CC BY
24
УДК 616.5-008-02:618.11.089.87]-08
Морфолопчш особливост шюри жшок з постоварiектомiчним синдромом при використанш комплексно! терапи
Мазорчук Н.Б.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М. I. Шрогова
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОЖИ ЖЕНЩИН С ПОСТОВАРИЭКТОМИ-ЧЕСКИМ СИНДРОМОМ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ Мазорчук Н.Б.
Приведены результаты электронно-микроскопического исследования кожи у женщин с постовариэктоми-ческим синдромом при использовании комплексной терапии.
SKIN MORPHOLOGICAL FEATURES OF WOMEN WITH THE POSTOVARIECTOMIC SYNDROME WHILE USING THE COMPLEX THERAPY Mazorchuk N.B.
The results of electronic microscopy of skin of women with postovariectomic syndrome while using the complex therapy are presented.
Вщомо, що шюра та слизовi оболонки е естрогензалежними тканинами, оскшьки як власне щ тканини, так i !х похщш мютять специфiчнi рецептори до естрогешв. Тому ос-таннiм часом вважають, що видимi ознаки старiння шкiри зумовленi нестачею саме жшо-чих статевих гормошв: це призводить передусiм до порушення обмiну колагену, наслiдком чого е зниження еластичностi шкiри та поява змор-шок. Особливо чiтко проявляеться гормональ-ний дисбаланс у жшок, яким була проведена оварiектомiя. Змши шкiри, що виникають при естрогендефщитних станах, до яких належать, зокрема, постоварiектомiчний синдром, е не лише косметичним дефектом, а й часто - спри-ятливим фоном для розвитку рiзноманiтноl шюрно! патологи.
Досить часто в гшеколопчнш та ендокрино-логiчнiй практицi вирiшують проблему нестачi естрогенiв призначенням замюно! гормоно-терапи, яка вiдновлюе гормональний баланс та позитивно впливае на рiзнi системи та орга-ни жiночого оргашзму, а також на стан шюри та волосся. Водночас, попри юнування велико! кiлькостi сучасних препаратiв замюно! гормонально! терапi!, багато жшок не готовi вико-ристовувати !х з метою полiпшення естетичних характеристик шюри. Широке застосування
для розв'язання дано! проблеми знайшли фгго-естрогени - речовини рослинного походження, дiя яких на оргашзм людини схожа до ди статевих гормошв. Численш дослiдження показали, що фтоестрогени пiдвищують пружнiсть шю-ри, уповшьнюють !! старiння. Фiтоестрогени здатнi активiзувати рецептори мембран клiтин шкiри, як i власнi естрогени, стимулювати про-лiферативнi процеси в епiдермiсi, посилювати процеси утворення колагену та фiбронектину, не справляючи при тому побiчних ефектiв.
Метою дослiдження було дослщити морфо-логiчнi особливостi шкiри жшок з постоварiек-томiчним синдромом шд впливом комплексно! терапi!, що включала Ктмадинон, Епадол,
Магне В,.
6
При морфологiчному дослiдженнi шкiри у вiдносно здорових жшок нами було виявлено, що структура !! була звичайною i представлена ешдермюом, в якому прослщжувалися п'ять шарiв епiтелiю, та дермою. Ештелш був представлений у вигщщ базального шару, який кон-тактуе з базальною мембраною з ч^ко сформо-ваними ядрами та цитоплазмою цилiндрично! форми. Основною особливютю цих клiтин було те, що вони були насичеш вiльними рибосомами та полiрибосомами.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2010
Мазорчук Н.Б. МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ШК1РИ Ж1НОК З ПОСТОВАР1ЕКТОМ1ЧНИМ СИНДРОМОМ.
Наступний шар ешдермюу представлений шиповатими кл^инами нерiвноl форми, з добре контурованими ядрами; межi 1'х вiддiленi вузь-кими просторами або переплетеними вузькими вщростками i мали шипувату структуру. 1х цитоплазма була насиченою фшаментами.
Клiтини зернистого шару представленi кити-нами ромбовидно!' форми, якi щшьно прилягали одна до одно!'; 1'х цитоплазма була виповнена гранулами, як добре сприймали гематоксилiн, утворюючи сполуки - кератопалш. При цьому структура ядра залишалась звичайно1' форми. Наступний шар представлений вузькою однородною смужкою. Клiтини були сплющеними i видовженими (Рис. 2).
Роговий шар ештелш представлений кл^и-нами, в яких зникають ядро i цитоплазматичш органели; при цьому залишаються збережени-ми десмосомальнi контакти.
