±0,03 8,22 1,7 2,4 7,25±0,16 12,25 5,5 9,0
20071 5,22±0,07 7,00 4,5 6,0 3,05±0,06 10,54 2,2 3,8 2,24±0,04 10,13 1,8 2,6 6,43±0,25 21,38 3,0 8,5
20072 4,83±0,06 6,88 4,0 5,3 2,72±0,07 13,90 2,1 3,7 1,83±0,04 12,52 1,5 2,3 6,38±0,27 23,24 4,0 10,0
2008 5,20±0,09 9,63 4,5 6,5 2,76±0,04 8,37 2,2 3,2 2,10±0,04 9,22 1,8 2,5 5,73±0,14 13,50 4,5 7,5
2009 5,15±0,08 8,52 3,8 6,0 3,07±0,05 9,44 2,5 3,5 2,23±0,04 9,79 1,8 2,8 6,80±0,27 21,38 3,0 9,0
2010 5,64±0,09 8,79 5,0 6,7 3,16±0,04 6,72 2,7 3,6 2,29±0,05 11,18 1,8 2,9 6,25±0,28 24,48 3,0 8,5
Приметка:"Вирощування наа'ння в р1'знихагроеколоп'чнихумовах: Жобеляцький район Полтавсько'1 обласп, 2м. Полтава.
ни плодав св1дчить про незначне коливання ще! ознаки: в1д 4,57 мм у 2002 р. до 5,74 мм у 2001 р. Це п:щтверджуе в1дносно невеликий коефшДент вар1аци в межах 5,9-10,67%. М1-шмальна довжина становила 3,8 мм, максимальна - 7,0 мм. Ширина ым'янки в серед-ньому за роки спостережень досягала 2,513,18 мм. При цьому ознака вар1ювала в б1ль-ших межах - в1д 6,72 до 14,77%. У 2005 р. мшмальна ширина становила 1,7 мм, тод1 як максимум спостер1гали в 2001 р. - 4,0 мм, що св:щчить про мшлив1сть ознаки залежно в1д бюлоичних 1 еколопчних чиннишв.
Вим1рювання товщини с1м'янки демон-струе широке коливання ознаки - в1д 1,76 до 2,37 мм. Проте вар1ащя показника в окре-м1 роки була невеликою - у межах 8,2214,04%. У 2002 р. був зареестрований мш1-мум - 1,2 мм, у 2001 р. максимум - 3,5 мм.
Найб1льш вар1абельною ознакою була маса с1м'янки. Незважаючи на те, що серед-ня маса змшювалась в1д 5,65 мг (2002 р.) до 7,70 мг (2000 р.), вар1ащя маси в окре-м1 роки досягала 24,48%. За нашими спо-стереженнями, мш1мальна маса становила
3 мг, максимальна - 10,0 мг. Коливання ознаки е досить ктотними, але 1хня ампл1-туда нижча пор1вняно з ехшацеею пурпуро-вою, де коливання були в межах 1,2-8,5 мг.
Було проведено кореляцшний анал1з па-раметр1в с1м'янок ехшаце! з агрокл1матич-ними показниками п1д час вегетацшного периоду (табл. 3). Значш позитивш кореляци довжини с1м'янки спостер1галися з температурами повггря в червш (г = 0,58) й липш (г = 0,68), маси с1м'янки - з температурами повгтря в серпш (г = 0,56). З опадами заф1к-совано в:1д'емш корелятивш зв'язки: довжини плоду - у липш (г = -0,66), ширини й товщини - у вересш (г = -0,58 1 г = -0,58 в1д-пов!дно). Пдротерм1чний коефшдент (ГТК), який е комплексним показником, що в1до-бражае взаемод1ю опад1в 1 температури, та-кож корелював з метричними параметрами. В1д'емною була корелящя м1ж довжиною плоду й ГТК у липш (г = -0,69), шириною й товщиною с1м'янки у вересш (г = -0,64 та г = -0,56 в1дпов!дно).
Аналоичш розрахунки ми провели для па-раметр1в с1м'янок ехшаце! бл1до1 (табл. 4).
