CC BY
32
УДК 616.831.9-006.328-089-091.8
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГШЕРВАСКУЛЯРИЗОВАНИХ МЕН1НГ1ОМ: КОН'ЮНКТУРА ТА РЕАЛЬН1СТЬ
I.I. ТОРЯНИК13, Ю.Г. СЕРПеНКО2
1 ДУ «1нститут мшробюлогп та iмунолоrii iMeHi I.I. Мечникова НАМН Украши», м. Харюв 2 Харкiвський нащональний медичний унiверситет 3 Харювська медична академiя тслядипломно!' освiти
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'ектiв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо роз-криття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
Мета роботи — описати морфолог1чн1 характеристики гтерваскуляризованих мешнгюм тсля ембол1заци судинних аферентгв.
Mamepia^u таметоди. Об'ект досл1дження — зразки б1олог1чногоматер1алу (шматочки мешнгюм), вилучеш у хворих nid час нейрох1рург1чно1 операцИ Фрагменти пухлин обробляли стандартними гiстологiчними методами (фтсацт здтснювали у 12 % формалш на фос-фатно-сольовому буферi, зневоднювали у батарег сnиртiв зростаючог концентраци, заливали у блоки). Гiстологiчнi зрiзи завтовшки 10-15 мкм отримували за допомогою ротацшного мтротома, забарвлювали залежно вiд потреб до^дження гематоксилтом та еозином, за Ван-Пзоном, Браше, суданом III-IV, залiзним гематоксилтом за Рего. Препарати вивчали за допомогою свтлооптичного мтроскопа ЛОМО (*100, 200, 400 та 1350).
Результаты. Еniтелiальне походження (арахногдальний ендотелш) i характерна локалi-защя гтерваскуляризованих мешнгюм (джерело росту — уздовж венозних синуЫв твердог мозковог оболонки конвекситальног поверхш головного мозку) сприяли утворенню розвиненог власног системи мтроциркуляци, що зумовлювало структурно-функцюнальну специфту нео-генезу (чтка впорядковашсть у розподш клтин, поява маркерних комnонентiв (мутовчас-тих структур, псамозних тыець, фiбробластичних елементiв).
Висновки. Виявлено наявшсть декыькох видiв мешнгюм — вiд типових форм до гтерваскуляризованих варiантiв.
Ключовi слова: морфолопчна характеристика, пперваскуляризащя, меншпома, нейрохь рурпя.
Меншпоми (пухлини оболонково-судинно-го походження) за поширенням посщають друге мюце тсля нейроектодермальних пухлин
серед новоутворень центрально'!' нервово!' системи (ЦНС). 1х частка становить 18-26 % серед первинних новоутворень головного мозку (ГМ)
[1, 9, 12]. Захворювашсть на менiнгiоми дорiв-нюе 6 випадкам на 100 тис. населення [6, 12]. 1х епiтелiальне походження (арахно!дальний ендотелiй) i характерна локалiзацiя (джерело росту — уздовж венозних синусiв твердо! моз-ково! оболонки конвекситально! поверхнi ГМ) сприяли утворенню розвинено! власно! систе-ми мшроциркуляци [4, 5, 10], що зумовлювало структурно-функцiональну специфiку неоге-незу (ч^ка впорядкованiсть у розподiлi клiтин, поява маркерних компонентiв (мутовчастих структур, псамозних тiлець, фiбробластичних елементiв). Поява гшерваскуляризованих варь антiв менiнгiом не лише створюе труднощi для оперативного доступу, а i швелюе яюсть про-веденого хiрургiчного втручання [7, 11, 12]. З огляду на останне, вивчення юнуючих кшшко-анатомiчних варiантiв менiнгiом [8], !х мшро-структури та мшротопографп як об'ектiв для застосування оптимально! л^вально! тактики е актуальним.
Мета роботи — описати морфолопчш характеристики гшерваскуляризованих меншгь ом тсля емболiзацп судинних аферентiв.
