Морфологічний аналіз вікових змін судин мікрогемоциркуляторного русла при кадмієвій інтоксикації Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

© Коноваленко С. О.

УДК 616. 24 - 089. 168. 1 - 06. 616. 12 Коноваленко С. О.

М0РФ0Л0Г1ЧНИЙ АНАЛ13 В1К0ВИХ ЗМ1Н СУДИН

М1КР0ГЕМ0ЦИРКУЛЯТ0РН0Г0 РУСЛА ПРИ КАДМ1СВ1Й 1НТ0КСИКАЦ11

ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет ¡M6HÍ I. Я. Горбачевського М03 УкраГни» (м. Тернопшь)

Дана робота е фрагментом НДР «Морфофунк-цюнальы основи адаптацмних процеЫв в серцево-судиннм i травнм системах при артер1альн1й ппер-тензп у великому та малому колах кровооб^у при рiзних корегуючи вливах», № державно! реестраци 0104U004522.

Вступ. Сьогоднiшнe зростання техногенного на-вантаження на довкiлля призводить до збтьшення в ньому кiлькостi хiмiчних речовин та Iхнiх метаболiтiв, як негативно впливають на функцiю та структуру ор-ганiв i систем оргаызму та погiршують перебiг рiз-них патологiй.

Biдомо, що ураження серця i судин е найбтьш розповсюдженими, !м присвяченi чисельнi дослг дження, в яких вказано на значн досягнення в дiа-гностиц^ лiкуваннi та профiлактицi дано! патологи, яка е важливою та актуальною медичною i сощаль-ною проблемою [2, 6, 12]. Водночас варто вказати, що на даний час залишаеться недостатньо вивчений вковий морфогенез серцевого м'яза. Майже вщ-сутн дослiдження, де б вивчалися вс частини серця комплексно та на вЫх рiвнях його структурно! орга-нiзацi! в умовах д^ на оргаызм важких металiв [3].

При тривалм дi! на органiзм ксенобютиюв на сьогоднi не встановленi вiковi особливостi адапта-цiйних та дизадаптацмних процесiв у вiдцiлах мю-карда, не деталiзованi впливи хiмiчних факторiв на морфофункцiональну перебудову артерiального та мiкрогемоциркуляторного русла частин серцевого м'яза [5].

Виходячи iз сказаного, метою даного дослн дження стало морфометричне вивчення та аналiз вiкових змЫ мiкрогемоциркуляторного русла серця при токсичному ураженнк

0б'ект i методи дослщження. Морфолопчни-ми методами вивченi артерi! середнього та дрiбно-го калiбрiв у шлуночках серця 72 бтих щурiв-самцiв, якi були роздiленi на 4 групи. 1-а група включала 16 дослщних тварин вiком 8 мю. (статевозрiлi); 2-а - 22 щурi у вiцi 24 мю. (старi); 3-а група включала 15 дослщних тварин вком 8 мю., яким вводили хлорид кадмю 4-а - 19 щурiв у вМ 24 мiс., яким теж вводили вищевказану хiмiчну речовину. Тварини знаходи-лися в звичайних умовах i рацюы вiварiю. Утриман-ня тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «бвропейсько! конвенци про захист

хребетних тварин, як використовуються для екс-периментiв та шших наукових цiлей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацiональним кон-гресом з бiоетики (Ки!в, 2001).

Евтаназт щурiв здiйснювали кровопусканням в умовах кетамЫового наркозу. Серце розрiзало-ся за методикою Г. Г. Автандтова [1] у модифiкацi,i I. К. бсипово! [7].

Морфометрично в лiвому i правому шлуночках вивчали штрамуральы артерi! дрiбного калiбру (зо-внiшнiй дiаметр 26-50 мкм). При цьому враховува-ли зовнiшнiй (ДЗ) i внутршнм (ДВ) дiаметри судин, товщину меди (ТМ), шдекс Вогенворта (IB) - вщ-ношення площi артерi! до площi !! просв^, висоту ендотелiоцитiв (ВЕ), !х дiаметр (ДЕ), ядерно-цито-плазматичнi вiдношення в ендотелюцитах (ЯЦВЕ), вiдносний об'ем ушкоджених цих клiтин (ВОУЕ) [4]. Вказаы вимiри артерiй проводили на поперечних зрiзах за допомогою гвинтового окуляр^крометра.