Таблиця 3
Кореляц1*1 М1'ж параметрами с1*м'янок ех1'наце1' пурпурово' з агрокл1'матичними чинниками протягом вегетацИ
о;
и
Темпе
I £
^ ¡=
затура
Опади
ГТК
Кв1-тень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
-0,20 0,21 0,58* 0,68* 0,52 0,19
-0,20 0,25 0,41 0,37 0,09 0,16
-0,17 0,42 0,25 0,20 0,10 0,10
-0,34
0,41
0,41
0,32
0,56*
0,24
-0,03 -0,02 0,19 -0,66* -0,35 0,25
0,35 -0,28 -0,29 -0,27 0,02 0,63*
0,27 -0,41 -0,33 -0,11 0,02 -0,56*
-0,16 -0,05 -0,03 -0,50 -0,08 0,18
-0,05 -0,11 0,11 -0,69* -0,37 0,20
0,41 -0,31 -0,28 -0,29 0,03 -0,64*
0,34 -0,44 -0,32 -0,12 0,02 0,56*
-0,15 -0,14 -0,11 -0,51 -0,11 0,13
Прим1тка: * Достов1'рт кореляц11.
Таблиця 4
Кореляц11 м1'ж параметрами с'м'янок ех1*наце1 бл1'до! з агрокл!*матичними чинниками протягом вегетацИ'
Температура
£ Ш О 1=^
Опади
Маса стм'янки, мг Довжина плоду, мм Ширина плоду, мм Товщина плоду, мм
0,64* 0,10 0,10 0,27
-0,51 -0,50 -0,37 -0,59
-0,28 0,10 0,26 0,26
-0,23 -0,10 -0,27 0,15
-0,21 -0,76* -0,55 -0,81*
-0,47 0,02 0,16 0,31
ГТК
Маса стм'янки, мг Довжина плоду, мм Ширина плоду, мм Товщина плоду, мм Маса стм'янки, мг
0,45 0,03 0,06 0,20 0,38
-0,64* -0,53 -0,39 -0,56 -0,49
0,36 0,05 0,19 0,23 0,40
0,24 -0,09 -0,27 0,13 0,23
-0,59 -0,77* -0,57 -0,81* -0,58
0,20 0,08 0,17 0,36 0,29
Кв1'тень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
0,55 0,06 0,35 0,11 0,48 -0,26
0,16 0,00 0,46 0,19 0,49 -0,12
0,51 -0,08 0,24 0,14 0,31 -0,36
* Достовт'рт кореляц!!.
Маса плоду значною Miporo залежала ввд температури повгтря у KBiTHi (r = 0,64), що, BiporiäHo, пов'язано з активiзацieю весня-ного в1дростання культури та роллю в цьо-му температурного чинника. На це вказу-ють певнi кореляцй, хоч i негстотш, температури в квiтнi з параметрами им'янки. Опади також впливали на параметри плоду, однак розрахунки сввдчать, що щ зв'язки були вiд'eмними. Kiлькiсть oпадiв у серп-нi негативно впливае на довжину им'янки (r = -0,76), товщину плоду (r = -0,81), опади в травш - на масу им'янки (r = -0,64). Для гiдpoтеpмiчнoгo кoефiцieнта характер-ними е зв'язки в сеpпнi з довжиною плоду (r = -0,77) i його товщиною (r = -0,81).
Варто звернути увагу, що опади й ГТК у травш й серпш мають досить велик., хоч i не завжди дoстoвipнi, вiд'eмнi кореляцй' з усiма параметрами плоду. Ми вважаемо, що це св1дчить про бioлoгiчнi oсoбливoстi пере-розпод1лу пластичних речовин навеснi шд час стеблування. За наявнoстi опад1в утво-рюеться бiльша кiлькiсть пагошв, що в май-бутньому призводить до б1льшо'1 кiлькoстi суцвiть i зменшення паpаметpiв плoдiв.
У серпш, коли плоди визpiвають, опади гальмують процеси достигання й зумов-люють poстoвi процеси. Ми неодноразово спостериали «другу хвилю» росту вегета-тивних частин поля дoщiв у серпш. Вщлк пластичних речовин може шшдювати зменшення сiм'янoк.
Висновки. Результата багатopiчних дос-лiджень дали можливмть дoкладнiше вив-чити oсoбливoстi морфологи им'янок ви-дiв ехшаце!', штродукованих в Украшу: ехшаце!' пурпурово'1 (Echinacea purpurea (L.) Moench) та ехшаце!' бл1до1 (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt). Плоди ехшаце'1 блвдо'1 e крупшшими пopiвнянo з ехiнацеeю пур-пуровою за рахунок б1льшо"1 ширини та товщини им'янки. Коливання маси им'янок у ехшаце!' пурпурово'1 е значним - макси-мальне значення може перевищувати мшь мальне майже в им pазiв, тoдi як для ехь наце'1 блвдо'1 маса е стабiльнiшoю ознакою. Встановлено, що агрометеоролопчш умови пiд час вегетаци дoстoвipнo впливають на формування й poзмipи плoдiв. Наведенi осо-бливосп варто враховувати у pазi перегляду системи шслязбирального очищення насш-ня для полшшення його якoстi.