Матер1али та методи
Для об'екгивiзащi застосовували комплекс кшшчшко-лабораторних (оцiнка status objecti-vus, збiр даних щодо curriculum vitae, anamnesis vitae, anamnesis morbi, загальноприйнят кль нiчнi та лабораторнi проби), шструментальних (церебральна селективна та суперселективна ангiографiя, комп'ютерна томографiя ГМ з контрастним тдсиленням), морфологiчних (макромшроскотчних, гiстологiчних) i статис-тичних методiв дослiдження. У дослiдження залучали пащенпв з дiагностованими гшер-васкуляризованими меншгюмами. 1м викону-вали дооперацiйну емболiзацiю судин пухлин. Запропонована методологiчна стратегия сприя-ла пошуку нових та вдосконаленню iснуючих критерпв кшшко-морфолопчно! дiагностики,
Торяник 1нна ¡ватвна кандидат медичних наук
провгдний науковий ствробтник лабораторИ в1русних
тфекцш ДУ «1нститут мжробюлоги та iмунологИ
1мет I.I. Мечникова НАМН Укра'ши»
Адреса: 61057, м. Харюв, вул. Пушюнсъка, 14-16
Тел. роб.: (057) 731-31-51
Тел. дом.: (057) 738-11-68
E-mail: [email protected]
прогнозу ризику розвитку пюляоперацшних ускладнень за умов проспективних ключного та амбулаторного спостережень, впрова-дженню та оптимiзащi новаторських стратегий штервенцп та лшувально'1 нейрохiрурriчноi тактики. У статп наведено результати морфо-лопчно'1 частини дослiдження.
Матерiалом дослiдження були шматочки (п = 103) гшерваскуляризованих меншгюм тс-ля емболiзацii судинних аференпв. Бiологiчнi субстрати отримували в умовах нейрохiрур-пчно'1 операцшно'1 шляхом обережного вилу-чення iз анатомiчних лож, запобiгаючи трав-муванню останшх. З новоутворень видаляли найхарактернiшi для нозологп фрагменти. Шматочки розмiрами 0,5 х 0,5 х 0,5 см ретель-но промивали у проточнш водi, занурювали в eмкостi iз фiксуючою речовиною. Подальшу фiксацiю бюлопчного матерiалу здiйснювали протягом не менше нiж 24 год у 12 % розчиш формалiну на фосфатно-сольовому буферi (рН 7,0-7,2) за температури 18-20 °С у скляно-ке-рамiчному посудi iз щiльно притертими пробками. Далi зневоднювали, проводячи матерiал через низку розчинiв етилових спирав вiд 30° до абсолютного спирту включно, заливали у смоли (парафiн, целощин залежно вiд завдань i типу забарвлення). З парафшових/целощи-нових блоюв виготовляли серГ1 гiстологiчних зрiзiв товщиною 10-15 мкм за допомогою санного мшротома в однiй iз трьох взаемно перпендикулярних площин (фронтальнiй, го-ризонтальнiй, сагiтальнiй) для ретельного вивчення будови окремих мшроструктур як пухлин, так i iнтактного ГМ, його оболонок, судин та спiввiдношення останшх. Отрима-нi зрiзи фарбували залежно вщ мети пошуку, його стратеги, з урахуванням функцiонального навантаження органа, типологи тканин. Псто-логiчне дослщження оболонок ГМ, нервово-судинних пучюв проводили за типовою схемою, поетапно, з використанням специфiчних для цих структур гiстофункцiональних спосо-бiв забарвлення (гематоксилiном та еозином, за Ван-Пзоном, Браше, суданом Ш-Щ залiзним гематоксилiном за Рего).
Для мшроскотчного аналiзу матерiалу застосовували оптичну систему мшроскопа ЛОМО (х100, 200, 400,1350).