З частин серцевого м'яза за загальноприйняти-ми методиками [11] виготовляли мiкропрепарати, якi забарвлювали гематоксилiн-еозином, за ван-Гiзон, Маллорi, Гейденгайном. Отримаы кiлькiснi ве-личини обробляли методом варiацiйно! статистики, рiзниця мiж порiвнювальними показниками визна-чалася за критерieм Стьюдента [9].

Результати дослiджень та Ух обговорення. За допомогою комплексу морфолопчних методiв при тривалiй дм на органiзм бiлих щурiв хлориду кадмт дослiджувалися артерi! дрiбного калiбру у шлуночках серця. Отриманi морфометричы параметри артерiй дрiбного калiбру шлуночюв серця дослiдних моло-дих тварин представлен в таблицi 1. Всестороным аналiзом показаних у данiй таблиц 1 морфоме-тричних характеристик до^джуваних судин вста-новлено, що в умовах даного експерименту вони ютотно змiнювалися. Так, зовнiшнiй дiаметр дослг джуваних судин лiвого шлуночка у молодих тварин при тривалому введены хлориду кадмю збтьшився з (35,90±0,42) до (38,70±0,45) мкм, тобто на 7,8 %. Просвiт артерiй дрiбного калiбру лiвого шлуночка у доогмджуваних умовах експерименту статистич-но достовiрно (p<0,001) зменшився на 38,1 %. При цьому суттево збiльшувалася також товщина меди доотджуваних судин. Так, товщина меди артерм

дpiбнoгo кaлiбpy лiвoгo шлyнoчкa y кoнтpoльниx cпocтepeжeнняx дopiвнювaлa (6,30±0,07) мкм, a y дocлiдниx твapин (11,40±0,12) мкм, тобто дocлi-джyвaний мopфoмeтpичний пapaмeтp cтaтиcтичнo дocтoвipнo (p<0,001) збiльшивcя y 1,8 paзи. Iндeкc Boгeнвopтa apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy лiвoгo шлyнoч-кa y мoлoдиx щypiв-caмцiв пpи тpивaлoмy ввeдeннi дocлiджyвaнoÏ xiмiчнoÏ peчoвини з вимким cтyпe-нeм дocтoвipнocтi (p<0,001) зpic з (235,40±2,70) дo (656,60±7,20), тобто y 2,79 paзи.

Taблиця 1

Mopфoмeтpичнa xapaктepиcтикa apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy шлyнoчкiв cepця мoлoдиx дocлiдниx твapин (M±m)

Пoкaзник Гpyпa cпocтepeжeння

1-a 3-я

ДЗЛШ, мкм 35,90±0,42 38,70±0,45**

ДБЛШ, мкм 24,40±0,27 15,10±0,18***

TMËIil, мкм 6,30±0,07 11,40±0,12***

IBË0, % 235,40±2,70 656,60±7,20***

БЕЛШ, мкм 6,10±0,06 7,20±0,08***

ДЯЛШ, мкм 3,05±0,04 3,93±0,03***

ЯЦБЛШ 0,250±0,003 0,298±0,003***

БОУЕЛШ, % 2,30±0,03 39,8±0,48***

ДЗПШ, мкм 36,90±0,45 39,10±0,48*

ДБПШ, мкм 23,10±0,27 15,70±0,18***

1МПШ, мкм 6,60±0,08 10,20±0,12***

IBПШ, % 255,10±3,0 620,20±7,20***

БЕПШ, мкм 6,08±0,07 6,90±0,06***

ДЯПШ, мкм 3,01±0,03 3,66±0,05***

ЯЦБПШ 0,246±0,003 0,282±0,006**

БОУЕПШ, % 2,20±0,02 31,20±0,48***

Пpимiткa. Зipoчкoю пoзнaчeнi вeличини, щс cтaтиcтичнo дocтo-вipнo вiдpiзняютьcя мiж cсбсю (*-p<0,05; **-p<0,01; ***-p<0,001).