Використана литература
1. Самородов В. Н. Эхинацея в Украине: полувековой опыт интродукции и возделывания / В. Н. Самородов, С. В. Поспелов.
- Полтава : Верстка, 1999. - 52 с.
2. Самородов В. М. Використання вид|'в роду ех1'нацея (Echinacea purpurea Moench) в озелененн' та паркобуд|'вництв1 / В. М. Самородов, С. В. Поспелов // Науково-осв1'тня роль запов1'д-них дендропарк'в УкраТни : матер1'али Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 60-р1'ччю дендропарку Лубенського лкотех-тчного коледжу (11-12 жовтня 2012 р., м. Лубни). - Полтава : Дивосв1'т, 2013. - С. 75-78.
3. Поспелов С. В. Вплив терм1'тв збер1'гання на поа'вт якосл та ф1'тосан1'тарний стан наа'ння окремих вид|'в роду Echinacea Moench / С. В. Поспелов, Н. I. Нечипоренко, Г. Д. Поспелова // Вкник ПолтавськоТ держ. аграрн. академ. - 2011. - № 3.
- С. 23-28.
4. Поспелов С. В. Изучение представителей рода Echinacea Moench в Полтавской государственной аграрной академии / С. В. Поспелов, В. Н. Самородов // Лекарственные растения: фундаментальные и прикладные проблемы : материалы Междунар. науч. конф. (21-22 мая 2013 г., г. Новосибирск).
- Новосибирск, 2013. - С. 90-93.
5. Васфилова Е. С. Сравнительное изучение способов выращивания эхинацеи пурпурной при интродукции на среднем Урале / Е. С. Васфилова, Р. И. Багаутдинова // С эхинацеей в третье тысячелетие : материалы Междунар. науч. конф. (7-11 июля 2003 г., г. Полтава). - Полтава, 2003.
- С. 21-24.
6. Мамонтова Н. П. Репродуктивная способность эхинацеи пурпурной, выращенной из семян различных репродукций / Н. П. Мамонтова // Биол. основы семеноведения и семеноводства интродуцентов : рефераты докладов IV Всесоюз. со-вещ. - Новосибирск : Наука, Сиб. отд., 1974. - С. 69-71.
7. Мамонтова Н. П. Плодоношение эхинацеи пурпурной / Н. П. Мамонтова // Интродукция и акклиматизация растений в Днепропетровском ботаническом саду. - Днепропетровск : Изд-во ДГУ, 1976. - Вып. 3. - С. 33-42.
8. Franke R. Echinacea - influence of cultivation method on yield and content of active principles / R. Franke, R. Schenk // Echinacea Symposium (June 3-5, 1999, Ritz-Carlton). - Kansas City, Mo (USA).
9. Stevens M. Eastern purple coneflower Echinacea purpurea (L.) Moench [Електронний ресурс] / M. Stevens. - Режим доступу : http://plants.usda.gov/plantguide/pdf/cs_ecpu.pdf
10. Васфилова Е. С. Семенная продуктивность и качество семян эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea (L.) Moench) в условиях Южной тайги / Е. С. Васфилова // Вкник ПолтавськоТ' держ. аграрн. акад. - 2006. - № 1. - С. 26-29.
11. Беляева Т. Н. Интродукция Echinacea purpurea cv. 'King' в лесной зоне западной Сибири / Т. Н. Беляева, Р. И. Ле-щук, С. В. Щупова // Ресурсознавство, колекф'онування та охорона б1'ор1'зноматття : матер1'али М1'жнар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-р1'ччю вп'д дня народж. Д. С. 1вашина (5-6 листоп. 2002 р., м. Полтава). - Полтава, 2002. - С. 6467.
12. Деревинская Т. И. Особенности индивидуального развития эхинацеи пурпурной в условиях Одессы / Т. И. Деревинская, Т. В. Крицкая // IV М1'жнар. конф. з мед. ботан. : тези доп. - К., 1997. - С. 196-198.