Дослщжували коркову та мозкову речовини ГМ, його оболонки, латеральш шлуночки, осо-
бливост цито- та мiелоархiтектонiки останнiх. Контрольнi зразки порiвнювали з кшшчни-ми варiантами, в яких дослщжували дiлянки з виявленими феноменами репопуляцшних змiн, атиповим розподiлом кштин, iнфiльтра-тивними процесами, запальними явищами, десквамацiею, дегенерацiею, деструкцiею, некрозом. Вивчали змши у судинному руслi, зо-крема наявнiсть чи вщсутнють стазу, тромбозу i дiапедезу еритроцитiв, змiни !'х агрегативних властивостей, сладжування. Велику увагу придали структурно-функцiональнiй специфiцi магiстральних судин, !'х просторово'' орiентацii, дилатацп, розвитку склеротичних вогнищ. Для об'ективiзацii результатiв дослщження кшшч-нi данi порiвнювали з штактним контролем (шматочки ГМ, його оболонок, судин), тобто матерiалом, який отримували вiд померлих унаслiдок несумюних iз життям травм, отрима-них у результат! дорожньо-транспортно' при-годи, або унаслщок патологи, не пов'язано' iз захворюваннями центрально' та перифершно'' нервово' системи (n = 12). Власний архiв ти-пових мешнгюм використовували як контроль (n = 36). З метою верифкаци результат за-стосовували магнiтно-резонансну томографiю (апарат «Siemens», Кмеччина).
Результати
Установлено, що бюлопчний матерiал, отриманий вiд оаб групи iнтактного контролю, не мютив морфологiчних маркерiв пухлинного росту. Органо- та гютометричш параметри головного мозку вщповщали статево-вiковим по-казникам особи. Речовина була ч^ко диферен-цiйованою, контрастною, з ознаками типово' пошарово'' будови. Магiстральнi та мшросуди-ни цiлiснi, без дефектiв шарiв стiнок, наявних тромбоутворень, стазiв. Ознаки параваскуляр-них крововиливiв, атеросклеротичних змш, кальцинозу були вiдсутнi. Оболонки цшюш, мiцнi, без локальних розшарувань, потовщень, вогнищ атипового розподiлу клiтин, метаста-зiв.
Результати морфологiчного аналiзу мате-рiалу порiвняльного контролю свiдчили про субдуральну локалiзацiю менiнгiом (безпосе-редньо тд твердою оболонкою ГМ). Власним об'емом пухлина тиснула на нижче розташо-ваш шари аро' речовини та деформувала !'х,
утворюючи западини. Найчаспшими мшро-топографiчними локусами мешнгюм були крила основно! кiстки черепа, турецьке сiдло, парасагiтальнi, латеральнi регюни склепiння, великий потиличний отвiр. Спостер^али роз-ташування пухлин у мiжоболонкових просторах у дiлянцi право! чи лiвоi лобних часток у безпосереднш близькостi до верхнього сап-тального синуса. Генез менiнгiом як пухлин «павутинного» походження певною мiрою ви-значав !х просторово-структурну узгоджешсть (чiтка координацiйна обмеженiсть кожного iз новоутворень, вiрогiдно, пщтверджувала-ся даними магштно-резонансно! томографа (рис. 1)), що сприяло оптимiзацii хiрургiчного доступу до них. Варiантiв розвитку менiнгiом з агресившшим клiнiчним перебiгом, зумов-леним пенетрашею новоутворень та !х по-дальшим проростанням у нижче розташоваш тканини ГМ, не спостерiгали. 1х локалiзацiя в системi шлуночкiв ГМ у жодному випадку не пщтвердилася. Цитогенез пухлин мав повшь-ний доброяюсний характер i не поеднувався iз появою та розвитком внутршньомозкових гриж. Отриманi результати цiлком вщповщали кон'юнктурi стандартного дiагностично-го алгоритму мешнгюм та узгоджувались iз усталеними поглядами на !х генез та клЫч-ний перебiг
Мшроскотчне дослiдження препаратiв виявило iснування низки варiантiв будови менiнгiом (рис. 2). В окремих з них пухлин-ш клiтини розташовувалися упорядковано, утворюючи компактш мутовчастi структу-ри, яю добре контрастували з вiдповiдним коефщентом вiзуалiзованостi. Ядра клiтин овально!, iнодi — округло! форми, просв^ле-ш, хроматин малодисперсний. Виявлено пса-мозш тiльця, фiбробластичнi елементи. Деякi меншгюми поеднувались iз нейрофiбромато-зом II типу. Атиповi менiнгiоми характеризу-валися високим м^отичним iндексом. У них спостершали пiдвищений рiвень клiтинностi, збшьшення ядерно-цитоплазматичних ств-вiдношень, локально! швазп. Атиповi менш-гiоми у найближчий тсляоперацшний перiод асоцiюються з високим ризиком рецидивiв.