Bиcoтa eндoтeлioцитiв дocлiджyвaниx cyдин y кoнтpoльниx cпocтepeжeнняx дopiвнювaлa (6,10±0,06) мкм, a y дocлiдниx твapин - (7,20±0,08) мкм. Пpи цьoмy ocтaння цифpoвa вeличинa пepeвa-жaлa пoпepeдню нa 18,0 %.

Дiaмeтp ядep eндoтeлioцитiв apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy лiвoгo шлyнoчкa мoлoдиx дocлiдниx твapин дopiвнювaлa (3,93±0,03) мкм i з вимким cтyпeнeм дocтoвipнocтi (p<0,001) 6ули бтьшими (28,8 %) пo-piвнянo з aнaлoгiчним кoнтpoльним (3,05±0,04) мкм пoкaзникoм. Ядepнo-цитoплaзмaтичнi вiднoшeння у дocлiджyвaниx клiтинax в yмoвax змoдeльoвaнoÏ пaтoлoгiÏ (0,298±0,003) i виявилиcя бiльшими вiд кoнтpoльнoгo пoкaзникa нa 19,2 %. Biднocний oб'eм yшкoджeниx eндoтeлioцитiв у дocлiджyвaниx cy^-нax зpic у 17,3 paзи.

Heoбxiднo вкaзaти, щo aнaлoгiчнi мopфoмeтpич-нi пapaмeтpи apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy пpaвoгo шлу-нoчкa в yмoвax дaнoгo eкcпepимeнтy змiнювaлиcя тaк caмo, aлe cтyпiнь Ïx пepeбyдoви був дeщo нищим. Taк, зoвнiшнiй дiaмeтp apтepiÏ дpiбнoгo кaлiбpy

пpaвoгo шлyнoчкa мoлoдиx бiлиx щypiв пщ впливoм xлopидy кaдмiю зpic з (36,90±0,45) дo (39,10±0,48) мкм, тобто нa 5,96 %. Пpи визнaчeнi piзницi мiж нa-вeдeними мopфoмeтpичними пoкaзникaми вcтa-нoвлeнo, щo кoeфiцieнт Cтьюдeнтa дopiвнювaв 3,3. Bнyтpiшнiй дiaмeтp (пpocвiт) дocлiджyвaниx apтepiй з вим^ю дocтoвipнicтю piзницi (p<0,001) змeн-шивcя з (23,10±0,27) дo (15,70±0,18) мкм, тoбтo нa 32,0 %. Toвщинa мeдiÏ apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy пpa-вoгo шлyнoчкa мoлoдиx бiлиx щypiв в дocлiджyвaниx eкcпepимeнтaльниx yмoвax збiльшилacя нa 54,5 %, a ^ero Boгeнвopтa - у 2,43 paзи.

Пpи змoдeльoвaниx yмoвax пaтoлoгiÏ змiнювaли-cя тaкoж пpocтopoвi xapaктepиcтики eндoтeлioцитiв тa Ïx ядep. Taк, виcoтa eндoтeлioцитiв зpocлa з ви-^ким cтyпeнeм дocтoвipнocтi (p<0,001) нa 13,48 %, a дiaмeтp Ïx ядep нa 21,5 % (p<0,001, пopiвнянo з кoнтpoльним пoкaзникoм). Icтoтнo змiнювaлиcя пpи цьoмy ядepнo-цитoплaзмaтичнi вiднoшeння y дocлi-джyвaниx клiтинax. Taк, нaзвaний мopфoмeтpичний пapaмeтp eндoтeлioцитiв apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy пpaвoгo шлyнoчкa мoлoдиx iнтaктниx твapин дopiв-нювaв 0,246±0,003, a y дocлiдниx cпocтepeжeнняx - 0,282±0,006. Bиcoким тaкoж виявивcя вiднocний oб'eм yшкoджeниx eндoтeлioцитiв apтepiй дpiбнo-ra кaлiбpy пpaвoгo шлyнoчкa мoлoдиx дocлiдниx твapин пpи дiÏ нa Ïx opгaнiзм xлopидy кaдмiю. Пpи цьoмy дaний мopфoмeтpичний пoкaзник збiльшивcя y 14,18 paзи пopiвнянo з кoнтpoльними вeличинaми.