Рисунок 1. Субмжроскотчна оргашзащя етдермю-цита остистого шару етдермшу тюри в норм1. X 7000.
При вивченнi електронно-мжроскотчно1' оргашзащ1' клiтини ми виявили округло-оваль-не ядро, в якому мютиться велике ядерце. Цитоплазма клггини насичена органелами. Чiтко проявляються десмосомальш контакти.
Для глибшого аналiзу структурних елемен^в шкiри було проведено електронно-мкроскошч-не дослiдження. При цих дослщженнях в струк-турi колагену спостеркались паралельно роз-мiщенi фiбрили. Колагеновi фiбрили утворюва-ли пучки, як з'еднувались мiж собою фшамен-тами. Поряд з колагеновими волокнами в дермi спостеркалась значна кiлькiсть еластичних волокон; особливо багато 1'х було в сггчастому шарi навколо волосяних фолкул, сальних i по-тових залоз. Еластичнi волокна були представ-ленi цилiндричними, плоскими i листоподiбни-ми формами. Ретикулярнi волокна розмщува-1-2 2010 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
лись на межi мiж ешдермюом та дермою в зонi субешдермального сплетення, а також навколо потових i сальних залоз. Основна аморфна ре-човина представлена у виглядi гелю або золю i була присутньою в уЫх шарах дерми, але пере-важала в сосочковому шарь
Фiбробласти були представленi великими клггинами з нерiвними контурами та великим ядром, в якому виявлялись одне або два ядерця. Цитоплазма була насичена мiтохондрiями; поряд з цим був добре розвинений пластинчастий комплекс i гранулярна ендоплазматична отка.
В окремих полях зору траплялися поодинок гютюцити вщростково'1 форми з великою кшь-юстю мжроворсинок; в 1'х цитоплазмi виявляв-ся великий пластинчастий комплекс. Ядро роз-мщувалось ексцентрично i мiстило одне або два ядерця. Також зустрiчалися тучш клiтини, або лаброцити, яю розмiщувались у верхнiх вiд-дшах дерми навколо капiлярiв i мютили велику кiлькiсть гранул.
Сосочковий шар дерми був представлений чисельними тонкими пучками колагенових волокон, розмщених у рiзних напрямках у ви-глядi сiточки. Еластичний каркас сосочкового шару утворений довгими тонкими волокнами. Тут же, гютолопчно, виявлялися капшяри та посткапiлярнi венули; електронно-мiкроскопiч-но вони складалися з ендотелiальних кл^ин, розташованих на базальнiй мембранi.
Електронно-мжроскошчне дослiдження епi-телiального шару шюри показало, що фiзiоло-гiчна регенеращя епiтелiю супроводжуеться порушенням взаемозв'язкiв мiж клiтинами та 1'х внутрiшньо цитоплазматичною дезоргашза-цiею. Кожна лусочка рогового шару, електрон-но-мiкроскопiчно, оточена одношаровою обо-лонкою i виповнена кератиновими фiбрилами та аморфним електронно-щiльним матерiалом. Бiльшiсть фiбрил лежать в однш площинi, орiен-тованi вони по довжиш лусочки i не прикршлеш до плазмолеми, а iншi розмщуються пiд тим же нахилом. У верхшх вiддiлах рогового шару ке-ратиновi фiбрили заповнюють весь внутршнш простiр лусочки, а в нижшх вiддiлах вони лежать рихло. Лусочки з рихлим розмщенням ке-ратинових фiбрил формують особливу зону, яка складаеться з кшькох рядiв клiтин. В окремих лусочках, що примикають до кл™н зернистого шару , мiж пучками кератинових фiбрил лежать тонофiбрилярно-кератогiалiновi маси i залиш-ки мiтохондрiй. За своею локалiзацiею ця зона вiдповiдае блискучому шару. Роговi лусочки
з'еднуються мiж собою за допомогою взаемо проникаючих вироспв плазмолеми та орогов> лими десмосомами.
Спостерiгалися щiльно розташоваш епi-дермоцити базального та остистого шару на добре структурованiй базальнiй мембраш та округло-овальнi ядра тонофiламентiв та тоно-фiбрил, чiтких мiжклiтинних контакпв.
Зернистий шар був представлений одним або двома рядами клiтин, ядра яких були пол> морфними, округло! та овально! форми. Окремi ядра були сильно витягнутими, з неч^кими контурами ядерно! мембрани i масивним виходом ядерного вмiсту в цитоплазму. Iнодi спостер> гались лише залишки ядер. Кiлькiсть мггохон-дрш та !х розмiри в клиинах зернистого шару були незначними, !х матрикс був розрiджений i утворював нечисленш кристи. Характерною особливiстю зернистих клггин була наявнiсть у цитоплазмi кератино-гiалiнових мас, асоцшо-ваних з пучками тонофiбрил (тонофiбрилярнi-кератиногiалiновi) комплекси, часто оточених скупченням нукле!но-проте!дних гранул i рибосом.