Анапластичнi менiнгiоми, як i атиповi, мали виразну тенденшю до пперваскуляриза-цп (рис. 3), що зумовлювалась iнтенсивнiстю локального ангюгенезу. Останнiй визначався
©жявдшд
ЕХ::20'1303М7
ф'ОРР Зё: ®11 Щ: Щ м.
ш
1 -Ль»
г Т* У 41
АСС
201РД1аг О М 12:25.: 4
Шх15
0.3ТА1Р!132-1 Ех;-2М:®3087
¡ргаршш
С:
т Ш
:гп. 13/24, ■■ £ Сог: А'1.1
Я
1Я ~ " & \
^ у'
¿1 г.-,'
и
Асс
'.."Л'-лл:" : Щ» 12:47 43
I 224 х Щя
от
ЕТ 9
ТР: йеоай "1 - ТЕЯД
ТЕ: 100.0 ^
Щ ВеНИ 5тк/0.5эр
!с1:ОСМЛ.тОСМ/1а:Ю № 15270 1:7635
□РС№ 24.Е№24.0сг
ЕТ 1|
Тй: ЩЁИ ТЕ: 120® , Ш НеаЛД б.б1к/0:5з.д-'. . V. ЩШш !_.519;1
НщВй
Рис. 1. Магнтно-резонансна томограф1я. Хворий Н., 43 роки. Головний мозок (акс1альна та коронарна площини). Метнгюма правог тгм'яно-скроневог дыянки
типом та наявшстю джерел живлення (моно-та полiаферентний тип кровопостачання за рахунок внутршньо'1 сонно! артерп, меншге-альних гiлок зовшшньо'1 сонно'1 артерп), ви-хiдним функцiональним станом (швидюстю кровообiгу, гiпертрофiею аферентних артерiй, наявнютю колатералей).
Обговорення
Морфолопчний аналiз вищезазначених
типiв доброякiсних пухлин оболонково-су-динного походження (меншгюм) з рiзними варiантами аферентного кровопостачання та етапами диференщювання остаточно довiв ю-нування у них спшьного ембрiонального дже-рела [1, 2]. Виразшсть виявiв (нейрональних, еттелющних) його диференцiйного потен-щалу у пренатальному онтогенезi структур головного мозку (зокрема оболонок, судин), здатшсть до прогресивного збiльшення кль тинних субпопуляцш, насамперед з високим
Рис. 2. Хворий С., 43 роки. Метнгюма правог верхньог скроневог частки. Забарвлення еозином та гематоксилтом х 300
Рис. 3. Хвора Р., 58рокгв. Ггперваскуляризована менгнггома лгвог лобно-скроневог дглянки. Забарвлення еозином та гематоксилтом х 200
пролiферативним шдексом та нетривалим ю-нуванням певним чином унеможливили зло-якiсну складову меншгюм (схильнiсть до мал^шзацп та утворення метастазiв) [8, 9]. Вщносна структурно-функцiональна рипд-нiсть цих пухлин зумовила формування кон-цепцп стало! консервативно! тактики. Однак постнатальна еволющя меншгюм з характер-ними особливостями голотопографп (спосiб розташування у порожниш черепа щодо кон-векситально! поверхi головного мозку та ма-пстральних судинних стовбурiв), клiтинним полiморфiзмом (структурна мшливють ядер, архiтектонiка, наявнiсть м^отичних фiгур, iнвазивнiсть) сприяли суттевiй змш поглядiв та клiнiко-дiагностичних пiдходiв [12]. На-явнiсть гшерваскулярно! складово! зумовила обов'язкове застосування емболiзацiйних прийомiв до аферентних судин екстирповано! оперативним шляхом пухлини на тш ретель-ного вивчення !! клiнiко-морфологiчного гене-зу, нозологiчного супроводу та впровадження
Список л^ератури
1. Атлас патологии Роббинса и Котрана / Э.К. Клатт; пер. с англ.; под ред. О.Д. Мишнева, А.И. Щеголе-ва. - М.: Логосфера, 2010. - 544 с.: ил.