У cтapиx дocлiдниx твapин мopфoмeтpичнi пa-paмeтpи apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy лiвoгo тa пpaвo-ra шлyнoчкiв виявилиcя змiнeними y бшыхюму сту-пeнi пopiвнянo з мoлoдими дocлiдними твapинaми. Taк, зoвнiшнiй дiaмeтp вкaзaниx cyдин з виcoкoю дocтoвipнoю (p<0,01) зpic з (37,50±0,45) мкм дo (40,70±0,48) мкм. Знaйдeнe зб^ьнюння нaвeдe-ниx мopфoмeтpичниx пapaмeтpiв пpи цьoмy cпaлo 8,5 %. Bнyтpiшнiй дiaмeтp (пpocвiт) дocлiджyвaниx apтepiй пpи цьoмy cтaтиcтичнo дocтoвipнo змeн-шивcя нa 41,3 %. Пpи цьoмy тoвщинa мeдiÏ вкaзaниx cyдин зpocлa нa 84,0 %, a ^eœ Boгeнвopтa - y 3,4 paзи.

Bиcoтa eндoтeлioцитiв apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy лiвoгo шлyнoчкa cтapиx бiлиx щypiв-caмцiв пiд впли-вoм кceнoбioтикiв зpocлa з дocтoвipнoю piзницeю (p<0,001) з (5,55±0,06) дo (6,80±0,08) мкм, тoбтo нa 22,5 %. Дiaмeтpи ядep дocлiджyвaниx клiтин y кoнтp-oльниx cпocтepeжeнняx дopiвнювaли (2,80±0,03) мкм, a y дocлiдниx твapин (3,82±0,05) мкм. Ocтaннiй мopфoмeтpичний пapaмeтp з дocтoвipнoю piзницeю (p<0,01) збiльшивcя нa 36,4 %. У змoдeльoвaниx eкcпepимeнтaльниx yмoвax дocтoвipнo (p<0,001) змiнювaлиcя ядepнo-цитoплaзмaтичнi вiднoшeння y дocлiджyвaниx клiтинax. Пpи цьoмy нaзвaний мop-фoмeтpичний пapaмeтp збiльшивcя з 0,252±0,002 дo 0,316±0,003. Bиявлeнe збiльшeння cклaлo 25,3 %. Biднocний oб'eм yшкoджeниx eндoтeлioцитiв пpи цьoмy зpic y 20,4 paзи.

Aнaлiзoм мopфoмeтpичниx пapaмeтpiв дpiбниx apтepiй, пpeдcтaвлeниx y тaблицi 2, вcтaнoвлeнo, щo дocлiджyвaнi cyдини пpи дiÏ нa opгaнiзм cтapиx

щypiв xлopидy кaдмiю тaкoж виpaжeнo cтpyктypнo змiнювaлиcя. Пpи цьoмy вcтaнoвлeнo, щo зoвнiш-нiй дiaмeтp apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy пpaвoгo шлу-нoчкa y змoдeльoвaниx пaтoлoгiчниx yмoвax зpoc-тaв з (37,80±0,42) дo (40,20±0,51) мкм, тoбтo нa 6,3 %. Bнyтpiшнiй дiaмeтp (пpocвiт) дocлiджyвaниx cyдин вкaзaнoÏ чacтини мioкapдa пpи цьoмy змeн-шивcя з (21,60±0,24) мкм дo (13,80±0,15) мкм. Пpи цьoмy ocтaннiй мopфoмeтpичний пapaмeтp виявив-cя змeншeним нa 36,1 % пopiвнянo з aнaлoгiчним кoнтpoльним пoкaзникoм.

Toвщинa мeдiÏ дocлiджyвaниx cyдин виявилacя збiльшeнoю нa 63,5 %, a ^eic Boгeнвopтa - y 2,77 paзи.