Було проведене пстолопчне та електронно-мiкроскопiчне дослiдження шюри завушно! дiлянки у жiнок вшом 35-45 рокiв при посто-варiектомiчному синдромi
У жiнок, яким була проведена операщя з приводу екстирпаци матки з додатками i якi мали прояви постоварiектомiчного синдрому, при до-слiдженнi структури шюри були виявленi такi вiдхилення вщ норми.
Секреторний вiддiл був оточений слабовас-куляризованою стромою з множинною кшьюс-тю капiлярiв. У цитоплазмi секреторних клiтин мiкроскопiчно спостерiгалась мала кшьюсть лiпiдних гранул.
При електронно-мшроскошчному досл> дженнi в структурi колагену спостерпались паралельно розмiщенi фiбрили. Колагеновi фiб-рили утворювали пучки, яю з'еднувались мiж собою фiламентами. Поряд iз колагеновими волокнами, в дермi спостерiгалась значна кшь-кiсть колагенових волокон; особливо багато !х в сггчастому шарi навколо волосяних фолшушв, сальних i потових залоз. Еластичш волокна були представленi цилiндричними, плоскими i листоподiбними формами. Колагенiзацiя рети-кулярних волокон: волокна розмiщувались на меж1 мiж епiдермiсом та дермою в зош субепi-дермального сплетення, а також навколо пото-вих i сальних залоз. Основна аморфна речовина представлена у вшгщщ гелю або золю, i була присутньою в усiх шарах дерми, але переважа-ла в сосочковому шарi.
Фiбробласти були представленi у виглядi великих витягнутих клiтин з нерiвними контура-
ми та великим ядром , в якому виявлялись одне або два ядерця. Цитоплазма була насичена мгго-хондрiями, поряд iз цим був добре розвинений пластинчастий комплекс i гранулярна ендоплаз-матична сiтка.
Гiстiоцити мали вiдростковi форму i мiстили велику кшьюстю мiкроворсинок. В !х цитоплаз-мi виявлявся великий пластинчастий комплекс, ексцентрично розмiщене ядро з одним або двома ядерцями. Лаброцити розмiщувались у верхшх вiддiлах дерми, переважно навколо капiлярiв.
Сосочковий шар дерми був представлений чисельними тонкими пучками колагенових волокон, розмiщених у рiзних напрямках у виг-лядi сггочки. Еластичний каркас сосочкового шару утворений довгими тонкими волокнами. Тут же, пстолопчно, виявлялися капiляри та посткашлярш венули; електронно-мшроскошч-но вони складалися з ендотелiальних клiтин, розташованих на базальнш мембранi.
При електронно-мiкроскопiчному дослщ-ження епiтелiального шару шкiри було виявле-но, що в роговому шарi епiдермiсу мало мiсце порушення взаемозв'язкiв мiж клiтинами та !х внутрiшньоцитоплазматичною дезоргашза-цiею. Кожна лусочка рогового шару , електрон-но-мшроскошчно, була оточена одношаровою оболонкою i виповнена кератиновими фiбрила-ми та аморфним електронно-щшьним матерiа-лом. Бшьшють фiбрил лежали в однiй площиш i були орiентованими по довжиш лусочки, не прикрiпленi до плазмолеми. У верхшх вщдшах рогового шару кератиновi фiбрили заповнюва-ли весь внутршнш простiр лусочки, а в нижшх вiддiлах вони лежали рихло. В окремих лусоч-ках, яю примикали до клiтин зернистого шару, мiж пучками кератинових фiбрил лежали то-нофiбрилярно-кератогiалiновi маси i залишки мтохондрш, що вiдображало зону блискучого шару. Роговi лусочки рихло з'еднувалися мiж собою за допомогою взаемо проникаючих ви-ростiв плазмолеми та зроговшими десмосома-ми.
Епiдермоцити базального та остистого шару (Рис. 1) розташовувались на базальнш мембраш, мали округло-овальш ядра i ч^ю мiжклi-тиннi контакти.