2. Злояшсш пухлини периферичних нервових стов-бур1в: особливосп морфолопчно! дагностики для удосконалення л1кувально! практики / Т.А. Мали-шева, О.Г. Черненко, Г.А. Шмельова [та ш.] // Ма-
новаторських технологiй оперативного втру-чання. З огляду на це, стають зрозумшими не-охочi поступки консервативно! кон'юнктури тиску грунтовних аргументiв об'ективно! до-слщницько! реальностi.
Висновки
Виявлено наявшсть декiлькох видiв меншгюм — вiд типових форм до гшерваскуляри-зованих варiантiв. 1х епiтелiальне походження (арахно!дальний ендотелiй) i характерна ло-калiзацiя (джерело росту — уздовж венозних синуав твердо! мозково! оболонки конвек-ситально! поверхнi головного мозку) сприяли утворенню розвинено! власно! системи мiкроциркуляцГ!, що зумовлювало структур-но-функцiональну специфiку неогенезу (ч^-ка впорядкованiсть у розподiлi кштин, поява маркерних компонентiв (мутовчастих структур, псамозних тшець, фiбробластичних еле-ментiв)).
тер1али наук.-практ. конф. нейромрурпв Украни з мгжнародною участю «Травматичш ушкодження центрально! та периферично! нервово! системи» (м. Кам'янець-Подшьський, 15-16 вересня 2016 р.). -Кам'янець-Подшьський, 2016. - С. 125. 3. Зозуля Ю.А. Актуальные аспекты морфологической диагностики опухолей центральной нервной системы / Ю.А. Зозуля, Т.А. Малышева // Онколо-
гия: прил. к журн. «Эксперим. онкол.». - 2010. -Т. 12, № 3. - С. 263-269.
4. Назаренко Г.И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / Г.И. Назаренко, А.А. Крикун. - 2-е изд., стереотип. - М.: Медицина, 2002. - 544 с.
5. Шамаев М.И. Современные подходы к классификации опухолей центральной нервной системы / М.И. Шамаев, Т.А. Малышева // Укр. нейромр. журн. - 2005. - № 3. - С. 111-122.
6. Atypical and ischemic features of embolized meningiomas / K. Matsuda, H. Takeuchi, Y. Arai [et al.] // Brain Tumor Pathol. - 2012. - Vol. 29(1). -P. 17-24.
7. Clinicopathologic assessment and grading of embolized meningiomas: A correlative study of 64 patients / A. Perry, M.R. Chicoine, E. Filiput [et al.] // Cancer. -2001. - Vol. 92(3). - P. 701-711.
References
1. Klatt EC, Robbins SL, Cotran RS Robbins and Cotran atlas of pathology. Philadelphia, PA: Saunders/Elsevier. 2010:544 p.