Taблиця 2

Mopфoмeтpичнa xapaктepиcтикa apтepiй дpiбнoгo кaлiбpy шлyнoчкiв cepця cтapиx дocлiдниx твapин (M±m)

Пoкaзник Гpyпa опoотepeжeння

2-a 4-a

ДЗЛШ, мкм 37,50±0,45 40,70±0,48**

ДBЛШ, мкм 21,30±0,24 12,50±0,15***

TMЛШ, мкм 6,90±0,08 12,70±0,15***

IBЛШ, % 309,90±3,60 1060,10±12,3***

BEЛШ, мкм 5,55±0,06 6,80±0,08***

ДЯЛШ, мкм 2,80±0,03 3,82±0,05***

ЯЦBЛШ 0,252±0,002 0,316±0,003***

BOУEЛШ, % 4,20±0,05 85,90±0,72***

ДЗПШ, мкм 37,80±0,42 40,20±0,51*

ДBПШ,мкм 21,60±0,24 13,80±0,15***

TMrilil, мкм 6,85±0,08 11,20±0,12***

IBПШ, % 306,20±3,60 848,60±9,3***

BEПШ, мкм 5,70±0,06 6,60±0,09***

ДЯПШ, мкм 2,85±0,03 3,62±0,04***

ЯЦBПШ 0,250±0,003 0,302±0,004***

BOУEПШ, % 2,90±0,03 54,50±0,66***

Пpимiткa: Зipoчкoю пoзнaчeнi вeличини, щo cтaтиcтичнo дocтoвipнo вiдpiзняютьcя мiж coбoю (*-p<0,05; **-p<0,01; ***-p<0,001).

B yмoвax змoдeльoвaнoÏ пaтoлoгiÏ cтpyктypнoÏ пepeбyдoви зaзнaвaли тaкoж eндoтeлioцити apтe-piй дpiбнoгo кaлiбpy пpaвoгo шлyнoчкa. Пpи цьoмy виcoтa eндoтeлioцитiв дocлiджyвaниx cyдин cra-тиcтичнo дocтoвipнo (p<0,001) зpocлa нa 15,78 %, a дiaмeтp Ïx ядep - 27,0 %. Пpи виявлeниx диcпpoпop-цiйниx збiльшeнняx мopфoмeтpичниx xapaктepиcтик цитoплaзми i ядepнoÏ cyбcтaнцiÏ cyттeвo (p<0,01) пopyшyвaлиcя ядepнo-цитoплaзмaтичнi вiднoшeн-ня в eндoтeлioцитax. B дaниx eкcпepимeнтaльниx yмoвax нaзвaний мopфoмeтpичний пapaмeтp дo-cлiджyвaниx кJliтин збiльшивcя нa 20,8 %, щo втазу-вaлo нa icтoтнe пopyшeння кJliтиннoгo cтpyктypнoгo гoмeocтaзy. Tpивaлe ввeдeння в opгaнiзм дocлiдниx твapин xлopидy кaдмiю пpизвoдилo дo виpaжeнoгo зpocтaння пoшкoджeниx eндoтeлioцитiв y apтepiяx дpiбнoгo кaлiбpy пpaвoгo шлyнoчкa, щo ^A^ep^y-вaлocя динaмiкoю вiднocнoгo oб'eмy пoшкoджeниx eндoтeлioцитiв [8, 10]. Пpи цьoмy вкaзaний мopфo-мeтpичний пapaмeтp збiльшивcя y 18,8 paзи. Heoб-xiднo тaкoж зaзнaчити, щo y лiвoмy шлyнoчкy вiднoc-ний oб'eм пoшкoджeниx eндoтeлioцитiв y apтepiяx дpiбнoгo кaлiбpy дoмiнyвaв (85,90±0,72) % пopiв-нянo з aнaлoгiчним пoкaзникoм пpaвoгo шлyнoчкa (54,50±0,66) % i cтaтиcтичнo дocтoвipнo (p<0,01) вiд ньoгo вiдpiзнявcя.