13. Купенко Н. П. Особенности развития эхинацеи пурпурной при интродукции на Юго-Восток Украины / Н. П. Купенко, Т. П. Кохан, И. Т. Юрченко // Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье : материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. (8-14 сент. 1997 г., г. Алушта). - Симферополь, 1997. - Гл. 1, 2. - С. 118-119.
14. Архипенко Ф. Ех1'нацея: декоративна, ц'люща, поживна / Ф. Архипенко, М. Войтовик, В. Самородов // Агросв1'т УкраТни. - 2000. - № 1-2. - С. 12-13; 15.
15. Меньшова В. О. Пор1'вняльна характеристика морфоло-п'чних особливостей наа'ння характерних представним'в роду Ех1'нацея (Echinacea Moench) / В. О. Меньшова // Вкн. КиТв. нац. ун-ту 1'м. Т. Шевченка. Сер1'я «Б1'олоп'я». - К. : Вид. центр КНУ, 2000. - Вип. 30. - С. 50-51.
№3-4 (28-29) '2015
43
YAK 633.88:581.48
C. B. ÏocneëOB. MopôoMeTpMHecKèe napaMeTpbi ceMAH npeflCTaBMTeëeé pofla Echinacea Moench m mx CBA3b c arpoMeieopoëorMHecKMMM noKaçaTeëAMè // CopTOBèBHeHHA Ta oxopoHa npaB Ha copTè pocnèH. - 2015. - № 3-4 (28-29). - C. 39-44.
Цель. Изучить морфометрические параметры плодов (семянок) эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea (L.) Moench) сорта 'Зирка Мыколы Вавылова' и эхинацеи бледной (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt) сорта 'Красуня Прерий' и определить влияния агрометеорологических факторов на их показатели на основании многолетних данных. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. Установлено, что параметры семянки и её масса у разных видов эхинацеи существенно менялась по годам. При этом показатели ширины и толщины семянки имели большую вариабельность по сравнению с длиной. У эхинацеи пурпурной средняя длина селянки колебалась в диапазоне 4,57-6,16 мм, ширина - 2,30-2,97 мм, толщина - 1,76-2,37 мм, а масса одного плода от 5,65 мг до 7,70 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57-
5,74 mm, 0èpèHa - 2,51-3,18 mm, TonùèHa - 1,76-2,37 mm. Macca oflHoé ceMAHKè cocraB.nfl.na 4,40-6,50 Mr. Y sxMHaöeM 6ëeflHoé flëHHa nnofla cocraB.nfl.na 4,57-5,74 mm, wèpèHa -2,51-3,18 mm, TonùMHa - 1,76-2,37 mm, Macca oflHoro nno-fla - ot 5,65 flo 7,70 Mr. KoppenflôèoHHbrn aHa.M3 noçBo.Më ycTaHoBUTb flocroBepHyo cBA3b arpoK.nMMaTMHecKMX noêa-çaTeneé c napaMeTpaMè nnofloB. BbiBOflbi. Ïo MHoroneTHèM flaHHNM 6binn MçyneHN oco6eHHocrè Mopôonorè ceMAHoK flByx bmaob sxMHaueM, MHTpoflyôèpoBaHHbix b YKpaèHy, mx ocHoBHbe napaMeTpb m Bapèa6enbHocTb npè3HaKoB, cBA3b c arpoKnèMaTMHecKMMè ôaKTopaMè, hto Heo6xoflèMo ynèTbi-BaTb bo BpeMA Bbipa^èBaHèA Kynbrypbi Ha ceMeHa.
KëwneBûe cëOBa: Echinacea purpurea, Echinacea pallida, ceMeHa, MopôoMeTpènecKèe npè3HaKè, neKapcTBeHHbie pac-TeHèA.
UDC 633.88:581.48
S. V. Pospielov. The morphometric parameters of seeds of genus Echinacea Moench representatives and their association with agrometeorological factors // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). - 2015. - No 3-4 (28-29). - P. 39-44.
Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cy-pseLae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of 'Zirka Mykoly Vavylova' cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of 'Krasunia Prerii' cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width - 2,30-2,97 mm, thickness - 1,74-2,28 mm. Weight of
a cypselae made up 4,40-6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57-5,74 mm, width - 2,51-3,18 mm, thickness - 1,76-2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cy-pselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds .
Keywords: Echinacea purpurea, Echinacea pallida, seeds, morphometric parameters, medicinal plants.
Hadiu0ëa 29.09.2015