2. Malysheva TA, Chernenko OG, Shmelova GA ta in. Zlojakisni puhlyny peryferychnyh nervovyh stovburiv: osoblyvosti morfologichnoji diagnostyky dlja udosko-nalennja likuvalnoji praktyky (Ukr) Materialy nauk.-prakt. konf. nejrohirurgiv Ukrainy z mizhnarodnoju uchastju «Travmatychni ushkodzhennja centralnoi ta peryferychnoji nervovoji systemy» (m. Kamjanec-Po-dilskyj, 15-16 veresnja 2016 r.) (Ukr). Kamjanec-Po-dilskyj, 2016:125.
3. Zozulya YuA, Malysheva TA. The actual aspects of the morphological diagnostics of the tumors of central nervious system (Rus). Oncology (Rus). 2010 Jun; 12(3):263-9.
4. Nazarenko GI, Kiskun AA. Clinical evaluation of laboratory results (Rus). 2nd ed. Moscow: Meditsina, 2002:544p.
5. Shamaev M, Malysheva TA. The modern approaches to classificationn of the central nervous system tumours (Rus). Ukrainskij nejrohirurgicnij zurnal (Ukr). 2005; 3: 111-22.
6. Matsuda K, Takeuchi H, Arai Y et al. Atypical and ischemic features of embolized meningiomas. Brain
8. Jain D. Tumor of the meninges / D. Jain, S. Roy, V.S. Mehtra // Neuropathol. - 2011. - Vol. 31(2). -P. 194-196.
9. Malignant potential of skull base versus non-skull base meningiomas: clinical series of 1,663 cases / J.F. Cornelius, P.J. Slotty, H.J. Steiger [et al.] // Acta Neuro-chir. (Wien). - 2013. - Vol. 155(3). - P. 407-413.
10. Pathodiagnostic parameters for meningioma grading / A. Moradi, V Semnani, H. Djam [et al.] // J. Clin. Neu-rosci. - 2008. - Vol.15. - P. 1370-1375.
11. Prognostic factors in anterior skull base meningiomas / L.M. Ciocan, L. Danaila, D.E. Stanculescu [et al.] // Rom. J. Morphol. Embryol. - 2014. - Vol. 55(3). -P. 1063-1069.
12. Riemenschneider M.J. Histological classification and molecular genetics of meningiomas / M.J. Riemenschneider, A. Perry, G. Reifenberger // Lancet Neurol. - 2006. - Vol. 5. - P. 1045-1054.
Tumor Pathol. 2012 Jan;29(1):17-24. doi: 10.1007/ s10014-011-0058-9.
7. Perry A, Chicoine MR, Filiput E, Miller JP, Cross DT. Clinicopathologic assessment and grading of emboli-zed meningiomas: a correlative study of 64 patients. Cancer. 2001 Aug 1;92(3):701-11. doi: 10.1002/1097-0142(20010801)92:3.
8. Jain D, Roy S, Mehta VS. Tumor of the meninges. Neuropathology. 2011 Apr;31(2):194-6. doi: 10.1111/j.1440-1789.2010.01195.x.
9. Cornelius JF, Slotty PJ, Steiger HJ et al. Malignant potential of skull base versus non-skull base menin-giomas: clinical series of 1,663 cases. Acta Neuro-chir. (Wien). 2013 Mar;155(3):407-13. doi: 10.1007/ s00701-012-1611-y.
10. Moradi A, Semnani V, Djam H et al. Pathodiagnostic parameters for meningioma grading. J. Clin. Neurosci. 2008; 15:1370-1375 doi: 10.1016/j.jocn.2007.12.005.
11. Ciocan LM, Danaila L, Stanculescu DE, Neamtu SD, Mateescu GO, Stanca L. Prognostic factors in anterior skull base meningiomas. Rom. J. Morphol. Embryol. 2014;55(3):1063-9.
12. Riemenschneider MJ, Perry A, Reifenberger G. Histological classification and molecular genetics of meningiomas. Lancet Neurol. 2006;5:1045-1054 doi: 10.1016/S1474-4422(06)70625-1.