Bиcнoвки. Oтpимaнi тa пpoaнaлiзoвaнi дaнi cвiд-чaть, щo пpи тpивaлiй дiÏ нa opгaнiзм xлopидy гад-мiю виpaжeнoÏ cтpyктypнoÏ пepeбyдoви зaзнaють apтepiÏ шлyнoчкiв cepця. Пpи цьoмy збiльшyeтьcя Ïx зoвнiшнiй дiaмeтp, тoвщинa мeдiÏ, iндeкc Boгeнвop-тa, тa виpaжeнo звyжyeтьcя пpocвiт, щo пpизвoдить дo знижeння Ïx пpoпycкнoÏ здaтнocтi тa пoгipшeння кpoвoпocтaчaння opгaнa. Знaйдeнa cтpyктypнa пe-peбyдoвa apтepiй шлyнoчкiв y змoдeльoвaниx пaтa-лoгiчниx yмoвax дoмiнyвaлa y cyдинax дpiбнoгo галг 6pó лiвoгo шлyнoчкa тa y дocлiдниx твapин cтapшoÏ вiкoвoÏ гpyпи.

Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь. дaльшe вcecтopoннe дocлiджeння вiкoвoÏ ^pyicryp-нoÏ пepeбyдoви вiнцeвиx apтepiй cepцeвoгo м'язa пpи тoкcичниx ypaжeнняx дoзвoлить cyттeвo пoкpa-щити дiaгнocтикy, пpoфiлaктикy тa Ïx кopeкцiю.

Лiтepaтypa

1. Aвтaндилoв Г. Г. Ocнoвы кoличecтвeннoй пaтoлoгичecкoй aнaтoмии I Г. Г. Aвтaндилoв. - M.: Meдицинa, 2002. - 240 c.

2. Áern Д. I. Пopiвняльний aнaлiз чacтoти дeякиx чинникiв pизикy щoдo poзвиткy cepцeвo-cyдинниx xвopoб y пaцieнтiв мoлoдoгo тa зpiлoгo вiкy, кoтpi пepeнecли iнфapкт мioкapдa I Д. I. Áern II Cepцe i оудини. - КиУв. - 2006. - №1(13). -C. 34-38.

3. Boлoшин I. M. Oцiнкa впливу вaжкиx мeтaлiв нa cтaн здopoв'я людeй I I. M. Boлoшин II Cyчacнa eкoлoгiя i eкoлoгiчнa пaтoлoгiя людини. - Львiв: Б. I., 2007. - C. 10-12.

4. П-штю! M. C. Biкoвi ocoбливocтi peмoдeлювaння мiкpoгeмoциpкyлятopнoгo pycлa чacтин cepцeвoгo м'язa пpи ypaœe^ няx xiмiчними фaктopaми I M. C. П-шток, A. M. Пpишляк, C. O. Koнoвaлeнкo II Mopфoлoгiчнi acпeкти мiкpoциpкyляцiÏ в нopмi тa пaтoлoгiÏ: нayкoвo-пpaктичнa кoнфepeнцiя, 17-18 чepвня 2011 p.: мaтepiaли юнф. - Tepнoпiль: Укpмeдкнигa, 2011. - C. 54-56.

5. Жугов^кий Я. З. Eкcпepимeнтaльнa мoдeль вивчeння пaтoгeнeзy ypaжeнь мiкpoциpкyлятopнoгo pycлa мioкapдa пiд впливoм нiтpaтy овинцю I Я. З. Жугав^кий II Maтepiaли нayк. -пpaк. кoнфepeнцiÏ з мiжнapoднoю yчacтю "Cyчaонi Nie-тoди нayкoвиx дocлiджeнь в мopфoлoгiÏ тa пaтoлoгiÏ". - Mиpгopoд; Пoлтaвa, 2003. - T. 2. - C. 66-67.

6. Зepбинo Д. Д. Cиcтeмнaя тeopия этиoлoгии и poзвития caмыx pacпpocтpaнeнныx зaбoлeвaний cocyдoв I Д. Д. Зepби-нo II Cepцe i оудини. - KиÏв. - 2011. - № 2(34). - C. 6-11.

7. Ecипoвa И. K. Пaтoлoгичecкaя aнaтoмия лeгкиx I И. K. Ecипoвa. - M.: Meдицинa, 2000. - 268 c.

8. Коркушко О. В. Возрастные особенности функционального состояния эндотелия микрососудов / О. В. Коркушко,

B. Ю. Лишневская, Г. В. Дужак // Кровооб1г та гемостаз. - 2007. - № 4. - С. 5-10.

9. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях Ехсе11 / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич. - К.: Морион, 2001. - 410 с.