Зернистий шар був представлений одним або двома рядами клггин, ядра яких були пол> морфними, округло! i овально! форми. Окремi ядра були сильно витягнутими, з неч^кими контурами ядерно! мембрани i масивним виходом ядерного вмюту в цитоплазму. Iнодi спостерпа-лись лише залишки ядер. Кшьюсть мiтохондрiй та !х розмiри в кл^инах зернистого шару були незначними, !х матрикс був розрiджений, про-свiтлений i утворював редукованi кристи. Характерною особливютю зернистих кттин була
1-2 2010
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Мазорчук Н.Б. МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1ШК1РИЖ1НОК З ПОСТОВАР1ЕКТОМ1ЧНИМ СИНДРОМОМ..
наявшсть в цитоплазм! кератино-палшових мас, асоцшованих з пучками тоноф1брил, ото-чених скупченням некле'шо-протеУдних гранул 1 рибосом.
В ештелюцитах остистого шару дерми спо-стер1гаеться переважання гетерохроматину. У цитоплазм! зустр1чаються пом1рна юльюсть деструктивно змшених органел. Простори м1ж клгшнами помггно розширеш, проте дисмосо-мальш контакти ущшьнеш.
У жшок, яким була проведена корекщя пост-овар1ектом1чного синдрому 1з застосуванням запропоновано'1 нами комплексно'1 терапИ', при дослщженш структури шюри нами було вияв-лено таю змши.
Рисунок 1. Субмкроскотчш змши етдермоцит1в остистого шару етдермюу жшки з постовар1екто-м1чним синдромом. х 7000.
Ешдермоцити рогового шару не мютили ядер 1 цитоплазматичних органел, проте у них зали-шалися збереженими десмосомальш контакти.
Нижче сосочково'1 зони цей шар зливався з бшьш товстим спчастим шаром 1 складався 1з щшьно'1 неоформлено'1 сполучно'1 тканини, яка становила основну частину дерми 1 була представлена у вигляд1 волокон, що переплггалися у вигляд1 с1тки. При цьому у даних волокнах нами було виявлено наявшсть склерозу 1 паль нозу волокон даного шару, поодиною вогнища л1мфопстюцитарних 1нф1льтрат1в у периваску-лярних просторах .
Дерма займала основний об'ем, була добре вщмежована в1д еп1дерм1су базальною мембраною 1 переходила в шдшюрну жирову кл1т-ковину. Вона була представлена переважно еластичними, колагеновими та ретикулярними волокнами 1 основно'1 аморфно'1 речовини. Серед кштинного складу основну масу складали ф1бробласти, л1мфо- та г1ст1оцити, тучн1 клгги-ни. (Рис. 2).
При електронно-мжроскошчному досл1д-женн1 структур дерми ми спостер1гали добре виражене ядро 1 цитоплазму ф1бробласта, знач-
1-2 2010 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ш дшянки пучк1в колагенових волокон в м1ж-кл1тинн1й речовин1.
При електронно-м1кроскоп1чному дослщ-женн1 в структур! колагену спостер1гались пара-лельно розм1щен1 ф1брили. Колагенов1 ф1брили утворювали пучки, як1 з'еднувались м1ж собою ф1ламентами. Поряд 1з колагеновими волокнами в дерм1 спостер1галась значна к1льк1сть сполучнотканинних волокон; особливо багато 1'х в с1тчастому шар1 навколо волосяних фол1-кул, сальних 1 потових залоз. Еластичш волокна були представлен! цил1ндричними, плоскими 1 листопод1бними формами.. Ретикулярн1 волокна розмщувались на меж1 м1ж еп1дерм1сом та дермою в зош субеп1дермального сплетення а
Рисунок 2. Субмкроскотчний стан дерми шк1ри жшки з постовар1ектом1чним синдромом та при ви-користан1 комплексно'1 терапП. х 7000.
також навколо потових 1 сальних залоз. Основна аморфна речовина представлена у вигляд1 гелю або золю 1 була присутньою в ус1х шарах дерми, але переважала в сосочковому шар1.
Ф1бробласти були представлен! у вигляд1 великих витягнутих клггин з нер1вними контурами та великим ядром, в якому виявлялись одне або два ядерця. Оптично щшьна цитоплазма була насичена мггохондр1ями; поряд 1з цим був добре розвинений пластинчастий комплекс 1 грану-лярна ендоплазматична сггка. В ядрах перева-жав еухроматин, були чггко виражеш ядерця та спостер1галось багато ядерних пор (Рис.3).
На електронограм1 виявлено ч1тко структу-рований л1мфоцит, в якому добре контурують-ся ядро 1 цитоплазма. Навколо ядерця чггко вь зуал1зуються м1тохондр1'1. Колагенов1 ф1брили розташован1 рихло. Навколо клгшни добре кон-туруеться аморфна речовина.