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ГИПЕРВАСКУЛЯРИЗИРОВАННЫХ МЕНИНГИОМ: КОНЪЮНКТУРА И РЕАЛЬНОСТЬ
ИИ. ТОРЯНИК13, ЮГ. СЕРГИЕНКО2
1 ГУ «Институт микробиологии и иммунологии имени И.И. Мечникова НАМН Украины», г. Харьков
2 Харьковский национальный медицинский университет
3 Харьковская медицинская академия последипломного образования
Цель работы — описать морфологические характеристики гиперваскуляризированных менингиом после эмболизации сосудистых афферентов.
Материалы и методы. Объект исследования — образцы биологического материала (кусочки менингиом), изъятые у больных во время нейрохирургических операций. Фрагменты опухолей обрабатывали стандартными гистологическими методами (фиксацию осуществляли в 12 % формалине на фосфатно-солевом буфере, обезвоживали в батареи спиртов возрастающей концентрации, заливали в блоки). Гистологические срезы толщиной 10-15 мкм получали с помощью ротационного микротома, окрашивали в зависимости от потребностей исследования гематоксилином и эозином, по Ван-Гизону, Браше, суданом Ш-Щ железным гематоксилином по Рего. Препараты изучали с помощью светооптического микроскопа ЛОМО (х 100, 200, 400 и 1350).
Результаты. Эпителиальное происхождение (арахноидальный эндотелий) и характерная локализация гиперваскуляризированных менингиом (источник роста — вдоль венозных синусов твердой мозговой оболочки конвекситальной поверхности головного мозга) способствовали образованию развитой собственной системы микроциркуляции, это обуславливало структурно-функциональную специфику неогенеза (четкую упорядоченность в делении клеток, появление маркерных компонентов (мутовчастых структур, псаммоматозных телец, фи-бробластических элементов)).
Выводы. Выявлено наличие нескольких видов менингиом — от типичных форм до гипер-васкуляризированных вариантов.
Ключевые слова: морфологическая характеристика, гиперваскуляризация, менингиома, нейрохирургия.
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF HYPERVASCULARIZED MENINGIOMATA: CONJUNCTURE AND REALITY
I I. TORIANIK13, YU.G. SERGIENKO2
1 Mechnikov Institute of Microbiology and Immunology of the NAMS of Ukraine, Kharkiv
2 Kharkiv National Medical University
3 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
Objective — to describe of morphological assessment/characteristics of hypervascularized me-ningiomata after preliminary embolization of their vascular afferents.
Materials and methods. Samples of biological material (parts of meningiomata), taken from patients in conditions of neurosurgical operating room, served as the material for the study. Tumour fragments underwent standard histological tests (fixation in 12 % formaldehyde on phosphate-buffered saline, dehydration in ascending alcohol series and embedment in blocks). Histological sections were obtained with help of a rotary microtome (10-15 |im) and stained depending upon needs of the study (haematoxylin and eosin, Van Gieson and Brachet methods, sudan IE-TV, Regaud's iron hae-matoxylin). The results were evaluated under a LOMO light-optical microscope (* 100; 200; 400; 1350).
Results. The epithelial origin of meningiomata (arachnoidal endothelium) and typical localization of hypervascularized meningiomata (the growth source was concentrated along venous sinuses of the dura mater on the convex surface of the brain) contributed to formation of their own well-developed microcirculation system, therewith causing their structurally and functionally specific neogenesis (a clear order of cell distribution, appearance of marker components (verticillate structures, psammoma bodies, fibroblastic elements), neurofibromatosis II).
Conclusions. Results of the study revealed existence of several kinds of meningiomata — from typical forms to hypervascularized variants. Their epithelial origin (arachnoidal endothelium) and typical localization (the growth source was concentrated along venous sinuses of the dura mater on the convex surface of the brain) contributed to formation of their own well-developed microcirculation system, therewith causing their structurally and functionally specific neogenesis (a clear order of cell distribution, appearance of marker components (verticillate structures, psammoma bodies, fibroblastic elements), neurofibromatosis II).
Key words: morphological characteristic, hypervascularization, menigioma, neurosurgery.