10. Соловьева Н. А. Изменения эндотелиальных клеток, предшествующие образованию эрозий интимы коронарных артерий и аорты, при артеросклерозе человека / Н. А. Соловьева, А. И. Лысенко // Архив патологии. - 2010. - № 3. -

C.19-27.

11. Сорочинников А. Г. Гистологическая и микроекопическая техника / А. Г. Сорочинников, А. Е. Доросевич. - М.: Медицина, 1997. - 448 с.

12. Фальковский И. В. О некоторых количественных закономерностях старения нормального сердца человека / И. В. Фальковский, В. И. Бураковский, В. А. Арутюнова // Морфология и морфометрия сердца в норме и при врожденных пороках. - М.: Наука, 2000. - С. 32-38.

УДК 616. 24 - 089. 168. 1 - 06. 616. 12

М0РФ0Л0Г1ЧНИЙ АНАЛ13 В1К0ВИХ ЗМ1Н СУДИН М1КР0ГЕМ0ЦИРКУЛЯТ0РН0Г0 РУСЛА ПРИ КАДМ1€В1Й 1НТ0КСИКАЦП

Коноваленко С. 0.

Резюме. Сьогодышне зростання техногенного навантаження на довюлля призводить до збтьшення в ньому ктькост х1м1чних речовин та '¡хых метаболтв, як негативно впливають на функц1ю та структуру орга-ыв \ систем оргаызму та попршують переб1г р1зних патолопй.

Вщомо, що ураження серця \ судин е найбтьш розповсюдженими, 1м присвячен чисельн доотдження, в яких вказано на значн досягнення в д1агностиц1, л1куванн1 та профшактиц дано! патологи, яка е важливою та актуальною медичною \ соц1альною проблемою. Необхщно вказати, що на даний час залишаеться недо-статньо вивчен змЫи артер1ального русла мюкарда при дм на оргаызм х1м1чних фактор1в у вковому аспект!. Майже вщсуты доотдження, де б вивчалися вков1 структуры змЫи вшцевих артерм камер серця пщ впли-вом хлориду кадмю

Встановлено, що при тривалм дм на оргаызм тварин хлориду кадм1ю виражено! структурно! перебудови зазнають артерп шлуночюв серця. При цьому збтьшуеться !х зовышнм д1аметр (у молодих тварин на 7,8 %, а у старих на 8,5 % ), товщина меди (у молодих тварин збтьшилася на 80 %, а у старих на 84,0 % ), ¡ндекс Вогенворта (у молодих тварин зрю у 2,79 рази, а у старих - у 3,4 рази ), та виражено звужуеться просв1т (у молодих тварин на 38,1 %, а у старих на 41,3 % ), що призводить до зниження !х пропускно! здатност та попршення кровопостачання органа. Знайдена структурна перебудова артерм шлуночюв у змодельованих патолопчних умовах домЫувала у судинах др1бного кал1бру л1вого шлуночка та у дослщних тварин старшо! в1ково! групи.

Подальше усесторонне досл1дження в1ково! структурно! перебудови вЫцевих артер1й серцевого м'яза при токсичних ураженнях дозволить суттево покращити д1агностику, проф1лактику та !х корекц1ю.

Ключов1 слова: артер1! серця, хлорид кадм1ю, статевозр1л1 та стар! бш1 щур1.

УДК 616. 24 - 089. 168. 1 - 06. 616. 12

М0РФ0Л0ГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ В03РАСТНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ С0СУД0В ГЕМ0МИКР0ЦИРКУЛЯ-Т0РН0Г0 РУСЛА ПРИ КАДМИЕВ0Й ИНТ0КСИКАЦИИ

Коноваленко С. А.

Резюме. Сегодняшний рост техногенной нагрузки на окружающую среду приводит к увеличению в ней количества химических веществ и их метаболитов, которые негативно влияют на функцию и структуру органов и систем организма и ухудшают течение различных патологий.