Пст1оцити мали вщростков1 включення 1 м1стили велику кшьюстю м1кроворсинок. В 1'х цитоплазм1 виявлявся великий пластинчастий комплекс, ексцентрично розмщене ядро з одним або двома ядерцями. Лаброцити розм1щу-вались у верхшх в1дд1лах дерми, переважно
навколо кап1ляр1в.
При електронно-мкроскотчному досль дження еп1тел1ального шару шюри було ви-явлено, що в роговому шар1 еп1дерм1су мало мюце порушення взаемозв'язюв м1ж кл1тинами та ïx внутр1шньоцитоплазматичною дезоргань защею. Кожна лусочка рогового шару, елект-ронно-мкроскотчно, оточена одношаровою оболонкою i виповнена кератиновими ф1брила-ми та аморфним електронно-щшьним матерiа-лом. Бiльшiсть фiбрил лежали в однiй площинi i були орiентованими по довжинi лусочки, не прикршлеш до плазмолеми. У верхшх вщдь лах рогового шару кератиновi фiбрили запов-
Рисунок 3. Ультраструктурна оргашзащя дерми шюри в умовах застосування комплексно! терапй. х 7000.
Висновки
нювали весь внутрiшнiй простiр лусочки, а в нижшх вiддiлаx вони лежали рихло. В окремих лусочках, як примикали до клггин зернистого шару, мiж пучками кератинових фiбрил лежали тонофiбрилярно-кератогiалiновi маси i залишки мтохондрш, що вщображало зону блискучого шару. Роговi лусочки з'еднувалися мiж собою за допомогою взаемопроникаючих виростiв плазмолеми та зроговшими десмосомами.
Епiдермоцити базального та остистого шару розташовувались на базальнш мембраш, мали округло-овальш ядра i чггю мiжклiтиннi кон-такти.
Еттелюцити зернистого шару були представлен кiлькома рядами клiтин, ядра яких були полiморфними, округлоТ i овально'1 форми . У ядрах переважав еухроматин, ч^ко верифкову-валось ядерце, спостер^алась велика кiлькiсть ядерних пор. Окремi ядра були сильно витягнутими, з нечггкими контурами ядерно'1 мембрани. Кiлькiсть мiтоxондрiй та ïx розмiри в клiтинаx зернистого шару збшьшувались, ïx матрикс був оптично щшьним i утворював багато крист. Зус-трiчались iнтраепiтелiальнi лiмфоцити.
Характерною особливютю зернистих клiтин була наявшсть у цитоплазмi кератино-гiалiновиx мас, асоцшованих з пучками тонофiбрил, оточе-них скупченням бшкових гранул i рибосом.
1. При змМ гормонального статусу жшки у шк1р1 вщбуваеться ряд структурних змш в еп1дерм1с1, як проявлялися дистроф1чними та бшок-синтезуючими змшами ешдермоцилв та порушенням колаген-синтезуючих властивос-тей ф1бробласлв дерми.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алиханова З. М. Патофизиология системных изменений у женщин репродуктивного возраста после тотальной овариэктомии // Акушерство и гинекология. - 1996. - № 1. -С. 11-14
2. Проценко Г. В. Бондаренко И. Н. Влияние половых гормонов на физиологические процессы в дерме // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 1.
- С. 133-137.
3. Цепколенко В. О., Насибулт Б. А., Максимова С. Ф. Косметолопчш аспекти троф1чних зрушень та замшна гормональна терашя // Пед1атр1я, акушерство та гшеколопя. - 1998.
- № 1. -С. 96-97.
2. При використанш комплексно'1 терапй' у тканиш шюри проходить ряд адаптацйно-при-стосувальних процеЫв, що вщображаеться пок-ращенням стану ультраструктурних компонент в ешдермоци^в, появою внутрiшньоеmтелiаль-них ештелюци^в, гшерплазieю ультраструктур кл™н фiбробластичного ряду.
4. Шармазан С.1. Застосування фггоестрогешв у
комплекснiй anti-age терапй'.// MEDIX ANTI-AGE. - 2009. - № 1. - С. 69-70.
5. Lin J. Tournas J. Burch J. et al. Topical isoflavones provide effective photoprotection to skin // Photodermatol., Photoimmunol. & Photomedicine. - 2008. - Vol. 24, No 2. -P. 61-66.
6. Sator P., Shmidt J. Rabe T. et al. Skin aging and
sex hormones in women- clinical perspectives for intervention by hormone replacement therapy// Exp. Dermatol. - 2004. - Vol. 13, No 4. - P. 36-40.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 2010