Известно, что поражение сердца и сосудов являются наиболее распространенными, им посвящены многочисленные исследования, в которых указано на значительные достижения в диагностике, лечении и профилактике данной патологии, которая является важной и актуальной медицинской и социальной проблемой. Необходимо указать, что в настоящее время остается недостаточно изучены изменения артериального русла миокарда при действии на организм химических факторов в возрастном аспекте. Почти отсутствуют исследования, где бы изучались возрастные структурные изменения венечных артерий камер сердца под влиянием хлорида кадмия.

Установлено, что при длительном воздействии на организм животных хлорида кадмия выраженной структурной перестройки испытывают артерии желудочков сердца. При этом увеличивается их внешний диаметр (у молодых животных на 7,8 %, а в старых на 8,5 %), толщина медии (у молодых животных увеличилась на 80 %, а в старых на 84,0 %), индекс Вогенворта (у молодых животных вырос в 2,79 раза, а в старых - в 3,4 раза), и выражено сужается просвет (у молодых животных на 38,1 %, а в старых на 41,3 %), что приводит к снижению их пропускной способности и ухудшению кровоснабжения органа. Найдена структурная перестройка артерий желудочков в смоделированных патологических условиях доминировала в сосудах мелкого калибра левого желудочка и у подопытных животных старшей возрастной группы .

Дальнейшее всестороннее исследование возрастной структурной перестройки венечных артерий сердечной мышцы при токсических поражениях позволит существенно улучшить диагностику, профилактику и их коррекцию.

Ключевые слова: артерии сердца, хлорид кадмия, половозрелые и старые белые крысы.

UDC 616. 24 - 089. 168. 1 - 06. 616. 12

Morphological Analysis of Age-Related Changes in Microcirculation under the Conditions of Cadmium Intoxication

Konovalenko S. A.

Abstract. The current rise of anthropogenic impact on the environment leads to increasing of chemical substances and their metabolites there, which adversely affect the function and structure of organs and systems of the body and worsen the various pathologies.

It is well known that the diseases of heart and blood vessels are the most common, they are learned in numerous studies that have shown the significant advances in diagnosis, treatment and prevention of this diseases, which are an important and urgent medical and social problem. It is necessary to indicate that nowadays the changes in microcirculation under the conditions of chemical factors' influences to the organism are not learned in the age aspect. Short amount of studies have investigated age related structural changes in the coronary arteries of the heart chambers under the influence of cadmium chloride.

The arteries of medium and small caliber were inspected using morphological methods in 72 white male-rats, which were divided into 4 groups.

The first group included 16 experimental animals at the age of 8 months (mature animals); the second - 22 rats at the age of 24 months (old); the third group included 15 experimental animals at the age of 8 months, which were administered cadmium chloride; 4th group included 19 rats at the age of 24 months, which were also administered the chemical, indicated above. The animals stayed in general conditions and ration, common for animals, which stay in vivarium. The euthanasia of animals was performed by exsanguination under ketamine anesthesia. Intramural small-caliber arteries of left and right ventricles were studied using microscopic and morphometric methods of investigation.

It is found, that under the conditions of prolonged exposure of cadmium chloride on the animals leads to severe structural adjustment of arteries of heart ventricles. It is observed the increasing of their external diameter (in young animals by 7. 8 % and by 8. 5 % - in old animals) , the thickness of the media (in young animals it increased by 80 % and in old animals - by 84. 0 %), the increasing of Vogenvort index (in young animals by 2. 79 times, and in old animals - by 3. 4 times) and expressing of narrowing (in young animals by 38. 1 % and in old animals - by 41. 3 %), which leads to a reduction of capacity and deterioration of blood supply to the organ. The observed restructuring of arteries under the modeled pathological conditions prevailed in small caliber vessels of the left ventricle and in experimental animals of old age group.

Further comprehensive study of age related structural adjustment of the coronary arteries of the heart muscle under the toxic injury will significantly improve their diagnosis, prevention and correction.

Key words: arteries of the heart, cadmium chloride, mature and old white rats.

Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.

Стаття надшшла 4. 04. 2014 р.